Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лук’янова Д.В., Попікової О.В., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбу О.В., розглянувши дисциплінарну справу щодо судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського Анатолія Михайловича, відкриту за дисциплінарними скаргами поданими прокурорами Офісу Генерального прокурора Самборською Іриною Миколаївною, Гіндиком Олексієм Івановичем, Супруном Олександром Олександровичем, Івановим Денисом Валерійовичем, потерпілим Луцем Олександром Сергійовичем, Сторожук Світланою Сергіївною в інтересах потерпілих Андреєва В.Д. та Кревнюха В.М.,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя надійшли дисциплінарні скарги на дії судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. під час розгляду справи № 757/24764/16-к:

3 червня 2021 року – прокурора Офісу Генерального прокурора Самборської І.М. від 27 квітня 2021 року (вх. № 5264/0/8-21);

4 квітня 2023 року – прокурора Офісу Генерального прокурора Гіндика О.І. від 3 квітня 2023 року (вх. № 1508/0/8-23);

18 грудня 2023 року та 13 травня 2024 року – прокурора Офісу Генерального прокурора Супруна О.О. від 12 грудня 2023 року та від 29 квітня 2024 року (вх. № 7111/0/8-23 та № 264/0/13-24);

1 лютого 2024 року та 9 жовтня 2024 року – потерпілого Луця О.С. від 1 лютого 2024 року та від 9 жовтня 2024 року (вх. № Л-728/0/7-24 та № Л-728/1/7-24);

5 лютого 2024 року – прокурора Офісу Генерального прокурора Іванова Д.В. від 31 січня 2024 року (вх. № 71/0/13-24);

28 березня 2024 року – Сторожук С.С. в інтересах потерпілих Андреєва В.Д. та Кревнюха В.М. від 25 березня 2024 року (вх. № С-1917/0/7-24).

У дисциплінарних скаргах, поданих прокурорами Офісу Генерального прокурора Самборською І.М., Гіндиком О.І., Супруном О.О., Івановим Д.В., зокрема, зазначено, що суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. здійснює судовий розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні № ____ від 5 лютого 2016 року за обвинуваченням колишнього командира батальйону міліції особливого призначення «Беркут» при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - БМОП «Беркут» при ГУ МВС України у Львівській області) ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 41, статтею 340, частиною четвертою статті 41, частиною третьою статті 365, частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 365, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 171, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 346 Кримінального кодексу України (далі – КК України) (судова справа № 757/24764/16-к).

Скаржники, кожен у своїй скарзі, зазначили, що суддю Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з безпідставним затягуванням розгляду справи № 757/24764/16-к.

Кримінальна справа перебувала у провадженні судді Ясельського А.М. із 7 липня 2016 року (понад 7 років), що, на думку скаржників, свідчить про безпідставне затягування та невжиття ним заходів щодо розгляду вказаної кримінальної справи протягом розумного строку. Судовий розгляд кримінального провадження викликав значний суспільний інтерес, кримінальні правопорушення, які інкримінуються ОСОБА1, стосуються подій Євромайдану, у справі 78 потерпілих, 2 журналісти та 6 народних депутатів України, хід кримінальної справи систематично висвітлюється в засобах масової інформації. Водночас, суддя Ясельський А.М. без поважних причин необґрунтовано відкладав розгляд зазначеної кримінальної справи, що, своєю чергою, свідчить про затягування розгляду.

Крім того, у дисциплінарній скарзі прокурора Офісу Генерального прокурора Супруна О.О. від 29 квітня 2024 року зазначено, що суддя необґрунтовано 29 лютого 2024 року задовольнив клопотання адвоката обвинуваченого про закриття кримінального провадження, не з’ясувавши думки потерпілих та не надавши можливості прокурору висловити свою правову позицію щодо заявленого клопотання.

У дисциплінарній скарзі Сторожук С.С., поданій в інтересах потерпілих Андреєва В.Д. та Кревнюха В.М., від 25 березня 2024 року зазначено, зокрема, що суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. ухвалою від 29 лютого 2024 року задовольнив клопотання адвоката ОСОБА4 та закрив кримінальне провадження у зв’язку із закінченням строків давності. Скаржниця вважає, що суддя в цьому випадку вийшов за межі наданих йому повноважень, протиправно та необґрунтовано постановив ухвалу про закриття кримінального провадження. У скарзі також зазначено, що суддя в порушення частини другої статті 288 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) не з’ясував думки сторін щодо заявленого клопотання адвоката обвинуваченого про закриття провадження.

У дисциплінарній скарзі прокурора Офісу Генерального прокурора Іванова Д.В. від 31 січня 2024 року зазначено, що суддя Ясельський А.М. не розглянув три клопотання, подані прокурором у судовому засіданні 3 січня 2024 року: про залучення захисника для обвинуваченого із Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в місті Києві; про призначення судового засідання для допиту свідка обвинувачення та здійснення судового виклику; про призначення судових засідань та організації допиту потерпілих у режимі відеоконференції.

З огляду на викладені обставини скаржники просили притягнути суддю Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. до дисциплінарної відповідальності.

5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів. Із дня набрання чинності цим Законом дисциплінарні скарги розподіляються дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя, який також є учасником дисциплінарної справи.

Із дня набрання чинності цим Законом здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів було зупинено.

У зв’язку з ухваленням законів України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» із 19 жовтня 2023 року відновлено дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя.

На підставі протоколів автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя вказані дисциплінарні скарги стосовно судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. передано для здійснення попередньої перевірки члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбі О.В.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 4 грудня 2024 року № 3523/3дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. з підстав можливої наявності в його діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «г» пункту 1 та пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.

Згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2024 року № 3582/0/15-24 днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя визначено 23 грудня 2024 року.

За пунктом 23⁹ розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарні провадження, у яких на день початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відкриття дисциплінарної справи, завершуються Дисциплінарною палатою за участю члена Дисциплінарної палати (доповідача), визначеного відповідно до пункту 23⁷ цього розділу.

Такі дисциплінарні провадження не підлягають передачі дисциплінарним інспекторам Вищої ради правосуддя.

Під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду доповідач – член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюба О.В. з метою отримання чітких і переконливих доказів щодо наявності або відсутності обставин, що є підставою для притягнення судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. до дисциплінарної відповідальності, надіслав запит до Святошинського районного суду міста Києва з метою отримання електронної копії судової справи № 757/24764/16-к.

Святошинський районний суд міста Києва повідомив, що матеріали вказаної справи становлять 58 томів, раніше їх не сканували, оскільки в суді не вистачає працівників для сканування справи такого обсягу.

У зв’язку із зазначеним Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 5 березня 2025 року № 427/3дп/15-25 зупинила розгляд дисциплінарної справи щодо судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 30 квітня 2025 року № 903/3дп/15-25 поновила розгляд дисциплінарної справи щодо судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М.

Розгляд дисциплінарної справи призначено на 8 жовтня 2025 року.

Про засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 8 жовтня 2025 року, суддю Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. та скаржників повідомлено своєчасно й належним чином шляхом надіслання їм письмових повідомлень засобами електронного та поштового зв’язку, а також розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

8 жовтня 2025 року в засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя взяв участь суддя Ясельський А.М.

8 жовтня 2025 року в засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя взяли участь скаржники – прокурори Офісу Генерального прокурора Гіндик О.І., Супрун О.О., потерпілий Луц О.С.

Інші скаржники в засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 8 жовтня 2025 року не прибули, причин неявки не повідомили.

Відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбу О.В., суддю Ясельського А.М., скаржників Гіндика О.І., Супруна О.О., Луца О.С., дослідивши та оцінивши матеріали дисциплінарної справи, зокрема електронну копію судової справи № 757/24764/16-к, письмові пояснення судді Ясельського А.М., а також інші матеріали в їх сукупності, із застосуванням стандарту доказування, визначеного положеннями частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (наявність чітких та переконливих доказів), дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Ясельського А.М. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

Фактичні обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи

Ясельський Анатолій Михайлович, ____ року народження, Указом Президента України від 7 березня 2001 року № 165/2001 призначений на посаду судді Ленінградського районного суду міста Києва (нині – Святошинський районний суд міста Києва) строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 16 березня 2006 року № 3564-ІV обраний на посаду судді цього суду безстроково.

7 липня 2016 року до провадження судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 5 лютого 2016 року стосовно колишнього командира БМОП «Беркут» при ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 41, статтею 340, частиною четвертою статті 41, частиною третьою статті 365 (у редакції від 7 квітня 2011 року), частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 365, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 171 (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 5 квітня 2001 року), частиною третьою статті 27, частиною другою статті 346 (в редакції Закону № 270-VI від 15 квітня 2008 року) КК України (судова справа № 757/24764/16-к).

Як убачається з обвинувального акта: «Відповідно до наказу № 325 о/с від 12 жовтня 2012 року ОСОБА1 призначено на посаду командира БМОП «Беркут» при ГУ МВС України у Львівській області.

ОСОБА1 працюючи на посаді командира БМОП «Беркут» при ГУ МВС України в Львівській області, будучи представником влади, діючи всупереч Присязі працівника органів внутрішніх справ України, текст якої затверджений постановою КМУ від 28 грудня 1991 року № 382, грубо порушив вимоги пункту 1 статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, статтю 3 Конституції України, згідно з яких людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, право кожного на життя охороняється законом, хибно розуміючи поняття відданості народові України, перебуваючи 18 лютого 2014 року на вул. Інституцькій, Кловському узвозі, Кріпосному провулку та вул. М.Грушевського на виконання явно злочинного наказу вчиняв дії, спрямовані на незаконне перешкоджання проведенню зборів, мітингів, походів та демонстрацій, та перевищив владу і службові повноваження, організував перевищення підлеглими йому працівниками влади та службових повноважень, що також спричинило тяжкі наслідки, а також вчинив дії направлені на організацію переслідування журналістів за виконання ними своїх професійних обов’язків здійснюване службовою особою за попередньою змовою групою осіб, і організацію погроз вбивством, заподіяння шкоди здоров’ю та заподіяння легких тілесних ушкоджень, та побоїв народним депутатам України у зв’язку з їх державною та громадською діяльністю, за наступних обставин.

На виконання протиправної вказівки ОСОБА5, міністром МВС України ОСОБА6, Секретарем Ради національної безпеки та оборони України ОСОБА7, його заступником ОСОБА8 та залученими ними керівниками органів внутрішніх справ та органів влади місті Києва організовано здійснення 30 листопада 2013 року незаконного розгону учасників мирної акції співробітниками підрозділів міліції особливого призначення «Беркут» МВС України.

У результаті цього 30 листопада 2013 року, у період часу приблизно з 04 год 07 хв до 04 год 22 хв, співробітниками спецпідрозділів «Беркут» громадяни, які перебували у вказаний час на Майдані Незалежності в місті Києві, серед яких були студенти та жінки, із застосуванням фізичної сили були витіснені з Майдану Незалежності та при цьому жорстоко побиті із застосуванням спеціальних засобів, за наслідками чого багато з них отримали численні тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

Після цього, 30 листопада 2013 року та 1 грудня 2013 року громадяни України у кількості від п’ятисот тисяч до одного мільйона вийшли на центральні вулиці міста Києва, протестуючи проти злочинних дій працівників міліції та представників влади, які організували, здійснили та допустили зазначене свавілля.

1 грудня 2013 року на вул. Банковій у місті Києві бійцями внутрішніх військ МВС України та спецпідрозділів «Беркут» проти мітингувальників було застосовано сльозогінний газ, гумові кийки і світлошумові гранати, внаслідок чого десятки громадян України, серед яких і журналісти, отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

Крім того, у ніч з 10 на 11 грудня 2013 року бійцями внутрішніх військ МВС України та спецпідрозділу «Беркіт» вчинено спробу силового витіснення учасників мітингу з Майдану Незалежності, у результаті чого десятки громадян, серед яких журналісти та народні депутати України, отримали тілесні ушкодження.

У свою чергу, ОСОБА6 для виконання протиправної вказівки ОСОБА5 щодо силового розгону учасників масової акції протесту, яка відбувалась з 22 листопада 2013 року на Майдані Незалежності у місті Києві, у тому числі 18 лютого 2014 року, залучив керівництво ГУ МВС України в місті Києві, зокрема тимчасово виконуючого обов’язки начальника ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА9, заступника начальника Головного управління - начальника міліції громадської безпеки ГУ МВС України в міста Києві ОСОБА10, командира БМОП «Беркут», підпорядкованого ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА11 та командирів приданих сил з числа підрозділів міліції громадської безпеки, відкомандированих з інших регіонів України, у тому числі командира БМОП «Беркут» при ГУ МВС України в Львівській області підполковника міліції ОСОБА1, яким наказав організувати 18 лютого 2014 року силовий розгін учасників мирної акції за євроінтеграцію України, які перебували на Майдані Незалежності та в центральній частині міста Києва в межах «урядового кварталу».

Далі, 18 лютого 2014 року, у період часу з 11 год 00 хв по 12 год 00 хв, на виконання цього наказу командир БМОП «Беркут» при ГУ МВС України в Львівській області ОСОБА1 та співробітники вказаного підрозділу, усвідомлюючи його злочинний характер та суспільно небезпечні наслідки у вигляді шкоди для життя та здоров`я громадян, почали рух з займаних раніше позицій - перехрестя вул. Шовковичної та вул. Інститутської, відтісняючи мітингувальників з вул. Інститутської в напрямку вул. М. Грушевського та Кловського узвозу, що в місті Києві.

У період часу з 12 год 00 хв до 14 год 00 хв 18 лютого 2014 року (більш точний час слідством не встановлено), співробітниками БМОП «Беркут» при ГУ МВС України в Львівській області спільно з співробітниками БМОП «Беркут» ГУМВС України в Харківській області незаконно здійснювався силовий розгін громадян, що перебували на вул. Інститутській в місті Києві.

Під час вказаних подій невстановленими співробітниками БМОП «Беркут» при ГУМВС України в Львівській області на виконання явно злочинного наказу керівництва МВС України, зокрема командира БМОП «Беркут» при ГУ МВС України в Львівській області підполковника міліції ОСОБА1, в порушення положень статей 3, 19, 28, 29 Конституції України, статей 2, 3, 5, пункту першого статті 10, пункту п’ятого статті 11 Закону України «Про міліцію», з застосуванням фізичної сили та спеціальних засобів - гумових палиць, гранат сльозоточивої, дратівливої дії «Терен-6» та інше, незаконно здійснювалося затримання громадян, які брали участь в акціях протесту громадян проти відмови вищого керівництва держави підписати Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Внаслідок скоординованих злочинних дій командира БМОП «Беркут» при ГУ МВС України в Львівській області ОСОБА1, вчинених на виконання явно злочинного наказу керівників МВС України - Міністра внутрішніх справ України ОСОБА6, його заступника ОСОБА12, командувача ВВ МВС України ОСОБА13 та керівництва ГУМВС України в місті Києві - тимчасово виконувача обов’язків начальника ГУМВС України в місті Києві ОСОБА9, його заступника - начальника міліції громадської безпеки ГУМВС України в місті Києві ОСОБА10 та інших невстановлених керівників підрозділів правоохоронних органів і правоохоронців, у період часу приблизно з 12 год 00 хв до 14 год 00 хв 18 лютого 2014 року (більш точний час слідством не встановлено) співробітниками БМОП «Беркут» при ГУМВС України в Львівській області разом з іншими підрозділами МОП «Беркут» МВС України, зокрема БМОП «Беркут» ГУ МВС України в Харківській області було незаконно здійснено силовий розгін громадян, які перебували на вулиці Інститутській в місті Києві, у результаті чого внаслідок протиправного та надмірного застосування фізичної сили, спеціальних засобів та прихованого застосування боєприпасів (набоїв) для вогнепальної зброї було заподіяно тяжкі наслідки, зокрема у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень 10 особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень 17 особам, легких тілесних ушкоджень 44 особам, а також вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю та не спричинили тілесних ушкоджень, 1 особі.

Далі, 18 лютого 2014 року, у період часу з 14 год 00 хв по 15 год 00 хв (більш точний час слідством не встановлено), перебуваючи на перехресті вул. Інститутській та Кріпосного провулку у місті Києві, командир БМОП «Беркут» при ГУ МВС України у Львівській області підполковник міліції ОСОБА1, будучи представником влади, діючи з мотивів власного кар’єризму, хибно розуміючи інтереси служби, явно виходячи за межі наданих йому влади та службових повноважень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і бажаючи настання негативних наслідків, виконуючи явно злочинний наказ ОСОБА10, надав злочинний наказ підпорядкованим співробітникам БМОП «Беркут» при ГУ МВС України у Львівській області на подальше силове відтиснення громадян з вул. Інститутської та Кловського узвозу в напрямку вул. Московської в місті Києві з застосуванням при цьому фізичної сили та спеціальних засобів, у тому числі гумових палиць, гранат сльозоточивої, дратівливої дії «Терен-6» та інше.

18 лютого 2014 року, у період часу з 14 год 00 хв по 15 год 00 хв, на виконання вказаного наказу командир БМОП «Беркут» при ГУМВС України у Львівській області ОСОБА1 та співробітники цього підрозділу, усвідомлюючи його злочинний характер та суспільно небезпечні наслідки у вигляді шкоди для життя та здоров’я громадян, стали рухатися із займаних раніше позицій - перехрестя вул. Інститутської та Кріпосного провулку, відтісняючи мітингувальників з цієї вулиці і Кловського узвозу в напрямку вул. Московської, що в місті Києві.

Таким чином, командир БМОП «Беркут» при ГУМВС України у Львівській області підполковник міліції ОСОБА1, своєю присутністю серед групи правоохоронців - працівників БМОП «Беркут» при ГУМВС України в Львівській області та своїми безпосередніми діями забезпечив вчинення вищевказаних протиправних дій відносно народного депутата України - керівника політичної партії Всеукраїнського об’єднання «Свобода» ОСОБА14 та народних депутатів України ОСОБА15, ОСОБА18, ОСОБА19, ОСОБА20, ОСОБА21, ОСОБА22, ОСОБА23, ОСОБА24, ОСОБА25 підлеглими йому співробітниками БМОП «Беркут» при ГУМВС України у Львівській області, а також як командир підрозділу організував їх до вчинення погроз вбивством та заподіяння шкоди здоров’ю, заподіяння легких тілесних ушкоджень та побоїв вищевказаним народним депутатам України у зв’язку з їх державною та громадською діяльністю.

Згідно з довідкою про рух кримінального провадження та електронною копією судової справи № 757/24764/16-к судовий розгляд тривав із 7 липня 2016 року до 29 лютого 2024 року.

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. ухвалою від 8 липня 2016 року призначив підготовче судове засідання в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА1 на 21 липня 2016 року з викликом учасників судового провадження.

21 липня 2016 року підготовче судове засідання відкладено на 8 вересня 2016 року у зв’язку із неявкою захисника ОСОБА4.

8 вересня 2016 року суддя Святошинського районного суду міста Києва ухвалами відмовив у задоволенні клопотань адвоката ОСОБА4 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні, № ____ щодо ОСОБА1, про закриття кримінального правопорушення.

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. ухвалою від 15 вересня 2016 року призначив судовий розгляд на підставі обвинувального акта щодо ОСОБА1 у відкритому судовому засіданні в приміщенні Святошинського районного суду міста Києва з обов’язковою участю прокурора на 22 вересня 2016 року.

22 вересня 2016 року в судовому засіданні судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА1 розпочато з оголошення прокурором обвинувального акта.

Судове засідання, яке мало відбутися 28 вересня 2016 року, відкладено у зв’язку із клопотанням прокурора.

29 вересня 2016 року в судовому засіданні прокурор продовжив оголошення обвинувального акта щодо ОСОБА1, водночас подальший судовий розгляд кримінального провадження відкладено у зв’язку з неявкою в судове засідання потерпілих.

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. ухвалою від 11 жовтня 2016 року визначив обсяг доказів, які підлягали дослідженню, та порядок їх дослідження, того дня також у судовому засіданні відбувся допит потерпілого ОСОБА26, судовий розгляд відкладено у зв’язку із клопотанням захисника.

13 жовтня 2016 року відбувся допит потерпілого ОСОБА27, після чого розгляд кримінального провадження за обвинувальним актом щодо ОСОБА1 відкладено у зв’язку із клопотанням захисника.

У судовому засіданні 19 жовтня 2016 року проведено допит потерпілого ОСОБА27 та досліджено матеріали кримінального провадження.

Судове засідання, призначене на 27 жовтня 2016 року, було відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

8 листопада 2016 року в судовому засіданні було допитано потерпілих ОСОБА28, ОСОБА29 та досліджено матеріали кримінального провадження.

Судове засідання, призначене на 10 листопада 2016 року, було відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 17 листопада 2016 року, було відкладено у зв’язку з неявкою захисника, прокурора, потерпілих і представників потерпілих.

Судове засідання, призначене на 6 грудня 2016 року, було відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. ухвалою від 13 грудня 2016 року задовольнив клопотання прокурора Ковальчука О.П. про призначення обвинуваченому ОСОБА1 на період знаходження його адвоката ОСОБА4 на лікарняному захисника для допиту потерпілих в даному провадженні, доручив Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві призначити обвинуваченому ОСОБА1 адвоката для здійснення захисту за призначенням.

У судовому засіданні 20 грудня 2016 року допитано потерпілого ОСОБА30, справу відкладено у зв’язку з викликом інших потерпілих.

Судове засідання, призначене на 10 січня 2017 року, було відкладено у зв’язку з неявкою прокурора та захисника.

Судове засідання, призначене на 24 січня 2016 року, було відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

У судовому засіданні 24 лютого 2017 року проведено допит потерпілих ОСОБА31, ОСОБА32, ОСОБА33, ОСОБА34, ОСОБА35, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 13 березня 2017 року проведено допит потерпілого ОСОБА34, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 23 березня 2017 року проведено допит потерпілих ОСОБА16, ОСОБА19, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 27 березня 2017 року проведено допит потерпілого ОСОБА18, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 30 березня 2017 року проведено допит потерпілих ОСОБА36, ОСОБА37, досліджено матеріали кримінального провадження, справу відкладено у зв’язку з клопотанням прокурора.

У судовому засіданні 4 квітня 2017 року проведено допит потерпілих ОСОБА17, ОСОБА38, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 6 квітня 2017 року проведено допит потерпілого ОСОБА39, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 11 квітня 2017 року проведено допит потерпілого ОСОБА40, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 17 травня 2017 року проведено допит потерпілого ОСОБА41.

У судовому засіданні 22 червня 2017 року проведено допит потерпілого ОСОБА2, досліджено матеріали кримінального провадження, справу відкладено у зв’язку з клопотанням захисника.

У судовому засіданні 29 червня 2017 року проведено допит потерпілого ОСОБА42, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 20 липня 2017 року проведено допит потерпілих ОСОБА43, ОСОБА44, досліджено матеріали кримінального провадження.

В судовому засіданні 15 серпня 2017 року досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 19 вересня 2017 року проведено допит потерпілих ОСОБА45, ОСОБА46.

Судове засідання, призначене на 21 вересня 2017 року, було відкладено у зв’язку з неявкою прокурора.

У судовому засіданні 28 вересня 2017 року досліджено матеріали кримінального провадження, справу відкладено у зв’язку з викликом потерпілих.

Судове засідання, призначене на 3 жовтня 2017 року, було відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 12 жовтня 2017 року, було відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 21 листопада 2017 року, було відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

У судовому засіданні 28 листопада 2017 року проведено допит потерпілого ОСОБА47, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 14 грудня 2017 року було досліджено матеріали кримінального провадження. Водночас запланований допит потерпілих відкладено у зв’язку з незабезпеченням прокурором явки для допиту.

16 січня 2018 року у зв’язку з незабезпеченням прокурором явки потерпілих для допиту судове засідання було відкладено на 25 січня 2018 року.

У судовому засіданні 25 січня 2018 року проведено допит потерпілих ОСОБА49, ОСОБА50 та дослідження матеріалів кримінального провадження.

Судове засідання, призначене на 1 лютого 2018 року, було відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 8 лютого 2018 року, було відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

У судовому засіданні 22 лютого 2018 року проведено допит потерпілого ОСОБА51.

У судовому засіданні 13 березня 2018 року проведено допит потерпілих ОСОБА53, ОСОБА54.

У судовому засіданні 5 квітня 2018 року досліджено матеріали кримінального провадження, судове засідання було відкладено у зв’язку з незабезпеченням прокурором явки потерпілих для допиту.

26 квітня 2018 року судове засідання було відкладено у зв’язку із незабезпеченням прокурором явки потерпілих для допиту.

Судове засідання, призначене на 15 травня 2018 року, було відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

У судовому засіданні 24 травня 2018 року досліджено матеріали кримінального провадження, судове засідання було відкладено у зв’язку з неявкою потерпілих для допиту.

У судовому засіданні 7 червня 2018 року проведено допит потерпілих ОСОБА55, ОСОБА56 та дослідження матеріалів кримінального провадження.

26 червня 2018 року судове засідання було відкладено у зв’язку з незабезпеченням прокурором явки потерпілих для їх допиту.

19 липня 2018 року судове засідання було відкладено у зв’язку з незабезпеченням прокурором явки потерпілих для їх допиту.

У судовому засіданні 24 липня 2018 року проведено допит потерпілих ОСОБА57, ОСОБА58, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 2 серпня 2018 року проведено допит потерпілих ОСОБА59, ОСОБА27, та досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 9 серпня 2018 року проведено допит потерпілих ОСОБА60, ОСОБА61, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 19 вересня 2018 року проведено допит потерпілих ОСОБА62, ОСОБА63 та досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 20 вересня 2018 року проведено допит потерпілого ОСОБА64 та дослідження матеріалів кримінального провадження.

Судове засідання, призначене на 27 вересня 2018 року, було відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

11 жовтня 2018 року судове засідання було відкладено у зв’язку із незабезпеченням прокурором явки потерпілих для допиту.

Судове засідання, призначене на 25 жовтня 2018 року, було відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 30 жовтня 2018 року, було відкладено у зв’язку з неявкою прокурора.

31 жовтня 2018 року судове засідання було відкладено у зв’язку з неявкою всіх учасників кримінального провадження.

У судовому засіданні 6 листопада 2018 року досліджено матеріали кримінального провадження, судове засідання було відкладено у зв’язку з незабезпеченням прокурором явки потерпілих для їх допиту.

13 листопада 2018 року судове засідання було відкладено у зв’язку з незабезпеченням прокурором явки потерпілих для допиту.

Судове засідання, призначене на 5 грудня 2018 року, було відкладено у зв’язку з неявкою обвинуваченого.

У судовому засіданні 20 грудня 2018 року проведено допит потерпілого ОСОБА65.

У судовому засіданні 24 січня 2019 року досліджено матеріали кримінального провадження. Водночас допит потерпілих не проводився у зв’язку з незабезпечення прокурором їхньої явки.

Судові засідання, призначені на 5, 12 лютого, 20 березня, 2 квітня 2019 року, були зняті з розгляду у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ясельського А.М.

15 травня 2019 року в судовому засіданні проведено допит потерпілого ОСОБА66.

Судове засідання, призначене на 23 травня 2019 року, відкладено у зв’язку із неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 10 червня 2019 року, відкладено у зв’язку з ненаданням прокурором письмових доказів. Водночас суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. ухвалою від 10 червня 2019 року задовольнив клопотання прокурора Генеральної прокуратури України Сергєєва Т.В. про проведення судового засідання у режимі відеоконференції з Білгород-Дністровським міськрайонним судом, оскільки потерпілий ОСОБА67 постійно проживає за адресою: АДРЕСА1, та не має змоги «через стан здоров’я і майновий стан» прибути до Святошинського районного суду міста Києва.

У судовому засіданні 14 червня 2019 року досліджувалися матеріали кримінального провадження.

18 червня 2019 року проведено допит потерпілого ОСОБА68, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 20 червня 2019 року змінено порядок дослідження доказів у зв’язку із незабезпеченням прокурором явки потерпілих для допиту.

У судовому засіданні 23 липня 2019 року досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 26 вересня 2019 року досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 1 жовтня 2019 року досліджено матеріали кримінального провадження, справу відкладено у зв’язку з клопотанням захисника.

Судове засідання, призначене на 22 жовтня 2019 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

У судовому засіданні 29 жовтня 2019 року досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 8 листопада 2019 року досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 12 грудня 2019 року досліджено матеріали кримінального провадження.

17 грудня 2019 року судове засідання було знято з розгляду у зв’язку з неявкою всіх учасників кримінального провадження.

У судовому засіданні 28 січня 2020 року досліджено матеріали кримінального провадження, справу відкладено у зв’язку з клопотанням прокурора.

Судове засідання, призначене на 11 лютого 2020 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

23 березня 2020 року судове засідання було знято з розгляду у зв’язку з неявкою всіх учасників кримінального провадження.

Судове засідання, призначене на 6 червня 2020 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 28 липня 2020 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 6 серпня 2020 року, відкладено у зв’язку із неявкою захисника. Водночас суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. ухвалою від 6 серпня 2020 року задовольнив клопотання прокурора щодо призначення обвинуваченому ОСОБА1, крім захисника ОСОБА4, що здійснює захист обвинуваченого з моменту надходження обвинувального акта до суду, іншого захисника, оскільки ОСОБА4 не з’являється в судові засідання під час карантину. Доручив Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві призначити захисника у кримінальному провадженні щодо ОСОБА1

У судовому засіданні 11 серпня 2020 року обвинувачений ОСОБА1 відмовився від призначеного йому захисника ОСОБА69, оскільки він має свого адвоката ОСОБА4, у зв’язку із цим розгляд справи відкладено.

13 серпня 2020 року суддя Святошинського районного суду міста Києва постановив ухвалу про порушення перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва питання щодо наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА4 у зв’язку із її неодноразовими неявками до суду.

У судовому засіданні 15 вересня 2020 року досліджено матеріали кримінального провадження.

Судове засідання, призначене на 21 жовтня 2020 року, відкладено у зв’язку з неявкою обвинуваченого та його захисника.

Судове засідання, призначене на 4 листопада 2020 року, відкладено у зв’язку з неявкою обвинуваченого та його захисника.

У судовому засіданні 18 листопада 2020 року, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 25 листопада 2020 року, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 2 грудня 2020 року, досліджено матеріали кримінального провадження.

Судове засідання, призначене на 9 грудня 2020 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

У судовому засіданні 23 грудня 2020 року, досліджено матеріали кримінального провадження.

В судовому засіданні 9 лютого 2021 року, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 16 лютого 2021 року, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 23 лютого 2021 року, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 15 березня 2021 року, досліджено матеріали кримінального провадження.

Судове засідання, призначене на 30 березня 2021 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 6 квітня 2021 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 13 квітня 2021 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 20 квітня 2021 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 27 квітня 2021 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника. Водночас суддя Святошинського районного суду міста Києва Бандура І.С. ухвалою від 11 травня 2021 року відмовив у задоволенні заяви прокурора про відвід судді Ясельського А.М. від розгляду кримінального провадження за обвинуваченям ОСОБА1.

18 травня 2021 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравець В.М. постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні заяви потерпілого ОСОБА27 про відвід судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М.

У судовому засіданні 1 червня 2021 року, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 8 червня 2021 року, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 13 липня 2021 року, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 20 липня 2021 року, досліджено матеріали кримінального провадження.

Судове засідання, призначене на 27 липня 2021 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

У судовому засіданні 14 вересня 2021 року, досліджено матеріали кримінального провадження.

20 вересня 2021 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Дячук С.І. ухвалою залишив без задоволення заяву прокурора Самборської І.М. про відвід судді Ясельського А.М. в межах цього кримінального провадження.

21 вересня 2021 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання прокурора Самборської І.М. про застосування до обвинуваченого ОСОБА1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання. Справу відкладено на 28 вересня 2021 року.

У судовому засіданні 28 вересня 2021 року, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 5 жовтня 2021 року, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 12 жовтня 2021 року, досліджено матеріали кримінального провадження.

Судове засідання, призначене на 19 жовтня 2021 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

У судовому засіданні 2 листопада 2021 року, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 9 листопада 2021 року, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 16 листопада 2021 року проведено допит потерпілого ОСОБА149 та досліджено матеріали кримінального провадження. На підставі ухвали судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. задоволено клопотання прокурора Самборської І.М. та продовжено покладені на обвинуваченого ОСОБА1 обов’язки відповідно до частини п’ятої статті 194 КПК України, строком на два місяці, тобто до 16 січня 2022 року. Справу відкладено на 23 листопада 2021 року.

Судове засідання, призначене на 23 листопада 2021 року, відкладено у зв’язку з клопотанням захисника.

30 листопада 2021 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Гаврищук А.В. постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання потерпілого ОСОБА28 у кримінальному провадженні про застосування трансляції судових засідань на YouTube-каналі «Судова влада України» та на вебпорталі «Судова влада України»

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Гаврищук А.В. ухвалою від 1 грудня 2021 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА28 про відвід судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. від розгляду кримінального провадження № ____ за обвинуваченням ОСОБА1.

У судовому засіданні 7 грудня 2021 року проведено допит потерпілого ОСОБА70, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 14 грудня 2021 року, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 21 грудня 2021 року, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 11 січня 2022 року досліджено матеріали кримінального провадження, продовжено обов’язки, покладені на обвинуваченого ОСОБА1.

Судове засідання, призначене на 18 січня 2022 року, відкладено у зв’язку із неявкою обвинуваченого та його захисника.

Судове засідання, призначене на 1 лютого 2022 року, відкладено у зв’язку з неявкою обвинуваченого та його захисника.

Судове засідання, призначене на 8 лютого 2022 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

15 лютого 2022 року захисником обвинуваченого заявлено відвід головуючому у справі. Суддя Святошинського районного суду міста Києва Новик В.П. ухвалою від 21 лютого 2022 року відмовив в задоволенні заяви адвоката ОСОБА4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА1 про відвід судді Ясельського А.М. від розгляду кримінального провадження.

У судовому засіданні 22 лютого 2022 року, досліджено матеріали кримінального провадження.

Судове засідання, призначене на 1 березня 2022 року, відкладено у зв’язку з неявкою всіх учасників справи.

Судове засідання, призначене на 17 травня 2022 року, відкладено у зв’язку з неявкою обвинуваченого та його захисника.

24 травня 2022 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. ухвалою задовольнив клопотання прокурора Самборської І.М. щодо призначення обвинуваченому ОСОБА1, крім захисника ОСОБА4, яка здійснює захист обвинуваченого з моменту надходження обвинувального акта до суду, іншого захисника, оскільки ОСОБА4 повідомила, що не зможе з’являтися в судові засідання під час воєнного стану. Доручив Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві призначити захисника у кримінальному провадженні щодо ОСОБА1.

31 травня 2022 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. ухвалою частково задовольнив клопотання прокурора Самборської І.М. про обрання обвинуваченому ОСОБА1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання з покладенням на нього обов’язків, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

Судові засідання, призначені на 7 червня та 14 червня 2022 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника ОСОБА71 14 червня 2022 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. постановив ухвалу про порушення перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області питання щодо наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА71.

21 червня 2022 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. ухвалою доручив Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві на період дії воєнного стану на території України призначити захисника у кримінальному провадженні. Справу відкладено на 28 червня 2022 року.

В судовому засіданні 28 червня 2022 року залучено захисника ОСОБА72 за призначенням, справу відкладено на 5 липня 2022 року у зв’язку із неявкою свідка.

У судовому засіданні 5 липня 2022 року проведено допит свідка ОСОБА73.

У судовому засіданні 12 липня 2022 року проведено допит свідків ОСОБА74, ОСОБА75.

У судовому засіданні 19 липня 2022 року проведено допит свідків ОСОБА76, ОСОБА77.

Судове засідання, призначене на 26 липня 2022 року відкладено, у зв’язку з неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 9 серпня 2022 року, відкладено у зв’язку з неявкою обвинуваченого.

У судовому засіданні 23 серпня 2022 року проведено допит свідка ОСОБА78 та задоволено клопотання прокурора Самборської І.М. про продовження покладання обов’язків на обвинуваченого ОСОБА1.

20 вересня 2022 року в судовому засіданні проведено допит свідка ОСОБА79 та постановлено ухвалу, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про покладення на обвинуваченого додаткових обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 КПК України.

У судовому засіданні 4 жовтня 2022 року проведено допит свідків ОСОБА80, ОСОБА81.

Судове засідання заплановане на 11 жовтня 2022 року, було знято з розгляду, у зв’язку з повітряною тривогою.

Судове засідання, призначене на 18 жовтня 2022 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

25 жовтня 2022 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні заяви захисника ОСОБА4 про відвід прокурора Самборської І.М. У цьому судовому засіданні також допитано свідка ОСОБА82.

Судові засіданні, заплановані на 1 листопада, 8 листопада, 17 листопада 2022 року, зняті з розгляду у зв’язку з відсутністю електропостачання у приміщенні суду.

У судовому засіданні 22 листопада 2022 року задоволено клопотання прокурора про продовження покладання обов’язків на обвинуваченого ОСОБА1 Справу відкладено на 29 листопада 2022 року у зв’язку з неявкою свідків.

Судові засідання, заплановані на 29 листопада, 6 та 20 грудня 2022 року зняті з розгляду, у зв’язку із відсутністю електропостачання в приміщенні суду.

Судове засідання, призначене на 10 січня 2023 року, відкладено у зв’язку з неявкою свідків.

Судове засідання, призначене на 17 січня 2023 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

У судовому засіданні 24 січня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА83, ОСОБА84, продовжено покладання обов’язків на обвинуваченого ОСОБА1 Справу відкладено на 31 січня 2023 року.

У судовому засіданні 31 січня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА85, ОСОБА86.

У судовому засіданні 7 лютого 2023 року проведено допит свідка ОСОБА87.

У судовому засіданні 14 лютого 2023 року проведено допит свідка Бойка С.О.

У судовому засіданні 28 лютого 2023 року проведено допит свідків ОСОБА88, ОСОБА24, ОСОБА89.

Судове засідання, призначене на 7 березня 2023 року, відкладено у зв’язку з неявкою обвинуваченого та його захисника.

У судовому засіданні 14 березня 2023 року проведено допит свідка ОСОБА90.

У судовому засіданні 21 березня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА23, ОСОБА91, продовжено покладання обов’язків на обвинуваченого ОСОБА1. Справу відкладено на 28 березня 2023 року.

У судовому засіданні 28 березня 2023 року проведено допит свідка ОСОБА48.

30 березня 2023 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Гаврищук А.В. ухвалою задовольнив клопотання прокурора Гіндик О.І., вирішено здійснювати онлайн-трансляцію судового засідання про розгляд заяви прокурора Іванова Д.В. про відвід судді у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень на YouTube-каналі «Судова влада України» та на вебпорталі «Судова влада України».

31 березня 2023 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Гаврищук А.В. постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні заяви прокурора Іванова Д.В. про відвід судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА1

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Поплавська О.В. ухвалою від 3 травня 2023 року відмовила в задоволенні заяви адвоката ОСОБА4, про відвід судді Ясельського А.М. від судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА1.

У судовому засіданні 4 квітня 2023 року проведено допит свідка ОСОБА92.

У судовому засіданні 11 квітня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА93, ОСОБА94.

25 квітня 2023 року захисник обвинуваченого заявила відвід головуючому у справі. Суддя Святошинського районного суду міста Києва Поплавська О.В. ухвалою від 3 травня 2023 року відмовила в задоволенні заяви адвоката ОСОБА4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА1 про відвід судді Ясельського А.М. від розгляду кримінального провадження.

У судовому засіданні 9 травня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА93, ОСОБА94, ОСОБА95, ОСОБА96. У судовому засіданні потерпілий ОСОБА31 заявив відвід головуючому судді, у задоволенні якого, суддя Святошинського районного суду міста Києва Жмудь В.О. ухвалою від 12 травня 2023 року відмовила.

16 травня 2023 року потерпілий ОСОБА28 заявив відвід судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельському А.М., у задоволенні якого суддя Святошинського районного суду міста Києва Поплавська О.В. ухвалою від 22 травня 2023 року відмовила.

23 травня 2023 року захисник ОСОБА4 заявила відвід головуючому судді, у задоволенні якого, суддя Святошинського районного суду міста Києва Васильєва К.О. ухвалою від 26 травня 2023 відмовила.

У судовому засіданні 30 травня 2023 року проведено допит свідка ОСОБА97.

Судове засідання, призначене на 6 червня 2023 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

У судовому засіданні 13 червня 2023 року проведено допит свідка ОСОБА98.

У судовому засіданні 15 червня 2023 року проведено допит свідка ОСОБА99.

У судовому засіданні 20 червня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА95, ОСОБА100, судове засідання відкладено у зв’язку з клопотанням прокурора.

У судовому засіданні 27 червня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА95, ОСОБА101, ОСОБА103.

У судовому засіданні 13 липня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА104, ОСОБА105.

У судовому засіданні 18 липня 2023 року проведено допит свідка ОСОБА106.

У судовому засіданні 19 липня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА52, ОСОБА107, ОСОБА108.

У судовому засіданні 24 липня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА109, ОСОБА110.

У судовому засіданні 25 липня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА111, ОСОБА112.

1 серпня 2023 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Васильєва К.О. ухвалою відмовила у задоволенні заяви ОСОБА1 про відвід судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М.

У судовому засіданні 2 серпня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА113, ОСОБА114.

У судовому засіданні 3 серпня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА102, ОСОБА115, ОСОБА116.

У судовому засіданні 8 серпня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА117, ОСОБА118, ОСОБА119.

У судовому засіданні 10 серпня 2023 року проведено допит свідка ОСОБА120.

У судовому засіданні 4 жовтня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА121, ОСОБА122.

Судове засідання, призначене на 10 жовтня 2023 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

У судовому засіданні 23 жовтня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА123, ОСОБА124, ОСОБА125.

Судове засідання, призначене на 24 жовтня 2023 року, відкладено у зв’язку з недоставленням обвинуваченого.

У судовому засіданні 13 листопада 2023 року проведено допит свідків ОСОБА126, ОСОБА127, ОСОБА128, ОСОБА129.

У судовому засіданні 14 листопада 2023 року проведено допит свідків ОСОБА130, ОСОБА131, ОСОБА132. Постановлено також ухвалу про застосування приводу щодо свідків ОСОБА133, ОСОБА134, ОСОБА135, ОСОБА136, ОСОБА137, ОСОБА22. Справу відкладено на 29 листопада 2023 року.

У судовому засіданні 29 листопада 2023 року проведено допит свідків ОСОБА137, ОСОБА138, ОСОБА139, ОСОБА140.

У судовому засіданні 7 грудня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА141, ОСОБА142, ОСОБА22.

У судовому засіданні 11 грудня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА143, ОСОБА144.

У судовому засіданні 12 грудня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА144, ОСОБА145.

18 грудня 2023 року прокурор Іванов Д.В. заявив відвід головуючому судді. 19 грудня 2023 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Васильєва К.О. ухвалою відмовила в задоволенні заяви прокурора Іванова Д.В. про відвід судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М.

19 грудня 2023 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. ухвалою залишив без розгляду заяву прокурора Іванова Д.В. про відвід захисника ОСОБА4.

Судове засідання, призначене на 21 грудня 2023 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 25 грудня 2023 року, відкладено у зв’язку з недосталенням обвинуваченого.

Судове засідання, призначене на 26 грудня 2023 року, відкладено у зв’язку з не доставкою обвинуваченого.

Судове засідання, призначене на 27 грудня 2023 року, відкладено у зв’язку з недоставленням обвинуваченого та неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 28 грудня 2023 року, відкладено у зв’язку з недоставленням обвинуваченого та неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 3 січня 2024 року, відкладено у зв’язку з недоставленням обвинуваченого та неявкою захисника.

В судовому засіданні 11 січня 2024 року проведено допит свідків ОСОБА146, ОСОБА147, ОСОБА148.

Судове засідання, призначене на 12 січня 2024 року, відкладено у зв’язку з неявкою свідків.

Судове засідання, призначене на 15 січня 2024 року, відкладено у зв’язку з недоставленням обвинуваченого.

В судовому засіданні 22 січня 2024 року проведено допит свідка ОСОБА148.

5 лютого 2024 року потерпілий ОСОБА28 заявив відвід головуючому судді. 12 лютого 2024 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Васильєва К.О. ухвалою відмовила в задоволенні заяви потерпілого ОСОБА28 про відвід судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М.

У судовому засіданні 29 лютого 2024 року захисник ОСОБА4 заявила клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА1 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, оскільки з дня вчинення кримінальних правопорушень минуло більше 10 років.

29 лютого 2024 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. ухвалою ОСОБА1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 41, статтею 340, частиною четвертою статті 41, частиною третьою статті 365 (в редакції від 7 квітня 2011 року), частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 365, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 171 (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 5 квітня 2001 року), частиною третьою статті 27, частиною другою статті 346 (в редакції Закону № 270-VI від 15 квітня 2008 року) КК України, – звільнив від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв’язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження стосовно нього закрив.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА149 до МВС України, ОСОБА6, ОСОБА5, Служби безпеки України про відшкодування збитків, ОСОБА150 до Держави Україна про стягнення моральної шкоди, а також ОСОБА2, ОСОБА151, ОСОБА3, ОСОБА68, ОСОБА26 до ОСОБА1, ГУ МВС України у Львівській області про відшкодування моральної шкоди – залишено без розгляду.

У провадженні вирішено долю речових доказів.

На обґрунтування ухваленого рішення суддя Ясельський А.М. зазначив, що з моменту вчинення ОСОБА1 кримінальних правопорушень, з урахуванням періоду ухилення, минуло більше ніж 10 років, доказів, що обвинувачений протягом цього періоду вчинив нове кримінальне правопорушення, суду не надано, у зв’язку із чим суддя дійшов висновку про наявність законних підстав для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА1 та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор у кримінальному провадженні Супрун О.О. подав апеляційну скаргу.

Апеляційні скарги на ухвалу суду також подали потерпілі ОСОБА28, ОСОБА42, ОСОБА29, ОСОБА34, ОСОБА46, ОСОБА2 та представник потерпілих ОСОБА3 і ОСОБА2 – адвокат ОСОБА152.

Київський апеляційний суд ухвалою від 18 квітня 2024 року апеляційні скарги прокурора Супруна О.О., який брав участь у судовому провадженні, потерпілих ОСОБА28, ОСОБА42, ОСОБА29, ОСОБА34, ОСОБА46, ОСОБА2 та представника потерпілих ОСОБА3 і ОСОБА2 – адвоката ОСОБА152, задовольнив частково, ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 29 лютого 2024 року, згідно з якою ОСОБА1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження стосовно нього закрито, – скасував та призначив новий розгляд у суді першої інстанції.

Київський апеляційний суд зазначив, що ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 29 лютого 2024 року насамперед постановлена без належного повідомлення потерпілих та їх представників про дату, час та місце судового розгляду, потерпілих позбавлено можливості реалізовувати свої процесуальні права, передбачені статтею 56 КПК України, що призвело також до порушення загальних засад кримінального провадження щодо змагальності та рівності сторін, які наділені правом ознайомитися, зокрема, зі змістом заявленого клопотання, розгляд якого передбачає стадію закінчення судового розгляду.

Колегія суддів також вважала такі порушення істотними і такими, що перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, у зв’язку з чим ухвала суду на підставі пункту 1 частини першої статті 415, пункту 3 частини першої статті 409 КПК України підлягала скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, під час якого необхідно усунути порушення, вжити заходів для всебічного, повного з’ясування обставин провадження, у тому числі розглянути клопотання захисника ОСОБА4 з дотриманням вимог закону, правильність чого не підлягає дослідженню судом апеляційної інстанції на виконання вимог статті 415 КПК України за постановленням рішення про скасування ухвали суду з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, з урахуванням доводів апеляційних скарг і заперечення на них, перевіривши їх узгодженість з положеннями законодавства України, й ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.

Згідно з інформацією офіційного вебпорталу «Судова влада України» зазначене кримінальне провадження стосовно ОСОБА1 передано на розгляд судді Святошинського районного суду міста Києва Бандурі І.С. Наразі розгляд триває.

 

Пояснення судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. з приводу доводів скарг

Щодо заявлених прокурором Івановим Д.В. 3, 11 січня 2024 року та нерозглянутих клопотань про допит свідків і потерпілих суддя зазначив, що на момент подання клопотань у кримінальному провадженні відповідно до встановленого порядку дослідження доказів була стадія допиту свідків сторони захисту, у зв’язку із цим зазначені прокурором клопотання були долучені до матеріалів судового провадження, а їх розгляд мав відбутися на стадії доповнень і клопотань, про що він зазначив під час судового засідання.

Щодо заявленого прокурором Супруном О.О. клопотання про визнання показань свідка ОСОБА146 очевидно недопустимим доказом суддя Ясельський А.М. повідомив, що прокурор заперечував щодо допиту судом зазначеного свідка загалом, посилаючись на те, що він є обвинуваченим разом з обвинуваченим ОСОБА1 в іншому кримінальному провадженні, тому суд не має права його допитувати. Частиною другою статті 65 КПК України визначено вичерпний перелік осіб, які не можуть бути допитані як свідки, водночас підстави, на які посилався прокурор, не визначені статтею 65 КПК України. Посилання прокурора Іванова Д.В. на норму пункту 1 частини третьої статті 87 КПК України, якою визначено, що докази, які були отримані з показань свідка, якого надалі визнано підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, також є безпідставними, оскільки у кримінальному провадженні, яке він розглядав по суті, є тільки один обвинувачений – ОСОБА1.

Щодо затягування розгляду судової справи суддя зазначив, що тривалий розгляд цього кримінального провадження пов’язаний із дослідженням великого обсягу доказів та необхідністю допитати 78 потерпілих. За час розгляду справи судові засідання не відбувалися тільки у зв’язку з неявкою в судове засідання прокурора, обвинуваченого та його захисника. Судові засідання, призначені на 25, 26, 28, 29 грудня 2023 року та в січні–лютому 2024 року не відбулися, оскільки старший слідчий в особливо важливих справах першого відділу Управління Державного бюро розслідувань А. Рубан за погодженням із прокурорами Івановим Д.В. та Супруном О.О. не надав дозволу на доставлення обвинуваченого ОСОБА1 до суду, оскільки організовано щоденне доставлення його до приміщення Державного бюро розслідувань для ознайомлення з матеріалами іншого кримінального провадження.

Суддя зауважив, що це кримінальне провадження призначалося до судового розгляду по вівторках щотижня, крім періоду перебування його у відпустці.

Щодо доводів скарг про закриття цього кримінального провадження за клопотанням сторони захисту суддя зазначив, що згідно з частиною четвертою статті 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до частини сьомої статті 284 КПК України, у разі якщо суд встановить наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд на будь-якій стадії судового провадження зобов’язаний з’ясувати та врахувати думку обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження.

Суддя звернув увагу, що посилання скаржників на порушення ним статті 288 КПК України щодо з’ясування думки потерпілих і прокурорів безпідставні, оскільки зазначена стаття КПК України регламентує порядок розгляду клопотання прокурора. Хоча він запропонував потерпілим, які знаходились в залі суду, і прокурору Супруну О.О. висловити з цього приводу свою думку.

У зв’язку з наведеним вище суддя Ясельський А.М. вважає, що в його діях під час здійснення правосуддя у справі № 757/24764/16-к відсутні порушення.

 

Висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Надаючи правову кваліфікацію діям судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за доцільне зазначити таке.

Щодо безпідставного затягуванням розгляду справи № 757/24764/16-к

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справи судом є однією з основних засад судочинства.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.

Пунктом 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» визначено, що судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків. Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.

Згідно з частиною першою статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини другої статті 113 КПК України будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Частиною першою статті 114 КПК України визначено, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

На підставі частини другої цієї статті будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Процесуальним законом не передбачено обмежень строку судового провадження. Відповідно до частини першої статті 318 КПК України судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 28 КПК України проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд. Отже, судді під час розгляду кримінальної справи та вчиненні окремих процесуальних дій керуються принципом «розумності строків» як загальної засади кримінального провадження, передбаченої пунктом 21 частини першої статті 7 КПК України, і діють у межах строків, які, на їхній розсуд, є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, як наведено в частині першій статті 28 КПК України.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 28 КПК України критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень. Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи або щодо кримінального правопорушення, вчиненого стосовно малолітньої або неповнолітньої особи, має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що важливим елементом для встановлення відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду справи. Сам лише факт недотримання строку, встановленого законом для розгляду справи, не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді.

Для визначення бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій, важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також настання негативних наслідків для прав та інтересів особи. Таку позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/1 (800/426/17).

За час розгляду кримінальної справи суддя призначив 226 судових засідань, з яких 133 судових засідання відбулися, 93 судових засідання було відкладено або справу знято з розгляду (у зв’язку з неявкою сторін, клопотаннями про відкладення, у зв’язку з відсутністю електроенергії, перебуванням судді на лікарняному, у відпустці).

Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що судові засідання у справі № 757/24764/16-к було відкладено:

у зв’язку із неявкою обвинуваченого – 5 грудня 2018 року, 18 січня 2022 року, 9 серпня 2022 року (тричі);

у зв’язку із неявкою захисника – 21 липня 2016 року, 27 жовтня 2016 року, 10 листопада 2016 року, 6 грудня 2016 року, 10 січня 2017 року, 24 січня 2017 року, 3 жовтня 2017 року, 12 жовтня 2017 року, 21 листопада 2017 року, 1 лютого 2018 року, 8 лютого 2018 року, 15 травня 2018 року, 27 вересня 2018 року, 23 травня 2019 року, 11 лютого 2020 року, 9 червня 2020 року, 28 липня 2020 року, 6 серпня 2020 року, 11 серпня 2020 року, 13 серпня 2020 року, 9 грудня 2020 року, 30 березня 2021 року, 6 квітня 2021 року, 13 квітня 2021 року, 20 квітня 2021 року, 27 квітня 2021 року, 27, липня 2021 року, 19 жовтня 2021 року, 8 лютого 2022 року, 24 травня 2022 року, 7 червня 2022 року, 14 червня 2022 року, 26 липня 2022 року, 18 жовтня 2022 року, 17 січня 2023 року, 6 червня 2023 року, 10 жовтня 2023 року, 21 грудня 2023 року, 27 грудня 2023 року, 28 грудня 2023 року, 3 січня 2024 року (41 раз);

у зв’язку з неявкою обвинуваченого та його захисника – 21 жовтня 2020 року, 4 листопада 2020 року, 1 лютого 2022 року, 17 травня 2022 року, 7 березня 2023 року (5 разів);

у зв’язку із клопотанням захисника про відкладення розгляду справи – 8 вересня 2016 року, 11 жовтня 2016 року, 13 жовтня 2016 року, 22 червня 2017 року, 25 жовтня 2018 року, 1 жовтня 2019 року, 22 жовтня 2019 року, 23 листопада 2021 року (8 разів);

у зв’язку з неявкою прокурора – 21 вересня 2017 року, 30 жовтня 2018 року (двічі);

у зв’язку з клопотанням прокурора про відкладення розгляду справи – 28 вересня 2016 року, 30 березня 2017 року, 14 червня 2019 року, 28 січня 2020 року, 14 вересня 2021 року, 31 травня 2022 року, 20 червня 2023 року (7 разів);

у зв’язку з неявкою всіх учасників кримінального провадження (обвинуваченого, захисника, прокурора, потерпілих, свідків) – 17 листопада 2016 року, 31 жовтня 2018 року, 17 грудня 2019 року, 22 листопада 2022 року (4 рази);

у зв’язку з незабезпеченням прокурором явки потерпілих для допиту – 20 грудня 2016 року, 14 грудня 2017 року, 16 січня 2018 року, 5 квітня 2018 року, 26 квітня 2018 року, 24 травня 2018 року, 23 червня 2018 року, 19 липня 2018 року, 11 жовтня 2018 року, 6 листопада 2018 року, 13 листопада 2018 року (11 разів);

у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді – 5 лютого 2019 року, 12 лютого 2019 року, 20 березня 2019 року, 2 квітня 2019 року (4 рази);

у зв’язку із відсутністю електроенергії у приміщенні суду – 1 листопада 2022 року, 8 листопада 2022 року, 17 листопада 2022 року, 29 листопада 2022 року, 6 грудня 2022 року, 20 грудня 2022 року (6 раз);

інші відкладення справи були пов’язанні з розглядом справи.

Аналіз суб’єктивних і об’єктивних ознак дисциплінарного правопорушення дає підстави визначити дисциплінарний проступок судді як винне, протиправне порушення професійних обов’язків або загальновизнаних морально-етичних вимог, які ставляться до судді, що призвело чи могло призвести до негативних наслідків.

З огляду на приписи пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 червня 2024 року у справі № 990SCGC/4/24 (пункти 311, 312) виснувала, що безпідставним затягуванням є усвідомлене порушення суддею процесуальних строків, вчинення / невчинення процесуальних дій, що вплинули на можливість розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом (є свідченням наявності вини у формі умислу), невжиття заходів полягає в необґрунтованому невиконанні передбачених процесуальним законодавством заходів, які були обов’язковими до виконання відповідно до закону (форма вини не впливає на кваліфікацію дій судді).

Виявлення факту недотримання передбаченого законом строку розгляду справи не є безумовним свідченням наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, оскільки самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Закінчення чи настання строку набуває (може набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

Обов’язковою умовою для встановлення у діях судді ознак вказаного дисциплінарного проступку є встановлення обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв’язку із безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи протягом строку, встановленого законом, або умисним вчиненням дій, що мали наслідком затягування строків розгляду справи. Ознака безпідставності передбачає не просто порушення строку, але й відсутність встановлених об’єктивних причин, які здатні виправдати вихід процесуальної діяльності суду поза межі строків, встановлених законом.

Настання дисциплінарної відповідальності судді за безпідставне невчинення дій, спрямованих на розгляд і вирішення справи протягом строку встановленого законом, можливе за умови передбаченого в процесуальному законі обов’язку вчинити дії до спливу визначеного строку і наявності об’єктивної можливості виконати такий обов’язок.

У цьому аспекті безсумнівним є факт впливу надмірного навантаження на оперативність вчинення суддею процесуальних дій з розгляду справ і матеріалів та дотримання процесуальних строків, встановлених законом для розгляду справ, вирішення окремих процесуальних питань.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 жовтня 2019 року у справі № 11-638сап19 наголосила, що під час кваліфікації дій судді як безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви Вища рада правосуддя та її дисциплінарний орган мають проаналізувати доводи судді про те, що з урахуванням кількості справ, які перебувають у його провадженні, навіть за найменших витрат робочого часу (одна година на кожну справу), він об’єктивно не мав можливості дотриматися цих строків.

Вища рада правосуддя рішенням від 24 листопада 2020 року № 3237/0/15-20 рекомендувала Державній судовій адміністрації України та Раді суддів України застосовувати показники середньої тривалості розгляду судових справ під час ухвалення рішень та здійснення заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів. Зокрема, відповідно до вказаних показників середній час, необхідний для розгляду судових справ місцевими загальними судами, становить: кримінальних проваджень – 547 хв, досудового розслідування (слідчі судді) – 91 хв, адміністративного судочинства – 379 хв, цивільного судочинства – 287 хв, адміністративних правопорушень – 130 хв, щодо окремих процесуальних питань – 99 хвилин.

Рада суддів України рішенням від 9 червня 2016 року № 46 «Щодо визначення коефіцієнтів навантаження на суддів» визнала науково обґрунтованими та затвердила рекомендовані показники середніх витрат часу (в робочих годинах) на розгляд справ за категоріями в місцевих загальних судах, які обраховані з урахуванням вимог відповідного процесуального законодавства щодо порядку та строків розгляду судових справ за категоріями і показників їх складності.

Зважаючи на науково обґрунтовані та рекомендовані Радою суддів України показники середніх витрат часу, які мають забезпечити своєчасний та якісний розгляд суддями судових справ, середньомісячне навантаження має становити: судді без визначеної спеціалізації – в середньому 43 справи, судді зі спеціалізацією з розгляду цивільних справ та в порядку адміністративного судочинства – 30 судових справ, судді зі спеціалізацією з розгляду кримінальних проваджень – 10 судових справ, судді зі спеціалізацією «слідчий суддя» – 63 судові справи, судді зі спеціалізацією з розгляду справ про адміністративні правопорушення – 70 судових справ.

Згідно з довідками про середні показники навантаження судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М.:

із 1 січня до 31 грудня 2016 року у провадженні судді перебували 251 матеріал кримінальних проваджень, розглянуто – 206; 748 матеріалів справ про адміністративні правопорушення, розглянуто – 657;

із 1 січня до 31 грудня 2017 року у провадженні судді перебувало 219 матеріалів кримінальних проваджень, розглянуто – 180; 1215 матеріалів справ про адміністративні правопорушення, розглянуто – 1172;

із 1 січня до 31 грудня 2018 року у провадженні судді перебувало 188 матеріалів кримінальних проваджень, розглянуто – 150; 851 матеріал справ про адміністративні правопорушення, розглянуто – 847;

із 1 січня до 31 грудня 2019 року у провадженні судді перебувало 167 матеріалів кримінальних проваджень, розглянуто – 118; 414 матеріалів справ про адміністративні правопорушення, розглянуто – 399;

із 1 січня до 31 грудня 2020 року у провадженні судді перебувало 359 матеріалів кримінальних проваджень, розглянуто – 296; 551 матеріал справ про адміністративні правопорушення, розглянуто – 537;

із 1 січня до 31 грудня 2021 року у провадженні судді перебувало 652 матеріали кримінальних проваджень, розглянуто – 599; 419 матеріалів справ про адміністративні правопорушення, розглянуто – 414;

із 1 січня до 31 грудня 2022 року у провадженні судді перебувало 325 матеріалів кримінальних проваджень, розглянуто – 290; 268 матеріалів справ про адміністративні правопорушення, розглянуто – 267;

із 1 січня до 31 грудня 2023 року у провадженні судді перебувало 710 матеріалів кримінальних проваджень, розглянуто – 650; 571 матеріал справ про адміністративні правопорушення, розглянуто – 568;

у січні – лютому 2024 року у провадженні судді перебувало 275 матеріалів кримінальних проваджень, розглянуто – 224; 218 матеріалів справ про адміністративні правопорушення, розглянуто – 211.

Під час судового розгляду кримінальної справи № 757/24764/16-к було допитано 47 потерпілих, 79 свідків, розглянуто 12 клопотань (про повернення обвинувального акту, закриття кримінального провадження, відвід судді, відвід прокурора, зміну обвинуваченому захисника, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, продовження обов’язків, покладених на обвинуваченого), за результатами розгляду яких було постановлено ухвали.

Наведене підтверджує високу інтенсивність розгляду справ і матеріалів суддею Ясельським А.М., його надмірне навантаження, що, своєю чергою, свідчить про наявність об’єктивних причин, з огляду на які суддя не міг розглянути справу № 757/24764/16-к у розумний строк.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), критеріями розумних строків у справах є правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року тощо).

Отже, розумність строку повинна оцінюватися через призму наведених вище критеріїв на предмет можливості розгляду справи протягом більш або менш тривалого строку. Навіть значна тривалість розгляду справи може бути визнана розумною з урахуванням певних індивідуальних обставин. У такому разі необхідно приділити особливу увагу тому, які саме причини зумовили більш тривалий розгляд справи та призвели до пропуску строків розгляду, встановлених законодавством.

Крім цього, обґрунтованість тривалості провадження має оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та з урахуванням критеріїв, викладених у прецедентній практиці суду, зокрема складності справи та поведінки заявника і відповідних органів.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що основним завданням суду першої інстанції є правильне та повне встановлення всіх фактичних обставин справи, від чого залежить подальше проходження справи через апеляційні та касаційні інстанції та що впливає на ухвалення остаточного рішення у справі.

Водночас Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя установила, що така тривалість розгляду справи № 757/24764/16-к обумовлена об’єктивними причинами, а саме: розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою учасників кримінального провадження; за їх клопотаннями; у зв’язку з надходженням та вирішенням заяв про відвід судді, прокурора, захисника; з технічних причин, відсутністю електроенергії в приміщенні суду; тимчасовою непрацездатністю судді, а також вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду кримінальної справи.

Під час розгляду дисциплінарної справи не було встановлено достатніх підстав для висновку, що саме неефективне або несумлінне використання суддею Ясельським А.М. своїх процесуальних повноважень призвело до безпідставного затягування розгляду кримінального провадження № 757/24764/16-к.

З огляду на наведене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить до висновку, що в діях судді Ясельського А.М. під час розгляду зазначеної справи відсутній склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.

З урахуванням наведеного, за результатами розгляду дисциплінарної справи не підтверджено підстави для притягнення судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. до дисциплінарної відповідальності за фактом безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку встановленого законом, (пункт 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Щодо задоволення суддею Ясельським А.М. клопотання адвоката обвинуваченого про закриття кримінального провадження, без з’ясування думки потерпілого та без надання можливості прокурору висловити свою правову позицію щодо заявленого клопотання

Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Дисциплінарне провадження здійснюється з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку законності рішень суддів. Вища рада правосуддя діє у межах повноважень, визначених статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», та не має права оцінювати законність судового рішення та перевіряти його правовий зміст.

У зв’язку із цим Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не оцнює ухвалу судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. від 29 лютого 2024 року у справі № 757/24764/16-к на предмет її законності, надає оцінку лише діям судді Ясельського А.М. під час постановлення цієї ухвали.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, дослідивши електронну копію судової справи № 757/24764/16-к, встановила таке.

28 лютого 2024 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА1 – ОСОБА4 – про закриття кримінального провадження № ____ від 5 лютого 2016 року за обвинуваченням ОСОБА1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 41, статтею 340, частиною четвертою статті 41, частиною третьою статті 365, частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 365, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 171, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 346 КК України (судова справа № 757/24764/16-к) у зв’язку із закінченням строків давності, на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України.

У судовому засіданні 29 лютого 2024 року захисник ОСОБА4 озвучила вказане клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА1 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, оскільки з дня вчинення кримінальних правопорушень минуло більше ніж 10 років.

За результатами розгляду 29 лютого 2024 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. ухвалою ОСОБА1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 41, статтею 340, частиною четвертою статті 41, частиною третьою статті 365 (у редакції від 7 квітня 2011 року), частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 365, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 171 (у редакції Закону № 2341-ІІІ від 5 квітня 2001 року), частиною третьою статті 27, частиною другою статті 346 (у редакції Закону № 270-VI від 15 квітня 2008 року) КК України, – звільнено від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження стосовно нього закрив.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА149 до МВС України, ОСОБА6, ОСОБА5, Служби безпеки України про відшкодування збитків, ОСОБА150 до Держави Україна про стягнення моральної шкоди, а також ОСОБА2, ОСОБА151, ОСОБА3, ОСОБА68, ОСОБА26 до ОСОБА1, ГУ МВС України у Львівській області про відшкодування моральної шкоди – залишено без розгляду.

Відповідно до положень частини другої статті 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Частиною першою статті 135 КПК України визначено, що особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Згідно із частиною першою статті 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Відповідно до частини другої статті 288 КПК України суд зобов’язаний з’ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Як встановив Київський апеляційний суд, згідно з журналом судового засідання від 29 лютого 2024 року, суд першої інстанції поінформував учасників провадження про те, що через канцелярію суду надійшло клопотання захисника – ОСОБА4 – про закриття кримінального провадження, та надав учасникам справи, які були присутні в судовому засіданні, можливість висловитися щодо поданого клопотання.

Захисник і підозрюваний підтримали клопотання та просили його задовольнити, прокурор та потерпілі зауважили, що не ознайомлені із клопотанням, а тому не можуть висловити своєї позиції щодо нього.

Проте суд вийшов до нарадчої кімнати, після виходу з якої оголосив судове рішення.

Святошинський районний суд міста Києва ухвалою від 29 лютого 2024 року задовольнив зазначене клопотання сторони захисту та ОСОБА1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 41, статтею 340, частиною четвертою статті 41, частиною третьою статті 365 (у редакції від 7 квітня 2011 року), частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 365, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 171 (у редакції Закону № 2341-ІІІ від 5 квітня 2001 року), частиною третьою статті 27, частиною другою статті 346 (у редакції Закону № 270-VI від 15 квітня 2008 року) КК України, звільнив від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв’язку із закінченням строків давності та закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА1

Однією з основних засад кримінального провадження є визначений у пункті 14 частини першої статті 7 та статті 21 КПК України доступ до правосуддя, що передбачає право на справедливий судовий розгляд і доступ до правосуддя кожному, зокрема потерпілому, у кримінальному провадженні незалежно від форми обвинувачення.

Статтею 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини принцип процесуальної рівності сторін, один із елементів більш широкої концепції справедливого судового розгляду, вимагає, щоб кожній стороні надавалась розумна можливість представляти свою позицію за таких обставин, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище по відношенню до протилежної сторони.

Право на змагальні провадження фактично означає можливість сторін у кримінальному або цивільному слуханні бути обізнаними щодо усіх коментарів з приводу представлених доказів та спостережень, навіть якщо вони представлені незалежним представником національних юридичних послуг, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду.

Згідно із частиною третьою статті 56 КПК України під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду, а також брати участь у судовому провадженні.

Приписами частини першої статті 135 КПК України визначено, що особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Досліджуючи дотримання судом першої інстанції вказаних положень закону, суд апеляційної інстанції встановив, що потерпілі в цьому кримінальному провадженні не були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, призначеного на 29 лютого 2024 року, відповідно не були обізнані про клопотання сторони захисту щодо закриття кримінального провадження та не мали можливості висловити свою думку щодо такого клопотання.

Матеріали досліджуваного кримінального провадження свідчать про те, що до судового засідання 29 лютого 2024 року суддя Святошинського районного суду міста Києва 12 лютого 2024 року розглядав чергове клопотання про відвід головуючого судді Ясельського А.М., яке заявив потерпілий ОСОБА28 у судовому засіданні 5 лютого 2024 року, у задоволенні якого відмовив.

16 лютого 2024 року суд першої інстанції просив слідчого надати дозвіл на доставку обвинуваченого ОСОБА1 до Святошинського районного суду міста Києва на 29 лютого 2024 року.

Будь-яких даних щодо повідомлення учасників провадження, у тому числі потерпілих та їхніх представників, про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 29 лютого 2024 року, у спосіб, передбачений частиною першою статті 135 КПК України, матеріали судової справи № 757/24765/16-к не містять.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розгляд клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА1 від кримінальної відповідальності без повідомлення потерпілих / представників потерпілих про час і місце розгляду провадження (29 лютого 2024 року) і без повідомлення про надходження клопотання захисника – ОСОБА4 – про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА1 є порушенням їхніх прав, визначених статтею 56 КПК України.

На правильність зазначених висновків не може вплинути заперечення сторони захисту про те, що судовий розгляд провадження тривав із 2016 року і всіх учасників провадження повідомлено про судові засідання, зокрема призначеного на 29 лютого 2024 року, шляхом надсилання смс-повідомлень, так і шляхом розміщення повідомлень на сайті місцевого суду, оскільки вони мають узагальнюваний характер, а сформовані в томи матеріали кримінального провадження за таких обставин немає можливості дослідити, бо вони підшиті не у хронологічному порядку за часом їх надходження / формування в суді.

Крім того, сторона захисту не заперечує, що саме в судовому засіданні 29 лютого 2024 року стало відомо про надходження клопотання про закриття досліджуваного кримінального провадження, а не напередодні, хоча б із часу його надходження до суду – 28 лютого 2024 року.

Дані про те, що сторона захисту чи суд надсилали клопотання захисника – ОСОБА4 – про закриття досліджуваного кримінального провадження стороні обвинувачення у будь-який спосіб, хоча б на відомі електронні адреси, матеріалах провадження відсутні.

Про дотримання прав потерпілих у досліджуваній частині не свідчить онлайн-трансляція судових засідань у цьому провадженні, бо навіть під час перебування прокурора та потерпілих безпосередньо в залі судових засідань їх не було ознайомлено з клопотанням про закриття провадження стосовно ОСОБА1.

Не можна нехтувати правами потерпілих і, за твердженням сторони захисту, те, що інститут звільнення від кримінальної відповідальності не пов’язує його застосування з думкою потерпілого, оскільки кожного потерпілого чи його представника наділено правом, а суд своєю чергою – обов’язком – з’ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, що передбачає, щонайменше, повідомлення потерпілого у передбачений законом спосіб про надходження такого клопотання та про його зміст.

Не є такими, що відповідають вимогам закону, також твердження захисника ОСОБА4, що суд негайно повинен був приступити до розгляду її клопотання про закриття кримінального провадження, оскільки термін «негайно» в цьому випадку може бути застосований тільки для припинення вчинення процесуальних дій щодо подальшого розгляду провадження по суті висунутого ОСОБА1 обвинувачення та початку подальших дій на виконання самої процедури розгляду такого клопотання.

Дійсно, як стверджував прокурор, клопотання захисника ОСОБА4 не містить вимоги про звільнення ОСОБА1 від кримінальної відповідальності, тоді як положеннями § 2 глави 24 КПК України у взаємозв’язку з частиною другою статті 284 КПК України задекларовано, що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності має розглядатися в присутності потерпілого, з обов’язковим з’ясуванням його думки, за частинами першою та другою статті 288 КПК України.

Натомість суд першої інстанції не ознайомив зі змістом клопотання ні прокурора, ні потерпілих ОСОБА42, ОСОБА29, ОСОБА28, ОСОБА27 та ОСОБА32, що брали участь в судовому засіданні 29 лютого 2024, незважаючи на клопотання про надання часу для такого ознайомлення, щоб висловити свою позицію за доводами захисника про можливість закриття провадження стосовно ОСОБА1.

Слушними були доводи прокурора щодо того, що суд, посилаючись на відсутність доказів вчинення обвинуваченим ОСОБА1 протягом певного проміжку часу, що підлягає дослідженню для застосування положень статті 49 КК України, нового кримінального правопорушення, в ухвалі жодним чином не зазначив про своє ставлення до підозри ОСОБА1 у вчиненні інших кримінальних правопорушень, яку було долучено до матеріалів провадження за клопотанням прокурора.

Відповідно до частини першої та пункту 5 частини другої статті 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Суд апеляційної інстанції слушно зауважив, що Святошинський районний суд міста Києва ухвалу від 29 лютого 2024 року насамперед постановив без належного повідомлення потерпілих та їхніх представників про дату, час і місце судового розгляду, чим позбавив потерпілих можливості реалізовувати свої процесуальні права, передбачені статтею 56 КПК України, що призвело до порушення загальних засад кримінального провадження щодо змагальності та рівності сторін, які наділені правом ознайомитися, зокрема, зі змістом заявленого клопотання, розгляд якого передбачає стадію закінчення судового розгляду.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважала такі порушення істотними та такими, що перешкодили суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення, у зв’язку з чим ухвала суду на підставі пункту 1 частини першої статті 415, пункту 3 частини першої статті 409 КПК України підлягала скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, під час якого необхідно усунути вказані порушення, вжити заходів для всебічного, повного з’ясування обставин провадження, у тому числі розглянути клопотання захисника ОСОБА4 з дотриманням вимог закону, правильність чого не підлягає дослідженню судом апеляційної інстанції на виконання вимог статті 415 КПК України за постановленням рішення про скасування ухвали суду з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, з урахуванням доводів апеляційних скарг та заперечень на них, та перевірити їх узгодженість з положеннями законодавства України й ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя погоджується із встановленими судом апеляційної інстанції порушеннями, а також звертає увагу, що з матеріалів електронної копії судової справи № 757/24764/16-к убачається, що всі потерпілі в цьому кримінальному провадженні не були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, зокрема 29 лютого 2024 року, відповідно, не були обізнані про клопотання сторони захисту щодо закриття кримінального провадження та не мали можливості висловити свою думку щодо такого клопотання.

У судовому засіданні 29 лютого 2024 року взяли участь лише потерпілі ОСОБА27, ОСОБА28, ОСОБА42, ОСОБА29, ОСОБА32.

Суддя Ясельський А.М. в ухвалі від 29 лютого 2024 року також зазначив, що як прокурор, так і потерпілі ОСОБА42, ОСОБА29, ОСОБА28, ОСОБА27, ОСОБА32 не змогли висловити свою правову позицію з приводу цього клопотання, оскільки не були ознайомлені з його змістом. Інші потерпілі в судове засідання не з’явилися, тому суд вважав за можливе проводити розгляд за їхньої відсутності.

Частиною третьою статті 56 КПК України встановлено, що під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду, а також брати участь у судовому провадженні.

Відповідно до частин першої, другої, шостої статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Означені дії судді Ясельського А.М. призвели до порушення загальних засад кримінального провадження щодо змагальності та рівності сторін, які наділені правом ознайомитися, зокрема, зі змістом заявленого клопотання, розгляд якого передбачає стадію закінчення судового розгляду.

Крім того, в поданому захисником ОСОБА4 клопотанні, зокрема, було зазначено, що згідно з листом Державного бюро розслідувань від 12 січня 2024 року № 10-5-01-1002 за дорученням прокурора 12 січня 2024 року відповідно до статті 290 КПК України завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 27 березня 2023 року за підозрою ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною третьою статті 27, частиною четвертою статті 41, статті 340; частиною другою статті 28, частиною третьою статті 27, частиною четвертою статті 41, частиною другою статті 365 (у редакції від 7 квітня 2011 року); частиною третьою статті 27, частиною четвертою статті 41, пунктами 1, 5, 12 частини другої статті 115 (у редакції від 5 листопада 2009 року); частиною третьою статті 27, частиною четвертою статті 41, частиною другою статті 15, пунктами 1, 5, 12 частини другої статті 115 (у редакції від 5 листопада 2009 року); частиною третьою статті 27, частиною четвертою статті 41, частиною другою статті 121; частиною третьою статті 27, частиною четвертою статті 41, частино третьою статті 258 (в редакції від 21 вересня 2006 року) КК України, у звʼязку із чим із 15 січня 2024 року стороні захисту було відкрито матеріали сторони обвинувачення та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Письмове повідомлення про підозру ОСОБА1 у кримінальному провадженні № ____ від 27 березня 2023 року складено за аналогічними подіями 18 лютого 2014 року, з тими самими потерпілими та за аналогічних обставин. Станом на 28 лютого 2024 року триває ознайомлення з матеріалами в порядку статті 290 КК України.

З матеріалів судової справи також убачається, що суддя неодноразово звертався до слідчого ДБР про надання дозволу на доставлення ОСОБА1, оскільки у кримінальному провадженні № ____ від 27 березня 2023 року до нього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і він рахується за органом досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 27 березня 2023 року.

Таким чином, суддя Ясельський А.М. був обізнаний про наявність кримінального провадження № ____ від 27 березня 2023 року за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, однак, незважаючи на це, постановив ухвалу про закриття кримінального провадження № ____ від 5 лютого 2016 року, в якій зазначив про відсутність кримінальних проваджень щодо ОСОБА.

Крім того, суддя Ясельський А.М. не розглянув клопотань поданих прокурором у судовому засіданні 3 січня 2024 року: про залучення захисника для обвинуваченого з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в місті Києві; про призначення судового засідання для допиту свідка обвинувачення та здійснення судового виклику; про призначення судових засідань та організації допиту потерпілих у режимі відеоконференції, що своєю чергою свідчить про порушення суддею вимог статей 22, 87-89, 134,135 КПК України.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, статтею 6 Конвенції гарантовано право на справедливий судовий розгляд та закріплено принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ невід’ємними частинами «права на суд» слід розглядати, зокрема, такі вимоги: принцип «змагальність процесу», який відповідно до статті 6 Конвенції передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на «публічне слухання», що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в судовому процесі перед судом (рішення у справі «Екбатані проти Швеції»); право на ефективну участь (рішення у справі «T. та V. проти Сполученого Королівства»).

Принцип «рівність сторін» є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова «рівність сторін» у розумінні «справедливого балансу» між сторонами фактично застосовується як у цивільних, так і в кримінальних провадженнях (рішення у справі «Фелдбрюгге проти Нідерландів»).

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (рішення у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

ЄСПЛ у пункті 24 рішення у справі «Надточій проти України» та в пункті 23 рішення у справі «Гурепка проти України (№ 2)» наголошує на принципі рівності сторін – одному зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін і свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості є засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України.

Відповідно до пункту 26 частини першої статті 3 КПК України учасники судового провадження – сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, представник персоналу органу пробації, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, а також інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється судове провадження.

Пунктом 15 частини першої статті 7 КПК України передбачено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принципи змагальності та рівності сторін, які тісно пов’язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливий судовий розгляд» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Захищене статтею 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Принцип змагальності процесу спрямований насамперед на з’ясування всіх обставин справи шляхом дослідження судом поданих сторонами або іншими суб’єктами доказів (пояснень), але лише в межах судового процесу. Крім того, принцип змагальності має на меті унеможливлення впливу на суд доказів, які одна зі сторін у силу об’єктивних і суб’єктивних причин не змогла оцінити та юридично обґрунтовано навести свої міркування.

Під час розгляду дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що до судового засідання 29 лютого 2024 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Васильєва К.О. 12 лютого 2024 року розглядала чергове клопотання про відвід головуючого судді Ясельського А.М., у задоволенні якого відмовила.

16 лютого 2024 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. звернувся до слідчого ДБР про надання дозволу на доставлення обвинуваченого ОСОБА1 до Святошинського районного суду міста Києва на 29 лютого 2024 року.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що будь-яких даних щодо повідомлення учасників провадження, у тому числі потерпілих та їхніх представників, про час і місце судового засідання, призначеного на 29 лютого 2024 року, у спосіб, передбачений частиною першою статті 135 КПК України, матеріали електронної копії судової справи № 757/24764/16-к не містять.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що суддя Ясельський А.М. розглянув 29 лютого 2024 року клопотання захисника ОСОБА4 про звільнення підозрюваного ОСОБА1 від кримінальної відповідальності без повідомлення потерпілих / представників потерпілих про дату, час і місце розгляду справи, а також без повідомлення про надходження такого клопотання, що є порушенням їхніх прав, установлених статтею 56 КПК України.

Ураховуючи обов’язки судді, передбачені статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ та вживати всіх необхідних заходів з належного їх розгляду. Судді повинні проводити ретельну підготовку справ до судового розгляду, оскільки недоліки і недбалість, допущені на цій стадії, можуть призвести до порушення не лише строків розгляду справ, а й прав учасників судового процесу та ухвалення незаконних і необґрунтованих рішень.

Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи рішення Вищої ради правосуддя від 30 листопада 2023 року № 1159/0/15-23, зауважила, що кваліфікація діяння – це точна правова оцінка конкретного діяння, яка полягає у встановленні точної відповідності між ознаками вчиненого діяння та ознаками, визначеними законом. Юридичною підставою кваліфікації діяння є його склад. Наслідки вчинення певних дій у кожному конкретному випадку мають бути встановлені і поставлені у вину суб’єктові дисциплінарного проступку, якщо між його діянням і наслідками існує причинний зв’язок. Настання описаних у законі наслідків є свідченням того, що вони виконують роль обставин, які надають проступку кваліфікованого виду.

У Висновку № 27 (2024) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про дисциплінарну відповідальність суддів зазначено, що підстави для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинні бути нерозривно пов’язані з конституційною роллю судової влади. Це включає необхідність забезпечення того, щоб судді діяли як незалежні та неупереджені арбітри, поважаючи верховенство права, і щоб вони загалом сприяли належному здійсненню правосуддя. Рішення судді, включаючи тлумачення закону, оцінку фактів або зважування доказів та/або відступ від усталеної судової практики, не повинно призводити до дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злого умислу, умисного невиконання обов’язків або серйозних проступків.

Ураховуючи викладене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що наведені в дисциплінарних скаргах відомості та встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження обставини вказують на те, що під час розгляду справи № 757/24764/16-к суддя Ясельський А.М. допустив порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Не надаючи оцінки змісту ухвали судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. від 29 лютого 2024 року, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що суддя Ясельський А.М., маючи достатній досвід здійснення правосуддя, не повідомив потерпілих та їхніх представників про судове засідання 29 лютого 2024 року; під час самого судового засідання, порушуючи процедуру судового розгляду, не з’ясував інформації щодо вручення судових викликів та повідомлень тим учасникам судового провадження, які не прибули, і не заслухав секретаря судових засідань щодо можливих причин їх неприбуття, чим позбавив можливості потерпілих реалізовувати свої процесуальні права, передбачені статтею 56 КПК України.

З огляду на досвід судді Ясельського А.М., який понад 24 роки обіймає посаду судді та здійснює правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що він беззаперечно був обізнаний з вимогами законодавства, зокрема щодо загальних засад здійснення судочинства, порядку судового розгляду. Водночас, окремі матеріали електронної копії судової справи № 757/24764/16-к, досліджені під час засідання дисциплінарного органу, викликають обґрунтовані сумніви в об’єктивності та неупередженості суду під час розгляду цієї справи.

Таким чином, у сукупності такі дії судді Ясельського А.М. порушують загальні засади кримінального провадження та утворюють склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», – порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, зважаючи на порушення суддею Ясельським А.М. очевидних і зрозумілих за змістом вимог процесуального закону, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що допущені порушення вказують на неналежне виконання ним професійних обов’язків, тобто вчинення дисциплінарного проступку внаслідок недбалості. При цьому будь-яких доказів умисності вчинення проступку під час розгляду дисциплінарної справи не встановлено.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 7 листопада 2019 року у справі № 11-482сап19 зазначила, що орган, який здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, не уповноважений перевіряти законність судового рішення, а зобов’язаний перевірити дії судді під час ухвалення такого рішення в частині наявності порушень, які є підставою для застосування дисциплінарної відповідальності, та оцінити наслідки саме цих дій. Це означає, що вирішення питання щодо наявності або відсутності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, у тому числі оцінка наслідків його дій, не може ставитися у залежність від того, чи було оскаржено ухвалене ним рішення, а також результатів перегляду такого рішення судами вищих інстанцій, оскільки саме собою залишення без змін судового рішення або його скасування не є доказом належного або неналежного виконання суддею своїх професійних обов’язків у контексті вирішення питання про дисциплінарну відповідальність, хоч це й може бути враховано дисциплінарним органом.

Щодо строку притягнення судді Ясельського А.М. до дисциплінарної відповідальності Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за доцільне зазначити таке.

Перша дисциплінарна скарга щодо судді Ясельського А.М. надійшла до Вищої ради правосуддя 3 червня 2021 року, остання – 9 жовтня 2024 року, дисциплінарне провадження відкрито 4 грудня 2024 року, рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності ухвалено 8 жовтня 2025 року.

Частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Застосовуючи цю норму, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що трирічний строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності обчислюється з дня вчинення дисциплінарного проступку до дня накладення дисциплінарного стягнення (включно) і що дні тимчасової непрацездатності, перебування судді у відпустці чи здійснення дисциплінарного провадження щодо судді до зазначеного трирічного строку не враховуються.

Застосовуючи норми статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до встановлених у цій справі обставин, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку, що дисциплінарне стягнення до судді Ясельського А.М. застосовується в межах трирічного строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

До зазначеного трирічного строку не враховуються час перебування судді Ясельського А.М. у відпустці та період його тимчасової непрацездатності.

Частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

У характеристиці, яку надала голова Святошинського районного суду міста Києва П’ятничук І.В., зокрема, зазначено: «Суддя Ясельський А.М. вміє організувати свою роботу, постійно працює над підвищенням свого професійного рівня та кваліфікації. Обізнаний у новелах законодавства і правильно застосовує чинні норми на практиці, при вирішенні правосуддя кваліфіковано застосовує норми матеріального та процесуального права. За своїми особистими якостями Ясельський А.М. енергійний, ініціативний, дисциплінований, працелюбний, комунікабельний, врівноважений, ввічливий, доброзичливий, принциповий, вимогливий до себе та інших».

Згідно з відомостями на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Отже, вирішуючи питання про притягнення судді Ясельського А.М. до дисциплінарної відповідальності, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує характер дисциплінарного проступку, його наслідки, позитивну характеристику судді, вчинення дисциплінарного проступку внаслідок недбалості.

З огляду на викладене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що застосування до судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. дисциплінарного стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця, є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку, дасть змогу запобігти допущенню суддею таких порушень у майбутньому, відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Ураховуючи наведене, керуючись статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

вирішила:

притягнути суддю Святошинського районного суду міста Києва Ясельського Анатолія Михайловича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.

Надати скаржникам дозвіл на оскарження рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

 

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

 

 

Члени Третьої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя