Вища рада правосуддя, розглянувши заяву члена Вищої ради правосуддя Бокової Юлії Валеріївни про самовідвід від участі в розгляді матеріалів щодо внесення подання Президентові України про призначення Заворотнюка Максима Сергійовича на посаду судді Північного апеляційного господарського суду,
встановила:
до порядку денного засідання Вищої ради правосуддя 16 грудня 2025 року включено питання про розгляд матеріалів щодо внесення подання Президентові України про призначення Заворотнюка М.С. на посаду судді Північного апеляційного господарського суду.
Членом Вищої ради правосуддя Боковою Ю.В. подано заяву про самовідвід від участі в розгляді цього питання порядку денного. Заяву про самовідвід вмотивовано тим, що рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 15 серпня 2025 року № 342/ас-25 до Вищої ради правосуддя внесено рекомендацію про призначення Бокової Ю.В. на посаду судді Північного апеляційного господарського суду. Посилаючись на норми статті 1, частини другої статті 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», член Вищої ради правосуддя Бокова В.Ю. вважає, що наведені обставини не можуть зумовлювати наявність у неї, як члена Вищої ради правосуддя приватного інтересу, який впливатиме на її об’єктивність та неупередженість під час розгляду у складі Вищої ради правосуддя матеріалів щодо внесення подання Президентові України про призначення Заворотнюка М.С. на посаду судді Північного апеляційного господарського суду, однак може викликати у стороннього спостерігача відповідний сумнів.
Член Вищої ради правосуддя Бокова Ю.В. у заяві про самовідвід зазначила, що з Заворотнюком М.С. особисто не знайома, будь-якої упередженості до нього не має. Однак, враховуючи, що Бокова Ю.В. претендує на зайняття вакантної посади судді Північного апеляційного господарського суду, з метою виключення обставин, що можуть викликати у стороннього спостерігача сумнів у її неупередженості, просила заяву задовольнити.
Вища рада правосуддя вважає, що заява члена Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В. не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини п’ятої статті 20 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Вищої ради правосуддя зобов’язаний відмовитися від участі у розгляді питання, якщо він перебуває у родинних чи інших особистих стосунках із суддею, кандидатом на посаду судді чи прокурором, стосовно якого розглядається питання, а також особою, яка звернулася зі скаргою до Вищої ради правосуддя; він особисто, прямо чи побічно заінтересований у справі, яку розглядає такий суддя; за наявності іншого конфлікту інтересів або обставин, що викликають сумнів у його неупередженості.
Підстави та порядок відводу члена Вищої ради правосуддя наведені у статті 33 Закону України «Про Вищу раду правосуддя». Відповідно до частини першої цієї статті член Вищої ради правосуддя не може брати участі в розгляді питання і підлягає відводу, якщо буде встановлено, що він особисто, прямо чи побічно заінтересований у результаті справи, є родичем особи, стосовно якої розглядається питання, або якщо будуть встановлені інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості.
Як убачається із зазначеної статті, підстави для відводу (самовідводу) члена Вищої ради правосуддя можна поділити на безумовні (чітко визначені законом) та оціночні (вимагають оцінки). До безумовних належать родинні відносини з особою, стосовно якої розглядається питання. Оціночними є обставини, які можуть свідчити про особисту, пряму чи побічну зацікавленість у результаті справи, інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості.
Факт особистої заінтересованості в результаті справи повинен ґрунтуватися на доказах. Ця підстава застосовується лише у випадку доведеності, що член Вищої ради правосуддя прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи. Для визначення упередженості потрібні докази, які свідчили б про наявність заінтересованості в результатах розгляду справи.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» потенційним конфліктом інтересів є наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Приватний інтерес – це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Реальним конфліктом інтересів є суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Член Вищої ради правосуддя Бокова Ю.В. у заяві про самовідвід зазначила, що у неї відсутній конфлікт інтересів під час розгляду вказаних матеріалів, і наведені обставини не впливають на її об’єктивність.
Вищою радою правосуддя не встановлено, що член Вищої ради правосуддя Бокова Ю.В. особисто, прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи, або інших обставин, що викликають сумнів у її неупередженості.
Вища рада правосуддя, керуючись статтями 33, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
відмовити в задоволенні заяви члена Вищої ради правосуддя Бокової Юлії Валеріївни про самовідвід від участі в розгляді матеріалів щодо внесення подання Президентові України про призначення Заворотнюка Максима Сергійовича на посаду судді Північного апеляційного господарського суду.
Голова Вищої ради правосуддя
