Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя-доповідач Кабанець Олексій Олексійович, здійснивши попередню перевірку дисциплінарної скарги Лісовенка Володимира Івановича, поданої стосовно судді Голосіївського районного суду міста Києва Хоменко Вікторії Сергіївни та суддів Київського апеляційного суду Білич Ірини Михайлівни, Коцюрби Олександра Петровича, Слюсар Тетяни Андріївни,
установив:
1. Історія справи
1.1. До Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) за вх. № Л‑1424/0/7‑23 надійшла скарга Лісовенка В.І. стосовно судді Голосіївського районного суду міста Києва Хоменко В.С. та суддів Київського апеляційного суду Білич І.М., Коцюрби О.П., Слюсар Т.А.
1.2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами ВРП від 28.11.2023, для проведення попередньої перевірки цієї дисциплінарної скарги визначено члена ВРП-доповідача Плахтій І.Б.
1.3. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 16.01.2025, у порядку ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», для проведення попередньої перевірки цієї дисциплінарної скарги визначено дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя-доповідача Кабанця О.О.
2. Право
2.1. Згідно із пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону, за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4, 5 ч. 1 ст. 44 цього Закону, – залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику.
(Зокрема, пунктами 4, 5 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона містить виражені у непристойній формі висловлювання або висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи, та якщо у ній порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, звільненого з посади або повноваження якого припинені).
2.2. Відповідно до п. 13.9 Регламенту Вищої ради правосуддя, доповідач постановляє ухвалу про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги із підстав, передбачених пунктами 1, 4, 5 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», копія якої надсилається скаржнику.
3. Установлені обставини та висновки за результатами проведення попередньої перевірки
3.1. Під час попередньої перевірки цієї дисциплінарної скарги встановлено, що її подано на дії судді Голосіївського районного суду міста Києва Хоменко В.С. та суддів Київського апеляційного суду Білич І.М., Коцюрби О.П., Слюсар Т.А.
Рішенням ВРП № 614/0/15-23 від 06.06.2023 Коцюрбу О.П. звільнено із посади судді Київського апеляційного суду у зв’язку із поданням заяви про відставку (долучено до матеріалів скарги).
Рішенням ВРП № 1122/0/15-23 від 23.11.2023 Білич І.М. звільнено із посади судді Київського апеляційного суду у зв’язку із поданням заяви про відставку (долучено до матеріалів скарги).
Рішенням ВРП № 2528/0/15-25 від 25.11.2025 Слюсар Т.А. звільнено із посади судді Київського апеляційного суду у зв’язку із поданням заяви про відставку (долучено до матеріалів скарги).
Отже, у дисциплінарній скарзі порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, троє із яких звільнені із посади судді.
3.2. Разом із тим, дисциплінарна скарга Лісовенка В.І. містить виражені у непристойній формі висловлювання, що принижують людську честь і гідність.
Конституційний Суд України у рішенні від 22.05.2018 № 5-р/2018 наголошує, що людську гідність необхідно трактувати як право, гарантоване ст. 28 Конституції України, і як конституційну цінність, яка наповнює сенсом людське буття, є фундаментом для усіх інших конституційних прав, мірилом визначення їх сутності та критерієм допустимості можливих обмежень таких прав. Наведене опосередковано підтверджується унікальним значенням людської гідності в Конституції України, за якою, зокрема, людина її життя і здоров’я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3); усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (стаття 21); кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (частина перша статті 68).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зазначено, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє.
Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України, передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Водночас, Лісовенко В.І. у скарзі зазначає, що
«… як зазначає суд своїй ухвалі про повернення апеляційної скарги від 08.02.23, яка суперечить доброчесності та високопрофесійності суддів апеляційної інстанції …»,
«… що ставить велике питання компетенції колегії суддів, про професійність мова вже не йде, мова йде про корупційність…»,
«… (суд) начхав процесуальне право і норми матеріального права …»,
«… ОСОБА1 не одноразово звертався до правоохоронних органів та надавав прямі докази вчинення до нього та його родичів кримінальних правопорушень згідно ст 361-363 кримінального кодексу, матеріали справи вчинення кримінальних правопорушень передавались Департаментом Кіберполіції до Голосіївського УПП для відкриття кримінального провадження, але в Голосіївському управлінні чомусь не знаходили ознак кримінального правопорушення (великі фахівці кіберзлочинності) … що на думку скаржника пов’язане з подачею апеляційних та касаційних скарг та вплив суддів на правоохоронні органи, які порушили основні засади судочинства …».
Дисциплінарний інспектор-доповідач наголошує, що реалізація особами своїх прав, має здійснюватися, зокрема, із дотриманням принципу добросовісності, як одного з основних загальноправових принципів. Інакше недобросовісне здійснення однією особою її прав, здатне призвести до порушення прав інших осіб – «sic utere tuo ut alienum non laedas» (лат. «користуйся своїм правом так, щоб не зашкодити іншому»).
3.3. Із огляду на викладене, дисциплінарна скарга Лісовенка В.І. підлягає залишенню без розгляду та поверненню скаржнику на підставі пунктів 4, 5 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Керуючись статтями 42-44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», п. 13.9 Регламенту Вищої ради правосуддя, дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя-доповідач,
ухвалив:
дисциплінарну скаргу Лісовенка В.І. стосовно судді Голосіївського районного суду міста Києва Хоменко В.С. та суддів Київського апеляційного суду Білич І.М., Коцюрби О.П., Слюсар Т.А., яка зареєстрована за вх. № Л‑1424/0/7‑23, на підставі пунктів 4, 5 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», – залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Копію цієї ухвали надіслати скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Дисциплінарний інспектор
Вищої ради правосуддя
