Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., заслухавши дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Пилипенка С.М., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Малєєва Євгена Сергійовича на дії судді Шевченківського районного суду міста Києва Притули Наталії Григорівни,
встановила:
І. Стислий зміст дисциплінарної скарги
12 серпня 2021 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга (вх. № М-4291/0/7-21) Малєєва Євгена Сергійовича (далі – скаржник, Малєєв Є.С.) на дії судді Шевченківського районного суду міста Києва Притули Наталії Григорівни (далі – суддя, Притула Н.Г.) під час здійснення правосуддя у справі № 761/22676/20.
Дисциплінарна скарга обґрунтована тим, що 27 серпня 2020 року суддя Притула Н.Г. відкрила провадження у справі; ухвалила вирішувати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Малєєв Є.С. стверджував, що подав до суду такі заяви та клопотання:
– 23 липня 2020 року – заяву про виклик свідків (подана із позовною заявою);
– 26 січня 2021 року – заяву про виклик свідків (повторно);
– 22 січня 2021 року – заяву про прискорення розгляду справи;
– 26 січня 2021 року – клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін;
– 22 червня 2021 року – заяву про прискорення розгляду справи.
Скаржник повідомив, що усі вищенаведені заяви та клопотання суддя проігнорувала.
Малєєв Є.С. зазначив, що розгляд справи № 761/22676/20 безпідставно затягується протягом майже року.
Скаржник уважав, що в діях судді Притули Н.Г. наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень).
На підставі зазначеного вище скаржник просив притягнути суддю Притулу Н.Г. до дисциплінарної відповідальності.
ІІ. Рух дисциплінарної справи
5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (далі – Закон № 1635-IX), яким внесено зміни до Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», у тому числі в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.
Вища рада правосуддя рішенням від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21 зупинила з 5 серпня 2021 року розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
19 жовтня 2023 року введено в дію дію Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів».
Днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя є день опублікування Вищою радою правосуддя повідомлення про початок роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя у газеті «Голос України» (пункт 236 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ (пункт 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Вища рада правосуддя рішенням від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23 відновила розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг) з 1 листопада 2023 року.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 6 листопада 2023 року скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Котелевець А.В. для проведення попередньої перевірки, яка відповідно до пункту 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» тимчасово здійснювала повноваження дисциплінарного інспектора.
Вища рада правосуддя рішенням від 10 грудня 2024 року № 3582/0/15-24 визначила днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя 23 грудня 2024 року.
Відповідне оголошення розміщено в газеті «Голос України» від 21 грудня 2024 року № 194 (246).
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 2 січня 2025 року скарга передана дисциплінарному інспектору Пилипенку С.М. для проведення попередньої перевірки.
25 вересня 2025 року дисциплінарний інспектор Пилипенко С.М. склав висновок із пропозицією відкрити дисциплінарну справу за дисциплінарною скаргою Малєєва Є.С. на дії судді Шевченківського районного суду міста Києва Притули Н.Г.
26 вересня 2025 року (вх. № 4381/0/24-25) зазначений висновок надійшов на розгляд Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, який за результатами автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя переданий для розгляду члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мельнику О.П.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 15 жовтня 2025 року № 2135/2дп/15-25 відкрила дисциплінарну справу за ознаками складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у аспекті безпідставного затягування чи невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно й у належний спосіб повідомила суддю Притулу Н.Г. та скаржника Малєєва Є.С. про дату та час засідань, що відбулися 26 листопада 2025 року, 17 грудня 2025 року, шляхом надіслання письмових повідомлень засобами електронного поштового зв’язку та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя. Крім того, у зв’язку із введенням в Україні правового режиму воєнного стану, з метою забезпечення реалізації прав судді та скаржника, визначених пунктом 13.22 Регламенту Вищої ради правосуддя, судді та скаржнику запропоновано взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції.
24 листопада 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла заява судді Притули Н.Г., у якій вона повідомила, що не має можливості прийняти участь у засіданні Дисциплінарної палати у зв’язку із зайнятістю на роботі. Просила відкласти розгляд справи для можливості укладення договору про надання правничої допомоги та ознайомлення з матеріалами справи. Суддя не заперечувала проти розгляду справи за її відсутності лише у тому випадку, якщо Дисциплінарна палата ухвалить рішення про припинення дисциплінарного провадження на підставі висновку дисциплінарного інспектора.
26 листопада 2025 року Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя задовольнила клопотання судді та відклала розгляд дисциплінарної справи на 17 грудня 2025 року.
16 грудня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла заява судді Притули Н.Г. про ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи в електронному вигляді через систему «Електронний суд».
Дисциплінарний інспектор Пилипенко С.М. забезпечив ознайомлення судді Притули Н.Г. з матеріалами дисциплінарної справи у електронному вигляді шляхом надіслання відповідних документів до системи «Електронний суд».
16 грудня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла заява судді Притули Н.Г. про відвід члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселку Р.А.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 17 грудня 2025 року № 2707/2дп/15-25 відмовила у задоволенні заяви про відвід.
17 грудня 2025 року Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про можливість розглядати справу за відсутності судді Притули Н.Г.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Пилипенка С.М., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, дійшла висновку про відсутність підстав для притягнення судді Шевченківського районного суду міста Києва Притули Н.Г. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.
IІІ. Обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя установила такі обставини.
Відомості про суддю
Притула Н.Г. Указом Президента України від 31 серпня 2004 року № 1026/2004 призначена на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 17 червня 2010 року № 2349-IV обрана на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва безстроково.
Інформація про рух справи № 761/22676/20
27 липня 2020 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА1 до поліцейського Департаменту патрульної поліції Плутенко Л.І., Департаменту патрульної поліції про скасування постанови.
28 липня 2020 року справі присвоєний єдиний унікальний номер 761/26676/20, а відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями зазначений адміністративний позов переданий для розгляду судді Притулі Н.Г.
31 липня 2020 року суддя Притула Н.Г. ухвалою залишила позовну заяву без руху (https://reyestr.court.gov.ua/Review/91062837).
26 серпня 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА1 на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.
27 серпня 2020 року суддя Притула Н.Г. ухвалою відкрила провадження у справі. Розгляд справи суддя вирішила проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/91763834).
4 листопада 2020 року до суду надійшли пояснення третьої особи.
6 листопада 2020 року до суду надійшла заява позивача про виклик свідків.
6 листопада 2020 року до суду надійшла заява позивача про розгляд справи з повідомленням сторін.
12 листопада 2020 року до суду від позивача надійшла відповідь на пояснення Департаменту патрульної поліції.
28 січня 2021 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову.
29 січня 2021 року відповідно до протоколу передання судової справи раніше визначеному складу суду матеріали зазначеної заяви передані для розгляду судді Притулі Н.Г.
29 січня 2021 року суддя Притула Н.Г. постановила ухвалу, якою заяву ОСОБА1 про забезпечення позову повернула заявнику без розгляду (https://reyestr.court.gov.ua/Review/94605666).
29 січня 2021 року до суду надійшла заява позивача про прискорення розгляду справи.
3 лютого 2021 року до суду надійшла повторна заява позивача про виклик свідків.
3 лютого 2021 року до суду надійшла повторна заява позивача про розгляд справи з повідомленням сторін.
7 червня 2021 року суддя Притула Н.Г. постановила ухвалу про відмову в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з викликом сторін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/98977319).
7 червня 2021 року суддя ухвалила рішення, яким відмовила у задоволенні позову (https://reyestr.court.gov.ua/Review/98977320).
Державне підприємство «Інформаційні судові системи» листом від 3 вересня 2025 року № 4685/4/11-00-25 надало інформацію з автоматизованої системи документообігу суду щодо справи № 761/22676/20, згідно з якою Притула Н.Г. створила в системі проєкт рішення 13 серпня 2021 року та підписала його цього ж дня кваліфікованим електронним підписом. Електронну копію рішення суддя надіслала до Єдиного державного реєстру судових рішень 13 серпня 2021 року.
1 липня 2021 року до суду надійшла заява позивача про прискорення розгляду справи.
6 жовтня 2021 року до суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 7 червня 2021 року.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 6 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА1 задовольнив частково; змінив рішення суду першої інстанції у частині мотивування відмови у задоволенні позову; у решті рішення залишив без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106647028).
ІV. Стислий зміст пояснень судді
17 лютого 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшли пояснення судді Притули Н.Г.
Суддя пояснила, що 28 липня 2020 року справа № 761/22676/20 надійшла в її провадження.
31 липня 2020 року суддя Притула Н.Г. ухвалою залишила позовну заяву без руху.
26 серпня 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА1 на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.
27 серпня 2020 року суддя відкрила провадження у справі.
4 листопада 2020 року до суду надійшли пояснення третьої особи.
12 листопада 2020 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
7 червня 2021 року суддя ухвалила рішення, яким відмовила в задоволенні позову.
Суддя звернула увагу, що надмірне навантаження в Шевченківському районному суді міста Києва позбавляє її можливості розглянути справу у визначені законом строки.
Помічник, яка на той час працювала із суддею Притулою Н.Г., не готувала проєктів рішень, оскільки надходила велика кількість клопотань слідчих органів, які потребували негайного розгляду та виготовлення текстів.
У Шевченківському районному суді міста Києва у 2020 році працювало 29 суддів, а у 2021 році – 30 суддів. Водночас, Рада суддів України визначила, що нормативна чисельність цього суду має становити 74 судді.
Унаслідок існування наведених вище обставин суддя не мала фізичної можливості розглянути справу у визначені законом строки.
Суддя вважала, що в її діях відсутній склад дисциплінарного проступку, оскільки вона належно виконувала свої обов’язки, а тривалий розгляд справи мав місце через наявність об’єктивних обставин.
V. Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходить із такого.
Правовий аспект
Розумні строки розгляду справ судом належать до основних засад судочинства в Україні (стаття 129 Конституції України).
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
У своїй практиці Європейський суд з прав людини виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом.
Такими критеріями є:
1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки;
2) поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу;
3) поведінка державних органів (насамперед суду);
4) перевантаження судової системи;
5) значущість для заявника питання, яке перебуває на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року; «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року; «Бараона проти Португалії» від 8 липня 1987 року; «Буххольц проти Німеччини» від 6 травня 1981 року; «Бочан проти України» від 3 травня 2007 року).
У рішенні у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що для кожної справи існує свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, застосовного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі «Штеґмюллер проти Австрії»). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України)).
Однією із засад (принципів) адміністративного судочинства є розумність строків розгляду справи судом (пункт 8 частини третьої статті 2 КАС України).
Розумний строк – найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (пункт 11 частини першої статті 4 КАС України).
Адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі (стаття 286 КАС України).
Суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства (пункт 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У пункті 26 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи про принципи та правила, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та неупередженості, зазначено, що судді повинні виконувати свої функції зі старанністю та розумною швидкістю.
Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень (пункт 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2024 року в справі № 11-134сап24 зазначила, що обов’язковою умовою для встановлення у діях судді ознак зазначеного дисциплінарного проступку є наявність обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв’язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи (заяви, скарги) у строк, визначений законом, або умисним вчиненням дій (бездіяльності), що призвело до затягування строків розгляду справи (заяви, скарги). Сам факт порушення строку розгляду справи (заяви, скарги) без встановлення вказаних обставин не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Виявлення факту недотримання передбаченого законом строку розгляду справи не є безумовним свідченням наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, оскільки самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Закінчення чи настання строку набуває (може набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.
Оцінка дотримання суддею строку розгляду справи
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя установила, що 27 липня 2020 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА1.
28 липня 2020 року справі присвоєний єдиний унікальний номер 761/26676/20, а відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями зазначений адміністративний позов переданий для розгляду судді Притулі Н.Г.
31 липня 2020 року суддя Притула Н.Г. ухвалою залишила позовну заяву без руху (https://reyestr.court.gov.ua/Review/91062837).
26 серпня 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА1 на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.
27 серпня 2020 року суддя Притула Н.Г. ухвалою відкрила провадження у справі. Розгляд справи суддя вирішила проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/91763834).
Стаття 286 КАС України розташована законодавцем у параграфі 2 глави 11 розділу І КАС України, який має назву «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ».
Стаття 286 КАС України визначає скорочений 10-денний строк для розгляду адміністративних справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Отже, законодавець мав ідею, що справи такої категорії будуть розглядатися у більш стислі строки, ніж інші справи.
Тому, за імперативними приписами статті 286 КАС України справа мала бути розглянута не пізніше 7 вересня 2020 року.
Проте суддя Притула Н.Г. проігнорувала приписи вищевказаної норми, та визначила 15 - денний строк з моменту отримання позовної заяви для подання відзиву.
Суддя стверджує, що ухвалила рішення 7 червня 2021 року.
Однак аналіз інформації з автоматизованої системи документообігу суду, що надана Державним підприємством «Інформаційні судові системи», свідчить про те, що суддя Притула Н.Г. створила в системі проєкт рішення 13 серпня 2021 року та підписала його у цей же день кваліфікованим електронним підписом. Електронну копію рішення суддя надіслала до Єдиного державного реєстру судових рішень 13 серпня 2021 року.
Тобто, зважаючи на те що розгляд справи відбувався у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, можна дійти висновку, що рішення суду, яке датоване 7 червня 2021 року, суддя виготовила 13 серпня 2021 року.
Таким чином, суддя Притула Н.Г. мала ухвалити рішення у справі не пізніше 7 вересня 2020 року, натомість, реально ухвалила його 13 серпня 2021 року, тобто через 11 місяців і 7 днів (341 календарний день), що на 331 календарний день більше, ніж це передбачено статтею 286 КАС України.
Отже, суддя Притула Н.Г. допустила порушення вимог статті 286 КАС України у частині дотримання розгляду адміністративної справи № 761/26676/20 протягом строку, встановленого законом.
Водночас сам по собі факт порушення суддею строку розгляду справи, який встановлений статтею 286 КАС України, не є підставою для її дисциплінарної відповідальності, оскільки необхідно встановити безпідставність затягування чи невжиття нею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
У цьому аспекті Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя має дослідити такі обставини: 1) складність справи; 2) поведінку учасників справи та інших осіб, яка перешкоджала своєчасному розгляду справи; 3) нормативну, штатну та фактичну чисельність суддів Шевченківського районного суду міста Києва; 4) рівень судового навантаження на суддю Притулу Н.Г.; 5) наявність інших об’єктивних причин, що перешкодили судді своєчасно розглянути справу.
Складність справи
В ухвалі суду від 27 серпня 2020 року суддя Притула Н.Г. зазначила, що розгляд справи здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не установила обставин, які б свідчили про фактичну та правову складність справи, зокрема необхідність встановлення великої кількості обставин, дослідження значного обсягу доказів, проведення експертиз, одержання міжнародної правової допомоги, витребування доказів тощо.
У розрізі критеріїв розумності тривалості судового провадження слід зазначити, що судова справа № 761/22676/20 не належить до складних, обсяг доказів, кількість сторін не є значними, справа не вимагала проведення експертиз, виклику свідків тощо, а тому перевищення строку розгляду справи більше ніж у 33 рази є невиправданим та безпідставним.
Суддя не повідомила виключних та надзвичайних обставин, які б свідчили про складність вирішення спірного правового питання у справі № 761/22676/20.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не установила обставин, які б свідчили про складність справи.
Поведінка учасників справи та інших державних органів
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не установила обставин, які б свідчили, що поведінка учасників справи чи інших державних органів істотно перешкоджала розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
Штатна та фактична чисельність суддів Шевченківського районного суду міста Києва
Шевченківський районний суд міста Києва надав інформацію, згідно з якою штатна чисельність суддів цього суду у 2020 – 2021 роках становила 42 посади, а фактична – 35 посад.
З інформації, що наявна на офіційному веб сайті Ради суддів України (https://rsu.gov.ua/mzs-2020-maps), Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя установила, що у 2020 році чисельність суддів Шевченківського районного суду міста Києва становила 42 судді; чисельність суддів із повноваженнями станом на 1 березня 2021 року – 27 суддів; чисельність суддів за нормативами – 63.
З інформації, що наявна на офіційному вебсайті Ради суддів України (https://rsu.gov.ua/mzs-2021-maps), Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя установила, що у 2021 році чисельність суддів Шевченківського районного суду міста Києва становила 42 судді; чисельність суддів з повноваженнями станом на 1 березня 2022 року – 28 суддів; чисельність суддів за нормативами – 74.
Таким чином, фактична чисельність суддів Шевченківського районного суду міста Києва за досліджуваний період не відповідала штатній та нормативній чисельності суддів.
Рівень судового навантаження
У постанові від 3 жовтня 2019 року у справі № 11-638сап19, якою скасовано рішення Вищої ради правосуддя щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Печерського районного суду міста Києва, у тому числі на підставі пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Велика Палата Верховного Суду зазначила, з-поміж іншого, про необхідність перевірки під час дисциплінарного провадження доводів судді про об’єктивну неможливість дотриматися встановлених законом строків, порушення яких поставлено йому у провину, ураховуючи кількість справ, які перебували у його провадженні, навіть за найменших витрат робочого часу (одна година на кожну судову справу).
Вища рада правосуддя рішенням від 24 листопада 2020 року № 3237/0/15-20 рекомендувала Державній судовій адміністрації України та Раді суддів України застосовувати показники середньої тривалості розгляду судових справ під час ухвалення рішень та здійснення заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів. Зокрема, відповідно до вказаних показників час, необхідний для розгляду місцевими загальними судами судових справ, становить у середньому: кримінальні провадження – 547 хв, досудового розслідування (слідчі судді) – 91 хв, адміністративного судочинства – 379 хв, цивільного судочинства – 287 хв, адміністративні правопорушення – 130 хв, окремі процесуальні питання – 99 хв.
З інформації, що наявна на офіційному вебсайті Ради суддів України, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя установила, що у 2020 році (https://rsu.gov.ua/mzs-2020-maps) до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло 45868 справ та матеріалів; час на розгляд за нормативами – 109 072 год.
З інформації, що наявна на офіційному вебсайті Ради суддів України, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя установила, що у 2021 році (https://rsu.gov.ua/mzs-2021-maps) до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло 50818 справ та матеріалів; час на розгляд за нормативами – 121 403 год.
Шевченківський районний суд міста Києва надав інформацію про навантаження судді Притули Н.Г. за 2020 рік, згідно з яким суддя мала такі статистичні показники роботи:
1) залишок справ та матеріалів на початок періоду – 460 (середній показник по суду – 267);
2) надійшло – 2197 (середній показник по суду – 1598);
3) розглянуто – 2034 (середній показник по суду – 1483);
4) залишок на кінець періоду – 623 (середній показник по суду – 368).
Шевченківський районний суд міста Києва надав інформацію про навантаження судді Притули Н.Г. за 2021 рік, згідно з яким суддя мала такі статистичні показники роботи:
1) залишок справ та матеріалів на початок періоду – 623 (середній показник по суду – 368);
2) надійшло – 2062 (середній показник по суду – 1718);
3) розглянуто – 1974 (середній показник по суду – 1629);
4) залишок на кінець періоду – 683 (середній показник по суду – 441).
Отже, статистичні показники судді значно перевищували середні показники по суду в цілому.
Аналіз відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень за період з 1 серпня 2020 року до 31 серпня 2021 року свідчить, що суддя Притула Н.Г. ухвалила 4220 судових рішень.
У контексті аналізу дій судді необхідно звернути увагу, що відповідно до статті 130 Конституції України саме держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
Згідно із частиною 1 статті 146 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів відповідно до Конституції України.
Відповідно до пунктів 33 – 38 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки кожна держава повинна виділяти судам достатньо ресурсів, приміщень та устаткування, щоб вони могли функціонувати відповідно до стандартів, викладених у статті 6 Конвенції, а також щоб судді могли ефективно працювати.
У судах має працювати достатня кількість суддів та кваліфікований допоміжний персонал.
Таким чином, саме на державу покладено позитивне зобов’язання забезпечити суддів усіма можливими засобами та ресурсами для того, щоб вони могли належним чином виконувати свої функції, у тому числі забезпечити кількість суддів відповідно до рівня судового навантаження.
Невідповідність фактичної чисельності суддів Шевченківського районного суду міста Києва показникам штатної чисельності суддів, що визначений Вищою радою правосуддя, а також нормативної чисельності суддів, що визначений Радою суддів України, з урахуванням рівня судового навантаження, негативно вплинула на дотримання суддями цього суду строків розгляду адміністративних справ, у тому числі суддею Притулою Н.Г. під час розгляду справи № 761/22676/20.
Наведене навантаження судді є надзвичайно високим, та з урахуванням показників середнього часу, необхідного для розгляду місцевими загальними судами справ адміністративного судочинства, організаційних чинників (невідповідність фактичної чисельності суддів показникам штатної та нормативної чисельності суддів) об’єктивно позбавляли суддю можливості своєчасно виконати обов’язок щодо розгляду справи № 761/22676/20 протягом строку, встановленого процесуальним законом.
Зазначена обставина не може свідчити про безпідставність дій судді, адже мала об’єктивний характер та не залежала від її поведінки.
Інформація щодо відпусток, тимчасової непрацездатності, відрядження судді Притули Н.Г. з 27 серпня 2020 року до 13 серпня 2021 року
Шевченківський районний суд міста Києва надав інформацію, відповідно до якої суддя Притула Н.Г. у цей період перебувала у відпустках 31 серпня 2020 року, з 1 до 4 вересня 2020 року, з 21 до 31 грудня 2020 року, з 1 до 6 січня 2021 року, 6 квітня 2021 року, з 26 до 30 квітня 2021 року, з 1 до 10 травня 2021 року, з 19 до 21 червня 2021 року, з 26 до 28 червня 2021 року, з 1 до 30 липня 2021 року.
Суддя Притула Н.Г. використовувала дні відпочинку з 26 до 30 жовтня 2020 року, з 25 до 26 лютого 2021 року, 31 березня 2021 року, з 1 до 2 квітня 2021 року, 5 квітня 2021 року.
Отже, у зазначені дні суддя не здійснювала правосуддя з об’єктивних причин.
Висновок щодо наявності чи відсутності у діях судді складу дисциплінарного проступку
Підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави.
Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності (частина шістнадцята статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя установила, що суддя Притула Н.Г. допустила порушення вимог статті 286 КАС України у частині дотримання розгляду адміністративної справи № 761/26676/20 протягом строку, встановленого законом.
Однак сам по собі факт порушення суддею розумного строку розгляду справи не свідчить про наявність у її діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що сама лише тривалість провадження у справі не свідчить про безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду скарги протягом строку, встановленого законом, оскільки не свідчить про усвідомлене ним вчинення дій або бездіяльності, спрямованих саме на затягування процесу (постанова від 13 червня 2024 року у справі № 990SCGC/4/24).
Однією із ознак суб’єктивної сторони дисциплінарного проступку є вина судді.
За відсутності вини притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є явно непропорційним та таким, що суперечить принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України) та гарантіям права на повагу до приватного життя (стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
У пункті 5 Резолюції Європейської асоціації суддів стосовно ситуації в Україні у сфері дисциплінарної відповідальності суддів (Тронхейм, 27 вересня 2007 року) зазначено, що відповідна дисциплінарна справа щодо судді може бути відкрита тільки у випадках, коли мала місце не гідна звання судді поведінка, і її наслідки є такими серйозними й жахливими, що потребують накладання дисциплінарних стягнень.
Щоб виправдати дисциплінарне провадження, порушення має бути серйозним та кричущим. Основою для розслідування не може бути просте недотримання професійних стандартів, викладених у правилах поведінки (пункт 60 Висновку № 3 (2002)).
Ключовим елементом для встановлення дисциплінарним органом Вищої ради правосуддя відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду справи чи наявність факту їх затягування. Сам лише факт недотримання строку, встановленого законом для розгляду справи, не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді.
Незважаючи на те, що справа № 761/26676/20 за своєю природою належить до справ незначної складності, поведінка учасників справи та інших осіб не перешкоджала своєчасному вирішенню спору, ключовими у контексті оцінки поведінки судді є саме:
1) рівень судового навантаження на суддів Шевченківського районного суду міста Києва, у тому числі на суддю Притулу Н.Г.;
2) фактична кількість суддів Шевченківського районного суду міста Києва є нижчою, аніж передбачена штатною та нормативною чисельністю.
У цьому аспекті безсумнівним є факт впливу надмірного навантаження на інтенсивність розгляду справ і матеріалів суддею з дотриманням процесуальних строків, установлених законом.
Досліджена статистична інформація свідчить про надмірний обсяг навантаження судді, а це може впливати на строки здійснення суддею процесуальних дій, зокрема розгляду адміністративної справи.
З аналізу інформації, отриманої під час дисциплінарного провадження, а саме пояснень судді, відповідей Шевченківського районного суду міста Києва на запити дисциплінарного інспектора, слідує, що дійсно суддя Притула Н.Г. не дотрималася строку розгляду справи № 761/26676/20, однак наявні об’єктивні обставини, пов’язані з надмірним навантаженням суддів Шевченківського районного суду міста Києва. Це навантаження у кількадесят разів перевищує нормативне.
Судді Шевченківського районного суду міста Києва щоденно виконують функції слідчого судді, що у поєднанні з розглядом цивільних справ створює надмірне навантаження та ускладнює дотримання процесуальних строків.
Суддя Притула Н.Г. звернула увагу, що надмірне навантаження у Шевченківському районному суді міста Києва позбавляє її можливості розглянути справу у визначені законом строки.
Помічник, яка на той час працювала із суддею Притулою Н.Г., не готувала проєктів рішень, оскільки надходила велика кількість клопотань слідчих органів, які потребували негайного розгляду та виготовлення текстів.
Унаслідок існування наведених обставин суддя не мала фізичної можливості розглянути справу у визначені законом строки.
Шевченківський районний суд міста Києва надав характеристику судді Притулі Н.Г., за змістом якої Притула Н.Г. здійснює розгляд справ цивільного та адміністративного судочинства, справ про адміністративні правопорушення, а також є слідчим суддею.
Суддя Притула Н.Г. докладає необхідних зусиль для розгляду судових справ, приділяє належну увагу вивченню чинного законодавства України та правильно застосовує його у своїй практиці. У цілому забезпечує якісний розгляд судових справ, незважаючи на надмірне навантаження щодо кількості судових справ та матеріалів у Шевченківському районному суді міста Києва.
Постійно працює над підвищенням своєї професійної кваліфікації, зокрема у 2023, 2025 роках пройшла онлайн-підготовку для підтримання кваліфікації суддів місцевих судів в Національній школі суддів України.
Суддя Притула Н.Г. активно приймає участь у житті та роботі колективу, а також у суддівському самоврядуванні.
У колективі користується повагою співробітників суду. До своїх колег ставиться доброзичливо, при необхідності надає свою допомогу.
Порушень трудової дисципліни суддею Притулою Н.Г. не допускалося.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує надмірне навантаження суддів у Шевченківському районному суді міста Києва, про яке вказує суддя у своїх поясненнях, та показники роботи безпосередньо судді.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не установила умислу судді, спрямованого на затягування розгляду справи № 761/26676/20, як і недбалості в підході до організації роботи й самого процесу здійснення правосуддя.
Таким чином, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що у діях судді Шевченківського районного суду міста Києва Притули Н.Г. відсутній склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
А отже, відсутні підстави для притягнення судді Шевченківського районного суду міста Києва Притули Н.Г. до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з тривалим розглядом справи № 761/26676/20.
За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді (пункт 13.40 Регламенту Вищої ради правосуддя).
Якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється (частина шоста статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пункт 13.42 Регламенту Вищої ради правосуддя).
На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
відмовити у притягненні судді Шевченківського районного суду міста Києва Притули Наталії Григорівни до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припинити.
Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, установлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати Вищої
ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Олена КОВБІЙ
Олексій МЕЛЬНИК
