Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Салтівського районного суду міста Харкова Мельникової Ірини Дмитрівни на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25 серпня 2025 року № 1778/1дп/15-25 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності,

встановила:

2 вересня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла скарга (вх. № 3369/0/6-25) судді Салтівського районного суду міста Харкова Мельникової І.Д. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25 серпня 2025 року № 1778/1дп/15-25 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Скаргу подано з дотриманням вимог та у строки, встановлені Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 17 жовтня 2025 року доповідачем щодо вказаної скарги визначено члена Вищої ради правосуддя Квашу О.О.

Учасників дисциплінарного провадження було повідомлено про дату, час і місце розгляду зазначеної скарги та про можливість участі в засіданні Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції. Вказане повідомлення розміщено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

30 жовтня 2025 року Вища рада правосуддя не включила до порядку денного питання про розгляд скарги судді Мельникової І.Д. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25 серпня 2025 року № 1778/1дп/15-25 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

У засідання Вищої ради правосуддя 27 листопада 2025 року суддя Мельникова І.Д., скаржник – адвокат ОСОБА5 – не з’явилися.

За наведених обставини Вища рада правосуддя вважала за можливе розглядати скаргу судді Салтівського районного суду міста Харкова Мельникової І.Д. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25 серпня 2025 року № 1778/1дп/15-25 про притягнення до дисциплінарної відповідальності за відсутності судді та скаржника.

Відомості про суддю

Мельникова Ірина Дмитрівна, Указом Президента України від 13 липня 2010 року № 767/2010 призначена на посаду судді Московського районного суду міста Харкова строком на п’ять років. Указом Президента України від 2 листопада 2017 року № 348/2017 призначена на посаду судді Московського районного суду міста Харкова.

У зв’язку з набранням чинності 25 квітня 2025 року Законом України від 26 лютого 2025 року № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» найменування Московського районного суду міста Харкова змінено на Салтівський районний суд міста Харкова.

Стислий зміст дисциплінарної скарги. Підстави відкриття дисциплінарної справи та результати її розгляду

4 лютого 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга адвоката ОСОБА5, подана в інтересах Юмінова М.А. (№ Л-751/0/7-25), на дії судді Московського районного суду міста Харкова Мельникової І.Д. під час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову у справі № 953/20920/21.

У дисциплінарній скарзі адвокат Лисенко А.О. зазначає, що 7 серпня 2024 року він звернувся до Московського районного суду міста Харкова із заявою про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі № 953/20920/21 за позовом ОСОБА1 до ОСОБА2, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» (далі – ТОВ «Фінанс Проперті Групп»), приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Погрібна Тетяна Петрівна, про витребування майна із чужого незаконного володіння. Заява мотивована тим, що Харківський апеляційний суд постановою від 17 липня 2024 року відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА1, відтак підстави для забезпечення позову відпали.

Відповідно до протоколу авторозподілу вказану заяву розподілено судді Мельниковій І.Д.

Скаржник зазначає, що всупереч визначеному статтею 158 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) п’ятиденному строку розгляду заяви станом на дату звернення із дисциплінарною скаргою (3 лютого 2025 року) у справі за заявою про скасування заходів забезпечення позову не постановлено судового рішення, а наступне судове засідання призначено на 26 лютого 2025 року.

Московський районний суд міста Харкова повідомив адвокату ОСОБА5, що 31 жовтня 2024 року на адресу суду надійшла електронна копія ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про відкриття касаційного провадження та витребування справи № 953/20920/21 для розгляду касаційної скарги ОСОБА1 на постанову Харківського апеляційного суду від 17 липня 2024 року, у якій скаржниця просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА1, що нібито позбавляє суд можливості розглянути заяву про скасування заходів забезпечення позову у справі № 953/20920/21, вказану заяву буде розглянуто після розгляду касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного суду від 17 липня 2024 року.

Скаржник у дисциплінарній скарзі зазначає, що вбачає в діях судді Мельникової І.Д. наявність ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 4 лютого 2025 року дисциплінарну скаргу передано дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя Ковальчук А.В. для проведення попередньої перевірки.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 14 квітня 2025 року № 789/1дп/15-25 за пропозицією дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Ковальчук А.В. відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Московського районного суду міста Харкова Мельникової І.Д. у зв’язку з наявністю в її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», – безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви протягом строку, встановленого законом.

Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Ковальчук А.В. склала висновок за результатами підготовки дисциплінарної справи до розгляду, запропонувавши притягнути суддю Салтівського районного суду міста Харкова Мельникову І.Д. до дисциплінарної відповідальності за вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та застосувати дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя рішенням від 25 серпня 2025 року № 1778/1дп/15-25 притягнула суддю Салтівського районного суду міста Харкова Мельникову І.Д. до дисциплінарної відповідальності з підстав допущення нею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом), та застосувала дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Фактичні обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

У провадженні Московського районного суду міста Харкова перебувала цивільна справа № 953/20920/21 за позовом адвоката ОСОБА3 – представника ОСОБА1, до ОСОБА2, треті особи: ТОВ «Фінанс Проперті групп», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Погрібна Т.П., про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Московський районний суд міста Харкова ухвалоювід 20 жовтня 2023 року задовольнив заяву про забезпечення позову та наклав арешт на квартиру № __ за адресою: АДРЕСА1, яка належить ОСОБА2.

Харківський апеляційний суд постановою від 3 квітня 2024 року вказану вище ухвалу змінив, заборонив відчуження нерухомого майна, що належить ОСОБА2 на праві приватної власності, а саме квартири №__ на АДРЕСА1, та заборонив вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо цього нерухомого майна.

Московський районний суд міста Харкова рішенням від 3 листопада 2023 року позовну заяву ОСОБА1 задовольнив. Витребував із чужого незаконного володіння ОСОБА2 на користь ОСОБА1 квартиру № __ за адресою: АДРЕСА1.

Харківський апеляційний суд постановою від 17 липня 2024 року апеляційні скарги представника ТОВ «Фінанс Проперті Групп» – адвоката ОСОБА4, представника ОСОБА2 – адвоката ОСОБА5, задовольнив. Рішення Московського районного суду міста Харкова від 3 листопада 2023 року скасував та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позову ОСОБА1 до ОСОБА2, треті особи: ТОВ «Фінанс Проперті Групп», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Погрібна Т.П., про витребування майна із чужого незаконного володіння.

13 серпня 2024 року до Московського районного суду міста Харкова надійшла заява адвоката ОСОБА5, який діє в інтересах ОСОБА2, про скасування заходів забезпечення позову у справі № 953/20920/21.

За результатами автоматизованого розподілу вказану заяву передано на розгляд судді Московського районного суду міста Харкова Мельниковій І.Д.

Згідно з інформаційною довідкою про рух цивільної справи № 953/20920/21 заява про скасування заходів забезпечення позову в цій справі перебуває у провадженні судді Мельникової І.Д. з 13 серпня 2024 року, розгляд призначено на 7 жовтня 2024 року.

7 жовтня 2024 року від представника позивача – адвоката ОСОБА3, надійшла заява про відкладення розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову на іншу дату.

7 жовтня 2024 року розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову відкладено на 21 листопада 2024 року.

Водночас у вересні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА1 на постанову Харківського апеляційного суду від 17 липня 2024 року.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА1 до ОСОБА2., треті особи: ТОВ «Фінанс Проперті Групп», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Погрібна Т.П., про витребування майна із чужого незаконного володіння за касаційною скаргою ОСОБА1 на постанову Харківського апеляційного суду від 17 липня 2024 року. Витребувано з Московського районного суду міста Харкова матеріали цивільної справи № 953/20920/21.

31 жовтня 2024 року до канцелярії суду надійшла електронна копія ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 жовтня 2024 року про відкриття касаційного провадження та витребування цивільної справи № 953/20920/21.

15 листопада 2024 року Московський районний суд міста Харкова на виконання ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року цивільну справу № 953/20920/21 направив до Верховного Суду.

19 листопада 2024 року від представника позивача – адвоката ОСОБА3, надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату.

У зв’язку з відсутністю цивільної справи № 953/20920/21 у Московському районному суді міста Харкова розгляд заяви адвоката ОСОБА5, який діє в інтересах ОСОБА2, про скасування заходів забезпечення позову було відкладено з 21 листопада 2024 року на 21 січня 2025 року, з 21 січня 2025 року на 26 лютого 2025 року, з 26 лютого 2025 року на 14 квітня 2025 року тощо.

Пояснення судді Салтівського районного суду міста Харкова Мельникової І.Д., надані під час розгляду дисциплінарної справи

Суддя Мельникова І.Д. пояснила, що 13 серпня 2024 року до її провадження надійшла лише заява про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі № 953/20920/21, для розгляду якої необхідно було витребувати з архіву суду матеріали цивільної справи № 953/20920/21.

19 серпня 2024 року цивільну справу № 953/20920/21 у 4-х томах передано з архіву суду судді Мельниковій І.Д.

Суддя Мельникова І.Д. зауважила, що без матеріалів цивільної справи № 953/20920/21, в якій міститься вся необхідна інформація, розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову був неможливий.

Зазначила, що з урахуванням графіка вже призначених нею до розгляду справ, судового навантаження та необхідністю належного повідомлення учасників справи про судове засідання, в якому мала розглядатись заява про скасування заходів забезпечення позову, розгляд такої заяви був призначений на найближчу вільну дату.

Суддя Мельникова І.Д. також просила врахувати показники її роботи в період із 1 серпня 2024 року до 10 лютого 2025 року, зокрема до провадження судді надійшло 603 справи та матеріали, розглянуто 588 справ і матеріалів, а також не тільки кількість розглянутих справ, а й кількість ухвалених судових рішень в інших нерозглянутих справах, перебування у тривалих судових засіданнях протягом дня, перебування в нарадчих кімнатах, участь у колегіальному розгляді справ, що також зумовлює неможливість своєчасного розгляду справ.

У поясненнях суддя також звернула увагу на проблеми, пов’язані із воєнним станом на території України, складною безпековою ситуацією безпосередньо в місті Харкові, де постійного лунають повітряні тривоги, місто перебуває під ракетними обстрілами, що унеможливлює нормальну роботу як суду, так і працівників.

Стислий зміст оскаржуваного рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя рішенням від 25 серпня 2025 року № 1778/1дп/15-25 притягнула суддю Салтівського районного суду міста Харкова Мельникову І.Д. до дисциплінарної відповідальності та застосувала до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що матеріали цивільної справи № 953/20920/21 після перегляду рішення судом апеляційної інстанції надійшли до Московського районного суду міста Харкова з Харківського апеляційного суду 13 вересня 2024 року, тобто в день надходження заяви адвоката ОСОБА5, який діяв в інтересах ОСОБА2, про скасування заходів забезпечення позову.

Голова Московського районного суду міста Харкова О. Осадчий на запит судді цього суду Мельникової І.Д. повідомив, що згідно із журналами видавання справ з архіву цивільну справу № 953/20920/21 у 4-х томах передано судді Мельниковій І.Д. 19 серпня 2024 року.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя констатувала, що суддя Мельникова І.Д., здійснюючи правосуддя з 13 серпня 2024 року до 7 жовтня 2024 року, призначила вперше розгляд заяви адвоката ОСОБА5, який діяв в інтересах ОСОБА2, про скасування заходів забезпечення позову лише через 55 днів із дня надходження заяви до суду, що не узгоджується з вимогами частини другої статті 158 ЦПК України, яка визначає строк розгляду такої заяви – не пізніше 5 днів із дня її надходження.

Ураховуючи скорочені строки розгляду такої заяви, суддя Мельникова І.Д. повинна була усвідомлювати свою відповідальність та вживати активних заходів щодо якнайшвидшого отримання матеріалів цивільної справи № 953/20920/21 та розгляду заяви адвоката ОСОБА5, який діяв в інтересах ОСОБА2, про скасування заходів забезпечення позову.

Проаналізувавши матеріали скарги, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя установила, що кількість призначених суддею Мельниковою І.Д. судових засідань для розгляду заяви адвоката ОСОБА5, який діяв в інтересах ОСОБА2, про скасування заходів забезпечення позову не вказує, що вона докладала всіх можливих зусиль для виконання своїх обов’язків, з урахуванням обставин конкретної справи, а свідчить про неефективне / недієве правосуддя, яке не було спрямоване на досягнення завдань цивільного судочинства.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя установила, що ухвала про витребування цивільної справи № 953/20920/21 надійшла до суду 31 жовтня 2024 року, направлена до Верховного Суду 15 листопада 2024 року, тоді як заява адвоката ОСОБА5, який діяв в інтересах ОСОБА2, про скасування заходів забезпечення позову надійшла до суду 13 серпня 2024 року.

Провадження щодо розгляду заяви адвоката ОСОБА5, який діяв в інтересах ОСОБА2, про скасування заходів забезпечення позову до направлення матеріалів цивільної справи № 953/20920/21 до Верховного Суду (із 13 серпня 2024 року до 15 листопада 2024 року) тривало понад 3 місяці, що, безумовно, не може свідчити про дотримання строків розгляду зазначеної заяви.

В оскаржуваному рішенні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя зазначено, що відкладення розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі № 953/20920/21 вплинуло на тривалість розгляду заяви адвоката ОСОБА5, який діяв в інтересах ОСОБА2, що мало результатом надіслання матеріалів цивільної справи № 953/20920/21 до Верховного Суду та згодом унеможливило розгляд такої заяви протягом тривалого часу.

Водночас, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначила, що заяву адвоката ОСОБА5, який діяв в інтересах ОСОБА2, про скасування заходів забезпечення позову на день ухвалення Вищою радою правосуддя рішення не розглянуто у зв’язку з витребуванням справи для розгляду Верховним Судом.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Мельникова І.Д. свідомо ухилилася від розгляду зазначеної заяви, оскільки призначила її розгляд через доволі тривалий періоди часу та відкладала розгляд, що згодом унеможливило розгляд заяви у зв’язку з витребуванням матеріалів цивільної справи № 953/20920/21 Верховним Судом.

На переконання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, встановлені обставини у сукупності свідчать, що під час розгляду заяви адвоката ОСОБА5, який діяв в інтересах ОСОБА2, про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі № 953/20920/21 суддя Мельникова І.Д. внаслідок недбалого ставлення до виконання службових обов’язків, неефективного, несвоєчасного використання наданих їй законом повноважень допустила безпідставне затягування розгляду заяви та не вжила своєчасних заходів для дотримання визначеного законом строку її розгляду, що не відповідає вимогам об’єктивного розгляду справи справедливим судом та утворює склад дисциплінарних проступків, визначених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом).

Отже, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, врахувавши доводи судді про надмірне навантаження, графік призначених до розгляду справ, її значний досвід роботи на посаді судді, дійшла висновку, що дії судді Мельникової І.Д. під час розгляду заяви адвоката ОСОБА5, який діяв в інтересах ОСОБА2, про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 953/20920/21 не є наслідком добросовісної суддівської помилки, а є результатом усвідомлених дій, спрямованих на безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви протягом строку, встановленого законом.

Обираючи вид дисциплінарного стягнення, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя взяла до уваги свідоме допущення суддею порушення, істотні негативні наслідки, позитивну характеристику судді за місцем роботи, відсутність дисциплінарних стягнень, ступінь вини у вчиненні проступку та з урахуванням принципу пропорційності вважала достатнім застосувати до судді Мельникової І.Д. дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Стислий зміст скарги судді Салтівського районного суду міста Харкова Мельникової І.Д. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25 серпня 2025 року № 1778/1дп/15-25 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності

Не погоджуючись із зазначеними висновками дисциплінарного органу, у скарзі на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя Мельникова І.Д. на обґрунтування доводів зазначила таке.

Цивільну справу № 953/20920/21 по суті позовних вимог не розглядала та не ухвалювала жодних судових рішень у вказаній справі. До провадження судді 13 серпня 2024 року надійшла лише заява про скасування заходів забезпечення позову, для розгляду якої необхідно було витребувати з архіву суду цивільну справу № 953/20920/21.

З урахуванням графіка розгляду справ, судового навантаження та необхідності належного повідомлення учасників справи про судове засідання, в якому мала розглядатись заява про скасування заходів забезпечення позову, розгляд вказаної заяви був призначений на найближчу вільну дату – 7 жовтня 2024 року о 09:30.

7 жовтня 2024 року суд задовольнив клопотання представника позивача – адвоката ОСОБА3, про відкладення розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову у справі № 953/20920/21. У подальшому судові засідання неодноразово відкладались у зв’язку з витребуванням матеріалів цивільної справи № 953/20920/21 судом касаційної інстанції.

Суддя зазначила, що в листі керівника апарату суду О. Єжелої від 9 травня 2025 року наведено неправильну інформацію про кількість призначених суддею судових засідань за кожен день запитуваного періоду.

Згідно з відповіддю в. о. керівника апарату А. Козко від 29 серпня 2025 року № 01-36/591/2025 кількість справ, призначених за запитуваний період, – 201, але кількість судових засідань за цей період – 259. Тобто кількість судових засідань, призначених за цей період, –- 259, а не 201.

Суддя Мельникова І.Д. просила врахувати штатний розпис Салтівського районного суду міста Харкова, надмірне судове навантаження, яке перевищує нормативне та постійно збільшується, та кількість не тільки розглянутих справ, а й кількість ухвалених нею судових рішень в нерозглянутих справах за період із 13 серпня 2024 року до 15 листопада 2024 року, постійне перебування в судових засіданнях протягом дня, перебування в нарадчих кімнатах, участь у колегіальному розгляді справ, що також унеможливлює своєчасний розгляд справ.

У скарзі також акцентовано на дії воєнного стану на території України, складній безпековій ситуації в місті Харкові, що унеможливлює нормальну роботу як суду, так і працівників та, своєю чергою, впливає на строк розгляду справ.

Суддя Мельникова І.Д. зауважила, що вживає заходів щодо розгляду справ із урахуванням розумного строку для забезпечення своєчасного судового захисту порушених прав сторін, які звертаються до суду, та не вчиняє дій щодо безпідставного або умисного затягування розгляду справ, але у зв’язку з надмірним навантаженням та постійними обстрілами дотримання строків розгляду справ не завжди є можливим.

Суддя Мельникова І.Д. у своїх діях не вбачає ознак дисциплінарного проступку, вчиненого свідомо або внаслідок недбалості.

Позиція Вищої ради правосуддя в оцінці аргументів скарги

Стаття 129 Конституції України гарантує та встановлює основні засади судочинства, якими є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов’язок швидкого здійснення правосуддя покладається на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України» § 66,69).

Ухвалюючи рішення про притягнення судді Салтівського районного суду міста Харкова Мельникової І.Д. до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність у діях судді Мельникової І.Д. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).

Під час перевірки матеріалів дисциплінарного провадження встановлено, що заява адвоката ОСОБА5, який діяв в інтересах ОСОБА2, про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі № 953/20920/21 надійшла до провадження судді Московського районного суду міста Харкова Мельникової І.Д. 13 серпня 2024 року. Розгляд заяви було призначено на 7 жовтня 2024 року.

У судове засідання, призначене на 7 жовтня 2024 року, учасники справи не з’явилися, від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду заяви, яке суд задовольнив та призначено наступне судове засідання на 21 листопада 2024 року. На виконання ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року Московський районний суд міста Харкова 15 листопада 2024 року направив матеріли цивільної справи до Верховного Суду.

Заяву адвоката ОСОБА5, який діяв в інтересах ОСОБА2, про скасування заходів забезпечення позову на день ухвалення Вищою радою правосуддя рішення не розглянуто у зв’язку із витребуванням справи для розгляду Верховним Судом.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Статтями 120, 121 ЦПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, – встановлюються судом. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п’яти днів з дня надходження його до суду.

З огляду на встановлені під час перевірки матеріалів дисциплінарного провадження обставини Вища рада правосуддя погоджується з висновком Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, що суддя Мельникова І.Д. під час перебування в її провадженні заяви адвоката ОСОБА5, який діяв в інтересах ОСОБА2, про скасування заходів забезпечення позову у справі № 953/20920/21 не дотримала строку, визначеного статтею 158 ЦПК України.

Однак Вища рада правосуддя зауважує, що обов’язковою умовою для встановлення в діях судді ознак безпідставного затягування або невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, визначеного законом, є встановлення обставин, які свідчать, що зазначене мало місце у зв’язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи протягом строку, встановленого законом, або умисним вчиненням дій, що мали наслідком затягування строків розгляду справи.

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об’єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. У рішенні у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки під час провадження. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються в цій справі. Аналогічну позицію висловлено в рішеннях ЄСПЛ у справах «Смірнова проти України», «Карнаушенко проти України».

Відповідно до практики ЄСПЛ критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року тощо).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Вища рада правосуддя в межах доводів і вимог скарги та на підставі встановлених фактичних обставин має перевірити правильність застосування дисциплінарним органом норм матеріального і процедурного права, зокрема: чи було вчинено дисциплінарне правопорушення, які фактичні підстави цього проступку; чи містить діяння ознаки дисциплінарного проступку; чи є обґрунтовані підстави для визнання судді винним у вчиненні дисциплінарного делікту; чи немає обставин, що виключають дисциплінарну відповідальність судді за ті дії, які він вчинив.

Не погоджуючись із рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Мельникова І.Д. зазначила, що дисциплінарний орган, ухваливши рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, не врахував кількості ухвалених нею судових рішень у справах за період із дня, коли надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову (13 серпня 2024 року), до дня, коли матеріали цивільної справи № 953/20920/21 були скеровані до Верховного Суду (15 листопада 2024 року), кількості та тривалості оголошених у місті Харкові повітряних тривог у зазначений період, постійних обстрілів та складної безпекової ситуації в місті Харкові, що в сукупності унеможливлює дотримання строків, визначених процесуальними законами.

Вища рада правосуддя встановила, що в місті Харкові протягом робочого дня Московського районного суду міста Харкова 19 серпня 2024 року (понеділок) повітряну тривогу оголошували 4 рази, 20 серпня 2024 року (вівторок) – 3 рази, 21 серпня 2024 року (середа) – 4 рази, 22 серпня 2024 року (четвер) повітряну тривогу оголошували 1 раз, тривала з 12:38 до 20:07, 23 серпня 2024 року (п’ятниця) повітряну тривогу оголошували 2 рази, 27 серпня 2024 року (вівторок) – 4 рази, 28 серпня 2024 року (середа) – 3 рази, 29 серпня 2024 року (четвер) – 4 рази, 30 серпня 2024 року (п’ятниця) – 2 рази, 2 вересня 2024 року (понеділок) – 2 рази, 3 вересня 2024 року (вівторок) – 5 разів, 4 вересня 2024 року (середа) – 2 рази, 5 вересня 2024 року (четвер) – 1 раз, тривала з 09:49 до 17:32, 6 вересня 2024 року (п’ятниця) – 4 рази, 9 вересня 2024 року (понеділок) – 4 рази, 10 вересня 2024 року (вівторок) – 2 рази, 11 вересня 2024 року (середа) – 4 рази, 12 вересня 2024 року (четвер) – 2 рази, 13 вересня 2024 року (п’ятниця) – 1 раз, 16 вересня 2024 року (понеділок) – 2 рази, 17 вересня 2024 року (вівторок) – 2 рази, 18 вересня 2024 року (середа) – 1 раз, 19 вересня 2024 року (четвер) – 2 рази, 20 вересня 2024 року (п’ятниця) – 7 разів, 23 вересня 2024 року (понеділок) – 4 рази, 24 вересня 2024 року (вівторок) – 2 рази, 25 вересня 2024 року (середа) – 4 рази, 26 вересня 2024 року (четвер) – 5 разів, 27 вересня 2024 року (п’ятниця) – 4 рази, 30 вересня 2024 року (понеділок) – 5 разів, 1 жовтня 2024 року (вівторок) – 3 рази, 2 жовтня 2024 року (середа) – 4 рази, 3 жовтня 2024 року (четвер) – 2 рази, 4 жовтня 2024 року (п’ятниця) – 2 рази, 7 жовтня 2024 року – 2 рази (інформація у вільному доступі на сайті: https://alerts.in.ua/).

Суддя Мельникова І.Д. у скарзі зазначила, що тільки за період із 13 серпня 2024 року до 7 жовтня 2024 року призначила 259 судових засідань, ухвалила 416 судових рішень.

Водночас, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що до провадження судді Мельникової І.Д. з 1 серпня 2024 року до 10 лютого 2025 року надійшло 603 справи та матеріали, розглянуто 588 справ і матеріалів.

Крім того, Вища рада правосуддя зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у пунктах 311, 312 постанови від 13 червня 2024 року у справі № 990SCGC/4/24 (провадження № 11-32сап24), надаючи оцінку положенням пункту 2 частини першої статті 106 Закону «Про судоустрій і статус суддів», дійшла висновку, що безпідставним затягуванням є усвідомлене порушення суддею процесуальних строків, вчинення / невчинення процесуальних дій, що вплинули на можливість розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом (є свідченням наявності вини у формі умислу), невжиття заходів полягає в необґрунтованому невиконанні передбачених процесуальним законодавством заходів, які були обов’язковими до виконання відповідно до закону (форма вини не впливає на кваліфікацію дій судді). Виявлення факту недотримання передбаченого законом строку розгляду справи не є безумовним свідченням наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, оскільки самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Закінчення чи настання строку набуває (може набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

У пункті 317 зазначеної постанови Велика Палата Верховного Суду наголосила, що сама лише тривалість касаційного провадження не свідчить про безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду скарги протягом строку, встановленого законом, оскільки не свідчить про усвідомлене вчинення суддею дій або бездіяльності, спрямованих саме на затягування процесу.

Під час перевірки матеріалів дисциплінарного провадження Вища рада правосуддя встановила, що, отримавши 13 серпня 2024 року заяву адвоката ОСОБА5, який діяв в інтересах ОСОБА2, про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі № 953/20920/21, суддя Мельникова І.Д. вчинила дії для витребування матеріалів вказаної справи з архіву суду та призначила судове засідання з розгляду заяви на 7 жовтня 2024 року з урахуванням рівня свого поточного навантаження та часу, необхідного для належного повідомлення учасників справи про судове засідання, тобто вжила заходів з метою розгляду заяви в розумний строк.

Судове засідання, призначене на 7 жовтня 2024 року, було відкладено на 24 листопада 2024 року з таким самим розумним часовим інтервалом з підстав задоволення клопотання представника позивача – ОСОБА3, про відкладення розгляду заяви, однак до зазначеної дати матеріали справи Московський районний суд міста Харкова надіслав до Верховного Суду на виконання ухвали цього суду від 31 жовтня 2024 року про відкриття касаційного провадження у справі та витребування з Московського районного суду міста Харкова матеріалів цивільної справи № 953/20920/21.

Ураховуючи наведене, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що тривале невирішення суддею Мельниковою І.Д. питання про скасування заходів забезпечення позову за заявою адвоката ОСОБА5, який діяв в інтересах ОСОБА2, переважно обумовлено перебуванням матеріалів судової справи в суді касаційної інстанції, а також необхідністю розгляду клопотання в судовому засіданні з викликом учасників справи.

Певне зволікання судді Мельникової І.Д. із призначенням судових засідань для розгляду заяви учасника справи в період із 19 серпня 2024 року до 15 листопада 2024 року обумовлено об’єктивними причинами, зокрема високим рівнем навантаження судді та складною безпековою ситуацією в місті Харкові.

Отже, висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, що суддя Мельникова І.Д. свідомо ухилилася від розгляду зазначеної заяви, оскільки призначила її розгляд через доволі тривалий проміжок часу та відкладала розгляд, що згодом унеможливило розгляд заяви у зв’язку із витребуванням матеріалів цивільної справи № 953/20920/21 Верховним Судом, є непереконливими з огляду на встановлені вище обставини.

Відсутність доказів неефективного та несумлінного використання суддею своїх процесуальних повноважень свідчить про те, що під час перебування в її провадженні заяви про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі № 953/20920/21 суддя Мельникова І.Д. не вчинила недбалості чи умисного допущення дій, які призвели до порушення вимог статті 158 ЦПК України.

Вища рада правосуддя перевірила правильність висновків Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя щодо наявності в діях судді Мельникової І.Д. складу дисциплінарного проступку під час виконання службових обов’язків щодо дотримання строку розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі № 953/20920/21 та вважає, що дисциплінарний орган неповною мірою врахував фактичні обставини у справі, які свідчать, зокрема, про об’єктивність причин відкладення судових засідань, рівень навантаження судді під час перебування вказаної заяви у її провадженні, витребування матеріалів цивільної справи Верховним Судом та інші зовнішні чинники, зумовлені введенням воєнного стану на території України.

Зважаючи на наведене, Вища рада правосуддя констатує помилковість висновків Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про те, що дії судді Мельникової І.Д. під час розгляду заяви адвоката ОСОБА5, який діяв в інтересах ОСОБА2, про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 953/20920/21 не є наслідком добросовісної суддівської помилки, а є результатом усвідомлених дій, спрямованих на безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви протягом строку, встановленого законом.

У Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятій 14 жовтня 2015 року Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о. Бріоні, Хорватія), закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї із трьох гілок державної влади, згідно з якими жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, крім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 9 листопада 2023 року у справі № 11-395сап21, аналіз суб’єктивних та об’єктивних ознак дисциплінарного правопорушення дає підстави визначити дисциплінарний проступок судді як винне, протиправне порушення професійних обов’язків або загальновизнаних морально-етичних вимог, які ставляться до судді, що призвело чи могло призвести до негативних наслідків. Об’єктивна сторона дисциплінарного проступку передбачає наявність умислу в діях судді, свідоме порушення ним встановлених законом вимог та настання / можливість настання негативних наслідків.

Із системного тлумачення положень статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у якій ідеться про умисел та недбалість судді, убачається, що наявність умислу та/або недбалості стосовно допущеного порушення є обов’язковою умовою притягнення судді до відповідальності.

За відсутності вини притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є непропорційним і таким, що суперечить принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України). Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеційська Комісія) і Директорат з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи вважають, що дія чи бездіяльність судді можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності, якщо вони вчинені умисно або з грубою необережністю (пункт 19 Спільного висновку щодо проєкту Закону «Про дисциплінарну відповідальність суддів Республіки Молдова»), а дисциплінарне провадження, як правило, має порушуватися в разі грубої і неприпустимої професійної поведінки судді (пункт 35 цього Спільного висновку).

Вища рада правосуддя, оцінивши доводи скарги судді Мельникової І.Д., обставини, встановлені під час перевірки дисциплінарного провадження, доходить висновку про відсутність обставин, які слугували б підставою наявності в діях судді Мельникової І.Д. ознак того, що несвоєчасний розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі № 953/20920/21 був наслідком саме усвідомленої безпідставної бездіяльності судді, недбалого ставлення до службових обов’язків (пункт 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 1 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя

вирішила:

скасувати повністю рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25 серпня 2025 року № 1778/1дп/15-25 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Салтівського районного суду міста Харкова Мельникової Ірини Дмитрівни та закрити дисциплінарне провадження.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Голова Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя