Акт ВРП

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя – Бокової Ю.В., Бондаренко Т.З., Махінчука В.М., Мороза М.В., Сав’юка М.І., заслухавши дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Волкову А.М., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Чижик Тетяни Віталіївни стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Цимбал Ірини Костянтинівни,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 6 серпня 2025 року (вх. № Ч-444/22/7-25) надійшла дисциплінарна скарга Чижик Т.В. стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Цимбал І.К.

За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Волкова А.М. передала на розгляд Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя висновок (вх. № 4234/0/24-25 від 19 вересня 2025 року) з пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Цимбал І.К. у зв’язку з наявністю в її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 13 жовтня 2025 року № 2093/1дп/15-25 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Цимбал І.К. за дисциплінарною скаргою Чижик Т.В.

Підставою для відкриття дисциплінарної справи слугував висновок Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про те, що наведені в дисциплінарній скарзі та встановлені фактичні обставини можуть вказувати на наявність у діях судді Дарницького районного суду міста Києва Цимбал І.К. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя призначила розгляд зазначеної дисциплінарної справи на 15 грудня 2025 року.

Про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 15 грудня 2025 року, суддю Цимбал І.К. та скаржника Чижик Т.В. повідомлено своєчасно та належним чином шляхом надіслання письмових повідомлень засобами електронного зв’язку та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

У засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 15 грудня 2025 року взяла участь суддя Цимбал І.К., яка підтримала свої письмові пояснення, надіслані на адресу Вищої ради правосуддя.

Скаржниця Чижик Т.В. у засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 15 грудня 2025 року не з’явилася. Відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Волкову А.М., суддю Цимбал І.К., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, дійшла такого висновку.

Відомості про суддю

Цимбал Ірина Костянтинівна Указом Президента України від 13 листопада 2008 року № 1037/2008 призначена на посаду судді Дарницького районного суду міста Києва, Постановою Верховної Ради України від 5 вересня 2013 року № 452-VІІ обрана на посаду судді цього суду безстроково.

Стислий зміст дисциплінарної скарги

Чижик Т.В. мотивує дисциплінарну скаргу тим, що в соціальній мережі Facebook міститься сторінка користувача з підписом Chantal Mone. Аналіз візуальних матеріалів, розміщених на цій сторінці, зокрема порівняння фотографій з публічними зображеннями, доступними в мережі Інтернет, дає скаржниці підстави стверджувати, що цей акаунт належить судді Дарницького районного суду міста Києва Цимбал І.К., що також підтверджує і те, що у посиланні на зазначений обліковий запис Facebook використано ім’я та прізвище «irina.tsymdal», який фактично є майже повною транскрипцією прізвища та імені Ірини Цимбал.

9 травня 2021 року на наведеній сторінці у соціальній мережі Facebook опубліковано зображення, яке містило фотографію судді та символіку у вигляді пʼятикутної зірки, серпа і молота, а також написи «Полк Победы» та «Пока мы помним – они живы». Ці елементи, як зазначила скаржниця, однозначно ідентифікуються як символіка комуністичного тоталітарного режиму та його ідеології.

Чижик Т.В. зазначила, що пропаганда комуністичного режиму, який зухвало й цинічно заперечував цінність людського життя та людської гідності, становить реальну загрозу для сучасної незалежної української державності. Виправдовування комуністичного режиму та замовчування його злочинів створюють сприятливий ґрунт для мобілізації та об’єднання антиукраїнських сил, які прагнуть зруйнувати демократичний конституційний лад в Україні.

Як вважає скаржниця, із зображення-привітання не зрозуміло, чому орден, яким суддя Цимбал І.К. не нагороджувалась, а нагороджувались, зокрема, війська «НКВС», було розміщено нею на своїй сторінці. Крім того, зображення-привітання з перемогою у Другій світовій війні містило словосполучення «Полк Победы». З такого зображення-привітання невідомо, чому шанування пам’яті ветеранів Другої світової війни має здійснюватись саме такими словами і саме російською мовою.

Крім того, як вважає скаржниця, словосполучення «Полк Победы» співзвучне з назвою пропагандиського руху «Бессмертный полк», який використовується державою-агресором для просування проросійських наративів. За інформацією інтернет-ресурсу «061.Сайт міста Запоріжжя» 9 травня 2019 року в місті Запоріжжя відбулася акція «Полк Победы». Учасники цієї акції на привітання «Слава Україні» викрикували «Фашист не пройдет!» і проявляли необґрунтовану агресію до учасників альтернативної акції під українськими прапорами.

На переконання Чижик Т.В., використання словосполучень, аналогічних «Полк Победы», у стороннього спостерігача створює враження про підтримку суддею подібних акцій чи російських пропагандиських тез, що може підірвати авторитет правосуддя. «Полк Победы» часто подається як продовження акції «Бессмертный полк», яка спочатку мала на меті вшанування пам’яті загиблих у Другій світовій війні. Згодом ця ініціатива була перетворена на пропагандистський інструмент, що глорифікує радянське/російське військо; виправдовує сучасні війни росії – зокрема і проти України, нав’язує тезу про «історичну місію росії» в «боротьбі з фашизмом», під яку підтягують будь-яку зовнішню або внутрішню опозицію.

Скаржниця звернула увагу, що зазначене зображення-привітання перебувало у відкритому доступі на сторінці судді в соціальній мережі протягом тривалого періоду та навіть після введення в Україні воєнного стану, пов’язаного з військовою агресією російської федерації проти України.

Як уважає Чижик Т.В., суддя Цимбал І.К., нехтуючи прямою забороною Законом України від 9 квітня 2015 року № 317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (далі – Закон № 317-VIII), 9 травня 2021 року, тобто вже після набрання чинності цим законом, розмістила на власній сторінці у соціальній мережі Facebook зображення ордена Вітчизняної війни першого ступеня із зображеними на ньому поєднанням серпа та молота і п’ятикутною зіркою.

Скаржниця наполягає, що публікація, яка містить заборонену символіку та гасла, вчинена суддею публічно на загальнодоступній сторінці, свідчить не лише про свідоме порушення правової заборони, але й про ігнорування вимог до етичної поведінки судді, що викликає сумніви в її доброчесності, правовій обізнаності та повазі до засад демократичного ладу. Така поведінка, на думку Чижик Т.В., може бути кваліфікована як дисциплінарний проступок, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.

Стислий зміст пояснень судді Цимбал І.К.

Суддя Цимбал І.К. у поясненнях зазначила, що в соціальній мережі Facebook вона має закритий профіль під псевдонімом, на якому відсутня фотографія для перегляду в загальному доступі, що ідентифікує її особу.

Суддя пояснила, що до прийняття 23 травня 2023 року Закону України «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років», вона та її родина «з глибокою повагою та гордістю 9 травня вшановували пам’ять воїнів, загиблих в період ВВВ, шляхом відвідування меморіалу Вічної Слави, розташованого в Печерському районі м. Києва покладення квітів біля Вічного вогню та вітали ветеранів ВВВ, що приходили до меморіалу».

Суддя не заперечувала, що 9 травня 2021 року розмістила своє фото у власному закритому профілі й використала рамку, яку запропонувала соціальна мережа.

Суддя Цимбал І.К. уважає, що в її дії не були спрямовані на виправдання комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та пропаганду їх символіки, а таким чином вона лише продемонструвала «виявлення поваги до тих осіб, які загинули та пережили цю трагічну подію ВВВ, зокрема до власних дідусів, один з яких пройшов війну і мав чисельні нагороди, які ще у дитинстві показував мені розповідаючи про події тих часів».

Суддя наголосила, що це зображення після 9 травня 2021 року доступно до перегляду на її сторінці в соціальній мережі лише для власного перегляду «тільки я», навіть не «для друзів», які можуть бачити її публікації.

Суддя Цимбал І.К. вважає абсурдом звинувачення у пропаганді та порушенні закону, адже про її ставлення до трагічних подій, що тривалий час відбуваються в Україні, свідчать ухвалені нею рішення (справа № 753/15373/22).

Суддя також звернула увагу на те, що на рамці фото зображений військовий орден Вітчизняної війни першого ступеня. Згідно з пунктом 7 частини другої статті 4 Закону № 317-VIII заборона виготовлення символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму не поширюється на випадки виготовлення такої символіки для її подальшого використання на державних нагородах, ювілейних медалях та інших відзнаках, якими нагороджувались особи до 1991 року та протягом 1991 – 2015 років у зв’язку з річницями подій періоду Другої світової війни, а також на документах, що посвідчують нагородження ними.

На переконання судді, накладення відповідної рамки із зображенням ордена на власне фото на закритій сторінці в соціальній мережі з метою вшанування пам’яті загиблих воїнів не є порушенням закону.

Суддя Цимбал І.К. вважає скаргу надуманою, необґрунтованою і такою, що спрямована на здійснення тиску на неї у зв’язку з її професійною діяльністю.

Обставини, установлені під час розгляду дисциплінарної справи

На день проведення дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя Волковою А.М. попередньої перевірки дисциплінарної скарги встановлено, що на знімках екрана сторінки користувача соціальної мережі Facebook з псевдонімом «Chantal Mone» містилося зображення із символікою комуністичного тоталітарного режиму, а саме: фото, на якому було зображено Цимбал І.К., орден Вітчизняної війни у вигляді п`ятикутної зірки, на якій розміщено серп і молот та напис: «Отечественная война». Крім того, на фото були розміщені написи російською мовою «Полк Победы» та «Пока мы помним – они живы».

У письмових поясненнях суддя Дарницького районного суду міста Києва Цимбал І.К. не заперечувала факту, що зазначене зображення вона розмістила на особистій сторінці в закритому профілі в соціальній мережі Facebook, використавши типовий зразок вітання з перемогою у Другій світовій війні.

Станом на 6 серпня 2025 року за гіперпосиланням https://www.facebook.com/photo/?fbid=2298725190259402&set=ecnf.100003658... таке зображення було доступне для перегляду, проте станом на момент підготовки висновку дисциплінарного інспектора та на день розгляду дисциплінарної справи Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя таке зображення видалене.

Правове обґрунтування та висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 317-VIII пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів – це, у тому числі, виготовлення та/або поширення, а також публічне використання продукції, що містить символіку комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.

Підпункт «в» пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 317-VIII визначає, що символікою комуністичного тоталітарного режиму є символіка, що включає: прапори, символи, зображення або іншу атрибутику, в яких відтворюється поєднання серпа та молота, серпа, молота та п’ятикутної зірки, плуга (рала), молота та п’ятикутної зірки.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 317-VIII пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму та заборонена законом.

Частиною першою статті 4 Закону № 317-VIII передбачено, що виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, у тому числі у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їх фрагментів на всій території України заборонено.

Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 4 Закону № 317-VIII заборона не поширюється на випадки використання символіки комуністичного тоталітарного режиму на державних нагородах, ювілейних медалях та інших відзнаках, якими нагороджувались особи до 1991 року та протягом 1991 – 2015 років у зв’язку з річницями подій періоду Другої світової війни, а також на документах, що посвідчують нагородження ними.

Статтею 6 Закону № 317-VIII установлено, що особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом.

Конституційний Суд України в рішенні від 16 липня 2019 року № 9-р/2019 акцентував увагу на тому, що червону зірку, зображені навхрест серп і молот та інші символи комуністичного режиму кілька десятиліть поспіль широко використовували антиукраїнські сили для поширення атмосфери страху, ненависті та агресії, для заперечення права Українського народу на власну незалежну державу. Символи комуністичного режиму активно застосовувалися у 2014 році для штучної дестабілізації обстановки в Україні, для виправдання анексії російською федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також збройної агресії та тимчасової окупації російською федерацією частини Донецької та Луганської областей, у межах яких незаконні збройні формування, що їх створила, підтримує та фінансує російська федерація, захопили органи державної влади України та місцевого самоврядування, створили окупаційну адміністрацію, позбавивши населення права на демократичне врядування, унеможливили дію Конституції України та законодавства України в цих районах, запровадили квазісудові та позасудові розправи, утримують заручників та застосовують до них катування й нелюдське поводження.

Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів (четвертий показник Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі – Бангалорські принципи).

Згідно зі статтями 1, 3 розділу I Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року (у редакції, чинній до 18 вересня 2024 року), суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Стаття 20 Кодексу суддівської етики, у зазначеній вище редакції, визначає, що участь судді у соціальних мережах, Інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте суддя може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету судді та судової влади.

Після затвердження XX черговим з’їздом суддів України 18 вересня 2024 року змін до Кодексу суддівської етики зазначені вище статті не зазнали суттєвих змін у частині наведених положень, які спрямовані на встановлення етичних стандартів, пов’язаних зі статусом судді.

Чинна редакція статті 21 Кодексу суддівської етики визначає, що участь судді у соціальних мережах, інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі «Інтернет» є допустимою. Користування суддею соціальними мережами має бути стриманим, поміркованим та обережним. Суддя може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету судді та судової влади.

Відповідно до абзаців 1 та 2 статті 12 Кодексу суддівської етики, суддя повинен проявляти стриманість, виваженість, обачність та поміркованість у висловленні своїх поглядів і думок за будь-яких обставин. Суддя не може робити публічних заяв та/або коментарів, які компрометують звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Згідно з пунктом 4.2 Бангалорських принципів постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти ряд обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов'язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

Судді, як і будь-якому громадянину гарантується право вільного вираження думок, віросповідання, участі в зібраннях та асоціаціях, однак у процесі реалізації таких прав суддя завжди турбується про підтримку високого статусу посади судді і не допускає дій, що не сумісні з неупередженістю і незалежністю судових органів (пункт 4.6 Бангалорських принципів).

Зокрема, довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою.

Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти окремі обмеження і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення не лише під час виконання професійних обов’язків, а й в особистому житті.

Високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, в повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. Водночас суддя має не лише подавати особистий приклад, а й пропагувати етичну поведінку серед оточуючих.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження у випадку допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів (пункт 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У Висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, звертається увага на те, що судді повинні не тільки професійно виконувати покладені на них обов’язки, а й гідно поводити себе у приватному житті. Саме поведінка судді є передумовою довіри до правосуддя (www.court.gov.ua/userfiles/visn_3_2002.pdf).

Отже, міжнародні та національні документи визначають, що суддя має дотримуватися високих стандартів поведінки, виконувати покладені на нього обов’язки щодо здійснення правосуддя та не вчиняти дій, які підривають авторитет правосуддя.

У письмових поясненнях суддя Цимбал І.К. не заперечувала, що розмістила на власній сторінці в соціальній мережі Facebook зображення ордена Вітчизняної війни із зображеними на ньому поєднанням серпа та молота з п’ятикутною зіркою. Суддя зазначила, що фото із запропонованою соціальною мережею рамкою вона розмістила з метою демонстрації поваги до осіб, що пережили трагічні події Великої Вітчизняної війни. Суддя пояснила, що її дідусь, розповідаючи про події часів Другої світової війни, демонстрував їй численні нагороди.

Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що зображення, яке містило символіку комуністичного тоталітарного режиму та словосполучення «Полк Победы», було розміщено на сторінці судді Цимбал І.К. в соціальній мережі протягом тривалого періоду (з 9 травня 2021 року до серпня 2025 року) після набрання 21 травня 2015 року чинності Законом № 317-VIII та після введення в Україні воєнного стану, пов’язаного з військовою агресією російської федерації проти України.

Водночас Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що таке зображення не було доступно широкому загалу, адже, як пояснила суддя Цимбал І.К., «після 9 травня 2021 року доступно до перегляду на її сторінці у соціальній мережі лише для власного перегляду «тільки я», навіть не «для друзів», які можуть бачити її публікації». Наразі зображення видалено.

Відповідно до висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, для того, щоб виправдати дисциплінарне провадження, порушення має бути серйозним та кричущим.

Відповідно до пункту 50 Спільного висновку Венеційської комісії та DGI Ради Європи CDL-AD(2025)044, ухваленого на 144-й пленарній сесії 9-10 жовтня 2025 року, законодавець повинен усвідомлювати різницю між дисциплінарною відповідальністю та іншими, менш серйозними порушеннями суддівських етичних стандартів. Основна функція етичних стандартів полягає в тому, щоб надавати суддям керівництво щодо дотримання поведінки, яка відображає найвищі етичні ідеали, як у їхньому професійному, так і в особистому житті, тим самим сприяючи зміцненню довіри громадськості до судової влади. З огляду на їх амбітний характер, такі стандарти часто формулюються у широких та неточних термінах, що робить їх непридатними для безпосереднього застосування в контексті дисциплінарного провадження.

Згідно зі статтею 4 Кодексу суддівської етики порушення правил етичної поведінки, встановлених цим Кодексом, не можуть самі по собі застосовуватися як підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

У контексті цієї дисциплінарної справи Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що хоча суддя Цимбал І.К., нехтуючи прямою забороною Закону № 317-VIII, розмістила на власній сторінці в соціальній мережі Facebook зображення ордену Вітчизняної війни із зображеним на ньому поєднанням серпа та молота з п’ятикутною зіркою, такий вчинок не можна тлумачити як достатню підставу для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за вчинення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу (пункт 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» шанобливе ставлення до пам’яті про перемогу над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років, про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху та жертв нацизму є священним обов’язком держави та громадян України.

Суддя Цимбал І.К. виявила недостатню обережність щодо своєї поведінки в соціальній мережі, оскільки такі дії частина українського суспільства може трактувати як підтримку агресивних дій щодо нашої держави. Проте така позиція в частини українського суспільства може бути зумовлена, насамперед, діями російської федерації, яка дискредитувала «День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні», що відзначався 9 травня, шляхом використання символів і гасел часів Другої світової війни під час агресії проти України.

Аналогічних висновків дійшла Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в рішенні від 10 вересня 2025 року № 1878/2дп/15-25.

Відповідно до характеристики судді Цимбал І.К., наданої Дарницьким районним судом міста Києва, суддя постійно працює над підвищенням професійної кваліфікації, має високий рівень теоретичних знань у галузі права, які успішно застосовує на практиці, професійно компетентна, виявляє оперативність в прийнятті рішень і здатність до контролю за їх реалізацією. Безперервно стежить за змінами законодавства та судової практики і постійно підвищує свій професійний рівень, бере активну участь в обговореннях колективом суду змін законодавства, має добрі організаторські здібності, які застосовує у роботі, бере участь у конференціях і семінарах. Статистичні показники розгляду суддею Цимбал І.К. судових справ свідчать про якісну роботу на посаді судді, що є результатом високих професійних здібностей, її вимогливості до себе, вміння працювати в умовах великої завантаженості та правильної організації роботи. Завдяки особистим моральним якостям, високій виконавчій дисципліні та вимогливості до себе та працівників апарату суду судові засідання під головуванням судді Цимбал І.К. проходять на високому професійному рівні. У своєму повсякденному спілкуванні як з відвідувачами, так і з колективом суду суддя Цимбал І.К. виявляє високий рівень компетентності та професійності, поваги й людяності. Спілкування ґрунтується передусім на принципах паритетності та безконфліктності і спрямоване на вирішення питань, що виникають, знаходження компромісу. Професійна діяльність судді Цимбал І.К. викликає повагу в колективу Дарницького районного суду міста Києва.

Також під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду на запит дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Волкової А.М. Головне управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України надало інформацію про те, що проведеною перевіркою не встановлено причетності судді Цимбал І.К. до вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України (вх. № 12557/0/7-25 від 25 листопада 2025 року).

Відповідно до частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави. Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Під час розгляду дисциплінарної справи Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не виявила чітких та переконливих доказів допущення суддею Цимбал І.К. поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Ураховуючи вищенаведене, хоча в діях судді Цимбал І.К. і було встановлено необережність у поведінці в соціальній мережі, такі дії не можуть бути розцінені як дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», оскільки порушення не є настільки кричущим, а його наслідки не є такими серйозними, що потребують накладання дисциплінарних стягнень.

Відповідно до частини другої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

Згідно із частиною шостою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.

На підставі викладеного, керуючись статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 10.6, 13.43 Регламенту Вищої ради правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

відмовити у притягненні судді Дарницького районного суду міста Києва Цимбал Ірини Костянтинівни до дисциплінарної відповідальності та припинити дисциплінарне провадження.

Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Члени Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя