Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Садового Р.М. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Маселка Романа Анатолійовича стосовно судді Лисянського районного суду Черкаської області Яценко Ганни Миколаївни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 29 листопада 2021 року надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. (вх. № М-5645/5/7-21) стосовно дій судді Лисянського районного суду Черкаської області Яценко Г.М. під час розгляду справи № 700/294/21.
10 листопада 2023 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя дисциплінарну скаргу передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Мельнику О.П.
13 січня 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя скаргу передано для проведення перевірки дисциплінарному інспектору Садовому Р.М.
12 листопада 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшов висновок дисциплінарного інспектора Садового Р.М. (вх. № 5344/0/24-25), складений у результаті попередньої перевірки скарги, із пропозицією відкрити дисциплінарну справу.
Дисциплінарний інспектор мотивував висновок тим, що наведені в скарзі відомості та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, … інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).
Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Садового Р.М., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи з огляду на таке.
Стислий зміст дисциплінарної скарги
На обґрунтування дисциплінарної скарги Маселко Р.А. зазначив, що у провадженні судді Яценко Г.М. перебувала справа № 700/294/21 про притягнення водія до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частиною першою 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Скаржник зазначив, що постановою від 17 вересня 2021 року суддя визнала водія винним та на підставі статті 21 КУпАП звільнила його від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у зв’язку з передачею матеріалів на розгляд громадської організації для вжиття заходів громадського впливу та закрила провадження у справі.
У цьому контексті скаржник зауважив, що 17 березня 2021 року набрали чинності зміни, унесені парламентом до статті 21 КУпАП, які відтоді не допускають можливості застосування цієї статті до правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП. Скаржник зазначив, що водій вчинив правопорушення 20 квітня 2021 року, тому суддя не могла застосувати положення статті 21 КУпАП до нього.
Крім цього, скаржник зауважив, що керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння є одним із найнебезпечніших видів адміністративних правопорушень. Вважає, що суддя не врахувала характер проступку, не обґрунтувала судове рішення «з токи зору досягнення завдань КУпАП» при застосуванні заходів громадського впливу, внаслідок чого водій був звільнений від сплати штрафу в розмірі 17000 грн, а у суспільства склалося враження, що водій «домовився» у суді.
На цій основі скаржник вважає, що суддя вчинила дисциплінарні проступки, передбачені підпунктом «б» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та просить притягнути її до дисциплінарної відповідальності.
Обставини, встановлені за результатами розгляду висновку дисциплінарного інспектора та долучених до нього матеріалів
Відомості про суддю
Яценко Г.М. указом Президента України від 24 вересня 2016 року № 410/2016 призначена строком на п’ять років на посаду судді Лисянського районного суду Черкаської області.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККСУ) від 7 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання, зокрема, судді Лисянського районного суду Черкаської області Яценко Г.М. Натепер кваліфікаційне оцінювання судді не завершено.
Обставини розгляду суддею справи про адміністративне правопорушення
20 квітня 2021 поліцейський з реагування сектору поліцейського діяльності № 2 Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області Мельниченко Д.П.:
- склав протокол серії ДПР18 № 398579, згідно з яким ОСОБА1 20 квітня 2021 року о 12:45 в селі Вотилівка на вулиці Галкіна [Звенигородського району Черкаської області], керуючи автомобілем ВАЗ-2105 д.н.з. ____, не реагував на вимогу працівника поліції про зупинку і був зупинений шляхом переслідування та блокування за допомогою службового автомобіля Toyota Prius д.н.з. ____, за що передбачена відповідальність статтею 122-2 КУпАП;
- склав протокол серії ДПР18 № 398577, згідно з яким ОСОБА1 20 квітня 2021 року о 12:50 в селі Вотилівка на вулиці Галкіна [Звенигородського району Черкаської області] керував автомобілем ВАЗ-2105 д.н.з. ____ в стані алкогольного спяніння (огляд проводився із застосуванням приладу «Драгер»), за що передбачена відповідальність частиною першою статті 130 КУпАП;
- виніс постанову серії БАВ № 031994, згідно з якою застосував до ОСОБА1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн за вчинення правопорушень, передбачених частиною п’ятою статті 121, частиною першою статті 122, частиною першою статті 126 КУпАП. Згідно з постановою, ОСОБА1 20 квітня 2021 року о 12:45 в селі Вотилівка на вулиці Галкіна [Звенигородського району Черкаської області] керував автомобілем ВАЗ-2105 д.н.з. ____, не маючи при собі посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, був не пристебнутим ременем безпеки, порушив вимоги дорожнього знаку.
6 травня 2021 року обидва протоколи про адміністративні правопорушення були розподілені судді Лисянського районного суду Черкаської області Яценко Г.М. (справи № 700/294/21, № 700/295/21).
Захист ОСОБА1 здійснював адвокат ОСОБА2. Позиція останнього полягає у відсутності в діях ОСОБА1 складів адміністративних правопорушень.
16 вересня 2021 року до суду надійшло клопотання Громадської організації «КОНДР» (ЄДРПОУ 1457423) про передачу ОСОБА1, який притягується до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, на поруки організації на підставі статті 21 КУпАП.
17 вересня 2021 року ОСОБА1 подав до суду заяву, у якій просив справу розглянути без нього у зв’язку з хворобою. Водночас просив закрити провадження у справі за частиною першою статті 130 КУпАП у зв’язку з передачею матеріалів на розгляд колективу громадської організації «КОНДР». Зазначав, що перебуває у скрутному матеріальному становищі, тому накладення штрафу на нього буде надмірним обтяженням.
17 вересня 2021 року суддя Лисянського районного суду Черкаської області Яценко Г.М. прийняла постанову, згідно з якою:
- об’єднала справи № 700/294/21 та № 700/295/21 в одне провадження, присвоїла об’єднаній справі № 700/294/21;
- закрила провадження у справі про притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності за статтею 122-2 КУпАП, у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого частиною другою статті 38 КУпАП;
- звільнила ОСОБА1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, передавши матеріали на розгляд громадської організації «КОНДР» для застосування заходів громадського впливу;
- закрила провадження у справі про притягнення ОСОБА1 за частиною першою статті 130 КУпАП;
- направила матеріали справи про притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП на розгляд громадської організації «КОНДР»;
- встановила десятиденний строк громадській організації «КОНДР» для повідомлення суду відповідно до статті 21 КУпАП про заходи громадського впливу, застосовані до ОСОБА1.
У мотивувальній частині постанови суд, серед іншого, зазначив, що вина ОСОБА1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 20 квітня 2021 року серії ДПР18 № 398577, даними відеозаписів з бодікамер, поясненнями ОСОБА1.
Покликаючись на норми статей 280, 21, 284 КУпАП та обставини визнання вини і щирого каяття ОСОБА1, відсутність тяжких наслідків, характер правопорушення, дані про особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, позитивно характеризується, клопотання громадської організації про взяття на поруки, – суд дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання та звільнення ОСОБА1 від адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП.
27 вересня 2021 року постанова суду набрала законної сили.
4 жовтня 2021 року від громадської організації «КОНДР» до суду надійшло повідомлення про розгляд матеріалів стосовно ОСОБА1 та прийняття рішення про взяття його на поруки колективу терміном на один рік після оголошення рішення суду з обов’язком здійснювати заходи виховного характеру.
Інші відомості, релевантні до обставин попередньої перевірки скарги
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, до 17 березня 2021 року суддя Лисянського районного суду Черкаської області Яценко Г.М.:
- 8 (вісім) разів звільнила осіб від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу – постановою від 17 квітня 2018 року у справі № 700/155/18, від 22 грудня 2018 року у справі № 700/906/18, від 28 січня 2020 року у справі № 700/1225/19, від 13 травня 2020 року у справі № 700/245/20, від 2 червня 2020 року у справі № 700/377/20, від 29 жовтня 2020 року у справі № 700/775/20, від 27 листопада 2020 року у справі № 700/811/20, від 28 січня 2021 року у справі № 700/971/20;
- 1 (один) раз відмовила у такому звільненні постановою від 17 квітня 2019 року у справі № 700/196/19.
Єдиний державний реєстр судових рішень не містить інших постанов судді Яценко Г.М. про звільнення осіб від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, прийнятих після 17 березня 2021 року, окрім справи ОСОБА1.
Офіційний вебсайт судової влади України та Єдиний державний реєстр судових рішень не містить відомостей про інші судові справи, де учасником був би ОСОБА1, окрім двох справ № 700/294/21, № 700/295/21.
Пояснення судді Яценко Г.М.
Суддя визнала, що помилися у застосування статті 21 КУпАП до правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП. Пояснила, що адміністративний проступок водій вчинив протягом місяця після внесення змін до статті 21 КУпАП, тому вона добросовісно помилилися у даті застосування норми права. Зазначила, що не мала наміру порушувати принципи чесності й непідкупності і діяла без умислу.
Суддя пояснила, що при наявності корупційної складової справа могла б бути закрита. Однак водій визнав вину та просив суворо не карати з огляду на похилий вік, стан здоров’я, віддаленість місця проживання від медичного закладу, у якому він лікується (31 км), скрутне матеріальне становище, відсутність обтяжуючих обставин. Тому позбавлення на рік права керування автомобілем поставило б під загрозу життя й здоров’я особи.
Суддя зауважила, що заходи громадського впливу мали позитивний результат, зокрема, у справі наявні протоколи зборів щодо розгляду питання впливу на порушника та у подальшому він не допустив рецидиву.
Суддя вважає, що судове рішення є вмотивованим, а негативні наслідки у виді витрат бюджету, про які зазначив скаржник, та невиконання завдань КУпАП не є істотними, щоб виправдати накладення дисциплінарного стягнення на суддю.
Окремо суддя зауважила, що скарга не відповідає вимогам частини другої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки скаржник не вказав місце проживання (перебування), а зазначив адресу офісного приміщення.
На цій основі суддя вважає, що скарга не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку, тому просить відмовити у відкриті дисциплінарної справи.
Джерела права
Пункт 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Стаття 1 КУпАП визначає, що завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом’якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Стаття 23 КУпАП передбачає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
У Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів, зокрема, зазначено, що метою судочинства є вирішення спорів, і, ухвалюючи рішення, суд виконує як «нормативну», так і «виховну» роль, надаючи громадянам відповідне керівництво, інформацію та гарантуючи дотримання закону і його практичне застосування. Ефективна система правосуддя функціонує на благо широкого загалу суспільства, а не тільки тих осіб, справи яких розглядаються в суді.
Згідно з вимогами статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 280 КУпАП (у редакції станом на 17 вересня 2021 року) орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
До 17 березня 2021 року частина перша статті 21 КУпАП передбачала, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.
17 березня 2021 року набрав чинності Закон України від 16 лютого 2021 року № 1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху».
Цим Законом частину першу статті 21 після слів «крім посадової особи» доповнено словами і цифрами «та особи, яка вчинила правопорушення, передбачені частинами другою - четвертою статті 126 та статтею 130».
Згідно із частиною першою статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Обставини, встановлені під час попередньої перевірки скарги Маселка Р.А., свідчать про те, що у справі № 700/294/21 адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, вчинено 20 квітня 2021 року.
Станом як на дату вчинення такого правопорушення, так і на час прийняття постанови від 17 вересня 2021 року норми частини першої статті 21 КУпАП чітко й безальтернативно вказували на заборону їх застосування у випадку вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.
Суддя Яценко Г.М. під час прийняття постанови від 17 червня 2021 року не врахувала змін, що відбулися в законодавстві, не застосувала обмежень, визначених частиною першою статті 21 КУпАП, та звільнила водія від адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, закривши провадження у справі № 700/294/21, у зв’язку з передачею матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації.
Незастосування суддею закону (частини першої статті 21 КУпАП у редакції Закону України від 16 лютого 2021 року № 1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», яка забороняла застосовувати положення цієї статті до правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП) може трактуватися грубим порушенням закону, що призводить до істотних негативних наслідків (невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, та запобігання вчиненню нових правопорушень; несплата штрафу до державного бюджету; підрив авторитету правосуддя та довіру громадян до суду тощо).
Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Садового Р.М. за результатами попередньої перевірки скарги, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що наведені у дисциплінарній скарзі та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Лисянського районного суду Черкаської області Яценко Г.М. під час розгляду справи № 700/294/21 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме:
- умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, … інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Аргументи судді Яценко Г.М. не спростовують висновку про наявність у її діях ознак зазначеного дисциплінарного проступку.
Перевірка й дослідження наведених обставин будуть здійснюватися дисциплінарним інспектором під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду та її розгляду по суті дисциплінарним органом.
Водночас Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не вбачає підстав сумніватися у відповідності дисциплінарної скарги Маселка Р.А. вимогам Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та вважає, що скаржник зазначив необхідні відомості для прийнятності скарги.
Разом з цим, під час попередньої перевірки скарги та розгляду висновку дисциплінарного інспектора Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила ознак дисциплінарного проступку судді, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на який покликається скаржник. Зазначений висновок Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя пояснює такими аргументами:
- у справі № 700/294/21 про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, єдиною особою – стороною у справі, на яку впливає рішення судді, є сам правопорушник.
- у цьому випадку суддя Яценко Г.М. відповідно до своїх дискреційних повноважень у справі № 700/294/21 ухвалила рішення, яке покращує становище правопорушника, мотивувавши постанову прийняттям аргументів сторони, тобто правопорушника;
- у постанові від 17 вересня 2021 року суддя Яценко Г.М. достатньої мірою виклала мотиви щодо прийняття аргументів особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності; навела висновки про доведеність винуватості особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, у зв’язку з яким був складений протокол про адміністративне правопорушення, та про наявність у її поведінці складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП;
- постанова, винесена суддею Яценко Г.М., в цілому відповідає вимогам, викладеним у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»;
- наведення суддею додаткових мотивів щодо можливості застосування статті 21 КУпАП, про які вказано в дисциплінарній скарзі, не могло б виправдати недотримання суддею встановленої законодавчої заборони і не покращило б якість ухвалених судових рішень, адже у подібному випадку не існує мотивів, які б могли обґрунтувати підстави застосування норм закону, який утратив чинність.
Крім цього, під час попередньої перевірки скарги та розгляду висновку дисциплінарного інспектора Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила ознак дисциплінарного проступку судді, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на який покликається скаржник. Цей висновок Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя пояснює такими аргументами:
- обставини, встановлені під час попередньої перевірки скарги, не свідчать про наявність у діях судді Яценко Г.М. ознак поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя;
- Велика Палата Верховного Суду у пункті 143 постанови від 13 червня 2024 року у справі № 990SCGC/2/24, розтлумачивши пункт 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», дійшла висновку, охоплюючи етичні аспекти поведінки судді, цей дисциплінарний проступок не може тлумачитись як такий, що стосується питання оцінки правильності або неправильності застосування суддею норм матеріального і процесуального права під час здійснення правосуддя та ухвалення судових рішень (у тому числі через невиправдане розширення змісту «стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду»).
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу щодо судді Лисянського районного суду Черкаської області Яценко Ганни Миколаївни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Дмитро ЛУК’ЯНОВ
Ольга ПОПІКОВА