Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Кабанець Олексій Олексійович, здійснивши попередню перевірку дисциплінарної скарги Дорофєєвої Тетяни Петрівни, поданої стосовно суддів Одеського апеляційного суду Копіци Олега Володимировича, Котелевського Руслана Івановича, та стосовно судді Луганського апеляційного суду Кострицького Віталія Володимировича (відрядженого до Одеського апеляційного суду),
установив:
1. Історія справи
1.1. До Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) за вх. № Д‑6420/0/7‑25 надійшла скарга Дорофєєвої Т.П. стосовно суддів Одеського апеляційного суду Копіци О.В., Котелевського Р.І., та судді Луганського апеляційного суду Кострицького В.В. (відрядженого до Одеського апеляційного суду),
1.2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 30.12.2025, у порядку ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», для проведення попередньої перевірки цієї дисциплінарної скарги визначено дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя-доповідача Кабанця О.О.
2. Право
2.1. Згідно із пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя-доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону, за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4, 5 ч. 1 ст. 44 цього Закону, – залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику.
(Зокрема, пунктами 1, 4 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона подана із порушенням порядку, визначеного Законом України «Про судоустрій і статус суддів, та якщо вона містить виражені у непристойній формі висловлювання або висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи).
2.2. Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, цим Законом та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
2.3. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі – Закон), єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова (також указане закріплено у ст. 10 Конституції України). Кожен громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою (ст. 6 Закону).
Положеннями ч. 6 ст. 13 цього Закону передбачено, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.1999 у справі № 10-рп/99 визначено, що українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч. 5 ст. 10 Конституції України).
Із огляду на зазначене, дисциплінарна скарга має бути викладена державною (українською) мовою. Скарга складена іншою мовою, аніж державна, не відповідає положенням Конституції України та Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
2.4. У ч. 2 ст. 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості: 1) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку; 2) прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу; 3) конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді; 4) посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.
Із огляду на викладене, дисциплінарна скарга, у якій не зазначено чітко визначеної законом інформації, а саме: імені та по батькові судді, стосовно якого подано скаргу, уважається поданою із порушенням порядку, визначеного законом.
2.5. Відповідно до п. 13.9 Регламенту ВРП, із підстав, передбачених пунктами 1, 4, 5 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», доповідач постановляє ухвалу про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, копія якої надсилається скаржнику.
3. Установлені обставини та висновки за результатами проведення попередньої перевірки
3.1. Під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги Дорофєєвої Т.П. установлено, що вона частково викладена російською мовою, що є суттєвим недоліком, який унеможливлює сприйняття та розуміння її змісту, а також містить висловлювання, які принижують людську честь і гідність.
Конституційний Суд України у рішенні від 22.05.2018 № 5-р/2018 наголошує, що людську гідність необхідно трактувати як право, гарантоване ст. 28 Конституції України, і як конституційну цінність, яка наповнює сенсом людське буття, є фундаментом для усіх інших конституційних прав, мірилом визначення їх сутності та критерієм допустимості можливих обмежень таких прав. Наведене опосередковано підтверджується унікальним значенням людської гідності в Конституції України, за якою, зокрема, людина її життя і здоров’я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3); усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (стаття 21); кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (частина перша статті 68).
Дисциплінарний інспектор наголошує, що реалізація особами своїх прав, має здійснюватися, зокрема, із дотриманням принципу добросовісності, як одного з основних загальноправових принципів. Інакше недобросовісне здійснення однією особою її прав, здатне призвести до порушення прав інших осіб – «sic utere tuo ut alienum non laedas» (лат. «користуйся своїм правом так, щоб не зашкодити іншому»).
3.2. Разом із цим, ще одним істотним недоліком поданої дисциплінарної скарги є те, що скаржниця належним чином не зазначила прізвище, ім’я та по батькові одного із суддів, щодо якого порушуються питання в тексті скарги.
Водночас, у відкритих джерелах відсутня інформація, яка б підтверджувала факт здійснення правосуддя суддею Стояновою/Стояновим Л.І. в Одеському апеляційному суді. Наведене унеможливлює встановлення факту наявності у діях конкретного судді ознак дисциплінарного проступку.
3.3. Отже, дисциплінарна скарга Дорофєєвої Т.П. подана із порушенням порядку, визначеного Законом України «Про судоустрій і статус суддів», а тому підлягає залишенню без розгляду та поверненню скаржниці на підставі пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст. 10 Конституції України, статтями 42-44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 1, 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», п. 13.9 Регламенту Вищої ради правосуддя, дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя-доповідач,
ухвалив:
дисциплінарну скаргу Дорофєєвої Т.П. стосовно суддів Одеського апеляційного суду Копіци О.В., Котелевського Р.І. та судді стосовно Луганського апеляційного суду Кострицького В.В. (відрядженого до Одеського апеляційного суду), яка зареєстрована за вх. № Д‑6420/0/7‑25, на підставі пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», – залишити без розгляду та повернути скаржниці.
Копію цієї ухвали надіслати скаржниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Дисциплінарний інспектор
Вищої ради правосуддя
