Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скарги cудді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського Анатолія Михайловича, прокурора Офісу Генерального прокурора Супруна Олександра Олександровича, потерпілого Луца Олександра Сергійовича на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 жовтня 2025 року № 2083/3дп/15-25 про притягнення судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського Анатолія Михайловича до дисциплінарної відповідальності,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 17 жовтня 2025 року надійшли скарги від cудді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. (вх. № 3851/0/6-25), прокурора Офісу Генерального прокурора Супруна О.О. (вх. №№ 419/0/13-25, 419/1/13-25, 419/2/13-25), потерпілого Луца О.С. (вх. № 418/0/13-25) на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 жовтня 2025 року № 2083/3дп/15-25 про притягнення судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з пунктом 14.6 Регламенту Вищої ради правосуддя аналіз матеріалів за скаргою на рішення Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя здійснює доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ, який не брав участі в ухвалені оскаржуваного рішення Дисциплінарної палати.

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя та передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 17 жовтня 2025 року доповідачем щодо вказаних скарг визначено члена Вищої ради правосуддя Махінчука В.М.

Частинами першою, другою статті 51 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі – Закон № 1798-VIII) установлено, що право оскаржити рішення Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення. Скаржник має право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження.

Скарга на рішення Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя має бути подана не пізніше десяти днів з дня його ухвалення.

Вказані скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 жовтня 2025 року № 2083/3дп/15-25 надійшли до Вищої ради правосуддя з дотриманням вимог та строку, визначених Законом № 1798-VIII.

Питання щодо розгляду скарг на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 жовтня 2025 року № 2083/3дп/15-25 було включено до проєкту порядку денного засідання Вищої ради правосуддя на 13 листопада 2025 року. Учасники дисциплінарного провадження у встановленому Законом № 1798-VIII та Регламентом Вищої ради правосуддя порядку були повідомлені про час і місце розгляду зазначеного питання та про можливість участі в засіданні Вищої ради правосуддя.

У засіданні Вищої ради правосуддя 13 листопада 2025 року взяли участь суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М., прокурор Офісу Генерального прокурора Супрун О.О., потерпілий ОСОБА1, представник – потерпілого адвокат Остапович В.М., адвокат Сторожук С.С, яка діє в інтересах ОСОБА2, ОСОБА3, які підтримали доводи скарг з наведених у них підстав.

Відомості про суддю

Ясельський Анатолій Михайлович, ____ року народження, Указом Президента України від 7 березня 2001 року № 165/2001 призначений на посаду судді Ленінградського районного суду міста Києва (нині – Святошинський районний суд міста Києва) строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 16 березня 2006 року № 3564-ІV обраний на посаду судді цього суду безстроково.

У характеристиці, яку надала голова Святошинського районного суду міста Києва П’ятничук І.В., зокрема, зазначено: «Суддя Ясельський А.М. вміє організувати свою роботу, постійно працює над підвищенням свого професійного рівня та кваліфікації. Обізнаний у новелах законодавства і правильно застосовує чинні норми на практиці, при вирішенні правосуддя кваліфіковано застосовує норми матеріального та процесуального права. За своїми особистими якостями Ясельський А.М. енергійний, ініціативний, дисциплінований, працелюбний, комунікабельний, врівноважений, ввічливий, доброзичливий, принциповий, вимогливий до себе та інших».

Згідно з відомостями на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Стислий зміст дисциплінарних скарг. Підстави відкриття дисциплінарної справи

До Вищої ради правосуддя надійшли дисциплінарні скарги на дії судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. під час розгляду справи № 757/24764/16-к:

3 червня 2021 року – прокурора Офісу Генерального прокурора Самборської І.М. від 27 квітня 2021 року (вх. № 5264/0/8-21);

4 квітня 2023 року – прокурора Офісу Генерального прокурора Гіндика О.І. від 3 квітня 2023 року (вх. № 1508/0/8-23);

18 грудня 2023 року та 13 травня 2024 року – прокурора Офісу Генерального прокурора Супруна О.О. від 12 грудня 2023 року та від 29 квітня 2024 року (вх. № 7111/0/8-23 та № 264/0/13-24);

1 лютого та 9 жовтня 2024 року – потерпілого ОСОБА1 від 1 лютого та від 9 жовтня 2024 року (вх. № Л-728/0/7-24 та № Л-728/1/7-24);

5 лютого 2024 року – прокурора Офісу Генерального прокурора Іванова Д.В. від 31 січня 2024 року (вх. № 71/0/13-24);

28 березня 2024 року – ОСОБА138 в інтересах потерпілих ОСОБА2 ОСОБА2 та ОСОБА3 від 25 березня 2024 року (вх. № С-1917/0/7-24).

Дисциплінарні скарги, подані прокурорами Офісу Генерального прокурора Самборською І.М., Гіндиком О.І., Супруном О.О., Івановим Д.В., обґрунтовані тим, що суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. здійснював судовий розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні № ____ від 5 лютого 2016 року за обвинуваченням колишнього командира батальйону міліції особливого призначення «Беркут» при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі – БМОП «Беркут» при ГУ МВС України у Львівській області) ОСОБА4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 41, статтею 340, частиною четвертою статті 41, частиною третьою статті 365, частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 365, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 171, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 346 Кримінального кодексу України (далі – КК України) (судова справа № 757/24764/16-к).

Скаржники, кожен у своїй скарзі, зазначили, що із 7 липня 2016 року (понад 7 років) у провадженні судді Ясельського А.М. перебувала кримінальна справа, що свідчить про безпідставне затягування та невжиття ним заходів щодо розгляду справи протягом розумного строку. Судовий розгляд кримінального провадження мав значний суспільний інтерес, кримінальні правопорушення, які було інкриміновано ОСОБА4, стосувалися подій Євромайдану (у справі із 78 потерпілих 2 журналісти та 6 народних депутатів України), перебіг кримінальної справи систематично висвітлювався в медіа. Водночас суддя Ясельський А.М. без поважних причин необґрунтовано відкладав розгляд зазначеної кримінальної справи, що своєю чергою свідчить про затягування її розгляду.

У дисциплінарній скарзі прокурора Офісу Генерального прокурора Супруна О.О. від 29 квітня 2024 року, зокрема, зазначено, що суддя необґрунтовано 29 лютого 2024 року задовольнив клопотання адвоката обвинуваченого про закриття кримінального провадження, не з’ясував думки потерпілих та не надав можливості прокурору висловити свою правову позицію щодо заявленого клопотання.

У дисциплінарній скарзі Сторожук С.С., поданій в інтересах потерпілих ОСОБА2 та ОСОБА3, від 25 березня 2024 року, зокрема, вказано, що суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. ухвалою від 29 лютого 2024 року задовольнив клопотання адвоката обвинуваченого та закрив кримінальне провадження у зв’язку із закінченням строків давності. Скаржниця вважає, що суддя вийшов за межі наданих йому повноважень, протиправно та необґрунтовано постановив ухвалу про закриття кримінального провадження, в порушення частини другої статті 288 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) не з’ясував думки сторін щодо заявленого клопотання адвоката обвинуваченого про закриття провадження.

У дисциплінарній скарзі прокурора Офісу Генерального прокурора Іванова Д.В. від 31 січня 2024 року, зокрема, зазначено, що суддя Ясельський А.М. не розглянув три клопотання, подані прокурором у судовому засіданні 3 січня 2024 року: про залучення захисника для обвинуваченого з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в місті Києві; про призначення судового засідання для допиту свідка обвинувачення та здійснення судового виклику; про призначення судових засідань та організації допиту потерпілих у режимі відеоконференції.

З огляду на викладені обставини скаржники просили притягнути суддю Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. до дисциплінарної відповідальності.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 4 грудня 2024 року № 3523/3дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. з підстав можливої наявності в його діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «г» пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», – порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.

Фактичні обставини, які Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила під час розгляду дисциплінарної справи

У межах дисциплінарного провадження дисциплінарний орган витребував електронну копію судової справи № 757/24764/16-к.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, проаналізувавши в сукупності матеріали дисциплінарного провадження та вивчивши копію матеріалів судової справи, встановила таке.

7 липня 2016 року до провадження судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 5 лютого 2016 року стосовно колишнього командира БМОП «Беркут» при ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 41, статтею 340, частиною четвертою статті 41, частиною третьою статті 365 (у редакції від 7 квітня 2011 року), частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 365, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 171 (в редакції від 5 квітня 2001 року), частиною третьою статті 27, частиною другою статті 346 (в редакції від 15 квітня 2008 року) КК України (судова справа № 757/24764/16-к).

Узагальнені доводи обвинувального акта.

Після обрання у 2010 році Президент України Віктор Янукович, всупереч складеній присязі та конституційним обов’язкам, вирішив використовувати державну владу не в інтересах народу, а для власного політичного й матеріального збагачення та збереження влади. Одним із ключових елементів його політичного курсу були переговори з Європейським Союзом щодо підписання Угоди про асоціацію, які тривали ще з 2006 року й мали завершитися її підписанням у листопаді 2013 року у Вільнюсі.

Восени 2013 року, керуючись власними інтересами щодо уникнення відповідальності та утримання влади, Янукович відмовився від підписання Угоди про асоціацію. 21 листопада 2013 року Кабінет Міністрів України за вказівкою Януковича В.Ф. призупинив підготовку до підписання Угоди. Це рішення спричинило початок масових мирних протестів на Майдані Незалежності в Києві, які відбувалися виключно мирно, у межах конституційних прав громадян на свободу мирних зібрань, гарантованих Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Міжнародним пактом про громадянські і політичні права.

Реакція влади на мирні акції суперечила цим нормам. За рішенням Януковича та за допомогою підпорядкованої йому системи правоохоронних органів, що виконували політично мотивовані вказівки, 30 листопада 2013 року співробітники спецпідрозділу «Беркут» розігнали учасників мирного протесту, застосувавши проти громадян фізичну силу та спеціальні засоби. Багато протестувальників, зокрема студенти й жінки, отримали тілесні ушкодження. Це викликало масові акції протесту 30 листопада – 1 грудня 2013 року, на які вийшли сотні тисяч громадян.

Протягом грудня 2013 – січня 2014 року правоохоронні органи під контролем керівництва МВС та за погодженням з Януковичем систематично вживали незаконних заходів проти протестувальників. Зокрема, блокували вулиці в урядовому кварталі, перешкоджали мирним акціям, застосовували силу, сльозогінний газ, світлошумові гранати та інші спецзасоби. Водночас суди та правоохоронні органи не реагували на порушення прав протестувальників, а часто, навпаки, незаконно притягували їх до відповідальності.

День 18 лютого 2014 року став кульмінацією протестів. Протестувальники організували мирну ходу «Мирний наступ» до Верховної Ради України з вимогою ухвалити рішення щодо виходу з політичної кризи та обмеження президентських повноважень. Янукович, прагнучи придушити протести, надав вказівку керівництву Міністерства внутрішніх справ (далі – МВС) та Служби безпеки України (далі – СБУ) організувати силовий розгін акції. Міністр внутрішніх справ Захарченко, Секретар Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО) Клюєв, його заступник Сівкович, а також керівники МВС у Києві залучили спецпідрозділи «Беркут» із різних регіонів України та внутрішні війська для здійснення силового розгону мирної ходи.

Для виконання злочинного плану правоохоронцям видали спеціальні засоби широкого спектра застосування: газові та світлошумові гранати, гумові кийки, а окремим підрозділам – боєприпаси з картеччю, заборонені для використання під час охорони громадського порядку. Частину цих засобів було доставлено до Києва напередодні, 17 лютого 2014 року.

18 лютого 2014 року з 10:00 до 14:00 відбулися узгоджені силові дії спецпідрозділів МВС щодо витіснення протестувальників з вулиці Інститутської, Кріпосного провулку та прилеглих територій. Підрозділи «Беркут», зокрема підрозділ БМОП при ГУ МВС у Львівській області під командуванням підполковника ОСОБА4, підрозділи «Беркут» із Харкова, застосовували до протестувальників фізичну силу та спеціальні засоби в порушення Конституції України, ЗаконуУкраїни «Про міліцію» та Правил застосування спеціальних засобів.

Під час цих подій було допущено численні випадки перевищення влади, незаконного затримання громадян, застосування спецзасобів та боєприпасів, здатних спричинити тяжкі тілесні ушкодження.

Командир БМОП «Беркут» при ГУ МВС у Львівській області підполковник ОСОБА4, діючи на виконання явно злочинного наказу керівництва МВС і тісно взаємодіючи з керівництвом харківського підрозділу «Беркут», організовував і забезпечував реалізацію силового розгону, не припинивши дій підлеглих, що були спрямовані на заподіяння шкоди протестувальникам. Його бездіяльність у частині припинення протиправних дій підлеглих та участь в організації силових дій сприяли настанню тяжких наслідків. Протиправне та надмірне застосування фізичної сили, спеціальних засобів і прихованого застосування боєприпасів (набоїв) для вогнепальної зброї заподіяло тяжкі наслідки, зокрема у вигляді тяжких тілесних ушкоджень 10 особам, тілесних ушкоджень середньої тяжкості 17 особам, легких тілесних ушкоджень 44 особам, а також вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю та не спричинили тілесних ушкоджень, 1 особі.

Розгляд справи суддею Ясельським А.М.

Згідно з довідкою про рух кримінального провадження та електронною копією судової справи № 757/24764/16-к судовий розгляд тривав із 7 липня 2016 року до 29 лютого 2024 року.

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. ухвалою від 8 липня 2016 року призначив підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА4 на 21 липня 2016 року з викликом учасників судового провадження.

21 липня 2016 року підготовче судове засідання відкладено на 8 вересня 2016 року у зв’язку з неявкою захисника ОСОБА5.

8 вересня 2016 року суддя Святошинського районного суду міста Києва ухвалами відмовив у задоволенні клопотань адвоката ОСОБА5 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № ____ щодо ОСОБА4, про закриття кримінального провадження.

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. ухвалою від 15 вересня 2016 року судовий розгляд на підставі обвинувального акта щодо ОСОБА4 у відкритому судовому засіданні в приміщенні Святошинського районного суду міста Києва з обов’язковою участю прокурора призначив на 22 вересня 2016 року.

22 вересня 2016 року в судовому засіданні судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА4 розпочато з оголошення прокурором обвинувального акта.

Судове засідання, яке мало відбутися 28 вересня 2016 року, відкладено у зв’язку із клопотанням прокурора.

29 вересня 2016 року в судовому засіданні прокурор продовжив оголошення обвинувального акта щодо ОСОБА4, водночас подальший судовий розгляд кримінального провадження відкладено у зв’язку з неявкою в судове засідання потерпілих.

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. ухвалою від 11 жовтня 2016 року визначив обсяг доказів, які підлягали дослідженню, та порядок їх дослідження. Того самого дня також у судовому засіданні відбувся допит потерпілого ОСОБА6, судовий розгляд відкладено у зв’язку із клопотанням захисника.

13 жовтня 2016 року відбувся допит потерпілого ОСОБА51, після чого судовий розгляд кримінального провадження за обвинувальним актом щодо ОСОБА4 відкладено у зв’язку із клопотанням захисника.

У судовому засіданні 19 жовтня 2016 року проведено допит потерпілого ОСОБА51, досліджено матеріали кримінального провадження.

Судове засідання, призначене на 27 жовтня 2016 року, було відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

8 листопада 2016 року в судовому засіданні було проведено допит потерпілих ОСОБА1, ОСОБА7, досліджено матеріали кримінального провадження.

Судове засідання, призначене на 10 листопада 2016 року, було відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 17 листопада 2016 року, було відкладено у зв’язку з неявкою захисника, прокурора, потерпілих і представників потерпілих.

Судове засідання, призначене на 6 грудня 2016 року, було відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. ухвалою від 13 грудня 2016 року задовольнив клопотання прокурора Ковальчука О.П. про призначення обвинуваченому ОСОБА4 на період тимчасової непрацездатності адвоката ОСОБА5 захисника для допиту потерпілих у провадженні, доручив Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в місті Києві призначити обвинуваченому ОСОБА4 адвоката для здійснення захисту за призначенням.

У судовому засіданні 20 грудня 2016 року проведено допит потерпілого ОСОБА8, судовий розгляд справи відкладено у зв’язку з викликом інших потерпілих.

Судове засідання, призначене на 10 січня 2017 року, було відкладено у зв’язку з неявкою прокурора та захисника.

Судове засідання, призначене на 24 січня 2017 року, було відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

У судовому засіданні 24 лютого 2017 року проведено допит потерпілих ОСОБА9, ОСОБА10, ОСОБА11, ОСОБА12, ОСОБА13, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 13 березня 2017 року проведено допит потерпілого ОСОБА12, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 23 березня 2017 року проведено допит потерпілих ОСОБА14, ОСОБА15, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 27 березня 2017 року проведено допит потерпілого ОСОБА16, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 30 березня 2017 року проведено допит потерпілих ОСОБА17, ОСОБА18, досліджено матеріали кримінального провадження, судовий розгляд справи відкладено у зв’язку з клопотанням прокурора.

У судовому засіданні 4 квітня 2017 року проведено допит потерпілих ОСОБА19, ОСОБА20, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 6 квітня 2017 року проведено допит потерпілого ОСОБА21, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 11 квітня 2017 року проведено допит потерпілого ОСОБА22, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 17 травня 2017 року проведено допит потерпілого ОСОБА23.

У судовому засіданні 22 червня 2017 року проведено допит потерпілого ОСОБА2, досліджено матеріали кримінального провадження, судовий розгляд справи відкладено у зв’язку з клопотанням захисника.

У судовому засіданні 29 червня 2017 року проведено допит потерпілого ОСОБА24, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 20 липня 2017 року проведено допит потерпілих ОСОБА25, ОСОБА26, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 15 серпня 2017 року досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 19 вересня 2017 року проведено допит потерпілих ОСОБА27, ОСОБА28.

Судове засідання, призначене на 21 вересня 2017 року, було відкладено у зв’язку з неявкою прокурора.

У судовому засіданні 28 вересня 2017 року досліджено матеріали кримінального провадження, судовий розгляд справи відкладено у зв’язку з викликом потерпілих.

Судове засідання, призначене на 3 жовтня 2017 року, було відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 12 жовтня 2017 року, було відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 21 листопада 2017 року, було відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

У судовому засіданні 28 листопада 2017 року проведено допит потерпілого ОСОБА29, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 14 грудня 2017 року було досліджено матеріали кримінального провадження. Водночас запланований допит потерпілих відкладено у зв’язку з незабезпеченням прокурором явки потерпілих для допиту.

16 січня 2018 року у зв’язку з незабезпеченням прокурором явки потерпілих для допиту судове засідання було відкладено на 25 січня 2018 року.

У судовому засіданні 25 січня 2018 року проведено допит потерпілих ОСОБА30, ОСОБА31, досліджено матеріали кримінального провадження.

Судове засідання, призначене на 1 лютого 2018 року, було відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 8 лютого 2018 року, було відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

У судовому засіданні 22 лютого 2018 року проведено допит потерпілого ОСОБА32.

У судовому засіданні 13 березня 2018 року проведено допит потерпілих ОСОБА33, ОСОБА34.

У судовому засіданні 5 квітня 2018 року досліджено матеріали кримінального провадження, судове засідання було відкладено у зв’язку з незабезпеченням прокурором явки потерпілих для допиту.

26 квітня 2018 року судове засідання було відкладено у зв’язку із незабезпеченням прокурором явки потерпілих для допиту.

Судове засідання, призначене на 15 травня 2018 року, було відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

У судовому засіданні 24 травня 2018 року досліджено матеріали кримінального провадження, судове засідання було відкладено у зв’язку з неявкою потерпілих для допиту.

У судовому засіданні 7 червня 2018 року проведено допит потерпілих ОСОБА35, ОСОБА36, досліджено матеріали кримінального провадження.

26 червня 2018 року судове засідання було відкладено у зв’язку з незабезпеченням прокурором явки потерпілих для допиту.

19 липня 2018 року судове засідання було відкладено у зв’язку з незабезпеченням прокурором явки потерпілих для допиту.

У судовому засіданні 24 липня 2018 року проведено допит потерпілих ОСОБА37, ОСОБА38, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 2 серпня 2018 року проведено допит потерпілих ОСОБА39, ОСОБА40, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 9 серпня 2018 року проведено допит потерпілих ОСОБА41, ОСОБА42, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 19 вересня 2018 року проведено допит потерпілих ОСОБА43, ОСОБА44, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 20 вересня 2018 року проведено допит потерпілого ОСОБА45, досліджено матеріали кримінального провадження.

Судове засідання, призначене на 27 вересня 2018 року, було відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

11 жовтня 2018 року судове засідання було відкладено у зв’язку з незабезпеченням прокурором явки потерпілих для допиту.

Судове засідання, призначене на 25 жовтня 2018 року, було відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 30 жовтня 2018 року, було відкладено у зв’язку з неявкою прокурора.

31 жовтня 2018 року судове засідання було відкладено у зв’язку з неявкою всіх учасників кримінального провадження.

У судовому засіданні 6 листопада 2018 року досліджено матеріали кримінального провадження, судове засідання було відкладено у зв’язку з незабезпеченням прокурором явки потерпілих для допиту.

13 листопада 2018 року судове засідання було відкладено у зв’язку з незабезпеченням прокурором явки потерпілих для допиту.

Судове засідання, призначене на 5 грудня 2018 року, було відкладено у зв’язку з неявкою обвинуваченого.

У судовому засіданні 20 грудня 2018 року проведено допит потерпілого ОСОБА46.

У судовому засіданні 24 січня 2019 року досліджено матеріали кримінального провадження. Водночас допит потерпілих не проводився у зв’язку з незабезпечення прокурором їхньої явки.

Судові засідання, призначені на 5, 12 лютого, 20 березня, 2 квітня 2019 року, було відкладенно у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ясельського А.М.

15 травня 2019 року в судовому засіданні проведено допит потерпілого ОСОБА47.

Судове засідання, призначене на 23 травня 2019 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 10 червня 2019 року, відкладено у зв’язку з ненаданням прокурором письмових доказів. Водночас суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. ухвалою від 10 червня 2019 року задовольнив клопотання прокурора Генеральної прокуратури України Сергєєва Т.В. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Білгород-Дністровським міськрайонним судом, оскільки потерпілий ОСОБА48 постійно проживає за адресою: АДРЕСА1, та не має змоги «через стан здоров’я і майновий стан» прибути до Святошинського районного суду міста Києва.

У судовому засіданні 14 червня 2019 року досліджено матеріали кримінального провадження.

18 червня 2019 року проведено допит потерпілого ОСОБА49, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 20 червня 2019 року змінено порядок дослідження доказів у зв’язку з незабезпеченням прокурором явки потерпілих для допиту.

У судовому засіданні 23 липня 2019 року досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 26 вересня 2019 року досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 1 жовтня 2019 року досліджено матеріали кримінального провадження, розгляд справи відкладено у зв’язку з клопотанням захисника.

Судове засідання, призначене на 22 жовтня 2019 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

У судовому засіданні 29 жовтня 2019 року досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 8 листопада 2019 року досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 12 грудня 2019 року досліджено матеріали кримінального провадження.

17 грудня 2019 року судове засідання було відкладено у зв’язку з неявкою всіх учасників кримінального провадження.

У судовому засіданні 28 січня 2020 року досліджено матеріали кримінального провадження, судовий розгляд справи відкладено у зв’язку з клопотанням прокурора.

Судове засідання, призначене на 11 лютого 2020 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

23 березня 2020 року судове засідання було перенесено у зв’язку з неявкою всіх учасників кримінального провадження.

Судове засідання, призначене на 6 червня 2020 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 28 липня 2020 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 6 серпня 2020 року, відкладено у зв’язку із неявкою захисника. Водночас суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. ухвалою від 6 серпня 2020 року задовольнив клопотання прокурора щодо призначення обвинуваченому ОСОБА4, крім захисника ОСОБА5, що здійснює захист обвинуваченого із дня надходження обвинувального акта до суду, іншого захисника, оскільки ОСОБА5 не з’являлася в судові засідання під час карантину. Доручив Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві призначити захисника у кримінальному провадженні щодо ОСОБА4.

У судовому засіданні 11 серпня 2020 року обвинувачений ОСОБА4 відмовився від призначеного йому захисника ОСОБА50, оскільки він має свого адвоката ОСОБА5, у зв’язку із цим розгляд справи відкладено.

13 серпня 2020 року суддя Святошинського районного суду міста Києва постановив ухвалу про порушення перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва питання щодо наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА5 у зв’язку з її численними неявками до суду.

У судовому засіданні 15 вересня 2020 року досліджено матеріали кримінального провадження.

Судове засідання, призначене на 21 жовтня 2020 року, відкладено у зв’язку з неявкою обвинуваченого та його захисника.

Судове засідання, призначене на 4 листопада 2020 року, відкладено у зв’язку з неявкою обвинуваченого та його захисника.

У судовому засіданні 18 листопада 2020 року досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 25 листопада 2020 року досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 2 грудня 2020 року досліджено матеріали кримінального провадження.

Судове засідання, призначене на 9 грудня 2020 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

У судовому засіданні 23 грудня 2020 року досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 9 лютого 2021 року досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 16 лютого 2021 року досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 23 лютого 2021 року досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 15 березня 2021 року досліджено матеріали кримінального провадження.

Судове засідання, призначене на 30 березня 2021 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 6 квітня 2021 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 13 квітня 2021 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 20 квітня 2021 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 27 квітня 2021 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника. Водночас суддя Святошинського районного суду міста Києва Бандура І.С. ухвалою від 11 травня 2021 року відмовив у задоволенні заяви прокурора про відвід судді Ясельського А.М. від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА4.

18 травня 2021 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравець В.М. постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні заяви потерпілого ОСОБА51 про відвід судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М.

У судовому засіданні 1 червня 2021 року досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 8 червня 2021 року досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 13 липня 2021 року досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 20 липня 2021 року досліджено матеріали кримінального провадження.

Судове засідання, призначене на 27 липня 2021 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

У судовому засіданні 14 вересня 2021 року досліджено матеріали кримінального провадження.

20 вересня 2021 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Дячук С.І. ухвалою залишив без задоволення заяву прокурора Самборської І.М. про відвід судді Ясельського А.М. у межах цього кримінального провадження.

21 вересня 2021 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання прокурора Самборської І.М. про застосування до обвинуваченого ОСОБА4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання. Розгляд справи відкладено на 28 вересня 2021 року.

У судовому засіданні 28 вересня 2021 року досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 5 жовтня 2021 року досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 12 жовтня 2021 року досліджено матеріали кримінального провадження.

Судове засідання, призначене на 19 жовтня 2021 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

У судовому засіданні 2 листопада 2021 року досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 9 листопада 2021 року досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 16 листопада 2021 року проведено допит потерпілого ОСОБА52 та досліджено матеріали кримінального провадження. На підставі ухвали судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. задоволено клопотання прокурора Самборської І.М. та продовжено покладені на обвинуваченого ОСОБА4 обов’язки відповідно до частини п’ятої статті 194 КПК України, строком на два місяці, тобто до 16 січня 2022 року. Розгляд справи відкладено на 23 листопада 2021 року.

Судове засідання, призначене на 23 листопада 2021 року, відкладено у зв’язку з клопотанням захисника.

30 листопада 2021 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Гавришук А.В. постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання потерпілого ОСОБА1 у кримінальному провадженні про застосування трансляції судових засідань на YouTube-каналі «Судова влада України» та на вебпорталі «Судова влада України».

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Гавришук А.В. ухвалою від 1 грудня 2021 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА1 про відвід судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. від розгляду кримінального провадження № ____ за обвинуваченням ОСОБА4.

У судовому засіданні 7 грудня 2021 року проведено допит потерпілого ОСОБА53, досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 14 грудня 2021 року досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 21 грудня 2021 року досліджено матеріали кримінального провадження.

У судовому засіданні 11 січня 2022 року досліджено матеріали кримінального провадження, продовжено обов’язки, покладені на обвинуваченого ОСОБА4.

Судове засідання, призначене на 18 січня 2022 року, відкладено у зв’язку з неявкою обвинуваченого та його захисника.

Судове засідання, призначене на 1 лютого 2022 року, відкладено у зв’язку з неявкою обвинуваченого та його захисника.

Судове засідання, призначене на 8 лютого 2022 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

15 лютого 2022 року захисник обвинуваченого заявив відвід головуючому у справі. Суддя Святошинського районного суду міста Києва Новик В.П. ухвалою від 21 лютого 2022 року відмовив у задоволенні заяви адвоката ОСОБА5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА4 про відвід судді Ясельського А.М. від розгляду кримінального провадження.

У судовому засіданні 22 лютого 2022 року досліджено матеріали кримінального провадження.

Судове засідання, призначене на 1 березня 2022 року, відкладено у зв’язку з неявкою всіх учасників справи.

Судове засідання, призначене на 17 травня 2022 року, відкладено у зв’язку з неявкою обвинуваченого та його захисника.

24 травня 2022 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. ухвалою задовольнив клопотання прокурора Самборської І.М. щодо призначення обвинуваченому ОСОБА4, крім захисника ОСОБА5, яка здійснює захист обвинуваченого з дня надходження обвинувального акта до суду, іншого захисника, оскільки ОСОБА5 повідомила, що не зможе з’являтися в судові засідання під час дії воєнного стану. Доручив Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві призначити захисника у кримінальному провадженні щодо ОСОБА4.

31 травня 2022 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. ухвалою частково задовольнив клопотання прокурора Самборської І.М. про обрання обвинуваченому ОСОБА4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання з покладенням на нього обов’язків, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

Судові засідання, призначені на 7 червня, 14 червня 2022 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника ОСОБА54.

14 червня 2022 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. постановив ухвалу про порушення перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області питання щодо наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА54.

21 червня 2022 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. ухвалою доручив Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві на період дії воєнного стану на території України призначити захисника у кримінальному провадженні. Справу відкладено на 28 червня 2022 року.

У судовому засіданні 28 червня 2022 року залучено захисника ОСОБА55 за призначенням, справу відкладено на 5 липня 2022 року у зв’язку з неявкою свідка.

У судовому засіданні 5 липня 2022 року проведено допит свідка ОСОБА56.

У судовому засіданні 12 липня 2022 року проведено допит свідків ОСОБА57, ОСОБА58.

У судовому засіданні 19 липня 2022 року проведено допит свідків ОСОБА59, ОСОБА60.

Судове засідання, призначене на 26 липня 2022 року відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 9 серпня 2022 року, відкладено у зв’язку з неявкою обвинуваченого.

У судовому засіданні 23 серпня 2022 року проведено допит свідка ОСОБА61 та задоволено клопотання прокурора Самборської І.М. про продовження покладання обов’язків на обвинуваченого ОСОБА4.

20 вересня 2022 року в судовому засіданні проведено допит свідка ОСОБА62 та постановлено ухвалу, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про покладення на обвинуваченого додаткових обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 КПК України.

У судовому засіданні 4 жовтня 2022 року проведено допит свідків ОСОБА63, ОСОБА64.

Розгляд справи, заплановано на 11 жовтня 2022 року. Справу знято з розгляду у зв’язку з повітряною тривогою.

Судове засідання, призначене на 18 жовтня 2022 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

25 жовтня 2022 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні заяви захисника ОСОБА5 про відвід прокурора Самборської І.М. У цьому судовому засіданні також допитано свідка ОСОБА65.

Розгляд справи, заплановано на 1, 8, 17 листопада 2022 року. Справу знято з розгляду у зв’язку з відсутністю електропостачання у приміщенні суду.

У судовому засіданні 22 листопада 2022 року задоволено клопотання прокурора про продовження покладання обов’язків на обвинуваченого ОСОБА4. Розгляд справи відкладено на 29 листопада 2022 року у зв’язку з неявкою свідків.

Розгляд справи, заплановано на 29 листопада, 6 та 20 грудня 2022 року. Справу знято з розгляду у зв’язку з відсутністю електропостачання у приміщенні суду.

Судове засідання, призначене на 10 січня 2023 року, відкладено у зв’язку з неявкою свідків.

Судове засідання, призначене на 17 січня 2023 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

У судовому засіданні 24 січня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА66, ОСОБА67, продовжено покладання обов’язків на обвинуваченого ОСОБА4 Розгляд справи відкладено на 31 січня 2023 року.

У судовому засіданні 31 січня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА68, ОСОБА69.

У судовому засіданні 7 лютого 2023 року проведено допит свідка ОСОБА70.

У судовому засіданні 14 лютого 2023 року проведено допит свідка ОСОБА71.

У судовому засіданні 28 лютого 2023 року проведено допит свідків ОСОБА72, ОСОБА73, ОСОБА74.

Судове засідання, призначене на 7 березня 2023 року, відкладено у зв’язку з неявкою обвинуваченого та його захисника.

У судовому засіданні 14 березня 2023 року проведено допит свідка ОСОБА75.

У судовому засіданні 21 березня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА76, ОСОБА77, продовжено покладання обов’язків на обвинуваченого ОСОБА4 Розгляд справи відкладено на 28 березня 2023 року.

У судовому засіданні 28 березня 2023 року проведено допит свідка ОСОБА29.

30 березня 2023 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Гавришук А.В. ухвалою задовольнив клопотання прокурора Гіндик О.І. Вирішено проводити онлайн-трансляцію судового засідання щодо розгляду заяви прокурора Іванова Д.В. про відвід судді у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА4 у вчиненні кримінальних правопорушень – на YouTube-каналі «Судова влада України» та на вебпорталі «Судова влада України».

31 березня 2023 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Гавришук А.В. постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні заяви прокурора Іванова Д.В. про відвід судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА4.

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Поплавська О.В. ухвалою від 3 травня 2023 року відмовила в задоволенні заяви адвоката ОСОБА5 про відвід судді Ясельського А.М. від судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА4.

У судовому засіданні 4 квітня 2023 року проведено допит свідка ОСОБА78.

У судовому засіданні 11 квітня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА79, ОСОБА80.

25 квітня 2023 року захисник обвинуваченого заявила відвід головуючому у справі. Суддя Святошинського районного суду міста Києва Поплавська О.В. ухвалою від 3 травня 2023 року відмовила в задоволенні заяви адвоката ОСОБА5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА4 про відвід судді Ясельського А.М. від розгляду кримінального провадження.

У судовому засіданні 9 травня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА79, ОСОБА80, ОСОБА81, ОСОБА82. У судовому засіданні потерпілий ОСОБА9 заявив відвід головуючому судді, у задоволенні якого суддя Святошинського районного суду міста Києва Жмудь В.О. ухвалою від 12 травня 2023 року відмовила.

16 травня 2023 року потерпілий ОСОБА1 заявив відвід судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельському А.М., у задоволенні якого суддя Святошинського районного суду міста Києва Поплавська О.В. ухвалою від 22 травня 2023 року відмовила.

23 травня 2023 року захисник ОСОБА5 заявила відвід головуючому судді, у задоволенні якого суддя Святошинського районного суду міста Києва Васильєва К.О. ухвалою від 26 травня 2023 року відмовила.

У судовому засіданні 30 травня 2023 року проведено допит свідка ОСОБА83.

Судове засідання, призначене на 6 червня 2023 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

У судовому засіданні 13 червня 2023 року проведено допит свідка ОСОБА84.

У судовому засіданні 15 червня 2023 року проведено допит свідка ОСОБА85.

У судовому засіданні 20 червня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА81, ОСОБА86, судове засідання відкладено у зв’язку з клопотанням прокурора.

У судовому засіданні 27 червня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА81, ОСОБА87, ОСОБА88.

У судовому засіданні 13 липня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА89, ОСОБА90.

У судовому засіданні 18 липня 2023 року проведено допит свідка Храмова А.В.

У судовому засіданні 19 липня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА32, ОСОБА91, ОСОБА92.

У судовому засіданні 24 липня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА93, ОСОБА94.

У судовому засіданні 25 липня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА95, ОСОБА96.

1 серпня 2023 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Васильєва К.О. ухвалою відмовила в задоволенні заяви ОСОБА4 про відвід судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М.

У судовому засіданні 2 серпня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА97, ОСОБА98.

У судовому засіданні 3 серпня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА87, ОСОБА99, ОСОБА100.

У судовому засіданні 8 серпня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА101, ОСОБА102, ОСОБА103.

У судовому засіданні 10 серпня 2023 року проведено допит свідка ОСОБА104.

У судовому засіданні 4 жовтня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА105, ОСОБА106.

Судове засідання, призначене на 10 жовтня 2023 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

У судовому засіданні 23 жовтня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА107, ОСОБА108, ОСОБА109.

Судове засідання, призначене на 24 жовтня 2023 року, відкладено у зв’язку з недоставленням обвинуваченого.

У судовому засіданні 13 листопада 2023 року проведено допит свідків ОСОБА110, ОСОБА111, ОСОБА112, ОСОБА113.

У судовому засіданні 14 листопада 2023 року проведено допит свідків ОСОБА114, ОСОБА115, ОСОБА116. Постановлено також ухвалу про застосування приводу щодо свідків ОСОБА117, ОСОБА118, ОСОБА119, ОСОБА120, ОСОБА121, ОСОБА122. Розгляд справи відкладено на 29 листопада 2023 року.

У судовому засіданні 29 листопада 2023 року проведено допит свідків ОСОБА121, ОСОБА123, ОСОБА124, ОСОБА125.

У судовому засіданні 7 грудня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА126, ОСОБА127, ОСОБА122.

У судовому засіданні 11 грудня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА128, ОСОБА129.

У судовому засіданні 12 грудня 2023 року проведено допит свідків ОСОБА129, ОСОБА130.

18 грудня 2023 року прокурор Іванов Д.В. заявив відвід головуючому судді. 19 грудня 2023 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Васильєва К.О. ухвалою відмовила в задоволенні заяви прокурора Іванова Д.В. про відвід судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М.

19 грудня 2023 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. ухвалою залишив без розгляду заяву прокурора Іванова Д.В. про відвід захисника ОСОБА5.

Судове засідання, призначене на 21 грудня 2023 року, відкладено у зв’язку з неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 25 грудня 2023 року, відкладено у зв’язку з недоставленням обвинуваченого.

Судове засідання, призначене на 26 грудня 2023 року, відкладено у зв’язку з недоставленням обвинуваченого.

Судове засідання, призначене на 27 грудня 2023 року, відкладено у зв’язку з недоставленням обвинуваченого та неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 28 грудня 2023 року, відкладено у зв’язку з недоставленням обвинуваченого та неявкою захисника.

Судове засідання, призначене на 3 січня 2024 року, відкладено у зв’язку з недоставленням обвинуваченого та неявкою захисника.

У судовому засіданні 11 січня 2024 року проведено допит свідків ОСОБА131, ОСОБА132, ОСОБА133.

Судове засідання, призначене на 12 січня 2024 року, відкладено у зв’язку з неявкою свідків.

Судове засідання, призначене на 15 січня 2024 року, відкладено у зв’язку з недоставленням обвинуваченого.

У судовому засіданні 22 січня 2024 року проведено допит свідка ОСОБА133.

5 лютого 2024 року потерпілий ОСОБА1 заявив відвід головуючому судді. 12 лютого 2024 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Васильєва К.О. ухвалою відмовила в задоволенні заяви потерпілого ОСОБА1 про відвід судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М.

У судовому засіданні 29 лютого 2024 року захисник ОСОБА5 заявила клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, оскільки з дня вчинення кримінальних правопорушень минуло більше 10 років.

Ухвалою від 29 лютого 2024 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. звільнив ОСОБА4, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 41, статтею 340, частиною четвертою статті 41, частиною третьою статті 365 (у редакції від 7 квітня 2011 року), частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 365, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 171 (у редакції від 5 квітня 2001 року), частиною третьою статті 27, частиною другою статті 346 (у редакції від 15 квітня 2008 року) КК України, – від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв’язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження стосовно нього закрив.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА52 до Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА134, ОСОБА134, Служби безпеки України про відшкодування збитків, ОСОБА135 до Держави Україна про стягнення моральної шкоди, а також ОСОБА2, ОСОБА136, ОСОБА3, ОСОБА49, ОСОБА6 до ОСОБА4, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про відшкодування моральної шкоди – залишено без розгляду.

Обґрунтовуючи ухвалене рішення, суддя Ясельський А.М. зазначив, що з дня вчинення ОСОБА4 кримінальних правопорушень, ураховуючи період ухилення, минуло більше 10 років. Доказів, що обвинувачений протягом цього періоду вчинив нове кримінальне правопорушення, суду не надано, у зв’язку із чим суддя дійшов висновку про наявність законних підстав для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА4 та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117344336).

Подальший розгляд справи

Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор у кримінальному провадженні Супрун О.О. подав апеляційну скаргу.

Апеляційні скарги на ухвалу суду подали також потерпілі ОСОБА1, ОСОБА137, ОСОБА7, ОСОБА12, ОСОБА28, ОСОБА2 та представник потерпілих ОСОБА3 і ОСОБА2 – адвокат ОСОБА138.

Київський апеляційний суд ухвалою від 18 квітня 2024 року апеляційні скарги прокурора Супруна О.О., який брав участь у судовому провадженні, потерпілих ОСОБА1, ОСОБА137, ОСОБА7, ОСОБА12, ОСОБА28, ОСОБА2 та представника потерпілих ОСОБА3 і ОСОБА2 – адвоката ОСОБА138, задовольнив частково, ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 29 лютого 2024 року, згідно з якою ОСОБА4 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв’язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження стосовно нього закрито, – скасував та призначив новий розгляд у суді першої інстанції (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118690297).

Київський апеляційний суд зазначив, що ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 29 лютого 2024 року насамперед постановлено без належного повідомлення потерпілих та їхніх представників про дату, час і місце судового розгляду, потерпілих позбавлено можливості реалізовувати свої процесуальні права, передбачені статтею 56 КПК України, що призвело також до порушення загальних засад кримінального провадження щодо змагальності та рівності сторін, які наділені правом ознайомитися, зокрема, зі змістом заявленого клопотання, розгляд якого передбачає стадію закінчення судового розгляду.

Колегія суддів також вважала ці порушення істотними і такими, що перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, у зв’язку з чим ухвала суду на підставі пункту 1 частини першої статті 415, пункту 3 частини першої статті 409 КПК України підлягала скасуванню із призначенням нового розгляду справи в суді першої інстанції, під час якого необхідно усунути порушення, вжити заходів для всебічного, повного з’ясування обставин провадження, у тому числі розглянути клопотання захисника ОСОБА5 з дотриманням вимог закону.

Згідно з інформацією офіційного вебпорталу «Судова влада України» зазначене кримінальне провадження стосовно ОСОБА4 передано на розгляд судді Святошинського районного суду міста Києва Бандурі І.С. Наразі розгляд справи триває.

Стислий зміст оскаржуваного рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, надаючи правову кваліфікацію поведінці судді Ясельського А.М., зазначила таке.

Під час розгляду дисциплінарної справи не було встановлено достатніх підстав для висновку, що саме неефективне або несумлінне використання суддею Ясельським А.М. своїх процесуальних повноважень призвело до безпідставного затягування розгляду кримінального провадження № 757/24764/16-к.

З огляду на наведене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в діях судді Ясельського А.М. під час розгляду зазначеної справи відсутній склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.

28 лютого 2024 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшло клопотання захисника ОСОБА5 про закриття кримінального провадження № ____ від 5 лютого 2016 року за обвинуваченням ОСОБА4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 41, статтею 340, частиною четвертою статті 41, частиною третьою статті 365, частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 365, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 171, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 346 КК України (судова справа № 757/24764/16-к), у зв’язку із закінченням строків давності на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України.

У судовому засіданні 29 лютого 2024 року захисник ОСОБА5 озвучила вказане клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, оскільки з дня вчинення кримінальних правопорушень минуло більше ніж 10 років.

Суддя Ясельський А.М. згідно з ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 29 лютого 2024 року ОСОБА4, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 41, статтею 340, частиною четвертою статті 41, частиною третьою статті 365 (у редакції від 7 квітня 2011 року), частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 365, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 171 (у редакції від 5 квітня 2001 року), частиною третьою статті 27, частиною другою статті 346 (у редакції від 15 квітня 2008 року) КК України, звільнив від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв’язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження стосовно нього закрив.

Не надаючи оцінки змісту ухвали судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. від 29 лютого 2024 року, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що суддя Ясельський А.М., маючи достатній досвід здійснення правосуддя, не повідомив потерпілих та їхніх представників про судове засідання 29 лютого 2024 року; під час самого судового засідання, порушуючи процедуру судового розгляду, не з’ясував інформації щодо вручення судових викликів та повідомлень тим учасникам судового провадження, які не прибули, і не заслухав секретаря судових засідань щодо можливих причин їх неприбуття, чим позбавив можливості потерпілих реалізовувати свої процесуальні права, передбачені статтею 56 КПК України.

З огляду на обов’язки судді, передбачені статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ та вживати всіх необхідних заходів для належного їх розгляду. Судді повинні проводити ретельну підготовку справ до судового розгляду, оскільки недоліки і недбалість, допущені на цій стадії, можуть призвести до порушення не лише строків розгляду справ, а й прав учасників судового процесу та ухвалення незаконних і необґрунтованих рішень.

Ураховуючи викладене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що наведені в дисциплінарних скаргах відомості та встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження обставини свідчать про те, що під час розгляду справи № 757/24764/16-к суддя Ясельський А.М. допустив порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, у сукупності дії судді Ясельського А.М. порушують загальні засади кримінального провадження та утворюють склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», – порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Зважаючи на порушення суддею Ясельським А.М. очевидних і зрозумілих за змістом вимог процесуального закону, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що допущені порушення свідчать про неналежне виконання ним професійних обов’язків, тобто вчинення дисциплінарного проступку внаслідок недбалості. Водночас будь-яких доказів умисності вчинення проступку під час розгляду дисциплінарної справи не встановлено.

Вирішуючи питання про притягнення судді Ясельського А.М. до дисциплінарної відповідальності, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, ураховуючи характер дисциплінарного проступку, його наслідки, позитивну характеристику судді, вчинення дисциплінарного проступку внаслідок недбалості, дійшла висновку, що застосування до судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. дисциплінарного стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця, є пропорційним учиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Узагальнені доводи скарг

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Ясельський А.М. вважає, що був притягнутий до дисциплінарної відповідальності всупереч вимогам Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

На його переконання, не заслуговують на увагу висновки членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про те, що скаржники не могли висловити своєї думки щодо клопотання сторони захисту про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА4, оскільки захисник ОСОБА5 оголосила його лише в судовому засіданні, а отже, скаржники не були з ним ознайомлені.

Водночас Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не врахувала, що жодних негативних наслідків ухвалення рішення про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження спричинено не було, оскільки відповідно до частини третьої статті 285 КПК України у разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку. У зазначеному випадку від думки прокурора чи потерпілого в цій частині нічого не залежить.

Підсумовуючи викладене, суддя вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню із закриттям дисциплінарного провадження в порядку статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

У скаргах прокурора Офісу Генерального прокурора Супруна О.О. та потерпілого ОСОБА1 зазначено таке.

Судовий розгляд цього кримінального провадження привернув значну суспільну увагу, кримінальні правопорушення, які інкримінуються ОСОБА4, стосуються подій Євромайдану, серед 78 потерпілих – 2 журналісти та 6 народних депутатів України VII скликання.

Хід судового розгляду в цій справі висвітлювали загальнодержавні та міжнародні медіа, судові засідання відвідували журналісти, представники громадських об’єднань, міжнародних правозахисних місій, засідання транслювали онлайн на ресурсах Державної судової адміністрації України.

Вказана судова справа перебувала у провадженні судді Ясельського А.М. із

7 липня 2016 року до 29 лютого 2024 року (7 років 7 місяців), а строки притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності згідно з положеннями статті 49 КК України закінчилися 18 лютого 2024 року.

В оскаржуваному рішенні обґрунтування скаржниками безпідставного затягування суддею розгляду справи зводиться переважно до строку перебування справи у провадженні судді (понад 7 років), кількості призначених засідань, допитаних потерпілих і свідків, загальних показників навантаження. Водночас не надано оцінки конкретним, вказаним у скаргах, обставинам, діям і рішенням, бездіяльності судді під час судового розгляду, зокрема таким: відмова у вирішенні клопотань, які пов’язані з раціональним плануванням та використанням процесуального часу, не врахування суддею відомостей прокурорів, потерпілих і захисника під час призначення засідань, що мало наслідком їх відкладення, нереагування суддею на очевидні порушення зі сторони захисту, загальна організація судового розгляду, які в сукупності та взаємозв’язку призвели до безпідставного затягування розгляду справи.

Скаржники вважають, що висновки, які викладено в рішенні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 жовтня 2025 року, не повною мірою відповідають фактичним обставинам справи, а накладене дисциплінарне стягнення – неспівмірне з наслідками, що мали місце в результаті дій судді.

У вказаному рішенні з усіх зазначених у 8-ми дисциплінарних скаргах порушень по суті відображено та надано оцінку лише таким: безпідставне затягування розгляду справи; порушення процедури під час розгляду клопотання захисника про закриття провадження та нерозгляд трьох клопотань прокурора від 3 січня 2024 року. Не враховано наслідків, до яких призвело безпідставне затягування розгляду справи, а саме: закінчення строку притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, унаслідок чого унеможливлено виконання завдань кримінального провадження, постановлення законного та обґрунтованого рішення з оцінкою обставин подій, відновлення порушених прав потерпілих, можливе відшкодування спричиненої їм шкоди тощо.

Крім того, у зазначеному рішенні відсутня оцінка вказаних у скарзі прокурора Іванова Д.В. від 29 січня 2024 року (вх. № 71/0/13-24) порушень головуючого судді з огляду на їх вплив на дотримання суддею розумних строків розгляду судової справи, а лише констатовано нерозгляд заявлених клопотань: 1) про залучення для обвинуваченого захисника з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в місті Києві; 2) про призначення судового засідання для допиту свідка обвинувачення та здійснення судового виклику; 3) про призначення судових засідань та організацію допиту потерпілих у режимі відеоконференції.

У рішенні також відсутня оцінка вказаних у скарзі прокурора Гіндика О.І. від 3 квітня 2023 року (вх. № 1508/0/8-23) порушень судді, а саме: суддя Ясельський А.М., достовірно знаючи про встановлені на території Святошинського району міста Києва графіки відключення електроенергії, призначав судові засідання під час відключень електроенергії відповідно до вказаних графіків. Як наслідок, судові засідання, призначені на 8, 28 листопада 2022 року та 6 грудня 2023 року, відкладалися.

Прокурори у кримінальному провадженні після кожного перенесеного судового засідання подавали до канцелярії суду письмові клопотання про врахування графіків відключення електроенергії за адресою Святошинського районного суду міста Києва, які суддя Ясельський А.М. не розглянув, ухвал про відмову в задоволенні клопотань прокурорів не постановив, що своєю чергою також призвело до порушення розумних строків розгляду справи. Відмова у клопотанні прокурора щодо долучення копії відеозапису призвела до безпідставного відкладення судового розгляду під виглядом формального (нелегітимного) висунення вимог стороні обвинувачення та перенесення допиту свідка ОСОБА76.

Прокурори неодноразово подавали як усно, так і письмово клопотання про дотримання розумних строків, клопотання про призначення засідань з урахуванням графіків відключення світла, які потерпілі та їхні представники підтримали, однак суддя Ясельський А.М. їх не врахував.

Крім того, суддя Ясельський А.М. під час судових засідань перебивав та безпідставно знімав запитання потерпілих, прокурорів, не давав можливості поставити необхідні запитання, штучно створював видимість призначення засідань, обізнаний із тим, що вони фактично не відбудуться.

Отже, неефективне та несумлінне використання суддею Ясельським А.М. своїх процесуальних повноважень призвело до затягування судового розгляду та порушення розумних строків розгляду справи.

З огляду на викладене скаржники вважають, що висновок, якого дійшла в рішенні Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя від 8 жовтня 2025 року № 2083/3дп/15-25 про відсутність у діях судді Ясельського А.М. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом), не відповідає фактичним обставинам справи. Просять скасувати частково рішення від 8 жовтня 2025 року № 2083/3дп/15-25 та ухвалити нове рішення, яким встановити в діях судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та притягнути його до дисциплінарної відповідальності у виді подання про звільнення судді з посади.

Водночас не оскаржують висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя у частині встановлення в діях судді Ясельського А.М. складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Висновки Вищої ради правосуддя за результатами розгляду скарг на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Перевіривши доводи скарг, зміст рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 жовтня 2025 року № 2083/3дп/15-25, матеріали дисциплінарної справи, Вища рада правосуддя дійшла таких висновків.

Згідно з положеннями статті 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя, яка, зокрема, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.

Статтею 1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів Вища рада правосуддя утворює Дисциплінарні палати з числа членів Вищої ради правосуддя.

Частиною другою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

Порядок розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді встановлено статтею 51 Закону «Про Вищу раду правосуддя».

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 червня 2021 року у справі № 11-2сап2 зазначила, що відповідно до положень Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя, переглядаючи у пленарному складі рішення її дисциплінарних органів про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, має повну юрисдикцію, тобто здатна повною мірою виправити допущені дисциплінарним органом помилки, якщо такі мали місце.

Під час встановлення підстав для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності Вища рада правосуддя керується стандартом доказування, встановленим частиною шістнадцятою статті 49 Закону «Про Вищу раду правосуддя», відповідно до якої чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Щодо складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»

Вища рада правосуддя погоджується з висновками Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя щодо наявності в діях судді Ясельського А.М. складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та вважає за необхідне зазначити таке.

28 лютого 2024 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшло клопотання від захисника ОСОБА5, яка діяла в інтересах обвинуваченого ОСОБА4, про закриття кримінального провадження щодо останнього у вчинення ним кримінальних правопорушень.

Під час засідання 29 лютого 2024 року суд поінформував учасників провадження про те, що через канцелярію суду надійшло вказане клопотання, і надав учасникам, які були присутні в судовому засіданні, можливість висловитися щодо нього.

Захисник і підозрюваний підтримали клопотання та просили його задовольнити, прокурор і потерпілі зауважили, що не ознайомлені з таким клопотанням, а тому не можуть висловити свою позицію щодо нього.

Святошинський районний суд міста Києва ухвалою від 29 лютого 2024 року задовольнив вказане клопотання захисника ОСОБА5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА4 про закриття кримінального провадження.

Конституційний Суд України в Рішенні від 17 березня 2020 року № 5-р/2020 зауважив, що рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом як конституційна засада судочинства має бути втілена у процесуальному законодавстві, зокрема, шляхом запровадження такого нормативного регулювання, за якого учасники судочинства повинні мати рівний обсяг прав та обов’язків, що відповідають їхньому процесуальному становищу.

Конституційний Суд України в Рішенні від 1 березня 2023 року № 2- (II)/2023 зазначив, що одним із складників широкої концепції справедливого судового розгляду є принцип рівності можливостей, відповідно до якого кожній стороні має бути надана розумна можливість представляти свою позицію в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище vis-a-vis її опонента. Із цього випливає, що рівність процесуальних можливостей сторін у судовому процесі є невідокремним складником права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 лютого 2019 року у справі «Мінак та інші проти України» (№ 19086/12) наголосив, що кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи.

Однією з основних засад кримінального провадження є визначений у пункті 14 частини першої статті 7 та статті 21 КПК України доступ до правосуддя, що передбачає право на справедливий судовий розгляд і доступ до правосуддя кожному, зокрема потерпілому, у кримінальному провадженні незалежно від форми обвинувачення.

Згідно зі статтею 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини принцип процесуальної рівності сторін, один із елементів більш широкої концепції справедливого судового розгляду, вимагає, щоб кожній стороні було надано розумну можливість представляти свою позицію за таких обставин, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище по відношенню до протилежної сторони.

Право на змагальність провадження фактично означає можливість сторін у кримінальному або цивільному слуханні бути обізнаними щодо всіх коментарів з приводу представлених доказів і спостережень, навіть якщо вони представлені незалежним представником національних юридичних послуг, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов’язків, визначених процесуальним законом.

У пункті 30 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про якість судових рішень міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю. Європейський суд з прав людини в рішенні від 6 вересня 2005 року у справі «Салов проти України» (№ 65518/01) дійшов висновку, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Навіть більше, принцип рівності сторін у процесі – у розумінні «справедливого балансу» між сторонами – вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них.

У справі «Лазаренко та інші проти України» від 27 червня 2017 року (№ 70329/12) Європейський суд з прав людини зауважив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов’язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із частиною третьою статті 56 КПК України під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду, а також брати участь у судовому провадженні.

Приписами частини першої статті 135 КПК України визначено, що особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Відповідно до копії матеріалів кримінального провадження 12 лютого 2024 року розглядалося клопотання про відвід судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М., у задоволенні якого було відмовлено (а. п. 166, 167, 177,178 т. 50).

16 лютого 2024 року суд першої інстанції просив слідчого надати дозвіл на доставлення обвинуваченого ОСОБА4 до Святошинського районного суду міста Києва на 29 лютого 2024 року (а. п. 185 т. 50).

Жодних даних щодо повідомлення учасників провадження, зокрема потерпілих та їхніх представників, про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 29 лютого 2024 року, у спосіб, передбачений частиною першою статті 135 КПК України, матеріали судової справи № 757/24765/16-к не містять.

Відомості про те, що сторона захисту чи суд надсилали клопотання захисника ОСОБА5 про закриття кримінального провадження стороні обвинувачення в матеріалах провадження відсутні.

Отже, суддя Ясельський А.М. розглянув клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА4 від кримінальної відповідальності без належного повідомлення потерпілих / представників про дату, час і місце судового засідання, що своєю чергою позбавило їх можливості реалізувати свої процесуальні права, передбачені частиною третьою статті 56 КПК України.

До того ж суддя не ознайомив зі змістом клопотання ні присутнього в судовому засіданні прокурора, ні потерпілих, незважаючи на їхнє прохання зробити це, а також не висловив свого ставлення до притягнення ОСОБА4 до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні № _____, проігнорувавши копію підозри, яку долучив прокурор до матеріалів судової справи.

Завдання судді полягає не в підтриманні чи обстоюванні інтересів однієї зі сторін, а в забезпеченні справедливого, об’єктивного й неупередженого розгляду справи на основі закону та фактів. Суддя повинен дотримуватися принципу рівності всіх учасників судового процесу, проявляти повагу до гідності кожної особи, яка бере участь у справі, і водночас бути стриманим, спокійним і професійним. Така поведінка сприяє збереженню довіри суспільства до правосуддя, що прямо передбачено Кодексом суддівської етики.

Відповідно до змісту статті 3 Конституції України, завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України, прав потерпілих, закріплених частиною третьою статті 56 КПК України, можна констатувати, що охорона прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження, державний захист прав і законних інтересів, зокрема, потерпілих є обов’язком держави, який реалізується в особі її компетентних органів і суб’єктів.

Те, що суддя Ясельський А.М. не викликав у судове засідання учасників кримінального провадження та не повідомив їх про надходження до суду клопотання захисника ОСОБА5, не сприяло завданням кримінального провадження, визначеним статтею 2 КПК України, а свідчить про порушення суддею очевидних і зрозумілих вимог процесуального закону та недбале ставлення до своїх обов’язків.

Узагальнюючи наведене, Вища рада правосуддя вважає, що розгляд суддею Ясельським А.М. клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків давності без участі всіх учасників кримінального провадження призвів до істотного порушення засад рівності сторін судового процесу перед законом і судом, засад змагальності сторін. Наслідком такого порушення стало те, що не всі учасники справи мали можливість ознайомитися з клопотанням, брати участь у судовому засіданні та висловити свою позицію під час вирішення цього питання.

Аргументи судді Ясельського А.М., що «потерпілі, які не були в судовому засіданні 29 лютого 2024 року, не бажали взагалі являтись до суду», не свідчать про наявність об’єктивних підстав, які могли б вважатись обґрунтованим виправданням порушення ним вимог частини третьої статті 56 КПК України. Крім того, послідовна позиція частини потерпілих, які з’являлися на численні засідання та проявляли активну участь у цьому провадженні, засвідчувала їхню реальну зацікавленість у повній реалізації своїх прав.

Інші доводи судді, зокрема про те, що позиція потерпілих не має жодного значення для розгляду клопотання про закриття кримінального провадження, не спростовують висновків дисциплінарного органу. У цьому контексті цілком справедливими є висновки суду апеляційної інстанції, зазначені в ухвалі від 18 квітня 2024 року, що «не можна нівелювати права потерпілих і за твердженнями сторони захисту про те, що інститут звільнення від кримінальної відповідальності не пов’язує його застосування з думкою потерпілого, оскільки кожний з потерпілих чи його представник наділений правом, а суд, у свою чергу обов’язком, – з’ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, що передбачає за собою, щонайменше, повідомити потерпілого у передбачений законом спосіб з надходженням такого клопотання та його змістом» (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118690297).

Ураховуючи викладене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла обґрунтованого висновку, що наведені в дисциплінарних скаргах відомості та встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження обставини свідчать про те, що під час розгляду справи № 757/24764/16-к суддя Ясельський А.М. допустив передбачений підпунктом «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарний проступок.

Щодо складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вирішила, що в діях судді Ясельського А.М. під час розгляду справи № 757/24764/16-к відсутній склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Однак Вища рада правосуддя вважає такий висновок хибним з огляду на таке.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України розумність строків розгляду справи судом визначається як засада (принцип) судочинства.

Право на розгляд справи упродовж розумного строку є однією зі складових права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод.

Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя зобов’язаний, зокрема: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Обов’язковою умовою для встановлення в діях судді ознак зазначеного дисциплінарного проступку є наявність обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв’язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи (заяви, скарги) у строк, визначений законом, або умисним вчиненням дій (бездіяльності), що призвело до затягування строків розгляду справи (заяви, скарги). Сам факт порушення строку розгляду справи (заяви, скарги) без встановлення вказаних обставин не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.

Частиною першою статті 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини другої статті 113 КПК України будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Частиною першою статті 114 КПК України визначено, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

На підставі частини другої цієї статті будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Процесуальним законом не передбачено обмежень строку судового провадження. Відповідно до частини першої статті 318 КПК України судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 28 КПК України проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд. Отже, судді під час розгляду кримінальної справи та вчинення окремих процесуальних дій керуються принципом «розумності строків» як загальної засади кримінального провадження, передбаченої пунктом 21 частини першої статті 7 КПК України, і діють у межах строків, які, на їхній розсуд, є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, на підставі частини першої статті 28 КПК України.

Частинами третьою, четвертою статті 28 КПК України встановлено, що критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень. Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи або щодо кримінального правопорушення, вчиненого стосовно малолітньої або неповнолітньої особи, має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.

На підставі прецедентної практики ЄСПЛ розумність тривалості судового провадження оцінюється у світлі обставин справи та з огляду на такі критерії, як правова та фактична складність справи; поведінка заявника, інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (до прикладу, рішення у справах «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Юртаєв проти України» від 31 січня 2006 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Вергельський проти України» від 12 березня 2009 року та інші).

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об’єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи в розумні строки. Зокрема, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Велика Палата Верховного Суду в пунктах 311, 312 постанови від 13 червня 2024 року у справі № 990SCGC/4/24 (провадження № 11-32сап24), надаючи оцінку положенням пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», дійшла висновку, що безпідставним затягуванням є усвідомлене порушення суддею процесуальних строків, вчинення / невчинення процесуальних дій, що вплинули на можливість розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом (є свідченням наявності вини у формі умислу), невжиття заходів полягає в необґрунтованому невиконанні передбачених процесуальним законодавством заходів, які були обов’язковими до виконання відповідно до закону (форма вини не впливає на кваліфікацію дій судді). Виявлення факту недотримання передбаченого законом строку розгляду справи не є безумовним свідченням наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, оскільки самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Закінчення чи настання строку набуває (може набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

Критеріями оцінки належності поведінки судді в цьому аспекті можуть слугувати: своєчасність призначення справи до розгляду; інтервали між судовими засіданнями; обґрунтованість відкладення розгляду справи чи оголошення перерв у судовому засіданні; повнота підготовки справ до розгляду; повнота вжитих суддею заходів щодо усунення обставин, які унеможливлюють розгляд справи чи спричиняють його затягування; належність та дієвість контролю з боку судді за виконанням службових обов’язків працівниками суду, у тому числі щодо формування та надіслання судових повісток / кореспонденції, за своєчасністю виконання запитів суду іншими органами тощо.

Отже, розумність строку повинна оцінюватися через призму наведених вище критеріїв на предмет можливості розгляду справи протягом більш або менш тривалого строку. Навіть значна тривалість розгляду справи може бути визнана розумною з урахуванням певних індивідуальних обставин. У такому разі слід приділити особливу увагу тому, які саме причини зумовили більш тривалий розгляд справи та призвели до пропуску строків розгляду, встановлених законодавством.

Щодо значного суспільного інтересу справи та її значущості для потерпілих

Справа № 757/24764/16-к стосувалась кульмінаційних і найбільш драматичних подій Революції Гідності, які з одного боку призвели до масових жертв, а з іншого – стали проявом та символом боротьби за гідність та свободу Українського народу. Тобто ця справа стосується подій, які мають історичне, засадниче значення для нашого державотворення, а тому має не просто значний суспільний інтерес, а фундаментальне значення для українського суспільства та авторитету судової влади.

Перебіг судового розгляду справи систематично висвітлювали численні медіа, засідання відвідували як українські, так і іноземні журналісти, представники громадських організацій та міжнародних правозахисних місій, засідання транслювались онлайн на ресурсах Державної судової адміністрації України.

Було надзвичайно важливо, щоб у цій справі відбулось правосуддя і учасники справи, українське суспільство та міжнародна спільнота отримали остаточну відповідь на питання щодо правової кваліфікації дій обвинувачених у законному, обґрунтованому та вмотивованому рішенні суду по суті справи. Саме тому суддя мав докладати усіх зусиль, щоб розглянути справу в межах відповідних строків.

Вища рада правосуддя наголошує на значущості відзначити і значущість цієї справи для учасників справи, зокрема потерпілих. Із матеріалів справи, відкритих джерел та дисциплінарних скарг відомо, що частина потерпілих створили Громадську організацію «Нескорений Майдан» та більше ніж десять років, починаючи з досудового розслідування, брали активну участь у цій справі, систематично були присутніми на практично всіх судових засіданнях, поширювали інформацію про хід розгляду справи та проблеми, декларували, що прагнуть справедливого правосуддя і сподіваються отримати законне та обґрунтоване рішення в розумний строк. Вища рада правосуддя вважає, що не буде перебільшенням виснувати, що для багатьох потерпілих ця справа стала важливою частиною, сенсом їх життя. Очевидно, що суддя, який спілкувався з ними на кожному засіданні усвідомлював, яку вагу для них має ця справа, знав, що їх очікування є цілком легітимними, та прогнозував їхню реакцію у разі закінчення строків притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності.

Щодо складності справи

Вища рада правосуддя вважає, що кримінальна справа № 757/24764/16-к безумовно є складною. Обвинуваченому інкримінується вчинення низки злочинів, у тому числі тяжких (частина четверта статті 41, стаття 340, частина четверта статті 41, частина третя статті 365, частина третя статті 27, частина третя статті 365, частина третя статті 27, частина друга статті 171, частина третя статті 27, частина друга статті 346 Кримінального кодексу України). Матеріали справи на день закриття провадження складались з 58 томів, у справі було 79 свідків та 78 потерпілих, з яких допитано 47. Такий обсяг матеріалів та учасників об’єктивно створювали необхідність витратити велику кількість часу для розгляду справи. Водночас обвинуваченою була лише одна особа, досліджувались 4 епізоди, які стосувалися подій, що відбулися в один день, в одному місці протягом двох годин. Судові експертизи не є складними, а основна складність процесу зводилася до необхідності заслухати значну кількість свідчень потерпілих та свідків. Ураховуючи зазначене, справа не була аж настільки складною, щоб повністю об’єктивно унеможливити її розгляд у розумний строк.

При визначенні складності справи та можливості її розгляду протягом розумного строку Вища рада правосуддя вважає переконливими та доречними аргументи скаржників щодо можливості порівняння її з розглядом іншої схожої справи, яка також стосувалася подій під час Революції Гідності. Зокрема, Святошинський районний суд міста Києва розглядав кримінальну справу № 759/3498/15-к за обвинуваченням п’яти співробітників БМОП «Беркут» у розстрілі мітингувальників 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у місті Києві (80 епізодів поранень і 48 вбивств). За час розгляду в період з лютого 2016 року до січня 2023 року суд присяжних дослідив понад 250 томів кримінальної справи, 800 висновків судових експертиз, у тому числі об’ємних балістичних, щодо 1500 об’єктів, велику кількість відеозаписів та фотоматеріалів обсягом понад 3 терабайти, допитано 120 потерпілих та понад 200 свідків. За результатами судового розгляду у понад 300 засіданнях та перебування протягом 11 місяців у нарадчій кімнаті суд присяжних Святошинського районного суду міста Києва 18 жовтня 2023 року ухвалив вирок обсягом близько 1700 сторінок. Оскільки цю значно складнішу справу у схожих умовах цей самий суд у той самий період розглянув за 7 років та 8 місяців, це свідчить, що суддя Ясельський А.М. також мав можливість дотримати розумного строку під час розгляду справи № 757/24764/16-к.

Кримінальна справа № 757/24764/16-к перебувала у провадженні судді Ясельського А.М. із 7 липня 2016 року до 29 лютого 2024 року, тобто 7 років та понад 7 місяців.

Строки притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, згідно із положеннями статті 49 КК України, сплили 18 лютого 2024 року. Отже у судді було понад 7 років та 7 місяців, щоб забезпечити розгляд справи до спливу строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Вища рада правосуддя наголошує, що, незважаючи на складність справи та значну кількість учасників провадження, у судді було понад 7 років, що, як показує практика цього ж суду, загалом достатньо для належної організації розгляду справи хоча б у межах строку притягнення до кримінальної відповідальності.

Щодо поведінки учасників кримінального провадження

Судові засідання у справі № 757/24764/16-к було відкладено:

у зв’язку з неявкою обвинуваченого – 5 грудня 2018 року, 18 січня, 9 серпня 2022 року (тричі);

у зв’язку з неявкою захисника – 21 липня, 27 жовтня, 10 листопада, 6 грудня 2016 року, 10 січня, 24 січня, 3 жовтня, 12 жовтня, 21 листопада 2017 року, 1 лютого, 8 лютого, 15 травня, 27 вересня 2018 року, 23 травня 2019 року, 11 лютого, 9 червня, 28 липня, 6 серпня, 11 серпня 2020 року, 13 серпня, 9 грудня 2020 року, 30 березня, 6 квітня, 13 квітня, 20 квітня, 27 квітня, 27 липня, 19 жовтня 2021 року, 8 лютого, 24 травня, 7 червня, 14 червня, 26 липня, 18 жовтня 2022 року, 17 січня, 6 червня, 10 жовтня, 21 грудня, 27 грудня, 28 грудня 2023 року, 3 січня 2024 року (41 раз);

у зв’язку з неявкою обвинуваченого та його захисника – 21 жовтня, 4 листопада 2020 року, 1 лютого, 17 травня 2022 року, 7 березня 2023 року (5 разів);

у зв’язку із клопотанням захисника про відкладення розгляду справи – 8 вересня, 11 жовтня, 13 жовтня 2016 року, 22 червня 2017 року, 25 жовтня 2018 року, 1 жовтня, 22 жовтня 2019 року, 23 листопада 2021 року (8 разів);

у зв’язку з неявкою прокурора – 21 вересня 2017 року, 30 жовтня 2018 року (двічі);

у зв’язку із клопотанням прокурора про відкладення розгляду справи –28 вересня 2016 року, 30 березня 2017 року, 14 червня 2019 року, 28 січня 2020 року, 14 вересня 2021 року, 31 травня 2022 року, 20 червня 2023 року (7 разів);

у зв’язку з неявкою всіх учасників кримінального провадження (обвинувачений, захисник, прокурор, потерпілий, свідки) – 17 листопада 2016 року, 31 жовтня 2018 року, 17 грудня 2019 року, 22 листопада 2022 року (4 рази);

у зв’язку з незабезпеченням прокурором явки потерпілих для допиту – 20 грудня 2016 року, 14 грудня 2017 року, 16 січня, 5 квітня, 26 квітня, 24 травня, 23 червня, 19 липня, 11 жовтня, 6 листопада, 13 листопада 2018 року (11 разів);

у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді – 5 лютого, 12 лютого, 20 березня, 2 квітня 2019 року (4 рази);

у зв’язку з відсутністю електроенергії у приміщенні суду – 1 листопада, 8 листопада, 17 листопада, 29 листопада, 6 грудня, 20 грудня 2022 року (6 разів);

інші відкладення засідань були пов’язані з розглядом справи.

Отже судові засідання 49 разів відкладалися у зв’язку з неявкою захисника обвинуваченого та її клопотаннями. При цьому головуючий суддя Ясельський А.М. належних заходів реагування до адвоката протягом тривалого періоду не вживав, незважаючи на їх ініціювання стороною обвинувачення. Установлено, що суддя лише одного разу звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо поведінки адвоката. Під час засідання Вищої ради правосуддя суддя не зміг пояснити, чому не вживав відповідних заходів для унеможливлення зриву засідань у цій справі.

Суддя також не реагував і на інші факти можливого зловживання учасниками справи своїми процесуальними правами. Засідання 1 серпня 2023 року було відкладено у зв’язку із заявленням обвинуваченим повторного відводу головуючому з підстав, які суд вже розглядав.

Відповідно до частини четвертої статті 81 КПК України, якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду. Прокурор зауважив, що такий відвід вже заявлявся, це є зловживанням правом з метою зірвати судове засідання, на яке прибули свідки з інших областей. Однак суддя не відреагував на доводи прокурора і не продовжив розгляду справи після вирішення відводу, незважаючи на відповідне клопотання прокурора та потерпілих.

Вища рада правосуддя констатує, що значна частина засідань не відбулася з вини учасників провадження, зокрема сторони захисту. Однак у разі системних дій учасників процесу, що призводять до затягування процесу, вирішальною є саме активна позиція судді. У цій справі суддя не використав своїх повноважень для належної реакції на такі дії, що в підсумку призвело до закінчення строку притягнення до кримінальної відповідальності та закриття провадження.

Щодо реалізації судом своїх повноважень з організації розгляду справи

На засіданні Вищої ради правосуддя суддя Ясельський А.М. підтвердив, що має значний суддівський стаж і досвід організації складних судових процесів, із самого початку розумів складність цієї справи, необхідність забезпечити її розгляд у межах строку притягнення до кримінальної відповідальності, тобто суддя усвідомлював свою відповідальність за забезпечення розгляду справи в розумні строки та необхідність вживати відповідних заходів для цього. Вища рада правосуддя також ураховує, що упродовж 2017-2023 років суддя був головою Святошинського районного суду міста Києва, а отже, володів відповідними навиками та організаційними можливостями щодо організації процесу в цій справі.

Протягом розгляду цієї справи було призначено 226 судових засідань. На цьому акцентував суддя на підтвердження відсутності порушень у його діях. Водночас Вища рада правосуддя констатує, що фактично відбулися 133 судових засідання, 93 судових засідання було відкладено або справу знято з розгляду. Отже, 41 % судових засідань не відбулися, що вочевидь свідчить про вади в організації розгляду справи.

У поясненнях, наданих Третій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя, суддя Ясельський А.М. зауважив, що кримінальне провадження призначав до розгляду по вівторках щотижня, крім періодів перебування у відпустці. Водночас відповідно до довідки про рух кримінального провадження щодо ОСОБА4 суддя Ясельський А.М. понад 14 разів призначав засідання у вказаному провадженні із інтервалами більше ніж один місяць.

Крім того, як зазначили прокурори та не спростував суддя, наперед призначались лише на 2-3 засідання. Клопотання про планування засідань на більш тривалі строки суддя проігнорував. Така організація процесу не давала змочи належним чином забезпечити, зокрема, допити свідків і потерпілих, особливо через неможливість їхньої явки в судове засідання з об’єктивних причин.

Вища рада правосуддя акцентує, що, зважаючи на динаміку розгляду справи, суддя мав би розуміти ризики закінчення строку притягнення до кримінальної відповідальності та змінити підхід до організації процесу, зокрема щодочастоти призначення судових засідань. Проте суддя не вжив таких заходів та не змінив підходу до організації роботи. Водночас у грудні 2023 року суддя дійсно збільшив частоту засідань, однак 25, 26, 27, 28 грудня 2023 вони не відбулися через недоставлення конвоєм обвинуваченого. Прокурор у своїй скарзі та під час засідання Вищої ради правосуддя зазначив, що судді було відомо про неможливість доставлення обвинуваченого в ці засідання у зв’язку з його конвоюванням для розгляду іншої справи (№ 757/59119/23-к), де вирішувалося питання застосування запобіжного заходу, а тому вважав такі призначення штучними, які не сприяли розгляду справи, а лише створювали враження такого розгляду. У засідання, призначене на 5 лютого 2024 року, обвинувачений не прибув у зв’язку з відсутністю запиту суду для конвоювання. Суддя не спростував цих доводів прокурора під час засідання у Вищій раді правосуддя.

Вища рада правосуддя враховує, що прокурори вживали заходів для забезпечення розгляду справи в розумні строки. Зокрема, неодноразово подавали як усно, так і письмово клопотання про дотримання розумних строків (8 листопада 2022 року, 5 лютого 2024 року), клопотання про призначення засідань з урахуванням графіків відключення світла (1, 8 листопада, 6 грудня 2022 року), які підтримали потерпілі та їхні представники, клопотання про виклик свідків, у тому числі тих, хто проходить військову службу (від 18 липня, 4, 24 жовтня 2023 року, 3 січня 2024 року), однак суддя Ясельський А.М. фактично їх не врахував.

Суддя не спростував цих доводів скарги та у скарзі на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 жовтня 2025 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності зазначив: «Про те, що закінчуються строки давності 18 лютого 2024 року знали, як прокурори, так і потерпілі, оскільки про це вони не раз піднімали дискусію, як під час судових засідань, так і поза ними». Тобто суддя визнає, що і прокурори, і потерпілі неодноразово порушували питання строків розгляду справи, однак не відреагував на ці звернення шляхом належної організації процесу розгляду справи.

Під час оцінки дій судді Вища рада правосуддя також ураховує його навантаження.

Вища рада правосуддя рішенням від 24 листопада 2020 року № 3237/0/15-20 рекомендувала Державній судовій адміністрації України та Раді суддів України застосовувати показники середньої тривалості розгляду судових справ під час ухвалення рішень і здійснення заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів. Зокрема, відповідно до вказаних показників середній час, необхідний для розгляду судових справ місцевими загальними судами, становить: кримінальних проваджень – 547 хв, досудового розслідування (слідчі судді) – 91 хв, адміністративного судочинства – 379 хв, цивільного судочинства – 287 хв, адміністративних правопорушень – 130 хв, щодо окремих процесуальних питань – 99 хвилин.

Рада суддів України рішенням від 9 червня 2016 року № 46 «Щодо визначення коефіцієнтів навантаження на суддів» визнала науково обґрунтованими та затвердила рекомендовані показники середніх витрат часу (у робочих годинах) на розгляд справ за категоріями в місцевих загальних судах, які отримані з урахуванням вимог відповідного процесуального законодавства.

Зважаючи на науково обґрунтовані та рекомендовані Радою суддів України показники середніх витрат часу, які мають забезпечити своєчасний і якісний розгляд суддями судових справ, середньомісячне навантаження має становити: судді без визначеної спеціалізації – у середньому 43 судові справи, судді зі спеціалізацією з розгляду цивільних справ та справ у порядку адміністративного судочинства – 30 судових справ, судді зі спеціалізацією з розгляду кримінальних проваджень – 10 судових справ, судді зі спеціалізацією «слідчий суддя» – 63 судові справи, судді зі спеціалізацією з розгляду справ про адміністративні правопорушення – 70 судових справ.

Згідно з довідками про середні показники навантаження судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М.:

з 1 січня до 31 грудня 2016 року у провадженні судді перебували 251 матеріал кримінальних проваджень, розглянуто – 206; 748 матеріалів справ про адміністративні правопорушення, розглянуто – 657;

з 1 січня до 31 грудня 2017 року у провадженні судді перебувало 219 матеріалів кримінальних проваджень, розглянуто – 180; 1215 матеріалів справ про адміністративні правопорушення, розглянуто – 1172;

з 1 січня до 31 грудня 2018 року у провадженні судді перебувало 188 матеріалів кримінальних проваджень, розглянуто – 150; 851 матеріал справ про адміністративні правопорушення, розглянуто – 847;

з 1 січня до 31 грудня 2019 року у провадженні судді перебувало 167 матеріалів кримінальних проваджень, розглянуто – 118; 414 матеріалів справ про адміністративні правопорушення, розглянуто – 399;

з 1 січня до 31 грудня 2020 року у провадженні судді перебувало 359 матеріалів кримінальних проваджень, розглянуто – 296; 551 матеріал справ про адміністративні правопорушення, розглянуто – 537;

з 1 січня до 31 грудня 2021 року у провадженні судді перебувало 652 матеріали кримінальних проваджень, розглянуто – 599; 419 матеріалів справ про адміністративні правопорушення, розглянуто – 414;

з 1 січня до 31 грудня 2022 року у провадженні судді перебувало 325 матеріалів кримінальних проваджень, розглянуто – 290; 268 матеріалів справ про адміністративні правопорушення, розглянуто – 267;

з 1 січня до 31 грудня 2023 року у провадженні судді перебувало 710 матеріалів кримінальних проваджень, розглянуто – 650; 571 матеріал справ про адміністративні правопорушення, розглянуто – 568;

у січні – лютому 2024 року у провадженні судді перебувало 275 матеріалів кримінальних проваджень, розглянуто – 224; 218 матеріалів справ про адміністративні правопорушення, розглянуто – 211.

Отже, рівень судового навантаження судді Ясельського А.М. дійсно є значним. Однак Вища рада правосуддя доходить висновку, що сам по собі рівень судового навантаження не може виправдати поведінки судді з огляду на те, що розгляд справи тривав понад 7 років 7 місяців та зважаючи на всі досліджені обставини справи, які свідчать, що суддя допустив недбале ставлення до організації роботи та здійснення правосуддя, неналежне виконання професійних обов’язків.

Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, відповідно до якої саме по собі суддівське навантаження не може бути єдиним та достатнім виправданням розгляду справи поза межами встановленого законом строку, якщо встановлені обставини, що свідчать про невжиття суддею всіх можливих процесуальних і організаційних заходів задля належної підготовки та розгляду справи (пункт 136 Постанови від 16 жовтня 2025 року у справі № 990SCGC/35/25).

З урахуванням оцінки обставин розгляду суддею Ясельським А.М. кримінальної справи № 757/24764/16-к Вища рада правосуддя вважає, що суддя, усвідомлюючи, що судовий розгляд цієї справи викликає значний суспільний інтерес, кримінальні правопорушення, які ставляться у вину ОСОБА4, стосуються подій Євромайдану, у справі 78 потерпілих, зокрема 2 журналісти та 6 народних депутатів, хід кримінальної справи систематично висвітлюється в медіа, не вжив достатніх заходів для забезпечення розгляду справи у визначені законом строки. Не вживав належних заходів реагування щодо неприбуття до суду захисника обвинуваченого, потерпілих, у зв’язку із чим неодноразово відкладав судові засідання, що призвело до спливу строку давності притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА4 та закриття кримінального провадження стосовного нього.

З огляду на викладене Вища рада правосуддя вважає, що в діях судді Ясельського А.М. наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

У постанові від 14 листопада 2024 року № 990SCGC/11/24 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено два різні за складом дисциплінарні проступки: 1) безпідставне затягування розгляду справи і/або 2) невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, установленого законом.

Безпідставним затягуванням, як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 червня 2024 року у справі № 990SCGC/8/24, є усвідомлене порушення суддею процесуальних строків, вчинення / невчинення процесуальних дій, що вплинули на можливість розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом (є свідченням наявності вини у формі умислу), невжиття заходів полягає в необґрунтованому невиконанні передбачених процесуальним законодавством заходів, які були обов’язковими до виконання відповідно до закону (форма вини не впливає на кваліфікацію дій судді).

У пункті 80 постанови від 30 січня 2025 року (справа № 990SCGC/17/24) Велика Палата Верховного Суду вказала, що за умисної форми вини суддя усвідомлює, що порушує норми процесуального права і що це порушення пов’язане з порушення прав людини та основоположних свобод, проте ігнорує цю обставину. За грубої недбалості суддя не усвідомлює, що порушує норми процесуального права, пов’язані з порушенням прав людини та основоположних свобод, втім відповідно до характеру допущеного порушення міг і повинен був це усвідомлювати.

Розмежування дисциплінарних проступків у виді «затягування розгляду заяви, скарги чи справи» і «невжиття суддею заходів щодо розгляду справи (заяви, скарги) у строки, передбачені законом» полягає у формі вини.

Вища рада правосуддя вважає, що суддя допустив порушення строків розгляду кримінальної справи № 757/24764/16-к внаслідок систематичного недбалого ставлення до організації роботи, що можна кваліфікувати як грубу недбалість. Попри грубі порушення та твердження скаржників про свідомі дії судді, направлені на затягування справи, чітких і переконливих доказів умислу з боку судді на допущення цього порушення під час розгляду дисциплінарної справи не здобуто.

 

Оцінюючи дії судді Ясельського А.М. під час розгляду скарг на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 жовтня 2025 року № 2083/3дп/15-25, Вища рада правосуддя дійшла висновку про наявність у дисциплінарній справі доказів грубої недбалості в діях судді Ясельського А.М. під час розгляду кримінальної справи № 757/24764/16-к, яка полягала у невжитті заходів щодо розгляду справи у строки, передбачені законом, а отже, наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З огляду на зазначене, Вища рада правосуддя вважає, що рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 жовтня 2025 року № 2083/3дп/15-25 у цій частині підлягає скасуванню, а дії судді Ясельського А.М. необхідно кваліфікувати за пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» як невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Щодо строків застосування дисциплінарного стягнення

Частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Указаною нормою Закону України «Про судоустрій і статус суддів» чітко визначено строк, протягом якого до судді може бути застосовано дисциплінарне стягнення, а саме не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження. Це означає, що в разі виникнення будь-якої із цих обставин перебіг зазначеного трирічного строку переривається.

Закон не містить положення про те, що у строк, протягом якого суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності, не враховуються лише дні перебування судді у відпустці та тимчасової непрацездатності або здійснення дисциплінарного провадження, які мали місце «в межах» або «впродовж» трьох календарних років від дня вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 14 листопада 2024 року у справі № 990SCGC/11/24 (провадження № 11-134сап24), норму, закріплену в частині одинадцятій статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», потрібно розуміти так, що трирічний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності судді обчислюється з дати вчинення дисциплінарного проступку по дату накладення дисциплінарного стягнення (включно) з урахуванням того, що час тимчасової непрацездатності, перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження до такого трирічного строку не враховується.

Перша дисциплінарна скарга щодо судді Ясельського А.М. надійшла до Вищої ради правосуддя 3 червня 2021 року, остання – 9 жовтня 2024 року, дисциплінарне провадження відкрито 4 грудня 2024 року, рішення про притягнення судді Ясельського А.М. до дисциплінарної відповідальності ухвалено 8 жовтня 2025 року.

Застосовуючи норму, визначену частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя правильно зауважила, що трирічний строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності обчислюється з дня вчинення дисциплінарного проступку до дня накладення дисциплінарного стягнення (включно), дні тимчасової непрацездатності, перебування судді у відпустці чи здійснення дисциплінарного провадження щодо судді до зазначеного трирічного строку не враховуються.

Наведене дає підстави для висновку, що строк застосування дисциплінарного стягнення до судді Ясельського А.М. за вчинення дисциплінарного проступку в межах дисциплінарної справи не сплинув.

Отже, дисциплінарний орган ухвалив рішення від 8 жовтня 2025 року про застосування до судді Ясельського А.М. дисциплінарного стягнення в межах строку накладення дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Вища рада правосуддя дійшла висновку, що Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя правильно оцінила, що отримані в межах дисциплінарного провадження докази є такими, які чітко та переконливо підтверджують існування підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Оцінюючи всі встановлені обставини та доводи скарг у їх сукупності, ураховуючи повну юрисдикцію Вищої ради правосуддя щодо виправлення допущених дисциплінарним органом помилок, Вища рада правосуддя, дійшла висновку, що в діях судді Ясельського А.М. під час розгляду справи № 757/24764/16-к наявний склад дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «г» пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», – порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Вища рада правосуддя зауважує, що встановлені порушення були допущені внаслідок грубої недбалості, зазначені порушення в частині невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом розумного строку мали систематичний характер. Такі дії мали істотні негативні наслідки – закінчився строк притягнення до кримінальної відповідальності, що призвело до закриття кримінального провадження та неможливості виконати завдання кримінального провадження, визначені статтею 2 КПК України. Такі наслідки є невідворотними, їх уже неможливо виправити.

У засіданні Вищої ради правосуддя прокурор Офісу Генерального прокурора Супрун О.О., потерпілий ОСОБА1, представник – потерпілого адвокат ОСОБА139, адвокат ОСОБА138, яка діє в інтересах ОСОБА2, ОСОБА3, заявили, що фактично в цій справі не відбулося правосуддя, потерпілі змарнували свій час та не вірять у справедливість, що негативно вплинуло на їх довіру до судової системи загалом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на доступ до суду включає не лише формальну можливість подати заяву та взяти участь у судових засіданнях, а й право на отримання рішення упродовж розумного строку. Невиконання судами обов’язку забезпечити розгляд справи без надмірних затримок розцінюється ЄСПЛ як відмова у правосудді («justice delayed is often justice denied»). Також Європейський суд неодноразово наголошував, що зволікання державних органів, які призвели до завершення відповідних строків притягнення до відповідальності є порушенням Конвенції (Сакварелідзе проти Грузії, № 40394/10, § 54, 6 лютого 2020 року; VK проти Росії, № 68059/13, § 185, 7 березня 2017 року; Kraulaidis проти Литви, № 76805/11, §§ 58 та 63, 8 листопада 2016 року; та İzci проти Туреччини, № 42606/05, § 72, 23 липня 2013 року).

Вища рада правосуддя погоджується, що неспроможність суду забезпечити за понад 7 років належний розгляд справи, до якої прикута увага як в Україні, так і за її межами, та яка має значну суспільну вагу й історичне значення для держави, що призвело до її закриття, з точки зору звичайної розсудливої людини суперечить праву на справедливий суд, має вкрай негативний вплив на загальну оцінку спроможності судової влади та підриває авторитет правосуддя. Такі дії судді можуть мати довгострокові негативні наслідки.

Застосоване Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя дисциплінарне стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця з урахуванням принципу пропорційності, на думку Вищої ради правосуддя, явно не відповідає характеру допущених суддею Ясельським А.М. дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «г» пункту 1 та пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», і їх наслідкам.

З огляду на це Вища рада правосуддя вважає, що пропорційним вчиненим дисциплінарним проступкам судді, таким, що дасть змогу запобігти допущенню суддею таких порушень у майбутньому та відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», буде застосування до судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. дисциплінарного стягнення у виді подання про тимчасове, строком на два місяці, відсторонення від здійснення правосуддя – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань застосування норм Кримінального процесуального кодексу України та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

За результатами розгляду скарг на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 жовтня 2025 року № 2083/3дп/15-25 про притягнення судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М. до дисциплінарної відповідальності Вища рада правосуддя дійшла висновку, що доводи, викладені у скаргах прокурора Офісу Генерального прокурора Супруна О.О., потерпілого ОСОБА1, спростовують правильність зазначених у цьому рішенні висновків щодо відсутності в діях судді Ясельського А.М. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді догани.

Щодо скарги судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського А.М., то вона підлягає повному відхиленню, з огляду на зазначені вище обставини та мотиви.

Пунктом 2 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право скасувати частково рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення.

Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,

 

вирішила:

 

скасувати частково рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 жовтня 2025 року № 2083/3дп/15-25 про притягнення судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського Анатолія Михайловича до дисциплінарної відповідальності та ухвалити нове рішення про притягнення судді Святошинського районного суду міста Києва Ясельського Анатолія Михайловича до дисциплінарної відповідальності, застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове, строком на два місяці, відсторонення від здійснення правосуддя – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань застосування норм Кримінального процесуального кодексу України та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

Голова Вищої ради правосуддя

 

Члени Вищої ради правосуддя