Відповідно до частини другої статті 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) Державна судова адміністрація України (далі – ДСА України) підзвітна Вищій раді правосуддя у межах, визначених законом.
Згідно із частиною першою статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя:
погоджує кількість суддів у суді, визначену ДСА України відповідно до частини шостої статті 19 Закону з урахуванням судового навантаження та в межах видатків, визначених у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці суддів;
затверджує Положення про Державну судову адміністрацію України та типове положення про її територіальні управління;
затверджує Положення про Єдину судову інформаційну (автоматизовану) систему за поданням ДСА України, внесеним відповідно до частини десятої статті 15 Закону;
затверджує Положення про проведення конкурсів для призначення на посади державних службовців у судах, органах та установах системи правосуддя за поданням ДСА України, внесеним відповідно до частини третьої статті 150 Закону;
погоджує Типове положення про апарат суду, яке затверджується ДСА України відповідно до частини другої статті 155 Закону;
погоджує Положення про порядок створення та діяльності служби судових розпорядників, яке затверджується Головою ДСА України відповідно до частини п’ятої статті 159 Закону;
затверджує за поданням ДСА України нормативи кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів;
визначає граничну чисельність працівників ДСА України, у тому числі її територіальних управлінь, за поданням Голови ДСА України, внесеним відповідно до пункту 3 частини четвертої, частини восьмої статті 153 Закону.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 151 Закону Вища рада правосуддя погоджує рішення про утворення територіальних управлінь ДСА України та визначення їх кількості.
Статтею 153 Закону визначено, що ДСА України очолює Голова Державної судової адміністрації України, який керує діяльністю ДСА України, несе персональну відповідальність за виконання покладених на неї завдань, а також звітує про діяльність ДСА України перед Вищою радою правосуддя.
Відповідно до пункту 234.1 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17, зі змінами Голова ДСА України щорічно до 15 березня року, що наступає за звітним, подає до Вищої ради правосуддя письмовий звіт щодо діяльності органу у звітному році.
Положеннями пункту 234.3 цього Регламенту визначено, що у звіті Голови ДСА України відображається виконання ДСА України повноважень щодо:
визначення кількості суддів у судах;
підготовки бюджетного запиту в частині належного фінансування місцевих та апеляційних судів та представлення судів у відносинах із Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України під час підготовки проєкту закону про Державний бюджет України на відповідний рік;
розробки нормативів кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення судів;
організації роботи з ведення судової статистики;
забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи;
забезпечення належних умов діяльності судів;
діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в частині надання інформації про кількість посад суддів у судах, у тому числі вакантних; про добір кандидатів для призначення на посаду судді; про кваліфікаційне оцінювання суддів; про наповнення суддівського досьє, досьє кандидата на посаду судді;
діяльності Національної школи суддів України в частині надання інформації про забезпечення підготовки висококваліфікованих кадрів для системи правосуддя.
15 березня 2021 року до Вищої ради правосуддя надійшов Звіт т. в. о. Голови ДСА України про діяльність Державної судової адміністрації України у 2020 році (далі – Звіт) (лист ДСА України від 15 березня 2021 року № 16-4972/21).
Звіт містить 17 розділів, у яких викладено інформацію щодо: стану фінансового забезпечення органів і установ системи правосуддя; контролю за фінансово-господарською діяльністю розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня; інформаційно-технічного забезпечення судів; забезпечення судів приміщеннями; забезпечення службовим житлом працівників установ системи правосуддя; забезпечення безпеки суддів та охорони приміщень; кадрової роботи та кадрового забезпечення; огляду даних судової статистики та стану обліково-статистичної роботи; договірної та претензійно-позовної роботи; нормотворчої роботи; роботи, пов’язаної з опрацюванням документів, передбачених законами України «Про очищення влади», «Про запобігання корупції»; міжнародного співробітництва та інформаційно-аналітичної діяльності; організаційного забезпечення діяльності органів суддівського самоврядування; зв’язків із громадськістю та ЗМІ; роботи зі зверненнями громадян та запитами на публічну інформацію; документообігу в ДСА України;
інтегрування питань гендерної рівності в діяльність ДСА України.
Щодо стану фінансового забезпечення органів системи правосуддя у Звіті зазначається, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» для ДСА України були передбачені видатки в обсязі 14 622,1 млн грн, у тому числі за загальним фондом державного бюджету – 11 622,1 млн грн, за спеціальним – 3 000,0 млн гривень. При цьому загальна потреба ДСА України як головного розпорядника коштів у бюджетних призначеннях для досягнення результативних показників роботи судової системи відповідно до міжнародних стандартів у 2020 році мала становити 24 368,2 млн гривень. Відповідно рівень задоволення потреби у фінансових ресурсах становив всього 60 %, у зв’язку із чим на початку 2020 року утворився дефіцит за всіма напрямами використання коштів.
З метою часткового покриття дефіциту нарахувань на фонд оплати праці ДСА України за погодженням із Міністерством фінансів України в січні 2020 року здійснено відповідний перерозподіл бюджетних призначень за рахунок інших видатків споживання на забезпечення судочинства в сумі 492,0 млн гривень.
У лютому 2020 року ДСА України надала Міністерству фінансів України інформацію щодо дефіциту у фінансових ресурсах (не задоволено потребу в обсязі 9 746,0 млн грн, у тому числі: видатки на оплату праці в місцевих та апеляційних судах разом з нарахуваннями – 6 094,7 млн грн; оплата комунальних послуг – 0,8 млн грн; інші поточні видатки – 1 206,0 млн грн; видатки розвитку – 2 444,5 млн гривень).
Змінами до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» ДСА України за бюджетною програмою «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» збільшено бюджетні призначення на 1 077,7 млн гривень. Однак це не вирішило питання дефіциту нарахувань на фонд оплати праці та дефіциту видатків споживання на здійснення судочинства.
Протягом року для забезпечення судочинства здійснювався перерозподіл коштів на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, які не були використані внаслідок теплих погодних умов, а також коштів на ці цілі Служби судової охорони, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Національної школи суддів України, а для забезпечення виплати заробітної плати працівникам апаратів судів судам були збільшені бюджетні асигнування за рахунок нерозподілених коштів для новопризначених суддів (1 629,9 млн грн), економії у Службі судової охорони, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Національній школі суддів України (78,2 млн грн) та понадпланових надходжень до спеціального фонду державного бюджету від сплати судового збору (112,6 млн гривень).
На кінець 2020 року загальна сума бюджетних призначень ДСА України для забезпечення діяльності органів системи правосуддя становила 15 809,4 млн грн, з них за загальним фондом – 12 696,8 млн грн, за спеціальним фондом – 3 112,6 млн гривень. Видатки на оплату праці та нарахування на фонд оплати праці станом на 31 грудня 2020 року становили 14 350,1 млн грн, на оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 228,2 млн грн, інші поточні видатки – 1 004,9 млн грн, видатки розвитку – 226,2 млн гривень.
Варто зазначити, що відповідно до статті 130 Конституції України та статті 146 Закону у Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
Статтею 33 Бюджетного кодексу України (далі – БК України) визначено, що Вища рада правосуддя до 1 березня року, що передує плановому, подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо пріоритетних завдань фінансового забезпечення судової влади та її незалежності.
Стаття 37 БК України встановлює, що Кабінет Міністрів України до схвалення проєкту закону про Державний бюджет України подає цей проєкт закону Вищій раді правосуддя по статтях, пов’язаних із забезпеченням функціонування судів і діяльності суддів, органів та установ системи правосуддя.
Статтею 38 БК України передбачено, що разом із проєктом закону про Державний бюджет України, схваленим Кабінетом Міністрів України, до Верховної Ради України, з-поміж іншого, подається інформація щодо врахування пропозицій Вищої ради правосуддя до проєкту закону про Державний бюджет України по статтях, пов’язаних із забезпеченням функціонування судів і діяльності суддів, органів та установ системи правосуддя (із вмотивованим обґрунтуванням).
Для належної підготовки всіх зазначених документів, забезпечення прозорості розрахунків і вмотивованості пропозицій необхідні відповідні нормативи щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення судів.
Міністерство фінансів України неодноразово наголошувало на необхідності здійснення ДСА України справедливого розподілу наявного ресурсу між судами та установами в системі ДСА України, а також затвердження нормативів фінансового забезпечення судів та установ, які дали б змогу забезпечити такий справедливий розподіл, а також могли бути використані ДСА України та Міністерством фінансів України для планування обсягу видатків на судову владу з урахуванням прогнозних макропоказників розвитку економіки та фінансових можливостей бюджету.
Разом із тим у Звіті відсутня інформація щодо таких нормативів.
Рішенням від 23 квітня 2020 року № 1052/0/15-20 «Про звіт Голови Державної судової адміністрації України» (далі – рішення № 1052/0/15-20) Вища рада правосуддя звернула увагу Голови ДСА України на необхідність у найкоротші строки, зокрема, розробити нормативи кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та подати їх на затвердження.
Голова ДСА України листом від 29 квітня 2020 року № 15-8611/20 звернувся до Вищої ради правосуддя щодо затвердження, з-поміж іншого, нормативів фінансового планування, аналізу ефективності діяльності суду, наданих у додатку 7 до вказаного листа. У подальшому ДСА України відкликала зазначений лист. Нові нормативи фінансового забезпечення до Вищої ради правосуддя не надходили.
18 березня 2021 року Вища рада правосуддя звернулася до ДСА України з пропозицією якнайшвидше розробити та подати на затвердження Вищій раді правосуддя нормативи фінансового та матеріально-технічного забезпечення судів.
2 квітня 2021 року до Вищої ради правосуддя надійшов лист ДСА України від 1 квітня 2021 року № 11-6446/21, яким, зокрема, надано на затвердження проєкт нормативів забезпечення судів засобами інформатизації та ліцензійним програмним забезпеченням. Водночас щодо нормативів фінансового забезпечення зазначено, що вказане питання опрацьовується ДСА України спільно з Міністерством фінансів України і після здійснення відповідних розрахунків проєкт нормативів фінансового забезпечення судів буде додатково надано Вищій раді правосуддя.
Крім того, згідно з підпунктами 14, 15 пункту 9 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 січня 2019 року № 141/0/15-19, Голова ДСА України приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є ДСА України, та приймає за погодженням із Вищою радою правосуддя рішення про перерозподіл бюджетних видатків між судами, крім Верховного Суду.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя погоджує в установленому порядку перерозподіл бюджетних видатків між судами, крім Верховного Суду.
Пунктом 41 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України встановлено, що перерозподіл видатків між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня у системі ДСА України у межах загального обсягу бюджетних призначень за відповідною бюджетною програмою окремо за загальним та спеціальним фондами державного бюджету здійснюється ДСА України.
Законом України від 15 грудня 2020 року № 1081-ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» пункт 41 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України доповнено абзацом четвертим, згідно з яким перерозподіл видатків, що здійснюється відповідно до абзацу другого цього пункту та призводить до зміни обсягів видатків судів, погоджується ДСА України з Вищою радою правосуддя.
Ці зміни набрали чинності з 1 січня 2021 року, а отже, протягом 2020 року ДСА України самостійно, без погодження з Вищою радою правосуддя, здійснювала перерозподіл бюджетних асигнувань між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня у системі ДСА України як без розроблених і затверджених нормативів фінансового та матеріально-технічного забезпечення судів, так і без порядку здійснення відповідного перерозподілу, який би передбачав чіткі правила та принципи цього процесу.
Крім того, у Звіті не висвітлено діяльність ДСА України під час підготовки у 2020 році проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у частині заходів, вжитих з метою забезпечення належного рівня фінансування судів, органів та установ системи правосуддя, щодо діяльності яких ДСА України є головним розпорядником бюджетних коштів.
Варто зазначити, що відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
У Звіті зазначено, що у 2020 році кошти спеціального фонду державного бюджету в сумі 3 112,6 млн грн розподілено таким чином: 1 215,3 млн грн на оплату праці, зокрема: 436,0 млн грн на заробітну плату працівників судів, 568,5 млн грн – Служби судової охорони, 75,4 млн грн – територіальних управлінь ДСА України, 35,8 млн грн – апарату ДСА України, 46,5 млн грн – Національної школи суддів України, 53,1 млн грн – Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 1 222,2 млн грн на нарахування на оплату праці; 320,1 млн грн на придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентаря; 320,1 млн грн на оплату послуг (крім комунальних); 7,0 млн грн на відрядження; 27,9 млн грн на інші поточні витрати.
Надходження від судового збору віднесено до спеціального фонду державного бюджету, витрати якого проводяться виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (частина четверта статті 23 БК України), тому Вища рада правосуддя, подаючи до Кабінету Міністрів України інформацію щодо пріоритетних завдань фінансового забезпечення судової влади та її незалежності, неодноразово наголошувала, що фінансове забезпечення захищених статей видатків (оплата праці, оплата комунальних послуг і енергоносіїв) за рахунок спеціального, а не загального фонду, є неприйнятним.
Разом із тим в умовах критичного недофінансування діяльності місцевих та апеляційних судів у 2020 році, враховуючи пряму залежність надходжень коштів судового збору до державного бюджету від роботи саме судів, ДСА України необхідно проаналізувати доцільність витрачання відповідних коштів на забезпечення потреб інших органів та установ системи правосуддя і, можливо, спрямувати ці кошти виключно на суди.
Варто також зазначити, що за результатами ХVIII з’їзду суддів України 11 березня 2021 року прийнято рішення щодо критичного стану забезпечення судів, зміцнення незалежності суддів та захисту їх професійних інтересів, яким, зокрема, визнано, що стан фінансового та матеріально-технічного забезпечення місцевих та апеляційних судів у 2020 році, на початку 2021 року становить загрозу функціонуванню судової влади України як окремої гілки влади, забезпеченню судового контролю за дотриманням прав людини в Україні, а діяльність ДСА України з питань фінансового та матеріально-технічного забезпечення судів України визнано недостатньою.
Щодо контролю за фінансово-господарською діяльністю розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня у Звіті зазначено, що протягом 2020 року ДСА України здійснено 15 контрольних заходів (12 планових та 3 позапланових), за результатами проведення яких виявлено порушення фінансово-бюджетної дисципліни на загальну суму 22 846,2 тис. грн (у тому числі що призвели до збитків на суму 963,1 тис. гривень). При цьому відшкодування фінансових втрат забезпечено на загальну суму 898,2 тис. грн та усунено інші порушення фінансово-бюджетної дисципліни на суму 19 655,9 тис. грн; керівникам об’єктів контролю надано 144 рекомендації щодо прийняття управлінських рішень, з яких 104 виконано повністю, 7 виконано частково, термін виконання 31 рекомендації у 2020 році не настав, відхилені рекомендації відсутні. Разом із тим про виконання ще 2 рекомендацій у Звіті відсутні відомості.
Щодо інформаційно-технічного забезпечення судів у Звіті зазначено, що середній рівень забезпечення місцевих та апеляційних судів персональними комп’ютерами становить 94,3 %, серверним обладнанням – 88,8 %, оргтехнікою – 95 %, засобами фіксування з функцією аудіо-, відеозапису та відеоконференцзв’язку – 74,5 %. У всіх приміщеннях судів побудовані структуровані кабельні мережі або локальні комп’ютерні мережі, підключені до захищених високошвидкісних каналів передачі даних. Крім того, всі приміщення місцевих та апеляційних судів підключені до волоконно-оптичних каналів зв’язку із достатньою пропускною спроможністю.
Із квітня 2020 року в судах впроваджено програмне забезпечення системи відеоконференцзв’язку, яке забезпечує можливість дистанційної участі сторін у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Із цього часу проведено більше 60 тис. судових засідань у режимі відеоконфенції. Протягом 2020 року з використанням технічних засобів судів проведено онлайн-трансляції 1 080 судових засідань, що на 30 % більше порівняно з 2019 роком.
Також ДСА України зазначає, що в бюджетному запиті на 2020 рік потребу в коштах на побудову Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – ЄСІТС) було сформовано в розмірі 393,9 млн грн, однак, ураховуючи обмеження в затвердженому бюджеті, розписом державного бюджету вказані видатки не передбачені. Тому кошти на побудову складових ЄСІТС були виділені лише на доопрацювання та супроводження її двох підсистем – «Електронний суд» та «Електронний кабінет» у сумі 14,2 млн гривень.
Водночас ДСА України протягом 2020 року вжито низку нормотворчих, договірних та технічних заходів з метою продовження процесу побудови ЄСІТС, з-поміж яких – затвердження плану заходів із забезпечення створення та функціонування ЄСІТС у новій редакції, розроблення проєктів Техніко-економічного обґрунтування побудови ЄСІТС та Технічного завдання на створення ЄСІТС у частині загальнотехнічних рішень та технічних (функціональних) вимог до компонентів ЄСІТС, доопрацювання проєкту Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі – Положення про ЄСІТС), запровадження підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет» у дослідну експлуатацію, а також запровадження системи відеоконфенцзв’язку тощо.
Згідно з рішенням від 26 березня 2020 року № 880/0/15-20 «Про доступ до правосуддя в умовах пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Вища рада правосуддя звернулася до ДСА України щодо прискорення роботи над ЄСІТС та невідкладного надання на затвердження Вищій раді правосуддя Положення про ЄСІТС в частині, що забезпечує участь осіб у судових засіданнях у віддаленому режимі.
Рішенням № 1052/0/15-20 Вища рада правосуддя також звернула увагу Голови ДСА України на необхідність у найкоротші строки доопрацювати та надати на затвердження проєкт Положення про ЄСІТС і впровадити ЄСІТС.
11 червня 2020 року Вища рада правосуддя надіслала пілотним судам листи із проханням надати інформацію щодо проблемних питань, які виникли під час тестової експлуатації підсистеми «Електронний суд», а також пропозиції та зауваження щодо функціонування зазначеної підсистеми.
12 червня 2020 року до Вищої ради правосуддя надійшов лист ДСА України від 12 червня 2020 року № 15-11701/20, яким спрямовано доопрацьований проєкт Положення про ЄСІТС.
17 червня 2020 року відбулося засідання Постійної комісії Вищої ради правосуддя з питань ЄСІТС, під час якого обговорено пропозиції та зауваження, що надійшли від пілотних судів, залучених до тестової експлуатації підсистеми «Електронний суд». Також під час засідання було вирішено доопрацьований проєкт Положення про ЄСІТС направити до місцевих та апеляційних судів для надання зауважень, пропозицій та коментарів. Із відповідним проханням Вища рада правосуддя звернулась до цих судів 31 липня 2020 року.
12 серпня 2020 року відбулося розширене засідання робочої групи з питань опрацювання проєкту Положення про ЄСІТС, на якому обговорювалися зауваження та пропозиції, які надійшли від місцевих та апеляційних судів, а також проблемні питання впровадження підсистеми «Електронний суд» та способи їх вирішення.
22 грудня 2020 року Вища рада правосуддя надіслала апеляційним судам та касаційним судам (адміністративному, господарському, кримінальному та цивільному) у складі Верховного Суду проєкт Положення про ЄСІТС для опрацювання та надання пропозицій. Також проєкт документа було надіслано до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, Ради суддів України, Міністерства юстиції України, Національної поліції України, Національної асоціації адвокатів України.
Запропонований проєкт Положення про ЄСІТС передбачає поетапне впровадження тих модулів ЄСІТС, які на сьогодні готові, – «Електронний кабінет», «Електронний суд», а також підсистеми відеоконференцзв’язку.
Наразі Вища рада правосуддя очікує висновок щодо проєкту Положення про ЄСІТС від Ради суддів України, після чого питання про його затвердження буде розглянуто на засіданні Вищої ради правосуддя.
Щодо забезпечення судів приміщеннями у Звіті зазначено, що всі 674 місцеві та апеляційні суди забезпечені службовими приміщеннями, з них 22 % (148 судів) забезпечені приміщеннями, які за основними параметрами максимально наближені до вимог Державних будівельних норм України В.2.2-26:2010 «Будинки і споруди. Суди» (далі – ДБН В.2.2-26:2010). Решта потребує поліпшення умов розміщення, здебільшого у зв’язку з недостатньою площею приміщень судових установ. Станом на 1 січня 2021 року загальна площа будівель (приміщень) апеляційних та місцевих судів, які використовуються для здійснення судочинства, становить 878 508,55 кв. м, або у середньому 56 % від рекомендованої ДБН В.2.2-26:2010 (для апеляційних судів – 80 %, для місцевих судів – 52 %).
67 % приміщень судів є державною власністю й перебувають у сфері управління ДСА України, решта мають іншу форму власності.
Протягом 2020 року до сфери управління ДСА України передано 15 об’єктів нерухомого майна комунальної та державної форм власності для розміщення судових установ, стосовно ще 8 об’єктів станом на 1 січня 2021 року проєкти розпоряджень Кабінету Міністрів України щодо передачі до сфери управління ДСА України нерухомого майна перебувають на опрацюванні в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
ДСА України не припиняє вживати заходи щодо передачі до сфери управління ДСА України об’єктів нерухомого майна – будівель (приміщень) та земельних ділянок державної та комунальної форм власності.
Забезпечення суддів окремими кабінетами, оснащення залів судових засідань для розгляду кримінальних справ загородженнями зі спеціального захисного скла, облаштування камер для обвинувачених (підсудних), засуджених залишилися на рівні 2019 року.
Лише рівень забезпечення судів залами судових засідань збільшився порівняно з 2019 роком із 76 % до 83 %.
Щодо забезпечення безпеки суддів та охорони приміщень у Звіті зазначено, що на кінець 2020 року 97 % (655) приміщень судів в Україні охороняються підрозділами Служби судової охорони (454), Національної поліції України (161) та Національної гвардії України (2). 140 приміщень місцевих судів наразі залишаються без охорони в денний час, тоді як приміщення 3 % судів протягом 2020 року взагалі не охоронялися.
Щодо кадрової роботи та кадрового забезпечення у Звіті зазначено, що протягом 2020 року повністю завершено процедуру ліквідації 5 з 44 апеляційних судів відповідно до Указів Президента України, виданих у 2017 році, 11 перебувають на завершальній стадії ліквідації, 17 потребують завершення передачі майна, договірних зобов’язань, вирішення кадрових питань.
Станом на 1 січня 2021 року фактично перебувало на посадах у місцевих та апеляційних судах 5 192 судді з визначених у 2017 році 7 039 штатних одиниць, 56 судів працювали із фактичною чисельністю суддів 50 % і менше від штатної. На кінець 2020 року правосуддя не здійснювалося у Царичанському районному суді Дніпропетровської області у зв’язку з відсутністю суддів, які мали повноваження щодо здійснення правосуддя. 8 квітня 2021 року Вища рада правосуддя на своєму засіданні вирішила відрядити суддю Хотинського районного суду Чернівецької області для здійснення правосуддя до Царичанського районного суду Дніпропетровської області строком на один рік з 22 квітня 2021 року.
З огляду на положення Закону України від 4 червня 2020 року № 679-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо відрядження суддів та врегулювання інших питань забезпечення функціонування системи правосуддя в період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» та Порядку відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації (як тимчасового переведення), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 54/0/15-17 (зі змінами), у 2020 році відновлені процедури відрядження суддів. Зокрема, ДСА України протягом року надіслала до Вищої ради правосуддя повідомлення про необхідність розгляду питання щодо відрядження суддів до 52 судів.
Разом із тим, за статистичними даними Вищої ради правосуддя, протягом 2020 року від ДСА України надійшло 51 повідомлення про необхідність розгляду питання щодо відрядження суддів до 58 судів.
Крім того, зазначено, що фактична чисельність працівників апаратів судів станом на 1 січня 2020 року – 25 341 особа, штатна – 27 735 одиниць.
Щодо даних судової статистики та стану обліково-статистичної інформації у Звіті вказано, що впродовж 2020 року до місцевих та апеляційних судів надійшло на розгляд майже 3,7 млн справ і матеріалів, що на 7 % менше, ніж у попередньому 2019 році. При цьому на 35 % зменшилась кількість клопотань, скарг, заяв, що надійшли на розгляд слідчих суддів під час досудового розслідування, а кількість звернень громадян та юридичних осіб до суду за захистом своїх прав не зменшилась. Розглянуто протягом 2020 року 3,5 млн справ і матеріалів, що становить 95,5 % від загальної кількості справ і матеріалів, які надійшли до судів, і 82 % від загальної кількості справ і матеріалів, що перебували на розгляді в судах.
У контексті наведеного варто звернути увагу, що навіть в умовах значного кадрового дефіциту в судах, незважаючи на особливості судового розгляду справ під час карантину, а також значні проблеми з фінансуванням діяльності відповідних судів, розгляд справ у судах здійснюється безперебійно.
Разом із тим з метою визначення оптимальної кількості суддів, здатних здійснювати належний розгляд справ, які перебувають у судах, мають існувати відповідні нормативи як щодо визначення кількості суддів з урахуванням їхнього навантаження, так і щодо кількості працівників апарату суду для забезпечення діяльності суддів.
27 травня 2020 року до Вищої ради правосуддя надійшов лист ДСА України із проханням затвердити нормативи кадрового забезпечення апеляційних, місцевих спеціалізованих та місцевих загальних судів. Відповідні матеріали із пропозиціями та зауваженнями апеляційних та місцевих судів знаходяться на опрацюванні у Вищій раді правосуддя. Водночас листом ДСА України від 1 квітня 2021 року № 11-6446/21 надано на затвердження, зокрема, нормативи співвідношення кількості працівників апарату суду до кількості суддів.
Крім того, 20 липня 2020 року до Вищої ради правосуддя надійшов лист ДСА України № 15-14193/20 з доопрацьованими матеріалами дослідження щодо показників середньої тривалості розгляду судових справ у частині визначення коефіцієнтів складності судової справи в розрізі спеціалізації та інстанційності судів.
Ураховуючи, що показники середнього часу, необхідного для розгляду судових справ, можуть бути використані для визначення нормативної чисельності суддів та слугувати підставою для визначення пріоритетів фінансового забезпечення судової влади та її незалежності, 24 листопада 2020 року Вищою радою правосуддя прийнято рішення № 3237/0/15-20, яким рекомендовано ДСА України та Раді суддів України застосовувати показники середньої тривалості розгляду судових справ при ухваленні рішень та здійсненні заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів.
Проте вказані матеріали не є нормативами, на яких мають ґрунтуватися розрахунки щодо кількості суддів, а в комплексі з іншими нормативними документами, зокрема Методикою визначення граничної чисельності суддів у судах, затвердженою наказом ДСА України від 14 вересня 2018 року № 471 (далі – Методика), мають бути використані при відповідних розрахунках.
При цьому з метою, зокрема, доопрацювання Методики (у тому числі з урахуванням Звіту за результатами оцінювання середніх витрат часу на розгляд справ для визначення коефіцієнтів навантаження на суддів) рішенням Ради суддів України від 5 червня 2020 року № 31 утворено відповідну робочу групу.
У 2019 році Вищою радою правосуддя погоджувалась тимчасово, на 2019 рік, кількість суддів апеляційних та окружних судів, визначена ДСА України відповідно до Методики. Протягом 2020 року матеріали щодо визначення кількості суддів у судах на погодження до Вищої ради правосуддя не надходили. Звіт також не містить інформації щодо заходів, вжитих ДСА України протягом 2020 року, з метою визначення кількості суддів у судах.
Особливо актуальним в умовах адміністративно-територіальної реформи, що триває, є питання визначення оптимальної кількості суддів, зокрема, у місцевих судах, здатних забезпечити своєчасний та якісний розгляд справ, що надходять.
17 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла Постанову № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів».
3 листопада 2020 року прийнято Закон України «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку з утворенням (ліквідацією) районів», мета якого – приведення у відповідність кількості судів України до кількості новостворених районів.
Цим Законом доповнено розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» пунктом 31 такого змісту: «До набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не пізніше 1 січня 2022 року».
Пунктами 2, 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» зазначеного Закону Президентові України запропоновано внести на розгляд Верховної Ради України проєкт Закону України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку з утворенням (ліквідацією) районів, а Вищій раді правосуддя до прийняття такого закону – вжити організаційних заходів щодо забезпечення роботи судів у районах, ліквідованих Верховною Радою України.
Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики утворено робочу групу з підготовки законопроекту про зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку з утворенням (ліквідацією) районів (рішення від 17 лютого 2021 року, протокол № 47).
У зв’язку із цим процеси зміни системи місцевих судів та визначення кількості суддів у цих судах доцільно здійснювати одночасно й узгоджено.
Крім того, рішенням ХVIII з’їзду суддів України від 11 березня 2021 року щодо критичного стану забезпечення судів, зміцнення незалежності суддів та захисту їхніх професійних інтересів доручено ДСА України спільно з Радою суддів України невідкладно вирішити питання підготовки нового проєкту граничної штатної кількості посад суддів у місцевих та апеляційних судах з урахуванням реального навантаження суддів.
У листі ДСА України від 1 квітня 2021 року № 11-6446/21 висловлено прохання затвердити нормативний час роботи судді – 215 днів та погодити розраховану нормативну кількість суддів у судах у розрізі юрисдикцій, а також надано проєкт Методики визначення граничної кількості суддів у судах.
Окрім інформації про нормативи забезпечення судів та визначення кількості суддів, у Звіті не зазначено також відомості щодо діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та діяльності Національної школи суддів України.
Відповідно до статей 148, 152 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ДСА України здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності зазначених органів та забезпечує належні умови їх діяльності в межах повноважень, визначених цим Законом.
При цьому якщо діяльність та інформація щодо конкретних напрямів та обсягів використання бюджетних коштів Національною школою суддів України висвітлена в Інформаційно-аналітичному звіті про діяльність Національної школи суддів України у 2020 році, який надіслано Вищій раді правосуддя листом від 5 січня 2021 року № 01-16/12, то результати роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, зокрема секретаріату цього органу, за відсутності протягом 2020 року складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також інформація щодо використання бюджетних коштів цим органом відсутні.
В умовах неналежного рівня фінансування судової влади в 2020 році, зокрема ДСА України як головного розпорядника бюджетних коштів, враховуючи численні звернення працівників апаратів судів з різних регіонів України щодо критично низького рівня оплати праці, потребу у видатках на ці цілі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Національної школи суддів України в Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» забезпечено на 100 % згідно з аналізом за результатами опрацювання матеріалів, надісланих на запит Вищої ради правосуддя ДСА України листом від 17 квітня 2020 року № 11-7916/20.
З огляду на зазначене, враховуючи повноваження ДСА України, визначені Законом та Положенням про Державну судову адміністрацію України, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 січня 2019 року № 141/0/15-19, варто наголосити на необхідності посилення функції адміністрування в діяльності ДСА України, особливо в частині фінансового та організаційного забезпечення діяльності судів з метою створення належних умов функціонування судів і діяльності суддів та подальшого впровадження ЄСІТС.
На підставі викладеного Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 151, 153 Закону України «Про судоустрій і статус
суддів», статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
1. Взяти до відома Звіт т. в. о. Голови Державної судової адміністрації України про діяльність Державної судової адміністрації України у 2020 році.
2. Звернути увагу т. в. о. Голови Державної судової адміністрації України на необхідність виконання пункту 2 резолютивної частини рішення Вищої ради правосуддя від 13 квітня 2021 року № 815/0/15-21 щодо подання Державною судовою адміністрацією України до 18 травня 2021 року Вищій раді правосуддя для затвердження нормативів кадрового, фінансового та матеріально-технічного забезпечення судів.
3. Наголосити т. в. о. Голови Державної судової адміністрації України на необхідності вжиття всіх можливих заходів з метою забезпечення прозорості бюджетного процесу, рівномірного та справедливого розподілу наявного фінансового ресурсу між розпорядниками бюджетних коштів у системі Державної судової адміністрації України як головного розпорядника коштів державного бюджету.
4. Копію цього рішення надіслати Державній судовій адміністрації України.
В. о. Голови Вищої ради правосуддя О.В. Маловацький
