Вища рада правосуддя, розглянувши подання з рекомендацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення Бутенка Вадима Олексійовича з посади судді Фастівського міськрайонного суду Київської області,
встановила:
до Вищої ради правосуддя (вх. № 4433/0/8-24) надійшло подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККСУ) з рекомендацією від 19 лютого 2024 року № 58/ко-24 про звільнення Бутенка В.О. з посади судді Фастівського міськрайонного суду Київської області на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
Розгляд зазначеного подання Вища рада правосуддя призначала на 22 квітня 2025 року, 13 травня 2025 року, 12 серпня 2025 року, 14 жовтня 2025 року.
Суддя Бутенко В.О. та його представник – адвокат ОСОБА1 брали участь у засіданнях Вищої ради правосуддя 13 травня 2025 року, 12 серпня 2025 року, 14 жовтня 2025 року. Вважають подання ВККСУ з рекомендацією про звільнення Бутенка В.О. з посади судді таким, що прийняте з грубим порушенням норм матеріального права. Зокрема, подання не містить обґрунтованого висновку, за якими саме критеріями (компетентності, професійної етики або доброчесності) та на підставі яких доведених фактів, показників суддя не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню у зв’язку з нездатністю здійснювати правосуддя на «об’єктивно визначеному мінімально прийнятному рівні». Фактично зазначене подання зводиться до того, що суддя не набрав певної кількості балів.
Вища рада правосуддя, вивчивши матеріали подання з рекомендацією ВККСУ, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., пояснення судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Бутенка В.О., установила таке.
Бутенко Вадим Олексійович, ____ року народження, Указом Президента України від 18 травня 2012 року № 336/2012 призначений на посаду судді Фастівського міськрайонного суду Київської області строком на 5 років
Згідно з пунктом 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККСУ з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); професійна етика; доброчесність.
Частиною п’ятою статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККСУ.
Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККСУ від 3 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення ВККСУ від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами ВККСУ за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення визначено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями — 1000 балів.
Підпунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала більшого за 0.
ВККСУ рішенням від 1 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначила кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді та встановила черговість етапів кваліфікаційного оцінювання, зокрема судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Бутенка В.О.
ВККСУ рішенням від 2 березня 2018 року № 33/зп-19 визначила графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді та призначено, зокрема, на 15 травня 2018 року іспит (цивільна спеціалізація) для Бутенка В.О.
Відповідно до рішення ВККСУ від 12 грудня 2018 року № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, зокрема Бутенка В.О. За підсумками тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей психолог склав висновок.
ВККСУ рішенням від 11 липня 2018 року № 167/зп-18 затвердила декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема Бутенка В.О. ВККСУ вирішила допустити Бутенка В.О. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Згідно із Законом України від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування” (набрав чинності 7 листопада 2019 року) повноваження членів ВККСУ припинено.
У зв’язку із припиненням 7 листопада 2019 року повноважень членів ВККСУ кваліфікаційне оцінювання судді Бутенка В.О. не було завершено.
Повноважний склад ВККСУ сформовано 1 червня 2023 року.
З метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», на підставі рішення ВККСУ від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами ВККСУ стосовно: осіб, п’ятирічний строк повноважень яких на посаді судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями ВККСУ визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд ВККСУ у пленарному складі у зв’язку з надходженням висновку Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з метою сприяння ВККСУ у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється ГРД, яка, зокрема, надає ВККСУ інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
ГРД 16 липня 2019 року затвердила висновок про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, 6 січня 2024 року затвердила висновок у новій редакції про невідповідність судді Бутенка В.О. критеріям доброчесності та професійної етики, який містить частину питань, зазначених у висновку ГРД від 16 липня 2019 року. Мотивуючи свої висновки, ГРД вказує на таке.
У 2019 році в медіа широко висвітлювалась інформація про можливе втручання Адміністрації Президента України в діяльність судів та причетність до цього судді Бутенка В.О. Підставами для висвітлення заначеної інформації стали: заява ОСОБА2 (на той час – Голова Ради суддів України) про спроби Адміністрації Президента України підірвати довіру до здатності судової влади самостійно вирішувати внутрішні проблеми та завдання; зустріч заступника Голови Ради суддів України Бутенка В.О. та заступника Голови Адміністрації Президента України ОСОБА3; оприлюднення Національним антикорупційним бюро України приватних розмов суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, у яких голова суду ОСОБА4 та інші судді обговорюють вплив на суди та інші органи влади в Україні, а також плани із «захоплення» та «утримання» влади. Ці розмови стали основою для кримінального розслідування. На думку ГРД, «вказані події в очах розсудливого спостерігача створюють стійке враження залежності, заангажованості такого судді».
У висновку ГРД також зазначила, що суддя безпідставно не задекларував своєчасно своє майно чи майно члена сім’ї, що є ліквідним активом.
У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік суддя не вказав жодного об’єкта нерухомості, придатного для проживання. Лише в декларації за 2017 рік він вказав, що з 18 листопада 2017 року отримав право безоплатного користування квартирою в місті Фастові, де працює. Раніше жодних об’єктів у Фастові суддя не декларував, хоча працює там з 2012 року.
У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік суддя зазначив, що із 14 січня 2002 року на праві спільної власності (50 %) йому належить квартира площею 119,6 кв. м у місті Києві. Проте він не вказав особу, якій належить решта цієї квартири. Іншим співвласником квартири є мати судді, якій 10 серпня 2016 року суддя подарував свою частину цієї квартири.
У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік суддя не надав інформації про банківські та інші фінансові установи, у яких відкрито рахунки суб’єкта декларування або членів його сім’ї.
У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік суддя зазначив, що з 18 березня 2016 року користується кімнатою площею 8 кв. м у місті Фастові, яку надала Фастівська міська рада. Однак така інформація відсутня в деклараціях за 2016, 2017 роки.
У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, яку подала дружина судді, задекларовано банківський вклад у сумі 52 991 гривня. Інформація про ці грошові активи відсутня в декларації судді за 2019 рік. Суддя також задекларував грошові активи в сумі 10 000 дол. США (власні кошти) та 14 000 євро (кошти дружини). Натомість у декларації дружини вказано грошові активи в сумі 10 000 євро (кошти чоловіка) та 14 000 дол. США (власні кошти).
У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2012–2018 роки суддя не вказував транспортних засобів. Водночас згідно з даними досьє судді: 31 липня 2011 року суддя видав довіреність на користування автомобілем JAGUAR S-TYPE, 2007 року випуску, строк дії – два роки; 19 липня 2011 року суддя видав довіреність на розпорядження автомобілем (серійний номер _____), строк дії – 10 років; 27 грудня 2015 року батько судді видав судді довіреність на користування автомобілем марки BMW Х5, 2012 року випуску, строк дії – 27 січня 2016 року, на цьому автомобілі суддя 30 грудня 2015 року та 12 січня 2016 року перетинав кордон України з Угорщиною; у 2014 та 2017 роках суддя двічі перетинав державний кордон ще на двох автомобілях. Суддя не пояснив переконливо джерела походження витрат, отриманих благ.
Із 26 лютого 2010 року мати судді має у власності земельну ділянку площею 0,0784 га в Солом’янському районі міста Києва. У вересні 2010 року на цій ділянці було розпочато будівництво, а в липні 2012 року побудований житловий будинок.
Відповідно до відомостей із Державного реєстру фізичних осіб – платників податків дохід батька судді за 1999–2015 роки (на дату, коли будинок мав закінчений вигляд) становив 295 887 грн, матері судді за 2012–2015 роки – 116 357 грн, брата – 18 240 гривень. Сукупно дохід членів сім’ї судді становив 430 484 грн без вирахування витрат на життєдіяльність та сплату податків. З огляду на наведене батьки судді не мали достатньо коштів на будівництво вказаного будинку.
З 21 вересня 2017 року у власності батька судді перебував автомобіль MERCEDES-BENZ ML 250 BLUETEC, 2013 року випуску. Батько судді – пенсіонер. Згідно з розрахунком вартості автомобіля від auto.ria.com середня його ціна становить 34 007 дол. США або 1 299 117 гривень. 6 березня 2018 року у власності батька судді з’явився автомобіль Volkswagen Tiguan, 2014 року випуску. Відповідно до розрахунку вартості автомобіля від auto.ria.com середня його ціна становить 20 036 дол. США або 765 581 гривень. Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків дохід батька судді за 2016–2018 роки становив 385 грн, матері – 32 746 гривень. З огляду на викладене у батьків судді не було достатньо коштів на придбання вказаних автомобілів.
ГРД також зазначила, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 8 вересня 2023 року дружина судді придбала земельну ділянку площею 0,0191 гектара. Згідно з витягом із Державного земельного кадастру земельна ділянка знаходиться в місті Ірпені Київської області, вартість ділянки – 5 520 380 грн або 150 953 дол. США за курсом НБУ на дату набуття права власності. Відповідно до даних аналітичної системи YouControl 8 липня 2022 року дружина судді придбала автомобіль NISSAN JUKE, 2022 року випуску. За розрахунком середньої ринкової вартості від Міністерства економіки вартість NISSAN JUKE, 2022 року випуску, становить 716 760 грн, за розрахунком вартості автомобіля від auto.ria.com середня його ціна – 33 836 дол. США або 1 292 533 гривні. На думку ГРД, наведене дає підстави для обґрунтованого сумніву, що майно, придбане родичами та дружиною судді, могло бути куплене ними, з огляду на відсутність у них необхідних офіційних доходів.
ГРД зауважила, що суддя умисно або внаслідок вочевидь недбалого ставлення до виконання своїх обов’язків повідомив недостовірні (у тому числі неповні) відомості в декларації доброчесності.
У пункті 5 декларації доброчесності за 2016 та 2017 роки суддя повідомив недостовірні відомості, зазначивши, що він своєчасно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в якій зазначено достовірні відомості. Суддя не декларував майнові права на житловий об’єкт за місцем реєстрації.
У пункті 18 декларації доброчесності за 2016 рік суддя зазначив, що пройшов перевірку відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», за результатами якої не встановлено фактів, що свідчать про порушення присяги судді, не виявлено підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Водночас у декларації доброчесності за 2017 рік суддя заперечив проходження такої перевірки, зазначивши, що проставлену відмітку можна пояснити тим, що він не підлягав відповідній перевірці.
Крім зазначеного, висновок містить твердження про вчинення суддею корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, зокрема в тих випадках, коли встановлені порушення не мають складу адміністративного чи кримінального правопорушення через те, що вартість майна є меншою, ніж та, з якої наступає така відповідальність.
У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих суддею за 2017–2019 роки, зазначено, що суддя мав право безоплатного користування житловими приміщеннями.
Висновок, серед іншого, містить інформацію, що суддя умисно або внаслідок вочевидь недбалого ставлення до виконання своїх обов’язків повідомив недостовірні (зокрема неповні) відомості в декларації родинних зав’язків.
У декларації родинних зав’язків за 2018–2022 роки суддя повідомив недостовірні відомості, оскільки не вказав дружину, яка працює у Вищому антикорупційному суді, про що зазначив у декларації родинних зв’язків за 2015‑2019 роки.
ГРД також надала інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень судді, оскільки є такою, що характеризує суддю та може бути використана під час його оцінювання, а саме:
– у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік як члена сім’ї суддя задекларував лише дружину. Водночас у декларації дружини за 2018 рік члени сім’ї також вказані батько й матір дружини;
– відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 13 грудня 2022 року батько судді отримав у подарунок земельну ділянку площею 0,1108 га в садовому товаристві в Обухівському районі Київської області.
Пропозицію ВККСУ щодо ознайомлення судді Бутенка В.О. з висновком ГРД від 6 січня 2024 року та надання пояснень суддя проігнорував.
19 лютого 2024 року ВККСУ провела співбесіду з Бутенком В.О., під час якої обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження суддівського досьє.
ВККСУ рішенням від 19 лютого 2024 року № 58/ко-24 визначила, що суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Бутенко В.О. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 559,5 бала, що становить менше ніж 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв. З огляду на це, ВККСУ дійшла висновку про невідповідність судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Бутенка В.О. займаній посаді та необхідність внесення до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення його з посади судді Фастівського міськрайонного суду Київської області.
Висновки за результатами розгляду подання з рекомендацією ВККСУ про звільнення Бутенка В.О. з посади судді Фастівського міськрайонного суду Київської області
Відповідно до частини другої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
За результатами оцінювання судді Бутенка В.О., відповідно до критеріїв професійної компетентності ВККСУ встановила таке.
За тестування та практичне завдання він отримав 173 бали. Ефективність здійснення правосуддя оцінено в 30 балів через нижчий за середній рівень судового навантаження, певні порушення процесуальних строків і незначні затримки із внесенням рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень. На дії судді надійшло 24 скарги, проте дисциплінарних справ не було відкрито. Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено в 6 балів. Загалом суддя має відповідний рівень професійної компетентності, але з певними зауваженнями щодо ефективності роботи.
Бутенко В.О. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено відповідний висновок. ВККСУ на підставі зазначеного висновку, інформації, що міститься в суддівському досьє, та співбесіди за критерієм особистої компетенції оцінила суддю Бутенка В.О. в 58 балів.
Суддю Бутенка В.О. також оцінено за критерієм соціальної компетентності, (за результатами тестувань, аналізу суддівського досьє та співбесіди), за яким він отримав 65 балів.
Загальна кількість балів за всіма критеріями компетентності (професійна, особиста та соціальна) становить 332 бали.
Відповідність критеріям професійної етики та доброчесності ВККСУ оцінювала за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; дотримання суддівської етики, наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
За результатами співбесіди із суддею Бутенком В.О. та згідно з інформацією, яка міститься в його суддівському досьє, ВККСУ дійшла висновку про наявність обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям доброчесності (зокрема таким показникам, як достовірність відомостей, зазначених у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування; відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам) та професійної етики (відповідність витрат і майна задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції).
Щодо подій, які відбулися у 2019 році, ВККСУ зауважила, що «ситуація, що склалася у судовій системі України, а також можлива участь у вказаних подіях судді Бутенка В.О., який займав адміністративну посаду у вищому органі суддівського самоврядування – Раді суддів України, набули розголосу в засобах масової інформації та викликали негативну оцінку громадськості, що може мати наслідком підвищення рівня недовіри громадськості до судової влади України та суттєво зашкодити її авторитету».
Водночас ВККСУ визнала переконливими пояснення судді Бутенка В.О. щодо обставин, викладених у пунктах 24.6, 24.8–24.20 рішення ВККСУ від 19 лютого 2024 року № 58/ко-24.
ВККСУ оцінила показник відповідності судді Бутенка В.О. критеріям професійної етики в 110 балів, доброчесності – в 117,5 бала.
Отже, дослідивши та оцінивши показники відповідності судді Бутенка В.О. критеріям кваліфікаційного оцінювання окремо та в сукупності, ВККСУ встановила, що за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді суддя набрав 559,5 бала, що становить менше ніж 67 відсотків від суми максимально можливих балів, і дійшла обґрунтованого висновку, що він не відповідає займаній посаді.
Доводи судді Бутенка В.О. та його представника – адвоката ОСОБА1, висловлені в засіданні Вищої ради правосуддя щодо відсутності в рішенні ВККСУ від 19 лютого 2024 року № 58/ко-24 обґрунтованого висновку про те, за якими саме критеріями (компетентності, професійної етики або доброчесності) та на підставі яких доведених фактів, показників суддя не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню у зв’язку з нездатністю здійснювати правосуддя на «об’єктивно визначеному мінімально прийнятному рівні», – не знайшли свого підтвердження та є безпідставними.
Вища рада правосуддя врахувала правові висновки Великої Палати Верховного Суду, яка неодноразово акцентувала увагу на тому, що встановлену легітимну мету дій ВККСУ щодо з’ясування відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюють члени ВККСУ за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання (постанови від 27 березня, від 25 квітня, від 12, 26 червня, від 18 вересня 2018 року, від 12 травня 2021 року у справах №№ П/800/409/17, 800/328/17, 800/248/17, 800/264/17, 800/354/17, 9901/349/20 відповідно).
Обов’язку здійснювати вмотивованість кожного критерію та його елементів з урахуванням внутрішнього переконання як кожного члена ВККСУ, так і ВККСУ загалом, закон не передбачає, оскільки це є способом прийняття рішення, тобто способом реалізації владних управлінських функцій. Такий правовий висновок наведено, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 9901/60/21.
Проаналізувавши зміст рішення ВККСУ від 19 лютого 2024 року № 58/ко‑24, Вища рада правосуддя встановила наявність відповідного мотивування під час проведення кваліфікаційного оцінювання судді Бутенка В.О. на відповідність критеріям компетентності (професійна, особиста, соціальна), професійної етики та доброчесності. Аргументи судді Бутенка В.О. щодо відповідності зазначеним критеріям ВККСУ в рішенні зазначила та навела достатні та об’єктивні доводи й аргументи з посиланням на конкретні обставини щодо діянь судді, що не узгоджуються з принципами і стандартами професійної та етичної поведінки судді та які врахувала ВККСУ під час визначення показників відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.
У Бангалорських принципах поведінки суддів зазначено, зокрема, що постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти низку обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
Судді, які за родом своєї роботи вважаються гарантами верховенства права, повинні відповідати особливо високим стандартам доброчесності в особистих справах поза судом – бути «бездоганними з погляду розумного спостерігача» – для того, щоб зберегти та зміцнити довіру суспільства й «підтвердити віру людей у доброчесність судової влади» (пункт 407 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джоджай проти Албанії»).
Згідно зі статтями 1, 3 розділу І Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб на думку розсудливої законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
ХХ черговий з’їзд суддів України рішенням від 18 вересня 2024 року затвердив Кодекс суддівської етики у новій редакції. Відповідно до змісту статей 1, 3 розділу І Кодексу суддівської етики суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. Суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.
Повноваження ВККСУ стосовно кваліфікаційного оцінювання судді є дискреційними та виключною компетенцією її як уповноваженого органу, який на постійній основі діє у вітчизняній системі судоустрою. При цьому оцінювання відбувається з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за встановленими законом критеріями, до яких належать компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність. Рішення приймається за внутрішнім переконанням членів ВККСУ. Отже, жоден інший суб’єкт чи орган не може втручатися у здійснення суб’єктом владних повноважень своєї компетенції, зокрема компетенції ВККСУ щодо оцінювання здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за встановленими законом критеріями.
Саме таку правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19; від 19 січня 2022 року у справі № 9901/385/19; від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19.
Процедура кваліфікаційного оцінювання, підбиття її підсумків (у ВККСУ) і застосування наслідків (рішення Вищої ради правосуддя) є стадіями єдиного провадження, рішення ВККСУ про непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді не має самостійних правових наслідків, а є частиною кваліфікаційного провадження.
Оцінивши в сукупності наведені в рішенні ВККСУ факти та обставини, матеріали суддівського досьє, Вища рада правосуддя доходить висновку, що за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання ВККСУ в порядку, встановленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів», в межах своїх дискреційних повноважень ухвалила вмотивоване рішення, яке містить обґрунтовані висновки щодо невідповідності судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Бутенка В.О. займаній посаді.
Мета, процедура та правові наслідки кваліфікаційного оцінювання суддів чітко визначені та врегульовані Конституцією України, законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя», положення яких є зрозумілими, точними і передбачуваними. Цими законами, зокрема, передбачена можливість звільнення судді у випадку, коли об’єктивні результати його оцінювання прямо підтверджують нездатність чи небажання судді виконувати свої обов’язки на мінімально прийнятному рівні. Таку правову позицію викладено, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 9901/349/20.
Згідно з положеннями пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за
критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131, підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, пунктом 20 розділу ХII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 3, 30, 34, 56, пунктом 12 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Бутенка Вадима Олексійовича з посади судді Фастівського міськрайонного суду Київської області на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
Голова Вищої ради правосуддя
Члени Вищої ради правосуддя
Тетяна БОНДАРЕНКО
Сергій БУРЛАКОВ
Олег КАНДЗЮБА
Оксана КВАША
Олена КОВБІЙ
Алла КОТЕЛЕВЕЦЬ
Станіслав КРАВЧЕНКО
Дмитро ЛУК’ЯНОВ
Олексій МЕЛЬНИК
Микола МОРОЗ
Ольга ПОПІКОВА
Олександр САСЕВИЧ