Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скарги адвоката Гороха Олексія Петровича та судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка Ігоря Олександровича на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 квітня 2025 року № 897/3дп/15-25 про притягнення судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка Ігоря Олександровича до дисциплінарної відповідальності,

 

встановила:

 

1 Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя (далі – також Дисциплінарна палата) рішенням від 30 квітня 2025 року № 897/3дп/15-25 притягла суддю Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. до дисциплінарної відповідальності та застосувала до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

9 травня 2025 року представник судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. – адвокат Горох О.П., звернувся до Вищої ради правосуддя зі скаргою (вх. № Г-2531/0/7-25), у якій просив скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати від 30 квітня 2025 року № 897/3дп/15-25 та закрити дисциплінарне провадження в об’єднаній дисциплінарній справі стосовно судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 12 травня 2025 року скаргу представника судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. – адвоката Гороха О.П., передано члену Вищої ради правосуддя Ковбій О.В.

Скаргу адвоката Гороха О.П. подано з дотриманням вимог та строків, установлених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Крім того, 16 травня, 14 липня, 9 грудня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшли доповнення до скарги адвоката Гороха О.П. на рішення Дисциплінарної палати від 30 квітня 2025 року.

2. 10 травня 2025 року, не погоджуючись із рішенням Дисциплінарної палати від 30 квітня 2025 року № 897/3дп/15-25, суддя Ратушняк І.О. звернувся до Вищої ради правосуддя зі скаргою (вх. № 2043/0/6-25), у якій просив скасувати рішення та припинити дисциплінарне провадження в об’єднаній дисциплінарній справі.

Згідно із протоколом передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 12 травня 2025 року скаргу судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. передано члену Вищої ради правосуддя Ковбій О.В.

Скаргу судді Ратушняка І.О. подано з дотриманням вимог та строків, установлених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Крім того, 19 травня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшли доповнення до скарги судді Тиврійського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. на рішення Дисциплінарної палати від 30 квітня 2025 року № 897/3дп/15-25 (вх. № 2043/1/7-25).

 

3. Адвоката Гороха О.П., суддю Тиврійського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О., представника судді – адвоката Парвадова С.М., Чижик Т.В. повідомлено про дату, час і місце розгляду скарги. Відповідну інформацію оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

У засідання Вищої ради правосуддя прибув адвокат Горох О.П., представник судді Тиврійського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. – адвокат Кравець Р.Ю., підтримали подані скарги, надали пояснення та просили скасувати рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 квітня 2025 року № 897/3дп/15-25 та закрити дисциплінарне провадження.

Суддя Тиврійського районного суду Вінницької області Ратушняк І.О. подав клопотання про розгляд скарг за його відсутністю.

Скаржник у дисциплінарній справі Чижик Т.В. у засідання Вищої ради правосуддя не з’явився.

Відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

 

4. Вища рада правосуддя, дослідивши матеріали скарг та дисциплінарного провадження, заслухавши члена Вищої ради правосуддя Ковбій О.В., скаржника – адвоката Гороха О.П., представника судді Ратушняка І.О. – адвоката Кравця Р.Ю., встановила таке.

 

Ратушняк Ігор Олександрович Указом Президента України від 11 травня 2004 року № 514/2004 призначений суддею Тиврівського районного суду Вінницької області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 25 червня 2009 року № 1585-VІ Ратушняка І.О. обрано суддею цього суду безстроково.

Стислий зміст дисциплінарної скарги. Підстави відкриття дисциплінарної справи

 

1. До Вищої ради правосуддя 1 листопада 2021 року надійшла дисциплінарна скарга Чижик Т.В. на неналежну поведінку судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О.

Чижик Т.В. у дисциплінарній скарзі зазначає, що 17 вересня 2021 року Національне антикорупційне бюро України (далі – НАБУ) опублікувала на офіційному сайті новину «Голові райсуду Вінниччини повідомлено про підозру в одержанні неправомірної вигоди».

Детективи НАБУ спільно з Управлінням стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції у ході проведення слідчих дій задокументувала факт передання судді ОСОБА1 коштів у розмірі 3000 доларів США та 1620 доларів США за задоволення позову в інтересах ОСОБА3 у справі № 145/131/20 про визнання права на земельну частку (пай). Під час проведення обшуку вилучено також частину предмета неправомірної вигоди та грошові кошти в сумі понад 50000 доларів США.

Як наголосила скаржниця, ОСОБА1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

Наведені обставини, а саме факт отримання неправомірної вигоди суддею ОСОБА1, як зазначила скаржниця, набули значного суспільного резонансу та були висвітлені в багатьох медіа.

На переконання Чижик Т.В., суддя Ратушняк І.О. допустив поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя. Така поведінка судді підпадає під поняття істотного дисциплінарного проступку, що є підставою для звільнення судді з посади.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 18 вересня 2024 року № 2723/3дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу щодо судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. з підстав можливої наявності в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).

 

2. На запит члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В. листом від 2 жовтня 2024 року № 07/3-4507ВИХ-24 повідомив, що під час судового провадження в суді першої та апеляційної інстанцій у справі № 991/904/22 за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, його захист здійснював і здійснює до цього часу адвокат ОСОБА2. До того ж адвоката ОСОБА2 ОСОБА1 самостійно залучив на договірній основі.

У зазначеному листі вказано, що суддя Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняк І.О. здійснював розгляд судових справ різних категорій, у яких стороною (представником, захисником, адвокатом) є його захисник – ОСОБА2, а саме: №№ 145/971/24, 145/474/24, 145/283/24, 145/594/24, 145/378/24, 145/675/23, 145/259/24, 145/1079/23, 145/1553/21, 145/1326/23, 145/872/21, 145/1038/23, 145/1330/23, 145/1255/23, 145/538/23, 145/501/23, 145/1323/20, 145/1870/22, 145/900/20, 145/215/22, 145/1158/22, 145/1059/22, 145/212/22, 145/254/22, 145/250/22, 145/176/22, 145/379/22, 145/375/22.

Наявність договірних відносин між Ратушняком І.О. та ОСОБА2, що передбачають існування прав та обов’язків у сторін договору, викликає сумнів у неупередженості та об’єктивності судді Ратушняка І.О., через що він не міг розглядати ці справи і підлягав відводу (самовідводу).

Проте, незважаючи на наявність таких обставин, що викликають сумнів у його неупередженості або об’єктивності, він, порушуючи вимоги, зокрема, статті 36 Цивільного процесуального кодексу України, продовжував здійснювати розгляд зазначених вище справ і ухвалював у них судові рішенні.

Наведене може свідчити про порушення суддею Ратушняком І.О. вимог законодавства, зокрема Кодексу суддівської етики та Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З огляду на зазначене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 6 листопада 2024 року № 3221/3дп/15-24 відкрила за власною ініціативою дисциплінарну справу щодо судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. з підстав можливої наявності у його діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисного або внаслідок недбалості порушення правил щодо відводу (самовідводу); допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду), об’єднала дисциплінарну справу щодо судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О., відкриту за дисциплінарною скаргою Чижик Т.В., із дисциплінарною справою, відкритою за власною ініціативою.

 

Обставини, установлені зі змісту оскаржуваного рішення Дисциплінарної палати та матеріалів дисциплінарної справи

 

Щодо дисциплінарної справи, яку відкрито за результатами розгляду дисциплінарної скарги Чижик Т.В. (вх. № Ч-4397/6/7-21)

 

1. На запит члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 21 серпня 2024 року заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В. надіслав копії окремих матеріалів кримінального провадження № ____ від 12 серпня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

Під час досудового розслідування встановлено, що на розгляді судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. перебувала цивільна справа № 145/131/20 за позовом ОСОБА3 до Уяринецької сільської ради Тиврівського району Вінницької області, Тиврівської районної державної адміністрації у Вінницькій області про визнання права на земельну частку (пай).

З липня 2021 року ОСОБА4 на підставі спільно досягнутих домовленостей допомагав ОСОБА3 у питанні отримання та оформлення документів, необхідних для визнання права власності на земельну ділянку, яка була предметом спору у справі № 145/131/20.

11 серпня 2021 року ОСОБА4 перебував у залі судових засідань № 2 Тиврівського районного суду Вінницької області, після розгляду суддею Ратушняком І.О. його скарги на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань поцікавився в нього про дату судового засідання у справі за позовом ОСОБА3, через що у ОСОБА1 виник умисел на одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах ОСОБА3 дій з використанням свого службового становища.

Суддя ОСОБА1 висловив ОСОБА4 прохання надати йому неправомірну вигоду в розмірі 40 000 гривень за кожний гектар земельної ділянки, зазначеної в позовній заяві ОСОБА3, та повідомив, що в разі надання неправомірної вигоди він ухвалить рішення про задоволення позову в інтересах ОСОБА3 про визнання права на земельну частку (пай).

Згодом, 18 серпня 2021 року, ОСОБА1 зателефонував ОСОБА4, який повідомив, що ОСОБА3 погодився і готовий надати неправомірну вигоду в зазначеній сумі.

25 серпня 2021 року ОСОБА4 зателефонував ОСОБА1 та вони домовилися про зустріч біля будинку № 5 на вулиці Лісова в селищі міського типу Тиврів Вінницької області. Під час зустрічі між ними відбулась розмова щодо розгляду позовної заяви ОСОБА3 Водночас ОСОБА4 повідомив, що на цей час може передати тільки 3000 доларів США, іншу частину грошових коштів – протягом кількох днів. ОСОБА1 повторно нагадав ОСОБА4, що розмір неправомірної вигоди становить 40 000 гривень за кожен гектар земельної ділянки, яка є предметом позову ОСОБА3 Зазначив також, що наявну в нього частину грошових коштів у сумі 3000 доларів США необхідно передати не йому особисто, а ОСОБА5 протягом одного-двох днів та продиктував його номер мобільного телефону.

На виконання вказівки ОСОБА1 26 серпня 2021 року ОСОБА4 прибув на ринок «Урожай», розташований на вулиці Пирогова в місті Вінниця Вінницької області, де зустрівся з ОСОБА5, якому передав для судді ОСОБА1 першу частину неправомірної вигоди в сумі 3000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 26 серпня 2021 року становило 80122 гривні, за задоволення позову ОСОБА3 у справі № 145/131/20. Того самого дня ОСОБА4 зателефонував судді ОСОБА1 та в завуальованій формі повідомив йому про передання частини раніше обумовленої суми неправомірної вигоди.

30 серпня 2021 року біля будинку № 5 на вулиці Лісова в селищі міського типу Тиврів Вінницької області відбулась зустріч ОСОБА1 та ОСОБА4. Під час зустрічі ОСОБА1 повідомив ОСОБА4 про необхідність передання ОСОБА5. частини суми неправомірної вигоди, що залишилась.

Цього самого дня ОСОБА5., перебуваючи біля центрального входу до ринку «Урожай», одержав від ОСОБА4 для судді ОСОБА1 другу частину неправомірної вигоди в розмірі 1620 доларів США, що згідно з офіційним курсом валют Національного банку України станом на 30 серпня 2021 року становило 43 625 гривень.

Після одержання грошових коштів від ОСОБА4 ОСОБА5. зателефонував судді ОСОБА1 та в завуальованій формі повідомив йому, що отримав другу частину грошових коштів.

Отже, суддя ОСОБА1, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення висловив прохання надати неправомірну вигоду та одержав у визначений ним спосіб від ОСОБА4 неправомірну вигоду в розмірі 4620 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України становило 123 747 гривень, за задоволення позову в інтересах ОСОБА3 про визнання права на земельну частку (пай) у цивільній справі № 145/131/20.

Тим самим, на думку органу досудового розслідування, суддя ОСОБА1 вчинив злочин, передбачений частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, а саме: прохання надати та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища.

 

2. Відповідно до копії протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 31 серпня 2021 року (містить позначку про розсекречення), що здійснювалися на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Саландяка О.Я. від 19 серпня 2021 року в межах кримінального провадження № ____, 25 серпня 2021 року об 11:45:20 зафіксовано телефонну розмову між суддею ОСОБА1 та ОСОБА4 такого змісту (викладено мовою оригіналу, у стенограмі позначено: І – ОСОБА4, Ф – ОСОБА1):

«<...>

Ф – <…> Ти цей… ти по тому питанню, що…

І – Да-да-да-да.

Ф – Шо призначати.

І – Так я ж по цьому хочу.

Ф – Так, шо да? Ти понімаєш.

І – Так я хочу поговорити…

Ф – Не, так чекає…

І – Всьо да. Ну я не хочу по телефону говорити.

Ф – А нашо зі мною говорити? Я ж тобі казав, що зробити так і всьо і єслі да, значить да. Я ше вона бачу вот лежить сьогодні. Єслі нє до завтра, то нада її відправляти десь через півроку.

І – Н, то так призначати як ми говорили.

Ф – Нє, ну так шож? Ми ж говорили, шо ти будеш у чєловєка того…

І – Так давайте зустрінемся, я всьо обясню і…

Ф – І всі документи…

І – Да, да-да-да.

Ф – Щоб воно всьо було в нього.

І – Да.

Ф – Якщо в нього будуть всі документи, то тоді можна буде рішати, що дальше робити. Да. <…>».

Згідно з копією протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 31 серпня 2021 року (містить позначку про розсекречення), що здійснювалися на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Саландяка О.Я. від 19 серпня 2021 року в межах кримінального провадження № ____, 25 серпня 2021 року о 15:10:00 зафіксовано зустріч ОСОБА4 та судді ОСОБА1 (викладено мовою оригіналу, у стенограмі позначено: І – ОСОБА4, Ф – ОСОБА1):

«<...>

І – Так по ОСОБА3 говорив сьогодні, три тищі в них є, тищу день-два.

Ф – Я не знаю як вони там щитають, там вобщє…

І – Дивіться вони просять…

Ф – Я тобі скажу так.

І – Що?

Ф – Їм вобще [ненормативна лексика] не положено, єслі взяти так.

<...>

І – Но в них на даний час, ось сьогодні я зустрічався, в них три. Кажуть день-два…чи можна я це завезу?

Ф – Ти завези ці.

І – Да.

Ф – Но сразу скажи там не буде. Понімаєш? єслі до тих пір…

І – Вони просять шоб оце якраз призначити, того вони день-два… призначте шоб вони бачили шо воно цей…

Ф – Харашо. Да, а єслі не буде просто цього то нашо воно мені взялось? (нерозбірливо).

І – Буде, буде, не нема питань, нема питань.

<...>

Ф – Та я (нерозбірливо), щас. Так… там скільки гектарів, не помниш?

І – Ну це ж не земельна ділянка, там три гектара в середньому.

Ф – Нє єсть там три ноль три, чи три і чотири, знаєш? Це ж…

І – Ну три там грубо.

Ф – (нерозбірливо) там скільки? Єсть…

І – Три. Нє, три!

Ф – Там точно? Єслі два на девяносто вісім то там менше. Ну коротше це ти умножаєш на сорок і получається…

І – Ну я поняв…

Ф – Поняв? Да, а він тобі перещитає це всьо.

<...>

І – Мені як віддати вам набрати? Чи як? Чи шо?

Ф – Нє мені не нада. Ти до нього…

І – Ну шоб я, бо я ж кажу всьо… всьо нормально, да?

Ф – Скажи хочу до вас підїхати… по поводу цього… там, ну скажи хочу під’їхати переговорити. Поміняти скажи…

<...>

І – То шо, всьо короче я жму короче до цих і якшо вспію я до Олега, то сьогодні.

Ф – Ну да-да-да. Тоді я завтра вже всьо зроблю, шоб воно десь до отпуска, бо я після двадцятого вересня в отпуск.

І – Тоєсть завтра воно вже має бути в базі вже, да? Я маю ввиду на коли.

Ф – Ну завтра – да, вона поставить.

І – То так як ви говорили, шо можна тиждень-два?

Ф – Ну до двадцятого вересня.

<...>».

Відповідно до копії протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 31 серпня 2021 року (містить позначку про розсекречення), що здійснювалися на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Саландяка О.Я. від 19 серпня 2021 року в межах кримінального провадження № ____, 26 серпня 2021 року о 15:27:30 зафіксовано зустріч ОСОБА4 та ОСОБА5 (викладено мовою оригіналу, у стенограмі позначено: І – ОСОБА4, О – ОСОБА5.):

«<...>

І – Така справа… ну з ним справи цей… я вам три віддаю і сказав перерахувати ще по курсу шо зараз.

О – Угу…

І – З розчоту сорок тисяч гривень за гектар, а там три ноль девять – то перерахуйте шо я ше там.

О – Так, Ви мені даєте шо?

І – Я три даю.

<...>

ОСОБА5. розмовляє по телефону.

О – Да, ОСОБА4! Кажи. Тут людина прийшла. Да, дада. Я візьму, а там… там… я понів з ними розберусь. Давай.

ОСОБА5. закінчив телефонну розмову.

О – Так, шо ми маєм… Ви мені даєте шо?

І – Я даю три.

О – Три, так?

І – Да.

О – Дальше?

І – А шо ше з учьота сорок тисяч гривень за гектар. А гектар три ноль девять, отак він сказав, шоб Ви перерахували шоб…

О – Три ноль девять, так?

І – Да, на сорок.

О – Помножити на сорок тисяч. Правильно?

І – Да.

О – Так…

І – Да, а я даю три тисячі. Скільки ше доларів я должен віддати?

О – А! Тоєсть Ви зараз даєте три тисячі.

І – Да-да-да-да, да

О – І Вам зафіксувати скільки…

І – А?

О – І Вам зафіксувати скільки Ви ше будете доларів должні?

І – Да-да-да, тай я… чи завтра чи коли.

О – Чотири шістсот двадцять, чотири шістсот двадцять з копійками…

І – Да, а я три даю.

О – Ну о так буде – тисяча шістсот двадцять хай буде.

І – Скільки?

О – Тисяча шістсот двадцять.

І – Тисяча шістсот двадцять.

О – Так ще раз. Скільки у нас там? Три…?

І – Ноль девять.

О – Ноль девять, помножити на сорок тисяч. Правильно?

І – Да.

О – Це Ви мені маєте дати скільки гривнів, да?

І – Да.

О – Тепер ділим це на долари (нерозбірливо) Ви мені вже три, значить тисячу шістсот двадцять шебуде за Вами, так?

І – Тисячу шістсот двадцять.

О – Ну і там копійки…

І – Три ось я даю, перераховуйте.

ОСОБА4 передає грошові кошти ОСОБА5, останній взяв грошові кошти та почав їх перераховувати.

О – Дивіться, шоб поліція не під’їхала.

І – нічого, шо зробиш…

ОСОБА5 перерахував грошові кошти.

О – Три.

І – Всьо.

О – Всьо три я…

І – Тисячу шістсот двадцять.

О – На даний момент да. Да-да-да.

І – Всьо то завтра я ше там чи…

О – Добре. Всьо я записую.

<...>».

28 серпня 2021 року о 15:33:20 ОСОБА4 знаходиться у власному автомобілі, телефонує ОСОБА1 (викладено мовою оригіналу, у стенограмі позначено: І – ОСОБА4, Ф – ОСОБА1):

«<...>

І – Да, ОСОБА4! Доброго дня!

Ф – Да, добрий день!

І – Да, документи в людини. Ало?

Ф – Ну харашо!

І – То…

Ф – Да-да я поняв, шо ти передав. До мене дзвонили.

І – То Ви скажете, шо там?

Ф – Харашо. Ну я ж сказав уже там… якого числа там це буде…, да, харашо.

<...>».

Відповідно до копії протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 31 серпня 2021 року (містить позначку про розсекречення), що здійснювалися на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Саландяка О.Я. від 19 серпня 2021 року в межах кримінального провадження № ____, 30 серпня 2021 року о 10:53:39 зафіксовано зустріч ОСОБА4 та судді ОСОБА1 (викладено мовою оригіналу, у стенограмі позначено: І – ОСОБА4, Ф – ОСОБА1):

«<...>

Ф – Я там призначив, на яке число я не помню.

І – На шістнадцяте, то я ж…

Ф – Діло в тому, що мене може з шістнадцятого не бути, я тоді зразу на твадцять третє перепризначу, поняв? Єслі мене шістнадцятого не буде.

І – А чого ви можете не бути?

Ф – Може бути таке, бо я буду на больнічному.

І – Трохи…

Ф – Два тижні.

І – Трохи… трохи-трохи.

Ф – На два тижні, з другого числа. Тоді воно буде, я двадцять другого виходжу, десь двадцять третього.

І – Бо діло в тому, що я вчора нирнув.

Ф – Шо-шо?

І – Я вчора нирнув. Показав, шо це шістнадцятого, показав цей, люди документи віддали. То шо?

Ф – Завозь всьо. Ну єслі мене не буде, на больнічному як я вийду?

І – Да?

Ф – Я наверно з другого буду на больнічному. Понімаєш? То я не знаю… я в санаторій, а єслі в санаторій, то нада брати лікарняний (нерозбірливо).

І – Ага.

Ф – Ну значить буде двадцять третього.

<...>

І – Наберу тай.

Ф – А це буде, єслі я точно піду з другого числа ну дев’яносто дев’ять відсотків, шо піду, не знаю.

І – Ну дивіця може якшо можна буде, шоб не кіпішували.

Ф – Чуїш шо я кажу, якшо я піду значить…

І – Ну я понятно, я поняв.

Ф – Тоді я вихожу двадцять перше, двадцять другого я вихожу, а двадцять третього ми…

І – Ага.

Ф – Розгляним. Дев’ятнадцяте це неділя, дев’ятнадцяте, двадцятого мене ше не буду, двадцять перше не буду, двадцять другого, а може ше на двадцять друге я ше подивлюсь. Добре, давай.

І – Добре».

Згідно з копією протоколів про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 31 серпня 2021 року (містить позначку про розсекречення), що здійснювалися на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Саландяка О.Я. від 19 серпня 2021 року та на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Олійник О.В. від 27 серпня 2021 року в межах кримінального провадження № ____, 30 серпня 2021 року зафіксовано телефонну розмову і зустріч ОСОБА4 та ОСОБА5 (викладено мовою оригіналу, у стенограмі позначено: І – ОСОБА4, О – ОСОБА5.):

о 13:34:38 ОСОБА4 телефонує до ОСОБА5.

«О – Ало.

І – Ало ОСОБА5?

О – Да.

І – Доброго дня.

О – Доброго дня.

І – Це ОСОБА4 в четвер з Вами бачилися від ОСОБА1.

О – Так.

І – Пам’ятаєте перераховували?

О – Да памятаю.

І – Я хочу Вам різницю цю завезти бо бачився сьогодні з ОСОБА1.

О – Да будь-ласка.

<...>

о 16:35 між ОСОБА4 та ОСОБА5 відбулась розмова.

<...>

О – Так, казав Ігор Олександрович попідтягувати хвости.

ОСОБА5. тримає в руках грошові кошти в іноземній валюті, а саме долари США та рахує.

І – Ми щитали, я ше должин тисячу шиссот двадцять, вот перераховуйте.

ОСОБА4 дістає з лівого нагрудного кармана куртки грошові кошти, а саме долари США та передає їх ОСОБА5.

О – Я це забиру.

І – Пожалуста мені не нада, я ше віддаю.

ОСОБА5. правою рукою бере грошові кошти в ОСОБА4 та починає їх перераховувати.

ОСОБА5. тримаючи банкноти схожі на грошові кошти, а саме долари США розпочав їх перераховувати.

О – Один, два, три, чотири, п’ять, шість, сім, вісім, дев’ять, десять, одинадцять, дванадцять, тринадцять, чотирнадцять тут багато.

І – Тисячу шиссот двадцять.

О – Раз, два, три.

І – Я три тоді дав.

О – Чотири, пять, шість, сім, вісім.

І – Ми пощитали чотири шіссот двадцять. Тисячу шіссот двадцять я ше должин.

О – Девять, десять, одинадцять. Добре давай ми порахуєм як я порахую, добре?

І – Пожалуста.

О – Просто я вже так мене сьогодні (не чітка мова) друга і багато проблєм других. Один, два, три, чотири, п’ять, шість, сім, вісім, дев’ять, десять, одинадцять, дванадцять, тринадцять, чотирнадцять, п’ятнадцять, шиснадцять тисячу шистсот двадцять в мене так і записано було.

І – Да, да. В мене тоже блокнот каже сама гостра пам’ять тупий карандаш.

О – Ігор казав шо Ви там друзі, шо там… (не чітка мова).

І – Помаленьку так.

О – В мене тисячу шиссот двадцять. Мене звати ОСОБА6.

<...>

І – Спасіба, о чуїте я Вас попросю позвоніть йому й скажіть шо я всьо віддав, і всьо бо він казав сказати цей шо… Віддаси тоді хай ОСОБА6 набере.

О – Зараз дві сікунди набираю.

ОСОБА5. дістає з сумки мобільний телефон та здійснив телефонний дзвінок.

І – Тай я знаю шо питання закрите.

ОСОБА5. розмовляє по телефону.

О – Да ОСОБА1 мені всьо принислі. Принислі двє ковбаси, я всьо забрал, фільтрую, аставлю всьо как нада. Всьо давай ОСОБА4 давай.

ОСОБА5 закінчив телефонну розмову.

О – Ну всьо, аддал.

І – Ну всьо бальшой спасіба, полетів я дальше.

<...>».

Крім того, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи дослідила протоколи допитів свідків ОСОБА4, ОСОБА5 та ОСОБА6.

Відповідно до копій протоколів допиту свідка ОСОБА4 від 12, 25, 26, 30 серпня та 8 вересня 2021 року він підтвердив обставини неодноразового позапроцесуального спілкування із суддею ОСОБА1 з метою ухвалення позитивного рішення у справі № 145/131/20. Це підтверджено також протоколами допиту свідків ОСОБА5 та ОСОБА6.

Зокрема, згідно із протоколом допиту свідка ОСОБА5 від 6 вересня 2021 року, який був проведений у межах кримінального провадження № ____, запитання слідчого: «Чи приходили до Вас раніше особи, з метою передати грошові кошти ОСОБА1? В якій валюті та чи здійснювали Ви якісь розрахунки для них?» ОСОБА5. відповів: «Так, такі випадки були. Я можу пригадати 2 випадки <...>

<...> Другий випадок стався 26.08.2021, коли до мене зателефонував невідомий мені чоловік та сказав, що він від ОСОБА1 та нам треба зустрітись. Я йому сказав, що знаходжусь на ринку "Урожай", а саме сиджу в чорному Reno Scenic, д.н.з. ____, букви нажали не пригадаю.

Також я сказав, що він може підходити. Після цього, він підійшов до машини, де я сидів на пасажирському сидінні, та сказав, що він має передати ОСОБА1 3000 доларів США. Я набрав ОСОБА1 та сказав, що якийсь чоловік приніс для нього 3000 доларів США. На це ОСОБА1 сказав коротко, щоб я їх забрав. Я перерахував грошові кошти. Після цього, невідомий мені чоловік, попросив мене порахувати скільки він ще має донести грошових коштів із розрахунку 3,09 гектара помножити на 40 тисяч гривень, з переводом в доларовий еквівалент. Хочу зазначити, що спочатку я не хотів це робиш, однак чоловік наполіг, посилаючись зокрема на те, що у мене є калькулятор. В результаті я порахував, що ця сума складає 1620 доларів США. Наскільки, я пригадую, відповідну відмітку я зробив в телефоні про те, що ОСОБА1 я має віддати 3000 тисячі доларів США».

На запитання слідчого: «Чи знайомі Ви з ОСОБА4? За яких обставин познайомились?» ОСОБА5. відповів: «Я розумію, що це невідомий чоловік, який передавав для ОСОБА1 грошові кошти. Я пригадую, що точно бачив його 26.08.2021, коли передавав для ОСОБА1 3000 доларів США. Після обшуку і вилучення в мене грошових коштів, я зрозумів що цей чоловік доніс мене 1620 доларів США, однак як це відбулось я взагалі пригадати не можу, оскільки в цей день перебував в стані сильного алкогольною сп’яніння».

На запитання слідчого: «Чи повідомляли Ви ОСОБА1, що для нього передали грошові кошти? Чи обговорювали Ви з ним, хто та коли забере у Вас ці гроші?» ОСОБА5. відповів: «Так, повідомляв в ході зустрічі з невідомим чоловіком за обставин, які я повідомив до цього. Питання хто та коли забере грошові кошти ми з ним не обговорювали. При цьому, хочу повідомити, що 30.08.2021 біля 9 ранку до мене зранку приїзджав ОСОБА1 та забрав в мене 5860 доларів США, це його грошові кошти, а саме 5000, які передала невідома жінка, про яку я розповів вам до цього, а решта 860 доларів США – грошові кошти, які він передав мені для обміну. Я його запитав чи віддавати йому грошові кошти – 3000 доларів США, які передав йому невідомий чоловік. Він сказав, що забирати їх не буде і їх не слід дописувати до грошових коштів, які йому належать, а їх слід повернути цьому чоловіку. Однак, подробиць він не сказав».

На запитання слідчого: «Що означає Ваша нотатка “ ОСОБА1 +3000 $ (1620$ 123600)” у мобільному телефоні?» ОСОБА5. відповів: «Сума 3000 означає грошові кошти, які невідомий чоловік передав 26.08.2021 для ОСОБА1, а 1620 доларів США та 123 600 означає сума в доларах та гривнях, яку чоловік попросив мене порахувати та яку він сказав, що донесе для ОСОБА1».

На запитання слідчого: «Що означають нотатки у вашому мобільному телефоні “ ОСОБА1 2 500 $, ОСОБА1 40 $+3000; ОСОБА1 48 860 $; ОСОБА1 48 860$”; та подібні?» ОСОБА5. відповів: «Всі ці нотатки підтверджують приналежність грошових коштів ОСОБА1, а саме починаючи з травня 2021 року він привозив мені гривні, я обмінював на долари США. Тобто фактично 48 860 – це розмір суми в доларах США, яка в мене знаходиться, однак належала ОСОБА1 в певний період часу, за виключенням 3000 доларів, які передали для нього і які він сказав не враховувати».

Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА6 від 8 вересня 2021 року, який був проведений у межах кримінального провадження № ____, вбачається, що по суті поставлених запитань свідок надав такі показання:

«<...> В липні 2021 року до мене звернувся ОСОБА4 та повідомив, що він надає послуги ОСОБА3 з питань оформлення вказаної земельної частки (паю), та попросив вивчити нові документи в справі, на що я погодився, в результаті вивчення документів прийняв рішення про необхідність подати у справі уточнену позовну заяву з урахуванням нових доказів, а також у зв’язку з необхідністю заміни сторони відповідача – Уяринецької сільської ради, на її правонаступника – Тиврівську селищну раду на що я погодився. Зміст вказаної позовної заяви узгодив з ОСОБА3 в телефонному режимі та копію позовної заяви передав через ОСОБА4. Оскільки була згода позивача, вказану уточнену позовну заяву було надіслано до суду за моїм підписом засобами поштового зв’язку.

Бажаю додати, що 11 серпня 2021 року до мене підійшов ОСОБА4 та, повідомивши мене про те, що суддя ОСОБА1 вимагає за позитивне рішення у справі ОСОБА3 грошові кошти в розмірі по 40 тис. грн за один га, я відповів, що чув про те, що вказаний суддя раніше вирішував схожі питання за гроші, однак ціна була нижчою – по 30 тис. грн за 1 га землі, та сказав йому, що також чув, що гроші передаються не напряму судді, а через посередника – валютного міняйлу – ОСОБА5, який працює на ринку “Урожай” у м. Вінниця, однак я категорично не раджу так робити, бо це є кримінальне правопорушення, та порадив звернутись до НАБУ.

В подальшому, а саме 08.09.2021 року, з’явившись до адмінбудівлі НАБУ, що в м. Київ приблизно о 10:00 до мене через месенджер Вотсап зателефонував ОСОБА1 та запитав, чому я поїхав в м. Київ, та порадив не хвилюватись, при допиті в НАБУ послатись на положення ст. 63 Конституції України та запевнив, що в працівників НАБУ на нього нічого немає та що в ОСОБА4 будуть проблеми з цього приводу, він буде його “кінчати ”».

 

3. 17 вересня 2021 року судді ОСОБА1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

Вища рада правосуддя рішенням від 7 жовтня 2021 року № 2066/0/15-21 клопотання Генерального прокурора Венедіктової І.В. задовольнила частково. Тимчасово, до 17 листопада 2021 року, відсторонено суддю Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Вищий антикорупційний суд вироком від 12 грудня 2023 року у справі № 991/904/22 суддю ОСОБА1 визнав винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк сім років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на три роки та конфіскацією частини майна.

Суддя ОСОБА1 та його захисники ОСОБА8, ОСОБА2 оскаржили вирок до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Станом на сьогодні розгляд судової справи триває.

 

Щодо дисциплінарної справи, відкритої за власною ініціативою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

 

1. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що під час судового провадження в суді першої та апеляційної інстанцій у справі № 991/904/22 за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, його захист здійснював і здійснює адвокат ОСОБА2. Адвоката ОСОБА2 ОСОБА1 залучив самостійно на договірній основі.

Крім того, суддя Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняк І.О. здійснював розгляд судових справ різних категорій, у яких стороною (представником, захисником, адвокатом) є його захисник – ОСОБА2.

Зокрема, це справи: №№ 145/971/24, 145/474/24, 145/283/24, 145/594/24, 145/378/24, 145/675/23, 145/259/24, 145/1079/23, 145/1553/21, 145/1326/23, 145/872/21, 145/1038/23, 145/1330/23, 145/1255/23, 145/538/23, 145/501/23, 145/1323/20, 145/1870/22, 145/900/20, 145/215/22, 145/1158/22, 145/1059/22, 145/212/22, 145/254/22, 145/250/22, 145/176/22, 145/379/22, 145/375/22.

Наявність договірних відносин між Ратушняком І.О. та ОСОБА2, що передбачають існування прав та обов’язків у сторін договору, викликає сумнів у неупередженості та об’єктивності судді Ратушняка І.О., у зв’язку із чим він не міг розглядати ці справи і підлягав відводу (самовідводу).

Однак, незважаючи на наявність обставин, що викликають сумнів у його неупередженості або об’єктивності, суддя Ратушняк І.О., порушуючи вимоги, зокрема, статті 36 Цивільного процесуального кодексу України, продовжував здійснювати розгляд вказаних вище справ і ухвалював у них судові рішенні.

2. Як вже було зазначено, Вищий антикорупційний суд вироком від 12 грудня 2023 року у справі № 991/904/22 визнав суддю ОСОБА1 винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

У вироку суду вказано, що згідно із протоколами про надання доступу до матеріалів досудового розслідування доступ до матеріалів досудового розслідування № ____ надавався стороні захисту (підозрюваному ОСОБА1 та його захиснику ОСОБА2), починаючи з 13 грудня 2021 року.

Зазначене свідчить про те, що ОСОБА2 є захисником судді ОСОБА1 з 2021 року.

Той факт, що ОСОБА2 є захисником судді ОСОБА1, підтверджується також даними з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР), зокрема ухвалами Вищого антикорупційного суду від 10 лютого, 16 травня, 20 травня, 30 травня, 7 липня, 18 листопада, 23 листопада, 21 грудня 2022 року; від 13 січня, 16 січня, 30 січня, 10 липня 2023 року; від 17 січня, 26 січня, 12 лютого, 14 серпня, 22 серпня 2024 року.

Крім того, листом від 23 січня 2025 року заступник Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В. додатково надіслав документи, що підтверджують надання адвокатом ОСОБА2 правової допомоги ОСОБА1 у кримінальному провадженні № ____, зокрема під час судового провадження у справі № 991/904/22 за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (копії ордера серії ВН № 156728 від 11 лютого 2022 року, виданого на підставі договору про надання правової допомоги від 28 вересня 2021 року № 2/8-1 у Вищому антикорупційному суді, ордера серії АВ № 1033074 від 10 січня 2024 року, виданого на підставі договору про надання правової допомоги від 12 грудня 2023 року № 8/12 у Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду).

Водночас, відповідно до відомостей з офіційного вебпорталу «Судова влада України», судове засідання з розгляду апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА1, призначене на 22 травня 2025 року, має проводитися за участю захисника ОСОБА2.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дослідила та встановила, що всі справи, які зазначено в листі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, перебували / перебувають у провадженні судді Ратушняка І.О., у яких адвокатом / захисником був / є ОСОБА2.

 

 

Стислий зміст оскаржуваного рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

 

1. З рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 квітня 2025 року № 897/3дп/15-25 установлено, що за результатами зібраних та досліджених під час здійснення дисциплінарного провадження доказів Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Ратушняк І.О. не уник взаємовідносин із ОСОБА4 з метою ухвалення рішення в інтересах ОСОБА3 у справі № 145/131/20.

Суддя Ратушняк І.О. діяв умисно та упереджено, оскільки не міг не розуміти та не усвідомлювати неправомірності своїх дій, а також того, що така його поведінка порочить звання судді та завдає шкоди авторитету правосуддя.

Контекст зазначених вище розмов свідчить про те, що вони не мають характеру лише приватних, а є такими, що, на думку звичайної розсудливої людини, свідчать про зацікавленість судді Ратушняка І.О. в необхідному позапроцесуальному вирішенні питань, які він обговорював.

З огляду на викладене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що така поведінка судді Ратушняка І.О. порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Крім того, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважила, що відомості про події, які стали підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо судді Ратушняка І.О., а також ухвалення щодо нього обвинувального вироку Вищим антикорупційним судом набули неабиякого резонансу і були поширені в низці медіа, зокрема в таких публікаціях: «Голові райсуду у Вінницькій області оголосили підозру про хабар» (доступно за посиланням: https://www.slovoidilo.ua/2021/09/17/novyna/suspilstvo/holovi-rajsudu-vi...); «120 тис. грн хабаря для судді-землевласника з Вінниччини. Є перші подробиці» (доступно за посиланням: https://espreso.tv/120-tis-grn-khabarya-dlya-suddi-zemlevlasnika-z-vinni...); «Голову райсуду на Вінниччині викрили на хабарі» (доступно за посиланням: https://suspilne.media/vinnytsia/164741-golovu-rajsudu-na-vinniccini-vik...); «Голову суду з Вінниччини можуть посадити: оголосили підозру і при обшуку знайшли понад 50 тисяч доларів» (доступно за посиланням: https://vinnitsa.info/article/holovu-sudu-z-vinnychchyny-mozhut-posadyty...); «ВАКС визнав винним голову райсуду на Вінниччині в отриманні хабаря» (доступно за посиланням: https://suspilne.media/vinnytsia/637466-vaks-viznav-vinnim-golovu-rajsud...); «Голова райсуду Вінниччини отримав 7 років за хабар у понад 4 тисячі доларів» (доступно за посиланням: https://www.pravda.com.ua/news/2023/12/12/7432696/).

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя констатувала, що встановлені під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи обставини мали великий суспільний резонанс та набули широкого розголосу в медіа, викликали негативну оцінку з боку громадськості щодо моральних та етичних принципів і якостей особи судді, який від імені України уповноважений владою здійснювати правосуддя, що, своєю чергою, негативно вплинуло на авторитет судової гілки влади, а отже, з-поміж іншого, свідчить про те, що суддя Ратушняк І.О. допустив поведінку, яка призвела до настання негативних наслідків, зокрема до підриву авторитету судової влади.

 

2. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в рішенні від 30 квітня 2025 року № 897/3дп/15-25 наголосила, що Дисциплінарна палата не надає оцінки судовим рішенням, ухваленим під час розгляду справ по суті суддею Ратушняком І.О., а лише оцінює дії або поведінку судді Ратушняка І.О. під час розгляду ним відводів та ухвалення судових рішень на користь сторони, інтереси якої представляв адвокат ОСОБА2, який є ОСОБА1 захисником у кримінальному провадженні.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважала, що за таких обставин суддя Ратушняк І.О. повинен був заявити самовідвід від участі в розгляді зазначених справ, проте не лише не розкрив інформації та не заявив самовідводів, а й ухвалив майже всі судові рішення на користь сторін, інтереси яких представляв його захисник – адвокат ОСОБА2.

Отже, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, проаналізувавши зазначені судові рішення у справах, дійшла висновку, що захист судді ОСОБА1 адвокатом ОСОБА2 у кримінальному провадженні, у якому суддя є обвинуваченим, та одночасний розгляд суддею Ратушняком І.О. справ за участю ОСОБА2 безумовно викликає сумнів у об’єктивності та неупередженості судді.

 

3. За встановлених обставин Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в рішенні від 30 квітня 2025 року № 897/3дп/15-25 зазначила, що дії судді Ратушняка І.О. містять склад дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок недбалості порушення правил щодо відводу (самовідводу); допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).

Урахувавши факти щодо наявності в поведінці судді Ратушняка І.О. складу дисциплінарних проступків, обставин допущення таких проступків та ступеня вини судді, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що такі дії судді Ратушняка І.О. свідчать про грубий характер допущених ним порушень.

На переконання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Ратушняк І.О. грубо порушив норми суддівської етики та стандарти поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, чим допустив істотні дисциплінарні проступки в розумінні частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

 

Узагальнені доводи скарг адвоката Гороха О.П. та судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

 

Не погоджуючись із зазначеними висновками дисциплінарного органу, у скарзі на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 квітня 2025 року № 897/3дп/15-25 адвокат Горох О.П. та суддя Ратушняк І.О. наводять такі доводи і аргументи щодо рішення, ухваленого в дисциплінарній справі:

1) у Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя відсутні повноваження на проведення дисциплінарного провадження стосовно судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. за власною ініціативою;

2) під час здійснення дисциплінарного провадження порушено права судді Ратушняка І.О. на захист, надання пояснень та висловлювання заперечень, ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження;

3) Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя порушила процесуальні строки на кожному з етапів дисциплінарного провадження стосовно судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О.;

4) рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 квітня 2025 року № 897/3дп/15-25 не вмотивовано та не обґрунтовано допустимими доказами, у діях судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. відсутні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», щодо судді обрано надмірно суворий, непропорційний, несправедливий вид дисциплінарного стягнення.

З огляду на зазначене адвокат Горох О.П. та суддя Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняк І.О. просили скасувати рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 квітня 2025 року № 897/3дп/15-25 та закрити дисциплінарне провадження в об’єднаній дисциплінарній справі.

 

Позиція Вищої ради правосуддя за результатами попередньої перевірки скарг адвоката Гороха О.П. та судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

 

Розглянувши доводи і аргументи, викладені у скаргах адвоката Гороха О.П. та судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 квітня 2025 року № 897/3дп/15-25, вивчивши матеріали дисциплінарної справи, Вища рада правосуддя зазначає таке.

 

1. Щодо доводів скарг стосовно відсутності у Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя повноваження на проведення дисциплінарного провадження щодо судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. за власною ініціативою

 

Як зазначено вище, за результатами попередньої перевірки скарги Чижик Т.В., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 18 вересня 2024 року № 2723/3дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу щодо судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. з підстав можливої наявності в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частини десятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», якщо в процесі розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата дійде висновку про наявність ознак дисциплінарного проступку в діяннях інших суддів або про наявність ознак іншого дисциплінарного проступку в діяннях судді, щодо якого розглядається справа, Дисциплінарна палата може ухвалити рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою.

З огляду на те, що обставини щодо допущення суддею Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняком І.О. поведінки, яка не узгоджується з вимогами статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 1, 3, 10 Кодексу суддівської етики (затвердженого XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року), статей 1, 14 Кодексу суддівської етики (затвердженого XX черговим з’їздом суддів України 18 вересня 2024 року), стали відомі лише після відкриття дисциплінарної справи, такі обставини не могли бути досліджені членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюбою О.В. під час попередньої перевірки скарги Чижик Т.В., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя за результатами дослідження нововиявлених обставин ухвалою від 6 листопада 2024 року № 3221/3дп/15-24 відкрила щодо судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. дисциплінарну справу за власною ініціативою з підстав можливої наявності в його діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Отже, такі дії Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя повністю узгоджуються з вимогами закону, а доводи скарг адвоката Гороха О.П. та судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. в цій частині не заслуговують на увагу.

 

2. Щодо доводів скарг стосовно порушення прав судді Ратушняка І.О. на захист, надання пояснень та висловлювання заперечень, ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження

 

Згідно з матеріалами дисциплінарної справи секретаріат Вищої ради правосуддя надіслав лист від 14 березня 2025 року № 4799/0/9-25 судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О., зокрема на адресу реєстрації місця проживання судді, яка зазначена в матеріалах суддівського досьє, електронну адресу суду та особисту електронну адресу судді, з повідомленням про заплановане на 26 березня 2025 року засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, до порядку денного якого включено питання про розгляд об’єднаної дисциплінарної справи стосовно нього (аркуші матеріалів справи 58—59, том 2).

Відповідне повідомлення про виклик судді Ратушняка І.О. в засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя листом від 17 березня 2025 року № 4872/0/9-25 повідомив суддю Ратушняка І.О., зокрема на електронну адресу суду та особисту електронну адресу судді, про можливість ознайомитись із проєктом висновку та матеріалами дисциплінарної справи (аркуші матеріалів справи 124, том 2).

26 березня 2025 року в засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя в режимі відеоконференції взяли участь суддя Ратушняк І.О. та його представник – адвокат Горох О.П., який заявив клопотання про відкладення розгляду об’єднаної дисциплінарної справи на один місяць та надання йому матеріалів для ознайомлення.

З метою дотримання права судді Ратушняка І.О. на захист розгляд об’єднаної дисциплінарної справи вирішено перенести на 9 квітня 2025 року.

Секретаріат Вищої ради правосуддя листом від 26 березня 2025 року № 5648/0/9-25 повідомив суддю Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О., зокрема на адресу реєстрації місця проживання судді, яка зазначена в матеріалах суддівського досьє, електронну адресу суду та особисту електрону адресу судді, про заплановане на 9 квітня 2025 року засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, до порядку денного якого включено питання про розгляд об’єднаної дисциплінарної справи стосовно нього (аркуші матеріалів справи 157, 158, том 2).

Листом секретаріату Вищої ради правосуддя від 26 березня 2025 року № 5645/0/9-25 повідомлено представника судді Ратушняка І.О. – адвоката Гороха О.П., зокрема, на поштову адресу, особисту електрону адресу, про заплановане на 9 квітня 2025 року засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, до порядку денного якого включено питання про розгляд об’єднаної дисциплінарної справи стосовно судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. (арк. матеріалів справи 154-155, том 2).

Відповідні повідомлення про виклик судді Ратушняка І.О. та адвоката Гороха О.П. в засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя оприлюднено на вебсайті Вищої ради правосуддя.

9 квітня 2025 року на електронну пошту Вищої ради правосуддя надійшли підписані кваліфікованим електронним підписом представника судді Ратушняка І.О. – адвоката Гороха О.П., заява про відвід члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В. від розгляду об’єднаної дисциплінарної справи стосовно судді Ратушняка І.О., пояснення за обставинами об’єднаної дисциплінарної справи, клопотання про витребування від Вінницького районного суду Вінницької області цивільної справи № 145/131/20 за позовом ОСОБА3 про визнання права на земельну частку (пай), клопотання про долучення до матеріалів об’єднаної дисциплінарної справи копії адвокатського запиту від 31 березня 2025 року та копії відповіді на нього Тиврівського районного суду Вінницької області від 7 квітня 2025 року, клопотання про долучення до матеріалів об’єднаної дисциплінарної справи копій додаткових угод до договору від 10 вересня 2021 року та від 14 грудня 2023 року, актів прийому-передачі наданих послуг від 3 січня 2022 року, від 14 грудня 2023 року, від 5 січня 2024 року, адвокатського запиту від 6 квітня 2025 року та відповіді на нього Тиврівського районного суду Вінницької області від 8 квітня 2025 року, клопотання про долучення до матеріалів об’єднаної дисциплінарної справи копій матеріалів судового провадження, клопотання про виклик у засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя щодо розгляду об’єднаної дисциплінарної справи щодо судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. свідка – Когутницького В.М.

Крім того, 9 квітня 2025 року на електронну пошту Вищої ради правосуддя надійшли пояснення судді Ратушняка І.О.

9 квітня 2025 року в засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя Ратушняк І.О. взяв участь у режимі відеоконференції, адвокат Горох О.П. прибув особисто.

9 квітня 2025 року, до початку розгляду об’єднаної дисциплінарної справи по суті, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя розглянула заяву представника судді Ратушняка І.О. – адвоката Гороха О.П., від 8 квітня 2025 року про відвід члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 9 квітня 2025 року № 757/3дп/15-25 у задоволенні зазначеної заяви про відвід відмовила.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя задовольнила клопотання представника судді Ратушняка І.О. – адвоката Гороха О.П., про долучення до матеріалів об’єднаної дисциплінарної справи копій матеріалів судового провадження; клопотання про долучення до матеріалів об’єднаної дисциплінарної справи копії адвокатського запиту від 31 березня 2025 року та копії відповіді на цей запит Тиврівського районного суду Вінницької області від 7 квітня 2025 року; клопотання про долучення до матеріалів об’єднаної дисциплінарної справи копій додаткових угод до договору від 10 вересня 2021 року та від 14 грудня 2023 року, актів прийому-передачі наданих послуг від 3 січня 2022 року, від 14 грудня 2023 року, від 5 січня 2024 року, адвокатського запиту від 6 квітня 2025 року та відповіді на нього Тиврівського районного суду Вінницької області від 8 квітня 2025 року.

У засіданні 9 квітня 2025 року представник судді Ратушняка І.О. – адвокат Горох О.П. подав також клопотання про долучення до матеріалів об’єднаної дисциплінарної справи аудіозаписів судових засідань, зафіксованих під час запису відеоконференції проведення судових засідань, яке Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя задовольнила.

Крім того, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя задовольнила клопотання представника судді Ратушняка І.О. – адвоката Гороха О.П., про виклик свідка – адвоката Когутницького В.М.

У задоволенні клопотання представника судді Ратушняка І.О. – адвоката Гороха О.П., про витребування від Вінницького районного суду Вінницької області цивільної справи № 145/131/20 за позовом ОСОБА3 про визнання права на земельну частку (пай) було відмовлено.

Розгляд дисциплінарної справи за клопотанням судді Ратушняка І.О. відкладено на 30 квітня 2025 року.

Секретаріат Вищої ради правосуддя листом від 9 квітня 2025 року № 7117/0/9-25 повідомив суддю Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О., зокрема на адресу реєстрації місця проживання судді, яка зазначена в матеріалах суддівського досьє, електронну адресу суду та особисту електронну адресу судді, про заплановане на 30 квітня 2025 року засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, до порядку денного якого включено питання про розгляд об’єднаної дисциплінарної справи стосовно нього (аркуші матеріалів справи 51, 52, том 3).

Секретаріат Вищої ради правосуддя листом від 9 квітня 2025 року № 7119/0/9-25 повідомлено представника судді Ратушняка І.О. – адвоката Гороха О.П., зокрема на поштову адресу, особисту електронну адресу, про заплановане на 30 квітня 2025 року засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, до порядку денного якого включено питання про розгляд об’єднаної дисциплінарної справи стосовно судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. (аркуші матеріалів справи 53, 54, том 3).

Відповідні повідомлення про виклик судді Ратушняка І.О. та адвоката Гороха О.П. в засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

30 квітня 2025 року в засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя Ратушняк І.О. взяв участь в режимі відеоконференції, адвокат Горох О.П. прибув особисто.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя задовольнила клопотання представника судді Ратушняка І.О. – адвоката Гороха О.П., про долучення до матеріалів об’єднаної дисциплінарної справи копій матеріалів судового провадження (справа № 145/131/20 за позовом ОСОБА3 про визнання права на земельну частку (пай)); клопотання про долучення до матеріалів об’єднаної дисциплінарної справи копій адвокатського запиту адвоката Гороха О.П. від 15 квітня 2025 року до адвоката Когутницького В.М. та відповіді на нього адвоката Когутницького В.М. від 21 квітня 2025 року; клопотання про долучення до матеріалів об’єднаної дисциплінарної справи копії відповіді на адвокатський запит щодо стану досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 27 жовтня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 370 Кримінального кодексу України.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя задовольнила клопотання судді Ратушняка І.О. про долучення до матеріалів об’єднаної дисциплінарної справи витягів зі стенограм засідань Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 6 листопада 2024 року та 9 квітня 2025 року.

Крім того, секретаріат Вищої ради правосуддя листом від 20 березня 2025 року № 5287/0/9-25, 25 березня 2025 року № 5578/0/9-25 повідомив суддю Ратушняка І.О. та адвоката Гороха О.П. про можливість ознайомитись із матеріалами об’єднаної дисциплінарної справи в електронному виді за відповідним посиланням (аркуші матеріалів справи 138, 148,149, 164, 165 том 2).

Отже, матеріалами дисциплінарної справи цілком підтверджено, що Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вжила всіх необхідних дій для належної реалізації прав судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. в межах дисциплінарного провадження стосовно нього.

 

3. Щодо доводів скарг стосовно порушення Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя процесуальних строків

 

3.1. Відповідно до пункту 23¹⁰ розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» попередня перевірка дисциплінарних скарг, які надійшли до Вищої ради правосуддя до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів», здійснюється в розумні строки, але не довше ніж протягом шести місяців з дня отримання такої скарги доповідачем, визначеним автоматизованою системою розподілу справ для її попередньої перевірки.

Вища рада правосуддя погоджується з доводами скарг адвоката Гороха О.П. та судді Ратушняка І.О., що з моменту автоматизованого розподілу перевірка дисциплінарної скарги Чижик Т.В. тривала більше ніж шість місяців, які визначені пунктом 23¹⁰ розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Водночас згідно з даними, які оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя, з 1 листопада до 6 грудня 2023 року членам Вищої ради правосуддя було розподілено понад 14 тисяч скарг щодо дисциплінарного проступку суддів.

Велика Палата Верховного Суду у справах № 9901/120/19 від 12 вересня 2019 року, № 9901/36/19 від 7 травня 2020 року, не заперечуючи необхідності дотримання розумного строку під час здійснення попередньої перевірки дисциплінарних скарг, а також правомірних очікувань скаржників щодо вирішення поданих ними заяв за результатами такої перевірки, вважала, що Вищою радою правосуддя було доведено наявність об’єктивних обставин, які мали безпосередній вплив на швидкість і терміни опрацювання членом Вищої ради правосуддя матеріалів, що надходять до нього на розгляд, адже надмірно високе навантаження на члена Вищої ради правосуддя безумовно створює реальні перешкоди у вжитті заходів щодо оперативного розгляду заяв чи скарг у розумні строки.

Вища рада правосуддя наголошує, що самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Закінчення чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

Крім того, Вища рада правосуддя зауважує, що законодавством України не визначено наслідків недотримання строку попередньої перевірки дисциплінарних скарг та не встановлено порядку дій Дисциплінарної палати та/або члена Дисциплінарної палати у разі недотримання строку, визначеного пунктом 23¹⁰ розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Отже, Вища рада правосуддя констатує, що порушення строку попередньої перевірки дисциплінарної скарги Чижик Т.В. стосовно судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. обумовлено об’єктивними причинами та не впливає на правильність рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 квітня 2025 року № 897/3дп/15-25.

 

3.2. Вища рада правосуддя зазначає, що на перехідний період – до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя – законодавець у пункті 23¹³ розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановив, що до дисциплінарних проваджень, розпочатих до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, не застосовуються положення частини п’ятнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Дисциплінарна скарга Чижик Т.В. надійшла до Вищої ради правосуддя 1 листопада 2021 року, протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 9 листопада 2023 року передана члену Вищої ради правосуддя Кандзюбі О.В., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 18 вересня 2024 року № 2723/3дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. Третя Дисциплінарна палати Вищої ради правосуддя ухвалою від 6 листопада 2024 року № 3221/3дп/15-24 відкрила за власною ініціативою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя дисциплінарну справу щодо судді Ратушняка І.О.

Отже, у випадку дисциплінарної справи стосовно судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. не діють положення Закону України «Про Вищу раду правосуддя», що обмежують загальну тривалість здійснення дисциплінарного провадження стосовно судді строком 18 місяців, а також наслідки порушення зазначеного строку – закриття дисциплінарного провадження за рішенням Дисциплінарної палати.

 

3.2. Релевантними джерелами права й актами їх застосування під час обчислення строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є приписи частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», які, зокрема, регламентують строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, складові дисциплінарного провадження, порядок його обчислення.

Відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Дії, які є підставою для притягнення судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. до дисциплінарної відповідальності, вчинено з 11 до 30 серпня 2021 року – дати, коли зафіксовано позапроцесуальне спілкування судді ОСОБА1 з ОСОБА4.

Отже, трирічний строк із дня вчинення проступку закінчився 30 серпня 2024 року.

Дисциплінарну скаргу стосовно зазанчених обставин Чижик Т.В. подала 1 листопада 2021 року, а отже, до закінчення трирічного строку із дня вчинення дисциплінарного проступку.

Частиною другою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (у редакції, чинній станом на дату подання дисциплінарної скарги – 1 листопада 2021 року) було визначено, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання скарги щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.

Вища рада правосуддя зауважує, що Комітет з питань правової політики Верховної Ради України 21 липня 2023 року надав роз’яснення щодо застосування окремих положень законів України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів» в частині дисциплінарного провадження щодо суддів.

Виходячи із системного аналізу положень цих законів, Комітет уважав, що дисциплінарне провадження щодо судді починається з дня настання певних обставин (отримання скарги, звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або прийняття Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття дисциплінарної справи), а використання в абзаці другому частини другої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» прийменника «після» означає, що дисциплінарне провадження щодо судді починає здійснюватися з дня отримання Вищою радою правосуддя відповідної скарги щодо дисциплінарного проступку судді, звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або прийняття Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття дисциплінарної справи.

У частині одинадцятій статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» під словами «час … здійснення відповідного дисциплінарного провадження» слід розуміти період часу, який розпочинається з дня отримання органом, уповноваженим здійснювати дисциплінарне провадження щодо суддів, дисциплінарної скарги та закінчується в день ухвалення рішення у відповідному дисциплінарному провадженні.

Статтею 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» в редакції, чинній на сьогодні, передбачено, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.

Днем початку здійснення дисциплінарного провадження є день отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги або день ухвалення Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою чи день отримання Вищою радою правосуддя відповідного звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Статтю 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» було викладено в такій редакції згідно із Законом України від 9 серпня 2023 року № 3304-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів».

У пояснювальній записці до проєкту вказаного Закону зазначено, що, виходячи із системного та комплексного аналізу положень законодавства (зокрема щодо стадій дисциплінарного провадження), автори проєкту Закону вважають, що дисциплінарне провадження розпочинає здійснюватися з дня отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги, що потребує уточнення в законі для однозначного розуміння.

З наведеного вбачається, що Законом України від 9 серпня 2023 року № 3304-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» не було запроваджено нової норми щодо початку здійснення дисциплінарного провадження, а було лише уточнено вже наявні положення статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Отже, системний аналіз цієї норми, у тому числі у різних редакціях, свідчить, що дисциплінарне провадження щодо судді починається з дня настання певних обставин, зокрема отримання скарги або прийняття Дисциплінарною палатою рішення про відкриття дисциплінарної справи.

Водночас тлумачення частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у взаємозв’язку зі статтею 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дає підстави для висновку, що термін «час здійснення відповідного дисциплінарного провадження» – це часовий проміжок, який розпочинається з дня отримання органом, уповноваженим здійснювати дисциплінарне провадження щодо суддів, дисциплінарної скарги або прийняття Дисциплінарною палатою рішення про відкриття дисциплінарної справи та закінчується у день ухвалення остаточного рішення у відповідному дисциплінарному провадженні.

Отже, за змістом положень частини першої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження щодо судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. розпочато після отримання Вищою радою правосуддя скарги Чижик Т.В. щодо дисциплінарного проступку судді, тобто 1 листопада 2022 року.

Саме такий висновок щодо застосування до судді дисциплінарного стягнення в межах передбаченого законом трирічного строку, з урахуванням положень частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини другої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2024 року у справі № 990/75/24 (www.reyestr.court.gov.ua/Review/119454178).

Зокрема, в абзацах сто п’ятдесят шостому – сто п’ятдесят дев’ятому цієї постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила щодо доводів судді про те, що, на її думку, Дисциплінарна палата на порушення частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на день постановлення ухвали від 15 червня 2018 року) застосувала до неї дисциплінарне стягнення після закінчення передбаченого законом трирічного строку, Вища рада правосуддя правильно зазначила таке.

Частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Згідно із частиною першою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя (у редакції, чинній на день звернення скаржника із дисциплінарною скаргою – 7 квітня 2020 року) дисциплінарне провадження розпочинається, зокрема, після отримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скарги щодо дисциплінарного проступку судді.

Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що за змістом положень частини першої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження щодо судді розпочалось після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, тобто 7 квітня 2020 року.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи стосовно судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. правильно встановила, що строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності не сплинув.

 

4. Щодо доводів скарг стосовно відсутності в діях судді Ратушняка І.О. ознак дисциплінарних проступків, ухвалення Дисциплінарною палатою рішення з використанням недопустимих доказів, обрання надмірно суворого, непропорційного виду дисциплінарного стягнення

 

4.1. Вища рада правосуддя звертає увагу, що твердження адвоката Гороха О.П. та судді Ратушняка І.О. про те, що протоколи гласних (негласних) слідчих дій, на які посилалася Дисциплінарна палата під час мотивування та обґрунтування свого рішення, є недопустими доказами, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Закон України «Про Вищу раду правосуддя» наділяє Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя виключними повноваженнями щодо здійснення дисциплінарних проваджень стосовно суддів та ухвалення рішень про притягнення або про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності на підставі власної оцінки дисциплінарним органом доказів, наданих / отриманих у межах дисциплінарного провадження, їх чіткості та переконливості для підтвердження існування підстави дисциплінарної відповідальності судді. Стандарт доказування вчинення дисциплінарного проступку в дисциплінарному провадженні суттєво відрізняється від стандарту доказування вчинення кримінального правопорушення в суді.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави.

Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною позицією оцінку фактів, яку їм було надано в межах національного провадження, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) водночас не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або способів їх оцінки, що є предметом регулювання національного законодавства та оцінки національними судами (рішення у справі «Трофимчук проти України» від 28 жовтня 2010 року). Однак вимога справедливості судового розгляду включає дослідження способу, у який було отримано та представлено докази, тому завдання Європейського суду з прав людини полягає, з-поміж іншого, в тому, щоб установити, чи було провадження в цілому, включно зі способом отримання і представлення доказів, справедливим у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, згідно із практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите.

Вища рада правосуддя та Верховний Суд неодноразово висловлювали позицію, що матеріали кримінального провадження можуть бути використані під час вирішення питання про наявність у діях судді дисциплінарного проступку; відсутність вироку про визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачав би відповідні діяння, не є перешкодою для притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності; у дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від кримінального провадження (рішення Вищої ради правосуддя від 26 грудня 2023 року № 1400/0/15-23, від 22 жовтня 2020 року № 2932/0/15-20, від 1 квітня 2021 року № 759/0/15-21, постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), від 11 вересня 2018 року у справі № 800/454/17, від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17 (П/9901/141/18), від 8 квітня 2021 року (провадження № 11-238сап20), від 30 травня 2024 року (провадження № 11-22сап24).

 

4.2. Згідно з пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Поведінка судді під час здійснення правосуддя має відповідати правилам Кодексу суддівської етики, затвердженого XI зʼїздом суддів України 22 лютого 2013 року (чинний під час подій, що були предметом аналізу Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя) (далі – Кодекс), якими визначено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною (статті 1, 3 Кодексу).

Незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою дії принципу верховенства права та невід’ємною складовою справедливого суду (стаття 5 Кодексу).

Стаття 19 Кодексу встановлює, що суддя повинен враховувати, що соціальні взаємовідносини чи будь-які інші стосунки та втручання з боку органів державної влади не мають впливати на поведінку судді.

Після затвердження XX черговим з’їздом суддів України змін до Кодексу суддівської етики у редакції від 18 вересня 2024 року зазначені вище статті не зазнали суттєвих змін у частині наведених положень, які спрямовані на встановлення етичних стандартів, пов’язаних зі статусом судді.

Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схваленими Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, передбачено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою.

Пунктом 33 Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів Позиція судової влади та її відносини з іншими гілками державної влади в умовах сучасної демократії визначено, що судді повинні поводитися доброчесно як під час виконання своїх функцій, так і в особистому житті, відповідати за свою поведінку, якщо це входить до загальноприйнятих норм.

У пункті 20 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки зазначено, що судді не можуть ефективно здійснювати правосуддя без довіри громадськості, адже вони є частиною суспільства, якому служать. Їм слід бути обізнаними щодо очікувань громадськості від судової системи та скарг на її функціонування.

Безсумнівна відповідність високим стандартам поведінки, а також добровільне погодження на більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці, випливає із значимості, ролі і місця судової влади в державному механізмі, функцій щодо захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави, а також з особливостей правового статусу судді.

Особливості посади професійного судді полягають в уособленні державної влади шляхом здійснення правосуддя на засадах верховенства права, законності та справедливості, а статус судді передбачає найвищий рівень правової свідомості та професійної відповідальності перед суспільством, що повинно стверджуватися суддями у спосіб неухильного дотримання норм законодавства під час розгляду справ з метою забезпечення права на справедливий суд та захисту прав та свобод особи.

Етичними нормами і стандартами професійної поведінки судді охоплюється заборона дій або бездіяльності у професійній або інших сферах життя, які, на думку поінформованого та розсудливого стороннього спостерігача, можуть викликати сумніви в незалежності, неупередженості, безсторонності суду й завдати шкоди авторитету судової влади.

З урахуванням викладеного суддя має дотримуватись високих стандартів поведінки та не вчиняти дій, які підривають авторитет правосуддя, завжди дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів, а поведінка – відповідала високому статусу його посади.

Оцінюючи дії судді Ратушняка І.О. під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи, а також досліджуючи окремі матеріали кримінального провадження, зокрема копії протоколів про результати проведення аудіо-, відео контролю особи від 31 серпня 2021 року, про результати проведення аудіо контролю особи від 31 серпня 2021 року, допиту свідка ОСОБА4 від 12, 25, 26, 30 серпня, 8 вересня 2021 року, свідка ОСОБА5 від 6 вересня 2021 року, свідка ОСОБА6 від 8 вересня 2021 року, огляду предмета (огляд мобільного телефона, документів, чорнових записів, блокнота), огляду вилучених під час обшуку речей, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя правильно встановила, що суддя Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняк І.О. не уник взаємовідносин із ОСОБА4 з метою ухвалення позитивного рішення в інтересах ОСОБА3 у справі № 145/131/20, а отже, допустив поведінку, що порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

 

4.3. Рада суддів України в рішенні від 4 листопада 2016 року № 75 «Про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів» роз’яснила, що якщо при виникненні конфлікту інтересів під час судових проваджень у кримінальних, цивільних, адміністративних, господарських справах, або під час розгляду матеріалів про адміністративні правопорушення способами врегулювання конфлікту інтересів є: розкриття суддею інформації про конфлікт інтересів, відвід і самовідвід.

У разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства, може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією (рішення Ради суддів України від 8 червня 2017 року № 34 «Про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів»).

Відповідно до частини першої статті 36 Цивільного процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім’ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Статтею 75 Кримінального процесуального кодексу України визначено обставини, які виключають участь судді в кримінальному провадженні. Зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до частин першої, третьої статті 80 Кримінального процесуального кодексу України за наявності підстав, передбачених статтями 75–79 цього Кодексу, суддя зобов’язаний заявити самовідвід. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

Відсутність у Кодексі України про адміністративні правопорушення нормативно-правового регулювання інституту відводу (самовідводу) у справах про адміністративні правопорушення не позбавляє суддю обов’язку врегульовувати конфлікт інтересів під час розгляду відповідної справи з урахуванням засад судочинства, передбачених Конституцією України, та міжнародних стандартів щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства.

Вища рада правосуддя погоджується із висновками Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, що суддя Ратушняк І.О. у справах №№ 145/971/24, 145/474/24, 145/283/24, 145/594/24, 145/378/24, 145/675/23, 145/259/24, 145/1079/23, 145/1553/21, 145/1326/23, 145/872/21, 145/1038/23, 145/1330/23, 145/1255/23, 145/538/23, 145/501/23, 145/1323/20, 145/1870/22, 145/900/20, 145/215/22, 145/1158/22, 145/1059/22, 145/212/22, 145/254/22, 145/250/22, 145/176/22, 145/379/22, 145/375/22 повинен був заявити самовідвід від участі у їх розгляді, проте не лише не розкрив інформації та не заявив самовідводів, а й ухвалив майже всі судові рішення на користь сторін, інтереси яких представляв його захисник – адвокат ОСОБА2.

Отже, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, проаналізувавши зазначені судові рішення у справах, дійшла правильного висновку, що захист судді ОСОБА1 адвокатом ОСОБА2 у кримінальному провадженні, де суддя є обвинуваченим, та одночасний розгляд суддею Ратушняком І.О. справ за участю ОСОБА2 безумовно викликає сумнів у об’єктивності та неупередженості судді.

 

4.4. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що дії судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. порушують стандарти безсторонності суду, етичні норми поведінки судді та викликають обґрунтовані сумніви у здатності судді безсторонньо виконувати свої функції, порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя.

Крім того, такі дії судді Ратушняка І.О. свідчать про умисний характер допущених проступків, оскільки суддя не міг не усвідомлювати неправомірності та неетичності таких своїх дій, які порушують вимоги закону.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла правильного висновку, що дії судді Ратушняка І.О. містять склад дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок недбалості порушення правил щодо відводу (самовідводу); допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).

Згідно з пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Вища рада правосуддя погоджується з висновком Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, що установлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини, а саме грубі порушення норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя, свідчать про вчинення суддею Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняком І.О. істотного дисциплінарного проступку, що є несумісним зі статусом судді.

Під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка І.О. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя врахувала його стаж роботи на посаді судді, позитивну характеристику, характер дисциплінарних проступків, обставини їх вчинення, ступінь вини судді, вважала, що допущення суддею відповідних дій підриває авторитет судової влади в суспільстві та негативно впливає на сприйняття цієї гілки влади такою мірою, що особа, яка допустила таку поведінку, не може здійснювати правосуддя іменем України.

Застосоване з урахуванням принципу пропорційності дисциплінарне стягнення у виді звільнення судді з посади є таким, що відповідає вчиненому суддею Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняком І.О. дисциплінарному проступку, оскільки Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя врахувала характер дисциплінарного проступку, його негативні наслідки для авторитету судової влади, ступінь вини судді, його характеристику, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,

 

вирішила:

 

залишити без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 квітня 2025 року № 897/3дп/15-25 про притягнення судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка Ігоря Олександровича до дисциплінарної відповідальності.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

Заступник Голови

Вищої ради правосуддя