Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., розглянувши висновок доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Малиновської Вікторії Дмитрівни в інтересах Приватного підприємства «Сармат» стосовно судді Господарського суду Дніпропетровської області Васильєва Олега Юрійовича,

встановила:

І. ПРОЦЕДУРНІ ПИТАННЯ

1. 3 квітня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга адвоката Малиновської В.Д. в інтересах Приватного підприємства «Сармат» (далі – ПП «Сармат») (вх. № 153/0/13-25) на дії судді Господарського суду Дніпропетровської області Васильєва О.Ю.
2. 3 квітня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надсилав судді запит з пропозицією надати пояснення щодо змісту дисциплінарної скарги. Відповідь надійшла 8 квітня 2025 року.
3. 3 квітня 2025 року і 4 квітня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надсилав запити для отримання копій матеріалів судової справи № 904/4870/24, технічних записів судових засідань – в частині щодо перебування їх у провадженні судді Васильєва О.Ю. Відповідь надійшла 10 квітня 2025 року.

ІІ. СТИСЛИЙ ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ СКАРГИ І ВСТАНОВЛЕНІ ФАКТИ

4. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 11 листопада 2024 року у справі № 904/4870/24 відкрив провадження за позовом ТОВ «Логістіклакіфлоу» до ПП «Сармат» про стягнення коштів.
5. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 14 січня 2025 року (суддя Васильєв О.Ю.) відмовив у задоволенні клопотання ПП «Сармат» про призначення колегіального розгляду справи.
6. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 20 січня 2025 року (суддя Васильєв О.Ю.) визнав необґрунтованим відвід судді Васильєва О.Ю.
7. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 21 січня 2025 року (суддя Назаренко Н.Г.) відмовив у задоволенні заяви про відвід судді Васильєва О.Ю.
8. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 23 січня 2025 року (суддя Васильєв О.Ю.) закрив підготовче провадження у справі № 904/4870/24.
9. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 20 лютого 2025 року (суддя Васильєв О.Ю.) частково задовольнив позов у справі і стягнув з відповідача – ПП «Сармат» на користь позивача – ТОВ «Логістіклакіфлоу»: 1110422,78 грн – штрафу, 42619,14 грн – 3% річних, 188987,72 грн – інфляційних втрат, 20130,45 грн – витрат на сплату судового збору та 24983,36 грн витрат на професійну правничу допомогу..
10. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 20 серпня 2025 року скасував рішення суду першої інстанції від 20 лютого 2025 року та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.
11. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постановою від 9 грудня 2025 року відмовив у задоволенні касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20 серпня 2025 року.

Зміст дисциплінарної скарги

12. Скаржник зазначає, що 19 грудня 2024 року відбулося чергове підготовче засідання по справі, у якому взяли участь представник позивача, адвокат ОСОБА1, та представник відповідача, адвокат ОСОБА2. На початку судового засідання представник позивача заявила клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з надходженням заперечень відповідача, доводи в яких не були відомі раніше позивачу, а тому останньому необхідний час для підготовки додаткових пояснень. Представник відповідача заперечив проти цього клопотання.
13. У відповідь на ці заперечення суддя дослівно зазначив: «Шановні давайте так, дивіться. Я завжди намагаюсь роз'яснити сторонам, що я не відношусь до формалістів, які оцей кодекс <нерозбірливо> якщо ми його будемо виконувати, ми далеко не зайдемо. Ви ж знаєте кодекс, який він в одній статті одне, а в іншій інше. Тому я завжди намагаюсь надати можливість обом сторонам надати всі докази, які вони мають, надати, щоб висловили все, що вони вважають за необхідне...».
14. В скарзі зазначається, що з вербальної та невербальної складових очевидно зрозуміло, що процесуальний кодекс судді не до вподоби, адже його положення, переконаний суддя, протирічать одне одному, тому керуватися кодексом суддя у цьому процесі намірів не має. Про що, власне, і сповіщає сторін. На думку скаржника, така поведінка судді є відкритим і цинічним проявом зневаги до законодавства України, демонстрацією вищості розсуду судді над положеннями процесуальних норм.
15. Схожа ситуація, як зазначається у скарзі, трапилася й у судовому засіданні 14 січня 2025 року, на початку якого представник позивача заявила заперечення проти клопотання відповідача про приєднання доказів. Представник відповідача у свою чергу просив відмовити у прийнятті заперечень позивача. Недослухавши представника відповідача, суддя висловився наступним чином щодо клопотання про неприйняття заперечень: «Я почув. Давайте зразу домовимося що оці всі, що одна сторона, що інша: прийняти, відмовити в задоволенні, залученні доказів, відмовити в залученні заперечень на докази. Оце все забуваємо і слушаєм, слухаєм справу по суті, для того щоб встановити фактичні обставини. А не один одному якісь там... Приймаю все, що одна сторона надає, друга сторона надає, надаю можливість надати все...».
16. В скарзі зазначається, що такі дії підривають авторитет правосуддя і з точки зору стороннього спостерігача можуть сформувати думку, що Господарський процесуальний кодекс України (далі – ГПК України) настільки недосконалий, що навіть судді відмовляються слідувати його приписам.
17. В дисциплінарній скарзі зазначається також про додаткові епізоди, як вважає скаржник, неетичного з боку судді спілкування під час судових засідань 19 грудня 2024 року і 14 січня 2025 року.
18. Крім цього, в скарзі зазначається, що в ухвалі від 20 січня 2025 року про визнання необґрунтованим відводу судді Васильєва О.Ю. містилися описки і заяву про їх виправлення представник відповідача подав до суду 22 січня 2025 року. Станом на дату подання дисциплінарної скарги минуло 72 дні з дати подання цієї заяви і вона залишається нерозглянутою.
19. В скарзі зазначається, що невжиття суддею Васильєвим О.Ю. заходів з розгляду заяви про виправлення описок шкодить ефективності правосуддя та підриває авторитет судової влади, порушує право відповідача на доступ до правосуддя.
20. Також в дисциплінарній скарзі вказано, що у судовому засіданні 14 січня 2025 року представником відповідача усно було заявлено відвід судді, через сумніви у його неупередженості й об'єктивності. Втім, суддя наполіг на поданні саме письмового відводу і для його підготовки оголосив перерву у судовому засіданні. Однак попри наявність заявленого відводу та оголошену перерву, суддя розглянув клопотання відповідача про колегіальний розгляд справи (ухвала від 14 січня 2025 року).
21. Достеменно знаючи про наявність заявленого відводу, що свідчив про наявність у відповідача сумнівів в неупередженості судді, все ж було ухвалено рішення з процесуального питання, яке прямо впливало на перебіг розгляду справи. Скаржник вважає, що суддя не мав права розглядати будь-які процесуальні питання до вирішення питання про відвід і такий підхід узгоджується з практикою Верховного Суду (постанова від 27 травня 2020 року у справі № 2-18/11, від 25 липня 2022 року у справі № 160/7060/21, від 8 липня 2020 року у справі № 495/11830/18), що до вирішення заяви про відвід суддя не може вчиняти будь-які інші процесуальні дії, пов'язані з рухом справи.
22. Щодо ухваленого у справі рішення суду скаржник вказує, що правова позиція Відповідача у справі полягала в тому, що умовами договору не було встановлено строк здійснення оплати за надані послуги, що виключає можливість застосування штрафних санкцій. Також відповідач надавав обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру штрафу. Аналіз прийнятого рішення від 20 лютого 2025 року вказує, що воно не містить чіткої мотивації, чому суддя відхилив певні аргументи відповідача. Мотивувальна частина рішення лише поверхово і в окремих випадках вказує, що доводи відповідача враховувались, однак без конкретизації яким чином це відбулося, та на які саме доводи Суддя звернув увагу, а які відхилив.
23. Так, у відзиві на позовну заяву від 26 листопада 2024 року відповідач заявляв клопотання про зменшення розміру штрафу у зв'язку з: 1) складним фінансовим станом підприємства, 2) відсутністю збитків у позивача, 3) погашенням більшої частини боргу до відкриття провадження, 4) неспівмірністю розміру штрафу. Розглядаючи це клопотання суддя у рішенні дійшов висновку про його необґрунтованість через відсутність доказів фінансових труднощів відповідача. Водночас, в рішенні відсутня оцінка решти аргументів відповідача, які мали не меншу юридичну вагу, а саме щодо відсутності збитків у позивача, погашення більшої частини боргу до відкриття провадження, неспівмірність розміру штрафу. Суддя не наводить мотивів, чому ці доводи відповідача є юридично неспроможними та не враховані ним при ухваленні рішення, ба навіть не згадує про ці аргументи.

Позиція судді Васильєва О.Ю.

24. Суддя зазначає, що представник відповідача в ході судових засіданнях допускав, на його думку, неетичні висловлювання щодо судді. Суд зробив йому зауваження та попередив про неприйнятність таких висловлювань, але той продовжував поводити себе досить агресивно, у зв'язку з чим з метою запобігання подальшому загостренню ситуації судом було закрите судове засідання та оголошено перерву в розгляді справи до 14 січня 2025 року.
25. 14 січня 2025 року після того, як судом в черговий раз було зроблено на адресу представника відповідача зауваження щодо неприйнятності такої його поведінки та необхідності з'ясовувати фактичні обставини справи та правові позиції сторін, а не вдаватися до заперечень будь-яких висловлювань представника позивача та головуючого у справі судді; останнім було заявлено про бажання заявити відвід головуючому. Судом було роз'яснено , що відвід судді повинен заявлятися письмово та оголошено перерву в судовому засіданні до 23 січня 2025 року для надання часу представнику відповідача для подання такого відводу.
26. Суддя вважає, що ця скарга підготовлена з метою помститися за прийняття обґрунтованого та законного рішення та подальшого «тиску» вже на колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду, які будуть розглядати апеляційну скаргу.

ІІІ. ВИСНОВКИ ТРЕТЬОЇ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ПАЛАТИ ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ

Щодо неетичного спілкування під час судових засідань 19 грудня 2024 року і 14 січня 2025 року

27. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
28. Згідно зі статтею 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.
29. Відповідно до статей 1, 3 розділу І Кодексу суддівської етики, затвердженого 22 лютого 2013 року ХІ черговим з'їздом суддів України (із змінами, внесеними згідно з рішенням З'їзду суддів від 18 вересня 2024 року), Суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді, має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.
30. Коментар до Кодексу суддівської етики , затверджений рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, роз’яснює, що високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, в повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб учасники процесу і оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому суддя має не лише подавати особистий приклад, але й пропагувати етичну поведінку серед учасників процесу та оточуючих, вимагати етичної поведінки від інших.
31. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення як під час виконання професійних обов'язків, так і в особистому житті. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з'ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, неупередженість, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів.
32. У пунктах 22, 29 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності зазначено, що суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів. Судді повинні гідно поводити себе у приватному житті.
33. Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 , передбачають, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.
34. Четвертий показник Бангалорських принципів поведінки суддів стосується дотримання етичних норм і передбачає принцип, згідно з яким дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів.
35. Застосування цього принципу передбачає, що суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов'язана з його посадою. Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов'язок прийняти окремі обмеження і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов'язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
36. Відповідно до статті 8 Кодексу суддівської етики суддя під час здійснення правосуддя у межах та порядку, визначених законом, повинен виявляти тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.
37. Під час прослуховування долучених скаржником до дисциплінарної скарги аудіозаписів та огляду витребуваних дисциплінарним інспектором матеріалів, зокрема технічних записів судового засідання, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що між суддею та представником відповідача у справі відбулися дискусії у судових засіданнях і поведінку судді, тональність висловлювань дійсно можна визнати невідповідною ситуації.
38. Проте хоча окремі висловлювання судді були здійснені з не найкращим вибором формулювань, в цілому характер реплік судді не піднімає питання про досягнення порогу дисциплінарної відповідальності судді.
39. Враховуючи викладене наявних відомостей і матеріалів достатньо для висновку в тім, що дисциплінарна скарга в цій частині не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді.

Щодо незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів Відповідача щодо суті спору

40. Вища рада правосуддя в рішенні від 3 серпня 2021 року № 1746/0/15-21 зазначала, що Рада та її дисциплінарні органи, здійснюючи дисциплінарне провадження щодо судді, не втручаються у процес розгляду судових справ, а обмежуються наданням оцінки діям судді під час здійснення правосуддя та сумлінності виконання обов’язків судді.
41. Вища рада правосуддя в рішенні від 23 січня 2025 року №113/0/15-25 вже зазначала, що здійснюючи правосуддя, суддя безумовно має право на власне тлумачення закону, у тому числі й таке, що відрізняється від загальноприйнятого розуміння. Однак таке тлумачення повинно бути добросовісним, а також відображеним у судовому рішенні, ухваленому за наслідком розгляду справи, оскільки виключно шляхом викладення доводів щодо можливості застосування чи незастосування норми закону можна зрозуміти мотиви судді та яким чином він дійшов відповідних висновків.
42. У завдання та повноваження ні Вищої ради правосуддя, ні її дисциплінарних органів, ні дисциплінарного інспектора не входить вирішення питання про власне правильність інтерпретації суддею закону, оцінку доказів у справі – до тих пір, доки такі інтерпретація закону і оцінка доказів не виходять явно за межі розумного суддівського розсуду, що може обумовлювати вчинення суддею відповідного дисциплінарного проступку, склад якого визначено статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
43. З дисциплінарної скарги вбачається, що в цій частині скаржник посилається на недоліки в порядку оцінки доводів учасників справи № 904/4870/24. Ці доводи були перевірені Центральним апеляційним господарським судом, який хоча й скасував рішення суду першої інстанції, проте не встановив допущення судом такого порушення, яке б піднімало обґрунтований спір про допущення дисциплінарного проступку.
44. З наявних матеріалів можна зробити висновок, що в цій частині дисциплінарна скарга зводиться до незгоди із судовим рішенням та не розкриває змісту дисциплінарного проступку судді в розумінні статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Щодо затягування розгляду заяви про виправлення описки від 22 січня 2025 року

45. Під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги встановлено, що заява про виправлення описок міститься на аркушах справи 121–122. В матеріалах справи і в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) відсутні відомості про розгляд по суті цієї заяви.
46. Разом з цим, по-перше, з цієї заяви слідує, що окремі стверджувані недоліки у формулюваннях ухвали від 14 січня 2025 року мали цілковито формальний характер.
47. По-друге, щодо окремих недоліків заява про виправлення описки фактично була спрямована на зміну по суті ухвали від 14 січня 2025 року, оскільки скаржник вочевидь вважав, що суддя неправильно відобразив перебіг судового засідання, надав неправильну оцінку цим подіям.
48. Виходячи з цього хоча судді можна висунути зауваження в тім, що заява про виправлення описок взагалі не була розглянута, це порушення має цілковито формальний характер, жодним чином не вплинуло на можливість реалізації прав і свобод учасників справи № 904/4870/24, на можливість повноцінного і належного перегляду ухвалених судом рішень судами вищої інстанції.
49. Наразі розгляд спору по суті позовних вимог у справі № 904/4870/24 вже остаточно завершено і вирішення питання про виправлення описки в ухвалі щодо відводу судді першої інстанції буде позбавлено раціонального сенсу.
50. Враховуючи викладене наявних відомостей і матеріалів достатньо для висновку в тім, що дисциплінарна скарга в цій частині не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді.

Щодо порушення правил щодо відводу

51. В матеріалах справи № 904/4870/24 на а.с. 84-90 наявні письмові заяви про відвід судді Васильєва О.Ю. від 16 січня 2025 року.
52. Під час перегляду запису судового засідання, що відбулося 14 січня 2025 року, встановлено, що суд тривалий час з’ясовував обґрунтованість клопотання про колегіальний розгляд справи. Після цього, без вирішення судом цього процесуального питання по суті, починаючи з 17:55 між суддею і представником відповідача відбулась суперечка в ході якої суддя Васильєв О.Ю. неодноразово перебиває представника відповідача, адвоката ОСОБА2, – і той о 20:00 зазначає, що його наступним клопотанням у справі є заява про відвід судді. Суддя Васильєв О.Ю. у відповідь, перебиваючи адвоката, не дозволив останньому усно оголосити зміст заяви про відвід судді, натомість зазначив, що відвід має бути оформлений у письмовому вигляді і оголосив перерву у справі до 23 січня 2025 року щоб представник відповідача подав письмову заяву про відвід.
53. Як було наголошено, в ході судового засідання до заявлення представником відповідача заяви про відвід судді, суд не вирішив по суті клопотання про колегіальний розгляд справи: обговорення цього питання завершилося о 17:35. Проте цього ж дня, як зазначалося раніше, суд постановив ухвалу від 14 січня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про колегіальний розгляд справи і ця ухвала була направлена до ЄДРСР 15 січня 2025 року.
54. Таким чином, суд вирішив по суті це клопотання з постановленням ухвали після заявлення представником відповідача заяви про відвід судді Васильєва О.Ю. і до її вирішення судом.
55. В цьому відношенні слід врахувати, що стаття 38 ГПК України, як і будь-які інші положення цього кодексу, не передбачає, що заява про відвід судді може бути подана виключно у письмовій формі, і що у випадку подання учасником справи заяви про відвід судді в усній формі, суд може її не розглядати по суті або продовжувати розглядати справу з вирішенням інших процесуальних питань до оформлення такої заяви у письмовій формі.
56. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 7 листопада 2024 року у справі № 907/1019/21 зазначив, що відвід судді, заявлений в усній формі, має розглядатися в порядку, передбаченому статтею 38 ГПК України. При цьому у разі подання усної заяви про відвід судді, суд має з’ясувати чи є вона мотивована, чи подана вона з дотриманням процесуальних строків для її подання тощо.
57. В пунктах 24-26 рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 16 квітня 2025 року № 818/3дп/15-25 зазначалося, що вчинення суддею процесуальних дій у справі до вирішення заявленого йому відводу може вказувати на вчинення дисциплінарного проступку передбаченого підпунктом «д» пункту 1 частини статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 грудня 2023 № 1348/3дп/15-23). Такої позиції дотримується також Верховний Суд, який зазначав, що до вирішення суддею заяви про відвід цей суддя не може вчиняти будь-яких інших процесуальних дій, пов'язаних із подальшим процесуальним рухом заяви (постанова Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 465/5939/16). Дисциплінарна відповідальність судді за підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у такому випадку обумовлюється, зокрема, тим, що вчинення будь-яких процесуальних дій суддею, щодо якого учасник у справі вже висловив сумніви в його неупередженості через заявлення відводу, якщо такий відвід залишається невирішеним, ставить під сумнів законність усіх таких процесуальних дій і рішень судді.
58. У справі № 904/4870/24, як встановлено під час перегляду технічного запису судового засідання 14 січня 2025 року, суддя Васильєв О.Ю. не лише не з’ясував вмотивованість усної заяви про його відвід, а, навпаки, перебиваючи представника відповідача, фактично перешкодив останньому в озвученні змісту заяви про відвід усно. Тобто невирішення заяви про відвід судді було наслідком дій судді, а не дій і поведінки представника відповідача.
59. Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що наведені в дисциплінарній скарзі та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Господарського суду Дніпропетровської області Васильєва О.Ю. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (порушення правил щодо відводу).
60. Перевірка та дослідження наведених обставин будуть здійснюватися дисциплінарним інспектором під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду.
61. Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Господарського суду Дніпропетровської області Васильєва Олега Юрійовича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Члени Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя