Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., заслухавши доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Давидович І.І., розглянувши дисциплінарну справу щодо судді Новоайдарського районного суду Луганської області Іванової Олени Миколаївни, відкриту за дисциплінарною скаргою Чижик Тетяни Віталіївни,

 

встановила:

 

ПРОЦЕДУРНІ ПИТАННЯ

 

До Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) надійшла дисциплінарна скарга Чижик Тетяни Віталіївни вх. № Ч-444/11/7-25 від 25 квітня 2025 року стосовно судді Новоайдарського районного суду Луганської області Іванової Олени Миколаївни.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 25 квітня 2025 року вказану скаргу передано для проведення попередньої перевірки дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя Давидович І.І.

Дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя Давидович І.І. 21 травня 2025 року підготовлено висновок за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги, в якому запропоновано відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Іванової О.М.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати ВРП № 1308/3дп/15-25 від 18 червня 2025 року відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Новоайдарського районного суду Луганської області Іванової О.М. за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).

Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Давидович І.І. 28 липня 2025 року виготовила проєкт висновку за результатами підготовки дисциплінарної справи, у якому запропоновала притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Новоайдарського районного суду Луганської області Іванову О.М. за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення.

1 серпня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Давидович І.І. склала повідомлення для судді та скаржника про наявність проєкту висновку й надіслала відповідне повідомлення на адресу зазначену скаржником Чижик Т.В. у дисциплінарній скарзі (вих. № 6249/0/9-25). В цей же день дисциплінарний інспектор повідомила Третю дисциплінарну палату Вищої ради правосуддя про заходи, вжиті нею для встановлення місця перебування судді Іванової О.М. – а саме, дослідження суддівського досьє судді Іванової О.М., направлення запитів про надання інформації до Служби безпеки України та Національної поліції України. Зазначила, що останнє відоме місце проживання судді, яке, за даними суддівського досьє збігається з місцем реєстрації, знаходиться на тимчасово окупованій території, як і суд, у якому суддя обіймала посаду. Можливість доставлення поштової кореспонденції на тимчасово окуповану територію відсутня.

Відповідно до частини п’ятої статті 48 Закону України про «Вищу раду правосуддя» суддя та скаржник мають бути повідомлені про засідання Дисциплінарної палати не пізніше ніж за десять днів до дня його проведення в порядку, визначеному регламентом Вищої ради правосуддя, та шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя. Суддя вважається належним чином повідомленим, якщо повідомлення направлено на адресу його місця проживання чи перебування або на адресу суду, в якому такий суддя обіймає посаду, а за неможливості такого направлення – розміщено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя. Згідно з частиною шостою статті 30 Закону України про «Вищу раду правосуддя» особа вважається належним чином повідомленою про засідання Вищої ради правосуддя або її органів, якщо повідомлення направлено на адресу її місця проживання чи перебування або на адресу суду чи прокуратури, де така особа обіймає посаду, а за неможливості такого направлення - розміщене на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя. Суддю Іванову О.М. та скаржницю Чижик Т.В. своєчасно й належним чином повідомлено про дату і час розгляду дисциплінарної справи шляхом оприлюднення відповідних запрошень на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя (https://hcj.gov.ua/call/ivanovu-olenu-mykolayivnu-chyzhyk-tetyanu-vitali...). Повідомлення (виклик) для скаржниці Чижик Т.В. направлене також на вказану нею електронну пошту (вих. № 6998/0/19-25 від 29 серпня 2025 року); скаржницю письмово ознайомлено з правами та обов’язками учасників засідання Дисциплінарної палати.

У засідання Третьої Дисциплінарної палата Вищої ради правосуддя від 10 вересня 2025 року суддя Іванова О.М. та скаржниця Чижик Т.В. не з’явились; клопотань про відкладення засідання на іншу дату від них не надходило.

На початку засідання дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Давидович І.І. висловила думку щодо можливості розгляду дисциплінарної справи за такої присутності. Дисциплінарний інспектор звернула увагу Палати на таке: по-перше, суддя ОСОБА3 перебуває у державному розшуку за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою та другою статті 111 та частиною сьомою статті 111-1 КК України, що підтверджується довідкою за підписом начальника Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України О. Григоровича (вх. № 7283/0/8-25); по-друге, відносно ОСОБА3 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області здійснюється спеціальне судове провадження in absentia (за відсутності обвинуваченого); по-третє, суддю Іванову О.М. своєчасно й належним чином повідомлено про дату і час розгляду дисциплінарної справи шляхом оприлюднення запрошення на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя, що відповідає вимогам частини п’ятої статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя». З урахуванням наведеного, підстав для відкладення засідання на іншу дату не вбачається.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя підтримала позицію дисциплінарного інспектора і визнала можливість проведення засідання з цього питання.

Заслухавши доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Давидович І.І., вивчивши матеріали дисциплінарної справи, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.

 

СТИСЛИЙ ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ СКАРГИ І ВСТАНОВЛЕНІ ФАКТИ

Стислий зміст дисциплінарної скарги і позиція скаржника

У скарзі повідомляється про те, що суддя Новоайдарського районного суду Луганської області Іванова О.М., зустрівшись з окупаційними військами Російської Федерації та представниками незаконних збройних формувань, надала добровільну згоду на зайняття суддівської посади у незаконно створеному в тимчасово окупованому Новоайдарі «судовому органі». Крім того, суддя зібрала працівників апарату Новоайдарського райсуду та закликала їх до співпраці з владою так званої «Луганської народної республіки», гарантувавши останнім сприяння в отриманні ними посад у судових органах псевдореспубліки. Таким чином, Іванова О.М. перейшла на бік ворога в умовах воєнного стану – зайняла посаду судді в так званому «Новоайдарском районном суде Луганской народной республики» та забезпечила становлення і зміцнення окупаційної влади Російської Федерації у тимчасово окупованому Новоайдарі.

Скаржниця Чижик Т.В. зазначає, що у провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває справа № 194/250/23 за обвинуваченням ОСОБА3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111, ч.2 ст.111, ч.7 ст.111¹ Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Обвинувальний акт щодо судді надійшов до суду 13 березня 2023 року. У судові засідання ОСОБА3 не з’являється. Оголошення про виклик до суду публікується в газеті центральних органів виконавчої влади України «Урядовий кур’єр», на веб-сторінці Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області в мережі «Інтернет» та на сайті офісу Генерального прокурора України.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Наведені відомості стали відомі скаржниці Чижик Т.В. з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Скаржниця Чижик Т.В. посилається на те, що Луганська обласна прокуратура повідомила на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook про наявність підозри щодо судді ОСОБА3 ще у квітні 2022 року.

Також цей факт був висвітлений у низці медіа, наприклад: https://sudreporter.org/u-derzhzradi-pidozryuyetsya-golova-novoajdarskog...; https://popasnaya.city/articles/265278/golovi-rajsudu-na-luganschini-zag....

З огляду на те, що законодавством Російської Федерації передбачено, що суддею в Російській Федерації може бути лише громадянин такої держави, скаржниця Чижик Т.В. висловлює припущення, що без отримання російського громадянства Іванова О.М. не могла отримати суддівську посаду на території, яка тимчасово контролюється Російською Федерацією.

Скаржниця Чижик Т.В. стверджує, що поведінка судді, яка полягає у співпраці з окупаційним режимом, вчиненні дій з метою повалення державного суверенітету України, а також в ігноруванні судових засідань за її обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень вкрай негативно впливає на авторитет судової влади та підриває довіру суспільства як до судді, так і судової влади загалом.

На думку скаржниці Чижик Т.В., поведінка судді Іванової О.М. містить ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». У скарзі висновується, що поведінка судді є істотним дисциплінарним проступком.

Скаржниця Чижик Т.В. просить застосувати до судді дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.

Встановлені фактичні обставини

Інформація про суддю

Копанєва О.М. Указом Президента України № 1001/2002 від 11 листопада 2002 № 1001/2002 призначена на посаду судді Новойдарського районного суду Луганської області строком на п’ять років.

8 серпня 2008 року Копанєва О.М. змінила прізвище на Іванова О.М. у зв’язку з реєстрацією шлюбу (Свідоцтво про шлюб Серія __ № ____ від 08 серпня 2008 року).

Постановою Верховної Ради України № 527-VI від 18 вересня 2008 року «Про обрання суддів безстроково» Іванова О.М. обрана на посаду судді Новойдарського районного суду Луганської області.

2 вересня 2021 року Іванова О.М. обрана на посаду голови Новойдарського районного суду Луганської області строком на три роки.

 

Щодо переходу судді на бік ворога і співпраці з окупаційною адміністрацією Російської Федерації

У зв’язку з веденням агресивної війни Російської Федерації проти України, військовослужбовці збройних сил Російської Федерації спільно з представниками збройних сил так званої «Луганської народної республіки», які є частиною окупаційної адміністрації, 24 – 25 лютого 2022 року здійснили тимчасову окупацію території Новоайдарської селищної територіальної громади Щастинського району Луганської області.

Станом на 24 лютого 2022 року в Новоайдарському районному суді Луганської області працювало троє суддів, повноваження одного з яких, а саме Мартинюка В.Б., були фактично припинені у зв’язку із закінченням п’ятирічного строку перебування на посаді. Суддя Мартинюк В.Б. на дату початку окупації Новоайдарської селищної територіальної громади перебував у місті Хмельницькому. Голова суду суддя Іванова О.М. станом на 24 лютого 2022 року перебувала на лікарняному. Виконувала обов’язки та здійснювала правосуддя суддя Глазкова Ю.О., яка фактично проживала у місті Сєвєродонецьк (наразі – Сіверськодонецьк) Луганської області. Суддя Глазкова Ю.О. 24 лютого 2022 року покинула тимчасово окуповану територію і в’їхала на територію, підконтрольну Україні.

Після окупації Новоайдарської селищної територіальної громади суддя Іванова О.М., добровільно залишившись на окупованій території, вступила у злочинну змову з представниками так званої «Луганської народної республіки», які є частиною окупаційної адміністрації Російської Федерації, та надала добровільну згоду на співпрацю з такою адміністрацією.

4 березня 2022 року суддя Іванова О.М. у приміщенні Новоайдарського районного суду Луганської області повідомила працівникам суду про те, що вона зустрічалась з представниками так званої «Луганської народної республіки» і що територія Луганської області стане територією так званої «Луганської народної республіки». При цьому Іванова О.М. активно висловлювала свою позицію щодо доцільності співпраці працівників суду з окупаційною адміністрацією Російської Федерації та публічно закликала їх переходити на бік ворога в умовах воєнного стану, гарантувавши сприяння в отриманні ними посад у судових органах так званої «Луганської народної республіки».

Орієнтовно з 21 квітня 2022 року Іванова О.М. зайняла посаду судді в так званому «Новоайдарском районном суде» – незаконному судовому органі так званої «Луганської народної республіки», створеному на тимчасово окупованій території України.

Так званий «Новоайдарский районный суд», у якому працювала суддя Іванова О.М., ліквідований з 19 травня 2025 року, що непрямо може свідчити про те, що суддя припинила свою працю у відповідному незаконному судовому органі.

Крім того, за оперативними даними, отриманими під час досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 5 травня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 111, частиною другою статті 111, частиною сьомою статті 111¹ КК України, в 2024 році Іванова О.М. вийшла на пенсію за законами Російської Федерації та перебуває на тимчасово окупованій території.

Отже, Іванова О.М. обіймала посаду судді в незаконному судовому органі, створеному на тимчасово окупованій території, орієнтовно з 21 квітня 2022 року принаймні до 2024 року.

Наведені обставини підтверджуються наступними доказами:

• матеріалами кримінального провадження № ____ від 5 травня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 111, частиною другою статті 111, частиною сьомою статті 111¹ КК України;
• судовими рішеннями Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі № 194/250/23;
• витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності за наявності судимості»;
• матеріалами суддівського досьє судді Іванової О.М.;
• свідченнями ОСОБА 1 та ОСОБА 2
• публікаціями у засобах масової інформації.

8 травня 2025 року дисциплінарний інспектор звернулась до Офісу Генерального прокурора (вих. № 9422/0/9-25) з проханням надати копію обвинувального акта з додатками у кримінальному провадженні № ____ від 5 травня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111, ч.2 ст.111, ч.7 ст.111-1 КК України, переданого на розгляд до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області; копію реєстру матеріалів досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні; копії матеріалів вказаного кримінального провадження, що підтверджують пред’явлені судді ОСОБА3 обвинувачення (аудіо-, відеозаписи; протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; висновки судових експертиз; протоколи допитів свідків тощо).

До Вищої ради правосуддя 23 травня 2025 року надійшла відповідь на запит за підписом прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора О. Литвинюка (вх. № 5382/0/8-25).

У відповіді надано дозвіл на використання та розголошення відомостей, що містяться у матеріалах кримінального провадження № ____ від 5 травня 2022 року в обсязі, необхідному для здійснення дисциплінарного провадження відносно судді Новоайдарського районного суду Луганської області Іванової О.М. До відповіді додано: копію повідомлення про підозру ОСОБА3, копію обвинувального акта (з наглядового провадження прокурора); копію реєстру матеріалів досудового розслідування.

Зі змісту наданих матеріалів вбачається наступне: 5 березня 2022 року відкрито кримінальне провадження № ____ за обвинуваченням ОСОБА3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 111, частиною другою статті 111, частиною сьомою статті 111¹ КК України; проведення досудового розслідування здійснюється Другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську; 28 квітня 2022 року ОСОБА3 повідомлено про підозру у вчиненні відповідних кримінальних правопорушень; 8 травня 2022 року ОСОБА3 оголошено у розшук, проведення якого доручено органам Служби безпеки України; 9 лютого 2023 року кримінальне провадження з обвинувальним актом направлене до суду.

В обвинувальному акті наводяться такі фактичні обставини, які свідчать про вчинення суддею ОСОБА3 ряду кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України: «У період з 24 лютого по 3 березня 2022 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, на території Новоайдарського району Луганської області за невстановлених обставин ОСОБА3, діючи умисно, вступила у злочинну змову з представниками так званої «ЛНР», які є частиною окупаційної адміністрації РФ, та надала добровільну згоду на вчинення дій на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, пообіцявши обійняти посаду судді в незаконно створених судових органах так званої «ЛНР», з метою встановлення та зміцнення окупаційної влади РФ та недопущення контролю України над цією територією.

Здійснивши перехід на бік ворога в умовах воєнного стану і надавши іноземній державі РФ та її представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, ОСОБА3 03.03.2022 здійснювала дії з метою підготовки до агітації суддів і працівників апарату Новоайдарського районного суду Луганської області присягнути на вірність так званій «ЛНР» і співпрацювати з представниками окупаційної адміністрації.

Так, 03.03.2022 у вечірній час доби, точного часу слідством не встановлено, ОСОБА3 дала вказівку керівнику апарату Новоайдарського районного суду Луганської області Носулі О.В. повідомити працівникам апарату Новоайдарського районного суду Луганської області про необхідність з’явитись 04.03.2022 до приміщення суду.

Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА3 04.03.2022 приблизно о 9 годині 30 хвилин у приміщенні Новоайдарського районного суду Луганської області, розташованого за адресою: смт Новоайдар, вул. Миру, 38, Луганська обл., повідомила присутнім працівникам про те, що вона зустрічалась з представниками так званої «ЛНР» і що територія Луганської області стане територією так званої «ЛНР», у зв'язку з чим усі судді та працівники суду повинні співпрацювати з владою так званої «ЛНР», що у майбутньому буде сприяти їх призначенню на відповідні посади суду, який буде створений так званою «ЛНР» на території Новоайдарського району Луганської області.

При цьому під час зустрічі з працівниками Новоайдарського районного суду Луганської області 04.03.2022 ОСОБА3 активно висловлювала свою позицію щодо доцільності співпраці працівників суду з окупаційною адміністрацією РФ та публічно закликала їх переходити на бік ворога в умовах воєнного стану, гарантувавши суддям і працівникам апарату зазначеного суду сприяння в отриманні ними посад у судових органах так званої «ЛНР». […]

Надалі ОСОБА3, маючи статус судді місцевого суду, а саме судді Новоайдарського районного суду Луганської області згідно з Указом Президента України «Про призначення суддів» від 11.11.2002 № 1001/2002 та обіймаючи посаду голови Новоайдарського районного суду Луганської області згідно з рішенням зборів суддів Новоайдарського районного суду Луганської області від 21.09.2021, продовжила свою злочинну діяльність. Так, після проведення 04.03.2022 агітації працівників Новоайдарського районного суду Луганської області, що розташований за адресою: смт Новоайдар, вул. Миру, 38, Луганської області, шляхом публічних закликів переходити на бік ворога в умовах воєнного стану, гарантувавши суддям і працівникам апарату зазначеного суду сприяння в отриманні ними посад у судових органах так званої «ЛНР», ОСОБА3, у період з 04 березня 2022 року і по цей час, точної дати та часу слідством не встановлено, перейшла на бік ворога в умовах воєнного стану та в період збройного конфлікту зайняла посаду судді в незаконно створених судових органах так званої «ЛНР», та грубо ігноруючи вимоги ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов’язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, зрадила присягу судді Українському народові, забезпечила встановлення і зміцнення окупаційної влади РФ шляхом безпосередньої участі у створенні та забезпеченні діяльності незаконних судових органів «ЛНР», що є частиною окупаційної адміністрації РФ, на тимчасово окупованій території України, виконання функцій представника окупаційної судової влади РФ з метою недопущення верховенства влади України на території Луганської області, надавши тим самим допомогу РФ у проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України, недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці».

13 березня 2023 року на адресу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з Дніпровського апеляційного суду після зміни підсудності надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 111, частиною другою статті 111, частиною сьомою статті 111¹ КК України.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2023 року призначено підготовче судове засідання по вказаному кримінальному провадженню. Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2024 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА3 призначене до судового розгляду. 21 жовтня 2024 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження (in absentia – за відсутності обвинуваченого) відносно ОСОБА3. Станом на теперішній час кримінальне провадження перебуває на етапі судового розгляду.

8 травня 2025 року дисциплінарний інспектор звернулась до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з проханням надати інформацію щодо стану розгляду справи № 194/250/23 (вих. № 9424/0/9- 25).

З відповіді голови суду Мар’яна Мицака вбачається, що судовий розгляд справи за обвинуваченням ОСОБА3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111, ч.2 ст.111, ч.7 ст. 111¹ КК України КК України, триває. Голова суду також повідомив, що розгляд кримінального провадження здійснюється колегіальним складом суду за відсутності обвинуваченої (in absentia).

Аналіз судових рішень Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі № 194/250/23, зокрема тих, якими задоволено клопотання сторони обвинувачення, дає підстави вважати, що суд, заслухавши доводи прокурора, надав оцінку таким клопотанням і вбачає, що вони є обґрунтованими. Зокрема, ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2024 року задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження відносно ОСОБА3 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122421946).

У матеріалах суддівського досьє судді Іванової О.М. міститься витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності за наявності судимості».

За даними інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності за наявності судимості» ЄІС МВС України «громадянка України ОСОБА3 ____ року народження, уродженка Луганська область, Україна станом на 30.11.2023, є особою, якій 28.04.2022 Луганською обласною прокуратурою повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, кримінальне провадження № ____ від 05.03.2023. 09.02.2023 кримінальне провадження з обвинувальним актом направлене до суду.

В рамках зазначеного кримінального провадження з 08.05.2022 перебуває у державному розшуку як особа, яка ухиляється від органів досудового розслідування. Орган, що здійснює розшук – СБУ Луганської області».

30 червня 2025 року дисциплінарний інспектор Давидович І.І. спрямувала запит до Міністерства внутрішніх справ України з проханням надати оновлену інформацію щодо перебування ОСОБА3 у розшуку.

У відповідь на запит 3 липня 2025 року надійшла інформація (вх. № 7283/0/8-25) за підписом начальника Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України О. Григоровича про те, що «станом на 01.07.2025 громадянка України ОСОБА3 ____ р.н., перебуває у державному розшуку за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою та другою статті 111 та частиною сьомою статті 111-1 КК України, орган, що здійснює розшук – Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (КП № ____ від 05.03.2022, орган досудового розслідування – Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Краматорську)».

Крім того, у матеріалах суддівського досьє судді Іванової О.М. міститься лист Головного управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності СБУ за підписом заступника начальника Головного управління А. Лисюка від 31 серпня 2023 року № 5/6/5/3-6010, адресований Голові (на час написання листа) ВККСУ Р. Ігнатову. У листі повідомляється, що за наслідком проведення контррозвідувальних пошукових заходів інформація про місце фактичного перебування судді Новойдарського районного суду Луганської області Іванової О.М. станом на 4 серпня 2023 року відсутня; висловлюється припущення, що суддя перебуває на тимчасово окупованій території України.

8 травня 2025 року дисциплінарний інспектор Давидович І.І. спрямувала запит до Служби безпеки України з проханням повідомити інформацію щодо перебування Іванової О.М. у громадянстві інших держав, зокрема громадянстві Російської Федерації; щодо перетинання Івановою Л.М. державного кордону України у період з 20 лютого 2022 року до теперішнього часу; щодо виїзду Іванової О.М. на тимчасово окуповані території України через контрольні пункти в’їзду-виїзду у період з 20 лютого 2022 року до теперішнього часу (вих. № 9427/0/9-25).

12 червня 2025 року надійшла відповідь Головного управління протидії системним загрозам управлінню державою Служби безпеки України за підписом заступника керівника Головного управління О. Ковальчука (вх. № 6197/0/8-25). У відповіді повідомляється, що за проведеною перевіркою Іванової О.М. не встановлено наявності громадянства іноземної держави. Також зазначається, що Головним управлінням продовжуються комплексні перевірочні та пошукові заходи.

За наслідками дослідження змісту публікацій, вказаних скаржницею Чижик Т.В., встановлено таке.

У матеріалі «У держзраді підозрюється голова Новоайдарського суду», опублікованому на сайті видання «Судовий репортер» від 3 травня 2022 року, йдеться про те, що голова Новоайдарського суду ОСОБА3 підозрюється у державній зраді в умовах воєнного стану. Про це свідчить повістка в газеті «Урядовий кур’єр», якою суддя викликається до слідчого ДБР для допиту в якості підозрюваної (https://sudreporter.org/u-derzhzradi-pidozryuyetsya-golova-novoajdarskog...).

У матеріалі «Голові райсуду на Луганщині загрожує довічне ув’язнення. В чому винна «людина у суддівській мантії» від 10 лютого 2023 року опублікованого на сайті «Попасна city», з посиланням на повідомлення Луганської обласної прокуратури зазначається, що прокурори скерували до суду обвинувальний акт стосовно голови Новоайдарського районного суду, яка сприяє підривній діяльності проти України. За даними слідства, після початку повномасштабної російської агресії голова райсуду почала співпрацювати з окупаційною адміністрацією. Вона обійняла посаду судді в незаконному судовому органі, створеному окупантами – «Новоайдарському районному суді» Луганської псевдореспубліки. Обвинувачена провела збори суддів та працівників апарату фейкового «суду». Жінка закликала до співпраці з окупаційною владою та обіцяла сприяти в отриманні ними посад у судових органах так званої «Луганської народної республіки». Суддів, які відмовилися перейти на бік ворога та здійснювати правосуддя іменем псевдореспубліки, вона без законних підстав звільнила (https://popasnaya.city/articles/265278/golovi-rajsudu-na-luganschini-zag...).

Окрім того, на сайті Судово-юридичної газети розміщено публікацію від 2 листопада 2023 року «ВККС примусово переведе в інші суди суддів, які досі не написали заяву на відрядження: список». В підзаголовок винесено: «В списку є навіть судді, які підозрюються у державній зраді». У тексті публікації, зокрема, зазначається: «ОСОБА3 – суддя Новоайдарського районного суду Луганської області. Суддя з 2022 року перебуває у розшуку у зв’язку з підозрою у державній зраді» (https://sud.ua/uk/news/publication/284723-vkks-prinuditelno-perevedet-v-...).

 

Щодо нездійснення суддею Івановою О.М. правосуддя протягом тривалого часу

Починаючи з лютого 2021 року суддя Іванова О.М. не здійснює правосуддя у жодному судді України. Такий висновок підтверджується наступними доказами: інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень; матеріалами суддівського досьє судді Іванової О.М.; даними з офіційного сайту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; інформацією, наданою Державною судовою адміністрацією України.

За даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, останні судові рішення суддя Новоайдарського районного суду Луганської області Іванова О.М. ухвалила 21 січня 2022 року. Інформація про рішення, ухвалені суддею Івановою О.М. після 21 січня 2021 року, у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня.

Отже, інформація з Єдиного державного реєстру судових рішень підтверджує факт тривалого неухвалення судових рішень суддею Івановою О.М.

За даними офіційного сайту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлено, що до проекту порядку денного засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі Другої палати 8 листопада 2023 року було включено питання про відрядження судді Новоайдарського районного суду Луганської області Іванової Олени Миколаївни; доповідачем визначений член ВККСУ Сабодаш Р.В. (https://vkksu.gov.ua/project/proyekt-poryadku-dennogo-zasidannya-vyshcho...).

8 листопада 2023 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати вирішила не включати до порядку денного розгляд питання про відрядження судді Новоайдарського районного суду Луганської області Іванової Олени Миколаївни (https://vkksu.gov.ua/project/proyekt-poryadku-dennogo-zasidannya-vyshcho...).

З наведеного вище випливає, що суддя Іванова О.М. не була відряджена для здійснення правосуддя до жодного суду України.

Дисциплінарний інспектор Давидович І.І. 24 червня 2025 року звернулась до Державної судової адміністрації України з вимогою надати інформацію щодо табелювання і нарахування заробітної плати судді Івановій О.М. у період з 1 лютого 2022 року до теперішнього часу. Також запитувалась інформація щодо наявності/відсутності заяв про відрядження судді Іванової О.М. з Новоайдарського районного суду Луганської області до іншого суду з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу.

За інформацією, наданою Державною судовою адміністрацією України в Луганській області (вх. 7348/0/8-15 від 04 липня 2025 року), згідно табелів обліку використання робочого часу суддя Іванова Олена Миколаївна має такі відмітки:

• лютий 2022 – березень 2022: з 1 по 11 лютого – В (відпустка), з 14 по 25 лютого – ТН (тимчасова непрацездатність), 28 лютого – ІН (неявка з нез’ясованих причин, інші причини неявок);
• березень 2022 – червень 2023: – ІН (неявка з нез’ясованих причин, інші причини неявок);
• з липня 2023 по теперішній час не табелюється.

Нарахування суддівської винагороди та інших нарахувань судді Іванової Олени Миколаївни з 1 лютого 2022 року по теперішній час відсутнє.

З відповіді також вбачається, що інша інформація стосовно судді Іванової О.М. у Державної судової адміністрації України відсутня.

Отже, за даними Державної судової адміністрації суддя Іванова О.М. не здійснює правосуддя з 1 лютого 2022 року; з 28 лютого 2022 року до червня 2023 року не здійснює правосуддя через неявку з нез’ясованих причин; з липня 2023 року по теперішній час не табелюється.

 

Позиція судді Іванової О.М.

Під час підготовки справи до розгляду дисциплінарний інспектор не зверталась до судді Іванової О.М. з проханням про надання пояснень, оскільки наявні у справі матеріали дозволяють зробити висновок, що суддя знаходиться на тимчасово окупованій території, а можливості доставлення поштової кореспонденції на таку територію відсутні.

 

ВИСНОВКИ ТРЕТЬОЇ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ПАЛАТИ ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ ЩОДО ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ ПОВЕДІНКИ СУДДІ

Відповідно до частини 19 статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави. Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Вище наведено докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про те, що суддя Новоайдарського районного суду Луганської області Іванова О.М., залишившись на окупованій території, зрадила присязі і перейшла на бік ворога; обійняла посаду судді в незаконних судових органах, створених на тимчасово окупованій території, та закликала працівників суду до співпраці з окупаційною адміністрацією держави-агресора. Така поведінка судді Іванової О.М. розпочалась з лютого 2022 року і тривала принаймні до 2024 року.

При цьому встановлено, що інші працівники Новоайдарського районного суду Луганської області змогли виїхати на територію, підконтрольну Україні, після початку окупації Новоайдарської селищної територіальної громади, що свідчить про добровільний, а не вимушений, характер поведінки судді Іванової О.М. щодо співпраці з окупаційною адміністрацією Російської Федерації.

Відповідно до Закону Російської Федерації «О статусе суддей в Российской Федерации» суддею може бути громадянин Російської Федерації, який досягнув певного віку (від 25 до 40 років залежно від рівня суду), має вищу юридичну освіту та необхідний стаж роботи (від 5 до 15 років). При цьому громадянство іноземної держави розглядається як перешкода для отримання статусу судді. Оскільки встановлено, що Іванова О.М. біля двох років обіймала посаду судді в незаконно створеному за законодавством Російської Федерації так званому «Новоайдарском районном суде Луганской народной республики», є достатні підстави вважати, що вона отримала громадянство Російської Федерації і відмовилась від громадянства України.

Суддя ОСОБА3, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, ухиляється від правосуддя і перебуває у державному розшуку.

Суддя Іванова О.М. тривалий час не здійснює правосуддя у жодному судді України.

Така поведінка судді триває до теперішнього часу.

Відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження. Суддя Іванова О.М. зрадила Батьківщині і перейшла на бік ворога у лютому 2022 року, закликала працівників суду до співпраці з окупаційною адміністрацією держави-агресора 4 березня 2022 року. Водночас поведінка судді Іванової О.М. щодо добровільного перебування на посаді в незаконних судових органах, створених на тимчасово окупованій території, тривала принаймні до 2024 року, а така поведінка, як ухилення від органів досудового розслідування, невиконання обов’язку по відправленню правосуддя не припиняється і, відповідно, має ознаки триваючого правопорушення. Отже, підстав для застосування строків давності притягнення до дисциплінарної відповідальності в даному випадку немає.

У частині першій статті 17 Конституції України зазначається, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Одними з найбільш небезпечних кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України є державна зрада та колабораційна діяльність.

Відповідно до частини першої статті 111 КК України державна зрада – це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Вчинення відповідного злочину в умовах воєнного стану (частина друга статті 111 КК) карається позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.

Частиною сьомою статті 111¹ КК України встановлено відповідальність за добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Такі дії караються позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Відповідно до класифікації кримінальних правопорушень (стаття 12 КК України), державна зрада (частина перша та друга статті 111 КК України) та колабораційна діяльність, відповідальність за яку передбачена частиною сьомою статті 111¹ КК, належать до особливо тяжких злочинів.

З урахуванням викладеного здійснення навіть звичайним громадянином України дій, які полягають у вступі на службу до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій російською федерацією території, розглядається як перехід на бік ворога; такі дії є посяганням на основи національної безпеки України і визнаються особливо тяжкими злочинами. Вчиненні в умовах воєнного стану такі дії не лише незаконні, а й аморальні: за обставин, коли сотні і тисячі українських громадян кожний день гинуть від рук агресора, отримують поранення, втрачають житло і майно, співпраця з агресором суперечить загально етичним нормам.

Суддя є не просто громадянином України, він має особливий статус. Присягаючи українському народові, суддя зобов’язується не лише об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, а й дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно зі статтями 1, 3 Кодексу суддівської етики, у редакції затвердженого рішенням XI чергового з'їзду суддів України 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Відповідно до частин першої, другої статті 12 Кодексу суддівської етики суддя повинен проявляти стриманість, виваженість, обачність та поміркованість у висловленні своїх поглядів і думок за будь-яких обставин; суддя не може робити публічних заяв та/або коментарів, які компрометують звання судді або підривають авторитет правосуддя.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою. Суддя повинен поважати закон, додержуватися його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.

У пункті 29 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що судді повинні гідно поводити себе у своєму приватному житті. Щодо правил поведінки судді КРЄС вважає, що кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті (пункт 50 Висновку КРЄС).

З урахуванням викладеного суддя з підвищеним рівнем сумлінності та відповідальності перед українським народом повинен забезпечувати дотримання Конституції та законів України, а також виконання конституційних обов’язків, в тому числі, щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України.

Окрім того, основним обов’язком судді відповідно до його високого статусу є обов’язок здійснювати правосуддя. Згідно із пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства. Положення статті 7 Кодексу суддівської етики вимагають від судді сумлінно і компетентно виконувати покладені на нього обов’язки, вживати заходів для професійного зростання та удосконалення практичних навичок.

Поведінка судді Іванової О.М., яка добровільно залишилась на окупованій території, зрадила присязі і перейшла на бік ворога, при цьому обійняла посаду судді в незаконних судових органах, створених на тимчасово окупованій території; закликала працівників суду до співпраці з окупаційною адміністрацією держави-агресора; перебуває у державному розшуку як особа, яка ухиляється від органів досудового розслідування; не виконує свій основний обов’язок по відправленню правосуддя протягом понад три роки – порушує нормативно визначені стандарти етичної поведінки суддів і відповідає ознакам об’єктивної сторони складу дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме – допущення суддею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Очевидність і грубість порушення суддею Івановою О.М. етичних стандартів поведінки суддів свідчить про умисний характер вчиненого.

Отже, поведінка судді Новоайдарського районного суду Луганської області Іванової О.М. містить всі ознаки складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до пункту 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком може бути визнаний, зокрема, такий факт: суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Поведінка судді Іванової О.М. щодо її переходу на бік ворога (держави-агресора) в умовах воєнного стану відповідає ознакам істотного дисциплінарного проступку.

 

ВИСНОВКИ ТРЕТЬОЇ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ПАЛАТИ ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ ЩОДО ДИСЦИПЛІНАРНОГО СТЯГНЕННЯ

Частиною першою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено шість видів дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до суддів.

Водночас законом встановлено обмеження щодо застосування окремих видів дисциплінарних стягнень з урахуванням характеру дисциплінарного проступку, посади (місця роботи) судді, наявності непогашених дисциплінарних стягнень. Зокрема, відповідно до частини четвертої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарні стягнення, визначені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, не застосовуються у разі вчинення суддею проступків, визначених пунктами 3, 10 – 12, 14, 15 частини першої статті 106 цього Закону; дисциплінарне стягнення, визначене пунктом 4 частини першої цієї статті, може застосовуватися до судді виключно у разі вчинення проступків, визначених пунктами 1, 2, 4 та 5 частини першої статті 106 цього Закону.

З урахуванням викладеного, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», можуть бути застосовані стягнення, визначені пунктами 5 та 6 частини першої статті 109 цього Закону – подання про переведення судді до суду нижчого рівня та подання про звільнення судді з посади.

З огляду на те, що суддя Іванова О.М. є суддею місцевого суду, стягнення у виді подання про переведення судді до суду нижчого рівня, відносно неї застосовуватись не може.

Отже, єдиним видом дисциплінарного стягнення, який може бути застосований до судді Іванової О.М. за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

За змістом частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі: 1) вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; 2) порушення суддею обов’язку підтвердити законність джерела походження майна.

З огляду на те, що дисциплінарний проступок Іванової О.М. визнається істотним, за його вчинення може бути застосоване дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Під час обрання дисциплінарного стягнення судді Івановій О.М. враховуються: характер дисциплінарного проступку, який за своїм змістом відповідає ознакам особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України; настання наслідків у виді підриву авторитету правосуддя; особу судді, а саме тривалий стаж роботи на посаді судді (23 роки) та факт перебування на адміністративній посаді голови суду; відсутність інших дисциплінарних стягнень; значний ступінь вини, а саме те, що суддя вчинила дисциплінарний проступок умисно, з грубим нехтуванням нормами загальнолюдської і судової етики; наявність обставини, яка обтяжує відповідальність, а саме – вчинення дисциплінарного проступку в умовах воєнного стану.

Беручи до уваги наведене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що дисциплінарним стягненням, яке є пропорційним вчиненому суддею Івановою О.М. дисциплінарного проступку, є стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

притягнути суддю Новоайдарського районного суду Луганської області Іванову Олену Миколаївну до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

 

Члени Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя