Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу Літвінової Аріни Володимирівни на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2024 року № 3531/2дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Окружного адміністративного суду міста Києва Літвінової Аріни Володимирівни,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 7 липня 2025 року (вх. № 7447/0/8-25) надійшла копія постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2025 року у справі № 11-96сап25, якою скасовано рішення Вищої ради правосуддя від 28 січня 2025 року № 124/0/15-25 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2024 року № 3531/2дп/15-24 про притягнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Літвінової А.В. до дисциплінарної відповідальності».

Постанова набрала законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Згідно із частиною третьою статті 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно. Повторний розгляд справи здійснюється Вищою радою правосуддя у пленарному складі у порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 15 липня 2025 року постанову Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2025 року у справі № 11-96сап25, якою скасовано рішення Вищої ради правосуддя від 28 січня 2025 року № 124/0/15-25 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2024 року № 3531/2дп/15-24 про притягнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Літвінової А.В. до дисциплінарної відповідальності», передано до провадження члена Вищої ради правосуддя Попікової О.В.

Літвінову А.В., Службу безпеки України повідомлено про дату, час і місце розгляду скарги. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Суддя Літвінова А.В. та представник Служби безпеки України у засідання Вищої ради правосуддя 16 вересня 2025 року не з’явилися, про причини неявки не повідомили, клопотань про розгляд за їхньої відсутності чи про відкладення розгляду скарги не подававали. За таких обставин Вища рада правосуддя вирішила, що за умови належного повідомлення про дату, час і місце розгляду скарги неявка зазначених осіб не перешкоджає проведенню засідання у їх відсутності.

Вища рада правосуддя встановила, що Літвінова Аріна Володимирівна, ____ року народження, Указом Президента України від 17 червня 2008 року № 552/2008 призначена строком на п’ять років на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва. Постановою Верховної Ради України від 16 травня 2013 року № 248-VIІ обрана суддею Окружного адміністративного суду міста Києва безстроково.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя рішенням від 4 грудня 2024 року № 3531/2дп/15-24 притягнула суддю Літвінову А.В. до дисциплінарної відповідальності та застосувала до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, суддя Літвінова А.В. звернулась 9 грудня 2024 року до Вищої ради правосуддя зі скаргою (вх. № 3966/0/6-24), в якій просила скасувати повністю рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2024 року № 3531/2дп/15-24 та закрити дисциплінарне провадження.

Скаргу суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Літвінова А.В. подала з дотриманням вимог і строків, установлених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу та матеріали дисциплінарної справи, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Попікову О.В., дійшла висновку, що скарга судді Окружного адміністративного суду міста Києва Літвінової А.В. на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2024 року № 3531/2дп/15-24 про притягнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Літвінової А.В. до дисциплінарної відповідальності підлягає задоволенню з огляду на таке.

Стислий зміст дисциплінарної скарги. Підстави відкриття дисциплінарної справи

22 липня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Служби безпеки України (вх. № 395/0/13-24) щодо дисциплінарного проступку судді Окружного адміністративного суду міста Києва Літвінової А.В.

У дисциплінарній скарзі Служба безпеки України зазначила, що «суддя Літвінова А.В. є уродженкою міста ____ (російська федерація), 16 лютого 1994 року отримала паспорт громадянина російської федерації серії ____ № ____, виданий Октябрським РУВД міста Єкатеринбурга (російська федерація). Цей паспорт громадянина російської федерації видано Літвіновій A.B. за місцем реєстрації: АДРЕСА1, російська федерація. 22 липня 2002 року Октябрський РУВД міста Єкатеринбурга видав Літвіновій А.В. паспорт громадянина російської федерації серії ____ №____3».

На підтвердження наявності російського громадянства в судді Літвінової А.В. Служба безпеки України надала відомості, отримані з автоматизованої системи перевірки паспортів управління федеральної міграційної служби рф «СПО СК: АС Российский паспорт».

З огляду на викладене Служба безпеки України вважала, що суддя Літвінова А.В. допустила поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, тому її необхідно притягнути до дисциплінарної відповідальності.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 22 липня 2024 року вказану скаргу передано члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Саліхову В.В. для попередньої перевірки, за результатами якої він склав висновок із пропозицією про відкриття дисциплінарної справи.

Підставою для відкриття дисциплінарної справи слугували викладені в дисциплінарній скарзі Служби безпеки України обставини, які вказували на можливу наявність у поведінці судді Окружного адміністративного суду міста Києва Літвінової А.В. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: допущення суддею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Стислий зміст оскаржуваного рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Ухвалюючи рішення про притягнення судді Літвінової А.В. до дисциплінарної відповідальності, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя керувалась тим, що згідно з повідомленнями Служби безпеки України, які надійшли до Вищої ради правосуддя (листи вх. № 9645/0/8-24 від 18 липня 2024 року, № 10034/0/8-24 від 30 липня 2024 року), у Літвінової А.В. наявне російське громадянство.

Листом від 3 жовтня 2024 року № 14/5/1-6500 Служба безпеки України додатково підтвердила цей факт, зазначаючи про те, що суддя Літвінова А.В. станом на 3 жовтня 2024 року має чинний паспорт громадянина російської федерації серії 6503 № 061103, що підтверджено відомостями та роздруківкою із сайту «проверка-паспорта.рф».

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що інформація про наявність у Літвінової А.В. паспорта та громадянства російської федерації стала відомою громадськості, набула розголосу в суддівській спільноті та медіа навесні 2024 року.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в рішенні зазначила, що після виявлення наявності громадянства та паспорта громадянина російської федерації суддя Літвінова А.В. не вчинила будь-яких дій щодо з’ясування обставин видачі паспорта, який у неї наявний з 1994 року, дій щодо виходу із громадянства російської федерації у встановленому законом порядку, що свідчить про фактичне визнання нею обставин набуття такого громадянства.

Надані суддею Літвіновою А.В. під час розгляду дисциплінарної справи пояснення також не спростували установлених дисциплінарним органом фактичних відомостей щодо наявності громадянства та факту невиконання нею обов’язку, визначеного пунктом 2 частини другої статті 121 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з яким набуттям громадянства іншої держави визнається і отриманий суддею статус громадянина іншої держави без його згоди, якщо суддя не вчинив дій для позбавлення статусу громадянина іншої держави протягом десяти днів з дня, коли судді стало відомо про отримання такого статусу.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що зазначені обставини свідчать про невідповідність поведінки судді Літвінової А.В. високим стандартам поведінки та вказують на недотримання нею норм суддівської етики.

Наявність у судді Літвінової А.В. громадянства, паспорта громадянина російської федерації та приховування зазначених фактів свідчить про порушення нею законодавства України, Кодексу суддівської етики, а здійснення нею протягом тривалого часу правосуддя в Україні та ухвалення рішень іменем України ставить під сумнів її здатність забезпечити утвердження в державі принципу верховенства права, зокрема інтересів осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя, суперечить конституційному принципу незалежності судді, неминуче підриває авторитет правосуддя, що має наслідком зниження рівня довіри громадян до судової влади, що свідчить про вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

На думку Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, такі дії суддя Літвінова А.В. вчинила умисно, оскільки не могла не усвідомлювати загрози, яку несе факт приховання наявності паспорта та громадянства держави-агресора для конституційного ладу України, а також не могла не передбачати, що наслідком буде підрив авторитету правосуддя, зниження довіри громадян до судової влади, особливо в умовах збройної агресії проти України, що триває.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також дійшла висновку, що суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Літвінова А.В., порушуючи норми суддівської етики та стандарти поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, допустила поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, а отже, вчинила істотний дисциплінарний проступок, передбачений частиною дев’ятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Узагальнені доводи скарги судді Окружного адміністративного суду міста Києва Літвінової А.В. на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

9 грудня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшла скарга судді Літвінової А.В. (вх. № 3966/0/6-24) на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2024 року № 3531/2дп/15-24 про притягнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Літвінової A.B. до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення.

Не погоджуючись із зазначеними висновками дисциплінарного органу, суддя Літвінова А.В. у скарзі на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя навела такі доводи й аргументи щодо рішення, прийнятого у дисциплінарній справі.

Суддя Літвінова А.В. зауважила, що членам Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя було достеменно відомо про те, що її повноваження місяць тому було припинено на підставі частини сьомої статті 126 Конституції України за повідомленням Вищої ради правосуддя.

Суддя посилалась на положення пунктів 13.39, 13.43 Регламенту Вищої ради правосуддя (далі – Регламент), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (зі змінами та доповненнями) (в редакції, чинній на день звернення Літвінової А.В. зі скаргою), відповідно до яких у разі звільнення судді з посади або припинення його повноважень з визначених законом підстав дисциплінарне провадження підлягає закриттю.

Суддя Літвінова А.В. наголосила, що Вища рада правосуддя листами від 22 серпня 2024 року № 25247/0/9-24, від 24 вересня 2024 року № 27265/0/9-24 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва, із посиланням на дисциплінарну скаргу Служби безпеки України, повідомила про встановлений Службою безпеки України факт наявності російського громадянства в судді Літвінової A.B. (за відсутності офіційних доказів цього) та роз’яснила процедуру припинення повноважень судді.

Однак, незважаючи на те, що повноваження судді Літвінової A.B. на підставі цих листів було припинено (суддю розраховано, суддя подала декларацію при звільненні), на порушення власного Регламенту, Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення судді.

Суддя Літвінова A.B. вважає, що її було повторно звільнено в порушення статті 61 Конституції України.

На думку судді Літвінової A.B., члени Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя не дотримались приписів статті 126 Конституції України, яка виключає одночасне застосування процедури звільнення судді та припинення його повноважень.

Суддя Літвінова А.В. зазначила, що твердження Служби безпеки України щодо наявності в неї російського громадянства не є встановленим фактом та оскаржується в судовому порядку, про що Вищій раді правосуддя відомо.

Доводи Служби безпеки України ґрунтуються нібито на відомостях з автоматизованої системи перевірки паспортів Управління федеральної міграційної служби РФ «СПО СК; АС Российский паспорт», а також відомостях із сайту «проверка-паспорта.РФ».

Суддя Літвінова А.В. дійшла висновку, що фактично рішення про припинення повноважень судді України ухвалено на підставі копій роздруківок без дати та підпису (навіть Служба безпеки України не взяла на себе відповідальності надати цим роздруківкам форми документа), які не є офіційними, отримані, за посиланням Служби безпеки України, з інтернет-ресурсу держави, з якою Україна розірвала дипломатичні зв’язки. За таких обставин убачається невідповідність рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2024 року № 3531/2дп/15-24 вимогам чинного законодавства.

З огляду на викладене, суддя Літвінова А.В. просила повністю скасувати рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2024 року № 3531/2дп/15-24 про притягнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Літвінової А.В. до дисциплінарної відповідальності.

11 серпня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла заява Літвінової А.В. (вх. № 3156/0/6-25), у якій вона повідомила, що доводи скарги на рішення Другої Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2024 року № 3531/2дп/15-24 підтримує та, посилаючись на позицію Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2025 року у справі № 11-96сап25, просить скасувати повністю зазначене рішення та закрити дисциплінарне провадження. Водночас у заяві Літвінова А.В. звернула увагу, що оскаржуване рішення було прийнято Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя, зокрема, за участю головуючого – Маселка Р.А. за наявності конфлікту інтересів в останнього, чим, на думку автора скарги – Літвінової А.В., порушено статтю 20 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Висновки Вищої ради правосуддя за результатами розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Розглянувши доводи й аргументи, зазначені у скарзі судді Окружного адміністративного суду міста Києва Літвінової А.В. на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2024 року № 3531/2дп/15-24, вивчивши матеріали дисциплінарної справи, враховуючи позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2025 року у справі № 11-96сап25 за скаргою ОСОБА1 на рішення Вищої ради правосуддя від 28 січня 2025 року № 124/0/15-25 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2024 року № 3531/2дп/15-24», потрібно зазначити таке.

Згідно зі статтею 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Водночас відповідно до статті 127 Основного Закону суддею може бути лише громадянин України. Набуття іноземного громадянства суддею прямо суперечить основним конституційним вимогам до зайняття суддівської посади.

Відповідно до статті 121 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» повноваження судді припиняються у разі набуття ним громадянства іншої держави – з моменту набуття цього громадянства. Набуття громадянства іншої держави в розумінні цього Закону підтверджується через:

добровільні дії судді (отримання суддею статусу громадянина іншої держави в результаті дій, вчинених таким суддею або від його імені за його дорученням або за його згодою для створення відповідних правових наслідків);

внаслідок бездіяльності (у разі якщо суддею отриманий статус громадянина іншої держави в силу закону або іншим чином без його згоди, – невчинення суддею дій для позбавлення статусу громадянина іншої держави протягом десяти днів з дня, коли судді стало відомо про отримання такого статусу.

Припинення повноважень судді є підставою для припинення трудових відносин судді з відповідним судом, про що голова суду видає наказ (стаття 125 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Вища рада правосуддя бере до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену в постанові від 5 червня 2025 року у справі № 11-96сап25 за скаргою ОСОБА1, якою скасовано рішення Вищої ради правосуддя від 28 січня 2025 року № 124/0/15-25 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2024 року № 3531/2дп/15-24 про притягнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Літвінової А.В. до дисциплінарної відповідальності», згідно з якою, до особи, повноваження якої як судді припинені у зв’язку з набуттям громадянства іншої держави (пункт 2 частини сьомої статті 126 Конституції України), не може бути застосовано дисциплінарне стягнення, оскільки вона вже не є суддею в розумінні статті 52 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Велика Палата Верховного Суду чітко розмежувала підстави припинення повноважень судді, зокрема, у зв’язку з набуттям громадянства іншої держави від підстав звільнення судді. Отже, звільнення особи з посади судді у випадку, коли вона цю посаду вже не займає у зв’язку з припиненням повноважень судді з передбачених статтею 126 Конституції України підстав, не здійснює правосуддя і відрахована зі штату відповідного суду, суперечить як положенням Конституції України, так і нормам чинного законодавства.

Вища рада правосуддя, залишаючи рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2024 року № 3531/2дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Окружного адміністративного суду міста Києва Літвінової А.В. без змін, аргументувала свою позицію тим, що незважаючи на припинення Літвіновою А.В. повноважень судді у зв’язку з набуттям нею громадянства іншої держави, вона не втратила статусу судді. Отже за наявності у діях Літвінової А.В. складу дисциплінарного проступку це дозволяє застосовувати до неї дисциплінарне стягнення у виді звільнення на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України, навіть після припинення її повноважень. Проте такі доводи не узгоджуються з чинним законодавством та практикою його тлумачення. Адже суддя, повноваження якого припинені, не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності згідно з положеннями Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2024 року № 3531/2дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Окружного адміністративного суду міста Києва Літвінової А.В. було ухвалено після того, як повноваження судді припинилися (наказ Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2024 року № 84/к), що виключає можливість притягнення Літвінової А.В. до дисциплінарної відповідальності. Це прямо суперечить положенню Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (зі змінами та доповненнями), згідно з яким у такому випадку дисциплінарне провадження підлягає закриттю (пункт 13.41).

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, зокрема втіленої у рішеннях у справах «Олександр Волков проти України» (№ 21722/11), «Гуменюк та інші проти України» (№ 11423/19), притягнення судді до дисциплінарної відповідальності має здійснюватися виключно в межах законної процедури з дотриманням принципів правової визначеності, передбачуваності та законності. Водночас органи влади не мають права застосовувати дисциплінарні санкції проти суддів після припинення їх повноважень, оскільки це порушує принцип юридичної визначеності та добросовісності держави у публічно-правових відносинах.

Пунктом 1 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право, зокрема, скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження.

З огляду на викладене Вища рада правосуддя дійшла висновку, що за результатами розгляду скарги Літвінової А.В. та на підставі пункту 1 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2024 року № 3531/2дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Окружного адміністративного суду міста Києва Літвінової А.В. підлягає скасуванню повністю із закриттям дисциплінарного провадження.

Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,

вирішила:

скасувати повністю рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2024 року № 3531/2дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Окружного адміністративного суду міста Києва Літвінової Аріни Володимирівни та закрити дисциплінарне провадження.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Голова Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя