Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Дробчак Н.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Чабаненка Віктора Григоровича стосовно судді Корольовського районного суду міста Житомира Драча Юрія Івановича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 29 вересня 2025 року за вх. № Ч-4922/0/7-25 надійшла дисциплінарна скарга Чабаненка Віктора Григоровича стосовно судді Корольовського районного суду міста Житомира Драча Юрія Івановича.
Стислий зміст дисциплінарної скарги
Скаржник повідомив, що зі сторінки активіста міста Житомира oleksandr_shvetsov в соціальній мережі йому стало відомо, що у провадженні Черняхівського районного суду Житомирської області перебувала справа № 278/841/25 про притягнення судді Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Зроблено посилання на відеосюжет. Скаржник повідомляє, що це відео набрало 373 тис. переглядів.
Скаржник стверджує, що за результатом ознайомлення зі змістом постанови у справі № 278/841/25, йому стало відомо, що 13.02.2025 о 22:08 в с. Корчак, дорога а.д. Житомир-Чернівці 13 км 300 м водій ОСОБА1, ____ р.н., керував транспортним засобом TeslaModel S, державний номерний знак ____ автомобілем, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газо-аналізатора Alcotest Drager та в найближчому медичному закладі охорони здоров’я водій відмовився. Від керування транспортного засобу відсторонено згідно ст.. 266 КУпАП, шляхом зупинки у дозволеному місці згідно ПДР, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.»
Скаржник проаналізував дані з відкритих джерел, вказує, що як голова Корольовського районного суду міста Житомира Драч Ю.І. має широке коло знайомств та вказує на можливу процесуальну комунікацію з суддею Черняхівського районного суду Житомирської області Проценка Л.Й. з метою закриття його справи про адміністративне правопорушення.
Скаржник навів власний аналіз відеозапису під час зупинки транспортного засобу та повідомляє: «…з відеозапису під час зупинки транспортного засобу чітко вбачається, що голова Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА1ч перебував в стані алкогольного сп’яніння, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, а саме відсутня спроможності формулювати та висловити свої думки та вживання беззмістовних протяжних звуків «ееееееееее» та допущення поведінки, що не відповідає обстановці, що склалася».
Скаржник вважає, що в діях судді Драча Ю.І. наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Процедура розгляду дисциплінарної скарги
Законами України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» (набрав чинності 17 вересня 2023 року) та від 6 вересня 2023 року № 3378-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (набрав чинності 19 жовтня 2023 року) внесено зміни до глави 4 «Дисциплінарне провадження» розділу II «Особлива частина» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у частині строків та порядку здійснення дисциплінарного провадження.
Зокрема, запроваджено інститут дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, до повноважень яких віднесено здійснення попередньої перевірки дисциплінарних скарг та підготовки дисциплінарних справ до розгляду Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя.
Пунктом 236 Розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» установлено, що днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя є день опублікування Вищою радою правосуддя повідомлення про початок роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя у газеті «Голос України».
Рішенням Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2024 року № 3582/0/15-24 днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя визначено 23 грудня 2024 року. Відповідне оголошення розміщено в газеті «Голос України» від 21 грудня 2024 року № 194 (246).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 29 вересня 2025 року дисциплінарну скаргу Чабаненка В.Г. передано дисциплінарному інспектору Дробчак Наталії Володимирівні для проведення перевірки.
Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону, за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.
До Вищої ради правосуддя 12 грудня 2025 року за № 6297/0/24-25 надійшов висновок дисциплінарного інспектора Дробчак Н.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги з пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Корольовського районного суду міста Житомира Драча Ю.І. та об’єднати з відкритою дисциплінарною справою.
Обставини, встановлені за результатом розгляду висновку дисциплінарного інспектора та долучених до нього матеріалів
1.Інформація про призначення судді
Указом Президента України від 5 серпня 1998 року № 846/98 Драч Юрій Іванович призначений суддею Корольовського районного суду м. Житомира. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/846/98#Text
Постановою Верховної Ради України від 18 вересня 2003 року № 1205-IV Драч Ю.І. обраний суддею цього суду безстроково. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1205-15#Text
2.Інформація про обставини складення адміністративних матеріалів, стосовно ОСОБА1
Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя було досліджено матеріали судової справи № 278/841/25 у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП.
За результатом вивчення цих матеріалів та доданих до них відеозаписів з портативних відеореєстраторів патрульних поліцейських стало відомо, що 13 лютого 2025 року о 22:08 у с. Корчак, на автомобільній дорозі Житомир–Чернівці (13 км + 300 м), було зупинено автомобіль Tesla Model S, державний номерний знак ____, яким керував водій ОСОБА1.
Підставою зупинки, як зазначено у постанові серії ДП18 №851829 від 13 лютого 2025 року про притягнення його до відповідальності, передбаченої частиною першою статті 122, частиною першою статті 121 КУпАП, ОСОБА1 рухаючись, наїжджав на переривчасті лінії розмітки, при цьому не перестроювався, та керував транспортним засобом, в якому сигнали повороту червоного кольору, чим порушив ДСТУ 3649:2010 6.1.5, пункт 11.5, пункт 31.1 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення передбачене частиною першою статті 122, частиною першою статті 121 КУпАП. Прийнято рішення застосувати до ОСОБА1 штраф у розмірі 340 грн.
Під час спілкування у працівників поліції виникли підстави вважати, що особа перебуває в стані алкогольного сп’яніння на підставі чого відносно ОСОБА1 складено протокол серії ЕПР1 №246174 від 13 лютого 2025 року.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №246174 від 13 лютого 2025 року вбачається, що 13 лютого 2025 року о 22:08 у с. Корчак, на автомобільній дорозі Житомир–Чернівці (13 км + 300 м), водій ОСОБА1, ____ р.н., керував автомобілем Tesla Model S, державний номерний знак ____, перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп’яніння: відчутний запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів і мови, а також поведінка, що не відповідає обстановці.
Водій відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння як на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager, так і в найближчому закладі охорони здоров’я. Від керування транспортним засобом його відсторонено відповідно до статті 266 КУпАП шляхом зупинки у дозволеному ПДР місці.
З відеозапису події вбачається, що водій на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager, пройти відмовляється, натомість повідомив про бажання пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння в найближчому закладі охорони здоров’я. Проте на шляху до медичного закладу змінив свою позицію. В матеріалах справи будь які документи (довідки, протоколи, листи тощо) стосовно проходження ОСОБА1 огляду на стан алкогольного сп’яніння чи то за направленням патрульної поліції чи то в приватному порядку відсутні.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ОСОБА1 звернувся з адміністративним позовом до управління патрульної поліції в Житомирській області, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 13 лютого 2025 року серії ДП18 № 851829.
Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 30 квітня 2025 року у справі № 295/2933/25 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126976871), залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2025 року у справі № 295/2933/25 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/128796982), позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову серії ДП18 №851829 від 13 лютого 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 122, передбаченої частиною першою статті КУпАП.
В мотивувальній частині рішення суду першої інстанції викладено такий висновок: «Такими діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення».
Постановою Черняхівського районного суду Житомирської області від 12 серпня 2025 року у справі № 278/841/25 провадження по справі про притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, вирішено закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю в діях особи, яка притягається до відповідальності, складу адміністративного правопорушення. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129534027).
В мотивувальній частині постанови вказано: «Отже, даний факт у сукупності з поясненнями ОСОБА1 та даними, що містяться на відеозаписі події, породжує об`єктивний сумнів у дотриманні працівниками патрульної поліції вимог нормативних актів щодо огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, зокрема у частині виконання свого обов`язку належного роз`яснення ОСОБА1 порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, наслідків відмови від проходження такого огляду на місці події транспортного засобу та забезпечення можливості проведення огляду у найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, а сам відеозапис події, безперервно не відображає процедуру огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, не містить даних про складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також подальше відсторонення ОСОБА1 від керування транспортним засобом».
Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Як зазначено в преамбулі до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Рішення XX чергового з'їзду суддів України 18 вересня 2024 року, усвідомлюючи значущість (важливість) своєї місії, з метою зміцнення та підтримки довіри суспільства до судової влади судді України вважають, що зобов'язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв'язку із чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов'язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.
У пункті 50 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою. Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти ряд обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли би здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
Парламентська Асамблея Ради Європи у своїй Резолюції від 25 грудня 2008 року № 1165(1998) вказала, що публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на приватність їхнього життя (пункт 6).
Отже, пильна увага суспільства до діяльності судової влади та прагнення громадян до справедливого правосуддя, яке гарантує ефективний захист їхніх прав, зобов’язують суддю бути не лише представником державної влади, який суворо дотримується Конституції, законів України та міжнародних договорів, що мають обов’язкову силу, але й людиною з високими моральними орієнтирами. Такі стандарти поведінки означають, що суддя повинен демонструвати приклад порядності, чесності, врівноваженості та стриманості не лише під час виконання професійних обов’язків, а й у повсякденному житті. Важливо, щоб його поведінка формувала в учасників процесу та суспільства загалом уявлення про суддю як про взірець справедливості й доброчесності. Крім особистого прикладу, на суддю покладається завдання поширювати етичні принципи та вимагати їх дотримання від інших.
Тому посада судді покладає на нього додаткові обмеження та обов’язки, які водночас є етичними стандартами, що формують модель поведінки, яку суддя повинен ставити за мету і якої повинен дотримуватися. Зокрема, запорукою утвердження довіри до суду має бути законослухняна і добропорядна поведінка суддів у повсякденному житті.
Зважаючи на зазначене, суддя з підвищеним рівнем сумлінності та відповідальності перед Українським народом повинен забезпечувати дотримання Конституції та законів України, а також етичних норм, оскільки його особиста та професійна поведінка є нерозривно пов’язана із безперервністю статусу судді в професійному та повсякденному житті.
У контексті нормативно визначених процесуальних стандартів, він повинен поводити себе таким чином у будь-яких умовах, які з точки зору звичайної розсудливої людини не викликатимуть сумнівів у його загальній та професійній етичності, а тим більше допускатимуть припущення щодо наявності обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Про можливе недотримання суддею Драчем Ю.І. такого стандарту може свідчити: вчинення правопорушень в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що характеризується підвищеним рівнем суспільної небезпеки.
Дисциплінарним проступком судді слід вважати винне протиправне порушення чи невиконання суддею службових обов’язків, а також порушення спеціальних вимог та обмежень, встановлених для судді, чи загальновизнаних моральних / етичних вимог.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження у разі допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
Отже, під час здійснення дисциплінарного провадження Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя підлягають з’ясуванню питання щодо наявності або відсутності в діях судді складу дисциплінарного проступку, пов’язаного з допущенням суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя (зокрема, через недотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки), а не складу адміністративного правопорушення, відповідно, наявність постанови суду про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення не виключає можливості встановлення в поведінці такої особи складу дисциплінарного проступку та притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Відповідальність за дисциплінарні проступки та відповідальність за адміністративні правопорушення є двома різними видами юридичної відповідальності, тому їх застосування до особи з огляду на положення частини першої статті 61 Конституції України не є взаємовиключним. Водночас звільнення особи від одного виду юридичної відповідальності не має наслідком неможливість застосування іншого її виду, що виникає на підставі тих самих фактів, на основі менш суворого тягаря доказування.
Закон України «Про Вищу раду правосуддя» наділяє Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя виключними повноваженнями щодо здійснення дисциплінарних проваджень стосовно суддів та ухвалення рішень про притягнення або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності на підставі власної оцінки дисциплінарним органом доказів, наданих / отриманих в межах дисциплінарного провадження, їх чіткості та переконливості для підтвердження існування підстави дисциплінарної відповідальності судді. Стандарт доказування вчинення дисциплінарного проступку в дисциплінарному провадженні суттєво відрізняється від стандарту доказування вчинення адміністративного правопорушення в суді.
Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Дробчак Н.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги, урахувавши доводи дисциплінарної скарги, зміст постанови Черняхівського районного суду Житомирської області від 12 серпня 2025 року у справі № 278/841/25, наведені норми, що визначають поведінку судді у приватному житті, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що в діях судді Корольовського районного суду міста Житомира Драча Ю.І. наявні ознаки дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що може бути підставою дисциплінарної відповідальності судді.
Щодо об’єднання дисциплінарної справи
Згідно з частиною одинадцятою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна палата може своїм рішенням об’єднати в одну дисциплінарну справу кілька дисциплінарних справ, які перебувають у її провадженні.
Відповідно до пункту 13.35 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (у редакції рішення Вищої ради правосуддя від 21 листопада 2023 року № 1068/0/15-23) (зі змінами і доповненнями), дисциплінарна палата може своїм рішенням об’єднати в одну дисциплінарну справу кілька дисциплінарних справ, які перебувають у її провадженні, у тому числі на підставі висновку дисциплінарного інспектора Ради – доповідача, про що поставляється ухвала, копія якої надсилається учасникам об’єднаної дисциплінарної справи.
Можуть бути об’єднані дисциплінарні справи щодо одного і того самого судді, відкриті за тотожними підставами дисциплінарної відповідальності судді та/або конкретними відомостями про наявність у поведінці судді ознак складу дисциплінарного проступку. Підготовку до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи здійснює дисциплінарний інспектор Ради – доповідач або член Дисциплінарної палати – доповідач, який був доповідачем у дисциплінарній справі, відкритій першою.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 12 листопада 2025 року № 2428/2дп/15-25 відкрила дисциплінарну справу за скаргами Чижик Тетяни Віталіївни та Євтушка Сергія Олександровича стосовно судді Корольовського районного суду міста Житомира Драча Юрія Івановича, – за пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (https://hcj.gov.ua/doc/doc/55657).
Пунктом 10.10 Положення про Службу дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя передбачено, що Дисциплінарний інспектор - доповідач може подати до Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, Вищої ради правосуддя висновок із пропозицією про об’єднання в одну дисциплінарну справу дисциплінарних справ щодо одного і того самого судді, що відкриті за тотожними підставами дисциплінарної відповідальності судді та/або конкретними відомостями про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку.
Враховуючи тотожність підстав для дисциплінарної відповідальності, спільний розгляд дисциплінарних скарг стосовно судді Драча Ю.І. є доцільним.
Наявність або відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності буде встановлено за результатами розгляду дисциплінарної справи щодо судді на підставі оцінки доказів, наданих та отриманих в межах дисциплінарного провадження.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
1.Відкрити дисциплінарну справу за дисциплінарною скаргою Чабаненка Віктора Григоровича стосовно судді Корольовського районного суду міста Житомира Драча Юрія Івановича.
2.Об’єднати дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Чабаненка Віктора Григоровича з дисциплінарною справою, відкритою ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 12 листопада 2025 року № 2428/2дп/15-25 стосовно судді Корольовського районного суду міста Житомира Драча Юрія Івановича за дисциплінарними скаргами Чижик Тетяни Віталіївни та Євтушка Сергія Олександровича.
3.Проведення підготовки об’єднаної дисциплінарної справи до розгляду доручити дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя Дробчак Наталії Володимирівні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати Вищої
ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Олена КОВБІЙ
Олексій МЕЛЬНИК
