Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Краснощокової Н.С., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б., Сухового В.Г., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Розваляєвої Т.С. за результатами розгляду дисциплінарної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНД СОЛАР ЕНЕРДЖІ» в особі адвоката Мельник Наталії Йосипівни стосовно судді Господарського суду міста Києва Паська Миколи Васильовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 30 березня 2021 року за вхідним № 259/0/13-21 надійшла дисциплінарна скарга ТОВ «ВІНД СОЛАР ЕНЕРДЖІ» в особі адвоката Мельник Н.Й. на дії судді Господарського суду міста Києва Паська М.В. під час розгляду справи № 910/667/21 із проханням притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності за незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору (підпункт «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», далі – Закон № 1402-VIII).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 30 березня 2021 року доповідачем щодо вказаної скарги визначено члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Розваляєву Т.С.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Розваляєва Т.С. внесла пропозицію про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги стосовно судді Господарського суду міста Києва Паська М.В.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Розваляєву Т.С., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя погодилась із пропозицією доповідача з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за наявності підстав, визначених пунктами 1–5 частини першої статті 44 цього Закону, – повертає дисциплінарну скаргу скаржнику; за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Попередньою перевіркою встановлено, що заявник звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, оскільки останній неспроможний сплатити борг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18 січня 2021 прийнято заяву до розгляду та призначено підготовче засідання суду на 4 лютого 2021 року.
4 лютого 2021 року Господарський суд міста Києва ухвалив:
Відкрити провадження у справі № 910/667/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНД СОЛАР ЕНЕРДЖІ" (ідентифікаційний код 41610319).
Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.
Визнати ОСОБА1 кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНД СОЛАР ЕНЕРДЖІ" (ідентифікаційний код 41610319) на загальну суму 23.126.473,38 гривень.
Ввести процедуру розпорядження майном боржника.
Призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 408 від 27 лютого 2013 року; 04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, 11).
Встановити розпоряднику майна боржника оплату послуг у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.
Зобов’язати розпорядника майна боржника надати суду не пізніше 19 березня 2021 року відомості про результати розгляду вимог кредиторів та реєстр вимог кредиторів боржника.
Зобов’язати розпорядника майна боржника у строк до 4 квітня 2021 року організувати та провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.
Офіційно оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНД СОЛАР ЕНЕРДЖІ" (ідентифікаційний код 41610319) у встановленому законодавством порядку.
Заборонити боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети іпотеки.
Призначити наступне – попереднє засідання суду у справі на 23 березня 2021 року о 10:20, яке відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва в залі судових засідань № 7 (корпус Б).
Ухвала суду мотивована тим, що загальна сума підтверджених непогашених грошових вимог заявника до боржника складає 23.126.473,38 гривень, натомість, боржником не надано суду доказів погашення заборгованості перед заявником у відповідності до частини третьої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
У дисциплінарній скарзі скаржник стверджує, що суддя Господарського суду міста Києва Пасько М.В. не зазначив в ухвалі від 4 лютого 2021 року під час розгляду справи № 910/667/21 мотивів відхилення аргументів Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНД СОЛАР ЕНЕРДЖІ» щодо наявності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора ОСОБА1, оскільки відносно них відсутнє судове рішення, і вони не визнаються та повністю заперечуються боржником; грошові вимоги ОСОБА1 заявлені на підставі договору, дійсність якого є предметом спору у справі № 752/1591/20, а отже спір у наведеній справі безпосередньо впливає на вирішення питання щодо існування заборгованості боржника перед ОСОБА1, тому спір, який розглядається судом у цивільній справі № 752/1591/20, безпосередньо стосується заборгованості ТОВ «ВІНД СОЛАР ЕНЕРДЖІ» перед ОСОБА1, на підставі якої ОСОБА1 подав заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, що додатково підтверджує спірність таких вимог, і, як наслідок, є перешкодою для відкриття справи про банкрутство.
Крім того, скаржник обґрунтовує скаргу тим, що суддя Пасько М.В. не зазначив в ухвалі від 4 лютого 2021 року у справі № 910/667/21 мотивів відхилення аргументів товариства щодо відсутності незалежності запропонованої кандидатури представником ОСОБА1 адвокатом Буртовим М.В. на призначення розпорядником майна ТОВ "ВІНД СОЛАР ЕНЕРДЖІ" арбітражного керуючого Кізленка В.А., що є порушенням частини першої статті 13 Кодексу України з процедур банкрутства щодо незалежність арбітражного керуючого (під час здійснення своїх повноважень арбітражний керуючий є незалежним).
Перевіряючи матеріали дисциплінарної скарги, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла такого висновку.
Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може спрямовуватись на оцінку судових рішень, які можуть піддаватись критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону.
Вимоги до змісту ухвали суду визначені статтею 234 ГПК України.
Ухвала, що викладається окремим документом, складається з:
1) вступної частини із зазначенням: а) дати і місця її постановлення; б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); в) імен (найменувань) учасників справи;
2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою;
3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;
4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновків суду; б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
Ухвала, постановлена відповідно до статей 351 та 356 цього Кодексу, повинна відповідати вимогам, що містяться у зазначених статтях.
Вмотивованість судового рішення – це вимога як процесуального, так і матеріального характеру, яка з огляду на зміст судового рішення досягається через повноту викладених у ньому обставин справи, доказів, мотивів учасників справи з наданням їм правової оцінки та формулюванням системно пов’язаних з такою оцінкою висновків.
За процесуального підходу дотримання вимоги щодо вмотивованості судового рішення забезпечується, головним чином, у процесі судового розгляду справи за допомогою надання відповіді на всі основні аргументи, доводи сторін та інших учасників справи, правильного застосування норм матеріального права та формулювання відповідних такій оцінці правових висновків. Особливістю вимоги стосовно вмотивованості в судовому процесі є також те, що така діяльність однаковою мірою стосується як суду, так і учасників справи (позивача, відповідача, апелянта, касатора, а також сторони, яка їм заперечує).
Межі та обсяг мотивування судового рішення певною мірою залежать від судової інстанції, у якій розглядається справа.
Європейський суд з прав людини з цього питання виробив практику пошуку відповідного балансу. Так, у низці його рішень міститься вказівка на те, що вимога пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов’язок суду детально відповідати на кожен аргумент заявника; стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінювання, що є предметом регулювання, насамперед, національного законодавства та оцінювання національними судами (рішення № 37801/97 у справі «Суомінеен проти Фінляндії»).
Баланс між вмотивованістю судового рішення, як гарантією реалізації принципу верховенства права, та часом, витраченим на пошук відповідей на всі, без винятку, аргументи сторін, досягається шляхом: виключення необхідності надавати відповіді абсолютно на всі доводи учасників справи; мотивування судового рішення з урахуванням судової інстанції, на розгляді якої перебуває справа: відсутність, за загальним правилом, потреби повторного повного оцінювання судами першої та/чи апеляційної та/або касаційної інстанцій аргументів учасників справи, якщо таким була надана належна правова оцінка та відповідь судами попередніх інстанцій.
Переоцінка доказів, обставин у справі, а також оцінка правильності та законності наведення мотивів, з яких виходив суд під час постановлення судового рішення, не належать до повноважень Вищої ради правосуддя, яка згідно зі статтею 131 Конституції України, статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не є органом правосуддя.
Відповідно до статті 14 Закону № 1402-VIII учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги встановлено, що згідно відомостей з вебсайту «Єдиний державний реєстр судових рішень» Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 22 лютого 2021 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНД СОЛАР ЕНЕРДЖІ» в особі директора ОСОБА2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 4 лютого 2021 у справі № 910/667/21. Розгляд апеляційної скарги призначений на 21 квітня 2021 року о 14:00.
Отже, розгляд справи у суді апеляційної інстанції станом на день проведення попередньої перевірки дисциплінарної скарги товариства в особі адвоката Мельник Н.Й. не завершений.
Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001 вказав, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосудця, неможливий.
Вища рада правосуддя відповідно до статті 131 Конституції України, статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не є органом, що здійснює судочинство, не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення, перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно із процесуальним законодавством.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій СМ/Rес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
З урахуванням встановлених обставин Дисциплінарна палата, що викладені у дисциплінарній скарзі ТОВ «ВІНД СОЛАР ЕНЕРДЖІ» в особі адвоката Мельник Н.Й. доводи можуть бути перевірені судом вищої інстанції з наданням їм належної правової оцінки.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 44 Закону № 1798-VIII дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо скарга ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Оскільки дисциплінарна скарга ґрунтується на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що дисциплінарну скаргу слід залишити без розгляду та повернути скаржнику.
З-поміж цього Дисциплінарна палата вважає за необхідне зазначити, що відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстави умисного або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
Отже, за змістом наведеної норми Закону № 1402-VIII склад дисциплінарного проступку судді становить умисне або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін саме щодо суті спору. Відповідно, якщо ухвалою справа не вирішувалась по суті спору, це виключає можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
Така судова практика викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2020 року провадження № 11-247сап19.
Керуючись статтями 42–44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.4, 12.7 Регламенту Вищої ради правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
дисциплінарну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНД СОЛАР ЕНЕРДЖІ» в особі адвоката Мельник Наталії Йосипівни стосовно судді Господарського суду міста Києва Паська Миколи Васильовича залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Н.С. Краснощокова
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.Б. Плахтій
В.Г. Суховий
С.Б. Шелест
