Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Попікової О.В., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Садового Р.М. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Маселка Романа Анатолійовича стосовно судді Зборівського районного суду Тернопільської області Чорної Валентини Гнатівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. (вх. № М-3948/28/7-21) стосовно дій судді Зборівського районного суду Тернопільської області Чорної В.Г. під час розгляду справ №№ 599/639/21, 599/527/21, 599/873/20, 599/2595/19.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 7 листопада 2023 року дисциплінарну скаргу передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 16 січня 2025 року дисциплінарну скаргу передано дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя Садовому Р.М. для проведення попередньої перевірки.
19 листопада 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшов висновок дисциплінарного інспектора Садового Р.М. (вх. № 5507/0/24-25), складений у результаті попередньої перевірки скарги, із пропозицією відкрити дисциплінарну справу.
Дисциплінарний інспектор мотивував висновок тим, що наведені в скарзі відомості та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Зборівського районного суду Тернопільської області Чорної В.Г. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме:
- умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, … інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).
Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Садового Р.М., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи з огляду на таке.
Стислий зміст дисциплінарної скарги
На обґрунтування дисциплінарної скарги Маселко Р.А. зазначив про те, що суддя Чорна В.Г. без належного обґрунтування та за сумнівних обставин визнала водіїв винними у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), проте звільнила їх від адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю правопорушень. У цьому контексті скаржник навів такі аргументи:
- у постанові від 26 квітня 2021 року у справі № 599/639/21 суддя зазначила, що ОСОБА1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, однак це не відповідає дійсності, оскільки 14 серпня 2019 року постановою суду його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, з накладенням штрафу та позбавленням права керування авто строком один рік. Крім цього, у справі № 599/639/21 суддя не могла застосувати положення статті 22 КУпАП, оскільки правопорушення вчинено 20 березня 2021 року, у період коли з 17 березня 2021 року діяли зміни до зазначеної статті, які не передбачали можливості її застосування до правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП. Водночас суддя послалася на 10 березня 2021 року як дату вчинення проступку, хоча правильною датою є 20 березня 2021 року;
- у постанові від 23 квітня 2021 року у справі № 599/527/21 суд не врахував, що ОСОБА2 протягом 2020 року двічі притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені статтею 172-20 КУпАП (постанови від 21 липня 2020 року у справі № 235/4290/20, від 15 вересня 2020 року у справі № 235/5714/20, штрафи розміром 3655 грн);
- у постанові від 21 травня 2021 року у справі № 599/873/20 суд не врахував, що ОСОБА3 притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП (постанова від 6 жовтня 2017 року у справі № 599/1534/17, штраф розміром 340 грн);
- у постанові від 24 грудня 2019 року у справі № 599/2595/19 суд не врахував, що ОСОБА4 притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП (постанова від 1 березня 2018 року у справі № 607/13847/18, штраф розміром 340 грн).
Скаржник зауважив, що керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння є одним із найнебезпечніших видів адміністративних правопорушень, однак суддя не врахувала характер проступків, не обґрунтувала судові рішення з токи зору досягнення завдань КУпАП.
На цій основі скаржник вважає, що суддя вчинила дисциплінарні проступки, передбачені підпунктом «б» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та просить притягнути її до дисциплінарної відповідальності.
Обставини, встановлені за результатами розгляду висновку дисциплінарного інспектора та долучених до нього матеріалів
Відомості про суддю
Указом Президента України від 6 червня 2002 року № 513/2002 Чорну В.Г. призначено на посаду Зборівського районного суду Тернопільської області у межах п’ятирічного строку. Постановою Верховної Ради України 22 травня 2008 року № 298-VI Чорну В.Г. призначено на посаду Зборівського районного суду Тернопільської області.
Обставини розгляду суддею справи № 599/2595/19 (щодо ОСОБА4.)
10 грудня 2019 року судді Зборівського районного суду Тернопільської області Чорній В.Г. розподілено три протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 122-4, 124, частиною четвертою статті 130 КУпАП, складені стосовно ОСОБА4.
Відповідно до протоколів датами вчинення правопорушень є 4 грудня 2019 року.
Згідно з довідками поліції, доданими до протоколів, станом на 4 грудня 2019 року ОСОБА4 притягувався до адміністративної відповідальності, а саме 8 лютого 2019 року Управлінням патрульної поліції в Рівненській області за частиною другою статті 122 КУпАП.
10 грудня 2019 року суддя Зборівського районного суду Тернопільської області Чорна В.Г. прийняла постанову про об’єднання справ №№ 599/2593/19, 599/2594/19, 599/2595/19 в одне провадження з присвоєнням справі порядкового номера 599/2595/19.
24 грудня 2019 року суддя Зборівського районного суду Тернопільської області Чорна В.Г. прийняла постанову у справі № 599/2595/19, згідно з якою визнала ОСОБА4 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124, частиною четвертою статті 130 КУпАП, та за малозначністю вчиненого правопорушення звільнила його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням і закривши провадження у справі.
У мотивувальній частині постанови суд, серед іншого, зазначив, що: «вина ОСОБА4 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП доводиться протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 242117 від 04 грудня 2019 року, висновком щодо результатів медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння від 04 грудня 2019 року, проведеного у Зборівській ЦРЛ. Однак, у вказаному висновку ступінь алкогольного сп’яніння не зазначено.
Вина ОСОБА4 у вчиненні адмінправопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП ст. 122-4 КУпАП, ч. 4 ст. 130 КУпАП доводиться протоколом огляду місця події від 04 грудня 2019 року, схемою місця ДТП, фотоматеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
В діях ОСОБА4 вбачаються ознаки адмінправопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення».
Покликаючись на норми статей 2, 23, 33 – 35, 284 КУпАП, враховувавши те, що потерпілих в результаті дорожньої пригоди не було, а шкода спричинена автомобілю і здоров’ю ОСОБА4 внаслідок його власних дій, доказів щодо ступеня алкогольного сп’яніння та вживання алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що порушення є малозначимим і ОСОБА4 слід звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
3 січня 2020 року постанова суду набрала законної сили.
Обставини розгляду суддею справи № 599/873/20 (щодо ОСОБА3.)
23 квітня 2020 року судді Зборівського районного суду Тернопільської області Чорній В.Г. розподілено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, складений стосовно ОСОБА3.
Згідно з цим протоколом датою вчинення правопорушення є 8 квітня 2020 року.
Матеріали поліції, додані до протоколу, не містить відомостей про попередні факти притягнення водія до адміністративної відповідальності.
21 травня 2020 року суддя Зборівського районного суду Тернопільської області Чорна В.Г. прийняла постанову у справі № 599/873/20, згідно з якою:
- звільнила ОСОБА3 від адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП на підставі статті 22 КУпАП у зв’язку з малозначністю правопорушення;
- оголосила ОСОБА3 усне зауваження;
- закрила провадження у справі про притягнення ОСОБА3 до адміністративної відповідальності.
У мотивувальній частині постанови суд, серед іншого, зазначив, що: «вина ОСОБА3 у вчиненні адмінправопорушення доводиться його поясненнями, ОСОБА10 та ОСОБА11. За таких обставин вважаю, що в діях ОСОБА3 містяться ознаки адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення».
Покликаючись на норми статей 22, 23, 33-35, 130, 284 КУпАП, суд дійшов висновку, що ОСОБА3 слід звільнити від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
1 червня 2020 року постанова суду набрала законної сили.
Обставини розгляду суддею справи № 599/527/21 (щодо ОСОБА2)
22 березня 2021 року судді Зборівського районного суду Тернопільської області Чорній В.Г. розподілено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, складений стосовно ОСОБА2.
Згідно з цим протоколом датою вчинення правопорушення є 3 лютого 2021 року.
Відповідно до довідки поліції, доданої до протоколу, станом на 3 лютого 2021 року ОСОБА2 протягом останнього року до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП не притягувався.
23 квітня 2021 року суддя Зборівського районного суду Тернопільської області Чорна В.Г. прийняла постанову у справі № 599/527/21, згідно з якою:
- звільнила ОСОБА2 від адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП на підставі статті 22 КУпАП у зв’язку з малозначністю правопорушення;
- оголосила ОСОБА2 усне зауваження;
- закрила провадження у справі про притягнення ОСОБА2 до адміністративної відповідальності.
У мотивувальній частині постанови суд, серед іншого, зазначив, що: «вина ОСОБА2 у вчиненні адмінправопорушення доводиться поясненнями свідків ОСОБА5 та ОСОБА6, що відповідають обставинам викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення ААБ № 093644 від 03.02.2021 року, та іншими матеріалами справи, відеозаписами з нагрудної камери поліцейського. Такі пояснення ОСОБА2. частково узгоджуються з іншими доказами, зібраними у справі».
Покликаючись на норми статей 9, 22, 130 КУпАП та характер вчиненого правопорушення, особу винного, який вперше вчинив порушення Правил дорожнього руху, обставину, що ОСОБА2 визнав свою вину, щиро кається, обставину, що і працівники поліції визнавали стан сп`яніння некритичним, оскільки не відсторонили ОСОБА2 від керування транспортним засобом, ураховуючи, що правопорушення не є суспільно-небезпечним, не завдало шкоди інтересам громадян, не призвело до порушення прав та свобод інших осіб, – суд дійшов висновку, що вчинене порушення є малозначним та з цієї підстави є можливим звільнити ОСОБА2 від адміністративної відповідальності і обмежитися усним зауваженням.
Водночас суд урахував також обставину, що «стаття 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення доповнена приміткою щодо застосування малозначності до окремих адміністративних правопорушень Законом, що набрав чинності 17 березня 2021 року, а правопорушення ОСОБА2 вчинив 03 лютого 2021 року. Така позиція узгоджуються із положеннями частин 1 і 2 ст. 8 КУпАП».
5 травня 2021 року постанова суду набрала законної сили.
Обставини розгляду суддею справи № 599/639/21 (щодо ОСОБА1)
20 березня 2021 поліцейський сектору реагування патрульної поліції Зборівського відділенні поліції № 2 (місто Зборів) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Шуберт Ю.С. склав протокол серії БД № 242156, згідно з яким ОСОБА1 20 березня 2021 року о 18:21 на вулиці Центральній у селі Оліїв Зборівської ОТГ Тернопільського району керував автомобілем марки ВАЗ-21099, н.з. ____з явними ознаками алкогольного сп’яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною першою статті 130 КУпАП.
31 березня 2021 року протокол про адміністративне правопорушення розподілено судді Зборівського районного суду Тернопільської області Чорній В.Г. (справа № 599/639/21).
Згідно з довідкою поліції, доданою до протоколу, станом на 20 березня 2021 року ОСОБА1 протягом останнього року до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП не притягувався.
Судові засідання у справі призначалися на 13, 26 квітня 2021 року.
13 квітня 2021 року ОСОБА1 подав клопотання, у якому просив відкласти судове засідання у зв’язку з сімейними обставинами. До клопотання долучив довідку про вагітність ОСОБА7 від 8 квітня 2021 року № 8, копію свідоцтва про їхній шлюб від 7 квітня 2021 року.
26 квітня 2021 року суддя Зборівського районного суду Тернопільської області Чорна В.Г. прийняла постанову у справі № 599/639/21, згідно з якою:
- звільнила ОСОБА1 від адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП на підставі статті 22 КУпАП у зв’язку з малозначністю правопорушення;
- оголосила ОСОБА1 усне зауваження;
- закрила провадження у справі про притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності.
У мотивувальній частині постанови суд, серед іншого, зазначив, що: «вина ОСОБА1 у вчиненні адмінправопорушення доводиться поясненнями свідків ОСОБА8 та ОСОБА9 що відповідають обставинам викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення БД № 242156 від 20.03.2021 року, та іншими матеріалами справи, відеозаписами з нагрудної камери поліцейських. Пояснення ОСОБА1 частково узгоджуються з іншими доказами, зібраними у справі».
Покликаючись на норми статей 9, 22, 130 КУпАП та характер вчиненого правопорушення, особу винного, який вперше вчинив порушення Правил дорожнього руху, обставину, що ОСОБА1 визнав свою вину, щиро кається, обставину, що і працівники поліції визнавали стан сп`яніння некритичним, оскільки не відсторонили ОСОБА1 від керування транспортним засобом, ураховуючи, що правопорушення не є суспільно-небезпечним, не завдало шкоди інтересам громадян, не призвело до порушення прав та свобод інших осіб, – суд дійшов висновку, що вчинене порушення є малозначним та з цієї підстави є можливим звільнити ОСОБА1 від адміністративної відповідальності і обмежитися усним зауваженням.
Водночас суд урахував також обставину, що «стаття 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення доповнена приміткою щодо застосування малозначності до окремих адміністративних правопорушень Законом, що набрав чинності 17 березня 2021 року, а правопорушення ОСОБА1 вчинив 10 березня 2021 року. Така позиція узгоджуються із положеннями частин 1 і 2 ст. 8 КУпАП».
7 травня 2021 року постанова суду набрала законної сили.
Інші відомості, релевантні до обставин попередньої перевірки скарги
Єдиний державний реєстр судових рішень не містить інших постанов судді Чорної В.Г. про звільнення осіб від адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, на підставі статті 22 цього Кодексу у зв`язку з малозначністю правопорушення, прийнятих після 17 березня 2021 року, окрім справи № 599/639/21 щодо ОСОБА1.
Джерела права
Пункт 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Стаття 1 КУпАП визначає, що завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом’якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Стаття 23 КУпАП передбачає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
У Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів, зокрема, зазначено, що метою судочинства є вирішення спорів, і, ухвалюючи рішення, суд виконує як «нормативну», так і «виховну» роль, надаючи громадянам відповідне керівництво, інформацію та гарантуючи дотримання закону і його практичне застосування. Ефективна система правосуддя функціонує на благо широкого загалу суспільства, а не тільки тих осіб, справи яких розглядаються в суді.
Згідно з вимогами статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 280 КУпАП (у редакції станом на 26 квітня 2021 року) орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
До 17 березня 2021 року стаття 22 КУпАП передбачала, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
17 березня 2021 року набрав чинності Закон України від 16 лютого 2021 року № 1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху».
Цим Законом статтю 22 доповнено приміткою такого змісту:
«Примітка. Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п’ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - четвертою статті 126 та статтею 130 цього Кодексу».
У Пояснювальній записці до проєкту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі порушення у сфері безпеки дорожнього руху» зазначено, що необхідність прийняття законопроєкту обумовлена створенням безпечних умов для учасників дорожнього руху, збереження життя і здоров’я громадян, підвищення ефективності впливу на дисципліну учасників дорожнього руху з чітким визначенням правових санкцій за вчинені правопорушення, забезпечення належного рівня реалізації прийнятих рішень в адміністративних та кримінальних справах у сфері безпеки дорожнього руху, уточнення обов’язків водія і пасажира, а також деяких повноважень поліцейських. Водії нехтують правилами дорожнього руху та нормами чинного законодавства і досить часто керують транспортними засобами в нетверезому стані, перевищують установлену швидкість руху, що підтверджує вражаюча статистика кількості ДТП, а також осіб, травмованих та загиблих унаслідок ДТП. Незважаючи на суспільний резонанс, водії, які керують та вчиняють правопорушення в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, не завжди отримують належне адміністративне покарання, що, у свою чергу, призводить до небезпечного поширення в суспільстві думки, що керування в нетверезому стані не є чимось небезпечним та аморальним, а будь-які неприємності, які можуть виникнути у зв’язку з цим, легко вирішити. Міжнародний досвід забезпечення безпеки на дорогах свідчить, що одним з найпростіших і водночас найдієвіших способів примусити водіїв дотримуватися вимог Правил дорожнього руху є запровадження системи ефективного покарання.
Згідно із частиною першою статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Обставини, встановлені під час попередньої перевірки скарги Маселка Р.А., свідчать про те, що у справі № 599/639/21 адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, ОСОБА1 вчинив 20 березня 2021 року.
Станом як на дату вчинення такого правопорушення, так і на час прийняття суддею постанови від 26 квітня 2021 року у справі № 599/639/21 положення статті 22 КУпАП чітко й безальтернативно вказували на заборону їх застосування у разі вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.
Суддя Чорна В.Г. під час прийняття постанови від 26 квітня 2021 року у справі № 599/639/21 не врахувала змін, що відбулися в законодавстві, не застосувала обмежень, визначених у примітці до статті 22 КУпАП, та звільнила водія від адміністративної відповідальності за правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, закривши провадження у справі у зв’язку з малозначністю правопорушення.
Незастосування суддею закону (примітки до статті 22 КУпАП, яка забороняла застосовувати положення цієї статті до правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП) може трактуватися грубим порушенням закону, що призводить до істотних негативних наслідків (невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, та запобігання вчиненню нових правопорушень; несплата штрафу до державного бюджету; підрив авторитету правосуддя та довіру громадян до суду тощо).
Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Садового Р.М. за результатами попередньої перевірки скарги Маселка Р.А., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що наведені у дисциплінарній скарзі та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Зборівського районного суду Тернопільської області Чорної В.Г. під час розгляду справи № 599/639/21 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме:
- умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, … інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Перевірка й дослідження наведених обставин будуть здійснюватися дисциплінарним інспектором під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду та її розгляду по суті дисциплінарним органом.
Разом з цим, під час попередньої перевірки скарги та розгляду висновку дисциплінарного інспектора Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила ознак дисциплінарного проступку судді, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на який покликається скаржник.
Зазначений висновок Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя пояснює такими аргументами:
- у справах №№ 599/639/21, 599/527/21, 599/873/20, 599/2595/19 про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, єдиною особою – стороною у справі, на яку впливає рішення судді, є сам правопорушник;
- у справах №№ 599/527/21, 599/873/20, 599/2595/19 проступки вчинено 4 грудня 2019 року, 8 квітня 2020 року, 3 лютого 2021 року, тобто до набрання чинності змін, унесених парламентом до статті 22 КУпАП. Отже, у цих справах на день вчинення правопорушень не існувало заборони застосування положень статті 22 КУпАП щодо адміністративних правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП;
- суддя Чорна В.Г. відповідно до своїх дискреційних повноважень у справах №№ 599/527/21, 599/873/20, 599/2595/19 ухвалила рішення, які покращують становище правопорушників, мотивувавши постанови прийняттям аргументів сторони, тобто правопорушника;
- у постановах у справах №№ 599/527/21, 599/873/20, 599/2595/19 суддя Чорна В.Г. достатньої мірою виклала мотиви щодо прийняття аргументів особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності; навела висновки про доведеність винуватості особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, у зв’язку з яким був складений протокол про адміністративне правопорушення, та про наявність у її поведінці складу адміністративного
- у справі № 599/639/21 (щодо ОСОБА1) наведення суддею Чорною В.Г. додаткових мотивів щодо можливості застосування статті 22 КУпАП, про які вказано в дисциплінарній скарзі, не могло б виправдати недотримання суддею встановленої законодавчої заборони і не покращило б якість ухвалених судових рішень. У подібному випадку не існує мотивів, які б могли обґрунтувати підстави застосування норм закону, який утратив чинність.
- у справах № 599/639/21, № 599/527/21 наявні довідки поліції про те, що водії протягом останнього року до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП не притягувалися. У справі № 599/873/20 матеріали поліції не містили подібних відомостей. За таких обставин та з огляду на норми частини другої статті 33, пункту 2 частини першої статті 35, частини першої статті 39 КУпАП у справах № 599/639/21, № 599/527/21, № 599/873/20 суддя Чорна В.Г. не мала обов’язку й підстав ураховувати як обставини, що обтяжують відповідальність водіїв, факти вчинення ними неоднорідних правопорушень. Водночас КУпАП не покладає на суддю обов’язок самостійно відшукувати дані про попередні випадки притягнення особи до адміністративної відповідальності. Відсутність зазначених обов’язків вказує на те, що неврахування подібних відомостей не може тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді;
- у об’єднаній справі № 599/2595/19 є довідка поліції про притягнення водія протягом останнього року до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП. Оцінивши зміст постанови у цій справі, урахувавши норми права, що підлягали застосуванню, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що судове рішення містить достатні мотиви його ухвалення, а дії судді свідчать про її правову позицію, прояв добросовісного суддівського розсуду (з урахуванням установлених суддею обставин у справі та розумінням положень закону).
Крім цього, під час попередньої перевірки скарги та розгляду висновку дисциплінарного інспектора Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила ознак дисциплінарного проступку судді, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на який покликається скаржник.
Зазначений висновок Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя пояснює такими аргументами:
- дисциплінарна скарга не містить фактичних даних, які би свідчили про наявність ознак вчинення суддею Чорною В.Г. проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;
- обставини, встановлені під час попередньої перевірки скарги, не свідчать про наявність у діях судді Чорної В.Г. ознак поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу щодо судді Зборівського районного суду Тернопільської області Чорної Валентини Гнатівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Ольга ПОПІКОВА
