Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., заслухавши доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю., розглянувши дисциплінарну справу стосовно суддів Черкаського апеляційного суду Василенко Людмили Іванівни, Карпенко Оксани Володимирівни, Фетісової Тетяни Леонідівни, відкриту за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія “ЕЛІТ ПРОДУКТ”», поданою адвокатом Чернілевським Віталієм Григоровичем,

встановила:

16 вересня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія “ЕЛІТ ПРОДУКТ”» (далі – ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”»), подана адвокатом Чернілевським В.Г., щодо неправомірної поведінки суддів Черкаського апеляційного суду Василенко Л.І., Карпенко О.В., Фетісової Т.Л. під час апеляційного розгляду справи № 706/553/22 (вх. № 198/1/13-25).

У скарзі зазначено, що Черкаський апеляційний суд ухвалою від 25 лютого 2025 року задовольнив клопотання представників позивача та одного з відповідачів (ОСОБА1) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (судове засідання щодо розгляду апеляційної скарги представника ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”», адвоката ОСОБА2, у справі № 706/553/22 було призначено на 14:30 27 лютого 2025 року). 27 лютого 2025 року представник ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”» завчасно авторизувався в підсистемі відеоконференцзв’язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – ЄСІТС) та тривалий час постійно перебував у статусі «онлайн», очікуючи на підключення до судового засідання. Близько 16:00 цього дня представник ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”» зателефонував до Черкаського апеляційного суду із проханням надати інформацію щодо часу підключення до підсистеми відеоконференцзв’язку та дізнався, що судовий розгляд справи відбувся без його участі. Зі слів помічника судді або секретаря судового засідання, представник позивача нібито «не перебував у мережі», тому його не підключили до відеоконференції.

За твердженням скаржника, зазначені відомості не відповідають дійсним обставинам та спростовуються довідкою Державного підприємства «Інформаційні судові системи» (далі – ДП «ІСС»). Крім того, «спеціалісти технічної підтримки вказали, що перебування особи онлайн / офлайн не має значення, так як організатор конференції зобов’язаний направити запит на підключення, і, якщо особа перебуває у статусі офлайн, це буде відображено у протоколі судового засідання».

До дисциплінарної скарги скаржник долучив копії запиту адвоката Чернілевського В.Г. до ДП «ІСС» від 15 квітня 2025 року та листа-відповіді ДП «ІСС» на адвокатський запит від 21 квітня 2025 року.

Крім того, скаржник зазначив, що відповідно до протоколу судового засідання «27 лютого 2025 року під час судового засідання адвокат ОСОБА2 не був підключений до судового засідання ані в режимі відеоконференції, ані в будь-якій іншій формі. 27 лютого 2025 року Черкаський апеляційний суд розглядав цивільну справу за апеляційною скаргою представника ТОВ “АПК «ЕЛІТ ПРОДУКТ»” – адвоката ОСОБА2. У судовому засіданні брала участь представник відповідача, ОСОБА3, в режимі відеоконференції».

У дисциплінарній скарзі констатовано, що «такі дії чи халатність суду є порушенням прав Сторони справи на доступ до правосуддя, що є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тим самим (суд) не дав їй можливості довести обґрунтованість доводів позовних вимог та апеляції».

На переконання скаржника, поведінка колегії суддів Черкаського апеляційного суду у справі № 706/553/22 має ознаки дисциплінарних проступків, визначених підпунктами «а», «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (незаконна відмова в доступі до правосуддя або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору), оскільки суд не забезпечив доступу представника позивача (апелянт) до судового засідання (розгляд апеляційної скарги відбувся без його участі), чим унеможливив реалізацію наданих стороні процесуальних прав (брати участь у дослідженні обставин справи, надавати пояснення та аргументи на підтримання апеляційної скарги, ставити запитання іншим учасникам процесу, реалізовувати інші процесуальні права).

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 16 вересня 2025 року зазначену дисциплінарну скаргу передано для попередньої перевірки дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя Плескачу В.Ю. (доповідач).

17 вересня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. повідомив суддям Василенко Л.І., Карпенко О.В., Фетісовій Т.Л. про можливість надати пояснення щодо суті дисциплінарної скарги, висловити свої заперечення, заявити клопотання, а також надати докази на підтвердження власних доводів чи спростування фактів, повідомлених скаржником.

19 вересня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшли письмові пояснення зазначених суддів із доданими до них документами.

23 вересня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав до Христинівського районного суду Черкаської області лист із проханням надати копії частини матеріалів судової справи № 706/553/22, а саме за період із 27 лютого 2023 року до 27 лютого 2025 року.

25 вересня 2025 року до Вищої ради правосуддя від зазначеного суду надійшли запитувані матеріали.

30 вересня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав до Христинівського районного суду Черкаської області лист із проханням надати копію технічного запису судового засідання Черкаського апеляційного суду у справі № 706/553/22, яке відбулося 27 лютого 2025 року.

6 жовтня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшли запитувані матеріали.

16 жовтня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. передав на розгляд Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя висновок за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”» із пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно суддів Черкаського апеляційного суду Василенко Л.І., Карпенко О.В., Фетісової Т.Л. (за підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 12 листопада 2025 року відкрила дисциплінарну справу стосовно суддів Черкаського апеляційного суду Василенко Л.І., Карпенко О.В., Фетісової Т.Л., дійшовши висновку, що наведені в дисциплінарній скарзі та встановлені під час попередньої перевірки фактичні обставини можуть свідчити про наявність у поведінці зазначених вище суддів ознак дисциплінарного проступку, визначеного підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасником судового процесу наданих йому процесуальних прав.

24 листопада 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. повідомив суддям Василенко Л.І., Карпенко О.В., Фетісовій Т.Л. про можливість надати додаткові пояснення щодо суті справи, висловити свої заперечення, заявити клопотання, а також надати докази на підтвердження власних доводів чи спростування фактів, повідомлених скаржником.

24 листопада 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав до Черкаського апеляційного суду лист із проханням надати характеристики суддям Василенко Л.І., Карпенко О.В., Фетісовій Т.Л.

28 листопада 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшли додаткові письмові пояснення суддів Черкаського апеляційного суду Василенко Л.І., Карпенко О.В., Фетісової Т.Л. із доданими до них документами, а також характеристики суддів.

4 грудня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав представнику ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”», адвокату Чернілевському В.Г., лист із пропозицією надати додаткові пояснення щодо обставин дисциплінарної справи.

15 грудня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшли письмові пояснення адвоката Чернілевського В.Г.

18 грудня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. передав на розгляд Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя висновок за результатами підготовки дисциплінарної справи до розгляду, копію якого надіслав скаржнику та суддям Черкаського апеляційного суду Василенко Л.І., Карпенко О.В., Фетісовій Т.Л.

Розгляд дисциплінарної справи стосовно суддів Черкаського апеляційного суду Василенко Л.І., Карпенко О.В., Фетісової Т.Л. включено до проєкту порядку денного засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, запланованого на 14 січня 2026 року, про що належним чином повідомлено учасників справи.

12 січня 2026 року суддя Черкаського апеляційного суду Василенко Л.І. повідомила Вищу раду правосуддя про намір узяти участь у засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 14 січня 2026 року в режимі відеоконференції. Того самого дня судді зазначеного суду Карпенко О.В. та Фетісова Т.Л. подали до Вищої ради правосуддя спільну заяву про розгляд дисциплінарної справи без їхньої участі, у якій також зазначили, що підтримують свої пояснення, надані раніше.

14 січня 2026 року представник ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”», адвокат Чернілевський В.Г., подав до Вищої ради правосуддя заяву про розгляд дисциплінарної справи без скаржника та його представника.

Згідно із частиною п’ятою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

З урахуванням наведеного Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про можливість розгляду дисциплінарної справи за відсутності суддів Карпенко О.В., Фетісової Т.Л. та скаржника.

У засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, яке відбулося 14 січня 2026 року, взяла участь суддя Черкаського апеляційного суду Василенко Л.І. (в режимі відеоконференції) та дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю.

Вивчивши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю. – та суддю Черкаського апеляційного суду Василенко Л.І., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.

Василенко Людмила Іванівна рішенням Черкаської обласної Ради народних депутатів від 5 лютого 1993 року № 13-21 «Про обрання голів і суддів міських та районних народних судів» обрана народним суддею Черкаського районного народного суду. Постановою Верховної Ради України від 15 травня 2003 року № 809-IV обрана на посаду судді Апеляційного суду Черкаської області. Рішенням Вищої ради правосуддя від 18 липня 2019 року № 1881/0/15-19 переведена на посаду судді Черкаського апеляційного суду.

Карпенко Оксана Володимирівна Указом Президента України від 25 червня 1997 року № 583/97 призначена суддею Соснівського районного суду міста Черкаси строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 11 липня 2002 року № 107-ІV обрана на посаду судді Апеляційного суду Черкаської області безстроково. Рішенням Вищої ради правосуддя від 18 липня 2019 року № 1882/0/15-19 переведена на посаду судді Черкаського апеляційного суду.

Фетісова Тетяна Леонідівна Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 32/2004 призначена суддею Черкаського районного суду Черкаської області строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 1 квітня 2010 року № 2008-VІ обрана на посаду судді цього суду безстроково. Постановою Верховної Ради України від 9 лютого 2012 року № 4378-VІ обрана на посаду судді Апеляційного суду Черкаської області. Рішенням Вищої ради правосуддя від 18 липня 2019 року № 1886/0/15-19 переведена на посаду судді Черкаського апеляційного суду.

Згідно з характеристиками, які надала голова Черкаського апеляційного суду Гончар Н.І., судді Василенко Л.І., Карпенко О.В., Фетісова Т.Л. є висококваліфікованими фахівцями, до виконання посадових обов’язків ставляться сумлінно, вимогливі до себе та працівників апарату суду, ініціативні, принципові, виважені під час ухвалення рішень, до дисциплінарної відповідальності не притягувалися.

Відповідно до матеріалів цивільної справи № 706/553/22 Христинівський районний суд Черкаської області рішенням від 27 лютого 2023 року відмовив у задоволенні позову ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”» до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА1 про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним свідоцтва про право власності.

Представник ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”» – адвокат ОСОБА2, не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав на нього апеляційну скаргу, у якій просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

Черкаський апеляційний суд постановою від 16 травня 2023 року залишив апеляційну скаргу на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 27 лютого 2023 року у справі № 706/553/22 без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без змін.

Верховний Суд постановою від 18 грудня 2024 року касаційну скаргу ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”» задовольнив частково: постанову Черкаського апеляційного суду від 16 травня 2023 року скасував, а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до звіту про автоматизований розподіл судових справ між суддями від 17 січня 2025 року для нового розгляду апеляційної скарги ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”» у справі № 706/553/22 визначено колегію суддів Черкаського апеляційного суду у складі судді-доповідача Василенко Л.І., суддів Карпенко О.В., Фетісової Т.Л. (провадження № 22-ц/821/417/25).

3 лютого 2025 року Черкаський апеляційний суд у складі зазначеної колегії суддів постановив ухвалу, якою прийняв зазначену справу до свого провадження та призначив її до розгляду на 14:30 27 лютого 2025 року.

У лютому 2025 року через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від представника ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”», адвоката ОСОБА2, та представника ОСОБА1, адвоката ОСОБА3, надійшли клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

25 лютого 2025 року Черкаський апеляційний суд у складі судді-доповідача Василенко Л.І. постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання представника ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”», адвоката ОСОБА2, та представника ОСОБА1, адвоката ОСОБА3, та надав зазначеним представникам можливість брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. В ухвалі зазначено, зокрема, що «ризики технічної неможливості участі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо нестиме учасник справи, який подав до суду відповідне клопотання». Копію цієї ухвали було надіслано адвокатам ОСОБА2 та ОСОБА3 для ознайомлення.

До початку судового засідання 27 лютого 2025 року (о 10:50) до Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшли додаткові пояснення представника ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”» – адвоката ОСОБА2.

Згідно із протоколом судового засідання в режимі відеоконференції від 27 лютого 2025 року розгляд цивільної справи № 706/553/22 (провадження № 22-ц/821/417/25) розпочався о 14:49:05 зі здійсненням технічної фіксації судового засідання за допомогою підсистеми відеоконференцзв’язку секретарем судового засідання (в залі суду) Гладиш О.Ю. Судове засідання закінчилося о 15:28:39, відеоконференцію завершено о 15:28:45.

Участь у цьому судовому засіданні в режимі відеоконференції взяла лише представник відповідача ОСОБА1 – адвокат ОСОБА3.

27 лютого 2025 року Черкаський апеляційний суд у складі зазначеної колегії суддів за результатами апеляційного розгляду ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу представника ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”», адвоката ОСОБА2, задовольнив частково, рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 27 лютого 2023 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”» відмовив.

У квітні 2025 року ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 706/553/22, у якій просило оскаржувані рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. У касаційній скарзі представник скаржника – адвокат ОСОБА2, серед іншого, зазначав про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права у зв’язку з незабезпеченням цим судом підключення його до відеоконференції судового засідання та, відповідно, позбавлення можливості підтримати доводи апеляційної скарги та додаткових пояснень, поданих 27 лютого 2025 року.

Верховний Суд постановою від 2 липня 2025 року залишив касаційну скаргу ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”» без задоволення, а постанову Черкаського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року – без змін.

16 вересня 2025 року скаржник звернувся до Вищої ради правосуддя з дисциплінарною скаргою стосовно суддів Черкаського апеляційного суду Василенко Л.І., Карпенко О.В., Фетісової Т.Л., за якою відкрито цю дисциплінарну справу.

Пояснення суддів Черкаського апеляційного суду Василенко Л.І., Карпенко О.В., Фетісової Т.Л.

У поясненнях, які надійшли до Вищої ради правосуддя 19 вересня 2025 року, судді Василенко Л.І., Карпенко О.В., Фетісова Т.Л. зазначили, зокрема, що у зв’язку з розглядом іншої судової справи, призначеної на 27 лютого 2025 року (раніше за часом), розгляд справи № 706/553/22 розпочався із затримкою о 14:49. Технічну фіксацію судового засідання 27 лютого 2025 року у справі № 706/553/22 та його проведення в режимі відеоконференції здійснювала секретар судового засідання Гладиш О.Ю. Перед початком цього судового засідання вона перевірила, хто з учасників судового процесу бере участь у судовому засіданні через підсистему відеоконференцзв’язку та запросила до відеоконференції представника відповідача ОСОБА1 – адвоката ОСОБА3.

Установивши особу, яка брала участь у судовому засіданні, зокрема, в режимі відеоконференції, належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання, відсутність клопотань учасників про відкладення судового розгляду з поважних причин, наявність додаткових пояснень скаржника – представника ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”» ОСОБА2, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за такої явки її учасників.

Після завершення колегією суддів судових засідань у справах, призначених на 27 лютого 2025 року, суддю Василенко Л.І. (доповідач) було повідомлено, що наприкінці робочого дня представник ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”», ОСОБА2, телефонував до суду (за твердженням самого скаржника – близько 16:00) та просив надати інформацію «щодо часу приєднання його до судового засідання».

Судді зазначили, що відповідно до норм цивільного процесуального законодавства, Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі – Положення), та Інструкції щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 6 червня 2022 року № 156 (далі – Інструкція), перевірка учасників судового процесу, які з’явилися в судове засідання, з’ясування того, хто з учасників процесу бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, та доповідь про це головуючому, забезпечення фіксування судового засідання технічними засобами, ведення протоколу (журналу) судового засідання належать до посадових обов’язків секретаря судового засідання.

Секретар судового засідання Гладиш О.Ю. з метою перевірки явки осіб, викликаних до суду, переглянула в автоматизованій системі документообігу суду ухвалу Черкаського апеляційного суду від 25 лютого 2025 року про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, якою представнику ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”», адвокату ОСОБА2, та представнику ОСОБА1, адвокату ОСОБА3, надано можливість брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Разом із цим, як пояснила згодом Гладиш О.Ю., у зв’язку зі значними навантаженням та тривалістю судових засідань вона неумисно та без наміру обмеження прав учасника справи в доступі до участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції приєднала до відеоконференції лише адвоката ОСОБА3, адвокат ОСОБА2 «до участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції приєднаний не був».

Окрім цього, в поясненнях судді Василенко Л.І., Карпенко О.В., Фетісова Т.Л. зазначили, що твердження представника ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”», адвоката ОСОБА2, в дисциплінарній скарзі про неврахування його пояснень та аргументів на підтримку апеляційної скарги спростовуються змістом постанови Черкаського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року, з якої вбачається, що колегія суддів проаналізувала доводи та вимоги, викладені як в апеляційній скарзі, так і в поясненнях, які надійшли до суду в день проведення судового засідання у справі. Твердження про позбавлення представника апелянта можливості ставити запитання іншим учасникам справи не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до статті 368 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) учасники судового розгляду під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції наділені правом лише давати пояснення, а не ставити запитання. Водночас доводи щодо неможливості реалізації інших процесуальних прав, наданих стороні ЦПК України, в дисциплінарній скарзі не конкретизовано.

У письмових поясненнях, які надійшли на адресу Вищої ради правосуддя 28 листопада 2025 року, судді Василенко Л.І., Карпенко О.В., Фетісова Т.Л. додатково зазначили, що представник ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”», адвокат ОСОБА2, у час, визначений для розгляду поданої ним апеляційної скарги, «не вчиняв будь-яких дій для з’ясування причин його неприєднання до відеоконференції». Крім того, «під час чергового перегляду апеляційної скарги цивільним процесуальним законодавством не передбачено можливості особі, яка її подала, змінювати вимоги та доводи, наведені в ній».

Судді також просили врахувати, що адвокат ОСОБА2 – представник ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”» – скористався правом на касаційне оскарження ухваленої колегією суддів постанови, зазначивши в касаційній скарзі як мотиви, які є безумовною підставою для скасування судового рішення, порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: «25.02.2025 ухвалою Черкаського апеляційного суду було задоволено клопотання представників Позивача (Касатора) та представника Відповідача-2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. 27.02.2025 судове засідання відбулося за участі представника Відповідача-2, а до участі в судовому засіданні представника Позивача (Касатора) підключення судом не здійснено, що вбачається з журналу судового засідання. В результаті – представник Позивача (Касатора) був позбавлений можливості підтримати доводи апеляційної скарги, додаткових пояснень, поданих 27.02.2025. Враховуючи обґрунтування постанови Черкаського апеляційного суду від 27.02.2025, в якій відсутні аргументи, що спростовують твердження Позивача (Касатора) щодо піднятих Верховним Судом в постанові від 18.12.2024 питань, фактично колегія суддів не врахувала аргументи, вказані Позивачем (Касатором) у додаткових поясненнях від 27.02.2025, а можливості висловити написані в поясненнях аргументи представник Позивача (Касатора) був позбавлений судом».

У зв’язку із зазначеним судді в поясненнях зауважили, що Верховний Суд постановою від 2 липня 2025 року постанову Черкаського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року у справі № 706/553/22 залишив без змін. У цій постанові суд касаційної інстанції дав правову оцінку доводам, які виклав у касаційній скарзі представник ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”» – адвокат ОСОБА2. Стосовно здійснення Верховним Судом касаційного перегляду без виклику сторін судді зазначили, що відповідно до статті 402 ЦПК України, яка регламентує порядок розгляду справи судом касаційної інстанції, у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Отже, подана представником ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”», адвокатом ОСОБА2, дисциплінарна скарга містить аргументи, аналогічні тим, що він виклав у касаційній скарзі та, відповідно, які були предметом розгляду й перевірки суду касаційної інстанції. Водночас Верховний Суд під час касаційного розгляду не констатував допущення судом апеляційної інстанції істотних порушень норм процесуального права під час апеляційного розгляду, які слугували б безумовною підставою для скасування ухваленого судом апеляційної інстанції судового рішення.

У письмових поясненнях від 28 листопада 2025 року судді також звернули увагу на те, що за результатами касаційного перегляду у справах № 310/5745/16-ц (постанова Верховного Суду від 11 квітня 2018 року) та № 815/3998/16 (постанова Верховного Суду від 24 липня 2019 року), про які зазначено, зокрема, в ухвалі Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про відкриття дисциплінарної справи, касаційні скарги учасників було задоволено частково, а справи направлено на новий розгляд до судів апеляційних інстанцій.

Пояснення представника ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”» – адвоката Чернілевського В.Г.

У письмових поясненнях, які надійшли до Вищої ради правосуддя 15 грудня 2025 року, адвокат Чернілевський В.Г., представник ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”», повідомив, що 27 лютого 2025 року ОСОБА2 завчасно авторизувався в підсистемі відеоконференцзв’язку та очікував на запрошення від організатора (суд). Ні о 14:30, ні в інший час ніхто не під’єднав ОСОБА2 до судового засідання в режимі відеоконференції. З огляду на поширену практику несвоєчасного початку судових засідань він продовжував очікувати підключення до відеоконференції до 16:00 і вважав цей проміжок часу (із 14:30 до 16:00) прийнятним для очікування (для прикладу, вказав, що Київський апеляційний суд може затримати початок судового засідання навіть на чотири години і більше, що є загальновідомим).

Адвокат Чернілевський В.Г. також зазначив, що ухвала Черкаського апеляційного суду, якою було надано дозвіл на участь представників сторін у судовому засіданні за допомогою підсистеми відеоконференцзв’язку, не містила посилання на засоби зв’язку, за якими скаржник міг би зв’язатися із судом щодо забезпечення такої участі. На вебсайті Черкаського апеляційного суду в загальному доступі відсутня інформація про контактні дані суддів та структурного підрозділу суду, який забезпечує організацію судових засідань у режимі відеоконференції. Водночас підсистема відеоконференцзв’язку ЄСІТС функціонально не передбачає можливості зв’язатися з організатором конференції (суд).

Відповідно до пояснень адвоката Чернілевського В.Г. очікування відеоконференції затягнулося, час затримки судового засідання вийшов за межі прийнятного, тому після 16:00 27 лютого 2025 року він розпочав «активні дії для з’ясування обставин», зокрема, зателефонував до суду і після наполегливих пояснень працівнику канцелярії щодо необхідності зв’язатися з помічником чи секретарем судді дізнався про факт розгляду справи без його участі.

Адвокат Чернілевський В.Г. зазначив, що як учасник судового процесу вжив усіх необхідних заходів для участі в судовому засіданні: 1) подав до суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; 2) завчасно авторизувався в підсистемі відеоконференцзв’язку ЄСІТС та був готовий взяти участь у судовому засіданні 27 лютого 2025 року; 3) очікував на приєднання до відеоконференції до 16:00 27 лютого 2025 року; 4) після 16:00 27 лютого 2025 року вжив заходів для встановлення стану розгляду справи. Зауважив, що «згідно з нормами ЦПК України та інструкціями користування системою ВКЗ на учасника справи не покладається обов’язок встановлювати обставини готовності суду здійснити підключення. Учасник повинен бути залучений до участі у справі саме судом. Факт підключення особи відображається у протоколі судового засідання ВКЗ, факт залучення судом учасника до конференції ВКЗ підтверджується відображенням такої особи у протоколі, що є єдиним об’єктивним підтвердженням».

Адвокат Чернілевський В.Г. у поясненнях також звернув увагу, що «Черкаський апеляційний суд у різних справах по-різному вирішує питання комунікації з учасниками щодо підключення, і у справі № 706/553/22, на жаль, були порушені належні практики». Як приклад належної комунікації наведено ухвалу Черкаського апеляційного суду від 5 грудня 2025 року у справі № 706/552/22, яка містить відомості про засоби зв’язку особи, відповідальної за проведення судового засідання в режимі відеоконференції (секретар судового засідання). Крім того, за твердженням адвоката Чернілевського В.Г., у наведеній справі (№ 706/552/22) секретар судового засідання напередодні проведення судового засідання телефонувала ОСОБА2 для уточнення його участі в цьому засіданні. Натомість у справі № 706/553/22 подібного зроблено не було, хоча контактні дані для зв’язку із представником апелянта (e-mail, телефон) містилися в матеріалах судової справи.

Позиція дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя

За результатами підготовки дисциплінарної справи до розгляду дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. дійшов висновку, що в діях суддів Черкаського апеляційного суду Карпенко О.В., Фетісової Т.Л. відсутній склад дисциплінарного проступку, «проте дії судді Василенко Л.І. формують склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом “а” пункту 1 частини першої статті 106 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасником судового процесу наданих йому процесуальних прав), і є підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності».

Згідно з обґрунтуванням позиції дисциплінарного інспектора у висновку за результатами підготовки дисциплінарної справи до розгляду від 18 грудня 2025 року «у справі № 706/553/22 допущено істотне порушення права представника ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”» – адвоката ОСОБА2 на участь у судовому засіданні» в суді апеляційної інстанції. Водночас «відповідальність за здійснення правосуддя, забезпечення учасникам справи можливості реалізації ними їх прав та свобод є обов’язком і сферою відповідальності судді, й ЦПК України не передбачає можливості делегування цих прав та обов’язків суддею секретареві судового засідання».

Під час розгляду дисциплінарної справи у відповідь на запитання члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя щодо конкретної норми процесуального права, порушеної суддями, дисциплінарний інспектор зазначив, що йдеться про статтю 212 «Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції» ЦПК України, а також про статтю 67 «Секретар судового засідання» цього Кодексу (у взаємозв’язку), оскільки суддя (Василенко Л.І.) не проконтролювала секретаря судового засідання, яка допустила помилку в підключенні представника сторони, не поцікавилася можливими причинами цього.

Дисциплінарний інспектор Плескач В.Ю. запропонував Третій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Черкаського апеляційного суду Василенко Л.І. та відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності суддів Черкаського апеляційного суду Карпенко О.В., Фетісової Т.Л., мотивуючи свою позицію тим, що «ступінь участі головуючого у справі є неоднаковим порівняно з іншими членами колегії суддів, оскільки саме головуючий забезпечує підготовку справи до розгляду» і має забезпечувати належну організацію здійснення функцій секретарем судового засідання, який йому підпорядковується під час вчинення відповідних процесуальних дій.

Релевантне правове регулювання щодо обставин у дисциплінарній справі

Згідно із частинами першою, третьою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до статті 364 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її лише протягом строку на апеляційне оскарження.

Частиною першою статті 212 ЦПК України встановлено, що учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою.

Частиною третьою статті 212 ЦПК України визначено, що суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала. В ухвалі про участь учасника справи, його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду зазначається суд, який має забезпечити її проведення. Копія такої ухвали негайно, але не пізніше наступного дня з дня її постановлення, надсилається учаснику справи чи його представнику відповідно та суду, який має забезпечити проведення відеоконференції.

Згідно із частиною четвертою статті 212 ЦПК України учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі відсутності в учасника справи, його представника засобів електронної ідентифікації, передбачених абзацом першим цієї частини, ідентифікація такої особи здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

Частиною п’ятою статті 212 ЦПК України визначено, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.

Статтею 214 ЦПК України встановлено повноваження головуючого в судовому засіданні, яким при колегіальному розгляді справи є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час розподілу справи.

Згідно із частиною другою статті 214 ЦПК України головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 217 «Відкриття судового засідання» ЦПК України у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового процесу з’явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чи повідомлено тих учасників судового процесу, хто не з’явився, про дату, час і місце судового засідання у порядку, передбаченому цим Кодексом. З оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті. Головуючий встановлює особи тих, хто бере участь у судовому засіданні, а також перевіряє повноваження представників.

Наслідки неявки в судове засідання учасників справи під час апеляційного розгляду передбачено статтею 372 ЦПК України. Зокрема, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Статтею 67 ЦПК України визначено повноваження секретаря судового засідання. Установлено, зокрема, що секретар судового засідання: 1) здійснює судові виклики і повідомлення; 2) перевіряє, хто з учасників судового процесу з’явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, і доповідає про це головуючому; 3) забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами і проведенням судового засідання в режимі відеоконференції; 4) забезпечує ведення протоколу судового засідання; 5) забезпечує оформлення матеріалів справи; 6) виконує інші доручення головуючого, що стосуються розгляду справи.

Згідно зі статтею 15¹ Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у судах, Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Державній судовій адміністрації України, їх органах та підрозділах функціонує ЄСІТС, що забезпечує, зокрема, обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між судами, іншими органами системи правосуддя, учасниками судового процесу, а також проведення відеоконференції в режимі реального часу; аудіо- та відеофіксацію судових засідань, засідань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, її органів, їх транслювання в мережі Інтернет у порядку, визначеному законом; можливість учасникам справи, які мають намір взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, завчасно перевіряти в тестовому режимі зв’язок із судом.

Пунктом 5 Положення встановлено, зокрема, що відеоконференція – це телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо- та відеоінформацією в реальному часі. Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», процесуального законодавства України ЄСІТС забезпечує, серед іншого, можливість учасникам справи брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (пункт 6.19 Положення).

Згідно з пунктом 45 Положення підсистема відеоконференцзв’язку ЄСІТС забезпечує: відео- та звукозапис судових засідань, бронювання (резервування) залів судових засідань, можливість подання учасниками справи під час проведення судового засідання в режимі відеоконференції документів (у тому числі процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо); можливість користувачам брати участь у засіданнях інших органів та установ системи правосуддя в режимі відеоконференції.

Особливості порядку проведення таких засідань можуть встановлюватися відповідними органами та установами системи правосуддя. Нормативно-правовими актами Державної судової адміністрації України затверджується робота з технічними засобами фіксування судового засідання під час здійснення судового засідання. Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв’язку розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua. Особливості вчинення окремих процесуальних дій з використанням підсистеми відеоконференцзв’язку визначаються процесуальним законодавством.

У пункті 1 розділу ІІ Інструкції (у редакції, чинній станом на 27 лютого 2025 року) закріплено, що відповідно до процесуального законодавства фіксування судового засідання здійснює секретар судового засідання. У випадку відсутності секретаря судового засідання, його функції виконує інший працівник апарату суду, на якого відповідно до посадової інструкції чи іншого розпорядчого документа суду покладено обов’язки секретаря судового засідання. Для фіксування судового засідання використовуються наявні в суді технічні засоби відео- та (або) звукозапису, а також підсистема відеоконференцзв’язку (пункт 2 розділу ІІ Інструкції).

Підпунктом 5.3 пункту 5 розділу ІІ Інструкції встановлено, що після автентифікації в підсистемі відеоконференцзв’язку секретарю судового засідання необхідно відповідно до вимог Інструкції користувача, зокрема, «у випадку проведення судового засідання в режимі відеоконференції створити конференцію та запросити до неї учасників процесу, які прийматимуть участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. В такому разі можливо буде здійснювати запис як учасників судового процесу, що знаходяться в залі судового засідання, так і тих, що прийматимуть участь у засіданні в режимі відеоконференції».

Оцінка встановлених обставин і висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Згідно з інформацією, наданою ДП «ІСС» листом від 21 квітня 2025 року (на запит адвоката ОСОБА2 від 14 квітня 2025 року), користувач «ОСОБА2» авторизувався в підсистемі відеоконференцзв’язку ЄСІТС «2025-02-27 10:39:17» та «2025-02-27 14:22:12». Незважаючи на те, що ДП «ІСС» не володіє інформацією щодо дати та часу виходу запитуваного користувача із профілю в підсистемі відеоконференцзв’язку, з урахуванням доводів скаржника та пояснень, наданих суддями Черкаського апеляційного суду Василенко Л.І., Карпенко О.В., Фетісовою Т.Л., факт неприєднання організатором відеоконференції в підсистемі відеоконференцзв’язку ЄСІТС представника ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”», адвоката ОСОБА2, до відеоконференції судового засідання Черкаського апеляційного суду у справі № 706/553/22, яке відбулося 27 лютого 2025 року, не є спірним у цій дисциплінарній справі.

Не є спірним у цій дисциплінарній справі і те, що клопотання представника ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”», адвоката ОСОБА2, про його участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів суддя-доповідач Черкаського апеляційного суду Василенко Л.І. розглянула належним чином та постановила 25 лютого 2025 року відповідну ухвалу про задоволення зазначеного клопотання, з якою заявник був ознайомлений. Вказаною ухвалою було задоволено також аналогічне клопотання представника відповідача ОСОБА1 – адвоката ОСОБА3.

Відповідно до письмових пояснень головного спеціаліста сектора аналітичної роботи, судової статистики та документального забезпечення Черкаського апеляційного суду Гладиш О.Ю. від 27 листопада 2025 року, наданих секретарю судової палати з розгляду цивільних справ Черкаського апеляційного суду, 27 лютого 2025 року вона виконувала обов’язки секретаря судового засідання вказаного суду у справі № 706/553/22. До початку судового засідання Гладиш О.Ю. переглянула в автоматизованій системі документообігу суду ухвалу Черкаського апеляційного суду від 25 лютого 2025 року про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, проте у зв’язку з великим навантаженням того дня і через поспіх «ухвала була прочитана неуважно та приєднано (до відеоконференції) лише представника відповідача – адвоката ОСОБА3». Згідно з поясненнями Гладиш Ю.О. вона повідомила суддю-доповідача Василенко Л.І. про приєднання до судового засідання в режимі відеоконференції представника відповідача – адвоката ОСОБА3, про відсутність представника позивача – адвоката ОСОБА2, а також про відсутність будь-яких заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи. Ураховуючи належне повідомлення адвоката ОСОБА2 та відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, фіксація судового засідання здійснювалася лише за участю адвоката ОСОБА3, що відображено у протоколі судового засідання. Як пояснила Гладиш О.Ю., про «непідключення» адвоката ОСОБА2. їй стало відомо «з його телефонного дзвінка після завершення судового засідання». Гладиш О.Ю. в поясненнях зазначила, що її поведінка була неумисною, «без наміру обмежити права учасника справи в доступі до участі в судовому засіданні».

Судді Черкаського апеляційного суду Василенко Л.І., Карпенко О.В., Фетісова Т.Л. у своїх поясненнях під час дисциплінарного провадження надали відомості, що узгоджуються з поясненнями Гладиш Ю.О. Зокрема, судді зазначили, що секретар судового засідання Гладиш О.Ю., яка забезпечувала фіксування судового засідання у справі № 706/553/22 та його проведення в режимі відеоконференції на підставі ухвали суду від 25 лютого 2025 року, в тому числі приєднання учасників до відеоконференції в підсистемі відеоконференцзв’язку ЄСІТС, до початку судового засідання перевірила, хто з учасників судового процесу бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та «до розгляду справи запросила представника ОСОБА1 – адвоката ОСОБА3, про що повідомила суддю-доповідача».

Відповідно, встановивши особу, яка брала участь у судовому засіданні, зокрема в режимі відеоконференції, належність повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання, відсутність клопотань про відкладення судового розгляду з поважних причин, наявність додаткових пояснень представника ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”» – адвоката ОСОБА2 (апелянт), колегія суддів вважала за можливе провести розгляд справи за такої явки її учасників.

Такі дії суду відповідають приписам статей 217 «Відкриття судового засідання», 372 «Наслідки неявки в судове засідання учасників справи» ЦПК України, а також узгоджуються з положеннями статті 67 цього Кодексу в частині обов’язків секретаря судового засідання. Встановлені в дисциплінарній справі обставини не дають обґрунтованих підстав для висновку про порушення суддями / суддею-доповідачем положень статті 212 «Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції» ЦПК України.

Із технічного запису судового засідання у справі № 706/553/22 від 27 лютого 2025 року вбачається, що головуючий у цій справі – суддя Василенко Л.В. під час з’ясування явки учасників судового розгляду констатувала, що в зал судового засідання ніхто з учасників справи не з’явився, в режимі відеоконференції з’явився лише один представник. Представник ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”» – адвокат ОСОБА2 – відсутній. Одночасно суддя-доповідач Василенко Л.В. оголосила про наявність документів, які надійшли від цього представника 27 лютого 2025 року, та попросила члена колегії суддів перевірити, чи не містять зазначені документи будь-якого клопотання учасника, зауваживши, що документи подано в день, на який призначено судове засідання у справі. Із технічного запису зазначеного судового засідання неможливо встановити змісту розмов членів колегії суддів, зокрема головуючого, із секретарем судового засідання щодо встановлення явки / причин неявки учасників судового процесу, як і розмов членів колегії суддів між собою із цього приводу (мітка часу відеозапису судового засідання: 00:42–03:10).

Згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» однією з підстав дисциплінарної відповідальності судді може бути допущення ним умисно або внаслідок недбалості істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Про наявність ознак саме такого дисциплінарного проступку вказував скаржник у дисциплінарній скарзі, і дисциплінарну справу стосовно суддів Черкаського апеляційного суду Василенко Л.І., Карпенко О.В., Фетісовою Т.Л. було відкрито з цієї підстави.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного, зокрема, в постанові від 11 квітня 2024 року у справі № 990SCGC/6/23 (провадження № 11-206сап23), кваліфікація діяння – це точна правова оцінка конкретного діяння, яка полягає у встановленні точної відповідності між ознаками вчиненого діяння та ознаками, визначеними законом. Юридичною підставою кваліфікації діяння є його склад. Наслідки вчинення певних дій у кожному конкретному випадку мають бути встановлені і поставлені у вину суб’єктові дисциплінарного проступку, якщо між його діянням і наслідками існує причинний зв’язок. Настання описаних у законі наслідків є свідченням того, що вони виконують роль обставин, які надають проступку кваліфікованого виду.

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду (до прикладу, постанова від 26 вересня 2024 року у справі № 990SCGC/10/24), аналіз підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дає підстави виснувати, що передбачений вказаною нормою права дисциплінарний проступок полягає в істотному порушенні суддею норм процесуального права, наслідком якого є незаконна відмова в доступі до правосуддя, унеможливлення реалізації учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або порушення правил юрисдикції або складу суду. Отже, правила, зазначені в підпункті «а» пункту 1 частини першої статті 106 цього Закону, передбачають три самостійних склади дисциплінарних проступків: 1) істотне порушення суддею норм процесуального права, наслідком якого є незаконна відмова в доступі до правосуддя; 2) істотне порушення суддею норм процесуального права, наслідком якого є унеможливлення реалізації учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; 3) істотне порушення суддею норм процесуального права, наслідком якого є порушення правил щодо юрисдикції або складу суду. Крім того, зазначеною правовою нормою встановлено, що істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя має бути умисним або вчиненим унаслідок недбалості.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду у вказаній вище справі поняття істотного порушення норм процесуального права для кваліфікації дисциплінарного правопорушення є оціночним та не має формально визначених у законі ознак для його відмежування від інших (неістотних) порушень. Таке порушення повинне стосуватися очевидних та зрозумілих за змістом вимог процесуального закону, які у правозастосуванні не викликають складності під час їх тлумачення.

Велика Палата Верховного Суду також вказувала, що без встановлення порушення конкретних приписів процесуального закону, адресованих судді / суду, конкретних прав та обов’язків учасників судового процесу, реалізація яких була унеможливлена процесуальними діями судді, або причинно-наслідкового зв’язку між істотним порушенням суддею норм процесуального права під час здійснення правосуддя та відповідними наслідками, які є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу дисциплінарного проступку за підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не можна говорити про наявність як ознак об’єктивної сторони, так і складу цього дисциплінарного проступку (постанова від 3 квітня 2025 року у справі № 990SCGC/23/24, провадження № 11-255сап24). У цій справі підставою для скасування рішення Вищої ради правосуддя щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності на підставі підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» стало, зокрема, те, що Вища рада правосуддя не встановила, які саме конкретні норми процесуального права, адресовані судді / суду, зобов’язували суддю вживати відповідних заходів для забезпечення можливості реалізації прав учасника процесу, а також не обґрунтувала неможливості учасників судового процесу реалізувати надані їм процесуальні права та виконати процесуальні обов’язки внаслідок поведінки судді.

У цій дисциплінарній справі стосовно суддів Черкаського апеляційного суду Василенко Л.І., Карпенко О.В., Фетісової Т.Л. під час дисциплінарного провадження не встановлено допущення зазначеними суддями саме істотного порушення норм процесуального права внаслідок їхнього недбалого ставлення до виконання службових обов’язків чи умисно.

Незважаючи на те, що внаслідок неприєднання представника учасника справи до відеоконференції в підсистемі відеоконференцзв’язку ЄСІТС цей представник як учасник судового процесу був позбавлений можливості повною мірою реалізувати надані йому процесуальні права (взяти безпосередню участь у судовому засіданні, висловити доводи на підтримання апеляційної скарги, надати пояснення тощо), із чим судді фактично погодилися, неможливо стверджувати, що зазначене було наслідком допущення суддями істотного порушення норм процесуального права, зокрема суддею Василенко Л.І. як суддею-доповідачем у справі в суді апеляційної інстанції, оскільки жодна норма процесуального права не покладає на суддю обов’язку перевіряти фактичне здійснення секретарем судового засідання запрошення учасника цього засідання до відеоконференції в підсистемі відеоконференцзв’язку ЄСІТС після задоволення судом його клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та надіслання йому копії відповідної ухвали суду.

Вища рада правосуддя та її Дисциплінарні палати під час вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності суддів неодноразово надавали оцінку впливу недоліків та помилок у роботі помічників суддів, секретарів судового засідання на допущення суддями тих чи інших порушень під час здійснення правосуддя. Водночас у кожній дисциплінарній справі такі обставини є індивідуальними, і можливості суддів щодо здійснення належного контролю за роботою працівників апарату суду та впливу на них різняться залежно від конкретної ситуації.

Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що секретар судового засідання на виконання своїх посадових обов’язків відповідно до статті 67 ЦПК України доповіла головуючому, хто з учасників судового процесу з’явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та про належне повідомлення усіх учасників судового процесу про дату, час і місце судового засідання. На переконання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, колегія суддів не мала будь-яких підстав не довіряти секретарю судового засідання щодо належного виконання нею своїх безпосередніх функцій, зокрема щодо забезпечення учасникам судового процесу можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції через підсистему відеоконференцзв’язку ЄСІТС (підключення учасника), а також обов’язку перевіряти достовірність наданої секретарем судового засідання інформації, щоб самостійно пересвідчитися, чи діяла вона під час роботи з технічними засобами фіксування судового засідання згідно з вимогами Інструкції та з повним дотриманням положень Інструкції користувача підсистеми відеоконференцзв’язку, затвердженої адміністратором ЄСІТС.

Суддя Василенко Л.І. в засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя пояснила, що подібний випадок під час проведення судового засідання в режимі відеоконференції стався в її практиці вперше та, очевидно, був зумовлений надмірним навантаженням секретаря судового засідання, яка визнала допущення нею такої прикрої помилки, попри те, що вона ознайомилася в автоматизованій системі документообігу суду з ухвалою Черкаського апеляційного суду від 25 лютого 2025 року, якою задоволено клопотання представників позивача (апелянт) та відповідача-2 та надано їм обом можливість брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Суддя Василенко Л.І. погодилася, що вона як головуючий у справі «додатково не перевірила той факт, що інший учасник не був долучений до відеоконференції, [...] не з’ясувала причину неприєднання даного представника до відеоконференції», зауваживши, що надані ним додаткові письмові пояснення були враховані колегією суддів, що відображено в постанові суду апеляційної інстанції, яку Верховний Суд переглянув в касаційному порядку та залишив без змін.

Не встановив допущення істотного порушення норм процесуального права під час апеляційного розгляду зазначеної цивільної справи і Верховний Суд, розглядаючи як суд касаційної інстанції касаційну скаргу ТОВ «АПК “ЕЛІТ ПРОДУКТ”» на постанову Черкаського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року, подану його представником – адвокатом ОСОБА2, у якій було викладено обставини щодо незабезпечення судом представнику зазначеного Товариства можливості участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до ухвали Черкаського апеляційного суду від 25 лютого 2025 року.

І хоча оцінка допущення істотного порушення норм процесуального права під час перегляду судового рішення судом вищої інстанції та під час дисциплінарного провадження щодо судді може різнитися, і, за загальним правилом, питання підстав дисциплінарної відповідальності судді не повинно залежати від результату перегляду ухваленого судового рішення судом вищої інстанції, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя бере до уваги доводи суддів, що у справі № 706/553/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, попри зазначені вище доводи скаржника щодо порушення норм процесуального права, не знайшов підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та передачі справи на новий розгляд відповідно до приписів статті 411 ЦПК України. Натомість у зазначеній вище справі № 310/5745/16-ц (провадження № 61-13234св18) Верховний Суд у такому самому складі судове рішення суду апеляційної інстанції скасував як таке, що ухвалено з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин та ухвалення законного судового рішення, і передав справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, незважаючи на те, що скаржник просив скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення про задоволення позову, як і у справі № 706/553/22. На ці обставини неодноразово звертала увагу суддя Василенко Л.І., вказуючи, зокрема, що позиція позивача (апелянта) була детально викладена письмово, суд апеляційної інстанції її врахував. Отже, відсутність представника особи, яка подала апеляційну скаргу, через допущену секретарем судового засідання помилку під час проведення відеоконференції судового засідання не унеможливила встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, відповідно, не була розцінена Верховним Судом як істотне порушення норм процесуального права. Судді у поясненнях також наголошували, що відповідно до статті 402 ЦПК України суд касаційної інстанції у разі необхідності має право викликати учасників справи для надання пояснень.

Крім того, у справі № 310/5745/16-ц суд апеляційної інстанції, який за клопотанням позивача (апелянт) постановив ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду, розглянув справу без проведення відеоконференції за відсутності вказаної особи, пославшись на частину другу статті 305 ЦПК України (в редакції до 2017 року), відповідно до якої неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Очевидно, що в наведеній справі суд апеляційної інстанції не міг не розуміти причини відсутності позивача в судовому засіданні та мав підстави визнати цю причину поважною й відкласти розгляд справи з метою забезпечення реалізації процесуальних прав учасника справи.

Отже, застосування в цій дисциплінарній справі висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 310/5745/16-ц, не буде обґрунтованим.

Це також стосується і застосування висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 4 липня 2019 року у справі № 815/3998/16, у якій суд апеляційної інстанції, ухваливши за клопотанням відповідача (апелянт, касатор) рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, здійснив апеляційний розгляд справи у відкритому судовому засіданні (без застосування режиму відеоконференції) за відсутності сторони, яка подала зазначене клопотання. У наведеній справі суд касаційної інстанції обґрунтовано виснував, що «суду апеляційної інстанції були відомі причини неявки в судове засідання представника відповідача, які, на думку Суду, були поважними, настали не з вини учасника справи та позбавили останнього права на судовий захист», і за результатами касаційного розгляду постанову суду апеляційної інстанції скасував та направив справу до цього суду на новий розгляд.

У разі недоведення допущення суддями істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, можливе порушення статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які, зокрема, констатував Верховний Суд у наведених вище судових справах, може становити об’єктивну сторону дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод. Водночас ця дисциплінарна справа за ознаками зазначеного дисциплінарного проступку не відкривалася, і обставини справи очевидно не вказували, що під час здійснення правосуддя судді Василенко Л.І., Карпенко О.В., Фетісова Т.Л. діяли всупереч інтересам скаржника з умислом чи грубою недбалістю.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що під час вирішення судом спору (процесуального питання) врахуванню підлягають висновки Верховного Суду у справах у подібних правовідносинах. Критерії оцінки відносин на предмет подібності сформульовані Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, зокрема такими критеріями є: змістовний, суб’єктний та об’єктний. «З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов’язків учасників) є основним, а два інші – додатковими». За цими критеріями суд визначає подібність правовідносин з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Таке урахування обставин потрібно розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов’язаних із правами й обов’язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, – також їх суб’єктів (видової належності сторін спору) й об’єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

Аналогічні критерії щодо врахування висновків Верховного Суду саме у справах з подібними правовідносинами підлягають застосуванню і Вищою радою правосуддя під час вирішення питань, пов’язаних з оцінкою наявності в діях судді порушення норм права (пункт 122 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 вересня 2024 року у справі № 990SCGC/10/24, провадження № 11-133сап24).

У цій дисциплінарній справі Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також звертає увагу на те, що під час дисциплінарного провадження не встановлено наявності подібних випадків у діяльності суддів Василенко Л.І., Карпенко О.В., Фетісової Т.Л., окрім як у справі № 706/553/22. Не підлягає сумніву, що судді усвідомили необхідність запобігання подібним ситуаціям у майбутньому, що вбачається, зокрема, з пояснень судді Василенко Л.І., наданих у засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 14 січня 2026 року. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також бере до уваги, що події мали місце під час воєнного стану та особливо частих повітряних тривог, відключення електропостачання, що зумовлювало певний поспіх у вирішенні судом процедурних питань під час проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

У пункті 25 Київських рекомендацій щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Центральній Азії (Київ, 23–25 червня 2010 року), підготовлених Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співробітництва в Європі спільно з Інститутом порівняльного публічного права та міжнародного права імені Макса Планка, зазначено, що процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, окрім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності у юридичному тлумаченні між судами; наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.

Отже, за результатами розгляду дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку про відсутність у поведінці суддів Черкаського апеляційного суду Василенко Л.І., Карпенко О.В., Фетісової Т.Л. складу дисциплінарного проступку, визначеного підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме умисне або внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Велика Палата Верховного Суду під час перегляду рішень Вищої ради правосуддя щодо дисциплінарної відповідальності суддів неодноразово зазначала, що дисциплінарний орган повинен встановити, які дії здійснив суддя в царині своєї діяльності, якою є сфера правосуддя; як процесуальний закон приписує діяти чи не діяти судді; які рішення має вчинити суддя, а на які встановлені обмеження чи заборона; чи діяв суддя відповідно до закону та відомих нормативних положень, і якщо чинив усупереч, то через які причини, якими мотивами керувався. Водночас обставини, установлені під час розгляду дисциплінарної справи щодо суддів Черкаського апеляційного суду Василенко Л.І., Карпенко О.В., Фетісової Т.Л., не дають підстав для обґрунтованого висновку, що зазначені судді під час апеляційного розгляду справи умисно або внаслідок недбалості діяли всупереч установленому процесуальним законом порядку, з порушенням процесуальних обмежень чи заборон тощо та допустили таку винну поведінку, яка є підставою для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

Частиною шістнадцятою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави. Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

За результатами розгляду дисциплінарної справи щодо суддів Черкаського апеляційного суду Василенко Л.І., Карпенко О.В., Фетісової Т.Л. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не отримала / не здобула чітких і переконливих доказів наявності обставин, що підтверджують існування підстав для притягнення зазначених суддів до дисциплінарної відповідальності.

З огляду на наведене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що у притягненні до дисциплінарної відповідальності суддів Черкаського апеляційного суду Василенко Л.І., Карпенко О.В., Фетісової Т.Л. необхідно відмовити.

Відповідно до частин другої, шостої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді. Якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.

На підставі викладеного, керуючись статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.40, 13.43, 13.45 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

відмовити у притягненні суддів Черкаського апеляційного суду Василенко Людмили Іванівни, Карпенко Оксани Володимирівни, Фетісової Тетяни Леонідівни до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне провадження щодо суддів Черкаського апеляційного суду Карпенко Оксани Володимирівни та Фетісової Тетяни Леонідівни припинити.

Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Члени Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя