Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя (далі – Друга Дисциплінарна палата ВРП) у складі головуючого – Ковбій О.В., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю. та Мельника О.П., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача (далі дисциплінарний інспектор – доповідач) Кабанця О.О. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Маселка Р.А. стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцова О.П.,
встановила:
До Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) за вх. № М-4515/20/7-21 надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцова О.П.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між членами ВРП від 08.11.2023, указана скарга розподілена члену ВРП Морозу М.В.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 12.05.2025, у порядку частини першої статті 32, частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», для проведення попередньої перевірки цієї дисциплінарної скарги визначено дисциплінарного інспектора – доповідача Кабанця О.О.
У поданій дисциплінарній скарзі скаржник зазначає про ймовірні порушення, допущені суддею Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцовим О.П. під час розгляду судової справи № 640/9213/19, а саме:
- ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та про відкриття провадження у вказаній справі постановлена 31.05.2019 та станом на день подання дисциплінарної скарги не розглянута (протягом 28 місяців (865 днів).
Указане, на думку скаржника, свідчить про вчинення суддею Огурцовим О.П. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом другим частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
На підтвердження доводів, висловлених у дисциплінарній скарзі, скаржник долучив копію ухвали від 31 травня 2019 року у справі № 640/9213/19.
У статті 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», із урахуванням вимог цього Закону.
Згідно із пунктами 1, 3 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону, за наявності підстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини першої статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи.
Дисциплінарне провадження не повинне передбачати жодних оцінок судових рішень, оскільки такі рішення підлягають апеляційному перегляду, а також повинні існувати фільтри для розгляду безпідставних по суті скарг (пункт 7.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.03.2020 у справі № 1-304/2019 (7155/19).
Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді) (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 815/110/16).
Судді не повинні відповідати за тлумачення на свій розсуд правової норми, що відрізняється від тлумачення цієї норми його колегами, якщо у його рішенні відкрито, в рамках відповідного судочинства, наведена аргументація на його користь, з якою згодом не погодився суд вищого рівня. Основним засобом правового захисту від помилок у судових рішеннях слугує оскарження цих рішень у порядку апеляційного провадження. Скасування не може слугувати єдиною підставою визнання судового рішення незаконним, оскільки скасування не обов’язково означає, що суддя діяв некомпетентно або непрофесійно (п. 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 9901/243/19).
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості. Дисциплінарне провадження може бути ініційоване, якщо суддя не виконав свої обов’язки ефективно та належним чином. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних процедур, закладених у законодавстві. Судді не повинні нести особисту відповідальність за випадки, коли їхні рішення були скасовані або змінені в процесі апеляційного розгляду. (пункти 16, 66, 69 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
У пункті 5 Резолюції Європейської асоціації суддів стосовно ситуації в Україні в сфері дисциплінарної відповідальності суддів (Тронхейм, 27 вересня 2007 року) указано, що відповідна дисциплінарна справа щодо судді може бути відкрита тільки у випадку, коли мала місце не гідна звання судді поведінка і її наслідки є такими серйозними і жахливими, що потребують накладання дисциплінарних стягнень.
У Висновку № 27 (2024) КРЄС зазначено, що важливо уникати будь-яких зловживань дисциплінарним провадженням. Тому ініціювання дисциплінарного провадження повинно ґрунтуватися на вагомих правових підставах. Підстави мають відповідати критеріям законності, тобто вони мають бути чітко визначеними, точними та передбачуваними у своєму застосуванні, щоб дозволити судді розумно передбачити дисциплінарні наслідки, які може спричинити певна дія. Сутяжницькі скарги або скарги, які стосуються виключно рішення або поведінки судді під час розгляду справи (наприклад, помилки в судовому рішенні, процедурі, матеріальному праві), повинні відхилятись як неприйнятні в найкоротші строки. Держави-члени повинні усвідомлювати, що дозвіл на подання скарги як засобу ініціювання дисциплінарного провадження може призвести до накопичення скарг з негативними наслідками для їх своєчасного вирішення (пункт 32). Крім того, суддю можна притягнути до відповідальності за дисциплінарний проступок лише якщо цей проступок доведено (пункт 35).
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Розумні строки розгляду справи судом є однією з основних засад судочинства (пункт 7 частини другої статті 129 Конституції України).
Розумним, зокрема, уважається строк, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Другою Дисциплінарною палатою ВРП установлено такі обставини.
28 травня 2019 року у провадження судді Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцова О.П. надійшла судова справа № 640/9213/19 за позовом ОСОБА1 до Громадської ради доброчесності, третя особа Вища кваліфікаційна комісія суддів України про визнання протиправними та скасування рішень.
Ухвалою від 31 травня 2019 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження.
Надалі, у зв’язку із прийняттям Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» № 2825-IX від 13 грудня 2022 року, указана справа була передана для подальшого розгляду до Донецького окружного адміністративного суду. Так, ухвалою судді Аляб’єва І.Г. вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. За результатами огляду ЄДРСР за пошуковим запитом «№ 640/9213/19» інших судових рішень не виявлено.
24 травня 2024 року, на підставі статті 31 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», судді Огурцову О.П. надіслано пропозицію надати письмові пояснення щодо викладених у дисциплінарній скарзі обставин.
27 травня 2024 року до ВРП надійшли пояснення судді Огурцова О.П. (долучені до матеріалів скарги). Так, останній повідомив, що дійсно мав у своєму провадженні вказану судову справу; тривалість розгляду ним цієї справи зумовлена великим залишком нерозглянутих адміністративних справ, які перебували у його провадженні, а саме – у 2019 році перебувало 1385 справ та матеріалів, із яких надійшло у 2019 році 664 справи, розглянуто 596 (середньомісячний показник розглянутих справ – 73), залишок станом на 31 грудня 2019 року становив 789 справ та матеріалів. На дату надходження позовної заяви ОСОБА1 у його провадженні перебувало 756 справ. Водночас, у 2020 році до його провадження надійшло 1312 справ, із яких розглянуто 699, залишок на кінець року становив 1408 справ. У 2021 році до його провадження надійшло 893 справи, розглянуто 870 справ, залишок на кінець року 1425 справ. За 2022 рік до його провадження надійшло 539 справ, розглянуто 728 справ, залишок становив 1253 справи. Суддя Огурцов О.П. також зазначив, що одночасне перебування у провадженні судді такої величезної кількості судових справ об’єктивно перешкоджає розгляду справ у короткий строк, а згідно існуючих на той час нормативів щодо розгляду судових справ, час, який був необхідний аби розглянути всі судові справи, які були в залишку, становив 596 робочих днів. Отже, суддя вказував надмірне навантаження основною причиною тривалого строку перебування вказаної справи у його провадженні.
24 травня 2024 року, у порядку статті 31 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», до Окружного адміністративного суду міста Києва надіслано запит щодо надання довідки про рух судової справи № 640/9213/19 та щодо відомостей про навантаження судді Огурцова О.П. за 2019-2022 роки.
31 травня 2024 року до ВРП надійшли запитувані відомості від Окружного адміністративного суду міста Києва. Так, згідно довідки про рух судової справи № 640/9213/19, справа надійшла до суду та розподілена судді Огурцову О.П. 28 травня 2019 року; 31 травня 2019 року постановлено ухвалу про відкриття провадження; 24 червня 2019 року від ВККС надійшли пояснення щодо позову; 24 січня 2023 року указану справу передано до канцелярії суду; 26 січня 2023 року підготовлено супровідний лист для передачі справи за належністю; 5 червня 2023 року справу скеровано до Київського окружного адміністративного суду.
Також надано показники щодо навантаження судді Огурцова О.П., які збігаються із відомостями, наведеними у поясненнях судді, а тому не є необхідним їх дублювання.
Аналізуючи статистичну інформацію щодо навантаження на суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, зауважу, що воно дійсно було надмірним.
Аналізуючи вказані обставини Друга Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку про те, що строк розгляду (перебування справи у провадженні судді Огурцова О.П.) дійсно був тривалим, однак, він обумовлений суттєвим навантаженням на суддів Окружного адміністративного суду міста Києва. Указана обставина не може ставитись у вину судді. У матеріалах поданої дисциплінарної скарги відсутні інші посилання скаржника на неналежну поведінку судді Огурцова О.П., окрім як нібито зволікання з розглядом судової справи № 640/9213/19, які б свідчили про вчинення суддею дій, які мають ознаки дисциплінарного проступку, та у подальшому до ВРП такі докази для долучення до скарги не надходили.
У цьому контексті варто зазначити, що з аналізу відповідних складів дисциплінарних проступків, визначених у ч. 1 ст. 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», дисциплінарний інспектор-доповідач доходить висновку, що дисциплінарний проступок судді – це винне (умисне або необережне (суддівська недбалість) протиправне порушення діючим суддею існуючих високих стандартів поведінки судді та вимог процесуального закону, а також таке порушення, яке: (1) унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм прав та обов’язків, або призвело до порушення конвенційного принципу (ст. 6 ЄКПЛ) «суд, установлений законом», (2) порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, (3) призвело до істотних негативних наслідків. Разом із цим, більшість із дисциплінарних проступків мають формальний склад та не потребують настання наслідків, є закінченими із моменту їх вчинення суддею.
Важливим елементом для встановлення відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», про які стверджує скаржник, – є очевидна безпідставність зволікання із розглядом судової справи. Лише сам по собі факт недотримання встановленого законом строку розгляду справи, не може автоматично вказувати на наявність підстав для дисциплінарної відповідальності судді.
Тому у кожному конкретному випадку під час розгляду дисциплінарних скарг необхідним є встановлення в описаних у скарзі обставинах існування ознак складу конкретного дисциплінарного проступку, визначеного у ч. 1 ст. 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», тобто суб’єктивної та об’єктивної сторони. Відсутність указаних елементів свідчить про відсутність складу конкретного дисциплінарного проступку судді та необґрунтованість дисциплінарної скарги.
Суд є незалежним арбітром у процесі, суддя не може надавати перевагу жодній із сторін, невдоволення сторонами судовими рішеннями та процесом відправлення суддею правосуддя у законний спосіб, що не суперечить основним цінностям, уставленим у Конституції України та в Конвенції, не можуть бути підставами для дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарна відповідальність є засобом забезпечення дотримання суддями своїх обов’язків, вона сприяє підтримці довіри суспільства при здійсненні правосуддя. Однак, інститут дисциплінарної відповідальності не має слугувати інструментом та засобом впливу тієї чи іншої сторони у справі на суддю та на постановлені ним судові рішення у справі. Судді мають бути захищеними від безпідставних за своєю суттю звинувачень, викладених у дисциплінарних скаргах, що також є одним із завдань дисциплінарного провадження.
У цій справі відсутні підстави стверджувати про недбалість судді та, відповідно, про наявність підстав для притягнення його до відповідальності за зволікання із розглядом судової справи № 640/9213/19, що не є прямим результатом дій судді чи його бездіяльності, а є наслідком об’єктивної неможливості через велике навантаження.
Оцінюючи порушені у дисциплінарній скарзі питання та ураховуючи встановлені обставини Друга Дисциплінарна палата ВРП дійшла до узагальненого висновку, про те, що факти неналежної поведінки судді Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцова О.П., які могли б стати підставою для його дисциплінарної відповідальності, не знайшли свого підтвердження, а тому скарга Маселка Р.А.:
- не містить конкретних відомостей про наявність у поведінці судді Огурцова О.П. ознак дисциплінарного проступку (п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»);
- не містить посилання на фактичні дані (свідчення, докази) щодо дисциплінарного проступку судді Огурцова О.П. (п. 3 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Отже, скарга Маселка Р.А. не відповідає вимогам ст. 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 42-44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя,
ухвалила:
залишити без розгляду дисциплінарну скаргу Маселка Р.А. стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцова О.П. та повернути її скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати Вищої
ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Олексій МЕЛЬНИК
