Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Попікової О.В., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Садового Р.М. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Берези Марти Володимирівни стосовно судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко Олени Леонідівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 9 червня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга Берези М.В. (вх. № Б-52/16/7-25) на дії судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. під час розгляду справ №№ 357/6085/24, 357/6133/24, 357/6189/24, 357/7822/24, 357/5249/24, 357/7856/24, 357/4691/24, 357/8645/24, 357/8365/24.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 9 червня 2025 року дисциплінарну скаргу передано дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя Садовому Р.М. для проведення попередньої перевірки.
14 листопада 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшов висновок дисциплінарного інспектора Садового Р.М. (вх. № 5405/0/24-25), складений у результаті попередньої перевірки скарги, із пропозицією відкрити дисциплінарну справу.
Дисциплінарний інспектор мотивував висновок тим, що наведені в скарзі відомості та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «б» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Садового Р.М., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи з огляду на таке.
Стислий зміст дисциплінарної скарги
На обґрунтування дисциплінарної скарги Береза М.В. зазначила, що протягом 2024 року суддя Гавенко О.Л. закрила провадження у дев’яти справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), мотивуючи постанови відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Береза М.В зазначила, що у цих справах рівень алкоголю в крові правопорушників був від 0,29 до 0,56 проміле. Водночас скаржниця зауважила, що суддя Гавенко О.Л. робила висновки про відсутність у діях водіїв складу адміністративного правопорушення, мотивувавши тим, що:
- пункт 5 статті 8 Віденської конвенції про дорожній рух встановлює мінімально допустимі рівні алкоголю – 0,5 г/л крові або 0,25 мг/л повітря, що видихається, після яких особа вважається такою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння;
- технічні характеристики приладу «Drager Alkotest» передбаючать межі допустимої похибки ±0,06 проміле у межах до 0,8 проміле.
Береза М.В. вважає, що суддя Гавенко О.Л. умисно або з грубої недбалості не зазначила належних мотивів, з яких вона вбачала можливість інтерпретувати положення Віденської конвенції про дорожній рух саме таким чином та, як наслідок, робити висновки про відсутність складів відповідних правопорушень.
У цьому контексті скаржниця зауважила, що стаття 8 Віденської конвенції про дорожній рух не є нормою прямої дії, а встановлює рекомендовані для національного законодавства максимальні пороги вмісту алкоголю, які є сумісними з безпечним керуванням транспортним засобом. Тому таке формулювання надає кожній країні-учасниці Конвенції законодавчу дискрецію та відсилає до національного законодавства, у цьому випадку – до пункту 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, згідно з яким поріг показника алкоголю в крові становить 0,2 проміле.
Береза М.В. також вважає, що з огляду на характер адміністративних проступків й фактичну підміну нормотворця суддя грубо порушила норм КУпАП та зазначеної Інструкції, що призвело до негативних наслідків, зокрема невиконання завдань КУпАП щодо виховання правопорушників та запобігання вчиненню нових правопорушень.
На цій основі скаржниця стверджує, що суддя вчинила дисциплінарні проступку, передбачені підпунктом «б» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та просить притягнути її до дисциплінарної відповідальності.
Обставини, встановлені за результатами розгляду висновку дисциплінарного інспектора та долучених до нього матеріалів
Відомості про суддю
Гавенко Олена Леонідівна Указом Президента України від 31 липня 2012 року № 461/2012 призначена на посаду судді Рокитнянського районного суду Київської області строком на п’ять років. Указом Президента України від 7 листопада 2013 року № 619/2013 переведена на посаду судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в межах п’ятирічного строку. Указом Президента України від 17 жовтня 2019 року № 760/2019 призначена на посаду судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області безстроково.
Справа № 357/6085/24
25 квітня 2024 року до провадження судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. розподілено справу № 357/6085/24 про притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.
Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. від 21 травня 2024 року закрито провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно з постановою огляд водія на стан алкогольного сп’яніння проводився на місці зупинки за допомогою приладу «Alcotest 7510 ARLM 0346», проба позитивна 0,37%.
Постанова мотивована, зокрема, такими аргументами (пряме цитування):
<…> Згідно з доданим до протоколу чеком тесту від 16.05.2023 за допомогою приладу «ALCOTEST 7510 ARLM 0346, тест 1203; 1205 у ОСОБА1 виявлено 0,37%. проміле алкоголю, що не в значній мірі перевищує допустиму норму алкоголю. Відповідно до технічних характеристик приладу «Drager» абсолютна похибка для масової концентрації алкоголю в крові в діапазоні від 0 до 0,8 становить 0,06 проміле. Згідно до технічних характеристик приладу «Drager Alkotest», границі допустимої похибки під час експлуатування приладу можуть складати +/- 0,06 проміле - у діапазоні від 0 до 0,8 проміле. Статтею 8 пунктом 5 Віденської конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг. на літр повітря, що видихається. Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп`яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг. на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле. З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, у водія не вбачається зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння, у нього відсутнє почервоніння очей та обличчя, хиткої ходи та не чіткої мови. Таким чином, з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю, у повітрі, що видихав водій ОСОБА1 не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права, тому що згідно норм міжнародного законодавства є природною нормою алкоголю у повітрі, що видихається, винуватість водія у порушенні п. 2.9 а Правил дорожнього руху є недоведеною поза розумним сумнівом <…>.
31 травня 2025 року постанова набрала законної сили.
Справа № 357/6133/24
26 квітня 2024 року до провадження судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. розподілено справу № 357/6133/24 про притягнення ОСОБА2 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.
Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. від 5 червня 2024 року закрито провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно з постановою огляд водія на стан алкогольного сп’яніння проводився на місці зупинки за допомогою приладу «Alcotest 7510 ARLM 0346», проба позитивна 0,56%.
Постанова мотивована, зокрема, такими аргументами (пряме цитування):
<…> Згідно з доданим до протоколу чеком тесту від 14.04.2024 за допомогою приладу "ALCOTEST 7510 ARLM 0346, тест 1200 у ОСОБА2 виявлено 0,56% проміле алкоголю, що не в значній мірі перевищує допустиму норму алкоголю. Відповідно до технічних характеристик приладу "Drager" абсолютна похибка для масової концентрації алкоголю в крові в діапазоні від 0 до 0,8 становить 0,06 проміле. Згідно до технічних характеристик приладу «Drager Alkotest», границі допустимої похибки під час експлуатування приладу можуть складати +/ - 0,06 проміле - у діапазоні від 0 до 0,8 проміле. Статтею 8 пунктом 5 Віденської конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг. на літр повітря, що видихається. Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп`яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг. на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле. З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, у водія не вбачається зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння, у нього відсутнє почервоніння очей та обличчя, хиткої ходи та не чіткої мови.
Таким чином, з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю, у повітрі, що видихав водій ОСОБА2 не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права, тому що згідно норм міжнародного законодавства є природною нормою алкоголю у повітрі, що видихається, винуватість водія у порушенні п. 2.9 а Правил дорожнього руху є недоведеною поза розумним сумнівом <…>.
17 червня 2025 року постанова набрала законної сили.
Справа № 357/6189/24
29 квітня 2024 року до провадження судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. розподілено справу № 357/6189/24 про притягнення ОСОБА3 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.
Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. від 11 червня 2024 року закрито провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно з постановою огляд водія на стан алкогольного сп’яніння проводився на місці зупинки за допомогою приладу алкотестера «Драгер» 7510 ARMF 0338», проба позитивна 0,30%.
Постанова мотивована, зокрема, такими аргументами (пряме цитування):
<…> Згідно з доданим до протоколу чеком тесту від 08.03.2024 за допомогою приладу "ALCOTEST 7510 АRMF 0338, иест № 794 у ОСОБА3 виявлено 0,30 %. проміле алкоголю, що не в значній мірі перевищує допустиму норму алкоголю. Відповідно до технічних характеристик приладу "Drager" абсолютна похибка для масової концентрації алкоголю в крові в діапазоні від 0 до 0,8 становить 0,06 проміле. Згідно до технічних характеристик приладу «Drager Alkotest», границі допустимої похибки під час експлуатування приладу можуть складати +/ - 0,06 проміле - у діапазоні від 0 до 0,8 проміле. Статтею 8 пунктом 5 Віденської конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг. на літр повітря, що видихається. Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп`яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг. на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле. З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, у водія не вбачається зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння, у нього відсутнє почервоніння очей та обличчя, хиткої ходи та не чіткої мови.
Таким чином, з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю, у повітрі, що видихав водій ОСОБА3 не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права, тому що згідно норм міжнародного законодавства є природною нормою алкоголю у повітрі, що видихається, винуватість водія у порушенні п. 2.9 а Правил дорожнього руху є недоведеною поза розумним сумнівом <…>.
21 червня 2025 року постанова набрала законної сили.
Справа № 357/4691/24
26 березня 2024 року до провадження судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. розподілено справу № 357/4691/24 про притягнення ОСОБА4 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 130 КУпАП.
Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. від 3 липня 2024 року закрито провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП.
Згідно з постановою огляд водія на стан алкогольного сп’яніння проводився на місці зупинки за допомогою приладу алкотестера «Драгер» 7510 ARMF 0338», проба позитивна 0,46%.
Постанова мотивована, зокрема, такими аргументами (пряме цитування):
<…> З дослідженого відеозапису який здійснювався поліцейськими, встановлено, що будь які дані про те, що ОСОБА4 було порушено вимоги правил дорожнього руху, були відсутні. Крім того Згідно з доданим до протоколу чеком тесту від 29.02.2024 за допомогою приладу " ALCOTEST 7510 АRMF 0338, тест № 791 у ОСОБА4 виявлено 0,46 %. проміле алкоголю, що не в значній мірі перевищує допустиму норму алкоголю. Відповідно до технічних характеристик приладу "Drager" абсолютна похибка для масової концентрації алкоголю в крові в діапазоні від 0 до 0,8 становить 0,06 проміле. Згідно до технічних характеристик приладу «Drager Alkotest», границі допустимої похибки під час експлуатування приладу можуть складати +/ - 0,06 проміле - у діапазоні від 0 до 0,8 проміле. Статтею 8 пунктом 5 Віденської конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг. на літр повітря, що видихається. Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп`яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг. на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле. З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, у водія не вбачається зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння, у нього відсутнє почервоніння очей та обличчя, хиткої ходи та не чіткої мови.
Таким чином, з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю, у повітрі, що видихав водій ОСОБА4 не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права, тому що згідно норм міжнародного законодавства є природною нормою алкоголю у повітрі, що видихається, винуватість водія у порушенні п. 2.9 а Правил дорожнього руху є недоведеною поза розумним сумнівом <…>.
14 липня 2025 року постанова набрала законної сили.
Справа № 357/7856/24
3 червня 2024 року до провадження судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. розподілено справу № 357/7856/24 про притягнення ОСОБА5 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.
Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. від 3 липня 2024 року закрито провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно з постановою огляд водія на стан алкогольного сп’яніння проводився на місці зупинки за допомогою приладу алкотестера «Драгер» 7510 ARMF 0338», проба позитивна 0,29%.
Постанова мотивована, зокрема, такими аргументами (пряме цитування):
<…> З дослідженого відеозапису який здійснювався поліцейськими, встановлено, що будь які дані про те, що ОСОБА3 було порушено вимоги правил дорожнього руху, були відсутні. Згідно з доданим до протоколу чеком тесту від 19.05.2024 за допомогою приладу " ALCOTEST 7510 ARMF 0358, тест № 840 у ОСОБА5 виявлено 0,29 %. проміле алкоголю, що не в значній мірі перевищує допустиму норму алкоголю. Відповідно до технічних характеристик приладу "Drager" абсолютна похибка для масової концентрації алкоголю в крові в діапазоні від 0 до 0,8 становить 0,06 проміле. Згідно до технічних характеристик приладу «Drager Alkotest», границі допустимої похибки під час експлуатування приладу можуть складати +/ - 0,06 проміле - у діапазоні від 0 до 0,8 проміле. Статтею 8 пунктом 5 Віденської конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг. на літр повітря, що видихається. Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп'яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг. на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле. З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, у водія не вбачається зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння, у нього відсутнє почервоніння очей та обличчя, хиткої ходи та не чіткої мови.
Таким чином, з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю, у повітрі, що видихав водій ОСОБА5 не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права, тому що згідно норм міжнародного законодавства є природною нормою алкоголю у повітрі, що видихається, винуватість водія у порушенні п. 2.9 а Правил дорожнього руху є недоведеною поза розумним сумнівом <…>.
14 липня 2025 року постанова набрала законної сили.
Справа № 357/5249/24 (провадження № 3/357/3689/24)
23 травня 2024 року до провадження судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. розподілено справу № 357/5249/24 про притягнення ОСОБА6 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.
Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. від 3 липня 2024 року закрито провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно з постановою огляд водія на стан алкогольного сп’яніння проводився на місці зупинки за допомогою приладу алкотестера «ALKOTEST 7510 ARLM 0328», проба позитивна 0,31%.
Постанова мотивована, зокрема, такими аргументами (пряме цитування):
<…> Згідно з доданим до протоколу чеком тесту від 21.03.2024 за допомогою приладу "ALCOTEST 7510 АRMF 0328, тест № 969 у ОСОБА6 виявлено 0,31 %. проміле алкоголю, що не в значній мірі перевищує допустиму норму алкоголю. Відповідно до технічних характеристик приладу "Drager" абсолютна похибка для масової концентрації алкоголю в крові в діапазоні від 0 до 0,8 становить 0,06 проміле. Згідно до технічних характеристик приладу «Drager Alkotest», границі допустимої похибки під час експлуатування приладу можуть складати +/ - 0,06 проміле - у діапазоні від 0 до 0,8 проміле. Статтею 8 пунктом 5 Віденської конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг. на літр повітря, що видихається. Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп`яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг. на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле. З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, у водія не вбачається зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння, у нього відсутнє почервоніння очей та обличчя, хиткої ходи та не чіткої мови.
Таким чином, з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю, у повітрі, що видихав водій ОСОБА6 не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права, тому що згідно норм міжнародного законодавства є природною нормою алкоголю у повітрі, що видихається, винуватість водія у порушенні п. 2.9 а Правил дорожнього руху є недоведеною поза розумним сумнівом <…>.
15 липня 2025 року постанова набрала законної сили.
Справа № 357/8645/24
18 червня 2024 року до провадження судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. розподілено справу № 357/8645/24 про притягнення ОСОБА7 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.
Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. від 12 вересня 2024 року закрито провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно з постановою огляд водія на стан алкогольного сп’яніння проводився на місці зупинки за допомогою приладу алкотестера «Драгер 7510 ARLM 0328», проба позитивна 0,38%.
Постанова мотивована, зокрема, такими аргументами (пряме цитування):
<…> З дослідженого відеозапису який здійснювався поліцейськими, встановлено, що будь які дані про те, що ОСОБА7 було порушено вимоги правил дорожнього руху, були відсутні. Крім того згідно з доданим до протоколу чеком тесту від 12.06.2024 за допомогою приладу "ALCOTEST 7510 АRMF 0358, тест № 844 у ОСОБА9 виявлено 0,38 %. проміле алкоголю, що не в значній мірі перевищує допустиму норму алкоголю. Відповідно до технічних характеристик приладу "Drager" абсолютна похибка для масової концентрації алкоголю в крові в діапазоні від 0 до 0,8 становить 0,06 проміле. Згідно до технічних характеристик приладу «Drager Alkotest», границі допустимої похибки під час експлуатування приладу можуть складати +/ - 0,06 проміле - у діапазоні від 0 до 0,8 проміле. Статтею 8 пунктом 5 Віденської конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг. на літр повітря, що видихається. Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп`яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг. на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле.
Таким чином, з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю, у повітрі, що видихав водій ОСОБА7 не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права, тому що згідно норм міжнародного законодавства є природною нормою алкоголю у повітрі, що видихається, винуватість водія у порушенні п. 2.9 а Правил дорожнього руху є недоведеною поза розумним сумнівом <…>.
24 вересня 2025 року постанова набрала законної сили.
Справа № 357/8365/24
12 червня 2024 року до провадження судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. розподілено справу № 357/8365/24 про притягнення ОСОБА8 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.
Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. від 20 вересня 2024 року закрито провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно з постановою огляд водія на стан алкогольного сп’яніння проводився на місці зупинки за допомогою приладу алкотестера «ALKOTEST 7510 ARLM 0328», проба позитивна 0,46%.
Постанова мотивована, зокрема, такими аргументами (пряме цитування):
<…> З дослідженого відеозапису який здійснювався поліцейськими, встановлено, що будь які дані про те, що ОСОБА8 було порушено вимоги правил дорожнього руху, були відсутні. Крім того згідно з доданим до протоколу чеком тесту від 12.10.2024 за допомогою приладу "ALCOTEST 7510 АRLM 0358, тест № 849 у ОСОБА8 виявлено 0,46 %. проміле алкоголю, що не в значній мірі перевищує допустиму норму алкоголю. Відповідно до технічних характеристик приладу "Drager" абсолютна похибка для масової концентрації алкоголю в крові в діапазоні від 0 до 0,8 становить 0,06 проміле. Згідно до технічних характеристик приладу «Drager Alkotest», границі допустимої похибки під час експлуатування приладу можуть складати +/ - 0,06 проміле - у діапазоні від 0 до 0,8 проміле. Статтею 8 пунктом 5 Віденської конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг. на літр повітря, що видихається. Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп`яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг. на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле.
Таким чином, з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю, у повітрі, що видихав водій ОСОБА8 не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права, тому що згідно норм міжнародного законодавства є природною нормою алкоголю у повітрі, що видихається, винуватість водія у порушенні п. 2.9 а Правил дорожнього руху є недоведеною поза розумним сумнівом <...>.
30 вересня 2025 року постанова набрала законної сили.
Справа № 357/7822/24
3 червня 2024 року до провадження судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. розподілено справу № 357/7822/24 про притягнення ОСОБА9 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.
Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. від 1 липня 2024 року закрито провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно з постановою огляд водія на стан алкогольного сп’яніння проводився на місці зупинки за допомогою приладу алкотестера «ALKOTEST 7510 ARLM 0328», проба позитивна 0,55%.
Постанова мотивована, зокрема, такими аргументами (пряме цитування):
<…> З дослідженого відеозапису який здійснювався поліцейськими, встановлено, що будь які дані про те, що ОСОБА9 було порушено вимоги правил дорожнього руху, були відсутні. Крім того Згідно з доданим до протоколу чеком тесту від 19.05.2024 за допомогою приладу "ALCOTEST 7510 АRMF 0358, тест № 844 у ОСОБА9.виявлено 0,55 %. проміле алкоголю, що не в значній мірі перевищує допустиму норму алкоголю. Відповідно до технічних характеристик приладу "Drager" абсолютна похибка для масової концентрації алкоголю в крові в діапазоні від 0 до 0,8 становить 0,06 проміле. Згідно до технічних характеристик приладу «Drager Alkotest», границі допустимої похибки під час експлуатування приладу можуть складати +/ - 0,06 проміле - у діапазоні від 0 до 0,8 проміле. Статтею 8 пунктом 5 Віденської конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг. на літр повітря, що видихається. Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп`яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг. на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле. З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, у водія не вбачається зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння, у нього відсутнє почервоніння очей та обличчя, хиткої ходи та не чіткої мови.
Таким чином, з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю, у повітрі, що видихав водій ОСОБА9 не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права, тому що згідно норм міжнародного законодавства є природною нормою алкоголю у повітрі, що видихається, винуватість водія у порушенні п. 2.9 а Правил дорожнього руху є недоведеною поза розумним сумнівом <…>.
12 липня 2025 року постанова набрала законної сили.
Інші відомості, релевантні до обставин попередньої перевірки скарги
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, окрім справ, зазначених у дисциплінарній скарзі, суддя Гавенко О.Л. застосувала подібний підхід до застосування положень статті 8 Віденської конвенції про дорожній рух та оцінки похибки алкотестеру у таких випадках:
- постанова від 11 грудня 2024 року у справі № 357/16853/24 (0,40 проміле);
- постанова від 29 квітня 2025 року у справі № 357/5151/25 (0,30 проміле);
- постанова від 15 травня 2025 року у справі № 357/5356/25 (0,40 проміле);
- постанова від 16 травня 2025 року у справі № 357/5697/25 (0,46 проміле);
- постанова від 16 травня 2025 року у справі № 357/5654/25 (0,38 проміле);
- постанова від 27 червня 2025 року у справі № 357/9526/25 (0,26 проміле).
Пояснення судді
Суддя Гавенко О.Л. зазначила, що перелічені скаржницею постанови є вмотивованими. Пояснила, що під час прийняття постанов керувалася нормами національного законодавства, рішеннями Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні «Кобець проти України» щодо доведеності винуватості особи поза розумним сумнівом.
Суддя зазначила, що при розгляді справ ураховувала положення пункту 5 статті 8 Віденської конвенції про дорожній рух від 8 листопада 1968 року, ратифікованою Української РСР 25 квітня 1974 року, яка є частиною національного законодавства та доповненням угодою 1971 року передбачає обов’язок держав встановити у внутрішньому законодавстві спеціальні положення щодо керування транспортними засобами в стані алкогольного сп’яніння, а також визначити гранично допустимий рівень алкоголю (максимально 0,50 г/л крові або 0,25 мг/л в повітрі видиху).
У цьому контексті суддя зауважила, що відповідно до частини першої статті 130 КУпАП та вітчизняних нормативів вміст алкоголю у видихуваному повітрі понад 0,2 проміле (тобто 0,1 мг/л) вважається ознакою алкогольного сп’яніння. Це нижче, ніж зазначений у Конвенції максимум (0,5‰ або 0,25 мг/л), але не суперечить їй, бо відповідає принципу «не більше».
Також суддя зазначила, що під час ухвалення судових рішень керувалася технічними характеристиками приладів «Драгер» щодо абсолютної похибки для масової концентрації алкоголю в крові.
Суддя зауважила, що під час розгляду кожного протоколу суд повідомляв осіб, які притягувалися до адміністративної відповідальності. ОСОБА8, ОСОБА5, ОСОБА6., ОСОБА2 з’явилися до суду, надали пояснення та висловили заперечення.
Суддя наголосила на тому, що оцінку доказів здійснює суд. Стверджує, що по кожній із зазначених скаржницею справ суд, керуючись статтею 62 Конституції України (презумпція невинуватості), статті 247 КУпАП (підстави для закриття справи), принципом тлумачення сумнівів на користь особи, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність достатніх доказів складу правопорушення, у зв’язку з чим провадження в цих справах було закрито.
На цій основі суддя вважає, що відсутні підстави для її притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Джерела права й акти їх застосування
Закон України «Про судоустрій і статус суддів»
Пункт 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Кодекс України про адміністративні правопорушення
Стаття 1 КУпАП визначає, що завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом’якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Стаття 23 КУпАП передбачає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Згідно з вимогами статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 280 КУпАП (у редакції станом на травень-вересень 2024 року) орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Віденська конвенція про шляховий рух
Віденська конвенція про шляховий рух від 8 листопада 1968 року ратифікована Указом Президії Верховної Ради Української РСР «Про ратифікацію Конвенції про шляховий рух» від 25 квітня 1974 року № 2614-VIII.
Пункт 5 статті 8 Віденської конвенції про шляховий рух 1968 року (у редакції Європейської угоди від 1 травня 1971 року) передбачає, що водій повинен контролювати свій транспортний засіб таким чином, щоб завжди бути в змозі належним чином ним керувати. Він повинен бути знайомий з правилами дорожнього руху, приписами в галузі безпеки дорожнього руху, а також з такими факторами, які можуть вплинути на його поведінку, як втома, прийом лікарських препаратів та керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та під впливом наркотиків.
Пункт 6 статті 8 Віденської конвенції про шляховий рух 1968 року (у редакції Європейської угоди від 1 травня 1971 року) визначає, що у національному законодавстві мають бути передбачені спеціальні положення щодо водіння під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках – у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові відповідно до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – Інструкція № 1452/735).
Згідно з пунктами 2, 6 розділу І Інструкції № 1452/735 (у редакції від 9 листопада 2015 року) огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп’яніння проводиться, зокрема, поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби)
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 установлення стану алкогольного сп’яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Практика Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у рішенні від 3 квітня 2024 року № 958/3дп/15-24 «Про притягнення судді Малиновського районного суду міста Одеси Мазун І.А. до дисциплінарної відповідальності» дійшла таких висновків:
- стаття 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 8 листопада 1968 року) з доповненнями, внесеними Європейською угодою від 1 травня 1971 року, містить норму, згідно з якою в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування транспортними засобами під дією алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а у відповідних випадках – в повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним із керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю у крові відповідно до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові чи 0,25 мг на літр повітря, що видихається;
- проте зазначена норма вказаної Конвенції за суттю є рекомендаційною та не встановлює мінімального рівня алкоголю у крові або у повітрі, що видихається водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень, за яким, на думку авторів Конвенції, настає алкогольне сп’яніння. При цьому Конвенція не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші ніж 0,25 ‰ у повітрі. Зокрема, в Україні встановлено мінімальний показник рівня алкоголю у крові – 0,2 ‰.
Висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Релевантні норми права дають Третій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя підстави для висновку, що пункт 6 статті 8 Віденської конвенції про шляховий рух 1968 року має рекомендаційний характер та не встановлює мінімального рівня алкоголю у крові або у повітрі, що видихається водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень, за яким настає алкогольне сп’яніння.
Натомість саме пункт 7 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 у національному законодавстві встановив мінімальний показник рівня алкоголю у крові – 0,2 проміле.
Обставини, встановлені під час попередньої перевірки скарги та розгляду висновку дисциплінарного інспектора, свідчать про те, що у справах №№ 357/6085/24, 357/6133/24, 357/6189/24, 357/7822/24, 357/5249/24, 357/7856/24, 357/4691/24, 357/8645/24, 357/8365/24 про адміністративні правопорушенні, передбачені статтею 130 КУпАП, показники алкоголю в крові водіїв становили більше 0,2 проміле.
Зазначені показники були більшими 0,2 проміле у всіх 9 (дев’яти) справах навіть з урахуванням допустимої похибки алкотестера у ±0,06 проміле.
Суддя Гавенко О.Л. під час прийняття постанов у перелічених справах не застосувала обмеження, визначені пунктом 7 розділу ІІ Інструкції № 1452/735, та закрила провадження у справах про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративних правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП.
Незастосування суддею закону може трактуватися грубим порушенням закону, що призводить до істотних негативних наслідків (невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, та запобігання вчиненню нових правопорушень; несплата штрафу до державного бюджету; підрив авторитету правосуддя та довіру громадян до суду тощо).
Крім того, відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Дискреційні повноваження, які використовує суддя під час прийняття рішення, не звільняють суддю від обов’язку мотивувати підстави його прийняття, а навпаки, ще більше зобов’язують після ретельної оцінки обставин справи, доказів та доводів сторін обґрунтувати їх прийняття та/або відхилення судом та мотивувати відповідні висновки суду, щоб прийняте рішення не сприймалось як свавільне.
На тлі викладеного є підстави вважати, що у постановах від 21 травня, 5, 11 червня, 1, 3 липня, 12, 20 вересня 2024 року, прийнятих у справах №№ 357/6085/24, 357/6133/24, 357/6189/24, 357/7822/24, 357/5249/24, 357/7856/24, 357/4691/24, 357/8645/24, 357/8365/24, суддя Гавенко О.Л. не навела достатнього обґрунтування можливості незастосування пункту 7 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 та застосування пункту 6 статті 8 Віденської конвенції про шляховий рух.
Відсутність належних мотивів та обґрунтування застосування суддею приписів пункту 6 статті 8 Віденської конвенції про шляховий рух (обумовлена норма в структурі статті 8 Конвенції займає саме пункт 6, а не пункт 5) у справах про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, безпосередньо впливає на якість судового рішення як процесуального документа, на можливість сприйняття його як сторонами, так і суспільством у цілому як результату правильного застосування юридичних норм, справедливого процесу та належної оцінки фактів, а також сприйняття його як такого, що може бути ефективно виконаним.
Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Садового Р.М. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Берези М.В., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що наведені у дисциплінарній скарзі та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. під час розгляду справ №№ 357/6085/24, 357/6133/24, 357/6189/24, 357/7822/24, 357/5249/24, 357/7856/24, 357/4691/24, 357/8645/24, 357/8365/24 ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «б» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме:
- умисне або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;
- умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, … інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Перевірка й дослідження наведених обставин будуть здійснюватися дисциплінарним інспектором під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду та її розгляду по суті дисциплінарним органом.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу щодо судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко Олени Леонідівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Ольга ПОПІКОВА
