Акт ВРП

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., розглянувши висновок доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Троня І.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Буртник Христини Василівни щодо судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області (відряджений до Галицького районного суду міста Львова) Кітова Олександра Васильовича та доданих до неї матеріалів,

встановила:

до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Буртник Х.В. від 29 січня 2025 року щодо судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області (відряджений до Галицького районного суду міста Львова) Кітова О.В. (вх. № Б-190/1/7-25).

Процедура. Хід розгляду скарги

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 29 січня 2025 року зазначену скаргу передано дисциплінарному інспектору Троню І.В. для проведення попередньої перевірки.

За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя Тронем І.В. складено висновок із пропозицією про відкриття дисциплінарної справи.

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 серпня 2025 року № 1747/2дп/15-25 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області (відряджений до Галицького районного суду міста Львова) Кітова О.В., оскільки зазначені у дисциплінарній скарзі Буртник Х.В. обставини можуть свідчити про наявність у діях судді ознак складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Розгляд дисциплінарної справи Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя призначала на 22 жовтня 2025 року.

22 жовтня 2025 року в засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя прибули: суддя Кітов О.В. та свідки ОСОБА1, патрульний поліцейський ОСОБА4, патрульний поліцейський ОСОБА5. Свідки ОСОБА2 та ОСОБА3 в засідання викликались, проте не прибули.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Троня І.В., суддю Кітова О.В., свідків ОСОБА1, ОСОБА4, ОСОБА5, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, із застосуванням стандарту доказування, визначеного положеннями частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (наявність чітких та переконливих доказів), дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Кітова О.В. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

Стислий зміст дисциплінарної скарги

У дисциплінарній скарзі від 29 січня 2025 року Буртник Х.В. зазначила, що Залізничним районним судом міста Львова у справі № 462/9192/23 розглядалося питання про притягнення судді ОСОБА9 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 та статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Справа стосувалась події дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 15 листопада 2023 року у місті Львові і відповідно до протоколів патрульної поліції саме: суддя ОСОБА1 керував автомобілем в нетверезому стані під час скоєння ДТП.

Автор скарги зазначила, що провадження у справі № 462/9192/23 закрито через відсутність у діях ОСОБА1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 та статтею 124 КУпАП.

В той же час, скаржниця вважає, що перебування судді на місці дорожньо-транспортної пригоди у стані алкогольного сп’яніння, невідповідність у показаннях свідків, візуальна схожість судді з водієм автомобіля, який вчинив ДТП, а також схожість їхнього вбрання викликають обґрунтовані сумніви, що суддя не був тією особою, яка керувала автомобілем, та не причетний до дорожньо-транспортної пригоди.

Скаржниця наголосила, що суперечливі показання свідків у даній справі викликають обґрунтовані сумніви у відсутності в діях судді ОСОБА1 складу адміністративного правопорушення та його доброчесності, а його дії можуть свідчити про порушення норм суддівської етики та підривають авторитет правосуддя.

На переконання скаржниці, дії судді Кітова О.В. слід кваліфікувати як такі, що порочать звання судді, оскільки факт закриття провадження у справі № 462/9192/23 через відсутність складу адміністративного правопорушення не є підставою для виключення ознак дисциплінарного проступку, а заперечення того, що суддя Кітов О.В. був за кермом автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди є одним із способів уникнення відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.

Таким чином скаржниця вважає, що обставини у справі про притягнення Кітова О.В. до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП потребують перевірки у межах дисциплінарного провадження.

Стислий зміст пояснень судді Кітова О.В. від 10 лютого 2025 року

10 лютого 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшли письмові пояснення судді Кітова О.В., в яких він не погодився з викладеними обставинами в дисциплінарній скарзі, з огляду на таке.

Суддя зазначив, що дійсно Залізничним районним судом міста Львова у справі № 462/9192/23 розглядались протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП відносно нього.

Суддя наголосив, що під час розгляду вищезазначених протоколів та долучених до них матеріалів, судом встановлено, що викладене в протоколах обвинувачення є недоведеним, не відповідає дійсним обставинам події, встановленим під час судового розгляду.

Суддя не заперечував, той факт, що зазначений у постанові автомобіль «Toyota Camry», номерний знак _____ станом на 15 листопада 2023 року належав його дружині ОСОБА7.

Суддя звернув увагу, що під час складання адміністративних протоколів, він чітко та послідовно виконав усі вказівки поліцейських та здійснив усі необхідні дії, які вони вважали за необхідне, а також ним не допущено поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя.

Таким чином, суддя Кітов О.В. зазначив, що відсутні будь-які підстави стверджувати чи припускати, що ним вчинено дії чи бездіяльність, які б свідчили про наявність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Стислий зміст додаткових пояснень судді Кітова О.В. від 16 квітня 2025 року

16 квітня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшли додаткові пояснення судді Кітова О.В., в яких він зазначив, що при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення по факту дорожньо-транспортної пригоди працівники поліції взяли його документи і самостійно заповнили протокол, використовуючи наявні у них бази даних, не ставлячи йому жодних уточнюючих запитань щодо анкетних даних, в тому числі, щодо місця роботи, а в подальшому дали йому протокол на підпис.

Стислий зміст додаткових пояснень судді Кітова О.В. від 2 вересня 2025 року

2 вересня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшли додаткові письмові пояснення судді Кітова О.В., в яких він додатково повідомив, що отримав посвідчення учасника бойових дій 2 вересня 2015 року.

Суддя Кітов О.В. підтримав свої попередні пояснення та додатково повідомив, що долучені працівниками поліції відеоматеріали не фіксують весь процес оформлення ними адміністративних матеріалів, зокрема відсутня первинна розмова з ним, в межах якої він пояснює, що він не був за кермом та не причетний до дорожньо-транспортної пригоди.

Суддя звернув увагу, на те що свідки, які при складанні адміністративних протоколів вказували на нього, як на особу, яка, на їх думку, вчинила дорожньо-транспортну пригоду, допустили помилку, тому, що ОСОБА1 за зростом, статурою, віком, кольором волосся виглядає так само, як і він. Також у той день він був одягнутий у чорну шкіряну куртку, що в умовах відсутності освітлення на той час, призвело до того, що свідки помилились щодо особи, яка вчинила ДТП і вказали на нього, коли він, приблизно через 20-30 хвилин після ДТП, прийшов на місце події.

Також суддя наголосив, що винуватість ОСОБА1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди за статтею 124 КУпАП підтверджена постановою Залізничного районного суду міста Львова від 22 березня 2024 року у справі № 462/1311/24 та цілком підтверджується зібраними матеріалами по даній справі: протоколом про адміністративне правопорушення серії АДД № 634330 від 3 лютого 2024 року, схемою ДТП, характером пошкоджень транспортних засобів, письмовими поясненнями ОСОБА1, ОСОБА3, ОСОБА6 та ОСОБА2.

Крім того, суддя зазначив, що події відбувались у вечірній час доби, за відсутності належного штучного освітлення, внаслідок чого свідки могли не бачити моменту, як з машини вийшла свідок ОСОБА7.

Щодо пошуку належного йому телефона в автомобілі, то суддя ОСОБА9 зазначив, що він здійснював його пошук в кишенях свого одягу, а оскільки вживав спиртне, зробив помилкове припущення, що телефон може бути в автомобілі, а згодом ще одне припущення, зафіксоване на відеозаписі, що міг його забути на роботі. Суддя наголосив, що для нього, як для будь-якого, пересічного водія є нестандартною ситуація з оформленням та складенням на нього матеріалів за статтею 130 КУпАП, внаслідок чого він абсолютно адекватно хвилювався.

Суддя наголосив на тому, що на наявних в матеріалах дисциплінарної скарги відеозаписах, він неодноразово вказував, що не причетний до дорожньо-транспортної пригоди та не керував автомобілем.

Також суддя ОСОБА9 зазначив, що він не проявив жодної агресії або непокори вимогам працівників поліції, постійно знаходився поруч з ними, жодним чином не перешкоджав виконувати їм службові повноваження.

Фактичні обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи

За результатом дослідження висновку дисциплінарного інспектора та доданих до нього матеріалів Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено таке.

15 листопада 2023 року о 19 годині 10 хвилин автомобіль марки Toyota Camry, реєстраційний номер ____, здійснюючи поворот на вулицю Декарта в місті Львові здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем Nissan Juke, реєстраційний номер ____. Свідками ДТП було двоє осіб: ОСОБА3 та ОСОБА2, які викликали працівників патрульної поліції.

Співробітниками патрульної поліції ОСОБА5 та ОСОБА4, які прибули на виклик, на місці ДТП виявлено суддю ОСОБА9 та свідків, які вказали на нього як на водія авто, яке спричинило ДТП.

Відповідно до пояснень свідків, після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, водій вийшов із автомобіля Toyota Camry та пішов по вулиці Декарта в напрямку вулиці Вернигори, однак через деякий час повернувся.

Працівниками поліції судді ОСОБА9 запропоновано пройти огляд на стан сп’яніння. Лікарем наркологом в кабінеті огляду водіїв КНП ЛОР «Львівського обласного медичного центру превенції та терапії узалежнень» проведено його огляд на стан сп’яніння. Згідно висновку № 002704 водій ОСОБА9 перебував у стані алкогольного сп’яніння (дата і час складення висновку: 15 листопада 2023 року, 20 год 50 хв). ОСОБА9 не погодився з таким висновком про, що зробив відповідне застереження у висновку лікаря.

У ході дослідження Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя відеозапису з нагрудних камер поліцейських, встановлено, що в результаті медичного огляду в крові ОСОБА9 виявлено 1,65 проміле алкоголю.

За результатом вчинення ДТП та проведеного медичного огляду стосовно судді ОСОБА9 15 листопада 2025 року складено два протоколи про адміністративне правопорушення:

• серії ААД № 634328, а саме порушення підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

• серії ААД № 634327 відповідно до якого, 15 листопада 2023 року о 19 годині 10 хвилин, водій ОСОБА9, в місті Львові, по вулиці Декарта 2, керуючи автомобілем Toyota Camry, реєстраційний номер _____, в порушення вимог пунктів 2.3; 12.1; 13.1 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001року №1306, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль Nissan Juke, реєстраційний номер _____, в результаті автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.

24 листопада 2023 року до Залізничного районного суду міста Львова надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 634328 від 15 листопада 2023 року відносно ОСОБА9 за частиною першою статті 130 КУпАП.

28 листопада 2023 року до Залізничного районного суду міста Львова надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 643327 відносно ОСОБА9 за статтею 124 КУпАП.

28 листопада 2023 року постановою Залізничного районного суду міста Львова по справі № 462/9192/23 справи про адміністративні правопорушення № 462/9192/23 та № 462/9271/23 відносно судді ОСОБА9 за статтею 124, частиною першою статті 130 КУпАП об’єднано в одне провадження, присвоєно спільній справі № 462/9192/23.

27 грудня 2023 року постановою Залізничного районного суду міста Львова провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА9 закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень. Копію постанови та матеріалів справи скеровано начальнику Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції для вирішення питання про складання протоколу про адміністративне правопорушення за порушення Правил дорожнього руху відносно ОСОБА1.

5 лютого 2024 року відносно ОСОБА1 складено протокол за фактом ДТП, яке трапилось 15 листопада 2023 року.

22 березня 2024 року справу відносно ОСОБА1 закрито у зв’язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Висновки Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи

Щодо причетності судді Кітова О.В. до дорожньо-транспортної пригоди

Частиною шістнадцятою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави. Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що відповідно до його усталеної практики доведеність може випливати зі співіснування достатньо сильних, чітких та взаємоузгоджених умовиводів або такого ж плану неспростовних презумпцій (рішення у справі «Абу Зубайда проти Литви» від 31 травня 2018 року, пункт 481). Крім того, рівень переконаності, необхідний для досягнення відповідного висновку, та у зв’язку із цим питання про покладення тягаря доведення, з необхідністю пов’язані зі специфікою фактів, природою тверджень та передбаченим Конвенцією правом, про яке йдеться.

З’ясування всіх обставин справи щодо вчинення суддею дисциплінарного проступку здійснюється за допомогою доказів, зокрема шляхом їх збирання, закріплення, дослідження й оцінки. Доказами в дисциплінарній справі щодо судді є фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановлює наявність або відсутність дисциплінарного проступку, за яке, згідно із законом, встановлено дисциплінарну відповідальність, винність особи в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для кваліфікації певного діяння особи як дисциплінарного проступку необхідно встановити, що вчинене особою діяння точно відповідає ознакам того чи іншого складу діяння, яке визначене законом як дисциплінарне правопорушення.

Згідно матеріалів судової справи № 462/9192/23 суд, Залізничний районний суд міста Львова, ухвалюючи рішення про відсутність у діях судді ОСОБА9 складу адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП, посилався на наявні в матеріалах справи докази – показання свідків ОСОБА1, ОСОБА7, ОСОБА8 та надаючи оцінку відеозаписам із нагрудних камер поліцейських.

Проте, слід зазначити, що в дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Під час розгляду дисциплінарної справи дисциплінарний орган самостійно надає оцінку допустимості, належності та обґрунтованості наявних у матеріалах дисциплінарної справи доказів, установлює в діях судді ознаки дисциплінарного проступку та ухвалює рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі № 990SCGC/15/24).

Дисциплінарний проступок та адміністративне правопорушення не є тотожними поняттями. Цілком можливим є притягнення особи за одні й ті самі дії і до дисциплінарної, і до кримінальної або адміністративної відповідальності. Це не суперечить Конституції України, яка забороняє притягати двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (частина перша статті 61). Питання про вину особи у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), адміністративного правопорушення, наявність складу кримінального чи адміністративного правопорушення, безумовно, може вирішити лише суд.

Виключні повноваження встановлювати відсутність або наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку надані дисциплінарному органу – Дисциплінарним палатам Вищої ради правосуддя (стаття 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»). Отже, дисциплінарний орган має право і зобов’язаний самостійно визначити наявність у діях особи складу саме дисциплінарного проступку.

Установлені під час дисциплінарного провадження факти та обставини мають значення тільки для ухвалення Вищою радою правосуддя рішень у межах своєї компетенції й жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Отже, питання наявності в діях судді ОСОБА9 складу дисциплінарного проступку дисциплінарний орган, який діє в межах виключних повноважень установлювати відсутність або наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку, може вирішувати, надаючи самостійну оцінку обставинам дисциплінарної справи та наявним у ній доказам, оцінюючи їх у сукупності.

Рішення в дисциплінарній справі стосовно судді Кітова О.В., хоч і ухвалюється на підставі, зокрема, фактів, установлених судовим рішенням, однак ґрунтується на самостійних підставах, установлення яких є необхідним для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що показання патрульних поліцейських - ОСОБА5 та ОСОБА4, які складали протоколи про адміністративні правопорушення та відбирали показання у свідків ДТП, суд не заслухав та не оцінив в сукупності з іншими доказами у зв’язку з тим, що вони не викликались в судове засідання.

Під час засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя був допитаний свідок ОСОБА1, який вказав на те, що саме він був за кермом автомобіля під час вчинення ДТП. Разом з ним була дружина ОСОБА9– ОСОБА7. Після наїзду на інший автомобіль вони вдвох вийшли з авто, розшукували власника пошкодженого авто, після чого пішли до ОСОБА9, який був недалеко від місця ДТП в закладі громадського харчування (кафе) та повідомили його про факт ДТП. Після чого залишились в кафе.

Свідку ОСОБА1 було поставлено ряд уточнюючих запитань. На питання з приводу підстав чому ОСОБА1 спочатку покинув місце ДТП, а потім, перебуваючи неподалік від місця ДТП, не повернувся - ОСОБА1 не зміг надати пояснення. Свідок ОСОБА1 підтвердив, що він є давнім знайомим ОСОБА9 і, втому числі, представляв інтереси ОСОБА9 в суді. Щодо причин чому свідки, які бачили момент ДТП не побачили ОСОБА7, яка, за його твердженням, також перебувала в авто і після вчинення ДТП вийшла з авто і розшукувала власника пошкодженого автомобіля, ОСОБА1 пояснив, що на вулиці було темно і, ймовірно, саме тому свідки її не побачили.

З приводу обставин як він опинився за кермом автомобіля, який здійснив ДТП, свідок пояснив, що він прямував по вулиці, побачив ОСОБА7, яка перебувала біля свого автомобіля і так як він ніколи на їздив на автомобілі марки «Toyota» він вирішив проїхатись на даному автомобілі до кафе в якому перебував ОСОБА9 з метою побачитись з ним та відвезти його додому. На питання щодо причин перебування ОСОБА1 саме в той час, саме в тому місці свідок не зміг пригадати причини. На питання яким чином свідок побачив ОСОБА7, якщо відповідно до його попередніх показань на вулиці було темно, ОСОБА1 не зміг відповісти на це питання. Крім того ОСОБА1 вказав, що не бачив інших свідків, які були на місці ДТП та зафіксовані на відео. На питання чи бачив ОСОБА1 телефон ОСОБА9 свідок відповів, що бачив його в кафе в яке вони прийшли з ОСОБА7. На питання чи надходив дзвінок на мобільний телефон, який ОСОБА9 забув, свідок ОСОБА1 не змін пригадати цю інформацію. В подальшому свідок пояснив, що знаходився в іншому залі кафе, а не в тому в якому знаходився телефон.

Стосовно наявності будь-якого підтвердження перебування в кафе (транзакції по оплаті рахунку, тощо) свідок ОСОБА1 не зміг надати таких підтверджень. На уточнююче питання стосовно головного убору ОСОБА1 повідомив, що в день ДТП був без нього.

Патрульний поліцейський ОСОБА4 зазначив, що близько дев’ятнадцятої години надійшло повідомлення про ДТП і про те, що на місці знаходиться водій і, можливо, він знаходиться в стані алкогольного сп’яніння. По прибуттю на місце ДТП був встановлений заявник, інші свідки та невідомий чоловік, на якого вказували свідки. Заявник повідомив, що ця особа знаходилась біля автомобіля і хотіла покинути місце ДТП. При спілкуванні з цією особою вона не хотіла називатись та хотіла покинути місце ДТП. В подальшому дана особа показала документ, з якого не вдалось встановити особу. При проханні надати документ для детального огляду – особа відмовилась надати цей документ. В подальшому, у даної особи виявлено ознаки алкогольного сп’яніння, а тому йому запропоновано пройти дослідження на стан алкогольного сп’яніння. ОСОБА4 пояснив, що ОСОБА5 з третім патрульним повезли дану особу до медичної установи, а він залишився на місці ДТП. Після їх повернення вони повідомили, що особа встановлена, є документи, а тому розпочато оформлення ДТП. Стосовно ОСОБА9 оформленні протоколи за статтями 124 та 130 КУпАП, з якими він був ознайомлений, а також відібрані пояснення свідків. ОСОБА4 зазначив, що ОСОБА9 не хотів надавати жодних пояснень.

Патрульний поліцейський ОСОБА5 зазначив, що після отримання повідомлення про ДТП, під час руху до місця ДТП, вони зателефонували до заявниці, яка повідомила, що сталося ДТП, а саме наїзд на припаркований автомобіль і водій, який здійснив наїзд знаходиться на місці в стані алкогольного сп’яніння. Приїхавши на місце ДТП, вони виявили групу осіб – свідків, і метрів за двадцять від них стояв чоловік, пізніше встановлений як ОСОБА9. Свідки зазначили, що саме цей чоловік здійснив ДТП, після чого кілька хвилин посидівши в автомобілі, вийшов з автомобіля, оглянув пошкодження, потім відійшов від місця ДТП приблизно на 50 метрів, після чого повернувся і стояв в затінку. Після опитування свідків ОСОБА9 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння. ОСОБА9 пройшов огляд в медичній установі і згідно висновку лікаря-нарколога встановлено факт його перебування стані алкогольного сп’яніння.

У зв’язку з відсутністю звуку на одному з відеофайлів, ОСОБА5 запропоновано прокоментувати зміст розмови між ним та свідками, яка зафіксована на відеофайлі «IMG_8355», що містилась в матеріалах справи № 462/9192/23. ОСОБА5 надав пояснення, що на відео зафіксовано епізод спілкування між ним та свідками, під час якого він запитав у свідків чи вони ясно бачили хто керував транспортним засобом, марки «Toyota» і свідки чітко показали на ОСОБА9. На уточнююче питання з приводу того, чи мав ОСОБА5 якісь сумніви з приводу того, що саме ОСОБА9 є винуватцем ДТП свідок повідомив, що про факт причетності ОСОБА9 до ДТП йому крім двох свідків, які дали письмові пояснення, повідомив ще й третій свідок пояснення якого не відбирались.

Стосовно потенційного перебування в автомобілі двох людей свідок ОСОБА5 повідомив, що автомобіль був припаркований настільки близько до стіни, що дорослому пасажиру було б важко вийти з автомобіля без пошкодження дверей. На уточнююче питання, якщо б в авто перебувало дві особи, то чи логічніше було б припаркувати автомобіль зручніше, ОСОБА5 відповів ствердно.

З приводу фрази ОСОБА9 «давай досвиданья» свідок ОСОБА5 пояснив, що ця фраза була сказана йому суддею під час того як він роз’яснював ОСОБА9 про заборону подальшого керування. Дана фраза прозвучала зверхньо і була сприйнята патрульним поліцейським ОСОБА5 як насмішка над його роботою, неприязнь у зв’язку з складенням адміністративних матеріалів.

Крім того, ОСОБА5 додав, що ОСОБА9 постійно намагався покинути місце ДТП, що змусило працівників поліції попереджати суддю про можливість складення стосовно нього адміністративних матеріалів за статтею 185 КУпАП.

На уточнююче питання про наявність сумнівів про особу, яка перебувала за кермом ОСОБА5 відповів, що жодних сумніві у нього з приводу того, що саме ОСОБА9 . був за кермом у нього немає. Також свідок повідомив, що жодної інформації про інших осіб, які начебто причетні до ДТП ОСОБА9 не надав. З приводу освітлення ОСОБА5 пояснив, що дійсно вуличне освітлення не працювало, але на місці ДТП працювали вивіски двох магазинів освітлення від яких точно б вистачило для того щоб побачити скільки осіб виходить з автомобіля.

Свідки ОСОБА2 та ОСОБА3 не прибули в засідання Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя тому їхні свідчення були досліджені з відеозаписів на яких вони на місці ДТП дають свої пояснення та з письмових пояснень, які містяться в адміністративних матеріалах складених стосовно ОСОБА9. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає пояснення цих свідків (письмові та зафіксовані на відео) достатніми для розгляду даної справи.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя критично сприймає показання свідка ОСОБА1, з огляду на таке.

Показання ОСОБА1 про те, що в автомобілі під час скоєння ДТП перебував саме він разом з дружиною ОСОБА9 – ОСОБА7 не узгоджуються з показаннями інших свідків, а саме свідків ОСОБА2 та В ОСОБА3, які містяться в матеріалах справи № 462/9192/23.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА2, які він дав на місці ДТП, автомобіль «Toyota Camry», номерний знак ВС____ здійснив наїзд на припаркований автомобіль. Водій автомобіля, що спричинив ДТП був у нетверезому стані.

ОСОБА3 в своїх письмових поясненнях, які вона дала на місці ДТП, зазначила, що після вчинення ДТП, водій кілька хвилин не виходив. Після чого, вийшов з автомобіля та, похитуючись оглянув пошкоджене авто. Вік водія, близько 50 років, середнього зросту. Після огляду автомобіля водій пішов у магазин, намагаючись дізнатись його власника. Побачивши, що інша особа викликає поліцію залишив місце події. Близько, через 15 хвилин водій повернувся і на той момент вже приїхали працівники поліції.

Письмові пояснення свідків ОСОБА2 та ОСОБА3, досліджені Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя, відповідають одне одному та їхнім поясненням зафіксованим на відео.

Таким чином, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що свідки, які перебували на місці ДТП чітко вказали, що водій в авто був один, а не їх було двоє, як про це вказує свідок ОСОБА1. Крім того, обоє свідків (ОСОБА2, ОСОБА3) вказали на наявність ознак стану сп’яніння водія, що відповідає стану ОСОБА9 зафіксованому, як на відео, так і в висновку медичної установи. В той же час, ОСОБА1 наполіг на тому, що був за кермом тверезим.

Доводи свідка ОСОБА1 про те, що вулиця була неосвітлена і свідки могли не побачити ОСОБА7, а також про його зовнішню схожість з ОСОБА9. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкидає як такі, що явно суперечать обставинам справи, а саме: освітлення, за показанням свідка ОСОБА5 та з переглянутого відео, було достатньо щоб побачити кількість осіб, які виходять з авто, перебувають біля нього, розшукують власника пошкодженого авто; ОСОБА9 та ОСОБА1 не є очевидно схожими між собою включно з особливостями волосяного покриву голови, що неможливо було сплутати навіть в вечірній час.

Поведінка свідка ОСОБА1 після вчинення ДТП, щодо якої він дав пояснення, а саме покинення місця ДТП, повідомлення ОСОБА9 про факт ДТП та подальше проведення часу в закладі громадського харчування неподалеку від місця вчинення ДТП є нелогічною, суперечливою та не підтверджується жодними іншими доказами. ОСОБА1 не пояснив обставини та причини своєї зустрічі з ОСОБА7, як і те як він міг її побачити, якщо за його твердженням, вуличне освітлення не працювало і важко було побачити людину на вулиці. Пояснення ОСОБА1 про те, що він сів за кермо автомобіля, оскільки ніколи раніше не керував авто цієї марки, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя сприймає критично, в тому числі і через те, що ці пояснення не узгоджуються з поясненнями ОСОБА7 даними в судовому засіданні під час розгляду справи № 462/9192/23 відповідно до яких не ОСОБА1 виявив зацікавленість у керуванні новою для себе маркою авто, а ОСОБА7 попросила ОСОБА1 сісти за кермо автомобіля у зв’язку з тим, що він має більший досвід керування автомобілем.

ОСОБА1 надав взаємовиключні пояснення щодо телефона ОСОБА9, який останній, начебто, забув в кафе. Спочатку ОСОБА1 стверджував, що бачив телефон, проте в подальшому повідомив, що був в іншому залі, а не в тому в якому знаходився забутий телефон. ОСОБА1 не надав жодних доказів перебування в кафе. ОСОБА1 не зміг пояснити чому він будучи досвідченим водієм, адвокатом, завідомо знаючи про відповідальність за залишення місця ДТП покинув місце ДТП та не повернувся для оформлення протоколу стосовно нього. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя бере до уваги факт знайомства ОСОБА9 та ОСОБА1 та той факт, що раніше ОСОБА1 надавав ОСОБА9 юридичну допомогу, в тому числі в справах про порушення правил дорожнього руху, а отже був обізнаний з даним видом правопорушень.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя бере до уваги той факт, що відповідно до матеріалів справи № 462/9192/23 саме дружиною ОСОБА9 було відшкодовано завдану шкоду власнику пошкодженого автомобіля, а не ОСОБА1, як особою, яка, нібито, керувала авто під час ДТП.

В своїй сукупності вищевказані факти дають підстави Другій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя відкинути свідчення ОСОБА1, як такі, що є суперечливими та не відповідають реальним обставинам справи встановленим в ході дослідження відеозаписів та показань інших свідків ДТП.

Стосовно пояснень судді, то хоча суддя Кітов О.В. і не заперечує своє перебування в стані алкогольного сп’яніння проте заперечує факт перебування за кермом автомобіля. Враховуючи вищенаведене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя звертає увагу на те, що суддя на жодному відеозаписі із нагрудних камер поліцейських не надає жодної інформації про осіб, які знаходились в автомобілі під час ДТП хоча ОСОБА9, за його версією подій, були чітко відомі прізвища осіб, які знаходились в авто та їхнє місце перебування. ОСОБА9 не запропонував працівникам поліції переміститись до кафе в якому, начебто, перебувала особа винна в скоєнні ДТП для оформлення відповідних матеріалів, хоча кафе знаходилось недалеко від місця ДТП.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя звертає увагу, на встановлену розбіжність між показаннями наданими ОСОБА7 у справі № 462/9192/23 щодо її телефонного дзвінка ОСОБА9 з повідомленням про факт ДТП та поясненнями самого ОСОБА9, який пояснив, що інформацію про факт ДТП він отримав від ОСОБА7 та ОСОБА1 особисто. Крім того, суддя ОСОБА9 не зміг підтвердити озвучену ним на засіданні інформацію про його переписку з дружиною напередодні ДТП в якій він домовився з дружиною про зустріч в кафе в якому він, начебто, перебував з посиланням на те, що він періодично видаляє інформацію з телефону. ОСОБА9 не надав жодного підтвердження свого знаходження в кафе напередодні скоєння ДТП.

Таким чином, виходячи з точки зору розсудливого стороннього спостерігача, показання судді ОСОБА9 та свідка ОСОБА1 про те, що за кермом автомобіля, який вчинив ДТП був саме ОСОБА1 не виглядають переконливими, не підтверджуються жодними іншими доказами та явно суперечать, як показанням інших свідків, так і обставинам справи. Аналогічну оцінку Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя надає показанням свідків ОСОБА7 та ОСОБА8, які зафіксовані в рішенні Залізничного районного суду міста Львова від 27 грудня 2023 року у справі № 462/9192/23.

Враховуючи вищенаведене, за результатом дослідження висновку дисциплінарного інспектора з доданими до нього матеріалами, перегляду відеозаписів з місця події, заслухавши пояснення патрульних поліцейських, які не давали своїх пояснень під час розгляду Залізничним районним судом міста Львова адміністративних матеріалів стосовно судді ОСОБА9 у справі № 462/9192/23, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає встановленим факт керування суддею Кітовим О.В. транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння, а отже вчинення ним дисциплінарного проступку передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Щодо поведінки судді Кітова О.В. під час оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди

У пункті 29 Висновку № 3 (2002) КРЄС до уваги Комітету міністрів Ради Європи про принципи та правила, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та неупередженості, зазначено, що судді повинні гідно поводити себе у своєму приватному житті.

Суддя повинен поважати закон, додержуватися його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.

Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти окремі обмеження і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення не лише під час виконання професійних обов’язків, а також в особистому житті.

Відповідно до статті 1 Кодексу суддівської етики суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. Статтею 3 Кодексу суддівської етики передбачено, що суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об'єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.

Зазначені обов’язки судді є етичними стандартами, що формують модель поведінки, яку суддя повинен ставити за мету і якої повинен дотримуватися.

Парламентська Асамблея Ради Європи в Резолюції від 25 грудня 2008 року № 1165(1998) зазначила, що публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на приватність їхнього життя (пункт 6).

Посада судді покладає на нього додаткові обмеження та обов’язки, які водночас є етичними стандартами, що формують модель поведінки, яку суддя повинен ставити за мету і якої повинен дотримуватися. Зокрема, запорукою утвердження довіри до суду має бути законослухняна і добропорядна поведінка суддів у повсякденному житті.

Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що 15 листопада 2023 року під час оформлення матеріалів ДТП суддя ОСОБА9 не сприяв якнайшвидшому оформленню адміністративних матеріалів стосовно ДТП, допускав надмірно вільну та зухвалу поведінку при спілкуванні з працівниками патрульної поліції при виконанні ними своїх службових обов’язків. Зокрема, встановлено постійне переміщення судді під час оформлення ДТП, що ускладнювало роботу патрульних поліцейських та змусило їх обмежити суддю в русі, та попередити його про відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського. Також встановлено небажання судді відразу надавати свідчення з приводу обставин ДТП, ненадання повної інформації про себе та його фамільярне спілкування з працівниками поліції.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя надає належну оцінку тому факту, що фраза ОСОБА9 «давай досвіданья» була висловлена суддею працівнику патрульної поліції ОСОБА5 під час оголошення заборони подальшого керування автомобілем, тобто при виконання ним своїх службових обов’язків і як реакція на правомірні дії працівника патрульної поліції. Це спростовує доводи судді, що цей вислів був вже після того, як поліцейські повністю завершили свої офіційні дії. Окрім того, навіть після завершення цих дій така поведінка судді щодо представника поліції суперечить етичним правилам.

Такі дії самі по собі не є достатніми для наявності складу дисциплінарного проступку в діях судді, проте в своїй сукупності, включно з встановленим фактом керування суддею автомобілем в нетверезому стані, кваліфікуються Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя як дисциплінарний проступок передбачений пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України про судоустрій та статус суддів.

Щодо заявлених клопотань

Перед голосуванням за пропозиції щодо висновку ОСОБА9 було заявлено клопотання про виклик свідків ОСОБА7 та ОСОБА8.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відмовила в задоволенні даного клопотання судді ОСОБА9 з тих підстав, що ОСОБА9 зазначив, що вони можуть лише підтвердити ті обставини, які вони зазначали під час розгляду справи у суді, а в матеріалах справи, а саме в рішенні суду від 27 грудня 2023 року у справі № 462/9192/23 наявні їхні покази. Дані особи є дружиною та знайомим ОСОБА9 і він мав змогу їх самостійно залучити для участі у засіданні без виклику Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя чим ОСОБА9 безпідставно не скористався.

Правова кваліфікація дій судді

Дисциплінарне провадження стосовно судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області Кітова О.В. (відряджений до Галицького районного суду міста Львова) здійснювалося за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Під час дисциплінарного провадження встановлено, що суддя Кітов О.В. допустив поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Дії судді, які підлягають кваліфікації, полягають у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння та недотримання високих стандартів поведінки судді під час оформлення ДТП, та спілкування з працівниками патрульної поліції.

З огляду на це, у діях судді наявний склад дисциплінарного правопорушення, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку про умисність дій судді Кітова О.В.

Обґрунтування застосування дисциплінарного стягнення

Кітов Олександр Васильович призначений Указом Президента України від 17 липня 2020 року № 279/2020 на посаду судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області (відряджений рішенням Вищої ради правосуддя від 24 жовтня 2023 року № 999/0/15-23 до Галицького районного суду міста Львова строком на 1 рік з 30 жовтня 2023 року; рішенням Вищої ради правосуддя від 17 вересня 2024 року № 2719/0/15-24 продовжено строк відрядження на 1 рік з 30 жовтня 2024 року; рішенням Вищої ради правосуддя від 2 вересня 2025 року № 1824/0/15-25 продовжено строк відрядження на 1 рік з 30 жовтня 2025 року).

Згідно з частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Пунктом 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнано допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду (пункт 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Урахувавши факти, установлені під час здійснення дисциплінарного провадження, та ступінь вини судді, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що поведінка судді Кітова О.В. відповідає поняттю «істотний дисциплінарний проступок».

Таким чином, вирішуючи питання про притягнення судді Кітова О.В. до дисциплінарної відповідальності, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, вважає, що допущення суддею відповідних дій підриває авторитет судової влади в суспільстві та негативно впливає на сприйняття цієї гілки влади такою мірою, що особа, яка допустила таку поведінку, не може здійснювати правосуддя іменем України.

З огляду на зазначене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що за результатами розгляду дисциплінарної справи пропорційним та необхідним є застосування до судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області (відряджений до Галицького районного суду міста Львова) Кітова О.В. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

притягнути суддю Солонянського районного суду Дніпропетровської області (відряджений до Галицького районного суду міста Львова) Кітова Олександра Васильовича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати Вищої

ради правосуддя

Члени Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя