Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук Вікторії Вікторівни на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 10 вересня 2025 року № 1870/3дп/15-25 про притягнення судді Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук В.В. до дисциплінарної відповідальності,

встановила:

3 жовтня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла скарга судді Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук В.В. (вх. № 3721/0/6-25) на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 10 вересня 2025 року № 1870/3дп/15-25 про притягнення судді Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук В.В. до дисциплінарної відповідальності.

На підставі протоколу передачі справи раніше визначеному дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя від 3 жовтня 2025 року зазначену скаргу передано Садовому Р.М. для проведення перевірки.

За результатами підготовки до розгляду Вищою радою правосуддя скарги судді дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Садовий Р.М. склав висновок від 20 жовтня 2025 року № 4732/0/24-25 із пропозицією залишити без змін оскаржене рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 20 жовтня 2025 року зазначений висновок передано Бондаренко Т.З. для розгляду Вищою радою правосуддя скарги на рішення Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

Про засідання Вищої ради правосуддя, призначені на 13 листопада, 4 грудня 2025 року, 20 січня 2026 року суддю Янчук В.В. і скаржницю Борисенко А.І. повідомлено своєчасно та належним чином шляхом надіслання повідомлень на електронну пошту, а також шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Засідання Вищої ради правосуддя, призначене на 13 листопада 2025 року, було відкладено за клопотанням судді Янчук В.В.

У засіданні Вищої ради правосуддя, призначеному на 4 грудня 2025 року, розгляд скарги не відбувся у зв’язку з відсутністю кворуму.

У засіданні Вищої ради правосуддя 20 січня 2026 року взяли участь дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач Садовий Р.М., представник судді – адвокат Атаманов О.М.

Скаржниця Борисенко А.І. в засідання не прибула, про причини своєї неявки не повідомила, клопотань не подавала. Відповідно до частини дев’ятої статті 51, частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

У засідання Вищої ради правосуддя суддя Янчук В.В. не з’явилася.

Представник судді – адвокат Атаманов О.М. – у засіданні Вищої ради правосуддя підтримав подану суддею скаргу, навів доводи, тотожні тим, що викладені у скарзі судді, та просив повністю скасувати оскаржене рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

Крім цього, представником судді – адвокатом Атамановим О.М. – було заявлено клопотання про зупинення розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Янчук В.В. на підставі пункту 3 частини чотирнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у зв’язку з існуванням обставин, які унеможливлюють розгляд такої справи. Вища рада правосуддя розглянула зазначене клопотання у засіданні 20 січня 2026 року та відмовила у його задоволенні.

Стислий зміст дисциплінарної скарги. Підстави відкриття дисциплінарної справи

16 квітня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Борисенко А.І. (вх. № Б-2082/0/7-25) на дії та поведінку судді Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук В.В.

На обґрунтування дисциплінарної скарги Борисенко А.І. зазначила про те, що Другий слідчий відділ (з дислокацією у місті Житомирі) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташований у місті Хмельницькому, здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 28 січня 2025 року. У межах кримінального провадження заступник Генерального прокурора 13 лютого 2025 року склав повідомлення про підозру судді Коростишівського районного суду Житомирської області ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 362, частиною другою статті 387 Кримінального кодексу України (далі – КК України), яке того самого дня їй вручено.

Покликаючись на інформацію, оприлюднену на вебсайтах Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Вищої ради правосуддя, Борисенко А.І. повідомила, що суддя ОСОБА1 підозрюється в несанкціонованому отриманні й передачі відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР; Реєстр) фігурантам кримінального провадження, причетним до схеми з отримання хабарів за сприяння військовозобов’язаним особам в ухиленні від мобілізації.

Скаржниця також зазначила, що суддя Янчук В.В. могла впливати у позапроцесуальний спосіб на суддю Корольовського районного суду міста Житомира Рожкової О.С., яка постановила ухвалу від 16 грудня 2024 року у справі № 296/11542/24 про надання дозволу на проведення обшуку в будинку батьків ОСОБА1.

На переконання скаржниці, суддя Янчук В.В. допустила дисциплінарні проступки, передбачені пунктами 3, 5, 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 16 квітня 2025 року скаргу передано дисциплінарному інспектору Садовому Р.М. для проведення попередньої перевірки.

22 травня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшов висновок дисциплінарного інспектора Садового Р.М. (вх. № 2526/0/24-25), складений у результаті попередньої перевірки скарги, із пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук В.В.

Ухвалою від 18 червня 2025 року № 1309/3дп/15-25 Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила дисциплінарну справу за скаргою Борисенко А.І. стосовно судді Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук В.В. з підстав наявності в діях судді ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 5 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

За результатами підготовки дисциплінарної справи до розгляду доповідач – дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Садовий Р.М. склав висновок від 14 серпня 2025 року з пропозицією притягнути суддю Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук В.В. до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя розглянула дисциплінарну справу в засіданні, яке відбулося 10 вересня 2025 року.

Пояснення судді Янчук В.В. та її представника

У письмових поясненнях від 30 червня 2025 року суддя Янчук В.В. висловила заперечення стосовно суті дисциплінарної скарги та навела доводи щодо спростування фактів, які досліджуються у дисциплінарній справі. Зокрема, суддя послалася на контраргументи про те, що:

• факти, які досліджуються у цій дисциплінарній справі, є тотожними предмету дослідження у кримінальному провадженні № ____ від 28 січня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 362, частиною другою статті 387 КК України;
• наразі наявні два провадження (кримінальне та дисциплінарне) щодо одного й того самого правопорушення, фактичні обставини яких нерозривно пов’язані між собою у часі та просторі;
• ухвалення дисциплінарним органом рішення за результатами розгляду такого провадження за тими самими фактичними обставинами до набрання законної сили вироком суду у кримінальній справі призведе до порушення презумпції невинуватості;
• скаржник зазначив, що доказами дисциплінарних проступків є матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 28 січня 2025 року, однак відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) та окремої думки члена Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., щодо рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 вересня 2024 року № 2658/2дп/15-24, під час дисциплінарного провадження Вища рада правосуддя в особі її дисциплінарного органу не має права використовувати дані кримінального провадження (матеріали негласних слідчих (розшукових) дій) з метою притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Водночас суддя Янчук В.В. висловила свою версію подій, що відбулися 24 грудня 2024 року, зазначивши про таке:

• вранці 24 грудня 2024 року вона перебувала вдома зі своїм малолітнім сином за адресою: АДРЕСА1. Близько 08:00 їй зателефонувала рідна сестра ОСОБА3, яка перебувала в той час у будинку за місцем проживання їхнього батька ОСОБА2 за адресою: АДРЕСА2, і повідомила, що приїхали слідчі для проведення обшуку в будинку батька. Відповіла сестрі, що слідчим потрібно надати доступ до житла в разі наявності ухвали слідчого судді. Під час розмови сестра не повідомляла їй будь-якої інформації щодо ухвали суду та щодо кримінального провадження, в межах якого проводиться обшук;
• 24 грудня 2024 року о 08:07:36, зачинивши квартиру й поставивши її на сигналізацію в Управлінні поліції охорони в Житомирській області, вона відвезла сина до дитячого садка № 13 та у зв’язку з повітряною тривогою відвела його в укриття садка. Після цього поїхала до будинку батька, де проводився обшук;
• приїхавши від дитячого садка до будинку батька, зайшла в будинок і побачила, що обшук уже завершено та слідчий в кухні оформлює протокол обшуку;
• під час обшуку в будинку батька вона не була присутня, їй не було оголошено зміст ухвали, і її не було попереджено про обов’язок не розголошувати дані досудового слідства;
• у будинку у присутності слідчого ознайомилася з паперовим варіантом ухвали слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 16 грудня 2024 року у справі № 296/11542/24;
• після ознайомлення в будинку батька з ухвалою від 16 грудня 2024 року у справі № 296/11542/24 дізналася про фабулу кримінального правопорушення № ____ та мету обшуку в будинку батька;
• у будинку була не більше 10 хв, потім взяла ухвалу та на автомобілі поїхала до суду;
• фото частини першої сторінки ухвали слідчого судді вона зробила 24 грудня 2024 року о 08:38, після завершення обшуку в будинку батька;
• їй уже були відомі фабула й суть кримінального провадження, прізвища осіб, у яких могли бути проведені обшуки, їй також уже було відомо, що проводяться обшуки в інших осіб, а досудове слідство у кримінальному провадженні № ____ здійснювалося тривалий час;
• інформацію, отриману в межах досудового розслідування, чи інформацію, що могла стосуватися кримінального провадження, вона нікому не повідомляла, її дії не призвели до витоку інформації про обставини кримінального правопорушення та його фігурантів, вона не розголошувала таємницю, що охороняється законом;
• «прийшла до батька на роботу, бо хвилювалася за нього, так як всі були в стані сильного душевного хвилювання»; у розмові з батьком, листуванні із сестрою висловила лише інформацію, яка була їй відома після ознайомлення з текстом ухвали слідчого судді від 16 грудня 2024 року у справі № 296/11542/24 про проведення обшуку та вже після проведення обшуків.

На підтвердження зазначених доводів і фактів суддя Янчук В.В. надала копії відповідних документів.

У засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя представник судді – адвокат Атаманов О.М. – на підтримку пояснень судді висловив аргументи щодо неможливості ухвалення дисциплінарним органом рішення за результатами розгляду такого провадження за тими самими фактичними обставинами до набрання законної сили вироком суду у кримінальній справі.

Стислий зміст оскарженого рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Рішенням від 10 вересня 2025 року № 1870/3дп/15-25 Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя притягнула суддю Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук В.В. до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду), та застосувала до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Янчук В.В. у приватних інтересах використала право повного доступу до ЄДРСР, без службової потреби здобула інформацію, на яку поширюється режим обмеженого доступу, про обставини кримінального провадження щодо свого батька ОСОБА2 та, не маючи права цього робити, розголосила здобуті відомості досудового розслідування під час спілкування з ОСОБА2 у присутності ОСОБА4 та в листуванні із ОСОБА3.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виснувала, що зазначені дії судді Янчук В.В. містять склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).

Водночас Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що така поведінка судді Янчук В.В. повною мірою охоплюється зазначеною кваліфікацією як етичний проступок судді та не потребує додаткової кваліфікації за пунктом 5 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Вирішуючи питання пропорційності стягнення, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виснувала, що з огляду на характер допущеного суддею дисциплінарного проступку, який є істотним, зважаючи на свідомий та умисний характер дій судді, а також ураховуючи наслідки такого проступку, що призвели до опорочення звання судді й підриву авторитету правосуддя та негативно вплинули на ступінь довіри суспільства до судової гілки влади, – ні особа судді та ступінь її вини, ні відсутність дисциплінарних стягнень чи будь-які інші обставини не можуть вплинути на застосування до судді Янчук В.В. іншого стягнення, ніж подання про звільнення судді з посади.

Стислий зміст доводів скарги судді Янчук В.В.

На обґрунтування скарги суддя Янчук В.В. навела аргументи про те, що:

• ухвалення дисциплінарним органом рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження за тими самими фактичними обставинами до набрання законної сили вироком суду у кримінальному провадженні [№ ____ від 28 січня 2025 року] становить порушення презумпції невинуватості;

• паралельний розгляд дисциплінарної справи, предметом дослідження якої є одні й ті самі дії (або частина дій), з одночасним розглядом кримінального провадження може призвести до порушення права не бути притягненим до суду або покарання двічі;
• за трьома критеріями Енгеля дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади має ознаки кримінального, а отже, до дисциплінарної справи застосовуються обмеження, передбачені статтею 4 Протоколу 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право не бути притягненим до суду або покараним двічі);
• у дисциплінарній справі не здобуто об’єктивних, належних, допустимих, достатніх доказів пошуку, перегляду й ознайомлення її з інформацією з обмеженим доступом, що стосувалася обставин кримінального провадження щодо її батька, та використання нею такої інформації у приватних цілях; в оскарженому рішенні висновки зроблено на підставі непрямих і недостатніх доказів, з наданням їм неналежної оцінки.

З огляду на викладені доводи й аргументи суддя Янчук В.В. просить скасувати повністю рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 10 вересня 2025 року № 1870/3дп/15-25 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та закрити дисциплінарне провадження.

Фактичні обставини дисциплінарної справи

Янчук Вікторія Вікторівна Указом Президента України від 12 травня 2010 року № 601/2010 призначена на посаду судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області строком на п’ять років, Указом Президента України від 29 квітня 2011 року № 517/2011 переведена на посаду судді Коростишівського районного суду Житомирської області в межах п’ятирічного строку, Указом Президента України від 2 листопада 2017 року № 348/2017 призначена на посаду судді Коростишівського районного суду Житомирської області.

З обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, листі Житомирської обласної прокуратури з додатками (вх. № 4465/0/8-25 від 1 травня 2025 року), а також установлених під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, убачається, що Другий слідчий відділ (з дислокацією у місті Житомирі) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташований у місті Хмельницькому, здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 28 січня 2025 року.

У межах зазначеного кримінального провадження заступник Генерального прокурора Войтенко А.Б. 13 лютого 2025 року склав повідомлення про підозру судді Коростишівського районного суду Житомирської області ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 362, частиною другою статті 387 КК України, яке того самого дня вручено ОСОБА1.

Вища рада правосуддя рішенням від 25 лютого 2025 року № 311/0/15-25 частково задовольнила клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. про тимчасове відсторонення судді Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук В.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності. Тимчасово, до 13 квітня 2025 року, відсторонила суддю Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук В.В. від здійснення правосуддя.

10 квітня 2025 року слідчий склав та прокурор затвердив обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 28 січня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 362, частиною другою статті 387 КК України (несанкціоноване перехоплення інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, що призвело до її витоку, вчиненому особою, яка має право доступу до такої інформації; розголошення даних досудового розслідування, вчиненому суддею, незалежно від того, чи приймала ця особа безпосередньо участь в досудовому розслідуванні).

Зі змісту обвинувального акта стосовно судді Коростишівського районного суду Житомирської області ОСОБА1 вбачається:

• СУ ГУ НП в Житомирській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 23 травня 2024 року за фактами протиправної діяльності посадових осіб КНП «Коростишівська центральна районна лікарня ім. Д.І. Потєхіна», КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» та КУ «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського», пов’язаної з налагодженням механізму систематичного вимагання та одержання неправомірної вигоди за сприяння військовозобов’язаним особам та військовослужбовцям у незаконному переправленні через державний кордон України шляхом надання фіктивних довідок про стан їхнього здоров’я, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 332, частинами першою, третьою статті 368 КК України;

• під час досудового розслідування за клопотаннями слідчого, погодженими прокурором, отримано 10 ухвал слідчих суддів Корольовського районного суду міста Житомира про надання дозволів на проведення обшуків за місцями проживання, роботи службових осіб та інших працівників зазначених підприємств, а також наявних у їх користуванні автомобілів;
• на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 16 грудня 2024 року у справі № 296/11542/24 слідчий СУ ГУ НП в Житомирській області 24 грудня 2024 року о 07:50 розпочав обшук домоволодіння ОСОБА2 за адресою: АДРЕСА2, де на той час перебувала його дочка, головний спеціаліст відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міської ради ОСОБА3. На початку обшуку слідчий вручив ОСОБА3 копію ухвали слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира;
• під час обшуку ОСОБА3 за допомогою мобільного телефона повідомила своїй рідній сестрі, судді Коростишівського районного суду Житомирської області ОСОБА1, про проведення зазначеної слідчої дії, реквізити ухвали слідчого судді, а також номер кримінального провадження № ____;

• після цього, близько 08:05, у ОСОБА1 виник злочинний умисел, спрямований на використання свого службового становища всупереч інтересам правосуддя та з особистих мотивів, а саме на несанкціоноване перехоплення відомостей з ЄДРСР з використанням доступу до нього як судді з метою отримання повної інформації про хід досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____, тобто інформації, яка становить таємницю досудового розслідування;

• реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи в порушення вимог пункту 12 розділу ІХ Порядку, усвідомлюючи, що її дії не спрямовані на виконання службових обов’язків та здійснення правосуддя, ОСОБА1, як особа, якій надано дозвіл на повний доступ до судових рішень, яка зобов’язана не допускати розголошення у будь-який спосіб інформації, вчинила несанкціоноване перехоплення інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, тобто дії, що призвели до витоку відомостей, які стали їй відомі з масиву інформаційної системи ЄДРСР;
• 24 грудня 2024 року, перебуваючи а службовому кабінеті в приміщенні Коростишівського районного суду Житомирської області за адресою: вулиця Героїв Небесної Сотні, будинок 52, місто Коростишів, Житомирська область, ОСОБА1, використовуючи службовий комп’ютер з ІР-адресою 94.179.106.66, під власним логіном «____», з 08:06 до 11:48 виконала вхід у систему ЄДРСР, у такий спосіб отримала повний доступ до інформаційного ресурсу та здійснила 5 пошукових запитів за критерієм пошуку щодо кримінального провадження № ____, а після висвітлення інформаційним ресурсом ЄДРСР всіх наявних у ньому електронних копій судових рішень відкрила та ознайомилась із їхнім змістом;
• згодом, того самого дня, ОСОБА1, перебуваючи в кабінеті № 20 за адресою: вулиця Героїв Небесної Сотні, будинок 58, місто Коростишів, Житомирська область, діючи умисно, з особистих мотивів, здійснила розголошення даних досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____, а саме: повідомила своєму батькові ОСОБА2 та присутній у кабінеті медичній сестрі ОСОБА4 інформацію, яка стала їй відома внаслідок отримання повного доступу до інформаційної системи ЄДРСР, щодо фактів проведення обшуків працівниками СУ ГУ НП в Житомирській області в кримінальному провадженні № ____.

10 квітня 2025 року прокурор надіслав обвинувальний акт до Макарівського районного суду Київської області для розгляду по суті (справа № 370/1013/25, провадження № 1-кп/370/66/25), розгляд справи не завершено.

Рішенням від 22 квітня 2025 року № 837/0/15-25 Вища рада правосуддя задовольнила клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. про тимчасове відсторонення судді Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук В.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності. Тимчасово, до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження № ____ від 28 січня 2025 року, відсторонила суддю Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук В.В. від здійснення правосуддя, зважаючи на обґрунтованість ризиків, наведених стороною обвинувачення у клопотанні.

Під час розгляду дисциплінарної справи у Житомирської обласної прокуратури витребувано копії документів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № _____ від 28 січня 2025 року, а саме:

• протокол обшуку від 24 грудня 2024 року, проведеного слідчим поліції у кримінальному провадженні № ____ від 24 травня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 16 грудня 2024 року у справі № 296/11542/24, за адресою: АДРЕСА2. Обшук розпочато о 07:50 та письмово завершено о 08:35 24 грудня 2024 року за участю користувача приміщенням – ОСОБА3;
• протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (далі – НСРД) від 7 січня 2025 року у виді аудіо-, відеоконтролю особи в публічно недоступному місці, що проводилася стосовно лікаря-терапевта ОСОБА2 в кабінеті № 20 КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» за адресою: вулиця Героїв Небесної Сотні, будинок 58, місто Коростишів, Житомирська область, під час якої зафіксовано, як суддя ОСОБА1 під час спілкування з батьком ОСОБА2 та медичною працівницею ОСОБА4, що відбулося 24 грудня 2024 року з 11:26:31 до 11:34:28, повідомила інформацію, яка стала їй відома завдяки повному доступу до інформаційної системи Реєстру, щодо фактів проведення працівниками СУ ГУ НП в Житомирській області обшуків за місцем роботи, проживання, а також в автомобілях осіб, причетність яких до вчинення кримінальних правопорушень перевірялася у кримінальному провадженні № ____ від 24 травня 2024 року. Зокрема, у відповідь на запитання ОСОБА2 «А хто це тобі…?» ОСОБА1 відповіла: «Да я ж доступ маю…», а потім зазначила: «По номеру декілька разів відмовляли (показує номер в ухвалі суду). І обшука у трьох вдома давали, на тих хто в списку»;
• висновок судової експертизи відео-, звукозапису від 11 березня 2025 року № СЕ-19/123-25/3585-В, згідно з яким голос та мовлення диктора, що умовно позначений «ОСОБА1», у протоколі за результатами НСРД від 7 січня 2025 року у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи в публічно недоступному місці, фонограмі файла Сam-2_2024.12.24-11.51.58.mkv, що зберігається на диску для лазерних систем зчитування «MyMEDIA» DVD- R 4.7Gb 16х120 min, належать ОСОБА1;
• протоколи допиту свідків: старшого оперуповноваженого 1 сектору Житомирського районного відділу Управління Служби безпеки України в Житомирській області Мончаківського В.Ф., співробітника Управління Служби безпеки України в Житомирській області Кушнірука М.І., старшого слідчого СУ ГУ НП в Житомирській області Миколайчук О.І. – від 6, 7 лютого 2025 року, які брали участь у проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА2 та пояснили, що під час проведення такого обшуку в будинку перебувала донька ОСОБА2 – ОСОБА3. На стадії завершення обшуку до будинку зайшла її сестра, суддя Коростишівського районного суду Житомирської області ОСОБА1, яка наказала сестрі нічого не підписувати, поки вона [ОСОБА1] особисто не ознайомиться із протоколом обшуку. Після підписання протоколу обшуку учасники слідчої дії залишили будинок, а ОСОБА1 та ОСОБА3 залишились у будинку;
• протокол допиту свідка – старшої слідчої в особливо важливих справах СУ ГУ НП в Житомирській області Титаренко І.О. від 10 лютого 2025 року, яка є старшим групи слідчих у кримінальному провадженні № ____ від 24 травня 2024 року та яка пояснила, що під час досудового розслідування зазначеного кримінального провадження вона звернулася до слідчого судді із клопотаннями про надання дозволів на проведення обшуків у фігурантів кримінального провадження. 24 грудня 2024 року було проведено 10 обшуків на підставі ухвал слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира про надання дозволу на проведення обшуків. Дозволу на розголошення даних досудового розслідування в порядку статті 222 КПК України вона як слідчий у кримінальному провадженні № ____ від 24 травня 2024 року Янчук В.В. не надавала;
• лист Державного підприємства «Інформаційні судові системи» Державної судової адміністрації України від 6 лютого 2025 року № 630/4/11-10-25 та протокол огляду від 25 березня 2025 року, згідно з якими суддя Коростишівського районного суду Житомирської області ОСОБА1 зареєстрована користувачем з правами повного доступу до Реєстру з 26 квітня 2022 року під логіном «____», термін дії якого встановлено до 15 травня 2026 року, відомості щодо перешкод у користуванні повним доступом до інформаційних ресурсів Реєстру авторизованим користувачем ОСОБА1 відсутні. За результатами огляду наданої інформації встановлено, що з ІP-адреси 94.179.106.66 під логіном «____», з 08:05 до 11:48 здійснено вхід до Реєстру, після чого здійснено низку запитів за критерієм пошуку «№ ____»;
• протокол обшуку від 7 лютого 2025 року службового кабінету ОСОБА1 у приміщенні Коростишівського районного суду Житомирської області, під час якого вилучено мобільний телефон та системний блок. Під час обшуку оглянуто параметри операційної системи і мережеві налаштування комп’ютера та встановлено IP- адресу 94.179.106.66, з якої 24 грудня 2024 року відбувався вхід до Реєстру;
• протокол огляду від 10 лютого 2025 року мобільного телефону ОСОБА1, протокол огляду від 25 березня 2025 року даних з вилученого у ОСОБА3 мобільного телефону, згідно з якими виявлено переписку ОСОБА1 в месенджері Viber з абонентом «Малявка» [ОСОБА3], у якій ОСОБА1 24 грудня 2024 року у трьох повідомленнях розголосила відомості досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 24 травня 2024 року, зокрема повідомила абоненту таке:
  
  • «У нас дома не раз відмовляли в обшуку» (надіслано абоненту о 10:07);

• • «У ОСОБА6 теж» (надіслано абоненту о 10:07);
  • «ОСОБА7» (надіслано абоненту о 10:14);
• протокол огляду від 20 лютого 2025 року мобільного телефону ОСОБА3, у якому виявлено листування з її сестрою – суддею ОСОБА1, з якого вбачається, що ОСОБА1 розголошувала відомості досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 24 травня 2024 року, надіславши 24 грудня 2024 року о 10:07, 10:14 три повідомлення наведені вище;
• протокол огляду від 17 лютого 2025 року жорсткого диска системного блока комп’ютера, вилученого під час обшуку службового кабінету ОСОБА1, протоколу огляду від 24 березня 2025 року інформації, вилученої зі службового комп’ютера ОСОБА1, під час яких оглянуто історію перегляду вебсторінок у мережі Інтернет за 24 грудня 2024 року, у тому числі з інформаційної системи Реєстру;
• протокол допиту свідка ОСОБА10 від 28 лютого 2025 року, яка працює помічником судді Коростишівського районного суду Житомирської області ОСОБА1 та яка повідомила, що має ключ від кабінету судді ОСОБА1. Крім того, ОСОБА10 зазначила, що не пам’ятає, чи здійснювала 24 грудня 2024 року пошук у Реєстрі будь-яких судових рішень у кримінальному провадженні № ____ чи за пошуковим запитом «ОСОБА1», «ОСОБА10», «ОСОБА10»;
• протокол огляду від 19 березня 2025 року даних з вилученого у ОСОБА1 мобільного телефону, у яких виявлено інформацію про вхідні, вихідні телефонні дзвінки, текстове та файлове листування. Зокрема, виявлено вхідний телефонний дзвінок 24 грудня 2024 року о 07:48 від абонента «Малявка» [ОСОБА3] тривалістю 51 секунда; вихідні та вхідні телефонні дзвінки з 07:49 до 11:51 24 грудня 2024 року абонентам «Татко» [ОСОБА2], «ОСОБА4» [ОСОБА4];
• протоколи допиту свідка ОСОБА8 від 28 лютого, 7 березня 2025 року, який працює начальником відділу забезпечення судового процесу Коростишівського районного суду Житомирської області та який повідомив, що із січня 2024 року IP-адреса 94.179.106.66 є зовнішньою IP-адресою Коростишівського районного суду Житомирської області, через яку здійснюється доступ до мережі з будь-якого комп’ютера суду;
• протокол допиту свідка ОСОБА3 від 13 лютого 2025 року, яка є сестрою ОСОБА1 та яка зазначила, що приблизно о 07:45 24 грудня 2024 року зателефонувала до ОСОБА1 і повідомила про факт проведення обшуку в будинку батьків. Згодом, близько 08:20, ОСОБА1 прибула до будинку, коли обшук фактично було завершено та її ознайомлювали з протоколом;
• протокол допиту свідка ОСОБА4 від 13 лютого 2025 року, яка працює медичною сестрою КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» із сімейним лікарем ОСОБА2 та яка повідомила, зокрема, про те, що ОСОБА6 є завідувачем КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги», а ОСОБА7 – урологом КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги».

Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що ухвала слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 16 грудня 2024 року у справі № 296/11542/24 стосувалася задоволення клопотання слідчого СУ ГУ НП в Житомирській області Титаренко І.О., поданого у кримінальному провадженні № ____ від 24 травня 2024 року, та надання дозволу на обшук за місцем проживання ОСОБА2 за адресою: АДРЕСА2, з метою виявлення медичної документації, зокрема низки пацієнтів згідно з переліком.

У цій ухвалі слідчий суддя зазначив прізвища, імена, по батькові, дати народження й місця проживання 16 (шістнадцяти) пацієнтів; прізвища й ініціали слідчого судді, секретаря судового засідання, слідчого, прокурора, ОСОБА2, власниці будинку ОСОБА5; узагальнене покликання на протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Ухвала не містить будь-яких відомостей про інших осіб та інші слідчі (розшукові) дії, проведені у кримінальному провадженні.

Крім цього, ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 26 листопада 2024 року у справі № 296/10896/24 (№ 1-кс/296/4319/24) надано дозвіл на обшук за місцем здійснення службової діяльності ОСОБА2 – у службовому кабінеті № 20 КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги», що розташоване за адресою: Житомирська область, місто Коростишів, вулиця Героїв Небесної Сотні, будинок 58.

Ухвалу реалізовано під час проведення обшуку 24 грудня 2024 року. В ухвалі слідчий суддя зазначив: прізвища й ініціали слідчого судді, секретаря судового засідання, слідчого, прокурора та ОСОБА2; узагальнене покликання на протоколи проведення негласних слідчих розшукових дій. Ухвала не містить будь-яких відомостей про інших осіб та інші слідчі (розшукові) дії, проведені у кримінальному провадженні.

У кримінальному провадженні № ____ від 24 травня 2024 року ОСОБА2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами третьою, четвертою статті 354, частиною другою статті 369² КК України. 31 березня 2025 року обвинувальний акт стосовно ОСОБА2 направлено до суду для розгляду по суті, судовий розгляд триває (справа № 935/788/25).

Крім цього, під час розгляду дисциплінарної справи у Державного підприємства «Інформаційні судові системи» (далі – ДП «ІСС») витребувано інформацією (вх. № 7076/0/8-25), згідно з якою суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук В.В. зареєстрована користувачем із правами повного доступу до ЄДРСР 26 квітня 2022 року з логіном «____», термін дії якого встановлено до 15 травня 2026 року. ДП «ІСС не володіє інформацією щодо наявності перешкод 24 грудня 2024 року в режимі повного доступу до інформаційних ресурсів ЄДРСР для авторизованого користувача Янчук В.В. (____) та не отримувало інформації про компрометацію логіна «____» та пароля до нього, а також будь-яких повідомлень від судді Янчук В.В. щодо зазначеної інформації.

Згідно з інформацією, яка надана ДП «ІСС» у додатку до листа від 27 червня 2025 року щодо дій користувача з логіном «____» в ЄДРСР за 24 грудня 2024 року та щодо ІР-адреси, з якої здійснювався відповідний доступ; викладена у протоколі огляду від 25 березня 2025 року; оприлюднена в ЄДРСР для користувачів з правами повного доступу:

• 24 грудня 2024 року о 08:05:04 користувач з логіном «____» (суддя Коростишівського районного суду Житомирської області ОСОБА1) з ІР-адреси 94.179.106.66 здійснив авторизований пошук документів у ЄДРСР за параметром пошуку «ОСОБА3» (запис № 18);
• 24 грудня 2024 року о 08:05:04 та о 08:06:14 той же користувач і з тієї ж ІР-адреси здійснив у ЄДРСР перегляд ухвали слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 16 грудня 2024 року № 296/11542/24 (№ 1-кс/296/4600/24) про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА2 за адресою: АДРЕСА2, у кримінальному провадженні № ____ від 23 травня 2024 року (запис № 21);
• 24 грудня 2024 року о 09:59:15 той же користувач і з тієї ж ІР-адреси здійснив у ЄДРСР перегляд ухвали слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира № 296/11410/24 (№ 1-кс/296/4556/24) про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА6 за адресою: АДРЕСА3, у кримінальному провадженні № ____ від 23 травня 2024 року (запис № 33);
• 24 грудня 2024 року о 10:02:52 той же користувач із тієї ж ІР-адреси здійснив у ЄДРСР перегляд ухвали слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 27 листопада 2024 року № 296/10897/24 (№ 1-кс/296/4320/24) про відмову в задоволенні клопотання про надання дозволу на обшук за місцем проживання ОСОБА2 за адресою: АДРЕСА2, у кримінальному провадженні № ____ від 23 травня 2024 року (запис № 42);
• 24 грудня 2024 року о 10:04:03 той же користувач і з тієї ж ІР-адреси здійснив у ЄДРСР перегляд ухвали слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 27 листопада 2024 року № 296/10953/24 (№ 1-кс/296/4348/24) про надання дозволу на проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА6 у службовому кабінеті № 25 КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» за адресою: Житомирська область, місто Коростишів, вулиця Героїв Небесної Сотні, будинок 58, у кримінальному провадженні № ____ від 23 травня 2024 року (запис № 44);
• 24 грудня 2024 року о 10:04:22 той же користувач із тієї ж ІР-адреси здійснив у ЄДРСР перегляд ухвали слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 27 листопада 2024 року № 296/10804/24 (№ 1-кс/296/4247/24) про надання дозволу на проведення обшуку в автомобілі ОСОБА6 марки «Renault Zoe», державний номерний знак ____, у кримінальному провадженні № ____ від 23 травня 2024 року (запис № 45);
• 24 грудня 2024 року о 10:06:52 той же користувач із тієї ж ІР-адреси здійснив у ЄДРСР перегляд ухвали слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 26 листопада 2024 року № 296/10812/24 (№ 1-кс/296/4274/24) про відмову в задоволенні клопотання про надання дозволу на обшук за місцем проживання ОСОБА6 за адресою: АДРЕСА3, у кримінальному провадженні № ____ від 23 травня 2024 року (запис № 53);
• 24 грудня 2024 року о 10:07:30 той же користувач із тієї ж ІР-адреси здійснив у ЄДРСР перегляд ухвали слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 26 листопада 2024 року № 2296/10902/24 (№ 1-кс/296/4322/24) про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА7 за адресою: АДРЕСА4, у кримінальному провадженні № ____ від 23 травня 2024 року (запис № 57);
• 24 грудня 2024 року о 10:12:17 той же користувач із тієї ж ІР-адреси здійснив у ЄДРСР перегляд ухвали слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 27 листопада 2024 року № 296/10952/24 (№ 1-кс/296/4347/24) про відмову в задоволенні клопотання про надання дозволу на обшук в автомобілі ОСОБА6 марки «Renault Zoe», державний номерний знак ____, у кримінальному провадженні № ____ від 23 травня 2024 року (запис № 66);
• загалом 24 грудня 2024 року з 08:05 до 23:16 зазначений користувач вчинив понад 90 дій з пошуку та перегляду в ЄДРСР судових рішень у кримінальному провадженні № _____ від 23 травня 2024 року.

Під час розгляду дисциплінарної справи у Коростишівського районного суду Житомирської області витребувано інформацію (вх. № 7140/0/8-25), згідно з якою у суду відсутня інформація про факти компрометації пароля або ключа судді Янчук В.В. для доступу до ЄДРСР; фактів звернення судді Янчук В.В. з цього приводу до та після 24 грудня 2024 року не було зафіксовано; із січня 2024 року (після зміни провайдера надання послуг до мережі Інтернет) і донині в суді використовується статична (тобто постійна) зовнішня ІР-адреса 94.179.106.66 для здійснення доступу до мережі Інтернет з комп’ютерів суду.

Згідно з письмовими поясненнями помічниці судді Коростишівського районного суду Житомирської області ОСОБА10 від 7 липня 2025 року (вх. № 7387/0/8-25) 24 грудня 2024 року суддя Янчук В.В. з’явилася на робочому місці близько 09:00, але розгляд справ проводила із затримкою, оскільки зранку була повітряна тривога.

Відповідно до письмових пояснень медичної сестри КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА4 від 3 липня 2025 року (вх. № О-3564/0/7-25) 24 грудня 2024 року, через деякий час після обшуку, ОСОБА1 прийшла до ОСОБА2, між ними була розмова щодо обшуку в кабінеті № 20 КНП «Коростишівська центральна районна лікарня імені Д.І. Потєхіна». У суть і деталі розмови «не вникала, оскільки була зосереджена на внесенні даних до комп’ютера щодо прийому пацієнтки». Згодом ОСОБА2 вийшов у коридор і говорив із кимось, а вона розпочала розмову з ОСОБА1, яка розповіла про проведення обшуку в будинку ОСОБА2. У той час ОСОБА2 повернувся та приєднався до розмови. Говорили про те, що у ОСОБА6 та ОСОБА7 теж було проведено обшук, але про ці обшуки вже знала до цього, оскільки про них вже говорили працівники лікарні та центру, і для неї це не було новиною. Надалі розмова між ОСОБА1 та ОСОБА2 стосувалася обшуку в кабінеті № 20, вилучених документів і телефона ОСОБА2. Після цього ОСОБА1 пішла з кабінету.

Крім цього, згідно з документами, наданими суддею Янчук В.В. під час розгляду дисциплінарної справи, остання є матір’ю малолітньої дитини – ОСОБА9, ____ року народження (свідоцтво про народження серії __ № ____ від 14 жовтня 2022 року).

Янчук В.В. та її син ОСОБА9 зареєстровані за адресою: АДРЕСА1. Цей факт підтверджує довідка від 12 лютого 2025 року № 141, видана Комунальним підприємством «Коростишівська комунальна служба» виконавчого комітету Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області.

Зазначена квартира перебуває під охороною поліції. 24 грудня 2024 року о 08:07:36 квартира була поставлена під охорону користувачем та знята з охорони того ж дня о 12:19:32, що підтверджується листом Управління поліції охорони в Житомирській області від 20 лютого 2025 року № 642/43/25/03-2025.

Згідно з довідкою № 15, виданою 24 лютого 2025 року Закладом дошкільної освіти № 13 Коростишівської міської ради, син Янчук В.В. – ОСОБА9, відвідує заклад з 1 вересня 2024 року. 24 грудня 2024 року дитина відвідувала дитячий садок, його приводила та забирала Янчук В.В. Режим роботи закладу –із 07:30 до 18:00.

24 грудня 2024 року о 08:40 Янчук В.В. на автомобілі марки «BMW», державний номерний знак ____, заїхала на територію Коростишівського районного суду Житомирської області. Цей факт підтверджує витяг із журналу в’їзду (виїзду) транспортних засобів на територію суду № 17.1-15 від 29 вересня 2020 року, який ведеться Територіальним управлінням Служби судової охорони у Житомирській області.

Співробітники Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області не ведуть обліку прибуття на роботу працівників Коростишівського районного суду Житомирської області. Зазначений факт підтверджує лист Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області від 19 лютого 2025 року № 37.27.-84.

Висновки Вищої ради правосуддя за результатами розгляду скарги

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 142 постанови від 13 червня 2024 року у справі № 990SCGC/2/24 розтлумачила пункт 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та дійшла висновку, що цей пункт стосується поведінки судді, яка порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя і складається з таких аспектів:

• питання моралі, чесності, непідкупності;
• відповідність способу життя судді його статусу;
• дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду;
• прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Відповідно до статті 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.

Згідно зі статтями 1, 3 розділу І Кодексу суддівської етики, затвердженого 22 лютого 2013 року ХІ черговим з’їздом суддів України (зі змінами, внесеними згідно з рішенням ХХ з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року) суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя.

Суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.

Коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, роз’яснює, що під суддівською етикою треба розуміти певну систему базових принципів регламентації поведінки суддів у судовому засіданні, в суді та позасудової поведінки, які побудовані з урахуванням особливостей професійної діяльності судді та створені для підтримки суддівських стандартів, діють об’єктивно і незалежно з метою збільшення значущості існуючих правових норм та правил поведінки для суддів.

Високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, в повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб учасники процесу і оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому суддя має не лише подавати особистий приклад, але й пропагувати етичну поведінку серед учасників процесу та оточуючих, вимагати етичної поведінки від інших.

Дотримання високих стандартів поведінки означає, що суддя повинен добровільно і свідомо відстоювати доброчесність та незалежність судової влади, що, у свою чергу, зумовлює обов’язок сумлінно, чесно і кваліфіковано виконувати призначення носія судової влади. Він також добровільно приймає на себе обмеження, пов’язані з виконанням ним своїх професійних обов’язків, які унеможливлюють створення умов, що викликатимуть сумніви у доброчесності поведінки судді та його безсторонності, незалежності і об’єктивності.

Підтримання високих стандартів поведінки вимагає від суддів уникнення створення враження неналежної поведінки, як професійної, так і особистої. Суддя має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати зі свого боку поведінки, що може зашкодити авторитету суду.

У пунктах 22, 29 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів. Судді повинні гідно поводити себе у приватному житті.

Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, передбачають, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.

Четвертий показник Бангалорських принципів поведінки суддів стосується дотримання етичних норм і передбачає принцип, згідно з яким дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів.

Застосування цього принципу передбачає, зокрема, таке:

• суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою (пункт 4.1);
• постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти окремі обмеження і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади (пункт 4.2);
• конфіденційна інформація, що стала відома судді в силу його посади, не може бути використана ним чи розголошена будь-кому з будь-якою метою, що не пов’язана з виконанням обов’язків судді (пункт 4.10).

Згідно зі статтею 12 розділу ІІ Кодексу суддівської етики конфіденційна інформація, отримана суддею під час виконання обов'язків, не повинна використовуватися або розголошуватися суддею з будь-якою метою, не пов'язаною з виконанням суддею повноважень.

Коментар до Кодексу суддівської етики роз’яснює, що у цьому контексті мова йде не про будь-яку інформацію, а саме таку, яка не може бути відома стороннім особам в результаті гласного (відкритого) розгляду справи.

Коментар до Кодексу суддівської етики у контексті правила пункту 4.10 Бангалорських принципів поведінки суддів роз’яснює, що це правило означає, що суддя поза межами судового розгляду, наприклад, у приватній бесіді зі своїми знайомими, не має права розголошувати конфіденційну інформацію, а також зміст відомостей, на які розповсюджується режим секретності або обмеженого доступу.

Відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю ухвалення судового рішення і закритого судового засідання.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції станом на 24 грудня 2024 року) суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року № 3262-IV (тут і далі у редакції станом на 24 грудня 2024 року) ЄДРСР – це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

В абзацах 1, 2 частини першої статті 2 3акону України «Про доступ до судових рішень» передбачено, що судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, <…> які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання.

Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення оприлюднюється з виключенням інформації, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення. У визначених законом випадках судове рішення про надання дозволу на проведення розвідувального заходу або про відмову в наданні такого дозволу, винесене у закритому судовому засіданні, не оприлюднюється і не публікується.

В абзаці 2 частини четвертої статті 4 3акону України «Про доступ до судових рішень» передбачено, що загальний доступ до ухвал про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, про відмову у задоволенні клопотання про обшук житла чи іншого володіння особи, про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, про відмову у задоволенні клопотання про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, <…> забезпечується через один рік після внесення таких ухвал до Реєстру.

Відповідно до частини п’ятої статті 4 3акону України «Про доступ до судових рішень» судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону. Доступ суддів до державної таємниці, що міститься в судових рішеннях, забезпечується відповідно до Закону України «Про державну таємницю».

Згідно з приписами частини першої статті 7 3акону України «Про доступ до судових рішень» у текстах судових рішень, що відкриті для загального доступу, не можуть бути розголошені такі відомості: 1) місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти, реєстраційні номери облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; 2) реєстраційні номери транспортних засобів; 3) номери банківських рахунків, номери платіжних карток; 4) інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися у закритому судовому засіданні; 5) інші відомості, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу. Такі відомості замінюються літерними або цифровими позначеннями.

Частина перша статті 10 3акону України «Про доступ до судових рішень» встановлює, що порушення правил ведення Реєстру, а також порушення права на доступ до судових рішень тягнуть за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини четвертої статті 3 3акону України «Про доступ до судових рішень» порядок ведення Реєстру затверджується Вищою радою правосуддя.

Згідно з пунктами 2, 3 розділу IX Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18 (у редакції станом на 24 грудня 2024 року), дозвіл на повний доступ до інформаційних ресурсів Реєстру надається суддям за їх зверненнями до адміністратора на весь час обіймання відповідної посади.

Пунктом 12 розділу IX Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень визначено, що особи, яким надано дозвіл на повний доступ до судових рішень, зобов’язані не допускати розголошення у будь-який спосіб інформації, що стала їм відома у зв’язку з користуванням Реєстром у режимі повного доступу

На переконання Вищої ради правосуддя, матеріали дисциплінарної справи у світлі наведених норм права підтверджують існування таких фактів:

• факт розслідування поліцією кримінального провадження № ____ від 24 травня 2024 року, у якому фігурантом справи був і є ОСОБА2, батько судді Янчук В.В.;
• факт постановлення до 24 грудня 2024 року слідчим суддею Корольовського районного суду міста Житомира у закритих судових засіданнях низки ухвал про надання дозволу чи відмови у наданні дозволу слідчим поліції на проведення обшуків у кримінальному провадженні № ____ від 24 травня 2024 року;
• факт наявності в судді Янчук В.В. станом на 24 грудня 2024 року дозволу на повний доступ до ЄДРСР під логіном «____»;
• факт відсутності компрометації логіну та/або паролю судді Янчук В.В. для повного доступу до ЄДРСР до та після 24 грудня 2024 року;
• факт телефонних розмов судді Янчук В.В. з її сестрою ОСОБА3, батьком ОСОБА2 24 грудня 2024 року близько 07:50 на початку обшуку, санкціонованого ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 16 грудня 2024 року у справі № 296/11542/24;
• факт відсутності у судді Янчук В.В. службової потреби для пошуку, перегляду й використання судових рішень, ухвалених у кримінальному провадженні № ____ від 24 травня 2024 року;
• факт доступу до ЄДРСР користувача під логіном «____» з постійної зовнішньої ІР-адреси Коростишівського районного суду Житомирської області (94.179.106.66) з 08:05 до 11:48 24 грудня 2024 року;
• факт пошуку й перегляду таким користувачем з 08:05 до 23:16 24 грудня 2024 року судових рішень, що постановлені у закритих судових засіданнях у кримінальному провадженні № ____ від 24 травня 2024 року, зокрема щодо обшуків;
• факт відсутності в судді Янчук В.В. дозволу слідчого або прокурора на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 24 травня 2024 року;
• факт використання суддею Янчук В.В. відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 24 травня 2024 року та їх розголошення:
  
  • під час спілкування з батьком ОСОБА2 та медичною працівницею ОСОБА4, що відбулося 24 грудня 2024 року з 11:26:31 до 11:34:28 у кабінеті № 20 КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» за адресою: вулиця Героїв Небесної Сотні, 58, місто Коростишів, Житомирська область;
  • під час обміну текстовими повідомленнями в месенджері Viber з її сестрою ОСОБА3 24 грудня 2024 року о 10:07 та о 10:14.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя правильно зазначила, що контекст цієї дисциплінарної справи свідчить про етичну дилему, яка постала перед суддею Янчук В.В. вранці 24 грудня 2024 року після отримання відомостей про обшук у житлі її батька. Вища рада правосуддя погоджується з висновком Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, що в цьому випадку був очевидним конфлікт цінностей дочки й судді. У такій ситуації Янчук В.В. необхідно було зробити вибір між двома варіантами поведінки (діяти й скористатися повним доступом до ЄДРСР чи проявити пасивну поведінку й стриматися), кожен з яких мав певні моральні наслідки, і вибір одного з них міг спричинити порушення іншого.

Водночас Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя правильно зазначила, що наведені норми й принципи суддівської етики та стандарти поведінки судді покладали на суддю Янчук В.В. обов’язок:

• утриматися від пошуку й перегляду у ЄДРСР загальнонедоступних судових рішень щодо кримінального провадження № ____ від 24 травня 2024 року;
• утриматися від розголошення відомостей про обставини цього кримінального провадження, які їй стали відомі завдяки повному доступу до ЄДРСР.

У цьому контексті Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла обґрунтованого висновку, що у судді Янчук В.В. не було вагомих підстав, які викликали б високий ступінь занепокоєння, суттєво вищий від звичайного для подібної ситуації, та виправдовували б винятки для поведінки судді.

Вища рада правосуддя погоджується з висновком дисциплінарного органу, що під час розв’язання етичної дилеми суддя Янчук В.В. повинна була і могла поставити службові обов’язки вище родинних та утриматися як від пошуку й перегляду в ЄДРСР відповідних судових рішень, так і від використання й розголошення даних досудового розслідування кримінального провадження № ____ від 24 травня 2024 року.

Водночас оцінка матеріалів дисциплінарної справи дає Вищій раді правосуддя підстави вважати, суддя Янчук В.В. не дотрималася норм суддівської етики і стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, оскільки:

• усупереч приписам, нормам і принципам, закріпленим у пункті 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтях 1, 3 розділу І, статті 12 розділу ІІ Кодексу суддівської етики, пунктах 4.1, 4.2, 4.10 Бангалорських принципів поведінки суддів, пункті 12 розділу ІХ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень,
• замість того, щоб в суді та в позасудовій поведінці бути прикладом неухильного дотримання вимог закону, присяги судді, демонструвати високі стандарти поведінки, які відповідають статусу цієї посади і не ставлять під сумнів її доброчесність, –

у приватних інтересах використала право повного доступу до ЄДРСР, без службової потреби здобула інформацію, на яку поширюється режим обмеженого доступу, про обставини кримінального провадження щодо свого батька ОСОБА2 та, не маючи права цього робити, розголосила здобуті відомості досудового розслідування під час спілкування з ОСОБА2 у присутності ОСОБА4 та в листуванні із ОСОБА3.

Обставини дисциплінарної справи дають Вищі раді правосуддя підстави погодитися з висновком дисциплінарного органу, що суддя Янчук В.В. діяла з прямим умислом.

На переконання Вищої ради правосуддя, дії судді Янчук В.В. суперечать нормам і принципам національного й міжнародного права, свідчать про невідповідність її поведінки високому статусу судді, порочать це звання, шкодять та підривають авторитет правосуддя.

Вища рада правосуддя погоджується з висновком дисциплінарного органу про те, що найсерйознішими наслідками дій судді Янчук В.В. є опорочення звання судді та підрив авторитету правосуддя, оскільки:

• порушено найважливіші принципи етичної поведінки, яким повинен відповідати суддя – доброчесність, порядність, стриманість, незалежність;
• створено враження у звичайної розсудливої людини, що статус судді дозволяє безперешкодно використовувати закриту частину інформації з ЄДРСР й дані досудового слідства в інтересах осіб, причетних до схеми з отримання неправомірної вигоди за сприяння військовозобов’язаним в ухиленні від мобілізації під час воєнного стану.

З урахуванням наведеного Вища рада правосуддя вважає правильним висновком Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про наявність у діях судді Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук В.В. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя обґрунтовано виснувала, що така поведінка судді Янчук В.В. підлягає кваліфікації саме за пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки характер дій судді не може бути охоплений кваліфікацією за пунктом 5 частини першої статті 106 цього Закону.

Встановлені обставини дисциплінарної справи дають Вищій раді правосуддя підстави погодитися з висновком дисциплінарного органу про вчинення суддею Янчук В.В. істотного дисциплінарного проступку, що є несумісним зі статусом судді.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя обґрунтовано відхилила пояснення судді Янчук В.В. про її необізнаність із будь-якими відомостями щодо змісту ухвали та кримінального провадження, яких стосувався обшук, до моменту ознайомлення з паперовою копією ухвали в будинку батька.

Обставини дисциплінарної справи свідчать про те, що судді Янчук В.В. були відомі ключові реквізити для пошуку судових рішень в ЄДРСР, дізнатися які можливо були лише з ухвали слідчого судді про санкціонування обшуку (обшуків). Вища рада правосуддя погоджується з дисциплінарним органом і не має сумніву в тому факті, що відповідні відомості були повідомлені судді Янчук В.В. по телефону і вона знала їх не пізніше 08:05 24 грудня 2024 року, тобто до того, як (за її твердженням) вона ознайомилася з паперовою ухвалою в будинку батька, коли прибула туди наприкінці обшуку.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя правильно виснувала, що спосіб доступу судді Янчук В.В. до ЄДРСР для пошуку й перегляду відомостей про обставини кримінального провадження № ____ від 24 травня 2024 року (особисто чи за допомогою когось із суду) за встановлених обставин не має значення для правильної кваліфікації дій судді та не виключає наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У цьому контексті Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя слушно зауважила, що пошук і перегляд в ЄДРСР відповідних відомостей під логіном судді Янчук В.В. відбувався як у період проведення обшуку (24 дії з 08:05 до 08:18), так і після нього, зокрема, з 09:59 до 10:12 зафіксовано понад 40 дій щодо пошуку й перегляду судових рішень у кримінальному провадженні № ____ від 24 травня 2024 року, з яких 7 дій стосувалися обшуків; з 22:58 до 23:16 зафіксовано 28 дій щодо пошуку й перегляду судових рішень у кримінальному провадженні № ____ від 24 травня 2024 року; загалом у той день подібних дій в ЄДРСР було понад 90.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя обґрунтовано відхилила пояснення судді Янчук В.В., що в лікарні суддя розповіла батьку й медичній сестрі інформацію, яка вже їм була відома. З цього приводу дисциплінарний орган правильно зауважив, що ухвали про надання дозволів на обшуки за місцем проживання та роботи ОСОБА2 не містили будь-яких відомостей про обставини надання чи відмови у наданні дозволів на обшуки у інших осіб. Натомість суддя Янчук В.В. у лікарні повідомила співрозмовникам про попередні випадки неодноразових відмов у наданні дозволів на обшуки у ОСОБА2, ОСОБА6, ОСОБА7. Отже, про ці обставини вони не знали і не могли знати, допоки їм не повідомила суддя Янчук В.В.

Вища рада правосуддя не погоджується з доводами скарги судді Янчук В.В. про порушення оскарженим рішенням презумпції невинуватості та спричинення подвійного притягнення до відповідальності з огляду на таке.

У цьому контексті Вища рада правосуддя зауважує, що доводи про порушення презумпції невинуватості та спричинення подвійного притягнення до відповідальності [у зв’язку з ухваленням дисциплінарним органом рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження за тими самими фактичними обставинами до набрання законної сили вироком суду у кримінальному провадженні № ____ від 28 січня 2025 року] суддя Янчук В.В. заявляла під час розгляду дисциплінарної справи як частину її правової позиції.

В оскаржуваному рішенні Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя надала правову оцінку зазначеним доводам судді Янчук В.В. та відхилила їх (пункти 64 – 69, 118, 119 рішення).

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя обґрунтовано зазначила, що аргументи судді Янчук В.В. спростовуються сталими правовими позиціями Вищої ради правосуддя, Великої Палати Верховного Суду, та виснувала:

• про можливість використання матеріалів кримінального провадження № ____ від 28 січня 2025 року для встановлення обставин вчинення суддею Янчук В.В. дисциплінарного проступку, тому відхилила заперечення судді та її представника про те, що зазначені обставини можуть бути встановлені лише вироком суду (пункт 68 рішення);
• про те, що кримінальна й дисциплінарна відповідальність є відокремленими правовими інститутами з різними підставами, порядком застосування, колом суб’єктів, характером стягнень, а тому притягнення судді Янчук В.В. до дисциплінарної відповідальності та одночасне існування кримінального провадження щодо неї не суперечать принципам справедливості та пропорційності, а отже, не є подвійним притягненням до відповідальності за одне й те саме порушення (пункт 119 рішення).

Вища рада правосуддя вважає зазначені висновки правильними, обґрунтованими й такими, що відповідають фактичним обставинам дисциплінарної справи.

Наведені висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя відповідають усталеним правовим позиціям Вищої ради правосуддя і Великої Палати Верховного Суду, згідно з якими:

• матеріали кримінального провадження можуть бути використані під час вирішення питання про наявність у діях судді дисциплінарного проступку;
• відсутність вироку, яким було би визнано особу винною у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачав би відповідні діяння, не є перешкодою для притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності;
• у дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження;
• під час розгляду дисциплінарної справи дисциплінарний орган самостійно, незалежно від результатів кримінального провадження, надає оцінку допустимості, належності та обґрунтованості наявним у матеріалах дисциплінарної справи доказам, зокрема тим, що здобуті під час кримінального провадження, встановлює в діях судді ознаки дисциплінарного проступку й ухвалює рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності;
• дисциплінарна і кримінальна відповідальність належать до різних видів юридичної відповідальності, а тому їх застосування з огляду на положення статті 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частини першої статті 61 Конституції України не є взаємовиключним.

Зазначені позиції висловлені в рішеннях Вищої ради правосуддя від 26 грудня 2023 року № 1400/0/15-23, від 22 жовтня 2020 року № 2932/0/15‑20, від 1 квітня 2021 року № 759/0/15-21, від 3 червня 2025 року № 1192/0/15-25; у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), від 11 вересня 2018 року у справі № 800/454/17, від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17 (П/9901/141/18), від 4 квітня 2019 року (провадження № 11-945сап18), від 19 травня 2021 року у справі № 9901/997/18 (провадження № 11-291заі20), від 8 квітня 2021 року (провадження № 11-238сап20), від 30 травня 2024 року (справа № 990SCGC/3/24), від 4 липня 2024 року (провадження № 11-201сап23), від 12 вересня 2024 року (провадження № 11-138сап24), від 13 березня 2025 року у справі № 990SCGC/15/24, від 3 липня 2025 року у справі № 990SCGC/14/25, є релевантними до обставин справи судді Янчук В.В. та обґрунтовано застосовані Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя.

Крім цього, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя правильно зауважила, що згідно з практикою ЄСПЛ не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися в контексті правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру.

У цьому випадку Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в дисциплінарній справі з’ясувала та оцінила обставини в контексті дотримання суддею Янчук В.В. правил суддівської етики щодо допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не вирішувала питання і не робила висновків щодо доведеності вини ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки це перебуває поза межами її компетенції.

Вища рада правосуддя зауважує, що рішення про притягнення судді Янчук В.В. до дисциплінарної відповідальності хоча й ухвалене з урахуванням матеріалів кримінального провадження, однак базується на самостійно досліджених дисциплінарним органом доказах, їх оцінці, встановлених обставинах, правових підставах та власній оцінці Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя встановлених обставин дисциплінарного проступку.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя перевірила викладені в дисциплінарній скарзі обставини на предмет дотримання вимог, що ставляться до суддів, та наявності в діях судді Янчук В.В. складу дисциплінарного проступку, не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення судді ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення.

Установлені під час дисциплінарного провадження факти і з’ясовані обставини мали значення виключно для прийняття дисциплінарним органом рішення в межах його компетенції та не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення. Правові наслідки рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя обмежуються дисциплінарними відносинами та не впливають на перебіг і результати інших проваджень щодо судді Янчук В.В.

З огляду на викладене Вища рада правосуддя констатує, що встановлення Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя в діяннях судді Янчук В.В. складу дисциплінарного проступку не порушує презумпції невинуватості.

Крім цього, Вища рада правосуддя ураховує, що дисциплінарна та кримінальна відповідальність належать до різних видів юридичної відповідальності, а тому їх застосування з огляду на положення статті 4 Протоколу № 7 Конвенції, частини першої статті 61 Конституції України не є взаємовиключним. Отже, кримінальна та дисциплінарна відповідальність є відокремленими правовими інститутами з різними підставами, порядком застосування, колом суб’єктів, характером стягнень, а тому притягнення до дисциплінарної відповідальності та одночасне існування кримінального провадження не суперечать принципам справедливості й пропорційності та не є подвійним притягненням до відповідальності за одне й те саме порушення (постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 квітня 2019 року у справі № 11-945сап18, від 19 травня 2021 року у справі № 9901/997/18).

Вища рада правосуддя зауважує, що правила поведінки в суспільстві визначаються різними нормами: права, моралі, релігії, традицій, звичаїв тощо. У цьому випадку Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя діяла й оцінила поведінку судді з точки зору етичних норм.

На переконання Вищої ради правосуддя, дисциплінарне провадження щодо судді Янчук В.В. не дублює кримінального провадження щодо ОСОБА1, оскільки йдеться про різні аспекти її соціальної поведінки. Інкриміновані судді кримінальні правопорушення за частиною першою статті 362, частиною другою статті 387 КК України, на відміну від пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не передбачають відповідальності за допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.

Вища рада правосуддя вважає, що застосоване Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя до судді Янчук В.В. дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади не має кримінального характеру. У системі покарань, визначених статтею 51 КК України, відсутній такий вид покарання, як звільнення особи із займаної посади. В інкримінованих судді кримінальних правопорушеннях позбавлення права займати певні посади не є основним видом покарання, визначення його змісту залежить від розсуду кримінального суду і не дорівнює звільненню, остаточне рішення не ухвалювалося.

З огляду на викладене, Вища рада правосуддя вважає необґрунтованими доводи судді Янчук В.В. щодо порушення оскарженим рішенням презумпції невинуватості та спричинення подвійного притягнення до відповідальності за одне й те саме порушення.

Крім цього, Вища рада правосуддя не погоджується із доводами скарги судді Янчук В.В. про ухвалення оскарженого рішення без відповідних доказів.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя мотивувала рішення про притягнення судді Янчук В.В. до дисциплінарної відповідальності з урахуванням оцінки як матеріалів кримінального провадження, так і доказів, які дисциплінарний інспектор здобув самостійно (пункти 21 – 55, 69 – 73 рішення).

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла обґрунтованого висновку, що в цій дисциплінарній справі встановлено прямі докази пошуку, перегляду й ознайомлення судді Янчук В.В. з інформацією з обмеженим доступом, що стосувалася обставин кримінального провадження стосовно її батька, та використання суддею такої інформації у приватних цілях (пункти 73, 103 рішення).

На переконання Вищої ради правосуддя, зазначений висновок дисциплінарного органу відповідає фактичним обставинам справи.

Водночас Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначила, що окремі висновки базуються на підставі логічного аналізу сукупності прямих і непрямих чітких і переконливих доказів у взаємозв’язку, які звичайній розсудливій людині дають змогу дійти висновків про наявність обставин, що є підставою для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності (пункти 72 – 75 рішення).

Вища рада правосуддя зауважує, що в цьому аспекті йдеться про висновок Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про здійснення суддею Янчук В.В. повного доступу до ЄДРСР вранці 24 грудня 2024 року та відсутність суттєвого значення для дисциплінарної справи способу, за допомогою якого здійснювався пошук і перегляд відомостей про обставини кримінального провадження щодо батька судді (особисто чи за допомогою когось із суду).

Вища рада правосуддя вважає, що Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя надала належну оцінку зібраним доказам і дійшла обґрунтованого висновку про їх відповідність стандарту чітких і переконливих доказів.

Доводи скарги судді та пояснення її представника не спростовують правильності встановлених Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя обставин та наведених в оскаржуваному рішенні висновків.

Доводів на спростування правильності кваліфікації дій судді Янчук В.В. та пропорційності застосованого стягнення скарга не містить.

З урахуванням наведеного Вища рада правосуддя дійшла висновку, що Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя повно й правильно встановила істотні для справи обставини, правильно застосувала закон, надала належну оцінку всім доречним доводам учасників дисциплінарного провадження і дійшла обґрунтованого висновку про наявність у діях судді Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук В.В. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», правильно кваліфікувавши його як істотний дисциплінарний проступок судді.

Ураховуючи, що допущені суддею Янчук В.В. порушення норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, є умисними, несумісними зі статусом судді, порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя, беручи до уваги особу судді, її позитивну характеристику, відсутність дисциплінарних стягнень, Вища рада правосуддя дійшла висновку про те, що застосоване Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя до судді Янчук В.В. дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади є пропорційним вчиненому нею істотному дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Отже, підстави для зміни чи скасування оскарженого рішення відсутні.

Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.

За таких обставин і правового регулювання Вища рада правосуддя дійшла висновку, що скаргу судді необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення – залишити без змін.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя

вирішила:

залишити без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 10 вересня 2025 року № 1870/3дп/15-25 про притягнення судді Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук Вікторії Вікторівни до дисциплінарної відповідальності.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

В.о. Голови Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя