Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Череп Вячеслав Юрійович, здійснивши попередню перевірку дисциплінарної скарги Степаненка В.Д. (повне ім’я та по батькові не зазначені) стосовно судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області Венгрина М. В.,
встановив:
До Вищої ради правосуддя 9 грудня 2025 року (вх. № С-6110/0/7-25) надійшла дисциплінарна скарга Степаненка В.Д. (повне ім’я та по батькові не зазначені) стосовно судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області Венгрина М.В.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами вказану скаргу 9 грудня 2025 року передано дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя Черепу В.Ю. для проведення попередньої перевірки.
Статтею 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 44 цього Закону, – залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику.
Вимоги щодо звернення з дисциплінарною скаргою встановлені статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Частиною першою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що право на звернення із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи – через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування – через своїх керівників або представників.
Відповідно до частини другої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості: прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку; прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу; конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді; посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.
Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання.
Під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги встановлено, що в порушення вимог частини першої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відсутні відомості що скаржника: прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку.
Також під час попередньої перевірки встановлено, що скарга викладена російською мовою.
Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року у справі № 10-рп/99 українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
25 квітня 2019 року Верховна Рада України ухвалила Закон № 2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі – Закон № 2704-VIII), який набув чинності 16 липня 2019 року, та спрямований на посилення ролі офіційної мови.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2704-VIII єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Положеннями частини шостої статті 13 Закону № 2704-VIII визначено, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
З огляду на зазначене, скарга має бути викладена державною (українською) мовою.
Скарга, яка складена російською мовою, а не державною, не відповідає положенням Конституції України та Закону України «Про засади державної мовної політики».
Отже, скарга Степаненка В.Д. подана з порушенням порядку, визначеного законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо дисциплінарна скарга подана з порушенням порядку, визначеного Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Враховуючи наведене, керуючись статтями 43, 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 107, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
ухвалив:
Дисциплінарну скаргу Степаненка В.Д. (повне ім’я та по батькові не зазначені) стосовно судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області Венгрина М. В. залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Дисциплінарний інспектор Вищої ради
правосуддя
