Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Мельника О.П., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Дробчак Н.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Рибачук Оксани Володимирівни стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Григоренко Ірини Володимирівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 27 серпня 2025 року за вхідним № Р-4433/0/7-25 надійшла дисциплінарна скарга Рибачук Оксани Володимирівни стосовно дій судді Печерського районного суду міста Києва Григоренко Ірини Володимирівни під час розгляду справи № 761/28835/22-ц.
Процедура розгляду
5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким було внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.
З моменту набрання чинності цим законом здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів було зупинено.
З 19 жовтня 2023 року у зв’язку з прийняттям законів України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя відновлено.
19 жовтня 2023 року Вищою радою правосуддя прийнято рішення № 997/0/15-23 «Про розподіл скарг щодо дисциплінарного проступку судді та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора».
Відповідно до пункту 237 Розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього закону, тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснював член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
Пунктом 236 Розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» установлено, що днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя є день опублікування Вищою радою правосуддя повідомлення про початок роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя у газеті «Голос України».
Рішенням Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2024 року № 3582/0/15-24 днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя визначено 23 грудня 2024 року. Відповідне оголошення розміщено в газеті «Голос України» від 21 грудня 2024 року № 194.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 27 серпня 2025 року вказану скаргу передано дисциплінарному інспектору Дробчак Н.В. для проведення попередньої перевірки.
Стислий зміст дисциплінарної скарги
Автор дисциплінарної скарги стверджує, що у справі № 761/28835/22-ц відсутній повний текст судового рішення. Скаржниця зазначає, що неодноразово — шість разів — зверталася до Печерського районного суду міста Києва з клопотаннями про надання повного тексту рішення, проте жодної відповіді на свої звернення не отримала. На її переконання, такі дії свідчать про перешкоджання суддею Григоренко І.В. реалізації ОСОБА1 права на доступ до правосуддя, оскільки неможливість отримати повний текст рішення унеможливлює і подання апеляційної скарги.
Крім того, скаржниця вважає безпідставним затягування строків виготовлення повного тексту рішення від 17 червня 2024 року. У зв’язку з викладеним вона просить притягнути суддю Григоренко І.В. до дисциплінарної відповідальності, вбачаючи в її діях ознаки складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Обставини, встановлені за результатом розгляду висновку дисциплінарного інспектора та долучених до нього матеріалів
У провадженні Печерського районного суду міста Києва перебувала справа № 761/28835/22-ц за позовом ОСОБА1 до АТ «КБ «Приватбанк» про зобов’язання вчинити певні дії.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 9 березня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення її недоліків (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109606604).
Ухвалою цього ж суду від 22 березня 2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109780076).
Також у Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна ухвала від 15 квітня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118522654).
Станом на дату подання дисциплінарної скарги (27 серпня 2025 року) в Єдиному державному реєстрі судових рішень було оприлюднено лише вступну та резолютивну частини судових рішень у справі.
Листом від 12 вересня 2025 року Державне підприємство «Інформаційні судові системи» поінформувало про всі наявні у справі процесуальні документи. Зокрема, зазначено, що рішення у справі № 761/28835/22-ц від 17 червня 2024 року (вступна та резолютивна частини) було створено в системі діловодства 17 червня 2024 року, автор документа — Грищенко Олександра Сергіївна, статус — «Чернетка». Редагування та подальше підписання документа здійснено суддею Григоренко І.В. 25 червня 2024 року.
Станом на 12 вересня 2025 року інформація про повний текст рішення в системі діловодства суду була відсутня.
Печерський районний суду міста Києва листом від 6 листопада 2025 року надав інформацію про рух справи та повідомив, що у справі 17 червня 2024 року було постановлено рішення.
Як убачається з ЄДРСР, на дату підготовки висновку в реєстрі оприлюднене рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 червня 2024 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/131470232).
З реєстраційних відомостей вбачається, що воно було надіслане судом 3 листопада 2025 року, зареєстроване — 4 листопада 2025 року, забезпечено надання доступу — 5 листопада 2025 року.
Таким чином, лише після звернення дисциплінарного інспектора до суду із запитом щодо стану розгляду справи № 761/28835/22-ц було вжито заходів для виготовлення повного тексту рішення та його оприлюднення.
Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ця вимога спрямована на забезпечення швидкого судового захисту порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. Відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли подальші дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справи судом є однією з основних засад судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону із дотриманням засад і правил судочинства. Зазначені обов’язки судді становлять професійні стандарти, що формують модель поведінки, яку суддя повинен ставити собі за взірець і якої зобов’язаний дотримуватися. Як зазначено у пункті 50 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, судді повинні мати високий рівень професійної свідомості та виконувати свої обов’язки ретельно з метою дотримання вимог щодо прийняття рішень у розумний строк.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Статтею 7 цього Закону передбачено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за безпідставне затягування або невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
Як убачається із судових рішень, розміщених у Єдиному державному реєстрі судових рішень, справа № 761/28835/22-ц призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідно до статті 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Справедливо зауважити, що норми ЦПК України передбачають можливість продовження строку розгляду справи, однак така можливість не має сприйматися ні судом, ні учасниками справи як така, що скасовує темпоральні обмеження, протягом яких має бути ухвалено рішення у справі, і не свідчить про безмежний характер відповідної процедури та допустимість її невиправдано тривалого здійснення. Разом з тим, як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, жодних ухвал про продовження строку розгляду справи з належним обґрунтуванням необхідності такого продовження судом не приймалося.
Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що провадження у справі № 761/28835/22-ц суддею Григоренко І.В. відкрито 22 березня 2023 року. Рішення у справі ухвалено 17 червня 2024 року, що свідчить про порушення законодавчо визначеного строку для розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки справа розглядалася 1 рік 2 місяці і 27 днів.
Згідно з відомостями з офіційного вебсайту Ради суддів України про орієнтовні нормативи навантаження на суддів за 2022 рік (https://rsu.gov.ua/mzs-2022-maps), до Печерського районного суду міста Києва за 2022 рік надійшло 39 735 справ та матеріалів; нормативний час, необхідний для їхнього розгляду, становить 83 787 годин; чисельність суддів з повноваженнями станом на 31 грудня 2022 року – 21 суддя, чисельність суддів за нормативами – 51.
За даними офіційного вебсайту Ради суддів України щодо орієнтовних нормативів навантаження на суддів за 2023 рік (https://rsu.gov.ua/mzs-2023_4-maps), до Печерського районного суду міста Києва за 2023 рік надійшло 61 897 справ та матеріалів; нормативний час, необхідний для їхнього розгляду, становить 121 523 години; чисельність суддів з повноваженнями станом на 31 грудня 2023 року – 19 суддів, чисельність суддів за нормативами – 74.
Згідно з відомостями з офіційного вебсайту Ради суддів України про орієнтовні нормативи навантаження на суддів за 2024 рік (https://rsu.gov.ua/mzs-2024_4-maps), до Печерського районного суду міста Києва за 2024 рік надійшло 64 439 справ та матеріалів; нормативний час, необхідний для їхнього розгляду, становить 127 782 години; чисельність суддів з повноваженнями станом на 31 грудня 2024 року – 23 судді, чисельність суддів за нормативами – 78.
З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що з 22 березня 2023 року (день відкриття провадження у справі) по сьогодні суддя Григоренко І.В. ухвалила 10 578 судових рішень, з яких 998 – рішення, 9 580 – ухвали.
Печерський районний суд міста Києва листом від 6 листопада 2025 року надав статистичну інформацію про рівень навантаження суддів, зокрема й судді Григоренко І.В. За період з 1 червня 2024 року по 6 листопада 2025 року у провадження судді Григоренко І.В. надійшло 4 019 справ та матеріалів, розглянуто – 3 425 справ, залишок нерозглянутих – 1 170 справ.
Наведені обставини свідчать про надмірне навантаження судді Григоренко І.В., що, безумовно, ускладнює процес розгляду справ упродовж розумного строку.
З аналізу практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна вважати розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродним установлювати єдину фіксовану тривалість для всіх випадків. Таким чином, у кожній конкретній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від сукупності обставин.
Необхідність урахування низки конкретних обставин справи при визначенні розумності строку зумовила вироблення Європейським судом з прав людини переліку взаємопов’язаних критеріїв. У пункті 116 рішення Європейського суду з прав людини від 12 березня 2009 року у справі «Вергельський проти України» зазначено, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів (пункт 67 рішення у справі «Пелісьє і Сассі проти Франції»).
Розумний характер тривалості провадження визначається відповідно до обставин справи, що вимагає оцінки провадження в цілому («Boddaert проти Бельгії», § 36). Хоча окремі стадії провадження можуть здійснюватися у прийнятні строки, загальна тривалість процесу може, однак, перевищити «розумний строк» («Добертен проти Франції», § 44).
Стаття 6 Конвенції передбачає невідкладність судового розгляду, але водночас закріплює і загальніший принцип – належне відправлення правосуддя. Тому слід віднайти справедливу рівновагу між різними аспектами цієї основоположної вимоги («Boddaert проти Бельгії», § 39).
Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин. Визначення розумного строку судового розгляду залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість процесуальних дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо.
У контексті дослідження доводів скаржника крізь призму критеріїв розумності тривалості судового провадження слід зробити висновок, що за результатами аналізу інформації, викладеної у дисциплінарній скарзі та судових рішень у цій справі, вбачається: судом не призначалися експертизи, не здійснювалися виклик та допит свідків, не вживалися інші процесуальні заходи, які могли б свідчити про те, що обставини справи, обсяг доказів чи кількість учасників створюють передумови для її тривалого розгляду. Тобто ані з точки зору встановлюваних фактів, ані з точки зору правового регулювання справа не є складною. Більше того, за результатами аналізу відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що суддя Григоренко І.В. неодноразово розглядала справи за позовами до фінансових та банківських установ, що свідчить про наявність у неї відповідних навичок і досвіду; отже, складність справи не могла бути об’єктивною причиною зволікання.
Ураховано також, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України із 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався.
Відповідно до статті 15 Конвенції під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, будь-яка Висока Договірна Сторона може вживати заходів, що відступають від її зобов’язань за Конвенцією, виключно в межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим її зобов’язанням згідно з міжнародним правом. Це положення не може бути підставою для відступу від статті 2 Конвенції (за винятком випадків смерті внаслідок правомірних воєнних дій), а також від статей 3, 4 (пункт 1) і 7 Конвенції.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження, зокрема, судів. Судочинство в Україні здійснюється в умовах воєнного стану з урахуванням особливостей, визначених статтею 15 Конвенції, відповідно формат роботи судів, суддів та апарату судів зазнав суттєвих змін, зумовлених особливостями воєнного стану, що потребувало значного часу для адаптації до роботи в нових умовах.
За таких обставин дійсно існують підстави вважати, що запровадження в Україні воєнного стану не сприяє та фактично перешкоджає роботі судів щодо виконання функції здійснення правосуддя, а відповідні зміни в роботі суду, запроваджені для забезпечення безпеки громадян, могли частково обмежувати права учасників судового процесу, зокрема стосовно забезпечення розумного строку розгляду справи та можливості бути поінформованими про хід судового процесу і його результати.
Зазначені обставини підлягають урахуванню і у своїй сукупності можуть виправдати тривалий розгляд справи суддею протягом більше ніж одного року. Тому, на переконання Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, такі дії судді не можуть бути кваліфіковані як безпідставне затягування або невжиття заходів щодо своєчасного розгляду справи у розумінні пункту 2 частини першої статті 106 Закону.
Водночас не можна оминути увагою систематичне ігнорування звернень позивача та неінформування його про результати розгляду справи з 17 червня 2024 року.
Конструкція норми пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» містить чотири окремі склади дисциплінарних проступків (безпідставне затягування розгляду заяви, скарги чи справи; невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом; зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення; несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень), а тому під час вирішення питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності важливого значення набуває правильна кваліфікація дій судді за відповідним складом, одним з обов’язкових елементів якого є вина у формі умислу або недбалості.
Аналіз установлених обставин дає підстави для висновку, що в діях судді наявні ознаки складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення.
Як убачається з інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вступна та резолютивна частини рішення були надіслані судом до Реєстру 25 червня 2024 року, зареєстровані – 25 червня 2024 року, надання загального доступу забезпечено – 26 червня 2024 року.
Водночас повний текст рішення надіслано судом до Реєстру 3 листопада 2025 року, зареєстровано – 4 листопада 2025 року, надання загального доступу забезпечено – 5 листопада 2025 року. Таким чином, між датою ухвалення рішення (17 червня 2024 року) та направленням повного тексту рішення до Реєстру минуло понад один рік і чотири місяці (понад 500 календарних днів), що явно виходить за межі будь-якого розумного строку для виготовлення вмотивованого судового рішення.
Скаржниця зазначає, що тривалий строк виготовлення повного тексту судового рішення не лише унеможливив його оскарження до суду апеляційної інстанції, але й призвів до надмірних фінансових втрат. За її твердженням, унаслідок списання коштів з кредитного рахунку заявниці невідомими особами АТ «КБ «Приватбанк» нараховує штрафні санкції, розмір яких зростає через неможливість своєчасно отримати судовий захист.
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.
Належне здійснення правосуддя є обов’язком кожного судді. Суддя не має права безпідставно ухилятися від розгляду судових справ, які перебувають у його провадженні. Обов’язок судді сумлінно виконувати покладені на нього повноваження, регламентований відповідними процесуальними законами, передбачає, зокрема, дотримання порядку і строків розгляду судових справ, виготовлення судових рішень у строки, передбачені чинним законодавством, забезпечення можливості реалізації учасниками процесу своїх прав, у тому числі права на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Виготовлення повного тексту проголошеного суддею рішення є першочерговим обов’язком судді, і його виконання не може залежати від загальних обставин та умов функціонування суду та судової системи в цілому, за винятком чинників, які прямо унеможливлюють здійснення суддею своїх обов’язків.
Строки розгляду справи та виготовлення судових рішень не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в інших процесах, призначення судових засідань із надмірними інтервалами, затягування передачі справи з одного суду до іншого у випадках, передбачених законом, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи, або неналежну підготовку справи до судового розгляду. Такі причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення судді до виконання своїх обов’язків.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2021 року (справа № 9901/177/20, провадження № 11-380сап20) зазначено, що «часові межі виготовлення ухвал та рішення, допущені суддею (393 дні), не можуть бути виправдані браком кадрів, навантаженням справ та матеріалів, яке <….> не перевищувало середній показник по суду. До таких також не може бути віднесено складність роботи системи «Діловодство спеціалізованого суду».
В іншій постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2022 року (справа № 11-442сап20) зазначено, що «істотне недотримання строків складення повних текстів судових рішень, передбачених законодавством, є порушенням конституційного права осіб на апеляційне оскарження судового рішення, а також принципу обов’язковості судових рішень (зокрема, у випадку неможливості пред’явлення до виконання судового рішення, яке набирає законної сили з моменту постановлення, у зв’язку з нескладенням його тексту у встановлений законодавством строк), який, у свою чергу, є однією з важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у статті 6 Конвенції».
Європейський суд з прав людини у контексті оцінки тривалості судового провадження зауважував, що за наявності відповідних доказів у справі розуміння основних підстав для ухвалення рішення в судді, відповідального за складання рішення, уже сформовано, і йому залишається розширити ці підстави після ретельного вивчення матеріалів справи та викласти їх у письмовій формі (рішення у справі «Б. проти Австрії», § 50). Написання рішення суду може вимагати значних зусиль, проте воно не може супроводжуватися значною затримкою після його проголошення (§ 52 цього ж рішення). За обставин істотної затримки виготовлення тексту судового рішення без належних підстав Європейський суд з прав людини констатує порушення права особи на справедливий суд (рішення у справах «Масса проти Італії», §§ 16, 27–31, «Раш проти Росії», § 25).
Отже, наведені вище обставини дають підстави для висновку про наявність у діях судді Григоренко І.В. ознак складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення).
При цьому скаржниця надала попередню кваліфікацію діям судді за ознаками складів дисциплінарних проступків, передбачених також підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Проте Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не виявлено ознак складу дисциплінарних проступків, віднесених до цього пункту.
У зв’язку з наведеним за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Рибачук О.В. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що наведені в скарзі та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Печерського районного суду міста Києва Григоренко І.В. ознак складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення.
Перевірка та подальше дослідження наведених обставин здійснюватимуться під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду.
Щодо об’єднання дисциплінарної справи
Згідно з частиною одинадцятою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна палата може своїм рішенням об’єднати в одну дисциплінарну справу кілька дисциплінарних справ, які перебувають у її провадженні.
Відповідно до пункту 13.35 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (у редакції рішення Вищої ради правосуддя від 21 листопада 2023 року № 1068/0/15-23) (зі змінами і доповненнями), дисциплінарна палата може своїм рішенням об’єднати в одну дисциплінарну справу кілька дисциплінарних справ, які перебувають у її провадженні, у тому числі на підставі висновку дисциплінарного інспектора Ради – доповідача, про що постановляється ухвала, копія якої надсилається учасникам об’єднаної дисциплінарної справи.
Можуть бути об’єднані дисциплінарні справи щодо одного і того самого судді, відкриті за тотожними підставами дисциплінарної відповідальності судді та/або конкретними відомостями про наявність у поведінці судді ознак складу дисциплінарного проступку. Підготовку до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи здійснює дисциплінарний інспектор Ради – доповідач або член Дисциплінарної палати – доповідач, який був доповідачем у дисциплінарній справі, відкритій першою.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 28 травня 2025 року № 1133-1/2дп/15-25 відкрила дисциплінарну справу за скаргою Козака В.Г. стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Григоренко І.В., яка надійшла 21 вересня 2021 року та зареєстрована за № К-835/2/7-21, – за пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 листопада 2025 року № 2322/2дп/15-25 (https://hcj.gov.ua/doc/doc/55519) об’єднану дисциплінарну справу стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Григоренко Ірини Володимирівни (за скаргами Мартинової Наталії Юріївни в інтересах Кошової Олени Олександрівни (вх. № М-294/0/7-25 від 13 січня 2025 року), Сілецького Дениса Юрійовича (вх. № С-353/0/7-25 від 15 січня 2025 року), Соловйова Дмитра Ігоровича (вх. № С-710/0/7-25 від 3 лютого 2025 року), Козака Вадима Григоровича (вх. № К-835/2/7-21 від 2 вересня 2021 року), Німак Ольги Олексіївни (вх. № Н-3228/0/7-23 від 15 вересня 2023 року), Туліки Сергія Костянтиновича (вх. № Т-1635/0/7-25 від 24 березня 2025 року), Савицького Олексія Вікторовича (вх. № С-418/0/7-25 від 20 січня 2025 року)) об’єднано з дисциплінарною справою, відкритою за скаргами Слободянюка Романа Павловича (вх. № С-248/1/7-24 від 7 травня 2024 року), Рой Євгенії Володимирівни (вх. № Р-2909/0/7-25 від 30 травня 2025 року), адвоката Лещенка Юрія Володимировича, поданою в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіндека» (вх. № 783/0/13-21), та передано на розгляд Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя. Проведення підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Григоренко Ірини Володимирівни доручено дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя – доповідачу Кабанцю Олексію Олексійовичу.
Пунктом 10.9 Положення про Службу дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя передбачено, що дисциплінарний інспектор – доповідач може подати до Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя висновок із пропозицією про відкриття дисциплінарної справи за власною ініціативою Дисциплінарної палати у зв’язку з наявністю в діяннях інших суддів ознак дисциплінарного проступку або наявністю в діяннях судді, щодо якого розглядається дисциплінарна справа, ознак іншого дисциплінарного проступку. У разі доцільності такі дисциплінарні справи об’єднуються в одну дисциплінарну справу в порядку, визначеному пунктом 13.34 Регламенту Вищої ради правосуддя.
Враховуючи тотожність підстав для дисциплінарної відповідальності, спільний розгляд дисциплінарних скарг стосовно судді Григоренко І.В. є доцільним.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись частиною дванадцятою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 13.37 Регламенту Вищої ради правосуддя,
ухвалила:
1.відкрити дисциплінарну справу за дисциплінарною скаргою Рибачук Оксани Володимирівни стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Григоренко Ірини Володимирівни.
2.Об’єднати дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Рибачук Оксани Володимирівни стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Григоренко Ірини Володимирівни з об’єднаною дисциплінарною справою стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Григоренко Ірини Володимирівни, відкритою за скаргами Козака Вадима Григоровича (вх. № К-835/2/7-21 від 2 вересня 2021 року), Німак Ольги Олексіївни (вх. № Н-3228/0/7-23 від 15 вересня 2023 року), Туліки Сергія Костянтиновича (вх. № Т-1635/0/7-25 від 24 березня 2025 року), Савицького Олексія Вікторовича (вх. № С-418/0/7-25 від 20 січня 2025 року), Мартинової Наталії Юріївни в інтересах Кошової Олени Олександрівни (вх. № М-294/0/7-25 від 13 січня 2025 року), Сілецького Дениса Юрійовича (вх. № С-353/0/7-25 від 15 січня 2025 року), Соловйова Дмитра Ігоровича (№ С-710/0/7-25 від 3 лютого 2025 року), Слободянюка Романа Павловича (вх. № С-248/1/7-24 від 7 травня 2024 року), Рой Євгенії Володимирівни (вх. № Р- 2909/0/7-25 від 30 травня 2025 року), адвоката Лещенка Юрія Володимировича, поданою в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіндека» ( № 783/0/13-21).
3.Проведення підготовки об’єднаної дисциплінарної справи до розгляду доручити дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя Кабанцю Олексію Олексійовичу.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати Вищої
ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Олексій МЕЛЬНИК
