Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу Костенка Олександра Васильовича стосовно дисциплінарного інспектора служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя Гури Олексія Петровича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 28 листопада 2025 року (вх. № К-4258/10/7-25) надійшла скарга Костенка О.В. на дії дисциплінарного інспектора служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя Гури О.П. (далі – дисциплінарний інспектор) під час здійснення дисциплінарного провадження стосовно судді Полтавського окружного адміністративного суду Головка А.Б.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 28 листопада 2025 року зазначена скарга передана члену Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З.
За результатом вивчення скарги Костенка О.В. член Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З. підготувала висновок із пропозицією відмовити в порушенні дисциплінарного провадження стосовно дисциплінарного інспектора Гури О.П.
У скарзі Костенко О.В. зазначає, що за результатами попередньої перевірки його дисциплінарної скарги (вх. № К-4258/0/7-25 від 18 серпня 2025 року) стосовно судді Полтавського окружного адміністративного суду Головка А.Б. дисциплінарний інспектор склав висновок із пропозицією дисциплінарну скаргу Костенка О.В. залишити без розгляду та повернути скаржнику (пункт 2 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Костенко О.В. зазначив, що у висновку дисциплінарного інспектора відсутні пояснення судді стосовно розгляду ним тих справ, провадження в яких відкрито пізніше, ніж у справі за позовом ОСОБА1, у той час як справу за позовом ОСОБА1 суддя не розглядає. Отже, висновок дисциплінарного інспектора Гури О.П. є неповним та необ’єктивним.
Виходячи з наведеного, Костенко О.В. зауважує, що не погоджується з висновком дисциплінарного інспектора щодо надмірного навантаження судді та відсутності безпідставного затягування розгляду справи.
У зв’язку із цим Костенко О.В. просить прийняти відповідне рішення стосовно дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Гури О.П.
Відповідно до частини другої статті 292 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» правовий статус дисциплінарних інспекторів визначається Законом України «Про державну службу» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Особливості діяльності дисциплінарних інспекторів визначаються цим Законом та Положенням про службу дисциплінарних інспекторів (далі – Положення).
Державний службовець − це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. Особа, яка вступає на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державної служби повторно, − з дня призначення на посаду (частина друга статті 1, частина третя статті 21 Закону України «Про державну службу»).
Згідно із частинами п’ятою, шостою статті 292 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор: 1) проводить попередню перевірку дисциплінарної скарги та матеріалів, переданих йому за результатами автоматизованого розподілу справ; 2) аналізує матеріали дисциплінарних справ та матеріали за скаргами на рішення у дисциплінарних справах стосовно судді; 3) збирає інформацію, документи, інші матеріали в порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону; 4) готує проєкти ухвал і рішень дисциплінарної палати та Вищої ради правосуддя у межах дисциплінарного провадження стосовно судді, готує проєкти висновків та рішень Вищої ради правосуддя за скаргами на рішення у дисциплінарних справах стосовно суддів; 5) аналізує практику здійснення дисциплінарних проваджень та ухвалені рішення про притягнення або відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарні інспектори у своїй діяльності та поза її межами повинні: 1) дотримуватися Присяги державного службовця, правил етичної поведінки державних службовців та правил суддівської етики; 2) не розголошувати та не використовувати у цілях інших, ніж для виконання своїх обов’язків, інформацію з обмеженим доступом та інформацію, яка стала їм відома у зв’язку із здійсненням своєї діяльності; 3) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, встановлених законодавством про державну службу та у сфері запобігання корупції.
Вища рада правосуддя рішенням від 28 листопада 2024 року № 3465/0/15-24 призначила Гуру Олексія Петровича на посаду дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя строком на п’ять років.
Відповідно до пункту 26.21 Регламенту Вищої ради правосуддя дисциплінарне провадження стосовно дисциплінарного інспектора Ради, заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів Ради, здійснюється відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя» та Порядком здійснення дисциплінарного провадження стосовно дисциплінарних інспекторів, заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя.
Вища рада правосуддя дійшла висновку, що обставини, наведені у скарзі Костенка О.В., не свідчать про наявність у діях дисциплінарного інспектора Гури О.П. ознак дисциплінарного проступку з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження стосовно судді включає, зокрема, попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи.
Згідно з частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач): 1) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; 2) за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 44 цього Закону, – залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику; 3) за наявності підстав, визначених пунктами 2, 3 і 6 частини першої статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи; 4) за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи. Цей строк може бути продовжений дисциплінарним інспектором, але у разі обґрунтованої потреби додаткової перевірки дисциплінарної скарги не більш як на п’ятнадцять днів.
Скаржник Костенко О.В. вказував на неповноту та необ’єктивність висновку дисциплінарного інспектора Гури О.П. Зазначав, що дисциплінарний інспектор не дослідив ту обставину, що суддя Головко А.Б. розглядає справи, в яких провадження відкрито пізніше, ніж у справі за позовом ОСОБА1.
Натомість, справа за позовом ОСОБА1 не розглядається, що призводить до затягування з порушенням строків її розгляду.
Вища рада правосуддя встановила, що 18 серпня 2025 року (вх.№ К-4258/0/7-25) до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Костенка О.В. стосовно судді Полтавського окружного адміністративного суду Головка А.Б.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 18 серпня 2025 року вказана скарга передана для проведення попередньої перевірки дисциплінарному інспектору Гурі О.П.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Костенка О.В. дисциплінарний інспектор Гура О.П. встановив, що досліджені ним статистичні дані свідчать про високу інтенсивність розгляду суддею Головком А.Б. справ та матеріалів та надмірне навантаження судді, що в свою чергу вказує на відсутність безпідставного затягування або невжиття суддею Головком А.Б. заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, оскільки обставини, у зв’язку з якими розгляд не здійснювався, обумовлювалися об’єктивними причинами, а саме:
– до Полтавського окружного адміністративного суду за І півріччя 2025 року надійшло 14 414 справ та матеріалів;
– чисельність суддів відповідно до рішення Вищої ради правосуддя становить 21 суддя, натомість кількість суддів з повноваженнями станом на 30 червня 2025 року – 18, визначена кількість суддів за нормативами – 127 суддів;
– з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що за період з 28 травня 2025 року (дата відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА1) до 21 серпня 2025 року (дата ухвалення висновку дисциплінарним інспектором) суддя Головко А.Б. ухвалив та надіслав до Єдиного державного реєстру судових рішень 658 судових рішень.
Враховуючи наведене, дисциплінарний інспектор дійшов висновку, що дисциплінарна скарга Костенка О.В. стосовно судді Полтавського окружного адміністративного суду Головка А.Б. не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Водночас дисциплінарний інспектор врахував правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року (справа № 800/426/17), в якій Верховний Суд зазначив, що важливим елементом для встановлення дисциплінарним органом Вищої ради правосуддя відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є саме безпідставність недотримання строків розгляду справи, тому сам лише факт недотримання строку, встановленого законом для розгляду справи, не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді.
Щодо твердження Костенка О.В. про недослідження дисциплінарним інспектором порушення суддею Головком А.Б. хронології розгляду справ та вибірковий підхід до їх розгляду, слід зазначити, що опрацювання суддею справ, виходячи з їх складності та об’єму зазначеної в них інформації, може потребувати різного строку для здійснення їхнього розгляду (у межах, визначених законодавством).
Дисциплінарний інспектор, проводячи попередню перевірку дисциплінарної скарги, достатньо ґрунтовно дослідив причини порушення суддею строку розгляду справи, високу інтенсивність розгляду суддею Головком А.Б. справ та матеріалів, які перебувають у його провадженні, надмірне навантаження судді, що виключило саме безпідставність недотримання такого строку та свідчило про наявність об’єктивних причин його недотримання.
Повноваження надавати оцінку висновкам дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя мають Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя та Вища рада правосуддя виключно в межах процедури дисциплінарного провадження стосовно суддів.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 15 вересня 2025 року № 1926/1дп/15-25 за результатами розгляду, зокрема, висновку дисциплінарного інспектора Гури О.П. залишила без розгляду та повернула Костенку О.В. подану ним дисциплінарну скаргу стосовно судді Полтавського окружного адміністративного суду Головка А.Б.
Наведене свідчить, що Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя погодилася із висновком дисциплінарного інспектора Гури О.П. про відсутність відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді у дисциплінарній скарзі Костенка О.В. стосовно судді Полтавського окружного адміністративного суду Головка А.Б.
Отже, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що твердження скарги Костенка О.В. фактично зводяться до незгоди з мотивами висновку дисциплінарного інспектора, в якому викладено факти, обставини та інформацію, що, на переконання дисциплінарного інспектора, підтверджували обґрунтованість наданої ним пропозиції, зокрема, висновку про відсутність у дисциплінарній скарзі Костенка О.В. стосовно судді Полтавського окружного адміністративного суду Головка А.Б. відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді з огляду на відсутність саме безпідставності недотримання суддею строку, визначеного законодавством для розгляду справи.
Разом із тим, з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що 27 жовтня 2025 року суддя Полтавського окружного адміністративного суду Головко А.Б. ухвалив рішення у справі № 440/6688/25 за позовом ОСОБА1 до Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про зобов’язання вчинити певні дії, яким позовні вимоги ОСОБА1 задоволено.
Главою 5 Розділу І Положення визначено, зокрема, повноваження дисциплінарного інспектора.
Згідно із пунктом 5.6 глави 5 Розділу І Положення дисциплінарний інспектор під час здійснення своїх повноважень керується, зокрема, законами України «Про Вищу раду правосуддя», «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої ради правосуддя, Положенням.
Відповідно до пункту 5.7 глави 5 Розділу І Положення до повноважень дисциплінарного інспектора належать: проведення попередньої перевірки дисциплінарних скарг, звернень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, складання висновків або постановлення ухвал; аналіз скарг на рішення Дисциплінарних палат Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарних справ з подальшим складанням висновків; підготовка дисциплінарних справ та відповідних висновків до розгляду Дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя; підготовка матеріалів за скаргами на рішення Дисциплінарних палат Вищої ради правосуддя у дисциплінарних справах та відповідних проєктів висновків до розгляду Вищою радою правосуддя; підготовка проєктів ухвал і рішень Дисциплінарних палат Вищої ради правосуддя, Вищої ради правосуддя під час здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів; ознайомлення учасників провадження з матеріалами провадження; здійснення інших повноважень відповідно до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та Положення.
Частиною першою статті 291 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя є самостійним структурним підрозділом у складі секретаріату Вищої ради правосуддя.
Згідно із частинами першою, другою статті 31 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя, її органи, член Вищої ради правосуддя та дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя для здійснення своїх повноважень мають право витребовувати та одержувати на їх запит необхідну інформацію та документи (у тому числі з обмеженим доступом). Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя має право робити запити у справі, в якій він є доповідачем.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що дисциплінарний інспектор самостійно вчиняє відповідні процесуальні дії, необхідні для розгляду дисциплінарних скарг, зокрема робить запити до різних інстанцій для отримання відповідної інформації, здійснює аналіз інформації, яка надходить на запити, готує проєкти висновків та відповідних процесуальних рішень Вищої ради правосуддя.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
За частиною першою статті 65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Частина друга статті 65 Закону України «Про державну службу» містить вичерпний перелік дисциплінарних проступків, допущення яких є підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 91) порушення вимог Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "А" або "Б"; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
З огляду на досліджені обставини Вища рада правосуддя встановила, що дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Гура О.П. діяв відповідно до наданих йому повноважень і не допустив порушень, які могли стати підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Отже, Вища рада правосуддя дійшла висновку про відсутність у діях дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Гури О.П. ознак дисциплінарного проступку.
За частиною першою статті 68 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні провадження порушуються суб’єктом призначення.
Згідно з пунктом 26.4 Регламенту Вищої ради правосуддя питання про відмову в порушенні дисциплінарного провадження розглядаються Вищою радою правосуддя на засіданні у пленарному складі в порядку, визначеному пунктом 10.4 Регламенту Вищої ради правосуддя.
Ураховуючи встановлені під час перевірки скарги обставини, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що у діях дисциплінарного інспектора Гури О.П. не встановлено визначених частиною другою статті 65 Закону України «Про державну службу» ознак дисциплінарного проступку, у зв’язку із чим у порушенні дисциплінарного провадження стосовно дисциплінарного інспектора служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя Гури О.П. необхідно відмовити.
З огляду на викладене, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Законом України «Про державну службу», пунктом 26.9 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя
вирішила:
відмовити в порушенні дисциплінарного провадження стосовно дисциплінарного інспектора служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя Гури Олексія Петровича за скаргою Костенка Олександра Васильовича.
Голова Вищої ради правосуддя
