Акт ВРП

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Ковбій О.В., Мельника О.П., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Троня І.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Берези Марти Володимирівни стосовно судді Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області Білинського Михайла Володимировича,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 27 лютого 2023 року надійшла дисциплінарна скарга Берези Марти Володимирівни (вх. № Б-714/0/7-23) на дії судді Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області Білинського Михайла Володимировича.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 24 листопада 2025 року вказану скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Ковбій О.В. для проведення попередньої перевірки.

5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (далі – Закон № 1635-IX), яким внесено зміни до Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», у тому числі в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.

Після набрання чинності Законом № 1635-IX здійснення попередньої перевірки дисциплінарної скарги покладено на дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя, визначеного автоматизованою системою розподілу справ, який входить до складу служби дисциплінарних інспекторів, що створюється в секретаріаті Вищої ради правосуддя як самостійний структурний підрозділ для реалізації повноважень Вищої ради правосуддя щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів.

Відповідно до статті 23⁶ Розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» установлено, що днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя є день опублікування Вищою радою правосуддя повідомлення про початок роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя у газеті «Голос України».

Рішенням Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2024 року № 3582/0/15-24 визначено днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя 23 грудня 2024 року. Оголошення про початок роботи розміщено в газеті «Голос України» від 21 грудня 2024 року № 194 (246).

Протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 8 січня 2025 року скаргу на дії судді Білинського М.В. передано дисциплінарному інспектору Троню І.В. для проведення попередньої перевірки.

13 січня 2026 року дисциплінарний інспектор склав висновок за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Берези М.В. і запропонував відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області Білинського М.В.

Відомості про суддю

Білинський Михайло Володимирович призначений Указом Президента України від 12 травня 2020 року № 173/2020 на посаду судді Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області

Стислий зміст дисциплінарної скарги

У дисциплінарній скарзі скаржником зазначалось про те, що суддею Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області Білинським М.В. вчинено дії в умовах реального конфлікту інтересів, що було встановлено постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2022 у справі №198/421/21. Зокрема, 26 березня 2021 року суддя, використовуючи службові повноваження, здійснив авторизований доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень і переглянув ухвали Вищого антикорупційного суду України, які стосувалися надання дозволу на обшук ОСОБА1 житла та службового кабінету в межах кримінального провадження Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ).

При цьому, суддю не було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 172⁷ Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Водночас, у постанові встановлено обставини, які, на думку скаржника, свідчать про наявність у діях судді дисциплінарного проступку.

Скаржник вказав, що суддя переслідував приватний інтерес, отримуючи відомості, які становлять таємницю досудового розслідування, з метою уникнення викриття та планування своєї подальшої поведінки.

Такі дії, на переконання скаржника, порушують вимоги законодавства про запобігання корупції, правила суддівської етики, присягу судді та міжнародні стандарти поведінки суддів, підривають авторитет правосуддя і довіру суспільства до судової влади.

Позиція судді щодо обставин, викладених у дисциплінарній скарзі

На адресу Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області направлено електронний запит від 27 червня 2025 року, в якому судді запропоновано надати письмові пояснення щодо викладених обставин у дисциплінарній скарзі.

30 червня 2025 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № 2722/0/6-25 надійшли письмові пояснення судді, в яких він не погодився з викладеними обставинами в дисциплінарній скарзі, з огляду на таке.

Суддя повідомив, що у рамках кримінального провадження №____, яке розслідується НАБУ, у серпні 2022 року в нього відібрано розписку про нерозголошення інформації, у разі такого порушення йому загрожує кримінальна відповідальність.

У зв’язку з цим він позбавлений можливості надавати пояснення щодо обставин і дій, які не перебувають у відкритому доступі.

Крім того, суддя зазначив, що постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2022 року завершено розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 172⁷ КУпАП, щодо нього. Вказаною постановою провадження у справі закрито, при цьому суд не встановлював факту наявності чи відсутності в ОСОБА1 діях складу адміністративного правопорушення. У тексті постанови суд лише виклав позицію сторони обвинувачення (НАЗК), цитуючи дії, які йому інкримінувалися, без їх підтвердження чи спростування судом.

Також суддя звернув увагу, що у розділі судових висновків відсутні будь-які твердження про встановлення судом факту вчинення ним відповідних дій.

Таким чином, зазначив суддя, зазначені у скарзі обставини є виключно відтворенням позиції обвинувачення, викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення, а не встановленими судом фактами. Крім того, з моменту ймовірного вчинення інкримінованих дій минуло понад чотири роки, у зв’язку з чим сплинули строки накладення дисциплінарного стягнення.

Враховуючи вищевикладене, суддя просив відмовити у відкритті дисциплінарного провадження.

Обставини, встановлені за результатом розгляду висновку дисциплінарного інспектора та долучених до нього матеріалів

27 січня 2021 року до НАБУ із заявою про вчинення злочину звернувся громадянин ОСОБА2. У своїй заяві він повідомив, що суддя Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА1, зловживаючи службовим становищем, нібито, вимагав від нього неправомірну вигоду в сумі 20 000 гривень за ухвалення рішення про непритягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності. В день надходження дана заява була зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (провадження № ____ від 27 січня 2021 року.

В рамках вищевказаного кримінального провадження, 12 березня 2021 року, Генеральний прокурор Венедиктова І.В. звернулась до Вищого антикорупційного суду України з клопотаннями про обшук у приміщеннях за місцем роботи та проживання судді ОСОБА1.

12 березня 2021 року Вищим антикорупційним судом України частково задоволено клопотання Генерального прокурора і постановлено дві ухвали, а саме:

1) № 991/1771/21 про проведення обшуку у приміщенні гуртожитку ДНЗ «Професійно-технічне училище № 81», яке займає суддя ОСОБА1 у кримінальному провадженні № ____ від 27 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України;

2) № 991/1772/21 про проведення обшуку у приміщенні службового кабінету судді ОСОБА1 у кримінальному провадженні № ____ від 27 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

Зі змісту листа НАБУ від 24 травня 2021 року № 041-221/16107 вбачається, що під час обшуку службового кабінету ОСОБА1 на підставі протоколу від 30 березня 2021 року вилучено мобільний телефон OPPO з IMEI 1 8644360059354798 IMEI 2 864360059354780.

Згідно з протоколом огляду від 31 березня 2021 року, складеним старшим детективом НАБУ Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Давидчуком Д.П., під час безпосереднього огляду мобільного телефону OPPO з IMEI 1 8644360059354798 IMEI 2 864360059354780 встановлено наявність встановленого месенджера Viber.

У ході огляду з’ясовано, що 29 березня 2021 року ОСОБА1 за допомогою зазначеного месенджера здійснював обмін інформацією з абонентом, збереженим у контактах як «СБУ Павлоград ОСОБА3», під час якого переслав копію протоколу щодо ОСОБА2. Крім того, 26 березня 2021 року ОСОБА1 за допомогою браузера мобільного телефону переглядав сторінки Єдиного державного реєстру судових рішень. З огляду на вищевказані обставини, виникла необхідність у проведені огляду телефону OPPO IMEI 1 8644360059354798 IMEI 2 864360059354780 за участю спеціаліста.

Відповідно до пояснень старшого детектива відділу детективів кримінальної лабораторії Управління та обробки інформації НАБУ Мойсюка Д.Г., який залучений як спеціаліст у сфері інформаційних технологій до проведення огляду речей, зокрема огляду телефону Oppo s/n: «3flbld2f», IMEI 1 8644360059354798 IMEI 2 864360059354780 встановлено таке.

У ході безпосереднього огляду мобільного телефону Oppo s/n: «3flbld2f» IMEI 1 8644360059354798 IMEI 2 864360059354780 та аналізу журналу відвідування інтернет-сторінок, встановлено, що вказаний мобільний телефон, який використовувався суддею, застосовувався для доступу до веб-ресурсу Єдиного державного реєстру судових рішень. Зокрема, 26 березня 2021 року за допомогою інтернет-браузера Google Chrome версії 89.0.4389.105 з цього мобільного телефону здійснено доступ до веб-сторінок за адресами:

- https://reyestr.court.gov.ua/Review/95497065;

- https://reyestr.court.gov.ua/Review/95497064.

18 серпня 2021 року Національним агентством з питань запобігання корупції складено протокол про адміністративне правопорушення № 33-02/644 відносно судді ОСОБА1 за частиною другою статті 172⁷ КУпАП, в якому зазначено, що суддя Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА1, тобто, особа, уповноважена на виконання функцій держави, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон), всупереч вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, 26 березня 2021 року, використовуючи свої службові повноваження та пов’язані з ним можливості, здійснив авторизований вхід до Єдиного державного реєстру судових рішень, пошук та перегляд ухвал Вищого антикорупційного суду від 12 березня 2021 року у справах № 991/1771/21 та № 991/1772/21, чим вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів.

18 серпня 2022 року суддею Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Костюк А.П. провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172⁷ КУпАП закрито на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Приймаючи постанову, суд виходив з того, що адміністративні матеріали надійшли до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області 13 січня 2022 року, тобто після закінчення строку накладення адміністративного стягнення.

Вищевказані факти, а саме перегляд суддею ухвал Вищого антикорупційного суду з обмеженим доступом, підтверджуються даними наданими Державним підприємством «Інформаційні судові системи» листом від 1 липня 2025 року. А саме встановлено, що 26 березня 2021 року суддя ОСОБА1 здійснив авторизований доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень та о 22 годині 5 хвилин 45 секунд за допомогою контекстного пошуку за запитом «обшук. ОСОБА2» (форма судочинства — кримінальне, період ухвалення судового рішення з 01.12.2020 по 01.11.2020) здійснив пошук. О 22 годині 6 хвилин 1 секунда суддя здійснив перегляд ухвали Вищого антикорупційного суду від 12 березня 2021 року у справі № 991/1771/21 (провадження № 1-кс/991/1807/21, реєстраційний номер 95497065) про проведення обшуку у приміщенні гуртожитку ДНЗ «Професійно-технічне училище № 81», яке займає ОСОБА1, за адресою: АДРЕСА1.

Також встановлено, що суддя ОСОБА1, того ж дня о 22 годині 59 хвилин 37 секунд здійснив контекстний пошук за запитом «ОСОБА2» (форма судочинства — кримінальне, початок періоду ухвалення судових рішень — 01.11.2020). О 22 годині 59 хвилин 47 секунд суддя переглянув хвалу Вищого антикорупційного суду від 12 березня 2021 року у справі № 991/1772/21 (провадження № 1-кс/991/1808/21, реєстраційний номер 95497064) про проведення обшуку у приміщенні службового кабінету судді ОСОБА1, який знаходиться на другому поверсі адміністративного приміщення Юрївського районного суду Дніпропетровської області, на дверях якого розміщена табличка з номером «8» за адресою: Дніпропетровська область, смт Юр’ївка, вул. Центральна, 89.

Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Відповідно до частини другої статті 172⁷ КУпАП, вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Статтею 58 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.

Відповідно до статті 1 Кодексу суддівської етики (в редакції затвердженій XI черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року) суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Відповідно до статті 2 Кодексу суддівської етики (в редакції від 22 лютого 2013 року), суддя не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим.

Стаття 3 Кодексу суддівської етики (в редакції від 22 лютого 2013 року) передбачає, що суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (зокрема суддям), забороняється використовувати свої службові повноваження або своє службове становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції», термін неправомірна вигода вживається в такому значенні: грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 N 2006/23 було затверджено Бангалорські принципи поведінки суддів.

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2. Бангалорських принципів поведінки суддів суддя повинен дотримуватись етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов'язана з його посадою. Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов'язок прийняти ряд обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов'язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

29 пунктом висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів передбачено, що судді повинні гідно поводити себе у своєму приватному житті.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження у випадку допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження у випадку використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що 26 березня 2021 року суддя Білинський М.В. використав надані йому службові повноваження та пов’язані з ними можливості для здійснення авторизованого доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, пошуку та перегляду ухвал Вищого антикорупційного суду від 12 березня 2021 року у справах № 991/1771/21 та № 991/1772/21, які безпосередньо стосувалися кримінального провадження щодо нього та надання дозволів на обшук ОСОБА1 житла і службового кабінету. Такі дії підтверджені: даними ДП «Інформаційні судові системи» щодо конкретних пошукових запитів, часу та змісту доступу судді до Єдиного державного реєстру судових рішень; матеріалами адміністративної справи № 198/421/21; матеріалами кримінального провадження № ____, у тому числі результатами огляду мобільного телефону судді вилученого під час обшуку.

Незважаючи на те, що провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно судді ОСОБА1 за частиною другою статті 172⁷ КУпАП було закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення до відповідальності, це не спростовує встановлених фактичних обставин і не виключає можливості їх оцінки в дисциплінарному провадженні. Закриття адміністративної справи не усуває факту вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів та не позбавляє Вищу раду правосуддя повноважень надати їм дисциплінарно-правову оцінку.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що суддя Білинський М.В. використав свій службовий статус судді та пов’язаний із ним авторизований доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень не з метою здійснення правосуддя або виконання службових обов’язків, а виключно для задоволення особистого інтересу, а саме отримання інформації про ухвали Вищого антикорупційного суду України щодо надання дозволів на проведення обшуків ОСОБА1 житла та службового кабінету.

Враховуючи вищенаведене, відомості викладені в дисциплінарній скарзі та встановлені під час розгляду висновку дисциплінарного інспектора, свідчать про наявність у діях судді Білинського М.В. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 11 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З огляду на зазначене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області Білинського М.В.

Наявність або відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності буде встановлено за результатами розгляду дисциплінарної справи щодо судді на підставі оцінки доказів, наданих та отриманих в межах дисциплінарного провадження.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу за скаргою Берези Марти Володимирівни стосовно судді Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області Білинського Михайла Володимировича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати Вищої

ради правосуддя

Члени Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя