X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Рішення
Київ
11.06.2020
№
1807/0/15-20
Про скасування рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25 березня 2019 року № 913/2дп/15-19 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Солом’янського районного суду міста Києва Горбатовської С.А. та закриття дисциплінарного провадження стосовно неї

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Солом’янського районного суду міста Києва Горбатовської Світлани Анатоліївни на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25 березня 2019 року № 913/2дп/15-19 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності,

 

встановила:

 

Горбатовська Світлана Анатоліївна Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 443/2017 призначена на посаду судді Солом’янського районного суду міста Києва.

До Вищої ради правосуддя 28 листопада 2018 року надійшла дисциплінарна скарга Маселка Романа Анатолійовича за вх. № М-475/51/7-18 на неналежну поведінку судді Солом’янського районного суду міста Києва Горбатовської С.А. під час розгляду скарги голови громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» (далі – ГО «ВО «Автомайдан») на бездіяльність уповноважених осіб Київської місцевої прокуратури № 9, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) (справа № 760/15253/18).

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі – Дисциплінарна палата) від 28 січня 2019 року № 211/2дп/15-19 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Горбатовської С.А.

Дисциплінарною палатою встановлено, що суддею Горбатовською С.А. під час розгляду скарги внаслідок недбалості допущено істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, що становить склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Рішенням Дисциплінарної палати від 25 березня 2019 року № 913/2дп/15-19 суддю Горбатовську С.А. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Суддя Горбатовська С.А., не погодившись із таким рішенням, 11 квітня 2019 року подала скаргу, в якій просила скасувати рішення Дисциплінарної палати від 25 березня 2019 року № 913/2дп/15-19 та ухвалити нове рішення, яким дисциплінарне провадження за скаргою Маселка Р.А. про вчинення дисциплінарного проступку – закрити.

За результатами розгляду вказаної скарги Вища рада правосуддя ухвалила рішення від 4 червня 2019 року № 1519/0/15-19 про залишення без змін рішення Дисциплінарної палати від 25 березня 2019 року № 913/2дп/15-19.

Суддя Горбатовська С.А. з підстави, встановленої пунктом 4 частини першої статті 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскаржила до суду рішення Вищої ради правосуддя від 4 червня 2019 року № 1519/0/15-19.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року рішення Вищої ради правосуддя від 4 червня 2019 року № 1519/0/15-19 про залишення без змін рішення Дисциплінарної палати від 25 березня 2019 року № 913/2дп/15-19 скасовано.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно. Повторний розгляд справи здійснюється Вищою радою правосуддя у пленарному складі у порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 19 березня 2020 року доповідачем щодо вказаної скарги визначено члена Вищої ради правосуддя Блажівську О.Є.

З урахуванням принципу розумності строків розгляду дисциплінарної справи та з метою попередження виникнення та запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, та на виконання розпорядження Голови Вищої ради правосуддя від 13 березня 2020 року № 11/0/2-20 «Про додаткові заходи із попередження респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19» засідання Вищої ради правосуддя щодо розгляду вказаної скарги призначено на 11 червня 2020 року.

Суддя Солом’янського районного суду міста Києва Горбатовська С.А. та Маселко Р.А. повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги. Зазначену інформацію також оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя. Крім того, з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та забезпечення реалізації прав судді Горбатовської С.А. та Маселка Р.А., визначених пунктом 12.30 Регламенту, їм запропоновано взяти участь у вказаному засіданні в режимі відеоконференції.

Суддя Горбатовська С.А. у засідання Вищої ради правосуддя прибула, підтримала доводи, викладені нею у скарзі на рішення Дисциплінарної палати та раніше подані пояснення.

Вища рада правосуддя, розглянувши відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарну справу, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Блажівську О.Є., суддю Горбатовську С.А., дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25 березня 2019 року № 913/2дп/15-19 з огляду на таке.

З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що 7 червня 2018 року ГО «ВО «Автомайдан» звернулася до Солом’янського районного суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, поданих 1 червня 2018 року до Київської місцевої прокуратури № 9 (справа № 760/15253/18).

Справа перебувала у провадженні судді зазначеного суду Антипової І.Л.

Згідно із журналом судового засідання від 13 червня 2018 року розгляд справи не відбувся у зв’язку з неявкою її учасників та був відкладений на 4 липня 2018 року.

Протоколом повторного автоматичного визначення слідчого судді від 2 липня 2018 року справу № 760/15253/18 передано слідчому судді Горбатовській С.А.

Розгляд скарги після отримання її суддею вперше було призначено на 12 липня 2018 року.

Згідно з копією телефонограми, складеної 4 липня 2018 року секретарем судового засідання, повідомлення представника ГО «ВО «Автомайдан» про розгляд скарги 12 липня 2018 року здійснено за телефонним номером, зазначеним у скарзі. Телефонограма не містить відомостей про особу, яка її прийняла.

Відповідно до довідки секретаря судового засідання розгляд скарги, призначений на 12 липня 2018 року, не відбувся у зв’язку з перебуванням судді Горбатовської С.А. на лікарняному.

Згідно з копією телефонограми, складеної 12 липня 2018 року секретарем судового засідання, повідомлення представника ГО «ВО «Автомайдан» про розгляд скарги 30 липня 2018 року здійснено за телефонним номером, зазначеним у скарзі. Телефонограма не містить відомостей про особу, яка її прийняла, а також номера справи, в якій здійснюється виклик до суду.

30 липня 2018 року слідчий суддя Солом’янського районного суду міста Києва Горбатовська С.А. за наслідками розгляду справи у судовому засіданні за участю прокурора ОСОБА_1, керуючись статтями 303, 306 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), постановила ухвалу, якою відмовила в задоволенні скарги ГО «ВО «Автомайдан» на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР.

Дисциплінарною палатою встановлено, що розгляд скарги ГО «ВО «Автомайдан» був здійснений за відсутності її представника, ухвала слідчого судді не ґрунтується на фактичних даних та оцінці обставин, встановлених судом під час вирішення скарги по суті, та мотивована неявкою скаржника у судове засідання.

За результатами розгляду дисциплінарної скарги стосовно судді Горбатовської С.А. Дисциплінарна палата дійшла таких висновків:

розгляд скарги ГО «ВО «Автомайдан» здійснено за відсутності її представника, що є порушенням вимог частини третьої статті 306 КПК України і, відповідно, істотним порушенням норм процесуального права, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків;

ухвала слідчого судді, постановлена у порядку, передбаченому частиною другою статті 307 КПК України, має ґрунтуватися на фактичних даних та оцінці обставин, встановлених судом під час вирішення скарги по суті. КПК України не визначає неявку скаржника як підставу для відмови у задоволенні скарги;

відмова у задоволенні скарги ГО «ВО «Автомайдан» з підстави, що скаржник не з’явився у судове засідання, не ґрунтується на нормах КПК України.

При цьому Дисциплінарна палата взяла до уваги пояснення судді Горбатовської С.А., в яких зазначено, що повідомлений належним чином про день та час розгляду справи представник ГО «ВО «Автомайдан» у судове засідання не з’явився, про причини неявки слідчого суддю не повідомив. З урахуванням думки прокурора слідчий суддя постановила ухвалу про відмову в задоволенні скарги з підстав неявки представника ГО «ВО «Автомайдан» у судове засідання без дослідження і оцінки доводів скарги по суті.

У додаткових поясненнях суддя Горбатовська С.А. визнала, що дійсно чинним КПК України не передбачено такої підстави для відмови у задоволенні скарги, як неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу. Проте наголосила, що частиною третьою статті 306 КПК України передбачено обов’язкову участь у розгляді скарги особи, яка подала скаргу, чи її захисника. Таким чином, КПК України не тільки надає особі право на звернення до суду з відповідною скаргою, а й покладає на неї процесуальний обов’язок з’явитись до суду для участі у розгляді поданої скарги.

Дисциплінарна палата дійшла висновку, що доводи судді Горбатовської С.А., викладені в поясненнях, не спростовують допущення нею порушення норм КПК України під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Дисциплінарною палатою було встановлено, що розгляд скарги ГО «ВО «Автомайдан» був здійснений за відсутності її представника, що, на думку Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, є істотним порушенням норм процесуального права, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу, зокрема скаржником, наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Крім того, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважила, що ухвала слідчого судді, постановлена у порядку, передбаченому частиною другою статті 307 КПК України, має ґрунтуватися на фактичних даних та оцінці обставин, встановлених судом під час вирішення скарги по суті. КПК України не визначає неявку скаржника як підставу для відмови у задоволенні скарги.

З огляду на зазначене Дисциплінарна палата дійшла висновку, що відмова у задоволенні скарги ГО «ВО «Автомайдан» з тих підстав, що скаржник не з’явився у судове засідання, не ґрунтується на нормах КПК України. Слідчий суддя Горбатовська С.А. фактично не здійснила розгляд скарги ГО «ВО «Автомайдан», а відмовила у її задоволенні з підстав, не визначених процесуальним законом, – у зв’язку з неявкою скаржника. Вказані дії слідчого судді Горбатовської С.А. не сприяли здійсненню судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголосила, що за змістом положень чинного КПК України основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, забезпечення законності та обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на досудових стадіях кримінального провадження.

Щодо посилання судді Горбатовської С.А. на відсутність у судовій практиці чіткої позиції з приводу постановлення ухвали про відмову у задоволенні скарги чи залишення скарги без розгляду у випадку неявки в судове засідання особи, яка подала скаргу, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначила таке.

Як визначено частиною шостою статті 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

З огляду на зазначене Дисциплінарна палата дійшла висновку, що суддя Горбатовська С.А. була зобов’язана звернути увагу, що частиною другою статті 307 КПК України визначено перелік ухвал слідчого судді за результатами саме розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, що мав бути здійснений за обов’язкової участі скаржника.

Таким чином, за умов неявки скаржника у судове засідання та неприйняття судом рішення про відкладення розгляду при прийнятті рішення суддя Горбатовська С.А. мала діяти відповідно до частини шостої статті 9 КПК України.

Ухвалюючи рішення про притягнення судді Горбатовської С.А. до дисциплінарної відповідальності, Дисциплінарна палата виходила з того, що, розглядаючи скаргу за відсутності скаржника та відмовляючи у її задоволенні з підстав, не визначених процесуальним законом, слідчий суддя Горбатовська С.А. порушила норми процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Ураховуючи наведене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що в діях судді Горбатовської С.А. наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме внаслідок недбалості допущення істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Суддя Горбатовська С.А. у своїй скарзі на рішення Дисциплінарної палати зазначила, що розгляд скарги голови ГО «ВО «Автомайдан» на бездіяльність прокурора Київської місцевої прокуратури № 9 здійснено нею з урахуванням судової практики та роз’яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

При цьому суддя Горбатовська С.А. вказала на відсутність процесуального врегулювання питання щодо можливого розгляду такої категорії справ за відсутності скаржника, а судовою практикою не визначено чіткої позиції із цього питання.

Крім того, як зазначила суддя Горбатовська С.А., постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги голови ГО «ВО «Автомайдан» за відсутності скаржника, належним чином повідомленого про день і час розгляду справи, вона, крім іншого, врахувала стислі строки розгляду справи.

Суддя Горбатовська С.А. зауважила, що ГО «ВО «Автомайдан» не позбавлено права повторно звернутися до прокурора із заявою про внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а також до слідчого судді для захисту своїх прав. Вона наголосила, що постановлена нею ухвала від 30 липня 2018 року не перешкоджала внесенню відомостей до ЄРДР, оскільки по суті поданої скарги рішення не приймалося.

Крім того, як зазначила суддя Горбатовська С.А., на день оголошення Дисциплінарною палатою рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності ГО «ВО «Автомайдан» звернулася до Київської місцевої прокуратури № 9 із заявою про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та у зв’язку з відмовою прокуратури внести вказані відомості до ЄРДР подала до Солом’янського районного суду міста Києва аналогічну скаргу.

На думку судді Горбатовської С.А., вказане свідчить про відсутність в її діях істотного порушення норм процесуального права, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Автор скарги зазначила, що Дисциплінарною палатою не були досліджені повноваження адвоката Маселка Р.А. на представництво ГО «ВО «Автомайдан» щодо звернення до Вищої ради правосуддя з відповідною скаргою та просила врахувати, що «особиста позиція Маселка Р.А. висвітлена в загальнодоступних джерелах про його участь у «справах «Автомайдану» не підлягає застосуванню у дисциплінарній справі як загальновідомий факт».

На підставі викладеного суддя Горбатовська С.А. просила скасувати рішення Дисциплінарної палати від 25 березня 2019 року № 913/2дп/15-19 та ухвалити нове рішення, яким дисциплінарне провадження за скаргою Маселка Р.А. про вчинення дисциплінарного проступку – закрити.

Вища рада правосуддя, ухвалюючи рішення від 4 червня 2019 року № 1519/0/15-19 про залишення без змін рішення Дисциплінарної палати від 25 березня 2019 року № 913/2дп/15-19, встановила, що зібрані матеріали дисциплінарної справи Дисциплінарною палатою оцінені з достатньою повнотою і підтверджують вчинення суддею Горбатовською С.А. дисциплінарного проступку, а наведені суддею у скарзі доводи не спростовують висновків, зазначених у рішенні Дисциплінарної палати.

Перевіривши законність рішення Вищої ради правосуддя, яким залишено без змін вказане рішення Дисциплінарної палати, Велика Палата Верховного Суду встановила, що рішення Вищої ради правосуддя про притягнення судді Горбатовської С.А. до дисциплінарної відповідальності не може вважатися законним і обґрунтованим.

Крім того, Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» для кваліфікації проступку, за який суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, необхідно, щоб порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків. Тобто передбачений законодавцем дисциплінарний проступок має пряму вказівку на фактичне настання певного наслідку, який повинен бути встановленим при притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (при застосуванні вказаної норми).

Наслідки вчинення певних дій у кожному конкретному випадку мають бути встановлені і поставлені у вину суб’єктові дисциплінарного правопорушення, якщо між його діянням і наслідками існує причинний зв’язок.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що у спірному рішенні Вищої ради правосуддя не зазначено правових наслідків, що настали для ГО «ВО «Автомайдан», яка повідомлялася про дату й час розгляду її скарги, та не вказано, яких саме наданих їй процесуальних прав чи процесуальних обов’язків ця особа була позбавлена можливості реалізувати чи виконати, зокрема й у зв’язку з постановленням ухвали від 30 липня 2018 року з підстав неявки в судове засідання скаржника, тобто не визначено наслідків вчинення суддею дисциплінарного проступку.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що невиконання суддею Горбатовською С.А. обов’язку із забезпечення участі скаржника у розгляді справи, на що посилалась Вища рада правосуддя, спростовується матеріалами скарги, які свідчать про вжиття суддею заходів для повідомлення ГО «ВО «Автомайдан» про дату й час розгляду її скарги.

За результатами перевірки доводів скарги судді Горбатовської С.А., рішення Дисциплінарної палати та матеріалів дисциплінарної справи, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду Вища рада правосуддя встановила таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України суди, як і інші органи державної влади, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Завданням слідчого судді відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України, частини п’ятої статті 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування врегульовано статтею 306 КПК України. Зокрема, частиною першою вказаної статті передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318–380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 26 КПК України.

Частиною другою статті 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги.

За приписами частини третьої статті 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні визначений статтею 135 КПК України, частиною першою якої передбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Як встановлено матеріалами дисциплінарної справи, виклик представника ГО «ВО «Автомайдан» з огляду на стислі строки розгляду скарги двічі здійснювався секретарем судового засідання по телефону за номером, вказаним самим заявником у його скаргах (4 та 12 липня 2018 року).

На думку Великої Палати Верховного Суду, недоліки в документальному оформленні телефонограми, зокрема незазначення в ній відомостей про особу, що її прийняла, не можуть свідчити про невжиття суддею необхідних дій для забезпечення участі скаржника в розгляді поданої ним скарги. Попри повідомлення заявника про дату й час засідання по телефону представник ГО «ВО «Автомайдан» у судове засідання 30 липня 2018 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомляв.

Згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстави умисної або внаслідок недбалості незаконної відмови в доступі до правосуддя (у тому числі незаконної відмови в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або іншого істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, погодившись із висновком Другої Дисциплінарної палати про притягнення судді Горбатовської С.А. до дисциплінарної відповідальності за істотне порушення внаслідок недбалості норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, Вища рада правосуддя не взяла до уваги недоліки нормативно-правового регулювання дій слідчого судді в разі неприбуття до суду особи, котра оскаржує рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, та її захисника чи представника, належним чином повідомлених про розгляд скарги. Проте зазначені недоліки мають істотне значення з погляду вирішення питання про наявність чи відсутність у діях судді щодо застосування відповідних норм процесуального права недбалості як ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до імперативних вимог частини третьої статті 306 КПК України участь у судовому засіданні скаржника чи його захисника, представника (принаймні однієї із зазначених осіб) є обов’язковою. Водночас згідно із частиною другою цієї статті слідчий суддя зобов’язаний розглянути скаргу не пізніше сімдесяти двох годин з моменту її надходження.

У разі неявки до суду скаржника, належним чином сповіщеного про розгляд скарги, слідчий суддя не наділений повноваженнями забезпечити прибуття цієї особи проти її волі.

Зокрема, примусовий привід до суду згідно із частиною третьою статті 140 КПК України застосовується виключно до підозрюваного, обвинуваченого або свідка.

Грошове стягнення за неявку до суду без поважних причин відповідно до частини першої статті 139 КПК України може бути накладено лише на підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного відповідача, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Адміністративній відповідальності за злісне ухилення від явки в суд за статтею 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягають лише свідок, потерпілий, позивач, відповідач, експерт, перекладач.

Таким чином, закон не встановлює жодних заходів процесуального примусу для забезпечення участі в судовому засіданні особи, котра оскаржує рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора. Не передбачає закон і можливості розгляду судом скарги за відсутності скаржника, належним чином повідомленого про такий розгляд (якщо в судовому засіданні не бере участі його захисник чи представник).

Частиною другою статті 307 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, які слідчий суддя може прийняти за результатами розгляду відповідної скарги: скасувати рішення слідчого чи прокурора; зобов’язати припинити дію чи вчинити певну дію; відмовити в задоволенні скарги.

Однак постановлення будь-якої з наведених ухвал за відсутності і скаржника, і його захисника чи представника не відповідатиме приписам частини третьої статті 306 КПК України.

Відкладення розгляду скарги призведе до порушення строку, встановленого частиною другою статті 306 зазначеного Кодексу, а також не гарантує прибуття в наступне судове засідання осіб, котрі не бажають брати в ньому участь.

Прийняття ж у такому випадку іншого рішення, крім зазначених у частині першій статті 307 КПК України, не пов’язаного з розв’язанням порушених у скарзі питань по суті, зокрема про залишення скарги без розгляду, суперечитиме закріпленій у пункті 2 частини першої статті 7, статті 9 КПК України засаді законності, оскільки відповідного способу вирішення скарги законом не передбачено. Тоді як згідно із частиною другою статті 19 Конституції України суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи, зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, у зазначеній ситуації суддя позбавлений можливості розглянути скаргу з дотриманням передбаченого КПК України порядку. Адже будь-яке з прийнятих ним рішень суперечитиме тій чи іншій нормі процесуального права.

Неоднаковою є і судова практика застосування наведених положень КПК України, в тому числі не сформовано єдиних підходів із цього питання судами вищого рівня.

В узагальненні від 12 січня 2017 року «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі – ВССУ) висловився про доцільність залишення скарги без розгляду в разі неприбуття в судове засідання скаржника, який заявив клопотання про розгляд скарги без його участі, а також належним чином повідомленого скаржника, який не з’явився на такий розгляд. Мотивуючи таку позицію, ВССУ звернув увагу на те, що залишення скарги без розгляду не позбавляє скаржника права повторно звернутися з такою скаргою в суд (пункт 7 узагальнення).

Водночас у постанові пленуму ВССУ від 7 лютого 2014 року № 4 «Про узагальнення судової практики розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» запропоновано інший спосіб дій слідчого судді за подібних обставин. Зокрема, частина четверта статті 163 КПК України містить імперативну вимогу щодо розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів за участю особи, яка його подала, аналогічну приписам частини третьої статті 306 цього Кодексу про обов’язкову участь скаржника у судовому розгляді скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора. На предмет застосування частини четвертої статті 163 КПК України ВССУ зазначив, що неявка без поважної причини в судове засідання сторони кримінального провадження, яка подала клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, свідчить про фактичне непідтримання клопотання і має розцінюватись як підстава для відмови в його задоволенні. Застосування такого підходу було визнано правильним незалежно від того, яка зі сторін кримінального провадження (обвинувачення чи захисту) звернулась до слідчого судді з відповідним клопотанням (підпункт 8 пункту 2.5 узагальнення).

Як зазначено у пункті 66 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність ефективність та обов’язки, тлумачення закону, яке здійснюють судді для вирішення справи, не повинне бути приводом для дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості.

З урахуванням недоліків законодавчого регулювання розгляду слідчим суддею скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, які в аналогічних ситуаціях унеможливлюють дотримання встановленої КПК України процедури, а також з огляду на відсутність єдиної та сталої судової практики із цього питання, Вища рада правосуддя, врахувавши висновки Великої Палати Верховного Суду, не встановила недбалості у діях судді Горбатовської С.А., зокрема у зв’язку з обранням суддею способу тлумачення і застосування норм процесуального права, як і істотності їх порушення при такому застосуванні.

Щодо доводів судді Горбатовської С.А. у частині недослідження Дисциплінарною палатою повноважень адвоката Маселка Р.А. на подання дисциплінарної скарги від ГО «ВО «Автомайдан» Вища рада правосуддя зазначає таке.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції чинній на момент звернення зі скаргою) право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.

Перевірка відповідності скарги вимогам частини першої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» належить до повноважень члена Дисциплінарної палати, визначеного для попередньої перевірки, за висновком якого Дисциплінарна палата приймає рішення про наявність або відсутність підстав для відкриття дисциплінарного провадження стосовно судді.

Відтак, перевірка повноважень скаржника на подання такої скарги не належить до компетенції Дисциплінарної палати.

Крім того, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 січня 2019 року у справі № 11-864сап18, підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є не скарга на його дії, а факт допущення таким суддею порушення закону, яке містить склад дисциплінарного проступку.

При цьому, як убачається з матеріалів дисциплінарної справи, Маселко Р.А. подав до Вищої ради правосуддя дисциплінарну скаргу не як представник інтересів ГО «ВО «Автомайдан», а від власного імені, що не суперечить вимогам частини першої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

Згідно із частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Дотримуючись принципу обов’язковості виконання судового рішення, здійснюючи розгляд скарги судді Горбатовської С.А. на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25 березня 2019 року № 913/2дп/15-19 з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, зроблених на підставі встановлення усіх обставин дисциплінарної справи, Вища рада правосуддя дійшла висновку про відсутність у діях судді Горбатовської С.А. складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме внаслідок недбалості допущення істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, а отже, відсутність підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Частиною десятою статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право, зокрема, скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження.

З огляду на викладене Вища рада правосуддя дійшла висновку, що за результатами розгляду скарги судді Солом’янського районного суду міста Києва Горбатовської С.А. та на підставі пункту 1 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25 березня 2019 року № 913/2дп/15-19 про притягнення судді Горбатовської С.А. до дисциплінарної відповідальності підлягає скасуванню із закриттям дисциплінарного провадження стосовно неї.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя

 

вирішила:

 

скасувати рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25 березня 2019 року № 913/2дп/15-19 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Солом’янського районного суду міста Києва Горбатовської Світлани Анатоліївни та закрити дисциплінарне провадження стосовно неї.

 

 

Голова Вищої ради правосуддя                                                       А.А. Овсієнко

 

 

Члени Вищої ради правосуддя                                                       О.Є. Блажівська

                                                                                                               В.І. Говоруха

                                                                                                               П.М. Гречківський

                                                                                                               В.К. Грищук

                                                                                                               В.І. Данішевська

                                                                                                               Л.Б. Іванова

                                                                                                               Н.С. Краснощокова

                                                                                                               В.В. Матвійчук

                                                                                                               Т.С. Розваляєва

                                                                                                               М.П. Худик

                                                                                                               В.В. Шапран

                                                                                                               Л.А. Швецова

                                                                                                               С.Б. Шелест