Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., розглянувши висновок доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Троня І.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Державного бюро розслідувань щодо судді Мар’їнського районного суду Донецької області (відряджена до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя) Приходько Вікторії Анатоліївни та доданими до неї матеріалами
встановила:
до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Державного бюро розслідувань від 16 вересня 2025 року щодо судді Мар’їнського районного суду Донецької області (відряджена до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя) Приходько В.А. (вх. № 383/0/13-25).
Процедура. Хід розгляду скарги
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 16 вересня 2025 року зазначену скаргу передано дисциплінарному інспектору Троню І.В. для проведення попередньої перевірки.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя Тронем І.В. складено висновок із пропозицією про відкриття дисциплінарної справи.
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 15 жовтня 2025 року № 2136/2дп/15-25 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Мар’їнського районного суду Донецької області (відряджена до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя) Приходько В.А., оскільки зазначені у дисциплінарній скарзі Державного бюро розслідувань обставини могли свідчити про наявність у діях судді ознак складів дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктами 3, 4, 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: умисне або внаслідок недбалості інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду, допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема, в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів чи інших учасників судового процесу, умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків, неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством, спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя призначила розгляд дисциплінарної справи на 17 грудня 2025 року. Оскільки суддя Приходько В.А. на засідання не з’явилась, то за відсутності інформації про причини неявки розгляд дисциплінарної справи було відкладено на 14 січня 2026 року.
14 січня 2026 року на засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя з’явився представник заявника – старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Шевчук Тарас Олександрович, суддя Приходько В.А. не прибула, проте завчасно звернулась із письмовою заявою про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням у відпустці. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя розглянула заяву судді про відкладення розгляду справи і відмовила в її задоволенні.
Крім того, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя розглянула заяву судді Приходько В.А. про відвід дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя Троню І.В. та відмовила в її задоволенні.
На стадії запитань член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлаков С.Ю. висловив пропозицію роз’єднати дисциплінарну справу стосовно судді Мар’їнського районного суду Донецької області (відряджена до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя) Приходько В.А. в частині, що стосується виправдовування збройної агресії російської федерації. За результатом розгляду цієї пропозиції Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не підтримала пропозицію про роз’єднання дисциплінарної справи.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Троня І.В., представника заявника, який підтримав дисциплінарну скаргу, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, із застосуванням стандарту доказування, визначеного положеннями частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (наявність чітких та переконливих доказів), дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Приходько В.А. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.
Відомості про суддю
Приходько Вікторія Анатоліївна Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 441/2017 призначена на посаду судді Мар’їнського районного суду Донецької області. Рішенням Вищої ради правосуддя від 1 квітня 2025 року № 671/0/15-25 відряджена до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя.
Стислий зміст дисциплінарної скарги
У дисциплінарній скарзі скаржник зазначав, що суддя Приходько В.А., обіймаючи посаду судді Мар’їнського районного суду Донецької області, як службова особа, після повномасштабного збройного нападу російської федерації на Україну, у спілкуванні з іншою особою, в період з 28 жовтня 2022 року до 13 січня 2024 року, діючи умисно, з мотивів непогодження з Євроінтеграційною політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, зокрема, щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів російської федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, усвідомлюючи проведення з боку російської федерації збройної агресії проти України, з метою поширення російських наративів щодо військового вторгнення в Україну та переконання співрозмовника у них неодноразово визнавала правомірною та заперечувала наявність збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої в 2014 році, визнавала правомірною тимчасову окупацію частини території України.
Крім того, скаржник стверджував про штучний характер низки розглянутих суддею Приходько В.А. спорів, наявність формального розгляду спорів та замовний характер рішень у них, розгляд справ у нетипово швидкий для такої категорії справ строк без перевірки їх фактичних обставин та без дотримання вимог процесуального законодавства, а саме у справах про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (справи № 237/3023/24, № 237/3538/24, № 237/927/24, № 237/31/24) і справах про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна (справи № 237/2856/24, № 237/3769/24, № 237/4144/24, № 237/3052/24).
Стислий зміст пояснень судді Приходько В.А.
6 листопада 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшли письмові пояснення судді Приходько В.А. (вх. № 3955/2/6-25), у яких вона зазначила, що не погоджується з викладеними в дисциплінарній скарзі обставинами з огляду на таке.
Суддя стверджує, що швидкість розгляду справ №№ 237/3023/24; 237/3538/24; 237/927/24; 237/31/24; 237/2856/24; 237/3769/24; 237/3052/24 та 237/4144/24 пов’язана з тим, що Мар’їнський районний суд Донецької області, який розташований у місті Курахове Покровського району Донецької області, працював на території, на якій відбувались реальні бойові дії.
Суддя зазначає, що у зв’язку з постійними обстрілами, а також неодноразовими пошкодженнями будівлі суду адміністрацією суду встановлено скорочений графік роботи для апарату суду, а тому всі справи, які надходили до провадження суду: кримінальні, адміністративні, цивільні, – оброблялися день в день, призначалися до розгляду, відкривалися провадження, розглядалися клопотання органу досудового розслідування. Учасники повідомлялися усіма можливими засобами одразу, коли визначалася дата. Якщо в результаті постійних обстрілів пошкоджувалися електричні мережі або мережа Інтернет, то учасники повідомлялись по телефону звичайним телефонним зв’язком. Об’єктивна обстановка в місті була така, що люди боялися приходити до суду, телефонували і просили розглядати справи за їх відсутності.
Щодо залучення як заінтересованої особи органів опіки та піклування, то суддя вважала за необхідне зазначити, що позивач або заявник, звертаючись до суду із заявою, самі зазначають в ній заінтересовану особу, оскільки реалізовувати і звертати рішення до виконання у цивільній справі має сам позивач або заявник. Він вправі отримати копію рішення і звернутися з цим рішенням до заінтересованої особи для його реалізації на свій розсуд, тобто це його право, а не обов’язок. Тому, якщо в заяві, позовній заяві, зазначалась заінтересована особа, то, звісно, вона була залучена у справі.
Щодо висновків органів опіки та піклування, то у справах про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини вони взагалі не надаються, оскільки це стосується суто сторін – колишнього подружжя, а у справах про позбавлення батьківських прав висновок органу опіки та піклування оцінюється судом наряду з іншими доказами та доводами та не має преюдиціального значення.
Щодо проведення судово-психіатричних експертиз суддя пояснила, що, очевидно, заявники в цих справах надали достатньо даних, із яких можна було зробити висновок про наявність в особи психічного розладу здоров’я.
Таким чином, суддя стверджує, що рішення приймалось на підставі наявних достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи. До того ж, рішення суду про визнання особи недієздатною має строк два роки. Тобто, приймаючи відповідний закон, законодавець мав на увазі, що психічний розлад може носити тимчасовий характер строком до двох років. До того ж, під час прийняття такої норми закону не враховувалась об’єктивна можливість проживання людей тривалий час в умовах бойових дій. Але суд при прийнятті рішення таку обставину врахував.
Що стосується питання приватної переписки з ОСОБА1, то суддя вважає за необхідне зазначити, що вони знайомі понад 16 років, і їх пов’язує не лише місце роботи, а й особисті дружні стосунки, тому Приходько В.А. з ним обговорювала різні новини та події, як юридичні, політичні, так і особисті.
Також суддя пояснила, що навесні 2022 року була оголошена обов’язкова евакуація цивільного населення Донецької області, і в квітні 2022 року вона з малолітнім сином та хворою мамою виїхала з міста Курахове через загрозу поширення воєнних дій, уважаючи, що виїжджає тимчасово.
Суддя звертає увагу, що вона переживала важкий період та стійкий нервовий стрес, оскільки потрапила у складні умови життя, вимушена була залишити своє місто, своє житло, опинилась в орендованій квартирі у чужому місті, а тому не пам’ятає подробиць переписки будь з ким, і, в тому числі, з ОСОБА1, не пам’ятає, про що йшлося мова в жовтні 2022 року або в листопаді 2023 року. Будь-яка переписка нею одразу видалялась, щоб не засмічувати пам’ять телефону.
Надалі у своїх поясненнях суддя Приходько В.А. надала відповіді на такі запитання:
«Що Ви мали на увазі, використовуючи словосполучення «нацистское государство»?». Суддя пояснила, що, в цьому випадку, йшлося про шкільний ярмарок у місті Миколаєві, назву якому дали російські засоби масової інформації через провокативні назви страв.
«На чому ґрунтуються Ваші твердження про обстріл Києва українськими військами та продаж Україною боєприпасів?». Приходько В.А. зазначила, що це взагалі не твердження, а обговорення інформації з Telegram - каналів.
Щодо питання про, нібито, побудову біолабораторій та військових баз на українській території, суддя зазначила, що, мабуть, малась на увазі заява іноземного політика про наявність в Україні біологічних досліджуваних центрів.
Фраза «Сомневаюсь. Тем более, что славянск россия все равно заберет» ґрунтується на прогнозі таро харківських тарологів. За словами судді вона дуже рада, що вони помилились. Або то були просто шахраї.
Також суддя Приходько В.А. стверджує, що суддя ОСОБА1 на неї не впливав.
Крім того, суддя Приходько В.А. зазначила, що дисциплінарна скарга майже повністю відтворює інкриміноване їй обвинувачення за частиною третьою статті 4362 Кримінального Кодексу України (далі– КК України), і в рамках кримінального процесуального закону відповідно до статей 91, 92 Кримінального процесуального кодексу України саме сторона обвинувачення має довести мотив та суб’єктивну сторону злочину.
Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи
Дослідивши матеріали дисциплінарної справи, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.
Щодо висловлювань судді Приходько В.А.
12 листопада 2024 року за місцем проживання судді Мар’їнського районного суду Донецької області Приходько В.А. за адресою: АДРЕСА1, було проведено невідкладний обшук. Під час проведення обшуку виявлено та вилучено, зокрема, мобільний телефон Приходько В.А. марки «OPPO» Model: CPH2127 IMEI1: ____, IMEI2: ____. Разом з телефоном вилучено дві SIM-карти, що були в телефоні, з такими номерами: ____ _____.
19 листопада 2024 року, у межах досудового розслідування в кримінальному провадженні № _____ Печерський районний суд міста Києва надав дозвіл на проведення обшуку у квартирі за місцем проживання судді Мар’їнського районного суду Донецької області Приходько В.А. за адресою: АДРЕСА1, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення (ухвала від 19 листопада 2024 року у справі № 757/54345/24-к).
5 грудня 2024 року Печерський районний суд міста Києва наклав арешт ухвалою від 5 грудня 2024 року у справі 757/56071/24-к на вилучений за місцем проживання судді Приходько В.А. телефон.
З 12 грудня 2024 року до 9 січня 2025 року оперуповноважений Третього оперативного відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, Клімов Є.О. на підставі доручення старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Тараса Шевчука, за участю спеціаліста – працівника Державного бюро розслідувань Пилипенка О.В., за допомогою спеціального програмного забезпечення провів огляд мобільного телефону марки «OPPO», IMEI: ____, який було вилучено за місцем проживання судді Приходько В.А. про що складено відповідний протокол.
7 квітня 2025 року старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Тарас Шевчук виніс постанову про доручення проведення судової лінгвістичної семантико- текстуальної експертизи писемного мовлення щодо переписки між суддею Приходько В.А. та суддею ОСОБА1 з телефону, вилученого під час обшуку в помешканні судді Приходько В.А. На вирішення судової експертизи поставлено такі запитання:
1.Чи містяться у висловлюваннях Приходько Вікторії Анатоліївни та ОСОБА1, зафіксованих у протоколі огляду від 12.12.2024–09.01.2025 (додатки №6, № 6.1 до протоколу огляду), мовленнєві ознаки виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту?.
2.Чи містяться у висловлюваннях Приходько Вікторії Анатоліївни та ОСОБА1, зафіксованих у протоколі огляду від 12.12.2024–09.01.2025 (додатки №6, № 6.1 до протоколу огляду), мовленнєві ознаки виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України?
3. Чи містяться у висловлюваннях Приходько Вікторії Анатоліївни та ОСОБА1, зафіксованих у протоколі огляду від 12.12.2024–09.01.2025 (додатки №6, № 6.1 до протоколу огляду), мовленнєві ознаки глорифікацїї осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та труп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку утворюють її державні органи і структури?
6 червня 2025 року Запорізьким науково-дослідним експертно- криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України складено висновок № СЕ-19/108-25/8087-ЛД за результатом проведеної експертизи і встановлено таке:
У висловлюваннях Приходько Вікторії Анатоліївни, зафіксованих у протоколі огляду від 12 грудня 2024 року – 9 січня 2025 року, а саме в розмові від 7 серпня 2023 року у проміжку 20:59:57 – 22:20:51 наявні мовленнєві ознаки визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, зокрема, експертами були проаналізовані такі висловлювання судді Приходько В.А.: «В Красноармейске (Покровске) было попадание по местной гостинице «Дружба», в ней располагался штаб и располага бандеровцев. При этом бандеровская противоракета ПВО С-300 попала в многоэтажку (на видео) несколько человек погибло. @OpenUkraine», «Но факт в том, что били не по жилому дому, а по гостинице. Но в наших сми об этом же никогда не сообщат», «Ну просто по повреждениям жилого дома понятно, что он поврежден осколками, а не ракетой», «Жилой дом с обычними людьми и жилой дом с живущими в нем военными во время войны это разные смысловые нагрузки.».
У висловлюваннях Приходько Вікторії Анатоліївни, зафіксованих у протоколі огляду від 12 грудня 2024 року – 9 січня 2025 року, а саме в розмовах від 28 жовтня 2022 року, від 6 червня 2023 року, від 29 листопада 2023 року наявні мовленнєві ознаки заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, а саме експертами були проаналізовані такі висловлювання судді Приходько В.А.: 28 жовтня 2022 року: «Неправда. Украинскую культуру признают все. В Москве украинский ресторан с этническими мотивами как работал, так и работает. Они не признают только нацистское государство», «А украинский язык и культуру они признают. Ну, я во всяком случае ни слова не слышала. Не так как в украине…», «А Донецк как бомбили и бомбят, с разбором?», «Бред украинско нацистской пропаганды. Киев тоже сам себя обстреливает. Чтоб денег больше дали»; 6 червня 2023 року: «Россияне и так говорят, что это не они, потому что им это не выгодно вообще от слова совсем. ЗАЭС тоже», «Где наступление и где дамба. Карта населенных пунктов, для которых высок риск подтопления в связи з обрушением части плотины Каховской ГЭС. Это все левый берег, под контролем России», «Как раз преимущество форсирований днепра получили украинские войска. А укрепления россиян на левом берегу полностью затоплены. Как же так получилось-то с плотиной? Кто ж виноват-то? Ну такая какая-то картина получается. Если конечно говорить о фактах и задаватся вопросом – кому выгодно.»; 29 листопада 2023 року: «Сомневаюсь. Тем более, что славянк россия все равно заберет», «Так зачем для этого нужно было януковича свергать?», «Донецк бомбить? Это для чего?».
У висловлюваннях Приходько Вікторії Анатоліївни, зафіксованих у протоколі огляду від 12 грудня 2024 року – 9 січня 2025 року, а саме в розмові від 13 січня 2024 року 11:40:05–13:52:26, наявні мовленнєві ознаки визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, зокрема експерти проаналізували такі висловлювання судді Приходько В.А.: «Эта страна никому не нужна», «И прежде всего самим украинцам. Они уже европейцы, а не украинцы», «А если людям эта страна не нужна, то арабам, пендосам, бритам и подавно. Русские заберут свои територии и гудбай. Сидете в своей галиции. И в куеве с неработающим метро».
Крім того, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що 15 серпня 2025 року заступник Генерального прокурора Вдовиченко Марія Сергіївна підписала повідомлення про підозру Приходько Вікторії Анатоліївні, яке цього ж дня вручено Приходько В.А. Суддя Приходько В.А. підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною третьою статті 4362 Кримінального кодексу України, а саме у визнанні правомірною, запереченні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, визнанні правомірною тимчасової окупації частини території України, вчинених службовою особою повторно.
Щодо справи № 237/3023/24
Учасниками справи № 237/3023/24 були: позивач – ОСОБА2, відповідач – ОСОБА3. Третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Курахівської міської ради Покровського району Донецької області. Предмет спору: розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав.
Суддя Приходько В.А. 1 серпня 2024 року задовольнила позовні вимоги. Шлюб між ОСОБА2 та ОСОБА3 розірвано. ОСОБА3 позбавлено батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА4. Встановлено факт самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини її батьком – ОСОБА2.
Щодо справи № 237/3538/24
Учасниками справи № 237/3538/24 були: позивач – ОСОБА5, відповідач – ОСОБА6. Заінтересована особа: орган опіки і піклування Великоновосілківської селищної військової адміністрації Донецької області. Предмет спору: розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, встановлення факту самостійного виховання дитини ОСОБА5.
Суддя Приходько В.А. 26 серпня 2024 року задовольнила позовні вимоги. Шлюб між ОСОБА5 та ОСОБА6 розірвано. Визначено місце проживання малолітньої ОСОБА7 разом з батьком – ОСОБА5 Установлено факт самостійного виховання та утримання малолітньої дитини ОСОБА5.
Щодо справи № 237/927/24
Учасниками справи № 237/927/24 були: позивач – ОСОБА8, відповідач – ОСОБА9. Заінтересована особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Курахівської міської ради Покровського району Донецької області. Предмет спору: визначення місця проживання неповнолітнього, позбавлення батьківських прав матері – ОСОБА9.
Суддя Приходько В.А. 8 березня 2024 року задовольнила позовні вимоги. Визначено місце проживання неповнолітнього ОСОБА10 разом з батьком – ОСОБА8. Позбавлено батьківських прав ОСОБА9 відносно неповнолітнього ОСОБА10.
Щодо справи № 237/31/24
Учасниками справи № 237/31/24 були: позивач – ОСОБА11, відповідач – ОСОБА12. Заінтересована особа: судом не залучалась. Предмет спору: про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітніх дітей.
Суддя Приходько В.А. 18 січня 2024 року задовольнила позовні вимоги. Розірвано шлюб між ОСОБА11 та ОСОБА12. Визначено місце проживання неповнолітніх ОСОБА13 та ОСОБА14 разом з батьком – ОСОБА11.
Щодо справи № 237/2856/24
Учасниками справи № 237/2856/24 були: заявник – ОСОБА15 Заінтересована особа: Управління соціального захисту населення Мар’їнської районної державної адміністрації Донецької області. Предмет справи: про визнання ОСОБА16 недієздатною, встановлення на нею опіки та призначення опікуна.
Суддя Приходько В.А. 17 липня 2024 року задовольнила заяву ОСОБА15. Визнано ОСОБА16 недієздатною. Встановлено її одноосібним опікуном її онука – ОСОБА15.
Щодо справи № 237/3769/24
Учасниками справи № 237/3769/24 були: заявник – ОСОБА18. Заінтересована особа: Управління соціального захисту населення Курахівської міської ради, Курахівська військово-цивільна адміністрація Покровського району. Предмет справи: про визнання ОСОБА19 недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна.
Суддя Приходько В.А. 3 жовтня 2024 року задовольнила позовні вимоги. Визнано ОСОБА19 недієздатною. Встановлено над нею опіку, призначено одноособовим опікуном її сина – ОСОБА18.
Щодо справи № 237/4144/24
Учасниками справи № 237/4144/24 були: заявник – ОСОБА20. Заінтересована особа: Курахівська військово-цивільна адміністрація Покровського району. Предмет справи: про визнання ОСОБА17 недієздатним, встановлення на ним опіки та призначення опікуна.
Суддя Приходько В.А. 4 листопада 2024 року задовольнила позовні вимоги. Визнано ОСОБА17 недієздатним. Установлено над ним опіку, призначено одноособовим опікуном його сина – ОСОБА20.
Щодо справи № 237/3052/24
Учасниками справи № 237/3052/24 були: заявник – ОСОБА21. Заінтересована особа: Управління соціального захисту населення Курахівської міської ради Донецької області. Предмет справи: про визнання ОСОБА22 недієздатною, встановлення на нею опіки та призначення опікуна.
Суддя Приходько В.А. 1 серпня 2024 року задовольнила позовні вимоги. Визнано ОСОБА22 недієздатною. Встановлено над нею опіку, призначено одноособовим опікуном її сина – ОСОБА21.
Щодо втручання в діяльність судді Приходько В.А. щодо здійснення правосуддя
Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено наявність у мобільному телефоні, вилученому 12 листопада 2024 року за місцем проживання Приходько В.А., переписки в месенджері «Viber» між абонентом +____ (ОСОБА23) та +____(ОСОБА1), датованої 18 листопада 2022 року, такого змісту:
«ОСОБА1: Это ходотайства которые тебе не нравятся.
ОСОБА23 (владелец): В понедельник с утра уйти в нарадчу?
ОСОБА1: Можешь и сегодня с 12. Мало ли что на выходних будет.
ОСОБА23 (владелец): Хорошо, я посмотрю. Если что, тебе напишу.
ОСОБА1: ок.»
З точки зору розсудливого стороннього спостерігача наявність у телефоні, вилученому за місцем проживання судді, переписки стосовно певних клопотань та рекомендацій від третіх осіб піти в нарадчу кімнату свідчать про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
Відповідно до листа Вищої ради правосуддя від 26 червня 2025 року № 13756/0/9-25, адресованого Старшому слідчому в особливо важливих справах Головного управління Державного бюро розслідувань Тарасові Шевчуку, у Вищій раді правосуддя відсутня інформація про звернення з 24 лютого 2022 року до 24 червня 2025 року з повідомленнями судді Приходько В.А. про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
Згідно з листами Офісу Генерального прокурора (вх. № 11677/0/8-25 від 31 жовтня 2025 року) та Донецької обласної прокуратури (вх. № 11938/0/8-25 від 10 листопада 2025 року) останнє повідомлення від Приходько В.А. про втручання в діяльність надходило 2019 року, тобто до переписки, датованої 18 листопада 2022 року.
Правова кваліфікація дій судді
За результатом розгляду дисциплінарної справи за скаргою Державного бюро розслідувань стосовно судді Мар’їнського районного суду Донецької області (відряджена до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя) Приходько В.А. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку про наявність в діях судді Приходько В.А. дисциплінарних проступків, передбачених частиною першою статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: підпунктом «а» пункту 1 (незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду); пунктом 3 (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу); пунктом 4 (умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків); пунктом 6 (неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством, спосіб упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок).
Згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя кваліфікує такі дії судді Приходько В.А.:
Під час розгляду справи № 237/3023/24 суддя:
1) не дотрималась вимог частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) (не здійснила перевірку місця проживання (перебування) відповідача у справі). Матеріали справи не містять інформації про формування суддею відповідних запитів та отримання відповідної інформації;
2) допустила порушення статті 190 ЦПК України (не забезпечила направлення сторонам копії ухвали про відкриття провадження, а відповідачу - копії позовної заяви);
3) допустила порушення частин п’ятої та десятої статті 272 ЦПК України (не забезпечила направлення відповідачу копії судового рішення).
Під час розгляду справи № 237/3538/24 суддя:
1) не дотрималась вимог статей 43, 121, частини сьомої статті 178 ЦПК України (не забезпечила відповідачу реалізацію права на подачу відзиву, ухвалила рішення раніше строку, відведеного на подачу відзиву). Ухвалою суду від 22 серпня 2024 року відповідачу встановлено 15-денний строк на подачу відзиву на позовну заяву, тобто останнім днем подачі відзиву було 6 вересня 2024 року, проте рішення ухвалене вже 26 серпня 2024 року;
2) не дотрималась вимог частини шостої статті 187 ЦПК України (не здійснила перевірку місця проживання (перебування) відповідача у справі). Матеріали справи не містять інформації про формування суддею відповідних запитів та отримання відповідної інформації;
3) допустила порушення статті 190 ЦПК України (не забезпечила направлення сторонам копії ухвали про відкриття провадження, а відповідачу копії позовної заяви);
4) допустила порушення частин п’ятої та десятої статті 272 ЦПК України (не забезпечила направлення відповідачу копії судового рішення).
Під час розгляду справи № 237/927/24 суддя:
1) не дотрималась вимог статей 43, 121, частини сьомої статті 178 ЦПК України (не забезпечила відповідачу реалізацію права на подачу відзиву, ухвалила рішення раніше строку, відведеного на подачу відзиву). Ухвалою суду від 28 лютого 2024 року відповідачу встановила 15-денний строк на подачу відзиву на позовну заяву, тобто останнім днем подачі відзиву було 14 березня 2024 року, проте рішення ухвалене вже 8 березня 2024 року;
2) не дотрималась вимог частини шостої статті 187 ЦПК України (не здійснила перевірку місця проживання (перебування) відповідача у справі). Матеріали справи не містять інформації про формування суддею відповідних запитів та отримання відповідної інформації;
3) допустила порушення статті 190 ЦПК України (не забезпечила направлення сторонам копії ухвали про відкриття провадження, а відповідачу копії позовної заяви).
4) допустила порушення частин п’ятої та десятої статті 272 ЦПК України (не забезпечила направлення відповідачу копії судового рішення).
Під час розгляду справи № 237/31/24 суддя:
1) не дотрималась вимог статей 43, 121, частини сьомої статті 178 ЦПК України (не забезпечила відповідачу реалізацію права на подачу відзиву, ухвалила рішення раніше строку відведеного на подачу відзиву). Ухвалою суду від 12 січня 2024 року відповідачу встановила 15-денний строк на подачу відзиву на позовну заяву, тобто останнім днем подачі відзиву було 27 січня 2024 року, проте рішення ухвалене вже 18 січня 2024 року;
2) не дотрималась вимог частини шостої статті 187 ЦПК України (не здійснила перевірку місця проживання (перебування) відповідача у справі). Матеріали справи не містять інформації про формування суддею відповідних запитів та отримання відповідної інформації;
3) допустила порушення статті 190 ЦПК України (не забезпечила направлення сторонам копії ухвали про відкриття провадження, а відповідачу копії позовної заяви);
4) допустила порушення частин п’ятої та десятої статті 272 ЦПК України (не забезпечила направлення відповідачу копії судового рішення).
Під час розгляду справи № 237/2856/24 суддя:
допустила порушення частини п’ятої статті 300 ЦПК України (не забезпечила направлення рішення, яке набрало законної сили, органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи). Матеріали справи не містять відповідного повідомлення.
Під час розгляду справи № 237/3769/24 суддя:
допустила порушення частини п’ятої статті 300 ЦПК України (не забезпечила направлення рішення, яке набрало законної сили, органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи).
Під час розгляду справи № 237/4144/24 суддя:
допустила порушення частини п’ятої статті 300 ЦПК України (не забезпечила направлення рішення, яке набрало законної сили, органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи).
Під час розгляду справи № 237/3052/24 суддя:
допустила порушення частини п’ятої статті 300 ЦПК України (не забезпечила направлення рішення, яке набрало законної сили, органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя кваліфікує такі дії судді Приходько В.А.:
Щодо висловлювань судді
За результатом розгляду дисциплінарної справи Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що суддею Приходько В.А. в переписці із суддею Мар’їнського районного суду Донецької області (відряджений до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області) ОСОБА1 протягом 2022–2024 року висловлено ряд тез, які відповідно до висновку Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 6 червня 2025 року № СЕ-19/108-25/8087-ЛД містять мовленнєві ознаки визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, мовленнєві ознаки заперечення збройної агресії російської федерації проти України, мовленнєві ознаки визнання правомірною тимчасової окупації частини території України. Такі дії судді Приходько В.А. стали підставою для вручення їй повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 4362 КК України, а саме визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, вчинені службовою особою, повторно.
Під час розгляду дисциплінарної справи Вища рада правосуддя самостійно надає оцінку допустимості, належності та обґрунтованості наявним у матеріалах дисциплінарної справи доказам, встановлює в діях судді ознаки дисциплінарного проступку й ухвалює рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Установлені під час дисциплінарного провадження факти і з’ясовані обставини мають значення виключно для прийняття дисциплінарним органом рішення у межах його компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення (зокрема, але не вичерпно: постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2024 року у справі № 990SCGC/12/24 (провадження № 11-138сап24); від 3 липня 2025 року у справі № 990SCGC/14/25 (провадження № 11-137сап25).
Аналогічний за змістом висновок зробила і Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеційська комісія), яка 13 березня 2017 року на 110-й пленарній сесії прийняла Висновок № 880/2017 щодо кримінальної відповідальності суддів, відповідно до пункту 53 якого: «Кримінальна і дисциплінарна відповідальності не є взаємовиключними: дисциплінарні санкції можуть так само застосовуватися у кримінальній справі з виправдувальним вироком, крім того, той факт, що кримінальну справу не порушено через неможливість встановити кримінальну провину або факти, не означає, що відповідним суддею не було скоєно ніяких дисциплінарних порушень, саме через різний характер обох типів відповідальності»; «важливість незалежності суддів під час виконання ними суддівських функцій не означає, що судді не повинні нести відповідальності. Необхідно забезпечити баланс між їхньою недоторканністю як засобом захисту від тиску і неправомірних дій з боку органів влади та приватних осіб (функціональна недоторканність) і тим фактом, що вони не повинні бути над законом (відповідальність)»; «якщо неправомірна поведінка судді здатна підірвати суспільну довіру до судової влади, в інтересах суспільства порушити дисциплінарне провадження щодо цього судді».
Такий підхід відповідає і практиці Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), який зазначав, що не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися в контексті правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (рішення від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» щодо заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (рішення від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» щодо заяви № 11882/85).
Керуючись принципом автономності дисциплінарного провадження, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя надає свою оцінку висловлюванням судді Приходько В.А., озвученим нею при спілкуванні із суддею ОСОБА1 та вважає, що своїми висловлюваннями суддя визнала правомірною збройну агресію російської федерації проти України, заперечила факт збройної агресії російської федерації проти України та визнала правомірною тимчасову окупацію частини території України.
Ураховуючи викладене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила наявність у діях судді Приходько В.А. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: допущення суддею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Щодо поведінки судді під час розгляду судових справ, зазначених у дисциплінарній скарзі
За результатом розгляду дисциплінарної справи Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що суддя порушила зрозумілі та однозначні процесуальні норми, які регламентують порядок розгляду справ про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, встановлення факту самостійного виховання дитини, визнання особи недієздатною та призначення опікуна під час розгляду справ № 237/3023/24, № 237/3538/24, № 237/927/24, № 237/31/24, № 237/2856/24, № 237/3769/24, № 237/4144/24, № 237/3052/24.
Відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.
Пункт 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» покладає на суддю обов’язок справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.
Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що, розглядаючи та ухвалюючи рішення у справах № 237/3023/24, № 237/3538/24, № 237/927/24, № 237/31/24, № 237/2856/24, № 237/3769/24, № 237/4144/24, № 237/3052/24, суддя Приходько В.А. діяла усупереч наведеним вище законодавчим приписам, а розгляд суддею цих справ мав імітаційний характер та не був спрямований на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства. Надане судді Приходько В.А. право ухвалювати рішення іменем України було використане нею як інструмент для досягнення мети, не пов’язаної із здійсненням правосуддя, а для досягнення особистих інтересів позивачів не пов’язаних із вирішенням їх сімейних спорів.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що такі дії судді Приходько В.А. мають безпосередній вплив на формування авторитету правосуддя, довіру громадськості та кожного окремого громадянина до суду. Унаслідок таких дій судді в пересічного громадянина формується стійке упереджене негативне ставлення до суддів та правосуддя в цілому.
Згідно зі статтями 1, 3, 6 Кодексу суддівської етики в редакції, затвердженій XI черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя:
повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду;
має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною;
повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Відповідно до статей 1, 3, 6 Кодексу суддівської етики в редакції, затвердженій XХ черговим з’їздом суддів України 18 вересня 2024 року, суддя:
як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді, має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. У ситуаціях, коли незалежність та авторитет судової влади під загрозою, судді мають право виступати на їх захист як на національному, так і на міжнародному рівнях;
має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності, не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді;
повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику;
У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зауважено, що суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів.
Установлені Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя обставини розгляду та ухвалення суддею Приходько В.А. рішень у справах № 237/3023/24, № 237/3538/24, № 237/927/24, № 237/31/24, № 237/2856/24, № 237/3769/24, № 237/4144/24, № 237/3052/24 свідчать про невиконання суддею завдання цивільного судочинства, визначеного статтею 2 ЦПК України.
Ураховуючи викладене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила наявність у діях судді Приходько В.А. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: допущення суддею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя кваліфікує такі дії судді Приходько В.А.:
Під час розгляду справи № 237/3023/24 суддя:
1) не дотрималась вимог частин четвертої, п’ятої статті 19 Сімейного кодексу України (не забезпечила участь органів опіки і піклування у справі, розглянула справу без висновку органів опіки та піклування). Відповідно до листа Служби у справах дітей виконавчого комітету Курахівської міської ради від 28 жовтня 2025 року № 525 до служби не надходила повістка про розгляд Мар’їнським районним судом Донецької області справи за номером № 237/3023/24. Орган опіки та піклування Курахівської міської ради, Служба у справах дітей виконавчого комітету Курахівської міської ради не брали участі в судовому засіданні та не розглядали питання доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА3 стосовно малолітнього ОСОБА4;
2) допустила порушення частини четвертої статті 177 та частини першої статті 185 ЦПК України (відкрила провадження у справі без доказу сплати позивачем судового збору).
Під час розгляду справи № 237/3538/24 суддя:
1) не дотрималась вимог частин четвертої, п’ятої статті 19 Сімейного кодексу України (не забезпечила участь органів опіки та піклування у справі, розглянула справу без висновку органів опіки та піклування). Матеріали справи не містять інформації про надсилання запрошень органу опіки та піклування;
2) допустила порушення частини четвертої статті 177 та частини першої статті 185 ЦПК України (відкрила провадження у справі без доказу сплати позивачем судового збору);
3) допустила об’єднання в одне провадження вимог, які потрібно розглядати за різними видами цивільного судочинства: позовного і окремого, та всупереч пункту 2 частини четвертої статті 185 не повернула позовну заяву.
Під час розгляду справи № 237/927/24 суддя:
1) не дотрималась вимог частин четвертої, п’ятої статті 19 Сімейного кодексу України (не забезпечила участь органів опіки та піклування у справі, розглянула справу без висновку органів опіки та піклування). Згідно з листом Служби у справах дітей виконавчого комітету Курахівської міської ради від 28 жовтня 2025 року № 524 до служби не надходила повістка про розгляд Мар’їнським районним судом Донецької області справи за номером № 237/927/24. Орган опіки та піклування Курахівської міської ради, Служба у справах дітей виконавчого комітету Курахівської міської ради не брали участі в судовому засіданні та не розглядали питання доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА9 стосовно неповнолітнього ОСОБА10.
2) допустила порушення частини четвертої статті 177 та частини першої статті 185 ЦПК України (відкрила провадження у справі без доказу сплати позивачем судового збору).
Під час розгляду справи № 237/31/24 суддя:
1) не дотрималась вимог частин четвертої, п’ятої статті 19 Сімейного кодексу України (не забезпечила участь органів опіки і піклування у справі, розглянула справу без висновку органів опіки та піклування). Відповідно до листа Курахівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 29 жовтня 2025 року № 01.1-17/3154/МВА Курахівська міська військова адміністрація не залучалась та не була стороною у справі № 237/31/24, тому висновок щодо розв’язання цього спору не надавався. Згідно з листом Волноваської районної державної адміністрації Волноваська райдержадміністрація, районна військова адміністрація не повідомлялись про розгляд справи № 237/31/24 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітніх дітей;
2) допустила порушення частини четвертої статті 177 та частини першої статті 185 ЦПК України (відкрила провадження у справі без доказу сплати позивачем судового збору).
Під час розгляду справи № 237/2856/24 суддя:
1) не дотрималась вимог частини першої статті 298 ЦПК України (задовольнила заяву про визнання особи недієздатною без призначення та висновку судово-психіатричної експертизи);
2) не дотрималась вимог частини першої статті 299 ЦПК України (не забезпечила участі представника органу опіки та піклування у розгляді заяви про визнання особи недієздатною, особи щодо якої розглядається питання або її адвоката). Матеріали справи не містять доказів направлення органу опіки та піклування повістки про розгляд справи;
3) допустила порушення вимог частини першої статті 300 ЦПК України (призначила опікуна недієздатній особі без подання органів опіки та піклування. Згідно з листом Мар’їнської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 17 листопада 2025 року № 631, станом на 17 листопада 2025 року, ОСОБА15 із заявою щодо призначення його опікуном на ОСОБА16 не звертався.
Під час розгляду справи № 237/3769/24 суддя:
1) не дотрималась вимог частини першої статті 298 ЦПК України (задовольнила заяву про визнання особи недієздатною без призначення та висновку судово-психіатричної експертизи);
2) не дотрималась вимог частини першої статті 299 ЦПК України (не забезпечила участі представника органу опіки та піклування у розгляді заяви про визнання особи недієздатною, особи щодо якої розглядається питання або її адвоката). Згідно з листом Управління соціального захисту населення Курахівської міської ради від 29 жовтня 2025 року № 493/01-14 управління не отримувало жодних повідомлень про розгляд справи № 237/3769/24;
3) допустила порушення вимог частини першої статті 300 ЦПК України (призначила опікуна недієздатній особі без подання органів опіки та піклування). Згідно з листом Управління соціального захисту населення Курахівської міської ради від 29 жовтня 2025 року № 493/01-14 до управління не надходила інформація про визнання ОСОБА17 недієздатною, отже питання про призначення опікуна на опікунській раді не розглядалось, подання до Мар’їнського районного суду про можливість призначення опікуна не видавалось.
Під час розгляду справи № 237/4144/24 суддя:
1) не дотрималась вимог частини першої статті 298 ЦПК України (задовольнила заяву про визнання особи недієздатною без призначення та висновку судово-психіатричної експертизи);
2) не дотрималась вимог частини першої статті 299 ЦПК України (не забезпечила участі представника органу опіки та піклування у розгляді заяви про визнання особи недієздатною, особи щодо якої розглядається питання або її адвоката). Згідно з листом управління соціального захисту населення Курахівської міської ради від 29 жовтня 2025 року № 492/01-14 управління не отримувало жодних повідомлень про розгляд справи № 237/4144/24;
3) допустила порушення вимог частини першої статті 300 ЦПК України (призначила опікуна недієздатній особі без подання органів опіки та піклування). Згідно з листом Управління соціального захисту населення Курахівської міської ради від 29 жовтня 2025 року № 492/01-14 управлінню не надходила інформація про визнання ОСОБА17 недієздатним, відповідно питання про призначення опікуна на опікунській раді не розглядалось, подання до Мар’їнського районного суду про можливість призначення опікуна не видавалось.
Під час розгляду справи № 237/3052/24 суддя:
1) не дотрималась вимог частини першої статті 298 ЦПК України (задовольнила заяву про визнання особи недієздатною без призначення та висновку судово-психіатричної експертизи);
2) не дотрималась вимог частини першої статті 299 ЦПК України (не забезпечила участі представника органу опіки та піклування у розгляді заяви про визнання особи недієздатною, особи щодо якої розглядається питання або її адвоката). Відповідно до листа управління соціального захисту населення Курахівської міської ради від 29 жовтня 2025 року № 494/01-14 управління не отримувало жодних повідомлень про розгляд справи № 237/4144/24;
3) допустила порушення вимог частини першої статті 300 ЦПК України (призначила опікуна недієздатній особі без подання органів опіки та піклування. Відповідно до листа Управління соціального захисту населення Курахівської міської ради від 29 жовтня 2025 року № 494/01-14 управлінню не надходила інформація про визнання ОСОБА22 недієздатною, отже питання про призначення опікуна на опікунській раді не розглядалась, подання до Мар’їнського районного суду про можливість призначення опікуна не видавалось).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя кваліфікує такі дії судді Приходько В.А.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя на підставі матеріалів досудового розслідування (кримінальне провадження № ____ від 12 вересня 2024 року) встановила факт переписки з мобільного телефону вилученого 12 листопада 2024 року за місцем мешкання Приходько В.А. датованої 18 листопада 2022 року зі стороннім абонентом під час якої сторонній абонент рекомендує судді видалитися в нарадчу кімнату з поточного дня.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку, що з позиції обізнаного стороннього спостерігача ця ситуація має трактуватись як втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
Згідно з пунктом 9 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання.
Ураховуючи відсутність повідомлення з боку судді Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про факт втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя, така бездіяльність є дисциплінарним проступком судді, передбаченим пунктом 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Обґрунтування застосування дисциплінарного стягнення
Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Як убачається з характеристики, наданої Заступником голови Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Євгеном Боєвим, за час роботи в Шевченківському районному суді міста Запоріжжя суддя Приходько В.А. зарекомендувала себе грамотним спеціалістом, до роботи ставиться сумлінно, забезпечує якісний розгляд справ. Справи до розгляду готує ретельно, грамотно складає процесуальні документи, є спеціалістом високої кваліфікації. Постійно працює над підвищенням професійного рівня, вивчає судову практику, зміни в законодавстві, має добру фахову підготовку. Вимоглива до себе та підлеглих, до роботи відноситься відповідально. Бере участь у громадському житті колективу.
Згідно з отриманими від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та оприлюдненими на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя відомостями суддя Мар’їнського районного суду Донецької області (відряджена на посаду судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя) Приходько В.А. до дисциплінарної відповідальності не притягувалася.
Стосовно вини судді, то Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, враховуючи значний стаж роботи судді та її досвід, приходить до висновку, що поведінка судді Приходько В.А., яка порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя та грубі процесуальні порушення під час розгляду судових справ вчинялись суддею умисно, тобто суддя Приходько В.А. усвідомлювала неетичність та невідповідність процесуальним нормам своїх діянь, проте свідомо їх вчиняла.
Урахувавши факти, установлені під час здійснення дисциплінарного провадження, та ступінь вини судді, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що поведінка судді Приходько В.А. відповідає поняттю «істотний дисциплінарний проступок».
Враховуючи встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини, характер дисциплінарних проступків, характеристику судді Приходько В.А., зважаючи на умисність дій судді, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що застосування до судді Мар’їнського районного суду Донецької області (відряджена на посаду судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя) Приходько В.А. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади є пропорційним вчиненим дисциплінарним проступкам, передбаченим підпунктом «а» пункту 1, пунктами 3, 4, 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», і відповідає статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктами 13.22–13.44 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Мар’їнського районного суду Донецької області (відряджена на посаду судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя) Приходько Вікторію Анатоліївну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати Вищої
ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Олена КОВБІЙ
Олексій МЕЛЬНИК
