Акт ВРП

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., заслухавши дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Пилипенка С.М., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарними скаргами Шмигори Володимира Васильовича стосовно судді Вінницького міського суду Вінницької області Антонюка Василя Васильовича,

встановила:

1. До Вищої ради правосуддя 7 липня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга Шмигори В.В. на дії судді Вінницького міського суду Вінницької області Антонюка В.В. під час здійснення правосуддя у цивільній справі № 127/14079/25.

15 липня 2025 року до Вищої ради правосуддя з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшла аналогічна за змістом дисциплінарна скарга Шмигори В.В. на дії судді Вінницького міського суду Вінницької області Антонюка В.В. під час здійснення правосуддя у справі № 127/14079/25.

Дисциплінарні скарги обґрунтовані тим, що суддя Антонюк В.В. порушив вимоги статті 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), оскільки ухвалив рішення до спливу 15-денного строку для подання відзиву на позовну заяву.

Скаржник повідомив, що суддя Антонюк В.В. 22 травня 2025 року постановив ухвалу про відкриття провадження у справі № 127/14079/25 та надав відповідачам 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву з дня отримання такої ухвали. Зазначену ухвалу суду відповідачі отримали 30 травня 2025 року засобами поштового зв’язку.

Однак, 4 червня 2025 року, не дотримавшись установленого строку для подання відзиву на позовну заяву, суддя ухвалив рішення у справі.

На думку скаржника, такі дії судді позбавили відповідача можливості реалізувати своє право на захист, що є порушенням принципу змагальності сторін та права на справедливий суд.

Шмигора В.В. вважав, що у діях судді Антонюка В.В. наявні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «г», «ґ» пункту 1, пунктами 2, 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З огляду на викладені обставини, скаржник просив притягнути суддю Антонюка В.В. до дисциплінарної відповідальності.

2. Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 серпня 2025 року № 1700/2дп/15-25 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Вінницького міського суду Вінницької області Антонюка В.В., оскільки у його поведінці можуть вбачатися ознаки складу дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а» та «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок недбалості незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду; умисне або внаслідок недбалості порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості).

3. Дисциплінарній інспектор Вищої ради правосуддя Пилипенко С.М. своєчасно й у належний спосіб повідомляв суддю Вінницького міського суду Вінницької області Антонюка В.В. та скаржника Шмигору В.В. – про дати та час засідань шляхом надіслання письмових повідомлень засобами електронного поштового зв’язку та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя. Крім того, у зв’язку із введенням в Україні правового режиму воєнного стану, з метою забезпечення реалізації прав судді та скаржника, визначених пунктом 13.22 Регламенту Вищої ради правосуддя, судді та скаржнику запропоновано взяти участь у засіданнях в режимі відеоконференції.

На засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 17 грудня 2025 року, суддя Вінницького міського суду Вінницької області Антонюк В.В. не з’явився, надіслав заяву з проханням проводити розгляд дисциплінарної справи за його відсутності у зв’язку зі службовою зайнятістю.

Скаржник Шмигора В.В. у засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя не прибув.

Відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

5. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши пропозицію дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Пилипенка С.М., пропозицію члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій О.В., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, відхилила пропозицію дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Пилипенка С.М. та дійшла висновку про відсутність підстав для притягнення судді Вінницького міського суду Вінницької області Антонюка В.В. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

Відомості, установлені під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи

Антонюк Василь Васильович Указом Президента України від 22 червня 2009 року № 465/2009 призначений на посаду судді Ізяславського районного суду Хмельницької області строком на п’ять років. Указом Президента України від 2 квітня 2011 року № 345/2011 переведений на посаду судді Староміського районного суду міста Вінниці. Указом Президента України від 21 вересня 2012 року № 558/2012 переведений на посаду судді Вінницького міського суду Вінницької області. Указом Президента України від 12 червня 2017 року № 157/2017 призначений на посаду судді Вінницького міського суду Вінницької області.

Згідно з характеристикою, наданою головою Вінницького міського суду Вінницької області, суддя Антонюк В.В. з вересня 2012 року здійснює правосуддя у Вінницькому міському суді Вінницької області. З 2012 року до 2023 року Антонюк В.В. систематично проходив підготовку для підтримання кваліфікації судді. Суддя Антонюк В.В. має високий рівень знань у сфері права, постійно слідкує за змінами у законодавстві. Систематично працює над підвищенням свого рівня. У роботі не допускає зволікань і порушень чинного законодавства. Суворо дотримується і виконує вимоги законодавства, що регулює діяльність суддівського корпусу. Заслужено користується повагою та авторитетом серед колег, ввічливий та толерантний.

До дисциплінарної відповідальності не притягувався.

1. 7 травня 2025 року Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» звернулось до Вінницького міського суду Вінницької області із позовом до ОСОБА1, ОСОБА2 та ОСОБА3 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 35 813,81 грн.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями справа розподілена для розгляду судді Антонюку В.В.

Суддя Антонюк В.В. ухвалою від 22 травня 2025 року відкрив провадження у справі та запропонував відповідачам подати протягом п’ятнадцяти днів із дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі письмовий відзив проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються.

22 травня 2025 року копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з копіями позовної заяви та доданими до неї документами надіслані відповідачам – ОСОБА1, ОСОБА2 та ОСОБА3.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з копіями позовної заяви та доданими до неї документами отримані відповідачами 29 травня 2025 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення.

Вінницький міський суд Вінницької області рішенням від 4 червня 2025 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/127851776) задовольнив позов Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА1, ОСОБА2 та ОСОБА3 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії.

2. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА1 оскаржила його у апеляційному порядку.

Інші відповідачі у справі (ОСОБА2 та ОСОБА3) не скористалися своїм правом на апеляційне оскарження рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 4 червня 2025 року.

Вінницький апеляційний суд ухвалою від 17 липня 2025 року повернув апеляційну скаргу. Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА1 оскаржила її у касаційному порядку.

Верховний Суд ухвалою від 28 серпня 2025 року відкрив касаційне провадження, а ухвалою від 11 вересня 2025 року призначив до розгляду в складі колегії з п’яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Зміст наданих пояснень судді

1. 11 липня 2025 року на адресу електронної пошти Вищої ради правосуддя надійшли пояснення судді Антонюка В.В. (16 липня 2025 року надійшов оригінал пояснень).

Суддя Антонюк В.В. підтвердив, що у його провадженні перебувала цивільна справа за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА1, ОСОБА2 та ОСОБА3 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії.

Ухвалою від 22 травня 2025 року суддя Антонюк В.В. прийняв справу до свого провадження. Запропонував відповідачам подати протягом 15 днів із дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі письмовий відзив проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються.

Цього ж дня, 22 травня 2025 року на адреси відповідачів направлено копію ухвали від 22 травня 2025 року, та копію позовної заяви з додатками для відома, які вони отримали 29 травня 2025 року, що підтверджується наявними в матеріалах цивільної справи № 127/14079/25 рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

4 червня 2025 року суддя ухвалив рішення у справі, яке 4 червня 2025 року направлене усім сторонам у справі. Зазначене рішення жодною із сторін не оскаржувалось в апеляційному порядку.

2. У письмових поясненнях суддя Вінницького міського суду Вінницької області Антонюк В.В. визнав, що рішення ухвалив до закінчення строку на подання відзиву, однак це зумовлено великою кількістю справ, які щоденно надходили до Вінницького міського суду Вінницької області для розгляду по суті, а саме: у період з 1 травня 2025 року до 10 липня 2025 року у його провадження надійшло: 197 цивільних справ, з яких розглянуто 171 справ; залишок нерозглянутих цивільних справ 128 та 30 справ про адміністративні правопорушення, з яких 27 справ розглянуто; залишок нерозглянутих справ про адміністративні правопорушення – 10. Усього за зазначений період надійшло 227 справ. Залишок нерозглянутих справ та матеріалів за вказаний вище період становить 139 справ, що зумовлено задоволенням клопотань сторін про відкладення розгляду справи, зайнятістю судді в колегіальному розгляді кримінальних проваджень, призначенням у справах судових експертиз, необхідністю виклику свідків та експертів.

Крім того, суддя Антонюк В.В. зазначив, що він розглядає категорію справ про госпіталізацію осіб в примусовому порядку без їх згоди, які розглядаються протягом доби з дня надходження до суду, що також потребує значного часу для підготовки до судового розгляду.

Також, у зв’язку із ситуацією, яка склалась через тривалі повітряні тривоги та неодноразові повідомлення про замінування приміщення суду, призначені до слухання справи знімалися з розгляду та призначались на інші дні з урахуванням усіх особливостей організації роботи судді, що також вплинуло на ухвалення рішення до отримання відзиву, який так і не був надісланий відповідачем до суду.

3. Суддя Антонюк В.В. також повідомив, що жодного умислу порушувати статтю 178 ЦПК України при розгляді цієї справи, порочити звання судді, більше того, підривати авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, недотримуватись інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, у нього не було. Запевнив, що викладені у скарзі обставини є прикрою помилкою, а не умисними діями.

Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

1. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Однією із основних засад (принципами) цивільного судочинства є змагальність сторін (пункт 4 частини третьої статті 2 ЦПК України).

У статті 12 ЦПК України визначається зміст принципу змагальності сторін. Цією статтею передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Сторони користуються рівними процесуальними правами (частина перша статті 49 ЦПК України).

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга статті 174 ЦПК України).

Згідно з частиною першою та сьомою статті 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи – отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відзив подається протягом п’ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (частина перша статті 278 ЦПК України).

2. Як вже зазначалося вище, Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, суддя Вінницького міського суду Вінницької області Антонюк В.В. ухвалою від 22 травня 2025 року відкрив провадження у цивільній справі № 127/14079/25 та призначив її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Крім того, ухвалою запропоновано відповідачам подати протягом п’ятнадцяти днів із дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі письмовий відзив проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються.

22 травня 2025 року копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з копіями позовної заяви та доданими до неї документами надіслані відповідачам – ОСОБА1, ОСОБА2 та ОСОБА3.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з копіями позовної заяви та доданими до неї документами отримані відповідачами 29 травня 2025 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя звертає увагу, що саме з 29 травня 2025 року розпочав обчислення процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву, що був встановлений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області у цивільній справі № 127/14079/25 від 22 травня 2025 року.

Незважаючи на те, що строк для подання відзиву на позовну заяву у відповідачів спливав 13 червня 2025 року, суддя Вінницького міського суду Вінницької області Антонюк В.В. 4 червня 2025 року ухвалив рішення у цивільній справі № 127/14079/25, яким позовні вимоги Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА1, ОСОБА2 та ОСОБА3 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії задовольнив.

Таким чином, наведені обставини дають підстави Другій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя для висновку, що відповідачі у цивільній справі № 127/14079/25, у тому числі скаржник ОСОБА3, не змогли в повній мірі скористатися своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву внаслідок ухвалення суддею Антонюком В.В. рішення суду до спливу строку, встановленого законом на подання відзиву.

Строк між отриманням копії ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 22 травня 2025 року разом з матеріалами позовної заяви (29 травня 2025 року) та ухваленням рішення суду (4 червня 2025 року) становить 6 календарних днів, що є значно меншим, аніж той строк, який встановлений статтями 178, 278 ЦПК України та ухвалою суду від 22 травня 2025 року для подання відзиву.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що відповідач має невід’ємне процесуальне право на подання відзиву на позовну заяву протягом строку, встановленого ухвалою суду про відкриття провадження, що є важливою гарантією захисту відповідача від пред’явленого позову.

3. Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Антонюк В.В. у письмових поясненнях визнав, що рішення у цивільній справі № 127/14079/25 ухвалив до закінчення строку на подання відзиву, однак наголосив, що це зумовлено великою кількістю справ, які щоденно надходили до Вінницького міського суду Вінницької області для розгляду по суті.

У період з 1 травня 2025 року до 10 липня 2025 року у провадження судді Антонюка В.В. надійшло: 197 цивільних справ, з яких розглянуто 171 справ; залишок нерозглянутих цивільних справ 128 та 30 справ про адміністративні правопорушення, з яких 27 справ розглянуто; залишок нерозглянутих справ про адміністративні правопорушення – 10. Усього за зазначений період надійшло 227 справ. Залишок нерозглянутих справ та матеріалів за вказаний вище період становить 139 справ, що зумовлено задоволенням клопотань сторін про відкладення розгляду справи, зайнятістю судді в колегіальному розгляді кримінальних проваджень, призначенням у справах судових експертиз, необхідністю виклику свідків та експертів.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, з огляду на письмові пояснення судді Вінницького міського суду Вінницької області Антонюка В.В., вважає за потрібне додатково зазначити таке.

З інформації, що наявна на офіційному веб-сайті Ради суддів України, встановлено, що у І півріччі 2025 року (https://rsu.gov.ua/mzs-2025_2-maps) до Вінницького міського суду Вінницької області надійшло 21 528 справ та матеріалів; час на розгляд за нормативами – 58 943 год.

Наведені статистичні дані дійсно підтверджують доводи судді про високий рівень навантаження у суді.

Вінницький міський суд Вінницької області обіймає перше місце за рівнем навантаження серед місцевих загальних судів у Вінницькій області та 4 місце за рівнем навантаження серед усіх місцевих загальних суддів.

Вища рада правосуддя рішенням від 24 листопада 2020 року № 3237/0/15-20 рекомендувала Державній судовій адміністрації України та Раді суддів України застосовувати показники середньої тривалості розгляду судових справ під час ухвалення рішень та здійснення заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів. Зокрема, відповідно до вказаних показників час, необхідний для розгляду місцевими загальними судами судових справ становить у середньому: кримінальні провадження – 547 хв, досудового розслідування (слідчі судді) – 91 хв, адміністративного судочинства – 379 хв., цивільного судочинства – 287 хв, адміністративні правопорушення – 130 хв, окремі процесуальні питання – 99 хв.

Наведені статистичні дані дійсно підтверджують висновки про високий рівень навантаження у Вінницькому міському суді Вінницької області.

4. Як вже зазначалося вище, ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 серпня 2025 року № 1700/2дп/15-25 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Вінницького міського суду Вінницької області Антонюка В.В., оскільки у його поведінці можуть вбачатися ознаки складу дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а» та «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 лютого 2025 року в справі № 990SCGC/25/24 (провадження № 11-263сап24) зазначено, що норми підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII визначають три самостійних склади дисциплінарного проступку: 1) істотне порушення суддею норм процесуального права, наслідком якого є незаконна відмова в доступі до правосуддя; 2) істотне порушення суддею норм процесуального права, наслідком якого є унеможливлення реалізації учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; 3) істотне порушення суддею норм процесуального права, наслідком якого є порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.

Поняття «істотне порушення норм процесуального права» для кваліфікації дисциплінарного правопорушення є оціночним та не має формально визначених у законі ознак для його відмежування від інших (неістотних) порушень. Таке порушення повинне стосуватися тих вимог процесуального закону, які є вагомими для забезпечення правосуддя і які не викликають складності у їх застосуванні, тобто його синонімом є грубе порушення.

У постанові від 30 січня 2020 року Велика Палата Верховного Суду зазначила на необхідність встановлення наявності причинно-наслідкового зв’язку між порушенням норм процесуального права та наслідками діянь судді як необхідної умови кваліфікації дій судді за підпунктом «а»: «… відповідно до наведеної вище норми підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII для кваліфікації проступку, за який суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, необхідно, щоб порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків. Тобто передбачений законодавцем дисциплінарний проступок (підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII) має пряму вказівку на фактичне настання певного наслідку, який повинен бути встановленим при притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (при застосуванні вказаної норми). Наслідки вчинення певних дій у кожному конкретному випадку мають бути встановлені і поставлені у вину суб’єктові дисциплінарного правопорушення, якщо між його діянням і наслідками існує причиновий зв’язок».

Отже, виходячи з формулювання норми підпункту «а», слід вважати істотними (для цілей встановлення наявності в діях судді складу передбаченого цим пунктом дисциплінарного проступку) порушення норм процесуального права, що призвели до наслідків у вигляді унеможливлення реалізації учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.

Таким чином, аналіз наведених норм з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду свідчить, що умовами для настання дисциплінарної відповідальності за підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є: 1) істотне порушення суддею норм процесуального права під час здійснення правосуддя; 2) неможливість реалізації учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; 3) причинно-наслідковий зв’язок між істотним порушенням суддею норм процесуального права під час здійснення правосуддя та неможливістю реалізації учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Передбачений законодавцем дисциплінарний проступок (підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») містить пряму вказівку на фактичне настання певного наслідку, який повинен бути встановленим при притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (при застосуванні вказаної норми).

Наслідки вчинення певних дій у кожному конкретному випадку мають бути встановлені та поставлені у вину суб’єктові дисциплінарного правопорушення, якщо між його діянням і наслідками існує причинний зв’язок. Такий зв’язок має бути прямим, неминучим та самостійно зумовленим порушенням норм процесуального права. Своєю чергою, відсутність визначення конкретних прав та обов’язків, реалізація яких була унеможливлена діями судді, має визнаватись свідченням відсутності ознак такого дисциплінарного проступку.

Отже, з огляду на формулювання норми підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає істотними (для цілей встановлення наявності в діях судді складу передбаченого цим пунктом дисциплінарного проступку) порушення норм процесуального права, що призвели до наслідків у вигляді унеможливлення реалізації учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Необхідно взяти до уваги, що допущені суддею процесуальні порушення мають унеможливлювати реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Застосовуючи ці принципи до обставин дисциплінарної справи, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує, що допущені суддею порушення лише обмежили право відповідачів ознайомитися зі змістом позовної заяви та доданих до неї доказів, заперечити проти позовних вимог, однак, не унеможливили реалізацію цього права.

У відповідачів зберігалася можливість подати відзив на позовну заяву, однак, суддя Вінницького міського суду Вінницької області Антонюк В.В. своїми діями обмежив час для ознайомлення зі змістом позовної заяви та доданими до неї документами, а також час для підготовки відзиву на позовну заяву, що за своїм змістом є порушенням засад рівності учасників судового процесу перед законом та змагальності сторін.

За таких обставин, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що відсутня така обов’язкова ознака складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», як наслідки у вигляді унеможливлення реалізації учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, що виключає можливість притягнення судді до відповідальності за цієї підставою.

5. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за потрібне зазначити, що однією з ознак суб’єктивної сторони дисциплінарного проступку є вина судді.

Юридичною підставою кваліфікації діяння є його склад. Наслідки вчинення певних дій у кожному конкретному випадку мають бути встановлені і поставлені у вину суб’єктові дисциплінарного правопорушення, якщо між його діянням і наслідками існує причинний зв’язок. Настання описаних у законі наслідків є свідченням того, що вони виконують роль обставин, які надають проступку кваліфікованого виду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 11-638сап19).

За відсутності вини притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є явно непропорційним та таким, що суперечить принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України) та гарантіям права на повагу до приватного життя (стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

У пункті 5 Резолюції Європейської асоціації суддів стосовно ситуації в Україні у сфері дисциплінарної відповідальності суддів (Тронхейм, 27 вересня 2007 року) зазначено, що відповідна дисциплінарна справа щодо судді може бути відкрита тільки у випадках, коли мала місце не гідна звання судді поведінка і її наслідки є такими серйозними і жахливими, що потребують накладання дисциплінарних стягнень.

Щоб виправдати дисциплінарне провадження, порушення має бути серйозним та кричущим. Основою для розслідування не може бути просте недотримання професійних стандартів, викладених у правилах поведінки (пункт 60 Висновку № 3 (2002)).

З аналізу інформації, отриманої під час дисциплінарного провадження, зокрема і пояснень судді Вінницького міського суду Вінницької області Антонюка В.В., вбачається, що дійсно суддя Антонюк В.В. не в повній мірі забезпечив реалізацію права ОСОБА3 на подання відзиву на позовну заяву.

Проте Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя приймає пояснення судді Антонюка В.В., якими він обґрунтовує свої дії при вирішенні цивільної справи № 127/14079/25.

6. Відповідно до частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави. Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

З огляду на викладене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в дисциплінарній справі відсутні докази наявності умислу або грубої недбалості в діях судді Вінницького міського суду Вінницької області Антонюк В.В. на вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на закріплені в законі особливості статусу Вищої ради правосуддя як колегіального, незалежного конституційного органу державної влади та суддівського врядування, а також на ті завдання, які покладено на нього в силу такого статусу, обрання виду і характеру стягнення за результатами дисциплінарного провадження щодо судді, в тому числі вирішення питання щодо його пропорційності, належить до виключної компетенції цього органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 11-638сап19).

Згідно із частинами другою, шостою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

Якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється (частина шоста статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

З огляду на викладені обставини, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що у притягненні судді Вінницького міського суду Вінницької області Антонюка В.В. слід відмовити, а дисциплінарне провадження припинити.

На підставі наведеного, керуючись статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

відмовити у притягненні судді Вінницького міського суду Вінницької області Антонюка Василя Васильовича до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне провадження стосовно судді Вінницького міського суду Вінницької області Антонюка Василя Васильовича припинити.

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Члени Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя