Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Любарець О.С. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Борисенко Анни Іванівни стосовно судді Міловського районного суду Луганської області Чехова Сергія Івановича (відряджений до Баришівського районного суду Київської області),
встановила:
до Вищої ради правосуддя 12 червня 2025 року (вх. № Б-2082/1/7-25) надійшла дисциплінарна скарга Борисенко А.І. стосовно судді Міловського районного суду Луганської області Чехова С.І. (відряджений до Баришівського районного суду Київської області).
Стислий зміст дисциплінарної скарги
Скаржниця зазначає, що з офіційного сайту Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) їй стало відомо, що НАЗК проводилися повні перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих суддею Міловського районного суду Луганської області Чеховим С.І. (відряджений до Баришівського районного суду Київської області) за 2022 та 2023 роки.
4 квітня 2025 року НАЗК затверджені довідки № 240/25 та № 241/25 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2022 рік та за 2023 рік, поданої Чеховим С.І., суддею Баришівського районного суду Київської області.
З довідок вбачається, що суддя допустив низку порушень під час заповнення та подання вказаних декларацій, зокрема, при відображенні відомостей про об’єкти нерухомості, транспортні засоби, доходи та грошові активи.
На думку скаржниці, суддя Чехов С.І. не доклав належних зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною та не вжив належних і достатніх заходів для того, щоб бути обізнаним про свої майнові інтереси та майнові інтереси членів своєї сімʼї.
Свідоме недекларування суддею Чеховим С.І. відомостей стосовно майна, яке перебувало в його користуванні, а також отриманих ним доходів та наявних грошових активів свідчить про недбале ставлення судді до виконання покладених на нього обов’язків щодо декларування майна і доходів та про невиконання вимог, які покладаються на суддю приписами законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про запобігання корупції», що не узгоджується із принципами та стандартами професійної та етичної поведінки судді.
У зв’язку з викладеним, скаржниця просить притягнути суддю Міловського районного суду Луганської області Чехова С.І. (відряджений до Баришівського районного суду Київської області) до дисциплінарної відповідальності, оскільки в його діях наявні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Процедура розгляду дисциплінарної скарги
Протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 12 червня 2025 року дисциплінарна скарга Борисенко А.І. передана для проведення попередньої перевірки дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя – доповідачу Любарець О.С. (далі – дисциплінарний інспектор).
До Вищої ради правосуддя 26 серпня 2025 року (вх. № 3850/0/24-25) надійшов висновок дисциплінарного інспектора за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Борисенко А.І. разом із скаргою та матеріалами, що зібрані під час попередньої перевірки, з пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Міловського районного суду Луганської області Чехова С.І. (відряджений до Баришівського районного суду Київської області).
Обставини, встановлені за результатом розгляду висновку дисциплінарного інспектора та долучених до нього матеріалів
29 грудня 2023 року суддя Чехов С.І. подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік.
НАЗК у період з 2 грудня 2024 року по 31 березня 2025 року провело повну перевірку такої декларації, за результатами якої встановлено ознаки правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 1726 КУпАП, про що складено Довідку про результати проведення перевірки декларації від 4 квітня 2025 року № 240/25.
Відповідно до інформації з вказаної Довідки, встановлено наступне.
У розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» Чехов С.І. зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про місце своєї роботи, вказавши Міловський районний суд Луганської області. Разом із тим відповідно до рішення Верховного Суду від 11 травня 2022 року № 150/0/149-22 Чехов С.І. з 12 травня 2022 року відряджений для здійснення правосуддя до Баришівського районного суду Київської області.
Чехов С.І. зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про категорію своєї посади, обравши у полі «Тип посади» позначку «Посада державної служби» та у полі «Категорія посади» – позначку «А». Разом із тим посада судді не належить до посади державної служби. Суб’єкт декларування мав обрати у вказаних полях позначку «Не застосовується».
Суб’єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, обравши в полі «Чи належите Ви до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»?» позначку «Ні». Суб’єкт декларування мав обрати у цьому полі позначку «Судді, судді Конституційного Суду України».
Суб’єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, обравши в полі «Чи належить Ваша посада до посад, пов’язаних з високим рівнем корупційних ризиків, згідно з переліком, затвердженим НАЗК» позначку «Ні». Суб’єкт декларування мав обрати у цьому полі позначку «Так».
Суб’єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про ідентифікаційний номер за межами України, вказавши у полі «Ідентифікаційний номер» – дані що є українським РНОКПП суб’єкта декларування. У зазначеному полі має бути вказаний номер, який присвоєно суб’єкту декларування іноземною державою, у зв’язку з чим у відповідному полі необхідно обрати позначку «Не застосовується».
Таким чином, суб’єкт декларування у розділі 2.1 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності (підпункти 1.1–1.5), чим не дотримав вимоги пункту 1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».
У розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» суб’єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про те, що син – ОСОБА1 є членом сім’ї суб’єкта декларування у розумінні статті 1 Закону України «Про запобігання корупції». Суб’єкт декларування пояснив, що син є громадянином російської федерації, постійно проживає в прикордонному з Україною селищі АДРЕСА1 російської федерації, є студентом та не є членом сім’ї суб’єкта декларування в розумінні статті 1 Закону України «Про запобігання корупції».
Таким чином, суб’єкт декларування у розділі 2.2 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності, чим не дотримав вимоги пункту 1 частини першої статті 46 Закону.
У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» суб’єкт декларування не зазначив відомостей про квартиру загальною площею 53,01 м2, розташовану у селищі АДРЕСА2, яка є фактичним місцем проживання суб’єкта декларування, про що зазначено в розділі 2.1 декларації та поясненнях суб’єкта декларування.
Власником вказаної квартири на підставі договору дарування від 18 квітня 2003 року є ОСОБА2, що підтверджено відомостями КП КОР «Київське обласне БТІ». Під час перевірки встановлено, що суб’єкт декларування 15 листопада 2022 року уклав договір оренди квартири з приватною особою, де орендодавцем зазначена ОСОБА3 (матір власника квартири ОСОБА2).
Відповідно до умов договору термін оренди квартири становить 12 місяців, орендна плата – 5 000 грн на місяць. Суб’єкт декларування у наданих НАЗК поясненнях не заперечував факт проживання у вказаній квартирі та пояснив, що після відрядження в травні 2022 року на роботу до Баришівського районного суду Київської області випадково познайомився з ОСОБА2 коли шукав притулок, яка і надала суб’єкту декларування вказану квартиру в оренду.
Пояснення суб’єкта декларування не враховано. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» в декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
За інформацією суб’єкта оціночної діяльності – ПП «АЖІО», мінімальна ринкова вартість вказаної квартири станом на 31 грудня 2022 року могла становити 612 300 гривень. Суб’єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 612 300 гривень.
Суб’єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про загальну площу належної йому на праві власності земельної ділянки, яка розташована у селищі Мілове Луганської області, вказавши 0,06 м2.
Під час перевірки встановлено, що загальна площа вказаної земельної ділянки 694 м2, що підтверджено відомостями Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Суб’єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про реєстраційний номер належного йому на праві власності житлового будинку, який розташований у селищі Мілове Луганської області, обравши позначку «Не застосовується».
Суб’єкт декларування не зазначив відомостей щодо об’єкта нерухомості, який використовувався як фактичне місце проживання члена сім’ї (дружини) більше як 183 дні. Суб’єкт декларування пояснив, що дружина ОСОБА4 є громадянкою російської федерації, проживає в прикордонному з Україною селищі АДРЕСА1. За словами суб’єкта декларування, разом із дружиною він фактично не проживає протягом 11 років, інформації про об’єкт нерухомості, де фактично проживає ОСОБА4, суб’єкт декларування не надав. Під час перевірки встановлено, що відповідно до відомостей АС «АРКАН» протягом 2022 року ОСОБА4 не в’їжджала на територію України. Під час проведення перевірки встановити відомості про об’єкт нерухомості, де фактично проживав член сім’ї (дружина), не вдалось.
Таким чином, суб’єкт декларування у розділі 3 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності (підпункти 3.1–3.3), на загальну суму 612 300 грн (підпункт 3.1), чим не дотримав вимоги пункту 2 частини першої статті 46 Закону.
У розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» суб’єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про марку та VIN-код належного з 29 січня 2020 року йому автомобіля, вказавши марку LEND ROVER та VIN-код. Під час перевірки встановлено, що відповідно до інформації Єдиного державного реєстру транспортних засобів марка автомобіля – LAND ROVER та VIN-код (зазначений суддею VIN-код має різницю в одній літері коду).
Таким чином, суб’єкт декларування у розділі 6 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності, чим не дотримав вимоги пункту 3 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».
У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» суб’єкт декларування зазначив відомості про джерело та розмір доходу у вигляді пенсії, отриманий членом сім’ї (дружиною), обравши позначку «Член сім’ї не надав інформацію». Суб’єкт декларування надав пояснення, що дружина відмовилась надавати інформацію стосовно належних їй доходів.
У розділі 12 «Грошові активи» суб’єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про розмір належних йому коштів, розміщених на банківських рахунках в АТ КБ «ПриватБанк», вказавши 1 232 172 гривні.
Відповідно до інформації, наданої банком, на рахунках суб’єкта декларування станом на 31 грудня 2022 року розміщувалось 1 174 284 гривні. Суб’єкт декларування на запит НАЗК щодо підтвердних документів вказаних у декларації коштів надав виписку з банку від 30 грудня 2024 року, де зазначено залишки коштів суб’єкта декларування в розмірі 1 174 284 гривні. Суб’єкт декларування надав пояснення, які не були враховані.
Таким чином, суб’єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 57 888 гривень.
Суб’єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про розмір належних йому коштів, розміщених на депозитному рахунку АТ «Державний ощадний банк України» станом на 31 грудня 2022 року, вказавши 17 000 доларів США. Відповідно до інформації, наданої банком, на депозитному рахунку суб’єкта декларування станом на 31 грудня 2022 року розміщувалось 17 001,08 долари США. Суб’єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 39,49 грн (за офіційним курсом НБУ за 1 долар США – 36,5686 грн).
Суб’єкт декларування не зазначив відомостей про залишки власних коштів, розміщених на поточному банківському рахунку АТ «Державний ощадний банк України» станом на 31 грудня 2022 року, в розмірі 15,30 гривень що підтверджено інформацією банку. Суб’єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 15,30 гривні.
Таким чином, суб’єкт декларування у розділі 12 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності, на загальну суму 57 942,79 гривень (підпункти 6.1–6.3), чим не дотримав вимоги пункту 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».
У розділі 13 «Фінансові зобов’язання» суб’єкт декларування зазначив відомості про наявне у нього фінансове зобов’язання від 31 січня 2022 року у вигляді страхування, вказавши розмір зобов’язання на кінець звітного періоду в розмірі 65 000 гривень. Суб’єкт декларування пояснив, що страхуванням є угода про страхування належного йому автомобіля LAND ROVER DISCOVERY, 2019 року, надавши копію Сертифіката добровільного страхування наземного страхування «КАСКО» від 25 січня 2022 року, згідно з яким загальний страховий платіж суб’єкта декларування складає 65 383 гривні. Про те, що фінансові зобов’язання у вигляді зобов’язання за договором страхування не підлягають декларуванню, якщо розмір зобов’язання не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня звітного року або на кінець звітного періоду, НАЗК звертало увагу декларантів у пункті 175 Роз’яснень НАЗК від 13 листопада 2023 року № 4 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» (зі змінами та доповненнями). Таким чином, суб’єкт декларування у розділі 13 декларації зазначив відомості, які не підлягали декларуванню, чим не дотримав вимоги пункту 9 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».
За результатами повної перевірки декларації щодо з’ясування достовірності задекларованих відомостей встановлено, що суб’єкт декларування при поданні декларації вказав відомості, що не відповідають дійсності (підпункти 1, 2, пункти 3.1–3.3 пункту 3, пункти 4, 6, 7 розділу 3.1 цієї Довідки) на загальну суму 670 242,79 грн (підпункт 3.1 пункту 3, пункт 6 розділу 3.1 цієї Довідки), чим не дотримав вимог пунктів 1, 2, 6, 7, 8, 9 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».
За результатами повної перевірки декларації щодо з’ясування достовірності задекларованих відомостей встановлено, що суб’єкт декларування при поданні декларації зазначив відомості, які відрізняються від достовірних на суму 670 242,79 грн, що становить розмір від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, що є ознаками правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 1726 КУпАП.
Відповідно до інформації, наданою НАЗК, за результатами перевірки декларації за 2022 рік, протокол про адміністративне правопорушення стосовно Чехова С.І. не складався.
Уповноважена особа НАЗК, урахувавши надані суддею Чеховим С.І. пояснення, дійшла висновку про відсутність підстав для складення протоколу про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, передбачене частиною четвертою статті 1726 КУпАП. Так, зі змісту Доповідної записки уповноваженої особи НАЗК – головного спеціаліста першого відділу Управління проведення повних перевірок Ю. Кохан від 12 червня 2025 року № 41-012/5477-25 вбачається, що суб’єкт декларування надав письмові пояснення, які вказують на відсутність прямого умислу щодо внесення недостовірних відомостей про окремі об’єкти декларування. Водночас пояснення щодо інших окремих фактів виявлення недостовірних відомостей і причин їх внесення до декларації не враховані, оскільки свідчать про обізнаність суб’єкта декларування під час подання декларації про їх недостовірність.
Таким чином, уповноважена особа дійшла висновку, що суб’єкт декларування завідомо вніс до декларації недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 57 942,79 грн, що не перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних громадян та не досягає мінімального порогу адміністративної відповідальності, встановленого частиною четвертою статті 1726 КУпАП.
Отже, підстави для складення протоколу про адміністративні правопорушення відсутні.
25 лютого 2024 року суддя Чехов С.І. подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік.
НАЗК у період з 2 грудня 2024 року по 31 березня 2025 року проведено повну перевірку такої декларації, за результатами якої встановлено ознаки правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 1726 КУпАП, про що складено Довідку про результати проведення перевірки декларації від 4 квітня 2025 року № 241/25.
Відповідно до інформації з вказаної Довідки, встановлено наступне.
Порушення, допущені суддею у розділах 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування», 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування», розділі 3 «Об’єкти нерухомості», 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» відповідають тим самим порушенням, які допустив суддя при заповненні декларації за 2022 рік.
Водночас у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» суб’єкт декларування не зазначив відомостей стосовно отриманого ним доходу у вигляді відсотків за депозит, джерелом якого є АТ «Державний ощадний банк України», у розмірі 1 247 грн, що підтверджено інформацією банку. Суб’єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 1 247 гривень.
Суб’єкт декларування не зазначив відомостей про джерело та розмір доходу у вигляді пенсії, отриманий членом сім’ї (дружиною), обравши позначку «Член сім’ї не надав інформацію». Суб’єкт декларування надав пояснення, що дружина відмовилась надавати інформацію стосовно належних їй доходів.
Таким чином, суб’єкт декларування у розділі 11 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності на загальну суму 1 247 грн (підпункт 5.1), чим не дотримав вимоги пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».
У розділі 12 «Грошові активи» суб’єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про розмір належних йому коштів, розміщених на банківських рахунках в АТ КБ «ПриватБанк», вказавши 1 232 172 гривні. Відповідно до інформації, наданої банком, на рахунках суб’єкта декларування станом на 31 грудня 2023 року розміщувалось 2 080 840,42 гривні.
Суб’єкт декларування на запит НАЗК щодо підтвердних документів вказаних у декларації коштів надав виписку з банку від 30 грудня 2024 року, де зазначено залишки коштів суб’єкта декларування в розмірі 2 083 620,40 гривні.
Пояснення суб’єкта декларування не враховано.
Суб’єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 848 668,42 гривні.
Суб’єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про розмір належних йому коштів, розміщених на депозитному рахунку АТ «Державний ощадний банк України» станом на 31 грудня 2023 року, вказавши 17 000 доларів США. Відповідно до інформації, наданої банком, на депозитному рахунку суб’єкта декларування станом на 31 грудня 2023 року розміщувалось 17 028,48 доларів США. Суб’єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 1 081,74 грн (за офіційним курсом НБУ за 1 дол. США – 37,9824 грн).
Суб’єкт декларування не зазначив відомостей про залишки власних коштів, розміщених на поточному банківському рахунку АТ «Державний ощадний банк України» станом на 31 грудня 2023 року, в розмірі 215,30 грн, що підтверджено інформацією банку. Суб’єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 215,30 гривні.
Таким чином, суб’єкт декларування у розділі 12 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності, на загальну суму 849 965,46 грн (пункти 6.1–6.3), чим не дотримав вимоги пункту 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».
За результатами повної перевірки декларації щодо з’ясування достовірності задекларованих відомостей встановлено, що суб’єкт декларування при поданні декларації вказав відомості, що не відповідають дійсності (пункти 1, 2, підпункти 3.1-33 пункту 3, пункт 4, підпункт 5.1 пункту 5, пункт 6 розділу 3.1 цієї Довідки) на загальну суму 1 502 912,46 гривень (підпункт 3.1 пункту 3, підпункт 5.1 пункту 5, пункт 6 розділу 3.1 цієї Довідки), чим не дотримав вимог пунктів 1, 2, 3, 7, 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».
За результатами повної перевірки декларації щодо з’ясування достовірності задекларованих відомостей встановлено, що суб’єкт декларування при поданні декларації зазначив відомості, які відрізняються від достовірних на суму 1 502 912,46 гривень, що становить розмір від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, що є ознаками правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 1726 КУпАП.
Відповідно до інформації, наданою НАЗК, за результатами перевірки декларації за 2023 рік, протокол про адміністративне правопорушення стосовно Чехова С.І. не складався.
Уповноважена особа НАЗК, урахувавши надані суддею Чеховим С.І. пояснення, дійшла висновку про відсутність підстав для складення протоколу про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, передбачене частиною четвертою статті 1726 КУпАП. Так, зі змісту Доповідної записки уповноваженої особи НАЗК – головного спеціаліста першого відділу Управління проведення повних перевірок Ю. Кохан від 12 червня 2025 року № 41-012/5478-25 вбачається, що суб’єкт декларування надав письмові пояснення, які вказують на відсутність прямого умислу щодо внесення недостовірних відомостей про окремі об’єкти декларування. Водночас пояснення щодо інших окремих фактів виявлення недостовірних відомостей і причин їх внесення до декларації не враховані, оскільки свідчать про обізнаність суб’єкта декларування під час подання декларації про їх недостовірність.
Таким чином, уповноважена особа дійшла висновку, що суб’єкт декларування завідомо вніс до декларації недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 1 297 грн, що не перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних громадян та не досягає мінімального порогу адміністративної відповідальності, встановленого частиною четвертою статті 1726 КУпАП.
Отже, підстави для складення протоколу про адміністративні правопорушення відсутні.
Пояснення судді
У наданих поясненнях суддя Чехов С.І. повідомляє, що у розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування » як за 2022 рік, так і за 2023 рік дійсно зазначено посаду судді Міловського районного суду Луганської області, що на час його відрядження відповідало дійсності. Суддя зауважує, що під час заповнення декларації доброчесності у 2022 та 2023 роках була можливість у примітках пояснити, чому йдеться написання різних районних судів, водночас при заповненні майнових декларацій такої можливості не було. Суддя вважав, що оскільки у роз’ясненнях немає відповіді як бути в таких випадках, він залишив Міловський районний суд Луганської області.
Стосовно відомостей, які не відповідають дійсності, про зазначення категорії посади державної служби, то це була технічна помилка, оскільки під час роботи з чернеткою декларації необхідно було кожен раз заново заповнювати відповідні графи, так як інформація не зберігалася.
Також технічною помилкою та неможливістю в інший спосіб перейти до заповнення наступного розділу декларації суддя пояснює помилкове відображення ідентифікаційного номеру за межами України.
Щодо невірного зазначення розміру земельної ділянки у селищі Мілове Луганської області, суддя пояснив помилку тим, що розмір ділянки зазначався в гектарах, а не в квадратних метрах.
Стосовно будинку, який дістався у якості спадщини після померлих батьків, суддя Чехов С.І. його вказував з моменту отримання у спадок ще з 2002 року, будь-якого реєстраційного номеру не існувало у свідоцтві про право на спадщину. Про реєстраційний помер він дізнався під час перевірки НАЗК.
Стосовно причини не відображення у розділі 2.2 «Інформація про членів сім'ї суб’єкта декларування» повідомляє, що його колишня дружина ОСОБА4 та син ОСОБА1 є громадянами російської федерації, паспортів України не мають, не є платниками податків, не мають унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі. Надати такої інформації немає можливості. Фактичне місце проживання колишньої дружини ОСОБА4 вказано в деклараціях, це АДРЕСА1 російської федерації, будь-якого рухомого та нерухомого майна на території України вони не мають.
У зв’язку з оформленням кредитного договору на купівлю автомобіля, де повинна бути згода дружини, ОСОБА4 перетнула кордон, на що вказує талон перетину прикордонної служби у пункті пропуску «Мілове» від 31 січня 2020 року, який додано до пояснень. Під час знаходження у нотаріуса, вона дала згоду на складання заяви, яку також додано до пояснень. В заяві висловлено думку стосовно поставленого питання про доходи, де відмовилась надавати такі свідчення.
Суддя Чехов С.І. зауважує, що на час складання пояснень він узаконив формальне розлучення розірванням шлюбу, на що вказує рішення Баришівського районного суду Київської області від 31 жовтня 2024 року.
Стосовно розділу 3 «Об’єкти нерухомості» декларації, то ні колишня дружина, ні син не користувались будинком, який належить Чехову С.І. на підставі спадщини, яка залишилась після смерті батьків. Лише декілька разів син приїжджав у гості.
Стосовно відомостей про квартиру, де Чехов С.І. зараз фактично проживає, він вказав в декларації, що вона належить ОСОБА2, яка здає йому цю квартиру за квартплату та під час перевірки НАЗК надав всі підтверджуючі документи.
Суддя Чехов С.І. визнає, що дійсно під час заповнення розділу 6 «Цінне рухоме майно-транспортні засоби» декларацій були зроблені орфографічні помилки в написанні марки та VIN-коду транспортного засобу.
Під час створення декларації за 2023 рік використовувалася за основну декларація за 2022 рік. Під час проведення аналізу між цими деклараціями було виявлено, що усі помилки, які були допущені під час заповнення декларації за 2022 рік відобразилися у декларації за 2023 рік. На це вказують цифри зазначені у розділі 12 «Грошові активи» де вказана сума 232 172 гривень, як в декларації за 2022 рік, так і в декларації 2023 рік.
Стосовно розділу 13 «Фінансові зобов’язання» дійсно вказана страхова сума в розмірі 65 000 гривень, яку він сплатив за автомобіль, оскільки згідно кредитного договору він повинен був кожен рік сплачувати страхові кошти «КАСКО». В подальшому під час дозволу на виправлення помилок, НАЗК було роз’яснено в непотрібності таких дій.
Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством.
Відповідно до пунктів 6, 7 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції та подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Частиною першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що, зокрема, судді зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається НАЗК.
Згідно зі статтею 60 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» повна перевірка декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка подається суддею, здійснюється відповідно до закону центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, та полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення.
За приписами статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» виключно НАЗК здійснює в порядку, визначеному Законом, контроль та перевірку декларацій суб’єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб’єктів декларування.
Відповідно до частини першої статті 513 Закону України «Про запобігання корупції» повна перевірка декларації полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період провадження суб’єктом декларування діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.
НАЗК проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.
За результатами перевірки декларацій, поданих суддею Чеховим С.І. за 2022 рік, НАЗК виявило, що суддя при поданні декларації зазначив відомості, які відрізняються від достовірних на суму 670 242,79 грн. У декларації за 2023 рік суддя зазначив відомості, які відрізняються від достовірних, на загальну суму 1 502 912,46 грн, що становить розмір від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, що є ознаками правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 1726 КУпАП.
Відповідно до інформації, наданою НАЗК, за результатами перевірки декларацій за 2022 та 2023 роки, протоколи про адміністративне правопорушення стосовно Чехова С.І. не складалися.
Уповноважена особа НАЗК, урахувавши надані суддею Чеховим С.І. пояснення, дійшла висновку про відсутність підстав для складення протоколу про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, передбачене частиною четвертою статті 1726 КУпАП.
Водночас уповноваженою особою встановлено допущення суддею Чеховим С.І. порушень при заповненні відповідних декларацій, проте такі порушення не досягають мінімального порогу адміністративної відповідальності, встановленого частиною четвертою статті 1726 КУпАП.
Згідно із вимогами статті 651 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. Питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, який вчинив корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, однак судом не застосовано до нього покарання або не накладено на нього стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, вирішується у встановленому законом порядку.
Обставини, встановлені під час попередньої перевірки, вказують на наявність у діях судді Чехова С.І. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Таким чином, наявність або відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності буде встановлено за результатами розгляду дисциплінарної справи щодо судді на підставі оцінки доказів, наданих та отриманих в межах дисциплінарного провадження.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Згідно зі статтею 18 розділу I Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року (в редакції, чинній на час подання суддею декларації), суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім'ї.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня
2006 року № 2006/23, зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.
У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів. Судді повинні гідно поводити себе у приватному житті.
У пункті 29 Висновку № 3 (2002) КРЄС зазначено, що судді повинні гідно поводити себе у своєму приватному житті. Щодо правил поведінки судді КРЄС вважає, що кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті (пункт 50 Висновку КРЄС).
Отже, зазначені обов’язки судді є етичними стандартами, що формують модель поведінки, яку суддя повинен ставити за мету і якої повинен дотримуватися.
За результатами попередньої перевірки встановлено, що суддя Чехов С.І. під час подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 та 2023 роки вказав відомості, які не відповідають дійсності.
Така поведінка судді Чехова С.І. може свідчити про недбале ставлення до виконання вимог законодавства у сфері запобігання корупції та недотримання встановлених для судді етичних стандартів, що свідчить про наявність у діях зазначеного судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Ураховуючи викладене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що встановлені обставини свідчать про наявність у діях судді Чехова С.І. ознак дисциплінарних проступків передбачених пунктами 3, 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме:
допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду;
зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством.
Наявність або відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності буде встановлено за результатами розгляду дисциплінарної справи щодо судді на підставі оцінки доказів, наданих та отриманих в межах дисциплінарного провадження.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу за скаргою Борисенко Анни Іванівни стосовно судді Міловського районного суду Луганської області Чехова Сергія Івановича (відряджений до Баришівського районного суду Київської області).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати Вищої
ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Олена КОВБІЙ
Олексій МЕЛЬНИК
