Вища рада правосуддя, розглянувши заяву про звільнення Пелиха Олександра Олександровича з посади судді Старобільського районного суду Луганської області (відряджений до Воловецького районного суду Закарпатської області) у відставку,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 3 грудня 2025 року (вх. № 4366/0/6-25) надійшла заява Пелиха О.О. про звільнення з посади судді Старобільського районного суду Луганської області (відряджений до Воловецького районного суду Закарпатської області) у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
Пелих Олександр Олександрович, ____ народження, Указом Президента України від 27 грудня 2001 року № 1271/2001 призначений на посаду судді Старобільського районного суду Луганської області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 22 березня 2007 року № 814-V обраний суддею Старобільського районного суду Луганської області безстроково.
Згідно з рішенням Голови Верховного Суду від 29 квітня 2022 року № 60/0/149-22 суддю Старобільського районного суду Луганської області Пелиха О.О. відряджено до Воловецького районного суду Закарпатської області з 2 травня 2022 року, без зазначення граничного строку відрядження.
15 грудня 2026 року до Вищої ради правосуддя надійшла скарга Чижик Т.В. (вх. № Ч-444/38/7-25) щодо вчинення суддею Старобільського районного суду Луганської області Пелихом О.О. (відряджений до Воловецького районного суду Закарпатської області) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
16 грудня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла скарга Жилки М.П. (вх. № Ж-4029/6/7-25) щодо вчинення суддею Старобільського районного суду Луганської області Пелихом О.О. (відряджений до Воловецького районного суду Закарпатської області) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з інформацією, яку надав керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя Кузик Т.М., за даними автоматизованої системи діловодства Вищої ради правосуддя, дисциплінарну скаргу Чижик Т.В. передано дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя – доповідачу Заїці І.В. для попередньої перевірки. Дисциплінарна скарга Чижик Т.В. перебуває у дисциплінарного інспектора на стадії попередньої перевірки та визначена дисциплінарним інспектором пріоритетною відповідно до пункту 13.6 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (зі змінами), як скарга, за результатами розгляду якої наслідком може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України.
Дисциплінарну скаргу Жилки М.П. передано дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя – доповідачу Пилипенку С.М. для попередньої перевірки. Дисциплінарна скарга Жилки М.П. перебуває у дисциплінарного інспектора на стадії попередньої перевірки та визначена дисциплінарним інспектором пріоритетною відповідно до абзацу третього пункту 13.6 Регламенту Вищої ради правосуддя як скарга щодо судді, який звернувся із заявою про відставку, якщо наслідком може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України, та відповідно до абзацу шостого пункту 13.6 Регламенту Вищої ради правосуддя як скарга, у якій наведено відомості, що викликали значний суспільний інтерес.
Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Відповідно до статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.
Днем початку здійснення дисциплінарного провадження є день отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги або день ухвалення Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою чи день отримання Вищою радою правосуддя відповідного звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
Пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України визначено, що підставою для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Згідно з пунктом 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади, зокрема, застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Відповідно до пунктів 1, 7 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, іншого грубого порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.
Згідно з пунктом 6 частини першої, пунктом 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» одним із видів дисциплінарного стягнення стосовно судді, який застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, є подання про звільнення судді з посади.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 131 Конституції України, пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя.
Частиною третьою статті 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» установлено, що Вища рада правосуддя має право зупинити розгляд питання про звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 1 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України, на час розгляду скарги або заяви, наслідком якої може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 9901/75/19 зазначено, що у випадку розгляду дисциплінарної скарги на дії судді та одночасного подання таким суддею заяви про звільнення його у відставку пріоритетному застосуванню підлягає норма, яка передбачає зупинення розгляду питання про звільнення судді з посади з підстави, визначеної пунктом 4 частини шостої статті 126 Конституції України до закінчення розгляду наявних дисциплінарних скарг на дії цього судді. Тим самим право судді на відставку обумовлюється бездоганною репутацією, неухильним дотриманням вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, дотриманням високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Право на відставку може бути використане суддею, якщо до подання відповідної заяви ним не допущено дій, які зумовлюють ухвалення компетентними органами рішення про його звільнення з посади судді з інших підстав. Таке обмеження переслідує легітимну мету та є необхідним у демократичному суспільстві з огляду на те, що пільги й переваги, які мають судді у відставці, є невід’ємною складовою суддівського статусу, який, своєю чергою, передбачає належне та добросовісне здійснення суддею своїх повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 6 квітня 2023 року у справі № 990/86/22).
Оскільки наслідком розгляду дисциплінарних скарг на дії судді Старобільського районного суду Луганської області (відряджений до Воловецького районного суду Закарпатської області) Пелиха О.О. може бути звільнення його з посади судді з підстав, установлених пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України, Вища рада правосуддя уповноважена зупинити розгляд питання про звільнення Пелиха О.О. з посади судді з підстави, визначеної пунктом 4 частини шостої статті 126 Конституції України (у зв’язку з поданням заяви про відставку), до закінчення розгляду скарг щодо вчинення суддею Пелихом О.О. дисциплінарних проступків.
Вища рада правосуддя, керуючись статтями 34, 42, частиною третьою статті 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
зупинити розгляд заяви Пелиха Олександра Олександровича про звільнення з посади судді Старобільського районного суду Луганської області (відряджений до Воловецького районного суду Закарпатської області) у відставку на час розгляду дисциплінарних скарг Чижик Тетяни Віталіївни від 15 грудня 2025 року (вх. № Ч-444/38/7-25), Жилки Марії Петрівни від 16 грудня 2025 року (вх. № Ж-4029/6/7-25).
В. о. Голови Вищої ради правосуддя
