Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., розглянувши висновок доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Троня І.В. за результатами підготовки дисциплінарної справи за скаргами адвоката Борисенка Олександра Васильовича, Кухарева Ярослава Віталійовича стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Аксьонової Ніни Миколаївни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя надійшли наступні дисциплінарні скарги: 19 грудня 2024 року – адвоката Борисенка О.В. (вх. № Б-5811/0/7-24), 20 лютого 2025 року – Кухарева Я.В. (вх. К-1111/0/7-25), 20 лютого 2025 року – Кухарева Я.В. (вх. К-1111/1/7-25) (далі – Скаржники) на дії судді Солом’янського районного суду міста Києва Аксьонової Н.М. (далі – Суддя) під час розгляду справи № 760/7674/24.
Рух дисциплінарної справи, відомості щодо етапів дисциплінарного провадження
Протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 6 січня 2025 року та протоколами передачі справи раніше визначеному дисциплінарному інспектору від 20 лютого 2025 року, вказані скарги передано дисциплінарному інспектору Троню І.В. для проведення попередньої перевірки.
28 травня 2025 року за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг, дисциплінарний інспектор склав висновок з пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Аксьонової Н.М.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 2 липня 2025 року № 1402/2дп/15-25, розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Троня І.В., складеного за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг адвоката Борисенка О.В. та Кухарева Я.В, відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Аксьонової Н.М., оскільки в її діях вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами підготовки до розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Аксьонової Н.М. дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Тронь І.В., як доповідач підготував висновок, який передав на розгляд Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.
Про засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 10 вересня 2025 року, суддю та скаржників повідомлено своєчасно та належним чином.
Крім того, у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану та з метою забезпечення реалізації прав судді та скаржника, визначених пунктом 13.22 Регламенту Вищої ради правосуддя, судді та скаржнику запропоновано взяти участь у вказаних засіданнях в режимі відеоконференції.
У засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя Аксьонова Н.М. взяла участь особисто. Скаржники в засідання не з’явилися.
За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарний інспектор Тронь І.В. склав висновок із пропозицією притягнути суддю Солом’янського районного суду міста Києва Аксьонової Н.М. до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлаков С.Ю. у засіданні 10 вересня 2025 року вніс пропозицію щодо відмови у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Аксьонової Н.М. та припинення стосовно неї дисциплінарного провадження.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши доповідача – дисциплінарного інспектора Троня І.В., суддю Аксьонову Н.М., дійшла висновку про наявність підстав для відмови у притягненні судді Аксьонової Н.М. до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінарного провадження з підстав відсутності складу дисциплінарного проступку, а саме суб’єктивної сторони – умислу чи грубої недбалості.
Стислий зміст дисциплінарної скарги
У дисциплінарних скаргах зазначено про те, що суддею Аксьоновою Н.М. 3 липня 2024 року у справі № 760/7674/24 було прийнято рішення про відмову в задоволенні клопотання представника власника майна – ОСОБА1, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 12 червня 2023 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13 січня 2023 року № ____, яке виділено в кримінальне провадження № ____ від 1 вересня 2023 року.
Проте, станом на дату подачі скарг, тобто 19 грудня 2024 року та 20 лютого 2025 року не виготовлено повного тексту ухвали та не надано копії судового рішення для його внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР), чим порушено права Скаржників на справедливий та публічний розгляд в межах розумного строку.
Стислий зміст пояснень судді
У своїх поясненнях (вх. № 1003/0/6-25 від 4 березня 2025 року) Суддя зазначила, що дійсно в її провадженні перебувала справа № 760/7674/24 за клопотанням представника ОСОБА1 – адвоката ОСОБА2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № ____ від 1 вересня 2023 року.
Суддя, зауважила, що твердження Скаржників щодо безпідставного зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасного надання копії судового рішення для його внесення до ЄДРСР є необґрунтованим, зважаючи на таке.
Згідно з офіційними статистичними даними Державної судової адміністрації України (оприлюднено за посиланням: https://rsu.gov.ua/mzs-2023_2-maps) Солом’янський районний суд міста Києва належить до судів з найбільшим рівнем навантаження в країні.
Так, наказом Державної судової адміністрації України від 8 серпня 2017 року № 843 «Про визначення кількості суддів у місцевих судах, апеляційних судах областей, міста Києва» у Солом’янському районному суді міста Києва визначено 33 (тридцять три) посади судді. Фактично правосуддя у Солом’янському районному суді міста Києва здійснюють значно менше суддів.
Таким чином, суддівський штат Солом’янського районного суду міста Києва не укомплектований, що призводить до порушення якісних показників розгляду справ, оскільки навантаження суддів є надмірним, а час – обмеженим.
Також Суддя вказала, що протягом 2024 року вона входила до складу колегій суддів у 6 кримінальних провадженнях, що здійснює додаткове навантаження та впливає на строки розгляду справ, які перебувають в її провадженні.
Крім того, стверджує, що повітряні тривоги, ракетні обстріли та атаки БПЛА призводять до постійного стресу, який негативно впливає на психоемоційний стан усіх людей, в тому числі, працівників суду.
14 липня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшли додаткові пояснення судді Аксьонової Н.М. (вх. № 2879/0/6-25), які є аналогічними попереднім проте додала, що протягом 2024 року вона здійснювала судочинство в умовах надмірного навантаження, що не могло не вплинути на строки виготовлення вмотивованого судового рішення у справі № 760/7674/24 за клопотанням представника ОСОБА1 – адвоката ОСОБА2 про скасування арешту майна, а тому ухвала суду від 3 липня 2024 року своєчасно не виготовлена через надзвичайно надмірне навантаження.
Суддя стверджує, що більшість свого робочого часу вона перебуває у судових засіданнях. При цьому клопотання учасників кримінального провадження, які розглядаються у порядку судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні взагалі мають обмежені строки розгляду та розглядаються слідчим суддею першочергово. Намагаючись дотримуватися розумних строків розгляду справи, судді часто доводиться ущільнювати свій робочий графік із призначених справ, що у день здійснюється розгляд до 20 – 30 судових справ.
Лише у вільний час від засідань суддя має час виготовляти ухвалені судові рішення та вносити їх до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Разом з тим, Суддя зауважує, що при наявності такого великого обсягу роботи дотримуватися усіх процесуальних строків доволі складно, незалежно від сумлінності, професійності чи старань. Навіть першочергові і невідкладні завдання неможливо виконувати вчасно, тим більше в умовах воєнного стану.
Відтак, з огляду на викладене, Суддя зазначає, що у своїй роботі вона керується виключно принципами законності, неупередженості та добросовісності, і для неї кожна справа, незалежно від її резонансу, сторін чи складності, має однакову юридичну цінність та вимагає однакової професійної відповідальності. Навантаження не змінює її підходу до пріоритетності справ та вона завжди прагне забезпечити належний і справедливий розгляд у кожному провадженні, наскільки це дозволяють об’єктивні обставини.
Також суддя Аксьонова Н.М. не погоджується із твердженням, у висновку дисциплінарного інспектора Троня І.В. про те, що вона має можливість значно швидше виготовляти та публікувати текст судового рішення за результатами розгляду даного виду заяв/клопотань, оскільки навіть у справах цієї категорії кожне рішення повинно бути вмотивованим, повним і юридично обґрунтованим. Зміст судового рішення, зокрема його структура, обсяг і складність викладення безпосередньо залежать від того, наскільки повно, аргументовано й логічно сторони сформулювали свої правові позиції, надали документи, пояснення, заперечення або інші матеріали. У разі складних, суперечливих або недостатньо чітко викладених позицій учасників, суддя змушений витратити більше часу на з’ясування обставин, перевірку доводів та формулювання висновків у рішенні. Отже, навіть формально «процесуально прості» питання у практиці потребують індивідуального аналізу й не можуть бути вирішені шаблонно або спрощено, без ризику порушення стандартів справедливого судочинства.
Суддя вважає, що в її діях під час розгляду справи № 760/7674/24, відсутній склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (зволікання з виготовлення вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для внесення до ЄДРСР), а саме суб’єктивна сторона – груба недбалість чи недбале ставлення до виконання своїх обов’язків.
Враховуючи вищевикладене, Суддя просить врахувати її пояснення та відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності.
Обставини справи встановлені під час дисциплінарного провадження
Аксьонова Ніна Миколаївна призначена Указом Президента України від 5 серпня 2020 року № 311/2020 на посаду судді Солом’янського районного суду міста Києва.
Дослідивши матеріали дисциплінарної справи, дисциплінарним інспектором встановлено такі обставини.
12 червня 2023 року слідчий суддя Солом’янського районного суду міста Києва Митрофанова А.О., розглянувши клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури Завістовського Є.А. про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 13 січня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 1102, частиною четвертою статті 1111, частиною першою статті 4362 Кримінального кодексу України (далі – КК України), постановила ухвалу про накладення арешту на майно, яке належить громадянину України ОСОБА1, шляхом заборони його відчуження та розпорядження.
1 вересня 2023 року з кримінального провадження № ____ від 13 січня 2023 року було виділене кримінальне провадження № ____.
1 квітня 2024 року до Солом’янського районного суду міста Києва надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА1 – адвоката ОСОБА2 про скасування арешту у кримінальному провадження № ____ від 1 вересня 2023 року.
Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 1 квітня 2024 року для розгляду клопотання слідчого визначено суддю Демидовську А.І.
9 квітня 2024 року суддю Солом’янського районного суду міста Києва Демидовську А.І. рішенням Вищої ради правосуддя № 1044/0/15-24 звільнено з посади судді.
Згідно протоколу повторного автоматизованого визначення слідчого судді від 24 квітня 2024 року для розгляду клопотання про скасування арешту майна визначено слідчого суддю Аксьонову Н.М. Розгляд клопотання призначено на 29 травня 2024 року.
За клопотанням прокурора розгляд справи відкладено на 5 червня 2024 року.
5 червня 2024 року судове засідання не відбулось у зв’язку з оголошенням о 15 годині 35 хвилин повітряної тривоги.
Розгляд клопотання призначено на 3 липня 2024 року.
3 липня 2024 року ухвалою судді Солом’янського районного суду міста Києва Аксьоновою Н.М. у задоволенні клопотання про скасування арешту майна – відмовлено.
25 липня 2024 року адвокат ОСОБА2, як представник ОСОБА1 звернувся до суду з проханням надіслати ухвалу від 3 липня 2024 року на його електронну адресу.
14 січня 2025 року представник ОСОБА1 – адвокат ОСОБА3 потворно звернувся до суду з проханням видати завірену належним чином копію ухвали.
24 січня 2025 року о 12 год 52 хв створено проект ухвали у справі № 760/7674/24 про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту.
24 лютого 2025 року о 16 год 43 хв суддя Аксьонова Н.М. підписала ухвалу у справі № 760/7674/24 про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту.
25 лютого 2025 року ухвала у справі № 760/7674/24 про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту була зареєстрована в ЄДРСР.
26 лютого 2025 року забезпечено надання загального доступу до ухвали в ЄДРСР.
Таким чином, попередньою перевіркою встановлено, що з моменту проведення автоматизованого розподілу клопотання на суддю Аксьонову Н.М. до моменту розгляду клопотання минув 71 день, з них 51 робочий.
З моменту прийняття судового рішення у справі 760/7674/24 (3 липня 2024 року) до підписання його суддею (24 лютого 2024 року) минуло 237 днів з них 169 робочих.
Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи
Відповідно до статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справи судом належать до основних засад судочинства в Україні.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Розуміння змісту права на справедливий суд згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає справедливий і публічний розгляд справи кожної особи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо її прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно частина перша статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розкриває право на справедливий суд в Україні як гарантію кожному захисту його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства визначено Законом України «Про доступ до судових рішень».
Частиною другою статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» передбачено, що всі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно із частиною третьою статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР усі судові рішення й окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.
Відповідно до підпункту 17 пункту 1 розділу І Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18 (з подальшими змінами) (далі – Порядок) судове рішення – процесуальний документ, ухвалений судом (у тому числі слідчим суддею під час досудового розслідування) під час розгляду справи (матеріалів кримінального провадження) на будь-якій стадії судового провадження (ухвала, окрема ухвала, рішення, вирок, постанова, судовий наказ).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку електронний примірник судового рішення або окремої думки судді оприлюднюється шляхом надсилання до ЄДРСР у день його виготовлення засобами автоматизованої системи документообігу суду. Реєстраційні відомості, зазначені в пункті 3 розділу II Порядку, надсилаються до ЄДРСР у складі електронного документа, який вони описують.
Пунктом 1 розділу X Порядку установлено, що обов’язок щодо своєчасного надсилання електронних примірників судового рішення та окремої думки судді для їх внесення до ЄДРСР шляхом формування та підписання відповідного електронного примірника в автоматизованій системі документообігу суду покладається на суддю (суддю-доповідача), який ухвалив таке рішення.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 червня 2024 року у справі № 990SCGC/2/24 зазначила, що кваліфікація діяння – це точна правова оцінка конкретного діяння, яка полягає у встановленні точної відповідності між ознаками вчиненого діяння та ознаками, визначеними законом.
Частина сьома статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює обов’язок судді, зокрема, справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР.
У пункті 26 Висновку № 3(2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що судді повинні виконувати свої функції зі старанністю та розумною швидкістю.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя виконує всі свої обов’язки, включаючи винесення відкладених рішень, розумно, справедливо та з достатньою швидкістю.
Обставини, встановлені під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду, свідчать про те, що копія ухвали від 3 липня 2024 року по справі № 760/7674/24 надана суддею для її внесення до реєстру 24 лютого 2025 року, тобто з перевищенням строку, встановленого частиною третьою статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень», більш ніж на сім місяців.
Наведене свідчить про порушення строків надсилання копії судового рішення, передбачених кримінально – процесуальним законом, а також може вказувати на затримку у виготовленні повного тексту вмотивованого судового рішення суддею Солом’янського районного суду міста Києва Аксьоновою Н.М.
Однак для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій, важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також настання негативних наслідків для прав та інтересів особи. Самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк. Така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/18 (800/426/17).
У цьому аспекті безсумнівним є факт впливу надмірного навантаження на інтенсивність розгляду справ та матеріалів суддею з дотриманням процесуальних строків, установлених законом для виготовлення вмотивованого судового рішення.
У своїх письмових та усних поясненнях, під час дисциплінарного провадження, суддя Аксьонова Н.М. звертала увагу Дисциплінарної палати на те, що Солом’янський районний суд міста Києва є одним із судів в країні, що має найбільший рівень навантаження, а суддівський штат суду не укомплектований.
Згідно з нормативами навантаження, що містяться на офіційному веб-сайті Ради суддів України (https://rsu.gov.ua/mzs-2024_4-maps ) до Солом’янського районного суду міста Києва за 2024 рік надійшло 33 675 справ та матеріалів; нормативний час, необхідний для розгляду справ, – 89 576 год. Чисельність суддів відповідно до рішення Вищої ради правосуддя чисельність суддів за нормативами: 55.
Відповідно до статистичних даних, які сформовані за допомогою статистичного звіту форми «1-мзс» АСДС «Д-3» у період:
- з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року в провадженні судді Аксьонової Н.М. перебувало 2509 судових справ (з урахуванням залишку за 2023 рік), з яких розглянуто - 1595 справ;
- з 1 січня 2025 року до 24 лютого 2025 року в провадженні судді Аксьонової Н.М. перебувало 1055 судових справ, з яких розглянуто – 194 справи.
- з 1 січня 2025 року до 1 липня 2025 року в провадженні судді Аксьонової Н.М. перебувало 1732 судових справ, з яких розглянуто – 725 справ: справи.
Також слід зазначити, що згідно відомостей ЄДРСР у період з 3 липня 2024 року до 24 лютого 2025 року суддею Солом’янського районного суду міста Києва Аксьоновою Н.М. ухвалено 1612 процесуальних рішень, також за період з 3 липня 2024 року до 24 лютого 2025 року до реєстру надійшло 1689 документів.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя погоджується, що зазначена статистична інформація свідчить про надмірний обсяг навантаження судді, і може впливати на строки здійснення суддею процесуальних дій, зокрема, виготовлення вмотивованого судового рішення.
Таким чином, відсутні підстави стверджувати про недбалість судді та, відповідно, про наявність підстав для притягнення її до відповідальності за порушення строків, які не є прямим результатом її дій, бездіяльності та є наслідком об’єктивної неможливості проконтролювати всі дії, у зв’язку надмірним навантаженням, та в умовах воєнного стану, постійних повітряних тривог, тривалими відключенням світла.
Правова оцінка несвоєчасного надання копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР у конкретній ситуації прямо пов’язана з оцінкою порушення процесуальних строків виготовлення вмотивованого судового рішення.
У висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що для того щоб виправдати дисциплінарне провадження, порушення має бути серйозним та кричущим.
Оскільки порушення процесуального строку суддею Аксьоновою Н.М. зумовлене об’єктивними факторами, ознаки складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у частині безпідставного зволікання з виготовлення вмотивованого судового рішення та несвоєчасного надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР на думку Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, відсутні.
Відповідно до частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави. Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
В діях судді Аксьонової Н.М. не встановлено складу дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Із характеристики, наданої Солом’янським районним судом міста Києва Аксьонова Н.М. зарекомендувала себе висококваліфікованою суддею. Вона відповідально ставиться до виконання своїх службових обов’язків. В умовах значного судового навантаження намагається забезпечувати розгляд справ у розумні строки. Вимоглива до себе та підлеглих, демонструє тактовність, врівноваженість та ввічливість у спілкуванні, користується повагою в колективі, дотримується норм суддівської етики у службовій діяльності та побуті.
Згідно з отриманими від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та оприлюдненими на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя відомостями суддя Солом’янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М. до дисциплінарної відповідальності не притягувалася.
Згідно із частинами другою, шостою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
Якщо Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Солом’янського районного суду міста Києва Аксьонової Ніни Миколаївни та припинити дисциплінарне провадження.
Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Олена КОВБІЙ
Олексій МЕЛЬНИК
