Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Новік Лалі Мурманівни на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 червня 2024 року № 1841/1дп/15-24 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 27 червня 2024 року (вх. № 2458/0/6-24) надійшла скарга судді Дніпровського (Дніпропетровського) районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 червня 2024 року № 1841/1дп/15-24 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 27 червня 2024 року зазначену скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Усику Г.І. для перевірки.

Суддя Новік Л.М. надіслала скаргу на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 червня 2024 року № 1841/1дп/15-24 з дотриманням вимог та строків, визначених Законом України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі – Закон № 1798-VIII).

Суддю Новік Л.М., скаржника Маселка Р.А. повідомлено належним чином у встановленому законом порядку, зокрема шляхом оприлюднення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя, про дату, час і місце засідань Вищої ради правосуддя з розгляду скарги судді Дніпровського (Дніпропетровського) районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 червня 2024 року № 1841/1дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, призначених на 23 липня, 19 вересня, 10 та 31 жовтня 2024 року, 30 січня, 6 та 18 лютого, 4 березня, 11 та 25 листопада 2025 року.

23 липня, 19 вересня, 10 та 31 жовтня 2024 року, 30 січня, 18 лютого 2025 року , у зв’язку із відсутністю в засіданні Вищої ради правосуддя кворуму для розгляду скарги судді Дніпровського (Дніпропетровського) районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 червня 2024 року № 1841/1дп/15-24 Вища рада правосуддя не включила до порядку зазначене питання.

Також у засіданнях Вищої ради правосуддя 6 лютого та 4 березня 2025 року задоволено заяви члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. про самовідвід від участі в розгляді скарги судді Дніпровського (Дніпропетровського) районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 червня 2024 року № 1841/1дп/15-24 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Суддя Новік Л.М. та її представник – адвокат Остапенко Є.С. – мали намір взяти участь у засіданнях Вищої ради правосуддя, призначених на 23 липня, 19 вересня, 10 жовтня 2024 року, у режимі відеоконференції, що підтверджується клопотаннями судді Новік Л.М. (від 22 липня 2024 року вх. № 2458/1/6-24, від 16 вересня 2024 року вх. № № 2458/2/6-24, від 7 жовтня 2024 року вх. № № 2458/3/6-24) та адвоката Остапенка Є.С. (від 22 липня 2024 року вх. № О-3784/0/7-24, від 16 вересня 2024 року вх. № О-3784/1/7-24, від 7 жовтня 2024 року № О-3784/3/7-24).

10 жовтня 2024 року на електронну пошту Вищої ради правосуддя надійшли клопотання судді Дніпровського (Дніпропетровського) районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. (вх. № 2458/4/6-24), а також адвоката Остапенка Є.С., який діяв в інтересах Новік Л.М. (вх. № О-3784/4/7-24), про зупинення розгляду скарги судді Новік Л.М. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 червня 2024 року № 1841/1дп/15-24, оскільки відповідно до наказу начальника Амур-Нижньодніпровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Дніпро від 9 жовтня 2024 року № 468 солдат Новік Л.М. призвана на військову службу за мобілізацією та направлена для проходження військової служби до військової частини ____. До клопотань долучено копію довідки т.в.о начальника Амур-Нижньодніпровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 9 жовтня 2024 року № 8789, а також витяг з наказу начальника Амур-Нижньодніпровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (з адміністративно-господарської діяльності) від 9 жовтня 2024 року № 468 «Про призов військовозобов’язаних за загальною мобілізацією».

За збігом обставин, того самого дня, 10 жовтня 2024 року, до Вищої ради правосуддя надійшов лист прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури О. Колотила (вх. № 11928/0/8-24), яким повідомлено, що вироком Вищого антикорупційного суду від 9 жовтня 2024 року Новік Л.М. визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України). До листа долучено копію вироку в електронному вигляді.

Наступне засідання Вищої ради правосуддя з розгляду скарги судді Новік Л.М. було призначено на 31 жовтня 2024 року.

До зазначеної дати, представник судді Новік Л.М. – адвокат Остапенка Є.С. звернувся до Вищої ради правосуддя з клопотаннями (від 22 жовтня 2024 року № О-3784/5/7-24 та від 23 жовтня 2024 року № О-3784/6/7-24), у яких наполягав на вирішенні поданого ним, в інтересах судді Новік Л.М., клопотання про зупинення розгляду скарги судді Новік Л.М. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 червня 2024 року № 1841/1дп/15-24, а також просив долучити до матеріалів дисциплінарного провадження копію наказу в.о. голови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2024 року № 357-к, яким Новік Л.М. увільнено від виконання обов’язків на посаді судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з 9 жовтня 2024 року на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації. Припинено нарахування та виплату судді Новік Л.М. суддівської винагороди.

У клопотанні від 28 жовтня 2024 року вх. 2458/5/6-24 адвокат Остапенко Є.С. просив розгляд скарги Новік Л.М. проводити за його участі у режимі відеоконференції.

На запит члена Вищої ради правосуддя від 1 листопада 2024 року № 30249/0/9-24 Військова частина ____ листом від 23 листопада 2024 року вих. № 4602 повідомила, що солдат Новік Л.М. з 10 жовтня 2024 року зарахована до особового складу військової частини на посаду радіотелеграфістки радіостанції вузла зв’язку та інформатизації.

Наступне засідання Вищої ради правосуддя з розгляду скарги судді Новік Л.М. було призначено на 31 січня 2025 року.

До зазначеної дати суддя Новік Л.М. звернулася до Вищої ради правосуддя з клопотаннями від 23 січня 2025 року № 341/0/5-25, у якому повідомляла про бажання бути присутньою особисто під час розгляду її скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 червня 2024 року № 1841/1дп/15-24, а також про те, що проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період. Додатково повідомила, що особовому складу військової частини, перебуваючи на об’єктах військової частини заборонено користуватися іншими електронними засобами.

Надалі суддя Новік Л.М. звернулася до Вищої ради правосуддя із заявами (від 4 лютого 2025 року вх. № 341/1/6-25, від 17 лютого 2025 року № 341/2/6-25), у яких звертала увагу Вищої ради правосуддя на те, що «не представлена захистом, оскільки на час мобілізації розірвала угоду із захисником». Суддя Новік Л.М. повідомляла, що не може прибути на чергові засідання Вищої ради правосуддя з розгляду її скарги, призначені на 6 та 18 лютого 2025 року, відповідно, оскільки проходить військову службу у військовій частині ____ та виконує обов’язки за призначенням.

Вища рада правосуддя ухвалою від 4 березня 2025 року № 405/0/15-25 відмовила у задоволенні клопотання судді Новік Л.М. про зупинення розгляду скарги судді Дніпровського (Дніпропетровського) районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 червня 2024 року № 1841/1дп/15-24 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Відмовляючи у задоволенні клопотання судді Новік Л.М. про зупинення розгляду поданої неї скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 червня 2024 року № 1841/1дп/15-24 на підставі пункту 1 частини чотирнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», у зв’язку з перебуванням судді Новік Л.М. на військовій службі за призовом по мобілізації, Вища рада правосуддя виходила з того, що зміст частини чотирнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та пункту 13.37 Регламенту Вищої ради правосуддя свідчить про дискрецію Вищої ради правосуддя (її дисциплінарного органу) під час вирішення клопотання судді про зупинення дисциплінарного провадження з урахуванням обставин такого дисциплінарного провадження та за результатами оцінки клопотання на предмет його обґрунтованості.

У контексті наведеного, під час вирішення клопотання судді Новік Л.М. про зупинення розгляду поданої нею скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 червня 2024 року № 1841/1дп/15-24, Вища рада правосуддя взяла до уваги, що саме суддя Новік Л.М. ініціювала питання про перегляд рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 червня 2024 року № 1841/1дп/15-24, а також, що її було мобілізовано до лав Збройних Сил України вже після розгляду Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя дисциплінарної справи про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та після оскарження ухваленого у такій дисциплінарній справі рішення до Вищої ради правосуддя, попри те, що згідно з пунктом 18 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов’язані судді не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Крім того, Вища рада правосуддя урахувала, що відповідно до пункту 5.27 Регламенту Вищої ради правосуддя засідання Вищої ради правосуддя можуть проводитися в режимі відеоконференції за наявності технічної можливості, і Військова частина ____ у листі від 23 листопада 2024 року вих. № 4602 не висловила заперечень щодо можливості участі солдата Новік Л.М. у засіданні Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції.

На запит члена Вищої ради правосуддя від 15 жовтня 2025 року про надання відомостей щодо проходження Новік Л.М. військової служби у військовій частині ____, обійманої нею посади та чи залучена вона до безпосередньої участі у бойових діях чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) та виконує обов’язки військовослужбовця за призначенням, військова частина ____ листом від 21 жовтня 2025 року вх. № 11215/0/8-25 повідомила, що «Новік Л.М. проходить військову службу у військовій частині ____, займає посаду штаб-сержанта 3 категорії групи з’ясування обставин, причин та умов вчинення правопорушень. Відомості щодо залучення Новік Л.М. до заходів, необхідних для забезпечення оборони України під час несення нею військової служби обумовлені наказами та завданнями щодо безпосереднього залучення до заходів, що застосовуються під час дії правового режиму воєнного стану, та спрямовані на забезпечення оборони України. Наказом командира 762 окремої бригади охорони (по особовому складу) від 29 серпня 2025 року солдату Новік Л.М. присвоєно військове звання – молодший сержант. На даний час молодший сержант Новік Л.М. проходить службу у військовій частині ____ та виконує обов’язки військовослужбовця за призначенням».

Ураховуючи наведене, Вища рада правосуддя призначила чергове засідання з розгляду її скарги на 11 листопада 2025 року, однак таке не відбулося у зв’язку із відсутністю в засіданні Вищої ради правосуддя кворуму для розгляду скарги судді Новік Л.М.

10 листопада 2025 року суддя Новік Л.М. повторно звернулася до Вищої ради правосуддя із клопотанням (вх. № 341/4/6-25) про зупинення розгляду її скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 червня 2024 року № 1841/1дп/15-24. Зазначила, що не може ні особисто, ні в режимі відеоконференції взяти участь у засіданні Вищої ради правосуддя, оскільки особовому складу військової частини, перебуваючи на військових об’єктах, заборонено користуватися мобільними комунікаційними пристроями та іншими електронними засобами.

Відмовляючи у задоволенні повторного клопотання судді Новік Л.М. про зупинення розгляду скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 червня 2024 року № 1841/1дп/15-24, Вища рада правосуддя в ухвалі від 25 листопада 2025 року, постановленій в засіданні Вищої ради правосуддя, виходила з того, що суддя Новік Л.М. до клопотання від 10 листопада 2025 року не долучила відомостей про істотну зміну характеру проходження нею військової служби порівняно з тими, що були наявними на момент вирішення Вищою радою правосуддя її попереднього клопотання від 10 жовтня 2024 року про зупинення розгляду скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 червня 2024 року № 1841/1дп/15-24, а тому вважала за можливе розглядати скаргу Новік Л.М. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 червня 2024 року № 1841/1дп/15-24 без її участі.

 

Відомості про суддю

Новік Лалі Мурманівна Указом Президента України від 7 жовтня 2005 року № 1429/2005 призначена суддею Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 4 листопада 2010 року № 2678-VІ обрана суддею Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області безстроково. Указом Президента України від 23 квітня 2014 року № 430/2014 переведена на посаду судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 1 липня 2021 року № 1437/0/15-21 суддю Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. тимчасово, до 9 серпня 2021 року, відсторонено від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 7 березня 2023 року № 183/0/15-23 суддю Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження за обвинуваченням Новік Л.М. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

 

Стислий зміст дисциплінарної скарги. Підстави відкриття дисциплінарної справи

9 липня 2021 року до Вищої ради правосуддя (вх. № М-3440/15/7-21) надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. на дії судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М., а саме допущення нею поведінки, що підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Дисциплінарна скарга мотивована тим, що 7 червня 2021 року детективи Національного антикорупційного бюро України спільно зі Службою безпеки України в Дніпропетровській області за процесуального керівництва задокументували отримання суддею Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА1 неправомірної вигоди в розмірі 2 500 доларів США.

Відповідно до встановлених правоохоронними органами відомостей у провадженні судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. перебувала цивільна справа № 175/3623/19 за позовом ОСОБА2 до ОСОБА3, ОСОБА4 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки недійсним, під час розгляду якої суддя ОСОБА1 спілкувалась з однією зі сторін у справі у позапроцесуальний спосіб та вимагала грошові кошти за ухвалення судового рішення в інтересах фізичної особи в такій справі.

1 липня 2021 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення № 1437/0/15-21 «Про задоволення клопотання Генерального прокурора Венедіктової І.В. про тимчасове відсторонення судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності», зі змісту якого скаржнику стало відомо про те, що 27 січня 2021 року суддя ОСОБА1 запросила адвоката ОСОБА5 до свого службового кабінету для розмови. Під час розмови суддя ОСОБА1, переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно з метою одержання неправомірної вигоди за ухвалення нею як головуючим у справі судового рішення на користь відповідача, у завуальованій формі висловила прохання адвокату ОСОБА5 надати їй неправомірну вигоду в розмірі 2 000 доларів США.

15 квітня 2021 року о 10:24 суддя ОСОБА1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на одержання від ОСОБА5 неправомірної вигоди, перебуваючи у службовому кабінеті, повідомила, що він має надати їй додатково неправомірну вигоду в розмірі 500 доларів США за ухвалення судового рішення про скасування заходу забезпечення позову у цивільній справі № 175/3623/19.

7 червня 2021 року о 15:50 суддя ОСОБА1 під час зустрічі із ОСОБА5 на виконання попередньої домовленості одержала від ОСОБА5 неправомірну вигоду в розмірі 2 500 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України становило 68 228,50 грн.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 червня 2021 року до ОСОБА1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 600 грн, з покладенням на ОСОБА1 процесуальних обов’язків на строк дії ухвали, тобто на два місяці.

Вказана подія у зв’язку із суспільною значущістю набула широкого розголосу. Інформацію про зазначену подію розповсюдили численні медіаресурси (дисциплінарна скарга містить відповідні посилання).

На переконання скаржника, відомості, викладені в рішенні Вищої ради правосуддя про відсторонення судді Новік Л.М. від здійснення правосуддя у звʼязку з притягненням до кримінальної відповідальності та розповсюджені в численних медіаресурсах, можуть свідчити про допущення суддею Новік Л.М. поведінки, що підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Посилаючись на наведене, скаржник Маселко Р.А. просив перевірити наявність у діях судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. ознак дисциплінарного проступку та застосувати до судді дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 15 січня 2024 року № 89/1дп/15-24 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. з підстав можливої наявності в її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VІІІ) (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).

 

Фактичні обставини, установлені під час розгляду дисциплінарної справи

Предметом перевірки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя була поведінка судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. під час перебування у її провадженні цивільної справи № 175/3623/19 за позовом ОСОБА2 до ОСОБА3, ОСОБА4 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки недійсним, зокрема щодо наявності позапроцесуальних взаємовідносин між суддею ОСОБА1 та адвокатом ОСОБА5, що здійснював представництво інтересів відповідача ОСОБА3 у зазначеній справі.

Установлено, що 12 вересня 2021 року до провадження судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. надійшла цивільна справа № 175/3623/19 за позовом ОСОБА2 до ОСОБА3, ОСОБА4 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки недійсним.

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. від 13 вересня 2019 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення заборони будь-яким особам здійснювати дії щодо відчуження та реєстрації нерухомого майна, а саме житлового будинку та земельної ділянки, на якій розташований будинок із господарськими будівлями і спорудами.

Відповідно до ухвали судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. від 20 лютого 2020 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

3 лютого 2021 року адвокат ОСОБА5, який здійснював представництво інтересів відповідача ОСОБА3, подав до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області (далі – Управління СБУ у Дніпропетровській області) заяву, у якій повідомив, що у жовтні 2020 року він звертався до Служби безпеки України (далі – СБУ) із заявою про вимагання суддею ОСОБА1 неправомірної вигоди за пришвидшення розгляду справи № 175/2154/20 за позовом ОСОБА6 до ОСОБА7 та ухвалення рішення на користь позивача. Згодом, 27 січня 2021 року, він відвідав Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області для того, щоб дізнатися інформацію щодо розгляду цієї справи. Під час розмови із суддею ОСОБА1 повідомив, що одночасно представляє інтереси відповідача ОСОБА3 у цивільній справі № 175/3623/19. Після обговорення обставин вказаної цивільної справи суддя повідомила, що для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позовних вимог та ухвалення судового рішення на користь відповідача необхідно передати їй неправомірну вигоду у виді грошових коштів.

На підставі викладеного ОСОБА5, заявивши про готовність надати допомогу в документуванні факту вимагання в нього неправомірної вигоди, просив Управління СБУ у Дніпропетровській області розглянути його заяву та вжити заходів правового реагування.

У заяві ОСОБА5 вказав, що обізнаний зі статтями КК України про відповідальність за надання неправдивих відомостей та визначене за це покарання.

5 лютого 2021 року заява ОСОБА5 із Управління СБУ у Дніпропетровській області надійшла до Національного антикорупційного бюро України.

Відповідно до повідомлення про початок досудового розслідування від 10 лютого 2021 року старший детектив Національного бюро Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Д. Давидчук 9 лютого 2021 року розпочав досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 9 лютого 2021 року, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі повідомлення Управління СБУ у Дніпропетровській області та долученої до нього заяви ОСОБА5.

Згідно з постановою про залучення особи до конфіденційного співробітництва та до проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 28 лютого 2021 року ОСОБА5 залучено до проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

У квітні 2021 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Колотило О.О. надіслав до Національного антикорупційного бюро України лист для приєднання до матеріалів кримінального провадження № ____ розсекречених матеріальних носіїв інформації, зокрема протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю особи від 28 січня 2021 року в межах кримінального провадження № ____ від 13 жовтня 2020 року, із якого вбачається таке.

28 січня 2021 року співробітник Управління СБУ у Дніпропетровській області старший лейтенант Лічман Р.В. під час здійснення досудового розслідування в межах кримінального провадження № ____ від 13 жовтня 2020 року провів аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА1, відповідно до якого 27 січня 2021 року ОСОБА5 та ОСОБА1 разом увійшли в кабінет і між ними відбулася розмова, під час якої звучали, зокрема, такі фрази:

ОСОБА1: «У вас есть 5 минут».

ОСОБА5: «Я постараюсь уложиться, ОСОБА1».

ОСОБА1: «Говорите».

ОСОБА5: «Смотрите, тут как бы хотел спросить, во-первых, по ОСОБА6. Там на следующей неделе уже ж у нас заседание. Можно ли рассчитывать, что мы получим сразу решение?...».

ОСОБА1: «… В принципе, я не вижу повода, чтобы его не рассмотрели».

ОСОБА5: «Я понял. Что для этого нужно?».

ОСОБА1: «Ну, как считаете нужным».

ОСОБА5: «Я понял. И второй вопрос по поводу (не дог., пауза)».

ОСОБА1: «Ну там куда-то вы вошли, в какой-то второй (не дог.)».

ОСОБА5: «Да, ОСОБА3…».

ОСОБА1: «… А Вы, кстати, за кого?».

ОСОБА5: «За ОСОБА3, за ответчика... Короче, там надо відмовити им в позові, и все. Право власності за нами остаеться. И все».

ОСОБА1: «Ну тут большой вопрос».

ОСОБА5: «Вот тож! Когда можно подойти тогда, по нему поговорить?».

ОСОБА1: «Надо его перенести, это заседание».

ОСОБА5: «Перенести его? Оно будет 26, по-моему, февраля».

ОСОБА1: «А-а, в феврале… Я думала Вы говорите…».

ОСОБА5: «Нет-нет-нет. На следующей неделе у нас вот этот ОСОБА6 наш».

ОСОБА1: «А, ну хорошо, я тогда почитаю».

Надалі між ОСОБА1 та ОСОБА5 відбулася розмова щодо обставин справи, під час якої ОСОБА1 зазначила таке:

ОСОБА1: «Ну, вот если я откажу в доверености – это не менше 2–3 часа. Если в этой части откажу, то сыпется все остальное».

ОСОБА5: «Ну, понятно».

ОСОБА1: «Два. Чтобы и вам было пристроиться».

ОСОБА5: «Понял. Чудесно, мне очень нравится... Я думаю, что тогда все там на днях, появлюсь по поводу ОСОБА6».

ОСОБА1: «Ну, и вы так уже как-то пробивайте, потому что, если нет смысла, то пошел он лесом… Ему дороже выйдет на втором этаже. И ходить, и пройти все круги ада».

Зазначений вище факт спілкування 27 січня 2021 року адвоката ОСОБА5 із суддею ОСОБА1 відображено також у протоколі допиту свідка (ОСОБА5) від 16 лютого 2021 року, у якому він пояснив деталі обговорення з ОСОБА1 обставин справи № 175/3623/19.

Відповідно до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 5 березня 2021 року, складеного співробітником Управління СБУ у Дніпропетровській області лейтенантом Кудрєватих Д.С., який в межах кримінального провадження № ____ від 9 лютого 2021 року провів аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА1, 4 березня 2021 року ОСОБА5 та ОСОБА1 увійшли в кабінет судді і між ними відбулася розмова, під час якої звучали, зокрема, такі фрази:

ОСОБА5: «Так у нас же там 15-го числа будет ОСОБА3».

ОСОБА1: «Да».

ОСОБА5: «Да. Можно ж рассчитывать, чтоб это было уже окончательное решение... Вы откажете полностью им в исковых?».

ОСОБА1: «… А ты практику смотрел какую-нибуть? Нашел мне, показал что-нибудь, поработал над этим вопросом?».

ОСОБА5: «Честно? Нет… Ну, в общем, мы можем рассчитывать, что так будет окончательное решение уже?».

ОСОБА1: «Я уже боюсь тебе говорить так: «Знаешь, вот мы можем». Потому что вот этот второй иск, да…».

ОСОБА5: «ОСОБА6…».

ОСОБА1: «…Тут, понимаешь, как бы палка о двух конца… То есть ты должен написать, что хоть что-нибудь, что “Прошу на исполнение постановления... Сроки нарушены в связи с тем, что мой клиент…”. Просто ж ты так не можешь… Какое-то письмо ты должен, какое-то ходатайство».

ОСОБА5: «Ходатайство, да, подготовил».

ОСОБА1: «Сдавай его. Ну, и все. Да до ОСОБА3 еще, господи, так далеко. Это еще в апреле».

ОСОБА5: «Ну, так что, можем рассчитывать на окончательное?».

ОСОБА1: «Ну, какие-то же письменные пояснения ты будешь писать или нет?... У тебя ж будут дебаты. Ты что-то ж будешь говорить».

ОСОБА5: «…Конечно… Я вам тогда подвезу дебаты свои. Ну, свои рассуждения, чтоб вы посмотрели по этому делу».

ОСОБА1: «Ну давай. До апреля месяца, дай Бог, чтоб мы были в хорошем здравии, живы и все остальное».

ОСОБА5: «Я тогда поговорю с клиенткой, подскочу к вам».

Відповідно до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 15 квітня 2021 року, складеного співробітником Управління СБУ у Дніпропетровській області Кудрєватих Д.С., який у межах кримінального провадження № ____ від 9 лютого 2021 року провів аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА1, 14 квітня 2021 року ОСОБА5 зателефонував ОСОБА1 і між ними в месенджері застосунку «WhatsApp» відбулася така розмова:

ОСОБА1: «Здравствуй, ОСОБА8!».

ОСОБА5: «Добрый вечер. ОСОБА1, вы звонили? Пропущенный от вас».

ОСОБА1: «Ну, ничего страшного. Не все так плохо».

ОСОБА5: «Да? Ну, завтра заседание. Может, я до заседания к вам подъеду, мы переговорим?».

ОСОБА1: «А на сколько?».

ОСОБА5: «На 14-ть у нас. Это по ОСОБА3. На 14-ть, по ОСОБА3».

ОСОБА1: «Слушай, зачем ты мне говоришь фамилию?! Я помню, как эта фамилия! Я спрашиваю, на сколько. И вообще, ты понимаешь, слово – не воробей, называется!».

ОСОБА5: «Все, я понял. Я же двоечник в этом плане».

ОСОБА1: «Давай завтра приедь где-то к 10-ти. Сможешь?».

ОСОБА5 – «Хорошо».

Відповідно до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 15 квітня 2021 року, складеного співробітником Управління СБУ у Дніпропетровській області Кудрєватих Д.С., який у межах кримінального провадження № ____ від 9 лютого 2021 року провів аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА1, 15 квітня 2021 року ОСОБА5 увійшов до робочого кабінету судді ОСОБА1, і між ними відбулася розмова, під час якої звучали, зокрема, такі фрази:

ОСОБА5:«Здравствуйте, как ваше здоровьеце?».

ОСОБА1: «Нормально».

ОСОБА5: «ОСОБА1, я проговорил с клиентом по двум часам. В принципе, все нормально. Теперь что? Какой у нас план действий? Как мы поступаем? Когда нам выходить уже на окончательное, и там …».

ОСОБА1: «Да я бы сегодня… Я думала, что мы сегодня пойдем. Но… Давай попробуем его на 28-е апреля назначить».

ОСОБА5: «Угу».

ОСОБА1: «И, если что, там хотя бы резолютивку вынесу. Но ты ему говоришь, за то, чтобы я назначила «скасувати забезпечення», еще 500».

ОСОБА5: «Хорошо».

ОСОБА1: «...я запитаю, чи є в порядку доповнення, заяви або клопотання. Это хитрый вопрос щодо експертиз чи інших дослідів… Ні в кого немає. И тебе придется говорить, что ты..., что позивач, який обґрунтовує твої позовні вимоги: “погано бачила”, “погано чула”, чи (нецензурний вислів) “не усвідомлювала”. Не призначати з цього приводу відповідних експертиз. И обязательно зверни на це увагу!».

ОСОБА5: «Понял».

ОСОБА1: «Щоб навіть запитав, поставив питання на розгляд, але клопотань таких не було – это очень важно! Я это буду прикреплять к решению».

Зазначений вище факт телефонної розмови адвоката ОСОБА5 із суддею ОСОБА1 та спілкування в робочому кабінеті судді відображено у протоколі допиту свідка (ОСОБА5) від 20 квітня 2021 року, у якому він пояснив деталі телефонної розмови з ОСОБА1 та зазначив про пояснення судді, як йому потрібно підготувати дебати та яким буде механізм ухвалення рішення на користь ОСОБА3

Відповідно до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 24 травня 2021 року, складеного співробітником Управління СБУ у Дніпропетровській області Кудрєватих Д.С., який у межах кримінального провадження № ____ від 9 лютого 2021 року провів аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА1, 24 травня 2021 року ОСОБА5 увійшов до робочого кабінету судді ОСОБА1, і між ними відбулася розмова, під час якої звучали, зокрема, такі фрази:

ОСОБА5: «Здравствуйте, ОСОБА1! Как ваш отпуск?».

ОСОБА1: «Нормально».

ОСОБА5: «Уже все? Полностью работаете, в рабочем процессе?».

ОСОБА1: «Еще нет, еще только пытаюсь».

ОСОБА5: «А! Пытаетесь?».

ОСОБА1: «Двери открывайте и закрывайте. Что? Спрашивайте, что?».

ОСОБА5: «Ax! Смотрите, у нас же 7-го числа заседание».

ОСОБА1: «Так, это у нас кто?».

ОСОБА5: «ОСОБА3».

ОСОБА1: «ОСОБА3».

ОСОБА5: «Да».

ОСОБА1: «Надо его уже заканчивать».

ОСОБА5: «Надо заканчивать. Можем ли мы рассчитывать, что будет уже окончание у нас?».

ОСОБА1: «Оно у нас на какой стадии, скажи мне?».

ОСОБА5: «А у нас уже все, в принципе. У нас уже по идее должно было вот перед вашим отпуском…».

ОСОБА1: «…Ну, вот смотрите, я его поставила на 16:30, чтобы можно было пойти… В совещательную комнату. Попробуем мы пойти в совещательную. Ну, и что мы там с тобой как-то говорили?».

ОСОБА5: «Ну, вы сказали два часа и еще полчаса».

ОСОБА1: «Угу, угу. Да».

ОСОБА5: «Да. Все, тогда я, там, либо на этой недельке, либо на следующей к вам подскочу».

ОСОБА1: «Хорошо».

ОСОБА5: «Что по сегодняшнему дню? Что можно сегодня?».

ОСОБА1: «А что у нас с этим...».

ОСОБА5 – «ОСОБА6? А он уже заявил, этот, адвокат клопотання про те, що це в загальному провадженні. Було спрощене. А мы перешли в загальне провадження».

ОСОБА1: «Ну, сегодня, я надеюсь, закроем підготовче. А ты должен был посмотреть практику... Хорошо, ОСОБА8, иди, чтобы вы не столкнулись…».

ОСОБА5: «Да, хорошо, тогда в 12:30 я буду здесь!».

Відповідно до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 8 червня 2021 року, складеного співробітником Управління СБУ у Дніпропетровській області Кудрєватих Д.С., який у межах кримінального провадження № ____ від 9 лютого 2021 року провів аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА1, 7 червня 2021 року ОСОБА5 увійшов до робочого кабінету судді ОСОБА1, і між ними відбулася розмова, зокрема такого змісту:

ОСОБА5: «Здравствуйте. Можно?».

ОСОБА1: «Да, присаживайтесь».

ОСОБА5: «Та я просто рассчитывал, что мы уже сегодня все – стартанем, все сделаем, блин. Я даже с собой “два с половиной” часа забрал».

При цьому ОСОБА5 дістав згорнутий аркуш паперу білого кольору, показав його ОСОБА1, тримаючи перед собою.

ОСОБА1: «Ну, да что я могу сделать? Ну, вот, блин. Там у нас, и мы сейчас это, а там (незензурна лексика), свідок якийсь недопитаний. Я хочу спеціально вот этого ОСОБА9…».

ОСОБА5: «Так что, сегодня нелетная погода будет?».

ОСОБА1: «У?».

ОСОБА5:«Нелетная погода сегодня? Ничего тогда?».

ОСОБА1: «Ну, я не знаю, как вы хотите».

ОСОБА5: «Ну, как? Ну, блин. Я могу… Давайте уже наверняка тогда».

ОСОБА1: «Давайте».

ОСОБА5 підійшов до робочого столу, поклав на нього згорнутий аркуш паперу білого кольору та відійшов, одночасно ОСОБА1 взяла вказаний аркуш у руки та поклала під свій робочий стіл.

Подальший діалог полягав в обговоренні матеріалів справи, зокрема щодо представника сторони, який є «братом судьи ОСОБА9 из АНД». Також звучали такі фрази:

ОСОБА1: «Я уже сама заинтересована».

ОСОБА5: «Понятно».

ОСОБА1: «Вот здесь мне не сложно».

ОСОБА5: «Хорошо. У нас послезавтра этот, гребаный ОСОБА6».

ОСОБА1: «С ОСОБА6, вообще-то, то печально. Потому что я знаю, какие действия будут у адвоката. Это будут 100 процентов – “зупинити провадження до розгляду”».

Після обговорення інших, не пов’язаних зі справою питань, ОСОБА1 повідомила ОСОБА5, яка судова практика має бути застосована в цивільній справі за позовом ОСОБА6.

Під час розмови були озвучені, зокрема, такі фрази:

ОСОБА1: «Вы понимаете, как. Смотрите, там должна быть какая практика…».

ОСОБА5: «…Я Вам дебаты давал, кстати, читать? Не смотрели вы?».

ОСОБА1: «По-моему, давали».

Після цього ОСОБА1 надала ОСОБА5 вказівки щодо необхідності написати клопотання щодо неприбуття представника в судові засідання.

ОСОБА1: «… Пишите. Вот, сейчас сядьте и пишите, “які засідання він не був”. “Що він не надав підстави неявки в минулі“. Какое количество заседаний, уважительных причин. И документов, подтверждающих уважительность “неприбуття до судової зали не надав”…».

Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА5 від 8 червня 2021 року ОСОБА5 пояснив, що 7 червня 2021 року детектив Національного антикорупційного бюро України у присутності понятих вручив йому грошові кошти в сумі 2 500 доларів США як предмет неправомірної вигоди, яку він мав передати судді ОСОБА1. Отримані грошові кошти ОСОБА5 загорнув в аркуш білого кольору формату А4 та поклав до лівої нагрудної кишені свого піджака. Того самого дня ОСОБА5, перебуваючи у приміщенні службового кабінету судді ОСОБА1, як зазначено у протоколі допиту свідка ОСОБА5, запитав у судді, чи необхідно йому передати ці кошти, на що ОСОБА1 відповіла згодою.

У протоколі вказано, що суддя ОСОБА1 взяла в руки аркуш паперу із загорнутими в нього грошовими коштами та поклала під свій робочий стіл.

При цьому ОСОБА5 зауважив, що, говорячи про 2 500 доларів США, він вживав умовну фразу «два с половиной часа», оскільки саме таку фразу під час попередніх розмов суддя ОСОБА1 обрала як завуальовану форму визначення суми неправомірної вигоди.

Із наявних у матеріалах кримінального провадження протоколів допиту свідка від 13 липня 2021 року вбачається, що помічники судді ОСОБА1, ОСОБА10 та ОСОБА11 надали аналогічні за змістом пояснення, що вони не чули жодних розмов щодо висловленої ОСОБА5 пропозиції судді ОСОБА1 про надання неправомірної вигоди.

Водночас помічник судді ОСОБА1 – ОСОБА10 вказала, що ОСОБА5 після вступу у справу № 175/3623/19 як представник ОСОБА3 неодноразово заходив до них у кабінет та зазвичай запитував, чи може суддя ОСОБА1 його прийняти. Іноді він заходив до судді та спілкувався з нею, проте точну кількість разів помічник не пам’ятає.

Згідно із протоколом допиту свідка від 13 липня 2021 року Сапай О.Г., яка працювала на посаді секретаря судді, пояснила, зокрема, що 7 червня 2021 року повідомила ОСОБА5, який перебував у коридорі, що розгляд справи не відбудеться, на що він відповів, що хоче поговорити з ОСОБА1 особисто. На слова секретаря, що ОСОБА5 чекає в коридорі, суддя сказала повідомити йому дату засідання у справі. Секретар вийшла та повідомила цю інформацію ОСОБА5, після чого він зайшов до кабінету судді, у якому пробув близько 10 хвилин.

Зазначені вище фактичні обставини Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила із копій матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 9 лютого 2021 року за обвинуваченням судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, які містяться у клопотаннях про тимчасове відсторонення судді Новік Л.М. від здійснення правосуддя у зв’язку із притягненням до кримінальної відповідальності (вх. № 5916/0/8-21 від 25 червня 2021 року, вх. № 913/0/8-23 від 3 березня 2023 року), що перебувають у розпорядженні Вищої ради правосуддя, дозвіл на використання та розголошення відомостей з яких надано згідно з листом заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. від 27 грудня 2023 року.

 

У засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 29 квітня 2024 року, як свідка було викликано ОСОБА5, який 12 березня 2024 року надіслав на електронну адресу Вищої ради правосуддя клопотання, до якого долучив копію заяви, посвідченої приватним нотаріусом Кейтельгіссер О.М., у якому повідомив про готовність особисто надати пояснення під час розгляду дисциплінарної справи, зауваживши, що за ініціативою Вищого антикорупційного суду 20 грудня 2023 року його було повторно допитано у зв’язку зі зміною показань у частині того, що всі його дії, поведінка були сплановані працівниками Управління СБУ у Дніпропетровській області під примусом і залякуванням задля паплюження судді ОСОБА1.

29 квітня 2024 року в засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя також задоволено клопотання адвоката Остапенка Є.С. про виклик свідків Ганни Сотник, Юлії Рашед, Оксани Пилипенко (до зміни прізвища – Сапай) та Оксани Варави.

 

У засіданні Вищої ради правосуддя, яке відбулося 29 квітня 2024 року, свідок ОСОБА5 повідомив, що із суддею Новік Л.М. його пов’язують лише робочі стосунки, оскільки він як адвокат брав участь у цивільних справах за позовом ОСОБА6 до ОСОБА7 та ОСОБА2 до ОСОБА4, ОСОБА3.

Відповідно до пояснень ОСОБА5 влітку 2020 року до нього звернулися працівники правоохоронних органів та повідомили, що у них є певний компрометуючий матеріал стовно нього, запропонували на правах конфіденційного співробітництва надати неправомірну вигоду судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА1, на що ОСОБА5 погодився.

Після цього під керівництвом правоохоронних органів, керуючись їх інструктажем, ОСОБА5 надав неправомірну вигоду судді ОСОБА1.

На запитання доповідача щодо обставин знайомства із суддею ОСОБА5 повідомив, що обставин не пам’ятає, але це відбулося під час розгляду справи за позовом ОСОБА6, коли він звернувся до судді із запитанням, що робити для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, на що ОСОБА1 відповіла: «Все буде по закону, все буде так, як треба».

На запитання щодо обставин, зазначених у нотаріально завіреній заяві, яку ОСОБА5 подав до Вищого антикорупційного суду та копія якої надіслана до Вищої ради правосуддя, у якій вказано, що ОСОБА5 неодноразово зустрічався із суддею та просив її в позапроцесуальний спосіб прискорити розгляд справи, ОСОБА5 пояснив, що всі ці зустрічі керувалися працівниками правоохоронних органів, які проводили інструктаж, давали вказівки, що і як говорити, на чому акцентувати та яких висловів уникати.

На запитання доповідача, чи пропонував щось ОСОБА5 судді і, відповідно, чи погоджувалася вона на це чи ні, ОСОБА5 пояснив, що здебільшого вітав її зі святами та дарував квіти для налагодження дружніх стосунків, щоб запропонувати неправомірну вигоду.

На наступне запитання доповідача ОСОБА5 відповів, що нічого не пропонував судді і не пам’ятає, чи телефонувала йому суддя.

На запитання доповідача, за що ОСОБА5 позбавили свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю за скаргою Новік Л.М., ОСОБА5 відповів: «Неетична поведінка».

На уточнювальне запитання доповідача, які дії свідчили про його неетичну поведінку, чи неетична поведінка полягала виключно в даруванні квітів судді, ОСОБА5 відповів, що не пам’ятає змісту рішення КДКА та вважає, що це не стосується дисциплінарної справи стосовно судді Новік Л.М.

На запитання, як реагувала суддя на неодноразові натяки про готовність у будь-який час передати неправомірну вигоду, ОСОБА5 пояснив, що суддя відповідала, що нічого не потрібно, все буде в межах закону.

На запитання представника судді Новік Л.М. щодо характеру розмов ОСОБА5 із суддею Новік Л.М. під час зустрічей ОСОБА5 відповів, що цього не пам’ятає, зазначив, що розмови мали суто побутовий характер.

На запитання члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кваші О.О., чи обговорювалися певні обставини у справі, у якій він був представником, ОСОБА5 відповів, що майже весь час суддя Новік Л.М. здійснювала розгляд справи у своєму робочому кабінеті, поряд із яким розміщений кабінет секретарів та помічників судді, тому обговорювати будь-що інше не було сенсу і можливості, проте він на це натякав.

На запитання члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кваші О.О. ОСОБА5 відповів, що не пам’ятає точного змісту розмов із суддею, оскільки минуло багато часу.

На поставлене суддею Новік Л.М. запитання ОСОБА5, чи консультувала вона його, відповів, що не консультувала. На запитання, чи надавала які-небудь вказівки, як діяти в тій чи іншій справі, адвокат відповів, що не пам’ятає.

27 травня 2024 року в засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя взяли участь свідки Рашед Ю.О. та Пилипенко О.Г.

Свідок Рашед Ю.О. повідомила, що працює у Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області помічником судді із 2012 року. Із 2019 року працює другим помічником судді Новік Л.М. та наразі перебуває у відпустці для догляду за дитиною. Пояснила, що дійсно знає ОСОБА5 як адвоката, який брав участь у розгляді справи, яка перебувала у провадженні судді Новік Л.М. приблизно у 2021 році. Вона не бачила, щоб у кабінеті судді поза судовим засіданням був присутній адвокат ОСОБА5, часто він був у коридорі суду та чекав на розгляд справи.

На запитання представника судді Новік Л.М., за яких обставин адвокат потрапив до кабінету судді в день проведення обшуку, Рашед Ю.О. пояснила, що того дня було призначено розгляд справи за його участю, і він прийшов до суду за декілька годин. ОСОБА5 повідомили, що розгляд справи буде перенесено на іншу дату, однак він все одно наполягав на зустрічі.

На запитання представника судді Новік Л.М., чи бачила вона, як ОСОБА5 залишив кабінет судді, Рашед Ю.О. пояснила, що коли ОСОБА5 вийшов із кабінету, суддя вийшла за ним, намагаючись його зупинити, але в цей момент до приміщення зайшли люди з камерою.

На запитання судді Новік Л.М. Рашед Ю.О. відповіла, що суддя Новік Л.М. не запрошувала ОСОБА5 до свого кабінету ні особисто, ні через неї чи секретаря, та не давала їй [Рашед Ю.О.] або у її присутності будь-яких розпоряджень щодо підготовки проєктів рішень у двох справах, у яких ОСОБА5 здійснював представництво. Вона не була присутня під час приватних розмов судді з адвокатом.

Свідок Пилипенко О.Г. повідомила, що працювала секретарем у Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області з 2018 року. Безпосередньо із суддею Новік Л.М. почала працювати із січня 2019 року.

Пояснила, що знайома з адвокатом ОСОБА5 приблизно з 2020 року у зв’язку з його участю у розгляді цивільних справ. Вона не була свідком особистого спілкування судді з адвокатом будь-коли, окрім у дні засідань. Особисто в кабінет судді адвокат не заходив, лише після засідань залишався там на декілька хвилин для погодження дати наступного засідання.

На запитання судді Новік Л.М. чого вимагав від неї останні півроку адвокат ОСОБА5, Пилипенко О.Г. відповіла, що адвокат вимагав проведення засідання і ухвалення рішення.

 

Пояснення судді Новік Л.М. під час здійснення Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя дисциплінарного провадження

У письмових поясненнях від 14 липня 2021 року, наданих у межах проведення членом Вищої ради правосуддя Краснощоковою Н.С. попередньої перевірки за скаргою Маселка Р.А., суддя Новік Л.М. наголосила, що одним із правових принципів, закріплених у статті 62 Конституції України, є презумпція невинуватості, згідно з якою особа вважається «невинуватою» доти, доки її вину не буде доведено в установленому законом порядку.

У засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, яке відбулося 29 квітня 2024 року, суддя Новік Л.М. повідомила, що у двох кримінальних провадженнях (одне з яких закрито у зв’язку з відсутністю складу злочину) була вчинена провокація. На думку судді, відео та записи, які є предметом розгляду у Вищому антикорупційному суді, не є доказами, що підтверджують її вину, оскільки вони не передають увесь зміст діалогів.

Суддя зазначила, що висловлювання ОСОБА5: «Как бы нам», «Ну ми же домовлялись», і її запитання: «На який день?», свідчили про те, що вона не слідкувала за засіданням та не знала, коли воно відбудеться.

Суддя Новік Л.М. також вказала, що ОСОБА5, озвучуючи фрази: «Як же так… как бы нам…», «А на следующий раз буде рішення?», «Ну вы же обещали, я же уже там принес дебаты», як професійний адвокат усвідомлював, що до ухвалення остаточного рішення ще багато роботи, тому в судді склалося враження, що він приходив у засідання не для захисту порушених прав сторін.

На поставлене запитання щодо обставин, за яких їй вперше стало відомо про ОСОБА5, зокрема як адвоката, суддя Новік Л.М. пояснила, що у вересні 2020 року її секретар повідомила, що ОСОБА12, яка працює у Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області, неодноразово підходила до них та повідомляла, що у провадженні судді Новік Л.М. бере участь «гарний» захисник, якого всі знають і він «свій».

Уперше суддя почула про адвоката ОСОБА5 та побачила його після постановлення у справі ухвали про забезпечення позову за його клопотанням, коли він з метою отримання копії ухвали прийшов до суду 8 жовтня 2020 року, що співпало зі святом, а він, як пояснила суддя Новік Л.М., постійно був «нав’язливий у привітаннях».

На запитання головуючого, чи не насторожило суддю те, що ОСОБА12 сказала, що адвокат «свій», і що саме вона мала на увазі, використовуючи слова «свій для судді», суддя Новік Л.М. пояснила, що ОСОБА12 до неї не зверталася та не розмовляла з нею. Такі слова судді їй передала секретар.

На запитання, звідки в адвоката номер мобільного телефону судді, а в судді – номер телефону адвоката, суддя Новік Л.М. пояснила, що в нього є номери всіх телефонів – від секретаря до помічника, а в неї його номер зʼявився, тому що адвокат неодноразово їй телефонував.

На запитання щодо характеру стосунків між суддею та адвокатом, ураховуючи, що суддя під час розмов зверталася до нього лише по імені, суддя пояснила, що він здебільшого так представлявся.

На запитання, чи зверталася суддя до КДКА Дніпропетровської області, суддя Новік Л.М. повідомила, що дійсно зверталася до КДКА зі скаргою, оскільки вважає, що адвокат не має права співпрацювати з будь-якими органами.

На запитання доповідача, чому суддя звернулася до КДКА Дніпропетровської області лише у травні 2022 року, тобто після тимчасового відсторонення її від посади рішенням Вищої ради правосуддя від 1 липня 2021 року № 1437/0/15-21, та не зверталася зі скаргою раніше, ураховуючи, що події, про які повідомила КДКА Дніпропетровської області стосувалися періоду жовтня 2020 року – червня 2021 року, суддя зазначила, що не пам’ятає дати звернення до КДКА Дніпропетровської області, але пояснила, що як тільки в неї з’явилася така можливість, вона з допомогою адвоката звернулася до КДКА Дніпропетровської області.

На запитання, чому суддя не звернулася до Вищої ради правосуддя з відповідним повідомленням про втручання адвоката ОСОБА5 в її діяльність щодо здійснення правосуддя, суддя вказала, зокрема, що справа, у якій адвокат здійснював представництво інтересів відповідача ОСОБА3, про що він постійно нагадував під час розгляду справи за позовом ОСОБА6 до ОСОБА7, перебувала в її провадженні з кінця 2019 року, а з урахуванням запровадженого локдауну, неявки в судові засідання позивачів та відповідачів, вважала його наполегливість щодо розгляду справи цілком законною.

 

Стислий зміст оскаржуваного рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 червня 2024 року № 1841/1дп/15-24 суддю Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Надаючи оцінку встановленим під час дисциплінарного провадження фактичним обставинам, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що такі обставини не залишають сумніву щодо наявності позапроцесуальних відносин між суддею Новік Л.М. та адвокатом ОСОБА5, що полягали, зокрема, в обговоренні матеріалів справи № 175/3623/19.

Наявність позапроцесуальних відносин судді Новік Л.М. з адвокатом ОСОБА5 підтверджується наявними в матеріалах дисциплінарної справи відомостями, а також даними, що містять копії матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 9 лютого 2021 року, а саме:

– заявою ОСОБА5 від 3 лютого 2021 року, поданою до Управління СБУ у Дніпропетровській області;

– протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю особи від 28 січня, 5 березня, 15 квітня, 24 травня та 8 червня 2021 року. Зокрема, відповідно до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю особи від 28 січня 2021 року, ОСОБА1 у завуальованій формі висловила прохання адвокату ОСОБА5 надати їй неправомірну вигоду в розмірі 2 000 – 3 000 доларів США («Ну, вот если я откажу в доверености – это не менше 2–3 часа. Если в этой части откажу, то сыпется все остальное»). Надалі під час розмови з адвокатом ОСОБА5 ОСОБА1 свою вимогу, вказавши: «Два. Чтобы и вам было пристроиться».

– протоколом допиту свідка ОСОБА5 від 16 лютого 2021 року, під час якого він дав показання щодо обставин розмови 27 січня 2021 року із суддею ОСОБА1;

– протоколом допиту свідка ОСОБА5 від 20 квітня 2021 року, під час якого ОСОБА5 пояснив, що 14 квітня 2021 року йому зателефонувала ОСОБА1 та запропонувала зустрітися наступного дня в її робочому кабінеті. Під час зустрічі 15 квітня 2021 року ОСОБА1 проінструктувала ОСОБА5 щодо порядку його виступу в судовому засіданні, повідомила, що за зняття арешту з нерухомого майна необхідно додатково надати їй неправомірну вигоду в розмірі 500 доларів США;

– протоколом допиту свідка ОСОБА5 від 8 червня 2021 року, відповідно до якого 7 червня 2021 року в робочому кабінеті судді ОСОБА1 відбулася зустріч із ОСОБА5, під час якої ОСОБА5 передав судді ОСОБА1 аркуш паперу із загорнутими в нього грошовими коштами [2 500 доларів США], які вона поклала під свій робочий стіл;

– заявою ОСОБА5 від 10 травня 2023 року, поданою до Вищого антикорупційного суду (копію цієї заяви ОСОБА5 12 березня 2024 року надіслав до Вищої ради правосуддя), у якій він зазначив про те, що в період із жовтня 2020 року до січня 2021 року неодноразово зустрічався із суддею ОСОБА1 та активно підтримував із нею зв’язок «у вигляді дзвінків-нагадувань», неодноразово зустрічався із суддею та просив у позапроцесуальний спосіб прискорити розгляд цивільної справи;

– рішенням КДКА Дніпропетровської області, яким адвоката ОСОБА5 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та припинено його адвокатську діяльність, в якому викладена позиція скаржника (суддя Новік Л.М.), зокрема, зазначено, що адвокат ОСОБА5 неодноразово приходив до робочого кабінету судді та підбурював її до вчинення корупційного злочину; у позапроцесуальний спосіб попросив відмовити в задоволенні позову; із 8 жовтня 2020 року до 7 червня 2021 року щонайменше 8 разів (зазначено конкретні дати) відвідував робочий кабінет судді ОСОБА1 з метою підбурення до вчинення корупційного злочину.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, дослідивши матеріали дисциплінарної справи y взаємозв’язку з обставинами кримінального правопорушення, проаналізувала їх у контексті дисциплінарних відносин та встановила, що такі не залежать від результатів кримінального провадження, яке перебуває на розгляді Вищого антикорупційного суду.

На переконання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, надані суддею Новік Л.М. пояснення не спростовують встановленого під час розгляду дисциплінарної справи факту зустрічей та обговорення з адвокатом ОСОБА5, як представником однієї зі сторін цивільного процесу, обставин цивільної справи поза межами судового засідання за відсутності інших учасників процесу, що суперечить засадам судочинства, визначеним статтею 129 Конституції України, статтею 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), та свідчать про упередженість та умисність дій судді, яка не могла не усвідомлювати, що порушує вимоги закону і принцип верховенства права, присягу судді, не дотримується високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду і допускає незаконний вплив на її діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, у тому числі у випадку допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Як указано в оскаржуваному рішенні, події, які були предметом розгляду в дисциплінарній справі, набули розголосу в багатьох медіа та викликали негативну оцінку громадськості, що, безумовно, негативно вплинуло на авторитет не лише Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, а й авторитет судової системи в цілому (незважаючи на те, що деякі публікації на електронних ресурсах на цей час не активні).

Узагальнюючи, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дії судді Новік Л.М. слід кваліфікувати як вчинення істотного дисциплінарного проступку, що є несумісним зі статусом судді. Зважаючи на характер та зміст допущеного суддею Новік Л.М. дисциплінарного проступку, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, беручи до уваги обставини, що підлягали врахуванню під час обрання виду дисциплінарного стягнення, зокрема значний стаж роботи на посаді судді (понад 15 років), характеристику судді, відсутність непогашених дисциплінарних стягнень, дійшла висновку, що пропорційним та єдино необхідним є застосування до судді Новік Л.М. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади, більш м’який вид дисциплінарного стягнення не може бути застосований.

 

Узагальнені доводи скарги судді Новік Л.М. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Не погоджуючись із рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Новік Л.М. подала скаргу, у якій просила скасувати повністю рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 червня 2024 року № 1841/1дп/15-24 та закрити дисциплінарне провадження.

На обґрунтування скарги суддя Новік Л.М. зазначила, що під час розгляду дисциплінарної справи допущено порушення принципів рівності сторін та змагальності. На її переконання, участь скаржника в дисциплінарному провадженні є ключовою ознакою змагальної процедури, оскільки саме на скаржника має бути покладено тягар доведення, тоді як роль Дисциплінарної палати має полягати у сприянні скаржнику у виконанні цього обов’язку. Натомість у випадку розгляду дисциплінарної справи за відсутності скаржника тягар доведення вини судді у вчиненні дисциплінарного проступку було перекладено на Дисциплінарну палату, яка вдалася до збирання доказів (запити члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 грудня 2023 року, 28 березня 2024 року та службова записка від 26 березня 2024 року).

Зауважила, що під час розгляду дисциплінарної справи Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не надала належної оцінки наявним у дисциплінарному провадженні доказам з точки зору їх допустимості. Зокрема, не звернула уваги, що дисциплінарна скарга обґрунтована посиланнями на публікації в мережі Інтернет (https://www.pravda.com.ua/news/2021/06/8/7296435/; https://www.slovoidilo.ua/ 2021/06/09/novyna/suspilstvo/oholosheno-pro-pidozru-dniprovskij-suddi-yaka-pohorila-xabari; https://dnipro.tv/news-dnipro/dniprovskoho-suddiu-zatrymaly-pid-chas-otr... https://lb.ua/pravo/2021/06/08/486542_nabu_zatrimalo _pidozroyu.html), які оприлюднено відразу після проведення слідчих дій в кабінеті судді та які містять фотографії з місця проведення слідчих дій і персональні дані судді. Зазначене свідчить про те, що відбувся не лише «витік» даних досудового розслідування, а й порушено заборону, передбачену частиною четвертою статті 296 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) (імʼя фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом), а отже надані скаржником Маселком Р.А. докази, є недопустимими.

Щодо використання Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення Вищої ради правосуддя від 1 липня 2021 року № 1437/0/15-21 як доказу у дисциплінарному провадженні суддя Новік Л.М. зазначила, що таке рішення так само є недопустимим доказом вчинення дисциплінарного проступку, зважаючи на заборону, встановлену частиною четвертою статті 296 ЦК України та відсутність у Вищої ради правосуддя на момент оприлюднення такого рішення дозволу прокурора або слідчого на використання та розголошення відомостей кримінального провадження № ____. Дозвіл на використання та розголошення відомостей кримінального провадження № ____ надано Вищій раді правосуддя лише 27 грудня 2023 року. Наведене також, на думку судді, дає підстави для висновку, що під час складення висновку від 25 грудня 2023 року за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Маселка Р.А. на дії судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. доповідач – член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороз М.В. діяв із перевищенням повноважень, оскільки ще не отримав дозволу на використання та розголошення відомостей кримінального провадження № ____.

Крім того, як зауважила суддя Новік Л.М., її права як учасника дисциплінарного провадження були порушені доповідачем – членом Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя на стадії підготовки дисциплінарної справи до розгляду, оскільки висновок підготовлено та передано на розгляд Дисциплінарної палати без дотримання тридцятиденного строку з дня відкриття дисциплінарної справи, визначеного частиною першою статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», а лише через 3 місяці після відкриття дисциплінарної справи (16 квітня 2024 року). Про наявність висновку її повідомлено 18 квітня 2024 року, що з урахуванням призначення дисциплінарної справи до розгляду на 29 квітня 2024 року, суттєво обмежило її в можливості підготувати позицію захисту. Під час розгляду дисциплінарної справи їй не було надано можливості висловити свою позицію щодо відводів та клопотань, заявлених її представником; ні їй, ні її представникові не було надано можливості висловитися щодо запропонованого доповідачем рішення Дисциплінарної палати; негайно після розгляду заяви про відвід головуючий у засіданні поставила на голосування запропоноване доповідачем рішення, яке було ухвалене навіть без обговорення. Наведені вище дії членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя викликають у неї сумнів у їхній неупередженості.

На переконання судді Новік Л.М., звільнення з посади судді становить втручання у її приватне життя і таке втручання є незаконним, оскільки законодавство фактично не передбачає будь-яких строків давності для дисциплінарного провадження. Хоча законодавець і встановив трирічний строк для застосування дисциплінарного стягнення (частина одинадцята статті 109 Закону № 1402-VІІІ), цей строк не включає, зокрема строку здійснення дисциплінарного провадження, який хоча й обмежений законодавчо (частина тринадцята статті 49 Закону № 1402-VІІІ), однак жодних наслідків за порушення цього строку законом не передбачено. Тобто чинне законодавство не передбачає адекватних гарантій проти зловживань та свавілля під час здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів.

Зауважила, що рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалила зі спливом більше трьох років з моменту вчинення дисциплінарного проступку на підставі частини одинадцятої статті 109 Закону № 1402-VІІІ, що, на її думку, не відповідає принципу правової визначеності. Зазначила, що національне законодавство «однозначно виключає можливість доступу до суду» судді, звільненого у дисциплінарному порядку під час оскарження рішення Дисциплінарної палати. Незастосування гарантій, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), свідчить про недотримання першого критерію рішення у справі «Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії», заява № 63235/00, рішення від 19 квітня 2007 року).

 

Позиція Вищої ради правосуддя

Перевіривши доводи скарги судді Новік Л.М., зміст оскаржуваного рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження та ознайомившись із частиною матеріалів кримінального провадження № ____ від 9 лютого 2021 року, що наявні в розпорядженні Вищої ради правосуддя, дозвіл на використання та оприлюднення яких отримано в порядку, встановленому статтею 222 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), від прокурора у кримінальному провадженні, Вища рада правосуддя дійшла таких висновків.

Згідно з положеннями статті 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя, яка, зокрема, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.

Статтею 1 Закону № 1798-VIII передбачено, що Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Згідно із частиною другою статті 26 Закону № 1798-VIII для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів Вища рада правосуддя утворює Дисциплінарні палати з числа членів Вищої ради правосуддя.

Відповідно до частини третьої статті 42 Закону № 1798-VІІІ дисциплінарне провадження включає:

1) попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи;

2) підготовку дисциплінарної справи до розгляду, розгляд дисциплінарної справи та ухвалення рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності;

3) розгляд скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

Глава 4 розділу ІІ Закону № 1798-VIII визначає порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів. Зокрема, частинами першою, сьомою та восьмою статті 49 цього Закону передбачено, що розгляд дисциплінарної справи відбувається у відкритому засіданні Дисциплінарної палати, в якому беруть участь дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач, суддя, скаржник, їх представники.

У засіданні Дисциплінарної палати заслуховуються дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач, суддя, скаржник, їх представники, свідки та інші особи, які були викликані або запрошені взяти участь у засіданні.

Учасники дисциплінарної справи мають право подавати докази, надавати пояснення, заявляти клопотання про виклик свідків, ставити запитання учасникам дисциплінарної справи, висловлювати заперечення, заявляти інші клопотання або відводи, ознайомлюватись з матеріалами справи. Для ознайомлення можуть надаватися матеріали, які безпосередньо пов’язані зі скаргою, із дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних щодо знеособлення персональних даних.

Згідно з пунктом 23⁷ розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1798-VIII тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.

Положення Регламенту Вищої ради правосуддя покликані, зокрема, деталізувати визначений Законом № 1798-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів.

Зокрема, глава 13 «Дисциплінарне провадження щодо судді» розділу ІІ Регламенту Вищої ради правосуддя визначає, у тому числі, порядок підготовки дисциплінарної справи до розгляду (пункти 13.22–13.28) та розгляду дисциплінарної справи (пункти 13.29 –13.42).

Відповідно до частини десятої статті 49 Закону № 1798-VIII, якщо в процесі розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата дійде висновку про наявність ознак дисциплінарного проступку в діяннях інших суддів або про наявність ознак іншого дисциплінарного проступку в діяннях судді, щодо якого розглядається справа, Дисциплінарна палата може ухвалити рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою.

За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді (частина друга статті 50 Закону № 1798-VIII).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що на стадії розгляду та ухвалення рішення дисциплінарний орган Вищої ради правосуддя не обмежений зазначеними у скарзі доводами, має повноваження відкрити дисциплінарну справу за власною ініціативою, якщо під час її розгляду дійде висновку про наявність правових підстав для цього.

Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 17 січня 2019 року у справі № 11-864сап18, проаналізувавши вимоги статей 42, 43-46, 49 Закону № 1798-VІІІ, дійшла висновку про те, що скарга вичерпує свою дію на стадії відкриття дисциплінарної справи. На стадії ж розгляду та ухвалення рішення дисциплінарний орган Вищої ради правосуддя не обмежений зазначеними в скарзі доводами, маючи повноваження відкрити дисциплінарну справу за власною ініціативою, якщо в процесі її розгляду дійде висновку про наявність правових підстав для цього.

Право громадян, юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) передбачене законом з метою інформування ВРП як органу, відповідального за формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, про відомі їм факти й обставини належної поведінки судді.

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є не скарга на його дії, а факт допущення таким суддею порушення закону, яке містить склад дисциплінарного проступку.

Подібні за змістом правові висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 11 квітня 2019 року у справі № 11-121сап19, від 13 лютого 2020 року у справі № 11-1007сап19.

Зважаючи на викладене, доводи судді Новік Л.М. про порушення принципів рівності сторін та змагальності унаслідок розгляду Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя дисциплінарної скарги Маселка Р.А. за відсутності скаржника є безпідставними.

Не заслуговують на увагу і твердження судді Новік Л.М. про те, що дисциплінарна скарга Маселка Р.А. ґрунтується на доказах, отриманих ним з порушенням вимог закону, а отже, такі докази є недопустимими і не могли бути враховані під час здійснення дисциплінарного провадження стосовно судді, оскільки, як зазначено вище, суть звернення з дисциплінарною скаргою зводиться саме до інформування Вищої ради правосуддя як органу, відповідального за формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, про відомі особі факти й обставини неналежної поведінки судді, а дисциплінарний орган у межах наданих законом повноважень має провести перевірку зазначених фактів і обставин та вирішити питання про наявність / відсутність у діях судді складу дисциплінарного проступку.

Висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороза М.В. від 16 квітня 2024 року про наявність підстав для притягнення судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. до дисциплінарної відповідальності, з яким Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя погодилася, ухвалюючи рішенні від 17 червня 2024 року № 1841/1дп/15-24, ґрунтується на системному аналізі відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 9 лютого 2021 року, зокрема долучених до матеріалів клопотань про тимчасове відсторонення судді Новік Л.М. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням її до кримінальної відповідальності (вх. № 5916/0/8-21 від 25 червня 2021 року, вх. № 913/0/8-23 від 3 березня 2023 року), а також додаткових відомостей, здобутих безпосередньо під час дисциплінарного провадження, а саме: рішення КДКА Дніпропетровської області, яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА5 та припинено його адвокатську діяльність; нотаріально посвідченої заяви ОСОБА5 від 10 травня 2023 року, у якій він зазначив, що в період із жовтня 2020 року до січня 2021 року неодноразово зустрічався із суддею ОСОБА1 та активно підтримував із нею зв’язок «у вигляді дзвінків-нагадувань», неодноразово просив у позапроцесуальний спосіб прискорити розгляд цивільної справи; пояснень судді Новік Л.М. та її представників, свідків ОСОБА5, Рашед Ю.О. та Пилипенко О.Г., наданих у засіданнях Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

Використання та розголошення Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 9 лютого 2021 року під час здійснення дисциплінарного провадження стосовно судді Новік Л.М., є правомірним з огляду на таке.

Велика Палата Верховного Суду у правовому висновку, викладеному в постанові від 30 травня 2024 року у справі № 990SCGC/3/24 (провадження № 11-22сап24), визнала обґрунтованою позицію Вищої ради правосуддя щодо визнання правомірним використання дисциплінарним органом Вищої ради правосуддя для здійснення своїх повноважень відомостей, викладених у рішенні, ухваленому за результатами розгляду клопотань про тимчасове відсторонення судді, яке опубліковане на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя, зауваживши, що відомості, необхідні Вищій раді правосуддя для здійснення своїх повноважень, можуть бути отримані з будь-яких джерел у порядку, встановленому законом.

Зважаючи на викладене, Вища рада правосуддя відхиляє як безпідставні посилання судді Новік Л.М. на те, що під час складення висновку від 25 грудня 2023 року доповідач – член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороз М.В. діяв з перевищенням повноважень, оскільки не отримав дозволу прокурора на використання та розголошення відомостей у кримінальному провадженні № ____ від 9 лютого 2021 року (такий дозвіл надано згідно із листом заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 27 грудня 2023 року).

Крім того, як убачається з матеріалів дисциплінарного провадження висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороза М.В. від 25 грудня 2023 року складений за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги на предмет її прийнятності, тобто з метою оцінки на наявність підстав для ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи. Під час складення такого висновку доповідач не здійснював перевірки доказів та не надавав їм оцінки, зокрема відомостям, отриманим під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 9 лютого 2021 року щодо їх належності, допустимості та достатності.

Наведене спростовує твердження судді Новік Л.М. про недопустимість використання як доказів у висновках доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороза М.В. та в цілому в рішенні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя матеріалів кримінального провадження № ____ від 9 лютого 2021 року.

Вища рада правосуддя наголошує, що рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про наявність підстав для притягнення судді Новік Л.М. до дисциплінарної відповідальності хоч і прийняте з урахуванням відомостей, що містяться у матеріалах кримінального провадження, однак ґрунтується на самостійних правових підставах.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ, Суд) не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися в контексті правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. The United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення ЄСПЛ від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру.

Встановлення дисциплінарним органом у діях судді Новік Л.М. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, не порушує презумпції невинуватості, оскільки правові наслідки такого рішення обмежуються дисциплінарними відносинами та не впливають на перебіг і результати інших проваджень щодо судді.

Кримінальна та дисциплінарна відповідальність є відокремленими правовими інститутами з різними підставами, порядком застосування, колом суб’єктів, характером стягнень, а тому притягнення до дисциплінарної відповідальності та одночасно наявність кримінального провадження не суперечать принципам справедливості й пропорційності та не є подвійним притягненням до відповідальності за одне й те саме порушення.

Твердження судді Новік Л.М. про те, що застосовані Дисциплінарною палатою під час розгляду дисциплінарної справи докази є недопустимими, оскільки їх здобуто внаслідок провокаційних дій адвоката ОСОБА5 та правоохоронних органів, що підтверджується відомостями, викладеними в нотаріально посвідченій заяві ОСОБА5 від 10 травня 2023 року та його поясненнях, наданих у засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, є безпідставними.

Дисциплінарна палата в межах дисциплінарної процедури стосовно судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. проаналізувала та надала оцінку поведінці судді щодо позапроцесуального обговорення із представником однієї зі сторін цивільного процесу обставин цивільної справи поза межами судового засідання за відсутності інших учасників.

Установивши, що під час перебування у провадженні судді Новік Л.М. цивільної справи № 175/3623/19 за позовом ОСОБА2 до ОСОБА3, ОСОБА4 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки недійсним, суддя Новік Л.М. неодноразово зустрічалася та обговорювала з адвокатом ОСОБА5 (представник відповідача ОСОБА3) обставини цивільної справи поза межами судового засідання за відсутності інших учасників процесу, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла обґрунтованого висновку, що такі дії судді Новік Л.М. утворюють склад дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, оскільки свідчать про упередженість та умисність дій судді, яка не могла не усвідомлювати, що порушує вимоги закону і принцип верховенства права, присягу судді, не дотримується високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду і допускає незаконний вплив на її діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя.

Вища рада правосуддя погоджується із критичною оцінкою, яку Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя надала поясненням судді Новік Л.М. під час розгляду дисциплінарної справи, про те, що з урахуванням тривалого перебування справи № 175/3623/19 у її провадженні (з кінця 2019 року), запровадженого локдауну, неявок у судові засідання позивачів та відповідачів вона не усвідомлювала протиправності звернень до неї адвоката ОСОБА5 та вважала цілком законною його наполегливість щодо розгляду справи, у якій він представляв інтереси відповідача ОСОБА3.

У контексті наведеного Вища рада правосуддя зауважує, що 15 квітня 2021 року між адвокатом ОСОБА5 та суддею Новік Л.М. у робочому кабінеті судді відбулася розмова (зафіксовано у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 15 квітня 2021 року у кримінальному провадження № ____ від 9 лютого 2021 року), під час якої суддя Новік Л.М. консультувала адвоката ОСОБА5 щодо його процесуальних дій, які необхідно вчинити в засіданні під час розгляду справи № 175/3623/19 з метою отримання бажаного для його клієнта рішення суду, про що свідчить такий уривок з їхньої розмови:

«ОСОБА1: “... я запитаю, чи є в порядку доповнення, заяви або клопотання. Это хитрый вопрос щодо експертиз чи інших дослідів… Ні в кого немає. И тебе придется говорить, что ты.., что позивач, який обґрунтовує твої позовні вимоги: “погано бачила”, “погано чула”, чи (нецензурний вислів) “не усвідомлювала”. Не призначати з цього приводу відповідних експертиз. И обязательно зверни на це увагу!”.

ОСОБА5: “Понял”.

ОСОБА1: “Щоб навіть запитав, поставив питання на розгляд, але клопотань таких не було – это очень важно! Я это буду прикреплять к решению”».

Щодо клопотань свідка ОСОБА5 від 19 липня 2024 року та 16 вересня 2024 року, у яких він просив викликати його для додаткового допиту в засідання Вищої ради правосуддя з розгляду скарги судді Новік Л.М. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 червня 2024 року № 1841/1дп/15-24, а також додаткових його письмових пояснень, що надійшли до Вищої ради правосуддя 26 вересня 2024 року, у яких він зазначив про готовність підтвердити обставини, викладені у його письмових поясненнях під час додаткового допиту його як свідка під присягою, Вища рада правосуддя вважає за необхідне зауважити, що учасники дисциплінарного провадження під час розгляду Вищою радою правосуддя скарги судді Новік Л.М. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 червня 2024 року № 1841/1дп/15-24 не ініціювали питання про повторний допит свідка ОСОБА5, якого було допитано у засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, яке відбулося 29 квітня 2024 року, тоді як сам свідок самостійно не може заявляти клопотання про його повторний допит, а тому таке клопотання не підлягає задоволенню, як і надані ним додаткові письмові пояснення не підлягають урахуванню під час розгляду скарги Новік Л.М.

Згідно з пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону № 1402-VIII суддя зобовʼязаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Поведінка судді під час здійснення правосуддя має відповідати правилам Кодексу суддівської етики, затвердженого XI зʼїздом суддів України 22 лютого 2013 року, чинного на час подій, що були предметом аналізу Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, (далі – Кодекс), якими визначено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною (статті 1, 3 Кодексу).

Незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою дії принципу верховенства права та невідʼємною складовою справедливого суду (стаття 5 Кодексу).

Згідно зі статтею 14 вказаного Кодексу суддя повинен уникати позапроцесуальних взаємовідносин з одним із учасників або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу.

Недотримання вказаних вимог може призвести до втрати довіри до суду іншими учасниками судового процесу.

Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схваленими Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, передбачено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою.

Особливості посади професійного судді полягають в уособленні державної влади шляхом здійснення правосуддя на засадах верховенства права, законності та справедливості, а статус судді передбачає найвищий рівень правової свідомості та професійної відповідальності перед суспільством, що повинно стверджуватися суддями у спосіб неухильного дотримання норм законодавства під час розгляду справ з метою забезпечення права на справедливий суд та захисту прав та свобод особи.

Однією з етичних вимог до суддів, що містяться в Бангалорських принципах поведінки суддів, визначено: «у своїх особистих стосунках з адвокатами, що мають постійну практику в суді, де розглядає справи даний суддя, суддя уникає ситуацій, що могли б викликати обґрунтовану підозру чи створити видимість наявності у судді певних схильностей чи упередженого ставлення».

Наведене дає підстави для висновку, що етичними нормами і стандартами професійної поведінки судді охоплюється заборона дій або бездіяльності у професійній або інших сферах життя, які, з точки зору поінформованого та розсудливого стороннього спостерігача, можуть викликати сумніви в незалежності, неупередженості, безсторонності суду й завдати шкоди авторитету судової влади.

За таких обставин Вища рада правосуддя вважає обґрунтованими висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про те, що дії судді Новік Л.М., що полягали у позапроцесуальному спілкуванні з адвокатом, який діяв в інтересах учасника цивільної справи, що перебувала в неї на розгляді, порушують стандарти безсторонності суду та етичні норми поведінки судді, викликають обґрунтовані сумніви у здатності судді безсторонньо виконувати свої функції, створюють уявлення про можливість впливу на ухвалення судового рішення у позапроцесуальний спосіб, що завдає істотної шкоди авторитету правосуддя і порочить звання судді, а отже, свідчать про наявність підстав для притягнення судді Новік Л.М. до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону № 1402-VІІІ істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Частиною другою статті 109 Закону № 1402-VІІІ передбачено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя правильно кваліфікувала поведінку судді Новік Л.М. як істотний дисциплінарний проступок, доводи скарги судді Новік Л.М. не спростовують правильності встановлених Дисциплінарною палатою обставин та наведених в оскаржуваному рішенні висновків.

Вища рада правосуддя також не вбачає істотних порушення процедури розгляду дисциплінарної справи, допущених Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя, що можуть мати наслідком скасування ухваленого дисциплінарним органом рішення, як і для висновку про те, що суддю Новік Л.М. притягнуто до дисциплінарної відповідальності поза межами визначеного законом строку для застосування дисциплінарного стягнення.

Частиною другою статті 109 Закону № 1402-VIII та частиною п’ятою статті 50 Закону № 1798-VIII передбачено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Обираючи вид стягнення, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, з висновками якої погоджується і Вища рада правосуддя, врахувала, що суддя Новік Л.М. має значний стаж роботи на посаді судді (понад 15 років), характеризується позитивно, не має непогашених дисциплінарних стягнень. Однак, зважаючи на умисний і грубий характер допущених суддею Новік Л.М. порушень, що підривають авторитет правосуддя і свідчать про нехтування нормами суддівської етики та стандартами поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, дисциплінарний орган з урахуванням принципу пропорційності вирішив застосувати такий вид стягнення, як подання про звільнення судді з посади.

Вища рада правосуддя погоджується з висновками її дисциплінарного органу про те, що спілкування судді Новік Л.М. у позапроцесуальний спосіб з адвокатом ОСОБА5, що здійснював представництво інтересів відповідача ОСОБА3 у справі № 175/3623/19 поза межами судового засідання, зокрема з метою обговорення процесуальних дій, які необхідно вчинити адвокату з метою отримання клієнтом бажаного рішення суду, позитивне реагування на дії адвоката щодо схилення її до ухвалення певного судового рішення суперечать закріпленим у статті 129 Конституції України та статті 2 ЦПК України нормам, свідчать про упередженість судді, умисність її дій та порушення засад справедливого, неупередженого розгляду справи.

З моменту ухвалення Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя оскаржуваного рішення для судді Новік Л.М. дійсно настали негативні наслідки, однак не у вигляді звільнення з посади судді, а у вигляді звернення дисциплінарного органу до Вищої ради правосуддя у її пленарному складі з поданням про звільнення з посади судді. Ухвалення Дисциплінарною палатою рішення про застосування дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді має наслідком також автоматичне відсторонення судді від здійснення правосуддя до ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про звільнення з посади або скасування рішення Дисциплінарної палати.

Суддя Новік Л.М. скористалася правом на оскарження рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади у встановленому Законом № 1798-VIII порядку, а саме шляхом звернення до Вищої ради правосуддя зі скаргою на рішення дисциплінарного органу.

У рішенні від 19 квітня 2007 року у справі «Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії» (заява № 63235/00) (пункти 61-62) ЄСПЛ зазначив, що Суд визнає інтереси держави в обмеженні доступу до суду для певних категорій працівників. Але не Суд, а Договірні Держави, зокрема компетентні національні законодавчі органи, повинні чітко визначати ті сфери державної служби, пов’язані зі здійсненням дискреційних повноважень, які є невід’ємною частиною державного суверенітету, де особисті інтереси мають поступатися місцем державним інтересам. Суд здійснює свій контроль із дотриманням принципу субсидіарності (див. «Z та інші проти Сполученого Королівства» (Z and Others v. the United Kingdom) [ВП], № 29392/95, п. 103, ECHR 2001-V). Якщо національна правова система перекриває доступ до суду, Суд має перевірити, чи виправдовує характер спору незастосування гарантій, передбачених статтею 6. Якщо це не так, то ніяких проблем не виникає, і пункт 1 статті 6 застосовується.

Для того щоб держава-відповідач могла для позбавлення заявника захисту, передбаченого статтею 6, посилатися у Суді на його статус державного службовця, мають бути дотримані дві умови. По-перше, законодавство держави повинно чітко передбачати позбавлення осіб, що займають певні посади або категорії посад, права на звернення до Суду. По-друге, таке позбавлення має бути обґрунтованим об’єктивними підставами, пов’язаними з інтересами держави.

Натомість у пункті 123 рішення від 9 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» ЄСПЛ зазначив, що згідно з його практикою навіть у разі, коли судовий орган, що виносить рішення у спорах щодо «прав та обов’язків цивільного характеру», у певному відношенні не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, порушення Конвенції не констатується за умови, якщо провадження у зазначеному органі «згодом є предметом контролю, здійснюваного судовим органом, що має повну юрисдикцію та насправді забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції» (пункт 29 рішення від 10 лютого 1983 року у справі «Альбер і Ле Конт проти Бельгії» та пункт 42 рішення від 14 листопада 2006 року у справі «Цфайо проти Сполученого Королівства», заява № 60860/00). У межах скарги за статтею 6 Конвенції щоб визначити, чи мав суд другої інстанції «повну юрисдикцію» або чи забезпечував «достатність перегляду» для виправлення відсутності незалежності в суді першої інстанції, необхідно врахувати такі чинники, як предмет оскаржуваного рішення, спосіб, у який було винесено рішення, та зміст спору, включаючи бажані та дійсні підстави для оскарження (пункти 44–47 рішення від 22 листопада 1995 року у справі «Брайян проти Сполученого Королівства» та пункт 43 рішення у справі «Цфайо проти Сполученого Королівства»).

Ураховуючи, що частиною сьомою статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що на рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду, Вища рада правосуддя доходить висновку, що порушення пункту 1 статті 6 Конвенції не констатується.

 

Висновки Вищої ради правосуддя за результатами розгляду скарги

Відповідно до пункту 5 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.

Вища рада правосуддя за результатами розгляду скарги дійшла висновку, що Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя правильно кваліфікувала дії судді Новік Л.М. як істотний дисциплінарний проступок, доводи скарги судді Новік Л.М. не спростовують правильності встановлених Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя обставин та наведених в оскаржуваному рішенні висновків.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя

 

вирішила:

 

залишити без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 червня 2024 року № 1841/1дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Новік Лалі Мурманівни.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

 

Голова Вищої ради правосуддя

 

Члени Вищої ради правосуддя