Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Колісника Юрія Миколайовича стосовно дисциплінарного інспектора служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя Любарець Олександри Сергіївни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 26 грудня 2025 року (вх. № К-1267/1/7-25) надійшла скарга Колісника Ю.М. на дії дисциплінарного інспектора служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя (далі – дисциплінарний інспектор) Любарець О.С.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 26 грудня 2025 року вказану скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Махінчуку В.М.
За результатами вивчення скарги встановлено такі обставини.
Стислий зміст скарги Колісника Ю.М.
У скарзі вказано, що Колісник Ю.М. 19 березня 2024 року звернувся зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду Мацедонської В.Е. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між дисциплінарними інспекторами 9 січня 2024 року скарга розподілена дисциплінарному інспектору Любарець О.С.
Як зазначає скаржник «з дня отримання Вищою радою правосуддя дисциплінарної скарги минає другий рік, з дня розподілення скарги дисциплінарному інспектору минуло 351 день, однак попередня перевірка дисциплінарної скарги не здійснена, дисциплінарна справа до розгляду не підготовлена, висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя - доповідача разом із дисциплінарною скаргою та зібраними у процесі попередньої перевірки матеріалами на розгляд Дисциплінарної палати не передано».
Враховуючи викладене Колісник Ю.М. просить «вжити заходів дисциплінарного впливу стосовно дисциплінарної інспекторки Любарець О.С.»
Позиція Вищої ради правосуддя за результатами перевірки скарги Колісника Ю.М.
Відповідно до частини другої статті 292 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» правовий статус дисциплінарних інспекторів визначається Законом України «Про державну службу» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Особливості діяльності дисциплінарних інспекторів визначаються цим Законом та Положенням про службу дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя (далі – Положення).
Державний службовець – це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. Особа, яка вступає на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державної служби повторно, – з дня призначення на посаду (частина друга статті 1, частина третя статті 21 Закону України «Про державну службу»).
Згідно зі змістом частин п’ятої, шостої статті 292 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор: 1) проводить попередню перевірку дисциплінарної скарги та матеріалів, переданих йому за результатами автоматизованого розподілу справ; 2) аналізує матеріали дисциплінарних справ та матеріали за скаргами на рішення у дисциплінарних справах стосовно судді; 3) збирає інформацію, документи, інші матеріали в порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону; 4) готує проєкти ухвал і рішень дисциплінарної палати та Вищої ради правосуддя у межах дисциплінарного провадження стосовно судді, готує проєкти висновків та рішень Вищої ради правосуддя за скаргами на рішення у дисциплінарних справах стосовно суддів; 5) аналізує практику здійснення дисциплінарних проваджень та ухвалені рішення про притягнення або відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарні інспектори у своїй діяльності та поза її межами повинні: 1) дотримуватися Присяги державного службовця, правил етичної поведінки державних службовців та правил суддівської етики; 2) не розголошувати та не використовувати у цілях інших, ніж для виконання своїх обов’язків, інформацію з обмеженим доступом та інформацію, яка стала їм відома у зв’язку із здійсненням своєї діяльності; 3) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, встановлених законодавством про державну службу та у сфері запобігання корупції.
Вища рада правосуддя рішенням від 28 листопада 2024 року № 3475/0/15-24 «Про призначення Любарець О.С. на посаду дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя» призначила Любарець О.С. на посаду дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя строком на п’ять років.
Відповідно до пункту 26.21 Регламенту дисциплінарне провадження стосовно дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя, заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, здійснюється відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя» та Порядком здійснення дисциплінарного провадження стосовно дисциплінарних інспекторів, заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя.
Частиною першою статті 65 Закону України «Про державну службу» визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Частина друга статті 65 Закону України «Про державну службу» містить вичерпний перелік дисциплінарних проступків, допущення яких є підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 91) порушення вимог Закону України «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «А» або «Б»; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
Обставини, наведені у скарзі судді Колісника Ю.М., не свідчать про наявність у діях дисциплінарного інспектора Любарець О.С. ознак дисциплінарного проступку з огляду на таке.
Главою 5 розділу І Положення визначено, зокрема, повноваження дисциплінарного інспектора.
Згідно з пунктом 5.6 глави 5 розділу І Положення дисциплінарний інспектор під час здійснення своїх повноважень керується, зокрема, законами України «Про Вищу раду правосуддя», «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої ради правосуддя, Положенням.
Відповідно до пункту 5.7 глави 5 розділу І Положення до повноважень дисциплінарного інспектора належать: проведення попередньої перевірки дисциплінарних скарг, звернень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, складання висновків або постановлення ухвал; аналіз скарг на рішення Дисциплінарних палат Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарних справ з подальшим складанням висновків; підготовка дисциплінарних справ та відповідних висновків до розгляду Дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя; підготовка матеріалів за скаргами на рішення Дисциплінарних палат Вищої ради правосуддя у дисциплінарних справах та відповідних проєктів висновків до розгляду Вищою радою правосуддя; підготовка проєктів ухвал і рішень Дисциплінарних палат Вищої ради правосуддя, Вищої ради правосуддя під час здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів; ознайомлення учасників провадження з матеріалами провадження; здійснення інших повноважень відповідно до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та Положення.
Згідно з пунктом 13.7 Регламенту попередня перевірка дисциплінарної скарги здійснюється у строки, передбачені статтею 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя». За відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги протягом тридцяти днів із дня отримання такої скарги дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач готує матеріали та висновок із пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи. У разі обґрунтованої потреби в додатковій перевірці дисциплінарної скарги дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач може продовжити строк попередньої перевірки дисциплінарної скарги не більше ніж на 15 днів шляхом постановлення ухвали. Попередня перевірка дисциплінарних скарг, які надійшли до набрання чинності Законом України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», здійснюється в розумні строки, але не довше ніж протягом шести місяців із дня отримання такої скарги дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя – доповідачем, визначеним автоматизованою системою розподілу справ для її попередньої перевірки.
Частиною першою статті 291 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя є самостійним структурним підрозділом у складі секретаріату Вищої ради правосуддя.
Відповідно до частини першої, другої статті 31 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя, її органи, член Вищої ради правосуддя та дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя для здійснення своїх повноважень мають право витребовувати та одержувати на їх запит необхідну інформацію та документи (у тому числі з обмеженим доступом). Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя має право робити запити у справі, в якій він є доповідачем.
Вища рада правосуддя зауважує, що дисциплінарний інспектор самостійно вчиняє відповідні процесуальні дії, необхідні для розгляду дисциплінарних скарг, зокрема робить запити до різних інстанцій для отримання відповідної інформації, здійснює аналіз інформації, яка надходить на запити, готує проєкти висновків та відповідних процесуальних рішень Вищої ради правосуддя.
Отже, опрацювання дисциплінарним інспектором скарг, ураховуючи їхню складність та обсяг зазначеної в них інформації, може потребувати різних строків для здійснення попередньої перевірки (у межах, визначених законодавством).
Водночас дисциплінарний інспектор у своїй роботі не позбавлений права вчиняти дії щодо розгляду наступних дисциплінарних скарг у період, коли не завершені попередні перевірки (очікування відповідей на запити) у скаргах, які надійшли раніше.
Отже, початок розгляду кожної наступної дисциплінарної скарги може не збігатися із завершенням розгляду попередніх скарг. Кінцевий строк розгляду кожної дисциплінарної скарги, у тому числі якщо вони надійшли в один період, може відрізнятися.
Крім того, за інформацією з офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя (https://hcj.gov.ua/news/zaversheno-avtomatyzovanyy-rozpodil-dyscyplinarn...), 22 січня 2025 року завершено автоматизований розподіл дисциплінарних скарг між дисциплінарними інспекторами, передано до провадження 10 906 дисциплінарних скарг, а також щодня здійснюється автоматизований розподіл нових дисциплінарних скарг.
З офіційної інформації Вищої ради правосуддя щодо надходження та розгляду дисциплінарних скарг убачається, що за дев’ять місяців роботи загальна кількість скарг, зокрема розподілених дисциплінарному інспектору Любарець О.С. з 23 грудня 2024 року до 31 жовтня 2025 року, становить 1100 скарги. Станом на 31 жовтня 2025 року дисциплінарний інспектор розглянула 324 скарги, що відповідає середньому показнику по службі дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя. Залишок нерозглянутих скарг становить 776, що свідчить про позитивну динаміку зменшення кількості таких скарг. Крім того, щоденно здійснюється автоматизований розподіл нових дисциплінарних скарг.
Отже, тривалість розгляду дисциплінарним інспектором Любарець О.С. зазначеної дисциплінарної скарги зумовлена об’єктивними причинами, а саме значним навантаженням.
Згідно з частиною першою статті 64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
За частиною першою статті 68 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні провадження порушуються суб’єктом призначення.
Відповідно до пункту 26.4 Регламенту питання про відмову в порушенні дисциплінарного провадження розглядаються Вищою радою правосуддя на засіданні у пленарному складі в порядку, визначеному пунктом 10.4 Регламенту.
Ураховуючи встановлені під час перевірки скарги обставини, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що в діях дисциплінарного інспектора Любарець О.С. не встановлено визначених частиною другою статті 65 Закону України «Про державну службу» ознак дисциплінарного проступку, у зв’язку із чим у порушенні дисциплінарного провадження стосовно дисциплінарного інспектора служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя Любарець О.С. необхідно відмовити.
З огляду на викладене, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Законом України «Про державну службу», пунктом 26.9 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя
вирішила:
відмовити в порушенні дисциплінарного провадження стосовно дисциплінарного інспектора служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя Любарець Олександри Сергіївни за скаргою Колісника Юрія Миколайовича.
В.о. Голови
Вищої ради правосуддя
