Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Дробчак Наталія Володимирівна, здійснивши попередню перевірку дисциплінарної скарги Винокура Ігоря Михайловича, Москалюк Надії Іванівни, Москалюка Олега Петровича стосовно суддів Вінницького міського суду Вінницької області Гриневича Віталія Сергійовича, Михайленка Андрія Васильовича, суддів Вінницького апеляційного суду Ковальської Ірини Анатоліївни, Кривошея Андрія Івановича, Рупака Андрія Анатолійовича, Медяного Володимира Михайловича, Мішеніної Світлани Василівни, Бурденюка Сергія Івановича
встановила:
до Вищої ради правосуддя 13 січня 2026 року (вх. № КО-314/0/7-26) надійшла дисциплінарна скарга Винокура Ігоря Михайловича, Москалюк Надії Іванівни, Москалюка Олега Петровича на дії судді Вінницького міського суду Вінницької області Гриневича Віталія Сергійовича, Михайленка Андрія Васильовича, суддів Вінницького апеляційного суду Ковальської Ірини Анатоліївни, Кривошея Андрія Івановича, Рупака Андрія Анатолійовича, Медяного Володимира Михайловича, Мішеніної Світлани Василівни, Бурденюка Сергія Івановича.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 13 січня 2026 року вказану скаргу передано мені для попередньої перевірки.
Під час попередньої перевірки встановлено, що дисциплінарна скарга Винокура І.М., Москалюк Н.І., Москалюка О.П. містить висловлювання, що принижують честь і гідність суддів.
Матеріали скарги в цілому носять зневажливо-грубий характер, у її змісті наявні висловлювання, що мають ознаки сарказму та неповаги. Викладення обставин справи супроводжується образливими оцінками на адресу суддів, працівників апарату суду та прокурорів, що виходять за межі допустимої критики. Такий стиль викладення несумісний із вимогами закону щодо належної форми та змісту звернення, оскільки скарга на суддю не може бути інструментом вираження особистих емоцій чи засобом дискредитації.
Звернення має містити конкретні та чіткі фактичні обставини, які можуть свідчити про можливе дисциплінарне правопорушення судді, а не суб’єктивні образи чи саркастичні вислови. Відповідно до принципів поваги до правосуддя та суддівської професії, подання, складене у такій формі, не може бути визнане належною скаргою.
Вища рада правосуддя, на підставі норм Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не може здійснювати розгляд таких звернень, тим самим як державний орган легітимізувати та підтримувати недопустиме зловживання власними правами однієї особи щодо прав, свобод та інтересів інших осіб.
Аналогічна позиція неодноразово підтримана у практиці Верховного Суду та міжнародних судових інстанцій.
У постановах Великої Палати Верховного Суду виснувано, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють (від 14 березня 2019 року у справі № № 9901/34/19 (провадження № 11-82заі19), від 7 листопада 2019 року у справі № № 9901/324/19 (провадження № 11-632заі19)).
Образливі висловлювання на адресу суду, використання яких неприпустиме, не можуть бути визначені підставою звернення, оскільки свідчать про зловживання правами.
Обґрунтування позову з використанням наведених висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини (далі – Суд, ЄСПЛ) констатується як зловживання правом на подання заяви. Так цей Суд, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач): вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 44 цього Закону, – залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику.
Пунктом 4 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо дисциплінарна скарга містить виражені у непристойній формі висловлювання або висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи.
З огляду на викладене, оскільки текст дисциплінарної скарги Винокура І.М., Москалюк Н.І., Москалюка О.П. містить висловлювання, що принижують честь і гідність особи – дисциплінарну скаргу слід залишити без розгляду та повернути скаржникам.
Крім того варто зауважити, що частиною другою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити таки відомості: 1) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку; 2) прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу; 3) конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді; 4) посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.
Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання.
Водночас подана в паперовому вигляді дисциплінарна скарга Винокура І.М., Москалюк Н.І., Москалюка О.П. не містить оригінальних підписів її авторів, оскільки наявні підписи є ксерокопією.
Отже, дисциплінарна скарга Винокура І.М., Москалюк Н.І., Москалюка О.П. подана з порушенням порядку, визначеного Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо дисциплінарна скарга подана з порушенням порядку, визначеного Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
При розгляді питання про наявність підстав для повернення дисциплінарної скарги не оцінюються достовірність відомостей про ознаки дисциплінарного проступку у поведінці судді, докази його вчинення (частина третя статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Враховуючи наведене, керуючись статтями 43, 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 107, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
ухвалила:
дисциплінарну скаргу Винокура Ігоря Михайловича, Москалюк Надії Іванівни, Москалюка Олега Петровича стосовно суддів Вінницького міського суду Вінницької області Гриневича Віталія Сергійовича, Михайленка Андрія Васильовича, суддів Вінницького апеляційного суду Ковальської Ірини Анатоліївни, Кривошея Андрія Івановича, Рупака Андрія Анатолійовича, Медяного Володимира Михайловича, Мішеніної Світлани Василівни, Бурденюка Сергія Івановича залишити без розгляду та повернути скаржникам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Дисциплінарний інспектор Вищої ради
правосуддя
