Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючої – Ковбій О.В., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Мельника О.П., заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Дубовця Віталія Ананійовича та за власною ініціативою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 13 березня 2024 року надійшла дисциплінарна скарга Дубовця В.А. (вх. № Д-1588/0/7-24), в якій він зазначає про допущення суддею Сарненського районного суду Рівненської області Ведяніною Т.О. дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
Рух дисциплінарної справи, відомості щодо етапів дисциплінарного провадження
Протоколом автоматизованого розподілу справи між членам Вищої ради правосуддя від 13 березня 2024 року доповідачем визначено члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А.
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 травня 2024 року 1324/2дп/15-24 відкрита дисциплінарна справа стосовно судді Сарненського районного суду Рівненської області Ведяніної Т.О. у зв’язку з наявністю в її діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
5 червня 2024 року Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зупинила розгляд дисциплінарної справи стосовно судді Сарненського районного суду Рівненської області Ведяніної Т.О., відкритої за дисциплінарною скаргою Дубовця В.А., до моменту набрання законної сили рішенням по суті у справі № 572/3061/20.
2 квітня 2025 року Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя поновила розгляд дисциплінарної справи стосовно судді Сарненського районного суду Рівненської області Ведяніної Т.О., відкритої за дисциплінарною скаргою Дубовця В.А.
30 квітня 2025 року за ініціативою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Сарненського районного суду Рівненської області Ведяніної Т.О. у зв’язку виявленням в діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Про засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 17 грудня 2025 року, суддю та скаржника повідомлено своєчасно та належним чином.
У засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя Сарненського районного суду Рівненської області Ведяніна Т.О., та скаржник – Дубовець В.А. не з’явились.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не підтримала пропозицію доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. щодо притягнення судді Сарненського районного суду Рівненської області Ведяніної Т.О. до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.
Головуюча на засіданні член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій О.В. внесла пропозицію притягнути суддю Сарненського районного суду Рівненської області Ведяніну Т.О. до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження. Виготовлення повного тексту рішення доручено члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакову С.Ю.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А., письмові пояснення судді Ведяніної Т.О., дійшла висновку про таке.
Стислий зміст дисциплінарної скарги
У своїй скарзі Дубовець В.А. зазначив, що з моменту прийняття суддею Ведяніною Т.О. справи до свого провадження (26 квітня 2022 року) і до звернення зі скаргою до Вищої ради правосуддя (13 березня 2024 року) у справі № 572/569/21 відбулося лише 2 судових засідання, розгляд справи не розпочався.
Також вказав, що Ведяніна Т.О., незважаючи на присутність представника скаржника, неодноразово задовольняла клопотання представника позивача щодо відкладення розгляду справи. Розгляд таких клопотань відбувався суддею без відкриття судового засідання та без постановлення ухвали з цього приводу.
Скаржник вважає, що такими діями суддя Ведяніна Т.О. позбавила його можливості надати свої заперечення стосовно безпідставності відкладення розгляду справи.
У провадженні судді Ведяніної Т.О. перебуває також інша справа № 572/3061/20, у якій скаржник є позивачем. Провадження у вказані справі відкрито раніше ніж у справі № 572/569/21. У вказаній справі суддя також перешкоджає скаржнику в доступі до правосуддя, оскільки безпідставно закрила провадження у справі.
На переконання скаржника, суддя свідомо затягує розгляд справи № 572/569/21 з метою відтермінування розгляду пов’язаної справи № 572/3061/20.
Стислий зміст пояснень судді
Суддя Ведяніна Т.О. повідомила, що судові засідання у справі № 572/569/21 призначались нею з урахуванням заявлених сторонами клопотань (в тому числі про надання строку для вирішення спору миром та укладення мирової угоди).
У справі було завершено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду, про що судом постановлено відповідну ухвалу від 21 серпня 2023 року.
Суддя вважає, що судові засідання з ініціативи суду не відбувалось виключно з об’єктивних причин: відсутність електропостачання в Сарненському районному суді Рівненської області та перебування судді у нарадчій кімнаті.
Протягом 2022 року електропостачання в Сарненському районному суді Рівненської області було відсутнє протягом більшої частини кожного робочого дня, про що представник скаржника заздалегідь повідомлявся секретарем судового засідання. Незважаючи на такі повідомлення, представник відповідача продовжував з’являтися до приміщення Сарненського районного суду Рівненської області.
У Сарненському районному суді Рівненської області правосуддя здійснює лише двоє суддів, що зумовлює надмірне навантаження. На думку судді, таке навантаження значною мірою впливає на строки розгляду справ, а також обумовлює необхідність тривалого перебування судді у нарадчій кімнаті при постановленні вироків.
На переконання судді, скаржник фактично не погоджується із рішенням суду про оголошення перерв у судовому засіданні, а тому скарга є безпідставною.
Короткий зміст ухвали Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Сарненського районного суду Рівненської області Ведяніної Т.О. за ініціативою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя та об’єднання із дисциплінарною справою стосовно вказаної судді, відкритою за дисциплінарною скаргою Дубовця В.А.
Дисциплінарна палата, керуючись частиною десятою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», дійшла висновку про наявність підстав для виявлення ознак іншого дисциплінарного проступку у діях судді Ведяніної Т.О. Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що суддя розглядала дві взаємопов’язані цивільні справи між тими самими сторонами – ОСОБА1 та ОСОБА2, які стосувалися одного й того самого об’єкта нерухомості.
12 квітня 2024 року під час розгляду справи № 572/569/21 суддя задовольнила заявлений відвід, визнавши наявність певної упередженості до ОСОБА1. Однак, розглядаючи іншу пов’язану справу № 572/3061/20 за участю тих самих сторін, суддя не заявила самовідвід та продовжила здійснювати правосуддя. У межах цієї справи було зупинено провадження до вирішення справи № 572/569/21, що призвело до тривалого відтермінування її розгляду загалом майже на дев’ять місяців. Після поновлення провадження суддя також не зазначила про наявність упередженості та ухвалила рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА1.
Такі дії, з урахуванням того, що суддя сама визнала факт упередженого ставлення до сторони у спорі, свідчать про недотримання встановлених законом правил щодо відводу (самовідводу). Це суперечить обов’язку судді здійснювати правосуддя справедливо, безсторонньо та неупереджено, передбаченого Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексом суддівської етики, Бангалорськими принципами поведінки суддів, а також стандартами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини. На переконання Дисциплінарної палати, наведені обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Ведяніної Т.О. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме порушення правил щодо відводу (самовідводу).
Обставини справи встановлені під час дисциплінарного провадження
У листопаді 2020 року ОСОБА1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА2, в якому просив зобов’язати ОСОБА2 усунути перешкоди у користуванні належною позивачу сходовою кліткою, розташованою у приміщенні, провести демонтаж незаконно установленої сигналізації, а також передати позивачу усі ключі від дверного замка на вході до приміщення сходової клітки.
На обґрунтування позову ОСОБА1 посилався на те, що він є власником реконструйованого об’єкта нерухомості, а ОСОБА2 самовільно встановив замок та сигналізацію на вході до належного йому об’єкта нерухомості. Будучи власником приміщення скаржник позбавлений можливості користуватись приміщенням та виконувати зобов’язання перед власним орендарем в частині забезпечення безперешкодного доступу до приміщення.
9 грудня 2020 року суддя Ведяніна Т.О. відкрила провадження у справі № 572/3061/20 за позовом ОСОБА1 та призначила підготовче судове засідання на 18 січня 2021 року.
18 січня 2021 року суддя Ведяніна Т.О. закрила підготовче провадження та призначила справу до судового розгляду на 25 лютого 2021 року.
У березні 2021 року відповідач у справі № 572/3061/20 – ОСОБА2, звернувся до суду з пов’язаним позовом до ОСОБА1, у якому просив скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію за ОСОБА1 та припинити право власності на приміщення, яке було предметом спору у справі № 572/3061/20.
Вказана справа розподілена на суддю Березня Ю.В., який своєю ухвалою від 4 березня 2021 року відмовив у відкритті провадження. Поставною Рівненського апеляційного суду від 29 квітня 2021 року ухвала Сарненського районного суду Рівненської області від 4 березня 2021 року скасована і справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.
26 квітня 2022 року справа передана для повторного автоматизованого розподілу, за результатами якого розподілена судді Ведяніній Т.О.
13 квітня 2021 року суддя Ведяніна Т.О. постановила ухвалу, якою закрила провадження у справі № 572/3061/20 за позовом ОСОБА1, на тій підставі, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На переконання судді, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач і відповідач є зареєстрованими фізичними особами-підприємцями, а земельна ділянка, на якій розміщуються будівля, приміщення у якій стало предметом спору, передано у власність підприємцю для реконструкції частини виробничого корпусу № 2 під магазин непродовольчих товарів. На підставі цього суддя дійшла висновку, що спір виник з приводу здійснення у спірному приміщенні підприємницької діяльності.
ОСОБА1 оскаржив ухвалу про закриття провадження. Рівненський апеляційний суд погодився з висновками судді Ведяніної Т.О. та залишив ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 13 квітня 2021 року без змін.
За результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА1 Верховний Суд у постанові від 22 червня 2022 року виснував, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.
Верховний Суд вказав, що рішення судді Сарненського районного суду Рівненської області Ведяніної Т.О. від 13 квітня 2021 року порушує право на доступ до правосуддя, адже наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи – підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах. Суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що між позивачем та відповідачем відсутні будь-які договірні правовідносини щодо спірного нежитлового приміщення та здійснення господарської діяльності.
Верховний Суд зауважив, що ухвала від 13 квітня 2021 року порушує право на доступ до правосуддя, яке є одним з основоположних прав людини, передбачене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
Суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правові позиції викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 2-7615/10, від 5 червня 2018 року у справі № 522/7909/16-ц, від 15 травня 2019 року у справі № 904/10132/17, від 27 листопада 2019 року у справі № 340/385/17, висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 916/1261/18 (провадження № 12-37гс19) та висновки викладені Верховним Судом у постанові від 7 вересня 2021 року у справі № 918/139/21.
Щодо безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи
Починаючи з 26 квітня 2022 року справи № 572/569/21 та № 572/3061/20 одночасно перебували у провадження судді Ведяніної Т.О. (момент прийняття до провадження справи № 572/569/21).
Після скасування Верховним Судом ухвали від 13 квітня 2021 року у справі № 572/3061/20 перше судове засідання призначено суддею Ведяніною Т.О. на 13 жовтня 2022 року.
Провадження у справі № 572/569/21 суддя Ведяніна Т.О. відкрила майже через 6 місяців з моменту розподілу.
Засідання, яке призначалося на 23 лютого 2023 року, не відбулося у зв’язку із перебування судді Ведяніної Т.О. у відпустці. Вказане підтверджується довідкою секретаря судового засідання та листом Сарненського районного суду Рівненської області від 8 квітня 2024 року, відповідно до якого суддя Ведяніна Т.О. перебувала у відпустці з 16 до 28 лютого 2023 року.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) виявлено, що в період з 16 до 28 лютого 2023 року суддя Ведяніна Т.О. ухвалювала рішення в таких справах: № 572/2489/21 (ухвала від 23 лютого 2023 року); № 572/3251/22 (рішення від 24 лютого 2023 року), № 572/121/23 (ухвала від 27 лютого 2023 року) та № 572/2634/17 (ухвала від 28 лютого 2023 року).
28 квітня 2025 року суддя Ведяніна Т.О. додатково повідомила, що у вказаних ухвалах були допущені технічні помилки і насправді 23, 24, 27 та 28 лютого 2023 року вона не розглядала жодних справ.
Водночас про засідання, яке було призначено на 23 лютого 2023 року, не було повідомлено усіх учасників в порядку, визначеному цивільним процесуальним законодавством. В матеріалах справи наявне лише повідомлення про вручення, яке адресувалося відповідачу ОСОБА1.
Під час здійснення дисциплінарного провадження встановлено, що згідно з даними ЄДРСР 19 жовтня 2023 року та 16 січня 2024 року суддя Ведяніна Т.О. проводила засідання у інших справах.
19 жовтня 2023 року було ухвалено судові рішення у справах № № 571/786/17, 572/1163/23, 572/3041/23, 572/306/23, 572/334/23, 572/3703/21, 572/3773/23, 572/4345/23, 572/4371/23, 572/4410/23, 572/4423/23, 572/4425/23, 949/1760/22), з яких 11 із проведенням судових засідань.
16 січня 2024 року було ухвалено судові рішення у справах № № 572/165/24, 572/188/24, 572/3365/23, 572/3410/23, 572/3516/23, 572/3566/23, 572/3664/23, 572/3983/23, 572/4118/23, 572/4617/23, 572/4621/23, 572/5009/23, 572/5017/23, 572/5018/23, 572/5036/23, 572/5037/23, 572/5105/23, 572/5129/23, 572/5131/23, 572/5134/23, 572/5374/23, ), з яких 21 із проведенням судових засідань.
Засідання у справі № 572/1582/22 було призначено на 10:30, в той час коли засідання у справі № 572/569/21 призначалося на 19 жовтня 2023 року на 15:00.
Як убачається з журналу судового засідання у справі № 572/1582/22 судове засідання розпочалося 19 жовтня 2023 року лише 14:38.
Суддя видалилася до нарадчої кімнати о 16:23. Після зазначеного часу не відбувалося оголошення рішення суду.
Засідання 19 жовтня 2023 року та 16 січня 2024 року були зняті з розгляду у зв’язку перебуванням судді у нарадчій кімнаті.
В матеріалах справи № 572/3061/20 відсутні належні докази сповіщення позивача та його представника про вказані судові засідання. Що також було підтверджено адвокатом ОСОБА1 у відповідь на запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А., а саме, що 19 жовтня 2023 року та 16 січня 2024 року судові засідання у справі №572/3061/20 не призначалися, однак на вказані дати було призначено судові засідання у іншій справі - №572/569/21. Тобто адвокат не знав про засідання у справі № 572/3061/20.
Загальний інтервал між датами засідань у справі №572/3061/20 склав щонайменше 411 днів (27 лютого 2023 року – 12 квітня 2024 року).
Згідно з інформацію наданою Сарненським районним судом Рівненської області 20 березня 2024 року судове засідання відкладено на 12 квітня 2024 року у зв’язку з перебуванням судді Ведяніної Т.О. в нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні (справа № 572/4677/23) по обвинуваченню Прокоповича А.А.
За даними платформи LIGA360 судове засідання у справі № 572/4677/23 призначалося на 19 березня 2024 на 09:30.
В ЄДРСР відсутні будь-які рішення чи ухвали судді Ведяніної Т.О. за 20 березня 2024 року. Водночас в матеріали справи № 572/569/21 не містять будь-яких довідок чи інших документів на підтвердження факту зняття з розгляду засідання, яке мало відбутися 20 березня 2024 року.
Не зазначає і про причини відкладення засідання 20 березня 2024 року суддя Ведяніна Т.О. В матеріалах справи № 572/569/21 відсутні докази сповіщення учасників справи про засідання, яке призначалося на 20 березня 2024 року, що свідчить про невиконання суддею вимог процесуального законодавство щодо повідомлення учасників про призначені судові засідання.
У справі № 572/1412/22, яка згідно з поясненнями судді Ведяної Т.О. стала причинною відкладення 16 січня 2024 року розгляду справи № 572/569/21, установлено таке.
У справі № 572/569/21 засідання було призначено на 16 січня 2024 року на 15:00, у справі № 572/3061/20 на 10:00, а засідання у справі № 572/1412/22, яка згідно з поясненнями судді Ведяної Т.О. стала причинною відкладення розгляду справи № 572/569/21, на 9:30.
Я убачається з журналу судового засідання у справі № 572/1412/22 засідання розпочалося о 10:19, а видалення судді до нарадчої кімнати відбулося о 10:58. Вирок суду проголошено 17 січня 2024 року.
Засідання в інших справах, які призначалися в цей день, були призначені в проміжку між 9:00 та 10:00, що доводить відсутність випадків розгляду суддею Ведяніною Т.О. інших справ після виходу до нарадчої кімнати.
Водночас вказані обставини не спростовують того факту, що про засідання, яке призначалося на 16 січня 2024 року, повідомлено лише ОСОБА1 та його адвоката – Замковенко Р.М. (повідомлення про вручення від 1 листопада 2023 року).
У жодному із засідань, які призначалися суддею Ведяніною Т.О. під час розгляду справи № 572/569/21, не виявлено наявність повідомлень усіх учасників у відповідності до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.
Попри наявність реєстрового запису в автоматизованій системі документообігу Сарненського районного суду Рівненської області від 14 жовтня 2022 року, 3 січня 2023 року, 27 березня 2023 року, 22 серпня 2023 року, 1 лютого 2024 року та 20 березня 2024 року про створення повісток в матеріалах справи не міститься інформації про направлення таких повісток усім учасникам. Окремо варто зауважити, що 22 серпня 2023 року створена лише одна повістка, що вкотре доводить про неналежне повідомлення учасників.
Наявні докази доводять, що суддя Ведядіна Т.О. не вжила усіх заходів, визначених процесуальним законодавством, для того щоб сповістити учасників справи. Належне повідомлення учасників перебуває у прямому зв’язку з тим, що засідання відбулося, а відтак і були дотримані строки розгляду справи, визначені статтею 210 Цивільно процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).
Під час розгляду дисциплінарного провадження не установлено яким чином представник позивача, за відсутності належного повідомлення про розгляд справи, дізнавався про судові засідання, які призначалися на 23 лютого 2023 року та 16 січня 2024 року, у зв’язку з цим подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Також знайшли своє підтвердження доводи скаржника з приводу того, що його не було повідомлено про засідання. В матеріалах справи відсутні докази повідомлення скаржника про засідання, які призначалися на 16 листопада 2022 року, 5 червня 2023 року, 19 жовтня 2023 року та 20 березня 2024 року, зокрема і про ті, щодо яких представником позивача подавалися клопотання про відкладення.
Отже, під час розгляду справи № 572/569/21 мало місце безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
Щодо самовідводу
12 квітня 2024 року суддею призначався розгляд обох справ з інтервалом у 30 хв. Справа № 572/569/21 призначена до слухання на 9:00, а справа № 572/3061/20 – на 9:30.
У судовому засіданні у справі № 572/569/21 ОСОБА1 заявив відвід судді, оскільки на його переконання, суддя умисно та безпідставно затягує розгляд справи, з приводу чого відповідачем подано скаргу до Вищої ради правосуддя.
Ухвалою від 12 квітня 2024 року суддя Ведяніна Т.О. вирішила, що вказані стороною обставини є надуманими, спростовуються матеріалами справи, однак, на даній стадії розгляду справи звернення відповідача із безпідставною скаргою відносно судді дійсно викликало з боку головуючого певну упередженість до відповідача, через що заявлений відвід слід задовольнити з метою дотримання та забезпечення прав сторони.
У зв’язку із задоволенням відводу справу № 572/569/21 передано для повторного автоматизованого розподілу, за результатами якого справа була розподілена судді Довгому І.І.
Відразу після задоволення відводу у справі № 572/569/21 суддя Ведяніна Т.О. приступила до розгляду справи № 572/3061/20 між тими самими сторонами.
Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя врахувала той факт, що під час засідання у справі № 572/3061/20, яке проводилося 12 квітня 2024 року, запитувалася думка сторін щодо наявності підстав для відводу і жодна сторона не повідомила про наявність таких підстав.
У вказаному судовому засіданні представник ОСОБА2 заявив клопотання про зупинення провадження у цій справі до вирішення справи № 572/569/21, тобто у справі, яку розглядала ця ж суддя і у якій вона задовольнила власний відвід через упередженість до відповідача.
Суддя Ведяніна Т.О. задовольнила вказане клопотання представника відповідача та зупинила провадження у справі № 572/3061/20 до набрання законної сили рішенням в цивільній справі № 572/569/21.
Під час вказаного судового засідання суддя Ведяніна Т.О. не заявляла собі самовідвід, хоча відвела себе від розгляду справи № 572/569/21, у зв’язку з тим, що має «певну упередженість» до ОСОБА1, який є стороною в обох справах.
Отже, при розгляді в один день двох пов’язаних справ № 572/3061/20 та № 572/569/21 між тими ж сторонами і які стосувались одного спірного об’єкта нерухомості суддя у першій справі відвелася через наявність упередженості до однієї зі сторін, а у наступній – продовжила розгляд та не заявляла самовідводу.
27 листопада 2024 року суддя Ведяніна Т.О. поновила за ініціативою суду розгляд справи № 572/3061/20 зі стадії, на якій його було зупинено, та призначила наступне судове засідання на 13 грудня 2024 року.
Підставою для поновлення стало клопотання представника позивача про поновлення провадження у справі та ухвала Дубровицького районного суду Рівненської області від 21 листопада 2024 року.
21 січня 2025 року суддя Ведяніна Т.О. завершила розгляд справи № 572/3061/20 та ухвалила рішення, яким повністю відмовила ОСОБА1 у задоволенні позовних вимог.
Рівень судового навантаження
Рішенням Вищої ради правосуддя від 24 листопада 2020 року № 3237/0/15‑20 рекомендовано Державній судовій адміністрації України та Раді суддів України застосовувати показники середньої тривалості розгляду судових справ під час ухвалення рішень та здійснення заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів. Зокрема, відповідно до вказаних показників час, необхідний для розгляду місцевими загальними судами судових справ становить у середньому: кримінальні провадження – 547 хв, досудового розслідування (слідчі судді) – 91 хв, адміністративного судочинства – 379 хв., цивільного судочинства – 287 хв, адміністративні правопорушення – 130 хв, окремі процесуальні питання – 99 хв.
Згідно з інформацією, що наявна на офіційному веб-сайті Ради суддів України, (https://rsu.gov.ua/ua/documents/109) до Сарненського районного суду Рівненської області надійшло справ та матеріалів: у 2022 - 4 508; у 2023 – 6 116; у 2024 – 6 358; І квартал 2025 року – 1 799. Чисельність суддів відповідно до рішення ВРП – 7; чисельність суддів з повноваженнями станом на 2022 – 2023 – 2, а починаючи з 2024 – 3. Середній час на розгляд за період з 2022 до 2024 – за нормативами – 15 344 год (11 973, 16 245, 17 813).
Суддя повідомила, що протягом 2022 року у її провадженні перебувало 2 843 справ та матеріалів, із яких 778 кримінальних проваджень, протягом 2023 року – 4 028 справ та матеріалів, із яких 1 047 справ кримінального провадження, що є чи не найбільшим показником серед усіх загальних судів Рівненської області.
Згідно з відомостями ЄДРСР за період з 26 квітня 2022 року (прийняття до провадження справи № 572/569/21) до 12 квітня 2024 року (задоволення відводу) суддею Ведяніною Т.О. ухвалено 1 057 судових рішень, зокрема 991 рішень у порядку позовного провадження.
В 2022 році судді Ведяніній Т.О. надавались відпустки: з 11 до 22 квітня 2022 року; 4 квітня 2022 року; з 16 до 20 травня 2022 року; з 23 до 27 травня 2022 року; з 4 до 22 липня 2022 року; з 19 до 23 вересня 2022 року.
В 2023 році судді Ведяніній Т.О. надавались відпустки в період з 16 до 28 лютого 2023 року та з 3 до 31 липня 2023 року.
Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Щодо незаконної відмови в доступі до правосуддя (підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»)
У дисциплінарній скарзі зазначається, що під час розгляду справи № 572/569/21 суддя Ведяніна Т.О. розглянула та задовольнила клопотання представника позивача без відкриття судового засідання та без участі сторін, попри те що представник відповідача перебував у приміщенні суду, унаслідок чого відповідач був позбавлений можливості подати свої заперечення, що свідчить про розгляд відповідних клопотань у позапроцесуальний спосіб.
Разом з тим, у ході дисциплінарного провадження Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено обставин, які б безпосередньо підтверджували розгляд суддею клопотань поза межами судового засідання. Водночас зібрані під час дисциплінарного провадження матеріали свідчать про вчинення суддею Ведяніною Т.О. інших умисних дій, спрямованих на відмову у доступі до правосуддя та фактичне унеможливлення реалізації учасниками судового процесу своїх процесуальних прав.
Так, 13 квітня 2021 року суддя Ведяніна Т.О., незважаючи на наявність численних правових позицій Верховного Суду, без належних підстав закрила провадження у справі № 572/3061/20, мотивуючи це тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За результатами перегляду ухвали Сарненського районного суду Рівненської області від 13 квітня 2021 року Верховний Суд дійшов висновку, що такі дії суду однозначно порушують право особи на доступ до правосуддя.
Поняття «суд, встановлений законом» охоплює не лише правову основу існування суду, а й дотримання ним норм, які регламентують порядок здійснення правосуддя, що випливає з § 24 рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року (справа «Сокуренко і Стригун проти України», заяви № 29458/04 та № 29465/04).
Відповідно до стандартів ЄСПЛ, доступ до правосуддя означає реальну можливість особи безперешкодно отримати судовий захист шляхом розгляду спору незалежним і безстороннім судом за процедурою, встановленою законом та заснованою на принципі верховенства права.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошував, що ефективність права на доступ до суду передбачає наявність у особи реальної та чіткої можливості оскаржити дії чи рішення, які становлять втручання у її права (справа «Bellet v. France» заява № 23805/94, рішення від 4 грудня 1995 року, §36).
У контексті пункту 1 статті 6 Конвенції право на судовий розгляд справи включає як право звернутися до суду, так і право на те, щоб справа була розглянута та вирішена судом.
Таким чином, поняття «суд, встановлений законом» невід’ємно пов’язане з дотриманням правил юрисдикції, визначених процесуальним законодавством.
Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні ґрунтується на принципах територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Предметна юрисдикція передбачає розмежування компетенції судів залежно від категорії справ, що розглядаються за правилами цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства. Кожен суд уповноважений розглядати виключно ті справи, які віднесені до його компетенції законом.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, у порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, за винятком тих, для яких законом передбачено інший порядок судового розгляду.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського кодексу України господарські суди розглядають спори, що виникають у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності, а також інші справи у випадках, прямо визначених законом, зокрема спори щодо укладення, зміни, розірвання та виконання правочинів у сфері господарської діяльності, за умови відповідного суб’єктного складу сторін.
Отже, визначальними критеріями віднесення справи до господарської юрисдикції є сукупність суб’єктного складу учасників спору та характер спірних правовідносин.
Позов у справі № 572/3061/20 був поданий ОСОБА1 як фізичною особою, при цьому відповідачем також зазначено фізичну особу без визначення її статусу як фізичної особи – підприємця.
Наявність у особи статусу фізичної особи – підприємця сама по собі не означає, що така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах з моменту державної реєстрації.
Предмет спору у справі № 572/3061/20 не був пов’язаний із здійсненням підприємницької діяльності, що було достеменно відомо судді Ведяніній Т.О. За таких обставин відмова у доступі до правосуддя з підстав нібито невідповідності суб’єктного складу спору є грубим порушенням прав особи.
Наведене свідчить про наявність у діях судді Ведяніної Т.О. складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме незаконної відмови в доступі до правосуддя, у тому числі незаконної відмови в розгляді справи по суті, або іншого істотного порушення норм процесуального права, яке унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та призвело до порушення правил юрисдикції.
Щодо порушення правил відводу (самовідводу) (підпункт «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»)
Відповідно до статті 10 Кодексу суддівської етики суддя зобов’язаний здійснювати свої повноваження безсторонньо та неупереджено, а також утримуватися від будь-якої поведінки, дій або висловлювань, які можуть викликати сумнів у рівності сторін під час здійснення правосуддя. Вимога неупередженості означає, що суд, який розглядає справу, має бути суб’єктивно безстороннім, тобто жоден із його членів не повинен мати особистої заінтересованості або сформованого упередженого ставлення до учасників процесу.
Разом з тим, сама наявність у провадженні Вищої ради правосуддя дисциплінарної скарги щодо судді не створює конфлікту інтересів під час розгляду конкретної судової справи, що прямо зазначено у пункті 2 рішення Ради суддів України від 8 червня 2017 року № 34. Водночас той факт, що суддя Ведяніна Т.О. задовольнила відвід, заявлений ОСОБА1, і при цьому вказала на наявність «певної упередженості», свідчить про те, що суддя не зловживала правом на відвід, а застосувала відповідну процедуру у справі № 572/569/21, керуючись саме суб’єктивним чинником – сформованим ставленням до ОСОБА1.
Те, що суддя Ведяніна Т.О. визнала наявність «певної упередженості» щодо ОСОБА1 виключно в межах однієї судової справи, свідчить про невжиття нею заходів, спрямованих на усунення конфлікту інтересів у межах іншого провадження. За наявності такої упередженості та її фактичного визнання суддя не скористалася процесуальними механізмами, передбаченими пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України.
Відчуття упередженості полягає у формуванні суддею особистого ставлення до учасника судового процесу, яке ґрунтується не на об’єктивних критеріях, а на власних симпатіях або антипатіях. Незважаючи на це, суддя Ведяніна Т.О. не врахувала наявність таких факторів під час розгляду справи № 572/3061/20, яка була призначена того ж дня через 30 хвилин після розгляду справи № 572/569/21, а також під час наступних судових засідань і при ухваленні остаточного рішення у цій справі.
З вищевказаного вбачається, що суддя свідомо не використала своє право на самовідвід у справі № 572/3061/20, оскільки саме ця справа мала визначальне значення для ОСОБА1, і саме у її межах суддею з самого початку створювалися процесуальні перешкоди.
Вказана бездіяльність судді свідчить про наявність у її діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме порушення правил щодо відводу (самовідводу).
Щодо безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом (пункт 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»)
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення розгляду справ судом у розумні строки.
Оцінка розумності строків має здійснюватися крізь призму наведених критеріїв з урахуванням конкретних обставин кожної справи. За певних умов навіть тривалий строк розгляду може визнаватися виправданим, якщо він об’єктивно зумовлений індивідуальними чинниками.
У дисциплінарній скарзі Дубовець В.А. зазначає, що затягування розгляду справи № 572/569/21 фактично спричинило затримку у вирішенні справи № 572/3061/20, яка безпосередньо стосується його порушеного права на безперешкодне користування належним йому майном. У зв’язку з цим для встановлення причин тривалого розгляду обох проваджень доцільно оцінювати поведінку судді під час розгляду справ № 572/569/21 та № 572/3061/20 у їх сукупності.
Предмет спору у справі № 572/569/21 є безпосередньо пов’язаним із предметом спору у справі № 572/3061/20, оскільки можливе задоволення позовних вимог щодо скасування рішення державного реєстратора унеможливлює задоволення вимог про усунення перешкод у користуванні майном. Водночас після відмови 4 березня 2021 року у відкритті провадження у справі № 572/569/21 у судді Ведяніної Т.О. були відсутні будь-які об’єктивні перешкоди для подальшого розгляду справи № 572/3061/20.
Про відсутність таких перешкод свідчить інтенсивність розгляду справи № 572/3061/20 на початковому етапі: відкриття провадження 9 грудня 2020 року, закриття підготовчого провадження 18 січня 2021 року, проведення судових засідань 25 лютого та 13 квітня 2021 року. До 13 квітня 2021 року справа розглядалася із середнім інтервалом у 42 календарні дні, що відбувалося в період значної кількості святкових і неробочих днів.
13 квітня 2021 року суддя Ведяніна Т.О. без належних підстав закрила провадження у справі № 572/3061/20, що призвело до суттєвої перерви в її розгляді. Наступне судове засідання відбулося лише через 382 дні – після скасування ухвали про закриття провадження. За сукупності встановлених обставин дії судді щодо припинення та подальшого зупинення провадження у справі свідчать про штучне відтермінування її розгляду за відсутності правових підстав.
Крім того, від дати скасування Верховним Судом ухвали Сарненського районного суду Рівненської області від 13 квітня 2021 року до моменту зупинення провадження суддею минуло ще 413 днів, що очевидно вказує на недотримання процесуальних строків. Як убачається з ухвали від 12 квітня 2024 року, клопотання про зупинення провадження було подано безпосередньо в судовому засіданні, а отже, до цього моменту у судді було достатньо часу для розгляду справи по суті та ухвалення рішення.
Суддя не надала пояснень щодо причин такої тривалості розгляду справи № 572/3061/20, попри те, що їй було відомо про доводи дисциплінарної скарги, в яких наголошувалося про порушенні права скаржника на користування майном, підрив авторитету правосуддя та суспільну довіру до суду. Зупинення провадження 12 квітня 2024 року призвело до завершення розгляду справи лише 21 січня 2025 року, тобто через 285 днів після його зупинення.
Той факт, що за наявності відводу в одній справі суддя не заявила самовідвід в іншій, може свідчити про намір зберегти справу у своєму провадженні з метою контролю строків її розгляду та ухвалення рішення незалежно від результату розгляду пов’язаної справи.
Після задоволення відводу судді Ведяніної Т.О. у справі № 572/569/21 провадження було передано іншому судді, а згодом до Дубровицького районного суду Рівненської області. Інтенсивність розгляду цієї справи в іншому суді свідчить про те, що тривалість її розгляду у провадженні судді Ведяніної Т.О. не відповідала складності спору. Додатково про відсутність реального інтересу позивача у цій справі свідчить подання заяви про залишення позову без розгляду ще до початку розгляду справи по суті.
Згідно зі статтею 210 ЦПК України суд зобов’язаний розпочати розгляд справи по суті у визначені законом строки та завершити його протягом тридцяти днів з дня початку такого розгляду. Фактично ж розгляд справи № 572/3061/20 тривав понад чотири роки, а справи № 572/569/21 майже два роки до відведення судді.
Про свідоме затягування розгляду справи свідчить також безпідставне закриття провадження 13 квітня 2021 року з мотивів непідсудності спору цивільному судочинству. Скаржнику знадобилося понад 436 днів для скасування цієї ухвали та поновлення розгляду справи. Навіть після її скасування Верховним Судом перше засідання було призначене лише через майже чотири місяці.
Окрім порушення строків розгляду справ, мали місце й порушення строків вчинення окремих процесуальних дій. Зокрема, провадження у справі № 572/569/21 було відкрито майже через шість місяців після її розподілу судді, що прямо суперечить вимогам статей 186 та 187 ЦПК України.
Строки розгляду не можуть визнаватися розумними, якщо їх порушення зумовлене неналежною організацією судового процесу, необґрунтованими перервами між засіданнями, безпідставним задоволенням клопотань чи невжиттям заходів для протидії недобросовісній поведінці учасників процесу. Під час дисциплінарного провадження не встановлено фактів, які б свідчили про затягування розгляду справ з боку скаржника або його представника.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що правосуддя має не лише здійснюватися, а й бути очевидним для суспільства. Велика Палата Верховного Суду у своїх рішеннях підкреслювала, що саме в межах дисциплінарного провадження має надаватися оцінка причинам порушення строків розгляду справи з урахуванням усіх об’єктивних та суб’єктивних чинників.
Водночас сам по собі факт порушення строків не є безумовною підставою для дисциплінарної відповідальності судді. Визначальним є встановлення безпідставності такого порушення та невжиття суддею належних заходів для розгляду справи у строки, визначені законом. У сукупності з фактами неналежного інформування учасників процесу ці дії та бездіяльність призвели до надмірної тривалості розгляду справ № 572/569/21 та № 572/3061/20.
Рівень навантаження судді Ведяніної Т.О. однозначно є значним, проте він не більший, ніж навантаження суддів в інших судах України. За даними Ради суддів України (https://rsu.gov.ua/mzs-2020-maps, https://rsu.gov.ua/mzs-2021-maps, https://rsu.gov.ua/mzs-2022-maps, https://rsu.gov.ua/mzs-2023_4-maps, https://rsu.gov.ua/mzs-2024_4-maps).
Надані Сарненським районним судом Рівненської області статистичні данні демонструють, що протягом 2020 – 2021 років, коли справа № 572/3061/20 була розподілена судді Ведяніній Т.О., навантаження у Сарненському районному суді Рівненської області взагалі не перевищувало середніх показників по України. Той факт, що суддя замість розгляду справи вирішила, грубо порушуючи процесуальний закон, закрити провадження у справі призвів до того, що вказана справа повернулася у її провадження в 2022 році, коли навантаження на суд значно збільшилося. Стан навантаження у Сарненському районному суді Рівненської області не зазнав змін і в 2023 – 2024 роках у порівнянні із середніми показниками по України.
Установлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини дають підстави дійти висновку, що тривалість розгляду справи № 572/569/21 була зумовлена не надмірним чи винятковим судовим навантаженням судді, яке б істотно відрізнялося від навантаження суддів інших судів України, а фактично використовувалася як механізм відтермінування розгляду справи № 572/3061/20.
Сукупність установлених обставин свідчить про те, що суддя Ведяніна Т.О. вчиняла усвідомлені дії, спрямовані на затягування розгляду справ № 572/569/21 та № 572/3061/20, усвідомлюючи, що це призведе до сповільнення розгляду справи № 572/3061/20, яка має визначальне значення для скаржника. Наслідком таких дій стало завершення розгляду справи № 572/3061/20 лише 21 січня 2025 року, тобто через 4 роки 2 місяці з дати розподілу справи судді Ведяніної Т.О. – 18 листопада 2020 року.
Настільки тривале затягування не може бути пояснене звичайною суддівською помилкою або наявністю об’єктивних обставин. Зокрема, 9 грудня 2020 року суддя відкрила провадження у справі та під час перевірки позовної заяви дійшла висновку, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Надалі, 18 січня 2021 року, суддя Ведяніна Т.О. закрила підготовче провадження та призначила справу до судового розгляду на 25 лютого 2021 року.
Лише 13 квітня 2021 року суддя дійшла протилежного висновку про непідвідомчість спору цивільному судочинству, що за часом збігається з постановленням іншим суддею Сарненського районного суду Рівненської області ухвали про відмову у відкритті провадження у справі № 572/569/21 за позовом ОСОБА2.
Таким чином, установлені обставини у своїй сукупності підтверджують наявність у діях судді Ведяніної Т.О. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме безпідставного затягування розгляду справ та невжиття суддею належних заходів щодо їх розгляду у строки, визначені законом.
Обґрунтування застосування дисциплінарного стягнення
Частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Необхідність урахування принципу пропорційності під час обрання виду дисциплінарного стягнення відповідає принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України).
Принцип пропорційності є одним із елементів верховенства права, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Для того, щоб втручання було виправданим, воно має бути «встановленим законом», переслідувати одну або більше легітимних цілей та бути «необхідним в демократичному суспільстві», тобто пропорційним переслідуваній меті.
Відповідно до принципу індивідуального підходу в кожному випадку необхідно вирішувати питання пропорційності з урахуванням обставин справи, оскільки в одному випадку обмеження є пропорційним, а в іншому те саме обмеження пропорційним не вважатиметься.
Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 32/2004 Ведяніну Т.О. призначено на посаду судді Рокитнівського районного суду Рівненської області строком на п’ять років. Указом Президента України від 26 серпня 2005 року № 1210/2005 суддю Ведяніну Т.О. переведено з Рокитнівського районного суду Рівненської області до Сарненського районного суду Рівненської області в межах п’ятирічного строку. Постановою Верховної Ради України від 4 березня 2010 року № 1943-VI Ведяніну Т.О. обрано на посаду судді безстроково.
Під час дисциплінарного провадження врахована характеристика, яка надана Сарненським районним судом Рівненської області та загальний стаж роботи Ведяніної Т.О. на посаді судді. Вказане характеризує Ведяніну Т.О., як сумлінну суддю, яка має значний досвід роботи та обізнана з вимогами процесуального закону.
Згідно з оприлюдненими на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя відомостями суддя Сарненського районного суду Рівненської області Ведяніна Т.О. до дисциплінарної відповідальності не притягалася.
Враховуючи встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини, позитивну характеристику судді Сарненського районного суду Рівненської області, зважаючи на відсутність відомостей щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності, Друга Дисциплінарна палати Вищої ради правосуддя вважає, що застосування до судді Ведяніної Т.О. дисциплінарного стягнення у виді попередження є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку, передбаченого підпунктами «а» та «д» пункту 1 частини першої та частини другої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», і відповідає статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
вирішила:
притягнути суддю Сарненського районного суду Рівненської області Ведяніну Тетяну Олександрівну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Олексій МЕЛЬНИК
