Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя-доповідач Кабанець Олексій Олексійович, здійснивши попередню перевірку дисциплінарної скарги Бохняка Мирона Степановича, поданої стосовно судді Сихівського районного суду міста Львова Чорної Софії Зіновіївни,
установив:
1. Історія справи
1.1. До Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) за вх. № Б‑6425/0/7‑25 надійшла скарга Бохняка М.С. стосовно судді Сихівського районного суду міста Львова Чорної С.З.
1.2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 30.12.2025, у порядку ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», для проведення попередньої перевірки цієї дисциплінарної скарги визначено дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя-доповідача Кабанця О.О.
2. Право
2.1. Згідно із пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону, за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4, 5 ч. 1 ст. 44 цього Закону, – залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику.
(Зокрема, п. 4 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона містить виражені у непристойній формі висловлювання або висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи).
2.2. Відповідно до п. 13.9 Регламенту Вищої ради правосуддя, доповідач постановляє ухвалу про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги із підстав, передбачених пунктами 1, 4, 5 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», копія якої надсилається скаржнику.
3. Установлені обставини та висновки за результатами проведення попередньої перевірки
3.1. Під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги установлено, що Бохняк М.С. порушив принцип презумпції невинуватості, закріплений у ст. 62 Конституції України, оскільки за відсутності обвинувального вироку суду ствердив про вчинення суддею Чорною С.З., працівниками правоохоронних органів низки кримінальних правопорушень, зокрема, передбачених ст. 127 КК (Катування), ст. 364 КК (Зловживання владою або службовим становищем), ст. 366 КК (Службове підроблення) та вдався до образливих і непристойних висловлювань, що принижують людську честь і гідність.
Конституційний Суд України у рішенні від 22.05.2018 № 5-р/2018 наголошує, що людську гідність необхідно трактувати як право, гарантоване ст. 28 Конституції України, і як конституційну цінність, яка наповнює сенсом людське буття, є фундаментом для усіх інших конституційних прав, мірилом визначення їх сутності та критерієм допустимості можливих обмежень таких прав. Наведене опосередковано підтверджується унікальним значенням людської гідності в Конституції України, за якою, зокрема, людина її життя і здоров’я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3); усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (стаття 21); кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (частина перша статті 68).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зазначено, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє.
Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України, передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Водночас, Бохняк М.С. у скарзі зазначає, що
«…підробку кримінального провадження вчинили слідчі після зустрічі 12.11.2016 ОСОБА1 (дяді ОСОБА2) з керівниками Львівської обласної прокуратури і ГУ НП у Львівській області для очевидного вручення хабара …»,
«…в Акті слідчий і прокурор довели власну підлість висновком …»,
«…суддя Чорна С.З. в порушення присяги, Бангалорських принципів і Конституції України об’єдналась з прокурором в приховуванні місця групового вбивства ОСОБА3 і захисті співучасників вбивства від кримінальної відповідальності…»,
«…суддя Чорна С.З. з початку розгляду справи 2023 слухняно виконує вказівки прокурора і захищає вбивцю ОСОБА4 відмовою аналізувати справу 466/3205/17…»,
«…суддя прийняла до розгляду завідомо абсурдний Акт від 04.04.2019 який як і Цивільний позов потерпілих батьків ОСОБА3 теж був поданий до Шевченківського районного суду м. Львова однак за корумпованою логікою судді, Акт де слідчий злочинно не вказав розміру матеріальної і моральної шкоди яку ОСОБА4 має відшкодувати батькам…»,
«…розгляд наступної моєї заяви від 13.10.2025 про відвід процесуального прокурора Петльованого Д. за виконання невластивих функцій адвоката вбивць (ОСОБА2 і ОСОБА4) ОСОБА3, за приховування місця злочину, за правову кваліфікацію не відповідній злочину, за невиконання рішень судів з’ясувати обставини і коло осіб причетних до вбивства…»,
«…позбавлення мене цивільного позову в судовому засіданні 24.10.2025 суддя вчинила до мене моральне і фізичне катування з очевидним наміром позбавити мене життя чи хоча б усунути від участі в наступних засіданнях.
Беззаконня з проявами зневаги, приниження яке суддя вчиняє в кожному судовому засідання має ознаки психологічних методів спецслужб заборонених до застосовувати до цивільних людей має мету вивести мене з психологічної рівноваги, викликати нервовий зрив для погіршення здоров’я чи навіть смерті.
Негативним ставленням і психологічними тиском суддя Чорної С.З хоче повторити участь передчасної смерті від ІНФОРМАЦІЯ1 в 66 років ____ моєї дружини ОСОБА3 яка намагалась в судах довести правду вбивства сина за участі ОСОБА2, ОСОБА4 і ОСОБА5 але вмерла з брехні обвинувального акту корумпованого прокурора який захистив вбивць і ОСОБА4 легшим злочином ст. 121 ч.2 КПК України з видуманим ударом, місцем злочину зі слів вбивць, де причина смерті сина заперечена висновкам судових експертів №937/16,і №60/17.
Загроза моєму здоров’ю і життю від свавілля і катування судді реально велика з того як після кожного судового засідання під головуванням Чорної С.З. в мене погіршується стан здоров’я і вимушує звертаюсь до сімейного лікаря яка за обстеженням виписує лікарства якими поки, що мені вдається підтримувати працездатність для написання заяв.
Описане порушення моїх прав потерпілого, погрози, свавілля, моральне катування з ознаками замаху на моє життя суддею Чорною С.З з одночасним порушенням суддівської етики, Бангалорських принципів поведінки судді, норм кримінального законодавства та очевидне невизнання Конституції України під час триваючої війни з Росією з ознаками ст.109,364,366,367,КПК України утвердили абсолютну недовіру до судді Чорної С 3. …».
Дисциплінарний інспектор-доповідач наголошує, що реалізація особами своїх прав, має здійснюватися, зокрема, із дотриманням принципу добросовісності, як одного з основних загальноправових принципів. Інакше недобросовісне здійснення однією особою її прав, здатне призвести до порушення прав інших осіб – «sic utere tuo ut alienum non laedas» (лат. «користуйся своїм правом так, щоб не зашкодити іншому»).
3.2. Із огляду на викладене, дисциплінарна скарга Бохняка М.С. підлягає залишенню без розгляду та поверненню скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Керуючись статтями 42-44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», п. 13.9 Регламенту Вищої ради правосуддя, дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя-доповідач,
ухвалив:
дисциплінарну скаргу Бохняка М.С. стосовно судді Сихівського районного суду міста Львова Чорної С.З., яка зареєстрована за вх. № Б‑6425/0/7‑25, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», – залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Копію цієї ухвали надіслати скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Дисциплінарний інспектор
Вищої ради правосуддя
