Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Садового Р.М. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Бойчука Петра Володимировича стосовно судді Донецького окружного адміністративного суду Грищенка Євгена Ігоровича,

встановила:

17 листопада 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Бойчука П.В. (вх. № Б-3132/5/7-25) стосовно судді Донецького окружного адміністративного суду Грищенка Є.І.

17 січня 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя скаргу передано для проведення перевірки дисциплінарному інспектору Садовому Р.М.

18 листопада 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Садовий Р.М. визначив дисциплінарну скаргу пріоритетною.

9 грудня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшов висновок дисциплінарного інспектора Садового Р.М. (вх. № 6174/0/24-25), складений за результатами попередньої перевірки скарги, із пропозицією відкрити дисциплінарну справу.

Дисциплінарний інспектор мотивував висновок тим, що наведені в скарзі відомості та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 11 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів; використання статусу судді з метою незаконного отримання ним матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку).

Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Садового Р.М., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи з огляду на таке.

Стислий зміст дисциплінарної скарги

На обґрунтування дисциплінарної скарги Бойчук П.В. зазначив, що з 24 лютого 2022 року до 15 жовтня 2025 року суддя Грищенко Є.І. не здійснював правосуддя через відпустки й відрядження загалом 1295 днів (97,4% від загального часу), натомість був на робочому місці лише 34 дні (2,6% від загального часу). Останні рішення суддя ухвалив 21 липня 2023 року та з 22 липня 2023 року до 15 жовтня 2025 року безперервно відсутній на роботі протягом 807 днів.

Крім цього, Бойчук П.В. зауважив, що згідно зі щорічною майновою декларацією судді за 2024 рік його сім’я орендує квартиру в Німеччині. Скаржник вважає, що суддя ймовірно скористався службовим відрядженням для перетину державного кордону, оскільки постановою Уряду від 27 січня 1995 року № 57 суддям встановлено заборону виїжджати за кордон під час воєнного стану, крім випадків службового відрядження, супроводу неповнолітніх дітей або зустрічі з ними.

На підтвердження обставин, викладених у скарзі, Бойчук П.В. надав лист Донецького окружного адміністративного суду з відомостями про відпустки судді Грищенка Є.І. за 2022-2025 роки.

Скаржник вважає, що у діях судді є склад дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 11 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тому просить притягнути його до дисциплінарної відповідальності.

Обставини, встановлені за результатами розгляду висновку дисциплінарного інспектора та долучених до нього матеріалів

Відомості про суддю

Грищенко Євген Ігорович, ____ року народження, Указом Президента України від 28 грудня 2010 року № 1290/2010 призначений строком на п’ять років на посаду судді Донецького окружного адміністративного суду, Указом Президента України від 19 липня 2018 року № 209/2018 призначений на посаду судді цього суду безстроково.

Відомості про показники роботи й навантаження судді

Згідно з показниками роботи та навантаження судді Донецького окружного адміністративного суду Грищенка Є.І. з 1 січня 2022 року до 18 листопада 2025 року:

• у 2022 році залишок нерозглянутих суддею справ і матеріалів на початок року становив 56 справ і матеріалів; надійшло 67 справ і матеріалів; розглянуто суддею 45 справ і матеріалів; залишок нерозглянутих справ і матеріалів на кінець року становив 83 справи і матеріали;
• у 2023 році залишок нерозглянутих справ і матеріалів на початок року становив 83 справи й матеріали; надійшло 62 справи й матеріали; розглянуто суддею 116 справ і матеріалів; залишок нерозглянутих справ і матеріалів на кінець року становив 29 справ і матеріалів;
• у 2024 році залишок нерозглянутих справ і матеріалів на початок року становив 0 справ і матеріалів; надійшло 0 справ і матеріалів; розглянуто суддею 0 справ і матеріалів; залишок нерозглянутих справ і матеріалів на кінець року становив 0 справ і матеріалів;
• у 2025 році залишок нерозглянутих справ і матеріалів на початок року становив 0 справ і матеріалів; надійшло 0 справ і матеріалів; розглянуто суддею 0 справ і матеріалів; залишок нерозглянутих справ і матеріалів на кінець року становив 0 справ і матеріалів.

Відомості про перетин державного кордону

Згідно з інформацією про перетин державного кордону України з 1 січня 2022 року до 18 листопада 2025 року Грищенко Є.І.:

• 26 січня 2023 року виїхав з України, 7 травня 2023 року повернувся в Україну;
• 20 травня 2023 року виїхав з України, 26 червня 2023 року повернувся в Україну;
• 22 липня 2023 року виїхав з України, дані про повернення відсутні.

Відомості про періоди й причини нездійснення правосуддя

Відповідно до листа Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року (вх. № 12433/0/8-25, вх. № 12433/1/8-25) суддя Грищенко Є.І. тривалий час не здійснював правосуддя.

Інформація про періоди та причини нездійснення правосуддя суддею Грищенком Є.І. узагальнено наведена нижче в таблиці.

17 жовтня 2025 року суддя Грищенко Є.І. надіслав до Донецького окружного адміністративного суду повідомлення про тимчасову непрацездатність із зазначенням, що листок непрацездатності буде надано після завершення лікування.

27 жовтня 2025 року суддя Грищенко Є. І. поінформував Донецький окружний адміністративний суд про орієнтовну дату закриття листка непрацездатності – 10 листопада 2025 року.

10 листопада 2025 року суддя Грищенко Є.І. надіслав до Донецького окружного адміністративного суду повідомлення щодо продовження йому строку тимчасової непрацездатності до 24 листопада 2025 року у зв’язку з призначеним курсом лікування.

Донецький окружний адміністративний суд повідомив, що відповідно до даних вебпорталу Пенсійного фонду України у автоматизованій системі відсутня інформація про відкриття листка непрацездатності суддею Грищенком Є.І. У зв’язку з цим, у табелі обліку використання робочого часу причина відсутності зазначеного працівника на робочому місці фіксується як «неявка з нез’ясованих причин» до моменту подання належним чином оформленого документа про тимчасову непрацездатність.

Пояснення судді

Суддя Грищенко Є.І. не скористався правом надати пояснення.

Джерела права

Згідно з приписами частини першої статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» особа, призначена на посаду судді, складає присягу судді, відповідно до якої, вступаючи на посаду судді, урочисто присягає Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Пункт 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачає, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до частини шостої, пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя повинен додержуватися присяги. Суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно зі статтями 1, 3 розділу І Кодексу суддівської етики, затвердженого 22 лютого 2013 року ХІ черговим з'їздом суддів України (зі змінами, внесеними згідно з рішенням З’їзду суддів від 18 вересня 2024 року) суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя.

Суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об'єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.

Коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, роз’яснює, що під суддівською етикою треба розуміти певну систему базових принципів регламентації поведінки суддів у судовому засіданні, в суді та позасудової поведінки, які побудовані з урахуванням особливостей професійної діяльності судді та створені для підтримки суддівських стандартів, діють об'єктивно і незалежно з метою збільшення значущості існуючих правових норм та правил поведінки для суддів.

Високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, в повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб учасники процесу і оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому суддя має не лише подавати особистий приклад, але й пропагувати етичну поведінку серед учасників процесу та оточуючих, вимагати етичної поведінки від інших.

Дотримання високих стандартів поведінки означає, що суддя повинен добровільно і свідомо відстоювати доброчесність та незалежність судової влади, що, у свою чергу, зумовлює обов'язок сумлінно, чесно і кваліфіковано виконувати призначення носія судової влади. Він також добровільно приймає на себе обмеження, пов'язані з виконанням ним своїх професійних обов'язків, які унеможливлюють створення умов, що викликатимуть сумніви у доброчесності поведінки судді та його безсторонності, незалежності і об'єктивності.

Підтримання високих стандартів поведінки вимагає від суддів уникнення створення враження неналежної поведінки, як професійної, так і особистої. Суддя має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати зі свого боку поведінки, що може зашкодити авторитету суду.

У пунктах 8, 49, 50 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що повноваження, надані суддям, тісно пов’язані з цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, що застосовуються до суддів, гуртуються на цих цінностях і є передумовами довіри до здійснення правосуддя. Судді у своїй діяльності повинні керуватися принципами професійної поведінки.

Кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті; вони повинні забезпечувати високий ступінь професійної компетентності, мати високий рівень професійної свідомості та виконувати свої обов’язки ретельно.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Велика Палата Верховного Суду, розтлумачивши пункт 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у пункті 142 постанови від 13 червня 2024 року у справі № 990SCGC/2/24 дійшла висновку, що цей пункт стосується поведінки судді, яка порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя і складається з таких аспектів:

• питання моралі, чесності, непідкупності;
• відповідність способу життя судді його статусу;
• дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду;
• прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку.

Незаконне використання статусу судді можливе як для задоволення певних потреб та інтересів судді, що пов’язані зі здійсненням правосуддя (як-от ухвалення рішення суду в інтересах певних осіб), так і для досягнення особистих цілей поза межами професійної діяльності (наприклад, отримання пільги, преференції, документа, уникнення відповідальності тощо). При цьому в обох випадках досягнення бажаного результату здійснюється суддею з неправомірним використанням можливостей свого службового становища.

Використання можливостей, пов’язаних з повноваженнями судді, може бути пов’язане з безпосередньою реалізацією повноважень у процесі здійснення правосуддя (для прикладу, переконання присяжних чи інших суддів у колегіальному складі суду у правильності певної позиції чи відповідній оцінці певних обставин тощо), або поза здійсненням правосуддя (схиляння службових осіб в межах судової влади, в органах досудового розслідування, у виконавчій владі до прийняття певного рішення, використання будь-якого державного майна або коштів у приватних інтересах тощо).

Будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру – це отримання особистих нематеріальних благ, переваг, певної сатисфакції тощо. Це можуть бути, наприклад: більш швидкий розгляд певного питання, сприяння у кар’єрному зростанні, сприяння у направленні в закордонне відрядження, пригощання коштовною вечерею чи запрошення на ексклюзивний захід тощо. При цьому зазначеними вигодами певні особи можуть обмінюватися між собою.

Висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Обставини, встановлені під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги Бойчука П.В., свідчать про тривалу відсутність судді Донецького окружного адміністративного суду Грищенка Є.І. на робочому місці та нездійснення ним правосуддя, зокрема більше двох років поспіль.

З точки зору звичайної розсудливої людини такі обставини можуть бути підґрунтям для сумніву щодо дотримання суддею Грищенком Є.І. норм суддівської етики й високих стандартів поведінки, свідчити про неповагу до інших суддів, що не сприяє забезпеченню суспільної довіри до суду.

Факти, пов’язані з виїздом судді за межі України в умовах воєнного стану, можуть свідчити про використання ним статусу судді з метою незаконного отримання ним вигод нематеріального характеру (благ, переваг).

Водночас не встановлено відомостей про оголошення судді підозри чи пред’явлення обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення у зв’язку з наведеними фактами.

Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Садового Р.М. за результатами попередньої перевірки скарги, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що наведені у дисциплінарній скарзі та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Донецького окружного адміністративного суду Грищенка Є.І. ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 11 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»:

• допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів;
• використання статусу судді з метою незаконного отримання ним матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку.

Перевірка й дослідження наведених обставин будуть здійснюватися дисциплінарним інспектором під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду та її розгляду по суті дисциплінарним органом.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу щодо судді Донецького окружного адміністративного суду Грищенка Євгена Ігоровича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Члени Третьої Дисциплінарної палати

 Вищої ради правосуддя