X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Перша Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
12.01.2026
9/1дп/15-26
Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Господарського суду Тернопільської області Гевка В.Л.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Бондаренко Т.З., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Махінчука В.М., Мороза М.В., Сав’юка М.І., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Захарченка М.С. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Долматова Віталія Андрійовича стосовно судді Господарського суду Тернопільської області Гевка Володимира Львовича,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 12 березня 2025 року за вх. №№ Д-1448/0/7-25, Д-1448/1/7-25 надійшли аналогічні за своїм змістом дисциплінарні скарги Долматова В.А. стосовно судді Господарського суду Тернопільської області Гевка В.Л.

Стислий зміст дисциплінарних скарг

Автор дисциплінарних скарг зазначає, що 19 березня 2024 року постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Тернопільський апеляційний суд постановою від 16 квітня 2024 року апеляційну скаргу залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Як зауважує скаржник, незважаючи на позбавлення судом права керування транспортними засобами, суддя ОСОБА1 неодноразово був помічений за кермом автомобіля марки «Kia» (номерний знак ____) по вулиці Довженка у місті Тернополі, тобто суддя продовжує керувати автомобілем всупереч прямій забороні, встановленій судовими рішеннями, які набрали законної сили.

На переконання скаржника така поведінка судді Гевка В.Л. свідчить про абсолютну байдужість до вимог закону, моралі та загальноприйнятих правил поведінки, підриває авторитет правосуддя, а також є проявом неповаги до суспільства в цілому.

Враховуючи викладене, Долматов В.А. просить притягнути суддю Господарського суду Тернопільської області Гевка В.Л. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Процедура розгляду дисциплінарних скарг

На підставі Протоколу повторного автоматизованого визначення дисциплінарного інспектора у справі від 15 травня 2025 року дисциплінарну скаргу № Д-1448/0/7-25 передано дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя Захарченку М.С. (далі – дисциплінарний інспектор).

Протоколом передачі справи раніше визначеному дисциплінарному інспектору від 15 травня 2025 року дисциплінарну скаргу № Д-1448/1/7-25 передано дисциплінарному інспектору Захарченку М.С. (підстави передачі: об’єднано в одне провадження).

Ухвалою дисциплінарного інспектора Захарченка М.С. від 4 червня 2025 року № 2296/0/18-25 продовжено строк попередньої перевірки зазначених дисциплінарних скарг (https://hcj.gov.ua/doc/doc/52695).

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 19 грудня 2025 року № 2766/1дп/15-25 визнала підтвердженими дисциплінарні скарги Долматова В.А. стосовно судді Господарського суду Тернопільської області Гевка В.Л. (https://hcj.gov.ua/doc/doc/56562).

До Вищої ради правосуддя 1 січня 2026 року за вхідним № 3/0/24-26 надійшов висновок дисциплінарного інспектора Захарченка М.С. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Долматова В.А. разом із матеріалами, зібраними під час попередньої перевірки, з пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Господарського суду Тернопільської області Гевка В.Л.

Обставини, встановлені за результатом розгляду висновку дисциплінарного інспектора та долучених до нього матеріалів

Гевко Володимир Львович Указом Президента України «Про призначення суддів» від 22 січня 2010 року № 59/2010 призначений на посаду судді Господарського суду Тернопільської області строком на п’ять років, Указом Президента України «Про призначення суддів» від 1 листопада 2017 року № 349/2017 призначений на посаду судді Господарського суду Тернопільської області.

Під час попередньої перевірки дисциплінарних скарг з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області дисциплінарним інспектором витребувано копію матеріалів справи № 607/843/24 (провадження 3/607/450/2024).

Встановлено, що 5 січня 2024 року співробітником поліції складено Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 709661, відповідно до якого зафіксовано факт керування 4 січня 2024 року о 23 год. 15 хв. у місті Тернополі на перехресті вул. Протасевича–Лесі Українки водієм ОСОБА1 автомобілем «Kia Sportage», номерний знак ____, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння.

Огляд на стан сп’яніння, зі згоди водія ОСОБА1, проводився за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6820 № ARHJ-0251, що підтверджується тестом № 2041 від 4 січня 2024 року, з результатом огляду водій погодився, своїми діями порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху.

Відповідно до Акту огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів результат огляду – позитивний та склав 1,83‰ (проміле).

З відеозапису з нагрудних реєстраторів працівників поліції вбачається, що водієві зупиненого транспортного засобу автомобіля «Kia Sportage», номерний знак ____, ОСОБА1 запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» або проїхати до медичного закладу для проходження такого огляду, повідомлено перед цим про наявність у нього ознак стану алкогольного сп’яніння та їх перелік. За результатом проходження огляд на стан алкогольного сп’яніння за допомогою приладу «Драгер», встановлено, що ОСОБА1 перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 березня 2025 року, залишеною без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року, ОСОБА1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, який стягнуто в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Дисциплінарний проступок та адміністративне правопорушення не є тотожними поняттями. Цілком можливим є притягнення особи за одні й ті самі дії і до дисциплінарної, і до кримінальної або адміністративної відповідальності.

Це не суперечить Конституції України, яка забороняє притягати двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (частина перша статті 61 Конституції України).

Виключні повноваження встановлювати відсутність або наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку надані дисциплінарному органу – Дисциплінарним палатам Вищої ради правосуддя (стаття 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»). Відповідно, дисциплінарний орган має право і зобов’язаний самостійно визначити наявність у діях особи складу саме дисциплінарного проступку.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному (адміністративному) провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особу у кримінальному (адміністративному) провадженні було виправдано (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрито (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85).

Саме така правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17 (П/9901/141/18).

Таким чином, під час дисциплінарного провадження надається оцінка тільки тим фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини. Встановлені під час дисциплінарного провадження факти та обставини мають значення тільки для ухвалення рішення в межах своєї компетенції та не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні інших правопорушень.

Вказане підтверджує можливість розгляду питання про притягнення судді Гевка В.Л. за одне й те саме правопорушення до юридичної відповідальності різних видів (адміністративної та дисциплінарної).

Пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Дисциплінарним проступком судді зазвичай визнається винне протиправне порушення чи невиконання суддею службових обов’язків, а також порушення спеціальних вимог та обмежень, встановлених для судді, чи загальновизнаних моральних / етичних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно із частиною шостою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя повинен додержуватися присяги.

Складаючи присягу судді, особа, призначена на посаду судді, присягає Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя (стаття 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Отже, присяга судді вимагає від нього, зокрема, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Стандарти етичної поведінки, яких має додержуватись суддя, встановлюються Кодексом суддівської етики, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», а також актами структурних органів міжнародних організацій (Економічна і Соціальна Рада ООН, Консультативна рада європейських суддів як дорадчий орган Ради Європи та інші). Один із таких стандартів закріплює необхідність дотримання суддею належної поведінки не лише під час здійснення правосуддя, а й поза виконанням своїх суддівських обов’язків, тобто у приватному житті:

– суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді;

суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя;

суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об'єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності;

суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді (статті 1, 3 Кодексу суддівської етики);

– дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів;

– суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою;

– поведінка судді має відповідати високому статусу його посади (принцип четвертого показника «Дотримання етичних норм», пункти 4.1, 4.2 Бангалорських принципів);

– судді повинні гідно поводити себе у приватному житті (пункт 29 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів).

Вказаними положеннями закріплено обов’язок судді дотримуватися високих стандартів етичної поведінки.

Більше того, з огляду на наявність у судді спеціальних правових знань та, відповідно, підвищених вимог до судді він повинен додержуватись не лише утверджених у суспільстві загальноприйнятих правил етичної поведінки для кожного громадянина, а й вчиняти у певних ситуаціях усі можливі дії для встановлення істини.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 КУпАП України передбачено відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп’яніння.

Під час попередньої перевірки встановлено, що постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 березня 2024 року у справі № 607/843/24, залишеною без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року, ОСОБА1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП України (керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп’яніння).

Факт керуванням транспортним засобом ОСОБА1 у стані алкогольного сп’яніння зафіксований у Протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 709661 від 5 січня 2024 року, результатах газоаналізатора Alcotest 6820 № ARHJ-0251 від 4 січня 2024 року, Акті огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів, матеріалах відеозапису з нагрудних реєстраторів працівників поліції.

Крім того, факт перебування у стані алкогольного сп’яніння у ніч подій, зафіксованих у Протоколі про адміністративне правопорушення, не спростовує і сам суддя Гевко В.Л. у своїх письмових поясненнях.

З огляду на наведене необхідно вказати, що постійна увага з боку суспільства за діями представників судової влади, бажання громадян мати в державі справедливе правосуддя для отримання належного захисту своїх прав покладають на суддю обов’язок бути не лише представником влади, який неухильно дотримується Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а й людиною з високими стандартами поведінки.

Високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, у повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому суддя має не лише подавати особистий приклад, й пропагувати етичну поведінку серед оточуючих, вимагати етичної поведінки від інших.

Ураховуючи викладене, поведінка судді Гевка В.Л., що мала місце у ніч з 4 на 5 січня 2024 року, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння, не узгоджується з моральними та етичними нормами поведінки судді у позапроцесуальній діяльності та підриває авторитет правосуддя та суспільну довіру до суду.

Особливості поведінки судді проявляються в тому, що суддя зобов’язаний не допускати будь-яких дій, що можуть заподіяти шкоду, порушити нормальну діяльність суду чи дискредитувати судову владу в цілому.

Суддя Гевко В.Л. обізнаний зі встановленими законом вимогами щодо стандартів етичної поведінки, покладеними на нього обов’язками судді, а також із вимогами Правил дорожнього руху, тому не міг не знати, що їх недотримання матиме негативний вплив на рівень суспільної довіри до суду.

Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти окремі обмеження і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

Суддя повинен поважати закон, дотримуватися його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення не лише під час виконання професійних обов’язків, а також і в особистому житті.

Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Захарченка М.С. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Долматова В.А., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що обставини, викладені у скаргах, свідчать про наявність у діях судді Гевка В.Л. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила визначених частиною першою статті 45 «Про Вищу раду правосуддя» підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Гевка В.Л.

З огляду на зазначене, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Господарського суду Тернопільської області Гевка В.Л. за ознаками вказаного дисциплінарного проступку.

Керуючись статтею 46 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

ухвалила:

 

відкрити дисциплінарну справу за скаргами Долматова Віталія Андрійовича стосовно судді Господарського суду Тернопільської області Гевка Володимира Львовича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Тетяна БОНДАРЕНКО

 

Члени Першої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Юлія БОКОВА
Віталій МАХІНЧУК
Микола МОРОЗ
Максим САВ’ЮК

 

 

 

 

 

Ознака до документа: 
Результати розгляду питань щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності