Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Кабанець Олексій Олексійович, здійснивши попередню перевірку дисциплінарних скарг Бевзюка Валентина Миколайовича, поданих стосовно судді Шевченківського районного суду міста Києва Притули Наталії Григорівни, суддів Київського апеляційного суду Кафідової Олени Василівни, Оніщука Максима Івановича, Шебуєвої Вікторії Андріївни, суддів Верховного Суду (Касаційний цивільний суд) Дундар Ірини Олександрівни, Коротенка Євгена Васильовича, Синельникова Євгена Володимировича, Червинської Марини Євгенівни,
установив:
1. Історія справи
1.1. До Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) за вх. № Б‑1009/5/7‑25, вх. № Б‑1009/6/7‑25, вх. № Б‑1009/11/7‑25, вх. № Б‑1009/14/7‑25 та вх. № Б‑1009/17/7‑25 надійшли скарги Бевзюка В.М. стосовно судді Шевченківського районного суду міста Києва Притули Н.Г., суддів Київського апеляційного суду Кафідової О.В., Оніщука М.І., Шебуєвої В.А., суддів Верховного Суду (Касаційний цивільний суд) Дундар І.О., Коротенка Є.В., Синельникова Є.В., Червинської М.Є.
1.2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 03.06.2025 та відповідно до протоколів передачі справи раніше визначеному дисциплінарному інспектору від 03.06.2025, від 19.09.2025, від 23.10.2025 та від 22.12.2025, у порядку ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», для проведення попередньої перевірки цих дисциплінарних скарг визначено дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя-доповідача Кабанця О.О.
1.3. Ухвалою дисциплінарного інспектора-доповідача № 2437/0/18-25 від 16.06.2025 продовжено строк попередньої перевірки цих дисциплінарних скарг.
2. Право
2.1. Згідно із пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону, за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4, 5 ч. 1 ст. 44 цього Закону, – залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику.
(Зокрема, п. 4 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона містить виражені у непристойній формі висловлювання або висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи).
2.2. Відповідно до п. 13.9 Регламенту Вищої ради правосуддя, доповідач постановляє ухвалу про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги із підстав, передбачених пунктами 1, 4, 5 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», копія якої надсилається скаржнику.
3. Установлені обставини та висновки за результатами проведення попередньої перевірки
3.1. Під час попередньої перевірки дисциплінарних скарг установлено, що Бевзюк В.М. порушив принцип презумпції невинуватості, закріплений у ст. 62 Конституції України, оскільки за відсутності обвинувального вироку суду ствердив про вчинення суддями, колишніми високопосадовцями та іншими особами низки кримінальних правопорушень, та вдався до некоректних, неетичних, образливих і частково непристойних висловлювань, які в тому числі принижують людську честь і гідність.
Конституційний Суд України у рішенні від 22.05.2018 № 5-р/2018 наголошує, що людську гідність необхідно трактувати як право, гарантоване ст. 28 Конституції України, і як конституційну цінність, яка наповнює сенсом людське буття, є фундаментом для усіх інших конституційних прав, мірилом визначення їх сутності та критерієм допустимості можливих обмежень таких прав. Наведене опосередковано підтверджується унікальним значенням людської гідності в Конституції України, за якою, зокрема, людина її життя і здоров’я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3); усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (стаття 21); кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (частина перша статті 68).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зазначено, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє.
Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України, передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Водночас, дисциплінарна скарга № Б‑1009/5/7‑25 містить такі висловлювання:
«…з метою підтасовування матеріалів судової справі під висновки рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06.03.2025 у справі № 761/39456/24, матеріали вказаної судової справи були сфальсифіковані суддею Притулою Наталією Григорівною …»,
«…оскільки провадження у судовій справі № 761/39546/24 не було закрите, суддя Шевченківського районного суду Притула Н.Г. вчинила службовий злочин, вилучивши докази позивача саме з тією метою, щоб позбавити його правового захисту та «підігнати» зміст матеріалів судової справи під своє неправомірне рішення…»,
«…Притулу Н.Г. … як суддю, що увійшла в змову з відповідачами та вчинила корупційний злочин…».
У дисциплінарній скарзі № Б‑1009/6/7‑25 Бевзюк В.М. зазначив, що:
«…суддя Притула Н.Г. фальсифікувала матеріали судової справи № 761/39456/24, вилучивши зі справи мої медичні та письмові докази, щоб підігнати зміст матеріалів справи до свого неадекватного рішення…»,
«…у своїх матеріалах до позовної заяви я надав достатньо письмових та відеодоказів на електронних пристроях, які доводять причетність казенного підприємства «Укрспецзв’язок» до замовного вбивства, ініційованого ОСОБА1, ОСОБА2 та ОСОБА3 (колишніми керівниками Апарату РНБО України)…»,
«…як засідання Шевченківського районного суду м. Києва, так і засідання Київського апеляційного суду було проведено у жанрі українського анекдоту: «Будеш їсти сало?» – Буду! «Ні, не будеш.» Чому? «А тому що ми тобі його не дамо!»…»,
«… справа замовна та корупційна на сто відсотків…»,
«… Київський апеляційний суд провів не всебічний розгляд апеляційної скарги позивача, а влаштував колегіальний ґвалт його доказів…»,
«…те, що суддя Оніщук М.І. має характер патологоанатома не дає йому право засуджувати до смерті ні в чому не винувату людину. А в даному випадку мова йде не тільки про цинічне ставлення колегії суддів до позивача, але й про «проламування» замовного рішення колегією суддів будь-якою ціною…»,
«…кожного разу я спостерігаю, як «рука руку миє», в особі Київського окружного, Шостого апеляційного, Шевченківського районного та Київського апеляційного судів. Цинізм, з яким судді цих судів називають біле чорним і навпаки, просто зашкалює. Не беруться до уваги ні грубі порушення, що умисно вчиняються самим ж суддями, ні доводи позивача, ні його вагомі докази. Все перекручується суддями та продавлюється ними за будь-яку ціну, навіть шляхом порушень національного законодавства…»,
«…суди у моїй справі стали посібниками злочинців і надають їм свій захист, зловживаючи процесуальними нормами …»,
«…МЕНЕ ВБИВАЄ КІБЕРЗБРОЄЮ ОРГАНІЗОВАНА ЗЛОЧИННА ГРУПА РАДІООПЕРАТОРІВ КАЗЕННОГО ПІДПРИЄМСТВА «УКРЕСПЕЦЗВ’ЗОК», а судді на судовому процесі тихенько приховують всі мої докази і все роблять для того, щоб обійти розгляд моїх позовних претензій до відповідачів…»,
«…якщо суддям не зрозуміло, що вони займаються геноцидом власного народу, це буде їм роз’яснено у законодавчому порядку…»,
«…на цих двох засіданнях судді захистили моїх убивць, виписавши мені квиток смертника. І я це просто так не полишу. Я не збираюсь залишати свою дитину сиротою через покидьків, які відпрацьовують вказівку мафії…»,
«…суддя-доповідач Оніщук М.І. провів розгляд моєї апеляційної скарги, враховуючи обізнаність суду з характером моєї позовної заяви та сам характер проведення судового засідання, я розцінюю дії Київського апеляційного суду як прихований садизм, намірами якого є вбити мене спільно з виконавцями та організаторами кіберзлочину – радіооператорами казенного підприємства «Укрспецзв’язок»…»,
«…звинувачую Київський апеляційний суд у співпраці з замовниками та виконавцями фізичного знищення Бевзюка Валентина Миколайовича кібернетичною зброєю, переданою Державою у користування казенному підприємству «Укрспецзв’язок»…»,
«…звинувачую у співпраці з виконавцями та замовниками мого вбивства кіберзброєю осіб з числа суддівського корпусу Київського окружного адміністративного суду; Київського апеляційного суду; Шостого апеляційного адміністративного суду; Дарницького районного та Шевченківського районного судів м. Києва, які вважають Закони дишлом та горою стояли, захищаючи злочинну психотронну мафію Києва у справах № 760/16790/22; № 320/10089/24; № 761/39546/24; № 753/23318/23; № 761/9830/25. Список суддів-співучасників складено мною поіменно та передано моїй сім’ї на той випадок, якщо мені не вдасться добитись правди в цій зітлілій від корупції країні…»,
«…яким би не було рішення Київського апеляційного суду у справі № 761/39546/24, воно апріорі є корупційним…»,
«…Київський апеляційний суд, як і Шевченківський районний суд м. Києва, виконують замовлення Офісу Президента України виносити неправомірне рішення у справі № 761/39546/24 навіть ціною грубого порушення процесуальних норм та вимог національного законодавства…»,
«…від Київського апеляційного суду я отримав урок, який свідчить про те, що українські суди діють як одна згуртована команда і навіть грубі порушення законодавства України (включаючи вимоги Цивільного процесуального кодексу) не здатні розірвати неправомірні дії корупціонерів…»,
«…після кожного корупційного рішення судів на користь відповідачів, кати Укрспецзв’язку» поновлюють своє катування з наступного ж після судового процесу дня з новою силою…»,
«…є всі підстави стверджувати, що Київський апеляційний суд увійшов у корупційну змову з відповідачами та прийняв неправомірне рішення на їхню користь…».
Разом із тим, у дисциплінарній скарзі № Б‑1009/11/7‑25 зазначено, що:
«…суддя Коротенко Є.В. своїми діями сприяє злочинцям, які намагаються позбавити мене життя та протягом чотирьох років вбивають у моїй квартирі всю мою тваринну власність…»,
«…причина повернення касаційної скарги на підставі об’єктивного по своїй суті відображення подій свідчить про неадекватність сприйняття вищезгаданим суддею реальності та неусвідомлення суддею Коротенком Є.В. можливих наслідків ігнорування судового розгляду справи № 761/39546/24…».
Дисциплінарна скарга № Б‑1009/14/7‑25 містить такі висловлювання:
«…звинувачую суддю Касаційного цивільного суду Червинську Марину Євгенівну у співучасті в замовному вбивстві Бевзюка Валентина Миколаовича, колишнього працівника Апарату РНБО України біокібернетичною зброєю, переданою Державою у користування комерційному казенному підприємству «Укрспецзв’язок» – відповідачу-1 у справі № 761/39546/24…»,
«…після моєї скарги на неправомірні дії судді Коротенка Є.В. було зібрано консультативну колегію суддів Касаційного цивільного суду під головуванням судді Погрібного С.О. у складі аж шістнадцяти (!) суддів, після чого народився правотворчий «шедевр» з хронологічно «перекрученими» фактами та неправдивими відомостями – ухвала Суду від 12.09.2025, яка і стала лейтмотивом для порушення мого конституційного права на оскарження корупційних рішень судів першої та другої інстанцій…»,
«…все це виглядає як «східняк» авторитетів, а не державних посадовців, які насправді вирішували, у який спосіб можна поховати заявника разом з його касацією…»,
«…висуваю звинувачення суддям Касаційного цивільного суду у співучасті у фізичній розправі, яку щодо мене вчиняють радіооператори казенного підприємства «Укрспецзв’язок», допущені до радіоакустичного та випромінюючого обладнання Київського метрополітену…»,
«…залишаю за собою право звернутись за фактом співучасті суддів Касаційного цивільного суду у замовному вбивстві Бевзюка В.М. до Генеральної прокуратури і маю вас поінформувати, що ця справа не буде мати строку давності. Всі матеріали та посадові особи, які горою стоять на захисті психотронної мафії, утвореної за роки Незалежності України, архівуються мною та складаються в персональні списки і будуть подані новому керівництву країни…».
Також, у дисциплінарній скарзі № Б‑1009/17/7‑25 Бевзюк В.М. зазначив, що:
«…суддя Дундар Ірина Олександрівна продовжує корупційну стратегію своїх колег, які до неї чотири рази неправомірно, з посиланням на неправдиві відомості повертали мені мою касаційну скаргу…»,
«…вважаю це неприпустимим зловживанням суддею Касаційного цивільного суду Дундар І.О. своїм процесуальним правом та ознакою корупційного діяння, яке полягає у «підтасовуванні» ухвали Суду до заздалегідь зроблених суддею висновків…»,
«…вже чотири місяці Касаційний цивільний суд працює на руку помаранчової мафії ОСОБА1, яка профінансувала мою фізичну страту кібернетичною зброєю, переданою Державою в управління вищезгаданому казенному підприємству…»,
«…гальмуючи розгляд моєї касаційної скарги, суддя Дундар І.О. створює передумови для завершення наді мною фізичної розправи…»,
«…щоб не було різночитань у моїй сентенціях, назву все своїми словами – те, чим замається Касаційний цивільний суду у справі № 761/39546/24, називається завуальованим санкціонуванням замовного вбивства колишнього працівника Апарату РНБО України…»,
«…корупційні мотивації суддів Касаційного цивільного суду у справі № 761/39546/24…».
Дисциплінарний інспектор – доповідач наголошує, що реалізація особами своїх прав, має здійснюватися, зокрема, із дотриманням принципу добросовісності, як одного з основних загальноправових принципів. Інакше недобросовісне здійснення однією особою її прав, здатне призвести до порушення прав інших осіб – «sic utere tuo ut alienum non laedas» (лат. «користуйся своїм правом так, щоб не зашкодити іншому»).
3.2. Із огляду на викладене, дисциплінарні скарги БевзюкаВ.М. підлягають залишенню без розгляду та поверненню скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Керуючись статтями 42-44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», п. 13.9 Регламенту Вищої ради правосуддя, дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя-доповідач,
ухвалив:
дисциплінарні скарги Бевзюка В.М. стосовно судді Шевченківського районного суду міста Києва Притули Н.Г., суддів Київського апеляційного суду Кафідової О.В., Оніщука М.І., Шебуєвої В.А., суддів Верховного Суду (Касаційний цивільний суд) Дундар І.О., Коротенка Є.В., Синельникова Є.В., Червинської М.Є., які зареєстровані за вх. № Б‑1009/5/7‑25, вх. № Б‑1009/6/7‑25, вх. № Б‑1009/11/7‑25, вх. № Б‑1009/14/7‑25 та вх. № Б‑1009/17/7‑25, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», – залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Копію цієї ухвали надіслати скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Дисциплінарний інспектор
Вищої ради правосуддя
