Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Слободянюк Наталі Іванівни з посади судді Полтавського окружного адміністративного суду у відставку,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 23 вересня 2025 року (вх. № 3612/0/6-25) надійшли заява Слободянюк Н.І. від 15 вересня 2025 року та матеріали про звільнення з посади судді Полтавського окружного адміністративного суду у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
За результатами розгляду заяви судді Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І. та доданих до неї документів установлено таке.
Слободянюк Наталя Іванівна, ____ року народження, громадянка України. Указом Президента України від 22 червня 2009 року № 465/2009 призначена строком на п’ять років на посаду судді Полтавського окружного адміністративного суду, Указом Президента України від 3 квітня 2017 року № 95/2017 призначена на посаду судді цього суду.
Статтею 131 Конституції України визначено, що в Україні діє Вища рада правосуддя, яка, зокрема, ухвалює рішення про звільнення судді з посади.
На підставі статті 112 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Частиною першою статті 116 Закону № 1402-VIII установлено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII установлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Відповідно до частини першої статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-ХІІ) (у редакції, чинній на день призначення Слободянюк Н.І. на посаду судді) кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов’язків за власним бажанням або у зв’язку із закінченням строку повноважень. Суддя також має право на відпустку за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню виконання обов’язків.
Частиною четвертою статті 43 Закону № 2862-ХІІ встановлено, що до стажу роботи, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному Арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Згідно з матеріалами, доданими до заяви про звільнення у відставку, а саме актами про призначення на посаду судді, установлено, що станом на день розгляду Вищою радою правосуддя заяви судді Слободянюк Н.І. стаж її роботи безпосередньо на посаді судді становить 16 років 3 місяці 24 дні.
Абзацом другим пункту 31 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» установлено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Відповідно до копій дипломів (серія __ № ____, серія __ № ____), додатків до них та архівної довідки з університету Слободянюк Н.І. (дошлюбне прізвище – Мельник) з 1 вересня 1996 року до 30 червня 2000 року (3 роки 9 місяців 29 днів) навчалась за денною формою в Київському національному економічному університеті (нині – Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана), отримала базову вищу освіту за напрямом підготовки «Право» та здобула кваліфікацію бакалавра з правознавства. З 1 вересня 2000 року до 30 червня 2001 року (9 місяців 29 днів) Слободянюк Н.І. навчалась за денною формою в зазначеному університеті, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістра з правового регулювання економіки.
Отже, до стажу роботи, що дає Слободянюк Н.І. право на звільнення у відставку, підлягає зарахуванню половина строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі – 2 роки 4 місяці.
Відповідно до частини другої статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді (статтю 137 доповнено частиною другою згідно із Законом України від 12 липня 2018 року № 2509-VІІІ «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”»).
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме таку правову позицію покладено в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Частиною першою статті 7 Закону № 2862-XII (у редакції, чинній на день призначення Слободянюк Н.І. на посаду судді) було визначено, що на посаду судді міг бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який мав вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживав в Україні не менш як десять років та володів державною мовою.
Згідно із записами у трудовій книжці (серія __ № ____) Слободянюк Н.І. після здобуття вищої юридичної освіти до призначення на посаду судді обіймала посади:
старшого державного податкового інспектора відділу правового забезпечення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Києва – з 10 вересня 2001 року до 6 лютого 2002 року;
старшого державного податкового ревізора-інспектора, головного державного податкового інспектора Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва – із 7 лютого 2002 року до 1 грудня 2003 року;
головного державного податкового інспектора, начальника відділу оцінки нормативно-правових актів та організації позовної роботи юридичного управління Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків – із 2 грудня 2003 року до 29 липня 2005 року;
наукового консультанта секретаріату заступника Голови Вищого господарського суду України – з 1 серпня 2005 року до 7 квітня 2006 року;
помічника судді Вищого адміністративного суду України – з 11 квітня 2006 року до 21 червня 2009 року.
Із зазначеного стажу роботи Слободянюк Н.І. у сфері права після здобуття вищої юридичної освіти до стажу роботи, що дає їй право на відставку, додатково підлягають зарахуванню 3 роки.
Пунктом 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (зі змінами), установлено, що при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
За результатами вивчення доданих до заяви належним чином завірених копій документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді Слободянюк Н.І. у відставку, а саме: паспорта громадянина України, актів про призначення на посаду судді, трудової книжки, дипломів та додатків до них, архівної довідки з університету, установлено, що до стажу роботи Слободянюк Н.І. на посаді судді, що дає право на відставку, підлягають зарахуванню:
стаж роботи безпосередньо на посаді судді – 16 років 3 місяці 24 дні;
половина строку навчання за денною формою – 2 роки 4 місяці;
стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 3 роки.
Загальний стаж роботи судді Слободянюк Н.І., який дає їй право на звільнення у відставку, становить 21 рік 7 місяців 24 дні.
Отже, стаж роботи Слободянюк Н.І. на посаді судді становить понад 20 років.
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, встановлений статтями 116, 137 Закону № 1402-VIII, з урахуванням пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, що дає їй право на звільнення у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Слободянюк Наталю Іванівну з посади судді Полтавського окружного адміністративного суду у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя
