Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Ковальчук Аліна Валеріївна, здійснивши попередню перевірку скарг Езерського Леоніда Борисовича стосовно судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярової Марини Миколаївни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 15 грудня 2025 року за вхідним № Е-6191/0/7-25 та 23 грудня 2025 року за вхідним № Е-6191/1/7-25 надійшли дисциплінарні скарги Езерського Л.Б. стосовно судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярової М.М.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 15 грудня 2025 року скаргу вх. № Е-6191/0/7-25 передано дисциплінарному інспектору Ковальчук А.В. для проведення попередньої перевірки.
Протоколом передачі справи раніше визначеному дисциплінарному інспектору від 23 грудня 2025 року скарга № Е-6191/1/7-25 передана дисциплінарному інспектору Ковальчук А.В. (підстави передачі – об’єднано в одне провадження).
Згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя–доповідач): вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 44 цього Закону, – залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику.
Під час попередньої перевірки встановлено, що дисциплінарні скарги Езерського Л.Б. містить виражені у непристойній формі висловлювання, що принижують честь і гідність осіб.
Також скаржник, за відсутності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, фактично висловлює твердження про корумпованість суду.
Відповідно до статті 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року в справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зазначено, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє.
Конституційний Суд України наголошує, що людську гідність необхідно трактувати як право, гарантоване статтею 28 Конституції України, і як конституційну цінність, яка наповнює сенсом людське буття, є фундаментом для усіх інших конституційних прав, мірилом визначення їх сутності та критерієм допустимості можливих обмежень таких прав. Наведене опосередковано підтверджується унікальним значенням людської гідності в Конституції України, за якою, зокрема, людина її життя і здоров’я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3); усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (стаття 21); кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (частина перша статті 68).
Частиною першою статті 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
До набрання законної сили вироку суду, яким встановлено факт вчинення злочину, використання таких висловлювань є недопустимими у офіційних зверненнях до органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та є приниженням честі і гідності судді (суду).
Пунктом 4 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона містить виражені у непристойній формі висловлювання або висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи.
З огляду на викладене дисциплінарні скарги Езерського Л.Б. слід залишити без розгляду та повернути скаржнику.
При розгляді питання про наявність підстав для повернення дисциплінарної скарги не оцінюються достовірність відомостей про ознаки дисциплінарного проступку у поведінці судді, докази його вчинення (частина третя статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Водночас скаржнику варто роз’яснити, що залишення скарг без розгляду не позбавляє його права на повторне звернення до Вищої ради правосуддя зі скаргою, яка відповідає вимогам, встановленим статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та не містить висловлювань, що принижують честь та гідність будь-якої особи.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 43, 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 107, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
ухвалила:
дисциплінарні скарги Езерського Леоніда Борисовича стосовно судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярової Марини Миколаївни залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Дисциплінарний інспектор
Вищої ради правосуддя
