Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скарги судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенци Констанції Костянтинівни на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 березня 2025 року № 575/3дп/15-25 про притягнення судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенци Констанції Костянтинівни до дисциплінарної відповідальності,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 31 березня 2025 року (вх. № 1444/0/6-25, № 1444/1/6-25) електронною поштою та через систему «Електронний суд», а також 1 квітня 2025 року (вх. № 1444/2/6-25) поштовим відправленням надійшли скарги судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенци К.К. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 березня 2025 року № 575/3дп/15-25 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколів передачі справи раніше визначеному дисциплінарному інспектору від 31 березня та 1 квітня 2025 року вказані скарги судді передані дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя Плескачу В.Ю. для розгляду.

3 квітня 2025 року, за результатом розгляду скарг судді Бенци К.К., дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя Плескачем В.Ю. складено висновок про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 березня 2025 року № 575/3дп/15-25 про притягнення судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенци К.К. до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді попередження.

За результатами автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 4 квітня 2025 року висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя передано члену Вищої ради правосуддя Маселку Р.А.

Скарга судді Бенци К.К. подана з дотриманням вимог, установлених статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Суддя Бенца К.К. та скаржник Дуда В.А. повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги. Зазначена інформація оприлюднена на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

17 листопада 2025 року Дуда В.А. подав клопотання про участь у засіданні, призначеному на 25 листопада 2025 року, у режимі відеоконференції, однак у засідання в режимі відеоконференції не з’явився.

У вказаному засіданні Вищої ради правосуддя взяла участь суддя Бенца К.К.

За результатами розгляду скарги судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенци К.К. під час засідання Вищої ради правосуддя 25 листопада 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. підтримав свою пропозицію, викладену у висновку від 3 квітня 2025 року, разом з тим член Вищої ради правосуддя Ковбій О.В. запропонувала скасувати повністю рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 березня 2025 року № 575/3дп/15-25 про притягнення судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенци К.К. до дисциплінарної відповідальності та закрити дисциплінарне провадження.

Вища рада правосуддя, дослідивши скаргу судді Бенци К.К., матеріали дисциплінарної справи, заслухавши доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю., суддю Бенцу К.К, члена Вищої ради правосуддя Ковбій О.В., установила таке.

Стислий зміст дисциплінарної скарги. Підстави для відкриття дисциплінарної справи

25 грудня 2023 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Дуди В.А. (вх. № Д-1257/6/7-23) на дії судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенци К.К.

Обґрунтовуючи дисциплінарну скаргу, скаржник зазначив, що у провадження Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 23 травня 2023 року надійшла скарга ОСОБА1 у справі № 308/8446/23 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви про кримінальне правопорушення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 травня 2023 року вказана справа розподілена судді Сарай А.І., проте надалі відповідно до протоколу про повторне автоматичне визначення слідчого судді від 18 липня 2023 року справа була передана в провадження судді Бенци К.К.

Скаржник зазначив, що станом на дату подання дисциплінарної скарги (25 грудня 2023 року) розгляд його скарги в порядку положень Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) не завершено, а суддя затягує її розгляд.

Скаржник вказав, що зазначені обставини, свідчать про вчинення суддею дисциплінарного проступку передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 січня 2025 року відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенци К.К. у зв’язку з тим, що наведені в дисциплінарній скарзі Дуди В.А. обставини можуть свідчити про наявність у її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).

Узагальнений зміст оскаржуваного рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя рішенням від 19 березня 2025 року 575/3дп/15-25 вирішила притягнути суддю Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенцу К.К. до дисциплінарної відповідальності та застосувала до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.

В своєму рішенні Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходила з наступного.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Слідчим суддею відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України є суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до положень КПК України основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, забезпечення законності й обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на досудових стадіях кримінального провадження.

Згідно із частиною другою статті 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги.

Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи врахувала результати аналізу судової практики судді Бенци К.К. в цій категорії справ. Було встановлено, що протягом спірного періоду суддя перед справою № 308/8446/23 розглядала низку інших аналогічних справ за повідомленнями про вчинення кримінальних правопорушень, які надійшли пізніше (ухвала від 20 грудня 2023 року у справі № 308/22243/23 – повідомлення від 4 грудня 2023 року; ухвала від 13 листопада 2023 року у справі № 308/19344/23 – повідомлення від 8 листопада 2023 року; ухвала від 15 серпня 2023 року у справі № 308/13679/23 – повідомлення від 8 серпня 2023 року; ухвала від 17 серпня 2023 року у справі № 308/13221/23 – повідомлення від 25 липня 2023 року).

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно із частинами першою, другою статті 28 КПК України обов’язок забезпечення проведення судового розгляду в розумні строки покладається на суд. Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Відповідно до частини третьої статті 28 КПК України критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відзначила, що у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі – ВССУ) від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначено, що недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

У пункті 3 цієї постанови ВССУ вказано, що розумним вважається строк, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Пунктом 7 вказаної постанови ВССУ визначено, що судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків. Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.

З урахуванням практики ЄСПЛ критеріями розумних строків у справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року).

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначила, що вагоме значення для оцінки рівня навантаження судді мають статистичні дані щодо його навантаження, які можуть слугувати підтвердженням свідомого затягування суддею розгляду справи або навпаки – свідчити про відсутність вини судді в порушенні процесуальних строків.

Аналізуючи відомості про судове навантаження судді Бенци К.К. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що його рівень не може бути об’єктивною причиною, що унеможливлювала розгляд скарги ОСОБА1 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у строк, визначений статтею 214 КПК України або у розумний строк, а тому вказану справу можна віднести до категорії незначної складності.

Зокрема в рішенні відзначено, що згідно із частинами першою, другою статті 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Щодо скарг у порядку КПК України, які стосуються невнесення відомостей до ЄРДР, Конституційний Суд України в Рішенні від 17 червня 2020 року № 4-р(II)/2020 зазначав, що, звертаючись до уповноважених державних органів із заявою, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, особа очікувано перебуває в межах належної правової процедури, забезпечення якої є одним із завдань кримінального провадження (стаття 2 Кодексу). Недостатність судових гарантій від свавілля у питанні початку кримінального провадження перешкоджає захисту порушених прав людини, зокрема внаслідок унеможливлення судового захисту, передбаченого частинами першою, другою статті 55 Конституції України.

Конституційний Суд України в цьому Рішенні також зазначає, що встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту.

З огляду на викладене вище Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначила, що в межах КПК України значимість оскарження бездіяльності, а саме невнесення відомостей до ЄРДР, полягає в тому, що відповідно до частини третьої статті 214 цього Кодексу здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до ЄРДР або без такого внесення не допускається (крім визначених цією нормою випадків).

Лише після внесення відомостей до ЄРДР орган досудового розслідування отримує повноваження на проведення слідчих дій, а скаржник, своєю чергою, отримує можливість вимагати вчинення слідчих дій, право оскаржувати дії та бездіяльність органів досудового розслідування, тощо. Крім цього, час невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР не вираховується зі строків притягнення правопорушника до кримінальної відповідальності, що встановлені Кримінальним кодексом України.

Такі обставини обумовлюють достатню значимість питання про невнесення відомостей до ЄРДР, оскільки невнесення відомостей до ЄРДР фактично унеможливлює будь-які дії щодо здійснення досудового розслідування і це може мати незворотні наслідки в контексті перспектив такого розслідування. Через це можна розумно очікувати і вимагати від слідчого судді оперативного вирішення скарг такого роду.

Як зазначила Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, на практиці ці справи, як правило, є нескладними, адже на цій стадії діє презумпція невинуватості і слідчий суддя не має повноважень оцінювати докази вчинення / невчинення кримінального правопорушення. Роль слідчого судді під час розгляду скарги такого роду полягає лише у з’ясуванні настання обставин, з якими законодавець у частині першій статті 214 КПК України пов’язує обов’язок відповідної особи внести відомості до ЄРДР.

Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя враховано, що частина третя статті 306 КПК України вимагає обов’язкової присутності скаржника для розгляду скарги по суті (присутність прокурора, дізнавача чи слідчого не вимагається). Проте в судовій практиці в цій категорії справ сформувався усталений підхід, за якого слідчий суддя може розглядати скаргу без участі скаржника у разі наявності його клопотання про розгляд справи без його участі.

Як встановлено Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи, з проаналізованої у цьому рішенні судової практики судді Бенци К.К. вбачається, що вона неодноразово розглядала скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР за відсутності скаржників, якщо вони подавали клопотання про розгляд скарг без їх участі. У судовій справі № 308/8446/23 скаржник теж заявив таке клопотання у своїй скарзі. При цьому з матеріалів вказаної справи і пояснень судді не вбачається наявності таких конкретних і специфічних обставин, які вимагали б здійснювати розгляд саме цієї скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР за обов’язкової присутності скаржника. 5 лютого 2024 року суддя Бенца К.К. розглянула скаргу без участі скаржника. Отже, неявка учасників справи на судові засідання не виправдовує тривалість провадження.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя звернула увагу, зокрема, на те, що судове засідання 27 жовтня 2023 року було відкладено судом саме з підстав неявки осіб, які беруть участь у справі. При цьому, як зазначено вище, справу № 308/8446/23 у подальшому розглянуто без скаржника.

Згідно з матеріалами справи № 308/8446/23 вбачається, що суддя Бенца К.К. неодноразово зверталася до Закарпатської обласної прокуратури з листами і просила надати інформацію про результати розгляду поданого скаржником повідомлення про вчинення кримінального правопорушення. Отримання такої інформації можна вважати доречним для належного розгляду скарги такого роду. Прокуратура не надала відповіді на ці листи.

Крім того, як встановлено Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи, у справі № 308/8446/23 суддя Сарай А.І. (із провадження якої справу було передано судді Бенці К.К.) вже 24 травня 2023 року надсилала прокуратурі копію скарги у справі, додатково 31 травня 2023 року надсилала на адресу прокуратури лист з проханням надати інформацію про розгляд повідомлення скаржника. Тобто на момент, коли справу було передано до провадження судді Бенци К.К., суддя Сарай А.І. вже вжила, хоч і безуспішно, заходів щодо отримання цієї інформації.

5 лютого 2024 року суддя Бенца К.К. розглянула скаргу, не очікуючи відповіді від прокуратури. За сукупності зазначених факторів саме лише ненадання прокуратурою відповідей на скаргу та листи суду також не виправдовувало тривалість провадження.

Дисциплінарна палата врахувала, що суддя Бенца К.К. розглядала окремі судові справи цієї категорії значно швидше за справу № 308/8446/23, судові засідання в цій справі також завжди відкладалися на строк від одного місяця.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виснувала, що суддя не зобов’язаний розглядати справи в порядку хронології їх надходження до його провадження. Натомість він може і навіть в окремих випадках зобов’язаний розглядати окремі категорії справ першочергово, ураховуючи предмет спору чи інші обставини. Проте така реалізація суддею суддівського розсуду та дискреції не повинна здійснюватися у такий спосіб, аби в учасників справ складалося враження, що вони зазнають дискримінаційного поводження, що суддя з якихось суб’єктивних міркувань затягує розгляд тих чи інших конкретних справ, або й взагалі не бажає брати участі в їх розгляді.

Аналізуючи матеріали дисциплінарної справи, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважала, що встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини свідчать, що суддя Бенца К.К. внаслідок недбалості у зв’язку з неналежним ставленням до службових обов’язків та за відсутності об’єктивних причин допустила безпідставне затягування розгляду скарги ОСОБА1 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР (справа № 308/8446/23), протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного поведінка судді, за висновком Дисциплінарної палати, містить склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування суддею розгляду справи (скарги) протягом розумного строку).

Обираючи пропорційний вид дисциплінарного стягнення Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховувала неумисний характер допущеного порушення, позитивну характеристику судді, відсутність дисциплінарних стягнень, а також ступінь вини у вчиненні проступку, яка в цьому випадку є недбалістю.

Ураховуючи характер дисциплінарного проступку, особу судді Бенци К.К., ступінь її вини, відсутність інших дисциплінарних стягнень, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виснувала, що застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді попередження є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Узагальнені доводи скарги судді Бенци К.К. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

У свої скарзі суддя Бенца К.К. зазначила, що висновок дисциплінарного інспектора від 20 лютого 2025 не відповідає вимогам об’єктивності та неупередженості. Так, у висновку дисциплінарний інспектор не в повній мірі виклав позицію судді Бенци К.К., обмежившись стислим викладом окремих доводів судді:

• дисциплінарний інспектор не виклав доводів судді щодо причин відкладення судових засідань, які не відбувалися через неявку особи, що подала скаргу, ненадання прокурором Закарпатської області інформації на неодноразове витребування її судом;
• у висновку дисциплінарного інспектора не повною мірою відображено інформацію про судове навантаження судді Бенци К.К. у відповідному періоді, не відображено і не враховано наведені відомості щодо її залученості до розгляду інших судових справ з багатьма обвинуваченими;
• дисциплінарний інспектор у своєму висновку не виклав доводів щодо відсутності у судді в окремі проміжки часу у спірному періоді помічника судді на займаній посаді;
• дисциплінарний інспектор у своєму висновку не виклав доводів судді про функціонування суду в умовах воєнного стану з урахуванням рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 року «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнного стану у зв’язку зі збройною агресією російської федерації». Не виклав доводів судді щодо застосування правової позиції, викладеної в Постанові Великої палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/18 (800/426/17) щодо бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

Суддя також вказує, що інспектор безпідставно зазначив, що у даній категорії справ склався усталений підхід, за якого слідчий суддя може розглядати справу без участі скаржника у разі наявності клопотання з його сторони про розгляд справи без його участі (п.40 Висновку). Таке твердження інспектора суперечить приписам частини третьої статті 306 КПК України. У спірному випадку особа звернулася до правоохоронного органу не за місцем вчинення кримінального правопорушення, до скарги не додав жодного документу, який би свідчив про відмову внести відомості до ЄРДР. Тому ці обставини підлягали з’ясуванню.

Одночасно у скарзі зазначено, що дисциплінарний інспектор вказав, що в інших справах суддя Бенца К.К. теж ухвалювала рішення без участі скаржника (пункт 41 Висновку). Проте ці справи не були аналогічні справі за скаргою ОСОБА1. У зазначених інспектором інших справах було достатньо матеріалів для їх об’єктивного розгляду протягом розумного строку. Тому тривалий розгляд його справи зумовлений збігом не одного, а багатьох факторів: неявка скаржника, відсутність достатніх матеріалів для встановлення обставин справи та ухвалення рішення, ненадання інформації прокурором, ні скаржником, надмірне навантаження на суддю, повітряні тривоги, повідомлення про замінування суду.

У висновку дисциплінарного інспектора від 20 лютого 2025 року вказано, що згідно довідки секретаря судового засідання відкладено розгляд справи у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі. Проте в дійсності причиною відкладення судового розгляду 27 жовтня 2023 року слугувало те, що керівником Закарпатської обласної прокуратури не надано інформацію у відповідь на лист Ужгородського міськрайонного суду від 28 вересня 2023 року.

Дисциплінарна палата дійшла помилкового висновку, що рівень навантаження судді Бенци К.К. не може бути об’єктивною причиною, що унеможливлює розгляд скарги ОСОБА1 на бездіяльність прокурора. З наведенням відповідних розрахунків суддя зазначає, що фактичне навантаження у відповідний період становило 2911 год 3 хв, що в два рази більше за норму. Саме тому суддя майже кожен день та у вихідні перебувала на робочому місці.

В скарзі відзначається, що поведінка скаржника була байдужою щодо власної справи. Він не надав до справи жодного доказу, який би давав можливість своєчасно розглянути справу. Про це свідчить і дії попереднього судді у цій справі, який також витребував інформацію щодо руху заяви про злочин. Скаржник жодного разу не з’явився на розгляд справи, хоча зазначив місце проживання в місті Ужгороді.

Окрім того, як зазначає суддя, з відкритих джерел мережі інтернет відомо, що скаржник потрапив у інцидент під час, як зазначається в долучених до скарги судді повідомлень в ЗМІ, незаконного переходу кордону з Румунією з метою уникнути мобілізації та потрапив у небезпечну ситуацію в Карпатах. Під час розгляду дисциплінарної справи скаржник підтвердив, що на даний час перебуває за кордоном. Отже слід припустити, що скаржник будучи військовозобов’язаним, порушив чинне законодавство.

Суддя звертає увагу на те, що тривалий розгляд скарги у справі № 308/8446/23 не спричинив жодних суттєвих та негативних наслідків для скаржника, оскільки сама заява про готування до вчинення злочину працівниками Київської обласної прокуратури та ТУ ДБР в місті Київ, яка в подальшому слугувала підставою для звернення зі скаргою до слідчого судді, не стосувалась безпосередньо особи скаржника.

Також у висновку дисциплінарного інспектора та в рішенні Третьої Дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя не міститься точної правової оцінки діяння слідчого судді.

У своїй скарзі суддя Бенца К.К. просить скасувати повністю рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 березня 2025 року № 575/3дп/15-25 та закрити дисциплінарне провадження.

Висновки Вищої ради правосуддя за результатами розгляду скарги

Перевіривши доводи скарги судді Бенци К.К., зміст рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 березня 2025 року № 575/3дп/15-25, Вища рада правосуддя дійшла наступних висновків.

1. Стосовно доводів судді щодо причин відкладення судових засідань, які не відбувалися через неявку особи, що подала скаргу, ненадання прокурором Закарпатської області інформації на неодноразове витребування її судом.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в своєму рішенні вказала, що у період з 21 липня 2023 року по 5 лютого 2024 року суддею неодноразово відкладався розгляд справи у зв’язку з відсутністю відповідей Закарпатської обласної прокуратури на неодноразові запити суду щодо надання доказів отримання Київською обласною прокуратурою скарги ОСОБА1, на адресу якої за належністю була направлена вказана скарга. Також Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначила, що судове засідання 27 жовтня 2023 року було відкладено судом саме з підстав неявки осіб, які беруть участь у справі. При цьому суддею Бенцою К.К. у подальшому справу № 308/8446/23 було розглянуто без присутності скаржника. 5 лютого 2024 року суддя Бенца К.К. розглянула скаргу, не очікуючи відповіді від прокуратури. За сукупності зазначених факторів Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у своєму рішенні виснувала, що саме лише ненадання прокуратурою відповідей на скаргу та листи суду також не виправдовувало тривалість розгляду справи № 308/8446/23.

Разом з тим, Вища рада правосуддя бере до уваги твердження судді Бенци К.К. щодо необхідності забезпечення дотримання вимог частини третьої статті 306 КПК України, а також те, що неодноразові звернення судді до Закарпатської обласної прокуратури щодо отримання інформації були зумовлені необхідністю прийняття слідчим суддею рішення, яке має бути ухвалене на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, що підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду у відповідності до приписів статті 94 КПК України.

Одночасно твердження судді Бенци К.К. про помилковість інтерпретації Дисциплінарною палатою і дисциплінарним інспектором причин відкладення судового розгляду 27 жовтня 2023 року у справі № 308/8446/23 не впливає на законність і правильність ухваленого в дисциплінарній справі рішення.

2. Стосовно доводів судді щодо відсутності усталеного підходу, за якого слідчий суддя може розглядати справу без участі скаржника у разі наявності його клопотання про розгляд справи без його участі.

Суддя Бенца К.К. зазначає про помилковість висновків Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя стосовно можливості розгляду справи № 308/8446/23 без участі скаржника з огляду на наявність його клопотання про розгляд справи без його участі (яке було заявлено одразу у складі поданої ним скарги).

Частина третя статті 306 КПК України передбачає розгляд скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у своєму рішенні виходила з того, що в судовій практиці склався усталений підхід щодо можливості розгляду слідчим суддею скарг такого виду без участі скаржника у разі подання ним заяви, клопотання про це.

Водночас Вища рада правосуддя не може погодитися з таким висновком Третьої Дисицплінарної палати Вищої ради правосуддя з огляду на вичерпні пояснення судді Бенци К.К. щодо різної практики розгляду справ даної категорії за відсутності скаржника Закарпатським апеляційним судом, Вищим антикорупційним судом, а також іншими місцевими та апеляційними судами України. При цьому Вища рада правосуддя також бере до уваги позицію ВССУ, викладену в Узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування» від 12 січня 2017 року, в якій зазначено, що «у контексті вирішення питання про дії суду в разі відсутності скаржника, який заявив клопотання про розгляд скарги без його участі, а також належним чином повідомленого скаржника, який не з’явився на такий розгляд, слід зважати на те, що слідчим суддям доцільно у таких випадках залишати скаргу без розгляду». Разом з тим, з аналізу рішень, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається різний підхід слідчих суддів судів різних інстанцій щодо розгляду справ даної категорії за відсутності заявника. Тобто в такому випадку не можна говорити про наявність усталеного підходу за якого слідчий суддя може розглядати справу без участі скаржника у разі наявності клопотання про розгляд справи без його участі.

3. Стосовно судового навантаження судді Бенци К.К., відсутності помічника судді у певні проміжки часу, а також роботи суду в умовах воєнного стану

Суддею Бенцою К.К. у скарзі наголошено, що у 2023 році нею розглянуто 1498 судових справ і матеріалів з 1597 наявних, а у 2024 році – 1016. Також суддя вказала, що 31 липня 2023 року з посади її помічника був звільнений Товтін О.О. 3 серпня 2023 року на цю посаду був призначений В. Луцак, який згідно наказу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 серпня 2023 року № 536/02-08 був звільнений із займаної посади. В подальшому 4 вересня 2023 року на цю посаду була призначена Маланка О.І.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у своєму рішенні зробила висновок, що саме лише високе судове навантаження судді Бенци К.К. не могло повною мірою виправдовувати істотне порушення строків розгляду справи № 308/8446/23. Зокрема було враховано, що інші справи цієї категорії суддя Бенца К.К. розглядала значно швидше і без таких затримок.

Вища рада правосуддя не може погодитися з таким висновком Третьої Дисциплінарної палати виходячи з наступного.

Згідно з довідкою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області щодо показників розгляду суддею Бенцою К.К. справ і матеріалів у 2023 році вбачається, що суддею розглянуто 49 справ у категорії «кримінальне провадження», 279 справ у категорії «досудове розслідування», 13 справ у категорії «адміністративне судочинство», 334 справ у категорії «цивільне судочинство», 586 справ у категорії «адміністративні правопорушення», та 321 справу у категорії «окремі процесуальні питання».

Рішенням Вищої ради правосуддя від 24 листопада 2020 року № 3237/0/15-20 рекомендовано Державній судовій адміністрації України та Раді суддів України застосовувати показники середньої тривалості розгляду судових справ під час ухвалення рішень та здійснення заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів.

Зокрема, відповідно до зазначених показників середній час, необхідний для розгляду місцевими загальними судами судових справ, становить: кримінальне провадження – 547 хв, досудове розслідування (слідчі дії) – 91 хв, адміністративного судочинства – 379 хв, цивільного судочинства – 287 хв, адміністративні правопорушення – 130 хв, окремі процесуальні питання – 99 хвилин.

Враховуючи вказані показники та інформацію, надану Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, суддею Бенцою К.К. мало бути витрачено 2911 годин для справ, які суддя розглянула у 2023 році. Разом з тим, враховуючи відпустки судді та вихідні дні у 2023 році, загальний робочий час судді мав складати лише 1784 години. З урахуванням зазначених цифрових показників вбачається, що фактичне навантаження судді вдвічі більше за нормативно встановлене. Одночасно суддя Бенца К.К. вказала, що у зв’язку з таким високим рівнем навантаження майже кожен день (включно з вихідними) перебувала на робочому місці у 2023 році.

Вища рада правосуддя зазначає, що кожна судова справа має свої власні особливості щодо предмету спору, порядку її перебігу тощо. Розгляд суддею Бенцою К.К. справи № 308/8446/23 тривав 202 дні і Вища рада правосуддя вважає, що Дисциплінарна палата дійшла вірного висновку, що суддя не зобов’язаний розглядати справи в порядку хронології їх надходження до його провадження. При цьому він може, і навіть в окремих випадках зобов’язаний, розглядати окремі категорії справ першочергово, ураховуючи предмет спору чи інші обставини.

Виходячи з цього Вища рада правосуддя не погоджується з висновками Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про те, що категорія справ щодо невнесення відповідною уповноваженою особою відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є в цілому нескладною і не потребує значного часу для суду, оскільки вказану обставину необхідно розглядати в окремому контексті та аспекті, зокрема враховувати участь судді в розгляді кримінальних проваджень в складі колегії, виконання ним функцій слідчого судді, розгляд кримінальних справ щодо неповнолітніх, розгляд справ про адміністративні правопорушення (строки розгляду яких також є обмеженими) тощо.

Тому твердження Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про те, що лише високе судове навантаження судді Бенци К.К. не могло повною мірою виправдовувати істотне порушення строків розгляду справи № 308/8446/23 підлягає спростуванню.

4. Стосовно поведінки скаржника під час розгляду справи № 308/8446/23

Стосовно доводів судді Бенци К.К. про те, що поведінка скаржника ОСОБА1 була байдужою щодо власної справи, слід зазначити, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 7, статті 26 КПК України однією із засад кримінального провадження є диспозитивність. Засада диспозитивності кримінального провадження передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, і вказана обставина не може впливати на дотримання судом стандартів судочинства.

Також суддя зазначила, що з відкритих джерел мережі інтернет їй стало відомо, що скаржник потрапив у інцидент незаконного переходу кордону з Румунією з метою уникнення мобілізації та потрапив у небезпечну ситуацію в Карпатах. Під час розгляду дисциплінарної скарги скаржник підтвердив, що на даний час перебуває за кордоном. Отже суддя припустила, що скаржник будучи військовозобов’язаним, порушив чинне законодавство.

Вказані суддею доводи щодо можливого незаконного перетину скаржником ОСОБА1 державного кордону України жодним чином не впливають на ухвалене Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення.

Тому вказані твердження судді Бенци К.К. щодо поведінки скаржника під час розгляду справи № 308/8446/23 не можуть бути взяті Вищою радою правосуддя до уваги.

5. Стосовно доводів судді про ненастання негативних наслідків для скаржника

Частиною першою статті 214 КПК України не передбачено, що правом на звернення до слідчого, дізнавача, прокурора з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення наділена лише та особа, чиї права, свободи і охоронювані інтереси порушені відповідними діями і бездіяльністю, які можуть становити собою кримінальне правопорушення.

Закріплення в частині першій статті 214 КПК України можливості звернення з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення будь-ким, як і у випадку з інститутом дисциплінарної скарги стосовно судді, є відображенням того, що цей інститут запроваджений і діє в тому числі в інтересах суспільства з метою загалом захисту правопорядку і принципу законності.

Виходячи з цього можлива відсутність для скаржника Дуди В.А. негативних наслідків від затримки в розгляді справи № 308/8446/23 не є вирішальним фактором при вирішенні питання про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

При цьому слід зазначити, що склади дисциплінарних проступків, визначених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є формальними, а не матеріальними, отже, для відповідної кваліфікацій дій судді настання негативних наслідків не є обов’язковим.

Тому твердження судді Бенци К.К. не впливають на правильність чи не правильність ухваленого Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення.

Отже, перевіривши доводи скарги судді та матеріали дисциплінарної справи, Вища рада правосуддя вважає, що в діях судді Бенци К.К. відсутній склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме, безпідставне затягування суддею розгляду справи (скарги) протягом розумного строку.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави.

Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Пунктом 1 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право, зокрема, скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,

вирішила:

скасувати повністю рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 березня 2025 року № 575/3дп/15-25 про притягнення судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенци Констанції Костянтинівни до дисциплінарної відповідальності та закрити дисциплінарне провадження.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Голова Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя