Вища рада правосуддя, розглянувши заяву Гончар Надії Іванівни про звільнення з посади судді Черкаського апеляційного суду у відставку та додані до неї документи,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 18 листопада 2025 року надійшли (вх. № 4225/0/6-25) заява Гончар Н.І. про звільнення з посади судді Черкаського апеляційного суду у відставку та додані до неї документи.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 18 листопада 2025 року вказану заяву та додані до неї документи передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Бурлакову С.Ю.
Гончар Надія Іванівна, ____ року народження, рішенням Черкаської обласної ради народних депутатів від 15 лютого 1995 року № 3-6 обрана суддею Придніпровського районного суду міста Черкаси, Постановою Верховної Ради України від 2 березня 2000 року № 1499-ІІІ обрана на посаду судді цього суду безстроково. Постановою Верховної Ради України від 18 вересня 2008 року № 529-VI обрана суддею Апеляційного суду Черкаської області. Рішенням Вищої ради правосуддя від 18 липня 2019 року № 1894/0/15-19 переведена на посаду судді Черкаського апеляційного суду.
Частиною першою статті 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII), встановлено що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
З матеріалів, доданих до заяви про відставку судді, встановлено, що суддя Гончар Н.І. має 30 років 10 місяців 1 день стажу роботи на посаді судді.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На день призначення Гончар Н.І. на посаду судді Придніпровського районного суду міста Черкаси (15 лютого 1995 року) питання визначення стажу роботи на посаді судді регулювалося частиною першою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (у редакції, чинній на дату призначення на посаду судді).
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII установлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
За результатами системного аналізу вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII є підстави для висновку, що у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким унесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення на посаду судді.
Статтею 7 Закону України «Про статус суддів» (який був чинний на день призначення судді Гончар Н.І. на посаду) встановлено, що право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.
З огляду на зазначене, до стажу роботи на посаді судді підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, що становить 2 роки. Аналогічний висновок щодо застосування вказаних норм права викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18, який відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону № 1402-VIII є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» установлено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як десять років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, зокрема, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах.
Згодом, пунктом 31 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», яка втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 1 грудня 2010 року № 1097 «Про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України з питань діяльності судів та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», зазначене правило було змінено.
Відповідно до цієї норми права було встановлено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Під час опрацювання матеріалів щодо звільнення судді Гончар Н.І. у відставку встановлено, що з 1988 року до 1994 рік вона навчалася в юридичному інституті Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова за заочною формою, а отже, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, не підлягає зарахуванню половина строку навчання.
За результатами вивчення доданих до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді Гончар Н.І. у відставку, а саме: актів про обрання, переведення на посаду судді, копій трудової книжки, диплома, довідки про роботу на посаді судді, встановлено, що до стажу роботи Гончар Н.І. на посаді судді, що дає їй право на відставку, підлягає зарахуванню строк роботи на посаді судді – 30 років 10 місяців 1 день, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 2 роки.
Отже, станом на 16 грудня 2025 року загальний стаж роботи судді Гончар Н.І., який дає їй право на відставку, становить 32 роки 10 місяців 1 день.
Служба безпеки України повідомила Вищу раду правосуддя, що за результатами перевірки не встановлено наявності в Гончар Н.І. громадянства іноземної держави.
Частиною першою статті 112 Закону № 1402-VIII встановлено, що суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України.
Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України підставою для звільнення судді є подання заяви про відставку.
Статтею 131 Конституції України встановлено, що рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя.
Згідно з доданими до заяви документами суддя Гончар Н.І. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону № 1402-VIII, а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Гончар Надію Іванівну з посади судді Черкаського апеляційного суду у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя
