Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., розглянувши висновок доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Бутко Катерини Тарасівни стосовно судді Новозаводського районного суду міста Чернігова Ченцової Світлани Миколаївни,

встановила:

І. ПРОЦЕДУРНІ ПИТАННЯ

1. 17 вересня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Бутко К.Т. (вх. Б-1079/16/7-25) на дії судді Новозаводського районного суду міста Чернігова Ченцової С.М.
2. 17 вересня 2025 року цю справу було розподілено у провадження дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю.
3. 17 вересня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав судді Ченцовій С.М. запит із пропозицією надати пояснення щодо змісту дисциплінарної скарги, а також запит до Новозаводського районного суду міста Чернігова щодо отримання копій матеріалів судових справ №№ 751/4491/24, 751/2900/25, 751/1003/24, 751/3709/22, 751/4535/24, 751/4663/24, 751/10822/24, 751/10014/24, 751/4817/25. 29 вересня 2025 року на адресу Вищої ради правосуддя надійшли витребувані матеріали справ. 14 жовтня 2025 року надійшли пояснення судді Ченцової С.М.

ІІ. СТИСЛИЙ ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ СКАРГИ І ВСТАНОВЛЕНІ ФАКТИ

Зміст дисциплінарної скарги

4. Скаржниця зазначає, що з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) їй стало відомо, що протягом 2022-2025 років у провадженні судді Новозаводського районного суду міста Чернігова Ченцової С.М. перебували перелічені раніше справи про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.
5. Так, Новозаводський районний суд міста Чернігова постановою від 30 грудня 2024 року у справі № 751/4491/24 (суддя Ченцова С.М.) ОСОБА1 визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами. В постанові зазначається:

«Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа Надточій проти України від 15 травня 2008 року), і український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У рішенні ЄСПЛ у справі Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії від 23.10.1995 року суд зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення кримінального обвинувачення.

Тобто, позбавлення права керування транспортним засобом розглядається Європейським Судом як кримінально-правова санкція, оскільки право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті та для здійснення діяльності (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Маліге проти Франції від 23 вересня 1998 року).

При цьому ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов’язково повинне відповідати принципу пропорційності. Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе індивідуальний надмірний тягар (рішення у справі від 02.11.2004 року «Трегубенко проти України»).

У КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м’якого стягнення, ніж передбачено законом. Проте, діючий Кримінальний кодекс України має відповідну статтю про призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом. При розгляді матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності слід застосувати аналогію закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Судом встановлено, що ОСОБА1 з 08.11.2004 року проходить військову службу, тому для виконання поставлених завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України,ОСОБА1 вкрай необхідне право на керування транспортними засобами.

Вирішуючи питання про призначення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА1, суд враховує, що правопорушення вчинено у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, вік та особу правопорушника, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, його матеріальний стан – є військовослужбовцем; до адміністративної відповідальності протягом поточного року за ст. 130 КУпАП не притягувався; обставинами, що пом’якшують відповідальність є : визнання вини, щире каяття, сумлінне виконання своїх посадових обов’язків у період воєнного стану в Україні та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

Оцінюючи досліджені судом докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА1 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому на нього слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини першої даної статті у виді штрафу, звільнити його від накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки таке стягнення не буде відповідати справедливості судового рішення, прийнятого у період воєнного стану в Україні.»

6. Новозаводський районний суд міста Чернігова постановою від 20 травня 2025 року у справі № 751/2900/25 (суддя Ченцова С.М.) ОСОБА2 визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами. В постанові зазначається:

«У КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м’якого стягнення, ніж передбачено законом. Проте, діючий Кримінальний кодекс України має відповідну статтю про призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом. При розгляді матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності слід застосувати аналогію закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Судом встановлено, що ОСОБА2 працює на посаді лікаря-гінеколога-онколога гінекологічного відділення КНП «Чернігівської обласної лікарні», під час активних бойових дій надавав допомогу онкохворим у Ніжинській ЦРЛ у зв’язку з відсутністю можливості приїзду хворих до м. Чернігів. Приймає участь у виїздах лікарів КНП «Чернігівський медичний центр сучасної онкології» ЧОР районі області з метою консультативно-методичної допомоги з питань ранньої діагностики злоякісних новоутворень.

Вирішуючи питання про призначення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА2, суддя враховує, що правопорушення вчинено у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, вік та особу правопорушника, його матеріальний стан, перебуває на посаді лікаря-гінеколога-онколога, несе відповідальність за процес лікування, обставинами, що помякшують відповідальність є : щире розкаяння винного, обставин, що обтяжують відповідальність судом не встановолено.

Оцінюючи досліджені судом докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА2 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому на нього слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини першої даної статті у виді штрафу, звільнити його від накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки таке стягнення не буде відповідати справедливості судового рішення, прийнятого у період воєнного стану в Україні.»

7. Новозаводський районний суд міста Чернігова постановою від 27 березня 2024 року у справі № 751/1003/24 (суддя Ченцова С.М.) ОСОБА3 визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами. В постанові зазначається:

«У КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м’якого стягнення, ніж передбачено законом. Проте, діючий Кримінальний кодекс України має відповідну статтю про призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом. При розгляді матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності слід застосувати аналогію права.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе призначити ОСОБА3 основне покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, не застосувавши при цьому додаткове покарання, передбачене санкцією частини першої даної статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Судом встановлено, що ОСОБА3 є дружиною ОСОБА4, який загинув 25.02.2022 року в бою за Батьківщину, за місто Чернігів, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА5, ____ року народження, який на час складання протоколу хворів, встановлений діагноз – ІНФОРМАЦІЯ1.

Вирішуючи питання про призначення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА3, суд враховує вік та особу правопорушника, до адміністративної відповідальності протягом поточного року не притягувалася; правопорушенням не завдано шкоди державі Україна та її громадянам; обставиною, що пом’якшує відповідальність є : визнання вини, щире каяття, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

За таких обставин, оцінюючи всі отримані докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА3 винна у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому на неї слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини першої даної статті у вигляді штрафу, звільнити її від накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки таке стягнення не буде відповідати справедливості судового рішення, прийнятого у період воєнного стану в Україні. »

8. Новозаводський районний суд міста Чернігова постановою від 14 грудня 2022 року у справі № 751/3709/22 (суддя Ченцова С.М.) ОСОБА6 визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами. В постанові зазначається:

«Вирішуючи питання про призначення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА6, суд враховує вік та особу правопорушника, вид трудової діяльності правопорушника, яка пов’язана із необхідністю керування транспортним засобом, що є єдиним способом заробітку; у період з 24.02.2022 року по 30.09.2022 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін; одружений, має на утриманні малолітню дитину ____ року народження; до адміністративної відповідальності протягом поточного року не притягувався; правопорушенням не завдано шкоди державі Україна та її громадянам; обставиною, що пом’якшує відповідальність є : визнання вини, щире каяття та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

За таких обставин, оцінюючи всі отримані докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА6 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому на нього слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини першої даної статті у вигляді штрафу, звільнити його від накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки таке стягнення не буде відповідати справедливості судового рішення, прийнятого у період воєнного стану в Україні.

Призначене особі, стосовно якої складено протокол покарання буде відповідати принципу справедливості покарання і відповідати його меті – виправлення правопорушника та запобігання вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.»

9. Новозаводський районний суд міста Чернігова постановою від 11 листопада 2024 року у справі № 751/4535/24 (суддя Ченцова С.М.) ОСОБА7 визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами. В постанові зазначається:

«Судом встановлено, що ОСОБА7 перебуває на посаді головного сержанта військової служби за контрактом третього відділу Житомирського районного територіального центру комплектування соціальної підтримки Житомирської області (м. Чуднів), тому для виконання поставлених завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, ОСОБА7 вкрай необхідне право на керування транспортними засобами.

Вирішуючи питання про призначення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА7, суд враховує, що правопорушення вчинено у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, вік та особу правопорушника, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, його матеріальний стан – є військовослужбовцем; до адміністративної відповідальності протягом поточного року за ст. 130 КУпАП не притягувався; обставинами, що пом’якшують відповідальність є : визнання вини; наявність на утриманні трьох малолітніх дітей, сім’я має статус багатодітної, сумлінне виконання своїх посадових обов’язків у період воєнного стану в Україні та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

Оцінюючи досліджені судом докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА7 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому на нього слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини першої даної статті у виді штрафу, звільнити його від накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки таке стягнення не буде відповідати справедливості судового рішення, прийнятого у період воєнного стану в Україні.»

10. Новозаводський районний суд міста Чернігова постановою від 4 вересня 2024 року у справі № 751/4663/24 (суддя Ченцова С.М.) ОСОБА8 визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами. В постанові зазначається:

«Судом встановлено, що ОСОБА8 перебуває на посаді водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення 1 батальйону оперативного призначення військової частини 3018 Національної гвардії України, тому для виконання поставлених завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, ОСОБА8 вкрай необхідне право на керування транспортними засобами.

Вирішуючи питання про призначення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА8, суд враховує, що правопорушення вчинено у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, вік та особу правопорушника, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, його матеріальний стан – військовослужбовець; до адміністративної відповідальності протягом поточного року за ст. 130 КУпАП не притягувався; обставинами, що пом’якшують відповідальність є : визнання вини, щире каяття, сумлінне виконання своїх посадових обов’язків у період воєнного стану в Україні та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

За таких обставин, оцінюючи всі отримані докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА8 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому на нього слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини першої даної статті у виді штрафу, звільнити його від накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки таке стягнення не буде відповідати справедливості судового рішення, прийнятого у період воєнного стану в Україні.»

11. Новозаводський районний суд міста Чернігова постановою від 31 жовтня 2024 року у справі № 751/4663/24 (суддя Ченцова С.М.) виправив описку у резолютивній частині постанови Новозаводського районного суду міста Чернігова від 4 вересня 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА8, виклав перший абзац резолютивної частини постанови в такій редакції:

«ОСОБА8, ____ року народження, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами. (Отримувач коштів : ГУК у Черніг. обл /21081300; КОД ЄДРПОУ : 37972475; Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; Рахунок UA528999980313070149000025001; КБКД 21081300; Призначення платежу *; 21081300).»

12. Новозаводський районний суд міста Чернігова постановою від 23 квітня 2025 року у справі № 751/10822/24 (суддя Ченцова С.М.) ОСОБА9 визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік. В постанові зазначається:

«Судом встановлено, що ОСОБА9 проходив військову службу, встановлено ІНФОРМАЦІЯ2 , пов’язані із захистом Батьківщини.

Вирішуючи питання про призначення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА9, суддя враховує, що правопорушення вчинено у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, вік та особу правопорушника, його матеріальний стан – є військовослужбовцем, перебуває на реабілітації у зв’язку із отриманням травми, пов’язаної із захистом Батьківщини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

Оцінюючи досліджені судом докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА9 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому на нього слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини першої даної статті у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік, звільнити його від накладення стягнення у виді штрафу, оскільки таке стягнення суттєво погіршить матеріальне становище сім’ї та не буде відповідати справедливості судового рішення, прийнятого у період воєнного стану в Україні щодо військовослужбовця, який сумлінно виконував свій конституційний обов’язок щодо захисту України.»

13. Новозаводський районний суд міста Чернігова постановою від 6 лютого 2025 року у справі № 751/10014/24 (суддя Ченцова С.М.) ОСОБА10 визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік. В постанові зазначається:

«Судом встановлено, що ОСОБА10 проходить військову службу, є учасником бойових дій, під час виконання бойового завдання отримав ІНФОРМАЦІЯ3, травма, пов’язана із захистом Батьківщини, постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 25.12.2024 року ОСОБА10 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Вирішуючи питання про призначення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА10, суддя враховує, що правопорушення вчинено у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, вік та особу правопорушника, його матеріальний стан – є військовослужбовцем, перебуває на реабілітації у зв’язку із отриманням травми, пов’язаної із захистом Батьківщини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

Оцінюючи досліджені судом докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА10 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому на нього слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини першої даної статті у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік, звільнити його від накладення стягнення у виді штрафу, оскільки таке стягнення суттєво погіршить матеріальне становище сім’ї та не буде відповідати справедливості судового рішення, прийнятого у період воєнного стану в Україні щодо військовослужбовця, який сумлінно виконував свій конституційний обов’язок щодо захисту України.»

14. Новозаводський районний суд міста Чернігова постановою від 27 червня 2025 року у справі № 751/4817/25 (суддя Ченцова С.М.) ОСОБА11 визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік. В постанові зазначається:

«Судом встановлено, що ОСОБА11 був призваний на військову службу по мобілізації, під час виконання бойового завдання отримав ІНФОРМАЦІЯ4.

Вирішуючи питання про призначення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА11, суддя враховує, що правопорушення вчинені у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, вік та особу правопорушника, його матеріальний стан – є військовослужбовцем, перебуває на реабілітації у зв’язку із отриманням травми, пов’язаної із захистом Батьківщини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

У зв’язку з тим, що ОСОБА11 вчинив адміністративні правопорушення, відповідальність, за які передбачена за двома статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є найбільш суворою, тому згідно ст. 36 КУпАП, суд вважає за необхідне застосувати при накладенні адміністративного стягнення санкцію ч. 1 ст. 130 КУпАП та обрати міру адміністративного стягнення в межах санкції частини першої даної статті у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік, звільнити його від накладення стягнення у виді штрафу, оскільки таке стягнення суттєво погіршить матеріальне становище сім’ї та не буде відповідати справедливості судового рішення, прийнятого у період воєнного стану в Україні щодо військовослужбовця, який сумлінно виконував свій конституційний обов’язок щодо захисту України.»

15. Як твердить скаржниця, суддя Ченцова С.М. у своїх постановах вказала, що обізнана з тим, що в КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м’якого стягнення, ніж передбачено законом. Попри це суддя вважала можливим застосувати аналогію права, відповідно до котрої діючий Кримінальний кодекс України (далі – КК України) має відповідну статтю про призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, всупереч тому, що застосування кримінального законодавства за аналогією прямо заборонено законом.
16. За твердженням скаржниці, керування транспортним засобом у стані сп’яніння є одним із найбільш небезпечних адміністративних правопорушень, оскільки несе значну загрозу для суспільства. Наслідки дорожньо-транспортних пригод у таких випадках часто мають трагічний характер, що визначає нагальну потребу у посиленні відповідальності за це порушення як з боку громадськості, так і з боку законодавця.
17. Незважаючи на це, лише половина водіїв, щодо яких поліція складає протоколи за статтею 130 КУпАП, суди притягують до відповідальності. В суспільстві склалася стійка думка, що судді інколи сприяють порушникам в уникненні покарання, що набуває ознак корупційних проявів. Це підтверджується фактами затримання та засудження кількох суддів за останні п’ять років за отримання неправомірної вигоди за допомогу водіям у уникненні відповідальності за водіння у стані сп’яніння.
18. Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди повинні враховувати, що КУпАП не передбачає накладення адміністративного стягнення, яке було б нижче за мінімум, визначений санкцією відповідної норми. Таким чином, відповідно до статті 33 цього Кодексу, основні та додаткові стягнення повинні застосовуватися з урахуванням характеру правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, майнового стану та обставин, що можуть пом’якшувати або обтяжувати відповідальність, але в межах санкцій відповідних норм.
19. Як приклад, скаржниця посилається на відповідну судову практику апеляційних судів, а зокрема на постанову Миколаївського апеляційного суду від 22 липня 2024 року у справі № 486/1577/23, в якій зазначено, що санкція частини першої статті 130 КУпАП є кумулятивною та безальтернативною. Тобто, позбавлення права керування транспортними засобами є обов’язковим стягненням. Чинний КУпАП не передбачає жодних винятків щодо незастосування цього стягнення до осіб, які вчинили правопорушення, передбачене статтею 130. Також не допускається призначення більш м’якого стягнення, ніж це передбачено законом.
20. Також скаржниця зазначає, що стосовно особи з П.І.Б. такими ж, як і у притягнутої до адміністративної відповідальності у раніше зазначеній справі № 751/4491/24, розглядалася інша справа № 743/290/17 за статтею 130 КУпАП, провадження в якій закрито за спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності.
21. Аналогічно стосовно притягнутого до адміністративної відповідальності у справі № 751/3709/22 водія розглядалася інша справа № 751/4148/23 за статтею 130 КУпАП. Це провадження про адміністративне правопорушення було закрито у зв’язку із відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
22. Притягнутий суддею Ченцовою С.М. до адміністративної відповідальності у справі № 751/4535/24 водій вчинив перед цим інше адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, що підтверджено постановою суду у справі № 748/3599/24.
23. Притягнутий суддею Ченцовою С.М. до адміністративної відповідальності у справі № 751/10014/24 водій притягався раніше до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, що підтверджено постановою суду у справі № 750/15708/24.

Позиція судді Ченцової С.М.

24. Суддя Ченцова С.М. відзначає, що за період з 2022 року по 1 жовтня 2025 року вона розглянула 5098 справ, у тому числі: кримінальних – 1603, цивільних та адміністративних – 2186, про адміністративні правопорушення – 1309. За цей період за статтею 130 КУпАП розглянуто 306 справ: 2022 рік – 82 справи, 2023 рік – 98 справ, 2024 рік – 73 справи, за 9 місяців 2025 року – 53 справи, на користь бюджету стягнуто штрафних санкцій на загальну суму 5287800,00 гривень.
25. Суддя з посиланням на правове обґрунтування, яке раніше наводила у тому числі у раніше зазначених ухвалених нею постановах зазначає, що проаналізувавши норми КУпАП, КК України, рішення Європейського суду з прав людини, вона при розгляді матеріалів про притягнення осіб до адміністративної відповідальності, зазначених у скарзі, застосовувала аналогію права, про що зазначено у постановах суду.
26. Зазначає, що це не є практикою чи системою, скоріш за все це є винятком. При прийнятті рішення нею враховувались насамперед особа правопорушника, обставини, що пом'якшують відповідальність, і в період воєнного стану в Україні. Неврахування цих обставин не відповідало б справедливості судового рішення та досягненню мети адміністративного стягнення.
27. Враховуючи, що остаточне рішення у справах про адміністративне правопорушення приймають апеляційні суди, суддя доходить висновку, що без внесення змін до КУпАП, або взагалі прийняття його у новій редакції, неможливо сформувати єдину практику розгляду зазначених справ.
28. Після отримання дисциплінарної скарги від громадянки Бутко К.Т., суддя проаналізувала розгляд справ про адміністративні правопорушення у зв'язку з суперечливими нормами, що регламентують порядок розгляду справи, та відсутністю таких норм, на теперішній час застосовується аналогія з окремими нормами КПК України, зокрема здійснюється фіксація судового розгляду.
29. При прийнятті рішення у дисциплінарній справі суддя просить врахувати об'єктивні обставини, що впливають на виготовлення вмотивованого рішення, а саме: судове навантаження, спеціалізацію у суді, повітряні тривоги, повідомлення про мінування, відсутність світла та інше.
30. Суддя Ченцова С.М. наголошує, що зазначені у скарзі справи вона розглянула відповідно до закону, норм національного законодавства, міжнародно-правових норм, з дотриманням обов’язків судді, передбачених пунктом 7 статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та присяги судді.

ІІІ. ВИСНОВКИ ТРЕТЬОЇ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ПАЛАТИ ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ

31. Відповідно до статті 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.
32. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в пункті 27 і 29 рішення від 16 липня 2025 року № 1503/3дп/15-25 зазначила, що адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких встановлена статтею 130 КУпАП, пов’язані з особливо високими ризиками для життя, здоров’я і майна як правопорушника, так і інших осіб. Позаяк перебування водія у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння може суттєво впливати на адекватність сприйняття ним обстановки на дорозі, вселяти відчуття самовпевненості та загалом сприяти більш зухвалій поведінці під час керування транспортним засобом. Внаслідок встановлення державою адміністративної відповідальності за керування водієм транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння сторонній спостерігач і суспільство загалом будуть очікувати від суддів, що розглядають судові справи цієї категорії, розгляду питань про притягнення правопорушників до відповідальності на таких засадах, які будуть утверджувати належні стандарти захисту їх інтересів (як вже зазначалося – охорона їх життя, здоров’я і майна).
33. Вища рада правосуддя в рішенні від 23 січня 2025 року № 113/0/15‒25 відзначила необхідність дотримання суддею принципу законності у справах про адміністративні правопорушення і кваліфікувала як дисциплінарний проступок немотивоване належним чином застосування суддею нечинного на час розгляду справи закону.
34. Зокрема Вища рада правосуддя в цьому рішенні зазначила, що з урахуванням положень статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. За таких обставин під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд зобов’язаний врахувати особливості дії норм КУпАП у часі та застосувати правове регулювання, яке існувало на час розгляду відповідних справ.
35. За позицією Вищої ради правосуддя, яка наведена в зазначеному рішенні, дискреційні повноваження, які використовує суддя під час прийняття рішення, не звільняють суддю від обов’язку мотивувати підстави його прийняття, а навпаки, ще більше зобов’язують після ретельної оцінки обставин справи, доказів та доводів сторін обґрунтувати їх прийняття та/або відхилення судом та мотивувати відповідні висновки суду, щоб прийняте рішення не сприймалось як свавільне.
36. Вища рада правосуддя зазначила, що відсутність належних мотивів та обґрунтування застосування судом в судовій справі, щодо якої було подано дисциплінарну скаргу, приписів статті КУпАП, яка станом на день ухвалення відповідних судових рішень не підлягала застосуванню у справах про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, безпосередньо впливає на якість судового рішення як процесуального документа, на можливість сприйняття його як сторонами, так і суспільством у цілому як результату правильного застосування юридичних норм, справедливого процесу та належної оцінки фактів, а також сприйняття його як такого, що може бути ефективно виконаним.
37. Підсумовуючи Вища рада правосуддя вказала, що здійснюючи правосуддя, суддя безумовно має право на власне тлумачення закону, у тому числі й таке, що відрізняється від загальноприйнятого розуміння. Однак таке тлумачення повинно бути добросовісним, а також відображеним у судовому рішенні, ухваленому за наслідком розгляду справи, оскільки виключно шляхом викладення доводів щодо можливості застосування чи незастосування норми закону можна зрозуміти мотиви судді та яким чином він дійшов відповідних висновків.
38. Санкція частини першої статті 130 КУпАП безальтернативно у виді основного стягнення встановлює штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
39. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що суддя Ченцова С.М., розглядаючи справи №№ 751/4491/24, 751/2900/25, 751/1003/24, 751/3709/22, 751/4535/24, 751/4663/24, 751/10014/24, 751/4817/25, не застосувала обов’язкове стягнення, встановлене законом, у виді позбавлення права керування транспортними засобами, а у справі № 751/10822/24 – штраф (із застосуванням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами).
40. Також підтверджено наступні факти:

1. щодо особи, притягнутої до адміністративної відповідальності у справі № 751/4491/24 (суддя Ченсова С.М.), розглядалася інша справа № 743/290/17 за статтею 130 КУпАП, провадження в якій закрито за спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності. В постановах суду збігаються відомості про дату народження цієї особи;
2. стосовно притягнутого до адміністративної відповідальності у справі № 751/3709/22 (суддя Ченцова С.М.) водія розглядалася інша справа № 751/4148/23 за статтею 130 КУпАП. Це провадження про адміністративне правопорушення було закрито у зв’язку із відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення. В постановах суду у цих справах збігаються відомості щодо особи водія;
3. притягнутий суддею Ченцовою С.М. до адміністративної відповідальності у справі № 751/4535/24 водій вчинив перед цим інше адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, що підтверджено постановою суду у справі № 748/3599/24. В постановах суду у цих справах збігаються відомості про дату народження водія і керований транспортний засіб;
4. притягнутий суддею Ченцовою С.М. до адміністративної відповідальності у справі № 751/10014/24 водій притягався раніше до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, що підтверджено постановою суду у справі № 750/15708/24. В постановах суду у цих справах збігаються відомості щодо особи водія.

41. Це, на переконання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, може свідчити про порушення суддею Ченцовою С.М. чітких вимог КУпАП з настанням істотних негативних наслідків, якими, за висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 15 травня 2025 року у справі № 990SCGC/6/25, можуть бути, зокрема:

1) уникнення правопорушником відповідальності, яку він безспірно мав понести у зв’язку з доведенням учинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП;

2) невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Це формує у громадян відчуття безкарності та стимулює продовження вчинення правопорушень;

3) у зв’язку з недотриманням суддею під час розгляду справ прямих вимог КУпАП нівелюються зусилля законодавця, які з запровадженням відповідних правил були спрямовані на унеможливлення уникнення покарань. Це ще більше посилює поширення в суспільстві думки, що завдяки суддям навіть пряма заборона не перешкоджає легкому уникненню покарання за керування транспортним засобом у стані сп’яніння. А отже, такі дії судді підривають авторитет правосуддя та не сприяють довірі громадян до суду.

42. Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що наведені в дисциплінарній скарзі та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Новозаводського районного суду міста Чернігова Ченцової С.М. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок грубої недбалості <…> грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).
43. Перевірка та дослідження наведених обставин будуть здійснюватися дисциплінарним інспектором під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду.
44. Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Новозаводського районного суду міста Чернігова Ченцової Світлани Миколаївни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Члени Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя