Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Шевченківського районного суду міста Києва Юзькової Ольги Леонідівни на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 листопада 2025 року № 2327/3дп/15-25 про притягнення судді Шевченківського районного суду міста Києва Юзькової Ольги Леонідівни до дисциплінарної відповідальності,

встановила:

І. ПРОЦЕДУРНІ ПИТАННЯ

1. 14 липня 2022 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Бабенка С.С., який діє в інтересах Кузнєцова І.А. (вх. № Б‑1272/0/7‑22), на дії судді Шевченківського районного суду міста Києва Юзькової О.Л.
2. 12 травня 2025 року справу було розподілено до провадження дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю.
3. 13 травня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав судді Юзьковій О.Л. копію дисциплінарної скарги для надання пояснень. 26 травня 2025 року надійшли пояснення судді.
4. 13 травня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав до Шевченківського районного суду міста Києва запит щодо надання інформації про перебування судді Юзькової О.Л. у відпустці, про тимчасову непрацездатність, навантаження судді із 28 серпня 2020 року до 20 грудня 2022 року, рух справи № 761/26620/20, а також витребував копії матеріалів цієї справи. 27 травня 2025 року на адресу Вищої ради правосуддя надійшла відповідь на запит та витребувані копії матеріалів справи № 761/26620/20.
5. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 25 червня 2025 року відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Шевченківського районного суду міста Києва Юзькової О.Л.
6. 14 липня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав судді Юзьковій О.Л. запит із пропозицією надати пояснення по суті скарги, висловити свої заперечення, заявити клопотання, а також надати докази на підтвердження власних доводів чи спростування фактів, які повідомив скаржник, а також 14 липня 2025 року надіслав до Шевченківського районного суду міста Києва запит щодо отримання характеристики судді Юзькової О.Л. 25 липня 2025 року на адресу Вищої ради правосуддя надійшли пояснення та характеристика судді.
7. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя рішенням від 5 листопада 2025 року № 2327/3дп/15-25 притягнула суддю Шевченківського районного суду міста Києва Юзькову О.Л. до дисциплінарної відповідальності.
8. 14 листопада 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Юзькова О.Л. подала до Вищої ради правосуддя скаргу на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 листопада 2025 року № 2327/3дп/15-25.

ІІ. СТИСЛИЙ ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ СКАРГИ І ВСТАНОВЛЕНІ ФАКТИ

9. Згідно з оприлюдненою на офіційному вебпорталі «Судова влада України» інформацією 28 серпня 2020 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла та була розподілена до провадження судді Юзьковій О.Л. цивільна справа № 761/26620/20 за позовом ОСОБА1 до державного реєстратора філії Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради у місті Києві Донського Я.С., ОСОБА2, третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі – ТОВ «Кей-Колект»), у якій скаржник як представник ОСОБА1, просив:

– визнати дії державного реєстратора філії Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради у місті Києві Донського Я.С. щодо проведення 25 жовтня 2017 року державної реєстрації права власності на квартиру № __, що знаходиться за адресою: АДРЕСА1 за ТОВ «Кей-Колект» – незаконними;

– визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора філії Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради у місті Києві Донського Я.С., індексний номер 37784795 від 26 жовтня 2017 року, згідно з яким 16 січня 2019 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 23032234 про державну реєстрацію права власності на квартиру № __, що розташована за адресою: АДРЕСА1, за ТОВ «Кей‑Колект»;

– скасувати запис про право власності № 23032234 на квартиру № __, що знаходиться за адресою: АДРЕСА1, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна ____, за ТОВ «Кей-Колект»;

– витребувати в ОСОБА2 на користь ОСОБА1 квартиру № __, що розташована за адресою: АДРЕСА1, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна ____.

10. Одночасно з позовною заявою до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла заява про забезпечення позову від 20 серпня 2020 року (провадження № 2-з/761/794/2022), яку відповідно до звіту про передачу судової справи раніше визначеному складу суду 28 серпня 2020 року було розподілено до провадження судді Юзьковій О.Л. У заяві скаржник просив накласти арешт на спірне майно – квартиру № __, що розташована за адресою: АДРЕСА1.
11. Як убачається з матеріалів справи № 761/26620/20, 28 серпня 2020 року (том 1, а. с. 85), 9 листопада 2020 року (том 1, а.с. 84), 31 травня 2021 року (том 1, а. с. 86) суддя Юзькова О.Л. зверталась до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області із запитами щодо доступу до персональних даних відповідача – ОСОБА2.
12. Відповідь на запити надійшла до Шевченківського районного суду міста Києва 9 червня 2021 року. Суд ухвалою від 19 липня 2021 року прийняв позовну заяву ОСОБА1 до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання на 23 вересня 2021 року. Зазначену ухвалу суд надіслав для оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) 29 липня 2021 року.
13. Суд ухвалою від 19 липня 2021 року задовольнив заяву скаржника про забезпечення позову та наклав арешт на спірне майно – квартиру № __, що знаходиться за адресою: АДРЕСА1 та належить на праві приватної власності ОСОБА2. Виконання ухвали суд поклав на Шевченківський відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Зазначену ухвалу суд надіслав для оприлюднення в ЄДРСР 5 жовтня 2021 року.
14. 10 грудня 2021 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла заява скаржника про забезпечення позову від 29 листопада 2021 року (первинне провадження № 2-з/761/91/2022), яку відповідно до звіту про передачу судової справи раніше визначеному складу суду в цей же день було розподілено судді Юзьковій О.Л.
15. У заяві скаржник повідомив, що ухвалу суду від 19 липня 2021 року не виконано, відомості про арешт не внесено до Державного реєстру речових прав, оскільки ще до постановлення ухвали суду про забезпечення позову, а саме 8 травня 2021 року, право власності на спірну квартиру було відчужено на підставі договору купівлі-продажу за номером 2814 від 8 травня 2021 року на користь ОСОБА3. Тобто, як резюмував у заяві скаржник, до захисту прав позивача в судовому порядку відбулась чергова зміна власника квартири, право власності на спірну квартиру було відчужене до нового власника, у зв’язку з чим виникла потреба звернутися до суду з новою заявою про забезпечення позову.
16. 13 грудня 2021 року до суду надійшли клопотання скаржника від 29 листопада 2021 року про: заміну первісного відповідача – державного реєстратора філії Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради у місті Києві Донського Я.С. на належного відповідача – ТОВ «Кей-Колект»; залучення співвідповідача – ОСОБА3; залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача, – державного реєстратора філії Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради у місті Києві Донського Я.С.; зміну предмета позову, які суд ухвалою від 29 вересня 2022 року задовольнив.
17. 29 вересня 2022 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла заява про забезпечення позову, датована 29 листопада 2021 року (первинний номер провадження 2-з/761/78/2023), яку відповідно до звіту про передачу судової справи раніше визначеному складу суду цього самого дня було розподілено судді Юзьковій О.Л.
18. Суд ухвалою від 29 вересня 2022 року задовольнив заяву про забезпечення позову, що була подана до суду 10 грудня 2021 року, наклав арешт на спірне майно – квартиру № __, що розташована за адресою: АДРЕСА1, та належить на праві приватної власності ОСОБА3. Зазначену ухвалу суд надіслав для оприлюднення в ЄДРСР 20 жовтня 2022 року. Відомості про розгляд заяви про забезпечення позову від 10 грудня 2021 року ухвалою від 29 вересня 2022 року підтверджуються зазначенням в її тексті номера провадження 2‑з/761/91/2022.
19. Шевченківський районний суд міста Києва рішенням від 20 грудня 2022 року залишив позов ОСОБА1 без задоволення. Це рішення суд надіслав для оприлюднення в ЄДРСР 28 червня 2023 року.
20. Шевченківський районний суд міста Києва ухвалою від 19 липня 2023 року (провадження № 2-з/761/78/2023) залишив без задоволення заяву скаржника про забезпечення позову, що була подана до суду 29 вересня 2022 року. Суд виходив із того, що питання щодо вжиття заходів забезпечення позову вже було вирішене раніше в межах цієї ж справи – ухвалою від 29 вересня 2022 року, якою на спірну квартиру накладено арешт у зв’язку з ризиком її відчуження. Оскільки зазначена ухвала не була скасована в установленому законом порядку й залишається чинною, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повторного задоволення заяви іншої заяви про забезпечення позову. Відомості про розгляд в ухвалі від 19 липня 2023 року заяви про забезпечення позову від 29 вересня 2022 року підтверджуються зазначенням в її тексті номера провадження – 2-з/761/78/2023.
21. Київський апеляційний суд постановою від 30 травня 2024 року скасував рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 грудня 2022 року та ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА1 задовольнив частково, витребував у ОСОБА3 на користь ОСОБА1 квартиру № __, що розташована за адресою: АДРЕСА1, в іншій частині позовних вимог ОСОБА1 відмовлено.
22. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду постановою від 12 травня 2025 року відмовив у задоволенні касаційних скарг на постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2024 року.

Зміст дисциплінарної скарги

23. Скаржник, покликаючись на частину першу статті 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), зазначив, що подану 28 серпня 2020 року заяву про забезпечення позову (шляхом накладення арешту на спірну квартиру) було розглянуто і задоволено лише 19 липня 2021 року. Проте фактично виконати ухвалу про забезпечення позову і накласти арешт на спірну квартиру не вдалось у зв’язку зі значним затягуванням розгляду заяви про забезпечення позову, оскільки до постановлення ухвали суду про забезпечення позову право власності на квартиру вже було відчужено на підставі договору купівлі-продажу № 2814 від 8 травня 2021 року.
24. Тобто, як зазначив скаржник, до захисту прав позивача в судовому порядку унаслідок затягування розгляду справи судом відбулась чергова зміна власника квартири, право власності на спірну квартиру було відчужено до нового власника. Таким чином, ОСОБА1 був змушений звертатися до суду з клопотанням про залучення третьої особи, клопотанням про заміну належного відповідача, про забезпечення позову (з повторною оплатою судового збору).
25. Скаржник наголошував, що зазначені вище клопотання були надіслані до суду 30 листопада 2021 року засобами поштового зв’язку та на електронну адресу суду, однак суд знову, у порушення вимог частини першої статті 153 ЦПК України, із дати отримання заяви про забезпечення позову і до дати підготовки цієї дисциплінарної скарги (11 липня 2022 року) не розглянув цю заяву.
26. Скаржник також повідомив, що з дати відкриття провадження у справі № 761/26620/20 до дати підготовки дисциплінарної скарги суд не провів жодного судового засідання, незважаючи на те, що з дня відкриття провадження минуло два роки.
27. Згідно із твердженнями скаржника такі дії судді Шевченківського районного суду міста Києва Юзькової О.Л. призвели до грубого порушення його законних прав та інтересів, зокрема його було позбавлено доступу до правосуддя, та унеможливили реалізацію наданих йому процесуальних прав. Крім того, описані скаржником дії судді призвели до безпідставного затягування розгляду позовної заяви ОСОБА1.
28. Таким чином, скаржник стверджує про вчинення суддею Юзьковою О.Л. дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Позиція судді Юзькової О.Л.

29. Суддя Юзькова О.Л. зазначила, що відкриття провадження у справі відбулося після отримання відповідей на запит суду щодо місця реєстрації/перебування фізичної особи-відповідача, що є обов’язковим відповідно до приписів статті 187 ЦПК України. Так відповідно до тверджень судді розгляд заяви про забезпечення позову відбувся одночасно з відкриттям провадження за позовом ОСОБА1, що пов’язано не з неналежною поведінкою судді, відмовою в доступі до правосуддя, а виключно з об’єктивною необхідністю складання великої кількості процесуальних документів у зв’язку з розглядом під її головуванням цивільних, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення та розглядом клопотань органів досудового розслідування.
30. Суддя повідомляє, що в її провадженні з 1 січня до 31 грудня 2020 року перебувало 2670 судових справ і матеріалів усіх категорій, із них за цей період надійшло 2203 та розглянуто 1881; з 1 січня до 31 грудня 2021 року в її провадженні перебувало – 3134 судові справи і матеріалів всіх категорій, із них надійшло у зазначений період 2364 та розглянуто 1836. З 21 грудня 2019 року до 21 лютого 2020 року суддею не здійснювався розгляд справ у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та необхідністю реабілітації після складного перелому правого плеча. Починаючи з 22 лютого 2020 року суддя мала надолужити втрачений у зв’язку із хворобою час, що також збільшило наявне навантаження.
31. Суддя Юзькова О.Л. також зазначила, що твердження скаржника, що з дати відкриття провадження у справі до дати підготовки скарги 14 липня 2022 року не було проведено жодного судового засідання, не відповідає дійсності. Підготовче засідання було призначено на 09:00 23 вересня 2021 року. Згідно з довідкою секретаря судового засідання учасники справи не з’явились. 2 грудня 2021 року підготовче судове засідання також не відбулось у зв’язку з неявкою сторін, їх представників (довідка секретаря судового засідання). 18 лютого 2022 року секретар судового засідання Марінченко Л.В. склала довідку у якій зазначила, що зв’язку із введенням на території України режиму воєнного стану, з метою забезпечення безпеки учасників судових процесів і відвідувачів суду цивільну справу за позовом ОСОБА1 знято зі складу розгляду справ. 7 липня 2022 року учасники справи в судове засідання за даним позовом не з’явились, про що свідчить довідка секретаря судового засідання Марінченко Л.В.
32. Також суддя наголошує, що позивач ОСОБА1 не був позбавлений права на доступ до правосуддя, суд залучив до участі у справі належних відповідачів та співвідповідачів, вчинені дії, необхідні для розгляду справи, вжито заходів забезпечення позову з метою можливості виконання судового рішення та розглянуто справу по суті.
33. Крім того, суддя пояснила, що після реєстрації справ, здійснення їх автоматизованого розподілу і формування відповідного реєстру справи передаються апарату судді під підпис. Станом на 2021 рік обов’язки помічника судді, яка, зокрема, здійснювала отримання справ у канцелярії суду, виконувала Загірна Л.П. Фактично про надходження до провадження судді заяв про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА1 їй стало відомо від самого скаржника. Помічник Загірна Л.П. зазначені заяви після їх отримання судді на розгляд у термін, встановлений чинним ЦПК України, не передавала.
34. Суддя зазначила, що у зв’язку із систематичним неналежним виконанням помічником судді протягом тривалого часу своїх посадових обов’язків вона змушена була ініціювати службову перевірку. Як наслідок, за доповідними судді керівник апарату розпорядженнями від 17 січня 2023 року призначив відповідні перевірки, за результатами яких (гриф ДСК) установлено неналежне виконання обов’язків Загірною Л.П. Наказом від 25 травня 2023 року № 02-04-К-141 помічника судді Шевченківського районного суду міста Києва Юзькової О.Л. – Загірну Л.П. – звільнено на підставі пункту 9 статті 36 Кодексу законів про працю України.
35. Суддя стверджує, що після звільнення помічника судді за відповідним поданням вона переглянула контроль за роботою апарату, виконанням секретарем судового засідання та помічником посадових обов’язків та значно посилила його з метою унеможливлення допущення порушень норм чинного законодавства України та прав учасників процесу.

ІІІ. СТИСЛИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ ТРЕТЬОЇ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ПАЛАТИ ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ І СКАРГИ СУДДІ НА НЬОГО

Стислий зміст рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 листопада 2025 року № 2327/3дп/15-25

36. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в рішенні від 5 листопада 2025 року дійшла висновку про відсутність у діях судді Юзькової О.Л. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у частині строків розгляду справи № 761/26620/20 у цілому.
37. Проте заява про забезпечення позову у справі № 761/26620/20 вперше надійшла до Шевченківського районного суду міста Києва 21 серпня 2020 року і була розподілена судді Юзьковій О.Л. 28 серпня 2020 року. Суддя розглянула цю заяву 19 липня 2021 року, тобто через 10 місяців 22 дні (або 326 календарних днів) після її розподілу. Таким чином, строк розгляду суддею Юзьковою О.Л. заяви про забезпечення позову перевищив встановлений у частині першій статті 153 ЦПК України строк у 163 рази.
38. Удруге заява про забезпечення позову у справі № 761/26620/20 надійшла до суду 10 грудня 2021 року і не була розглянута у строк, встановлений частиною першою статті 153 ЦПК України. Її було розглянуто постановленням ухвали від 29 вересня 2022 року, тобто через 9 місяців 20 днів (або 290 календарних днів).
39. Утретє заява про забезпечення позову в цій справі надійшла до суду 29 вересня 2022 року, і ця заява була розглянута постановленням ухвали від 19 липня 2023 року, тобто через 9 місяців 2 дні (або 294 календарних дні).
40. Таким чином, Дисциплінарний орган Вищої ради правосуддя констатував допущення суддею Юзьковою О.Л. дисциплінарного проступку лише в частині строків розгляду заяв про забезпечення позовів, що подавалися у цій справі:

1. 21 серпня 2020 року – розглянута 19 липня 2021 року;
2. 10 грудня 2021 року – розглянута 29 вересня 2022 року;
3. 29 вересня 2022 року – розглянута 19 липня 2023 року.

41. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя врахувала, що у той час, поки заява про забезпечення позову від 20 серпня 2020 року у справі № 761/26620/20 перебувала у провадженні судді Юзькової О.Л., відповідач здійснила відчуження спірної квартири на користь іншої особи. Хоча непоправні та істотні негативні наслідки для позивача, вірогідно, не настали, процесуальна дія, яка підлягала вчиненню у визначений законом строк, була вперше відтермінована практично на 11 місяців, удруге – на 10 місяців.
42. У частині строків розгляду суддею першої заяви про забезпечення позову Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя врахувала, що суддя надсилала запити до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо доступу до персональних даних відповідача ОСОБА2 з істотними проміжками часу (28 серпня 2020 року, 9 листопада 2020 року, 31 травня 2021 року). Однак відповідно до вимог частини першої статті 30 ЦПК України справа № 761/26620/20 мала розглядатися з урахуванням правил виключної підсудності – за адресою квартири, яка була предметом позову. Таким чином, зміст відповідей на запити суду щодо місця реєстрації відповідача ОСОБА2 не міг вплинути на висновки суду щодо підсудності справи Шевченківському районному суду міста Києва.
43. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя врахувала пояснення представника судді Юзькової О.Л. в тому, що проміжок часу між поданням і розглядом другої заяви про забезпечення позову був зумовлений бажанням судді скористатися передбаченою частинами третьою, четвертою статті 153 ЦПК України можливістю розглядати цю заяву за участю учасників справи в судовому засіданні.
44. Проте за висновком дисциплінарного органу Вищої ради правосуддя, наявність у судді дискреційного суддівського розсуду у вирішенні цього питання не заперечує ту обставину, що допущена в результаті цього затримка в розгляді заяви про забезпечення позову, яка тривала з 10 грудня 2021 року до 29 вересня 2022 року, була істотною, і суддя Юзькова О.Л. мала усвідомлювати, що подальший нерозгляд цієї заяви матиме наслідком істотне порушення процесуальних строків, установлених частиною першою статті 153 ЦПК України.

Узагальнені доводи судді Юзькової О.Л. у скарзі на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

45. У скарзі на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя стосовно строків розгляду першої заяви про забезпечення позову у справі № 761/26620/20, яка надійшла до провадження судді 28 серпня 2020 року, суддя Юзькова О.Л. зазначає, що порядок подання заяви про забезпечення позову та її розгляду викладено в статтях 152 і 153 ЦПК України. Цей порядок передбачає, що заява про забезпечення позову може бути подана одночасно з пред’явленням позову – до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом (пункт 2 частини першої статті 152 ЦПК України).
46. Загальний порядок передбачає, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів із дня її надходження без повідомлення учасників справи, крім випадків, передбачених частиною п’ятою цієї статті (частина перша статті 153 ЦПК України).
47. Водночас частини третя та четверта статті 153 ЦПК України визначають спеціальний порядок, який надає процесуальне право суду розглядати заяву про забезпечення позову з викликом особи, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень, або додаткових доказів, що підтверджують потребу забезпечення позову, або для з’ясування питань, пов’язаних із зустрічним забезпеченням.
48. Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі № 761/26620/20 та подальшого розгляду першої заяви про вжиття заходів забезпечення позову (ухвала від 19 липня 2021 року, провадження № 2‑3/761/119/2021) суддя не порушувала норм процесуального права та не виявляла недбалості. Її процесуальна поведінка як судді в частині своєчасного та неупередженого розгляду і вирішення справи охоплювалася вимогами абзацу другого частини першої статті 187 ЦПК України та правовими висновками, зробленими Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 7 серпня 2020 року у справі № 520/9674/19.
49. Відповідно до частини восьмої статті 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі не пізніше наступного дня після отримання позовної заяви, яку направляють на зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. На день вирішення питання про відкриття провадження у зазначеній справі та розгляду заяв про забезпечення позову суддя не мала прямого доступу до Єдиного державного демографічного реєстру. Відповідну інформацію можливо було отримати лише через подання відповідних запитів, які є в матеріалах дисциплінарної справи, що, власне, суддя і робила.
50. Як зазначає суддя Юзькова О.Л., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вказала, що суддя з істотними проміжками часу (несвоєчасно) надсилала запити до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо доступу до персональних даних відповідача, що унеможливлювало своєчасне відкриття провадження у цивільній справі (запити направлялися 28 серпня 2020 року, 9 листопада 2020 року, 31 травня 2021 року). Однак Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не проаналізувала те, що між цими періодами суддя Юзькова О.Л. перебувала у щорічній відпустці, мала тимчасову непрацездатність та/або інші підстави для відсутності на роботі, загальною кількістю понад 35 днів. Крім того, у цей період (2020-2021 рік) суддя зобов’язана була першочергово розглядати інші заяви, скарги, справи, які мали пріоритетність. Відповідне навантаження відображено в матеріалах дисциплінарної справи.
51. Неналежне виконання посадових обов’язків з боку працівників Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, що призвело до несвоєчасного отримання відповіді та вирішення питання про відкриття провадження у справі, як зазначає суддя, не може ставитись їй у провину як недбалість.
52. Незважаючи на те, що стаття 30 ЦПК України дійсно передбачає виключну підсудність спорів (позовів), що виникають із приводу нерухомого майна, встановлений на той час на законодавчому рівні процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову, яка подана разом із позовною заявою, передбачав такий розгляд виключно після того, як суд визначиться з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, тобто після вирішення питання про відкриття провадження у справі.
53. Водночас відчуження майна позивача (що відбулось 8 травня 2021 року) мало місце до постановлення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову (19 липня 2021 року). Тобто немає причинно-наслідкового зв’язку з несвоєчасним розглядом позовної заяви та заяви про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки подання та розгляд відповідної заяви не гарантує автоматичного її задоволення.
54. Суддя звертає увагу на те, що склад учасників, викладений представником позивача в новій (другій) заяві про забезпечення позову від 10 грудня 2021 року, не відповідав складу учасників, які відображені в ухвалі про відкриття провадження у справі. Однак відповідно до частин третьої і четвертої статті 153 ЦПК України суддя, розуміючи, що справу вона призначила до розгляду в судовому засідання із явкою сторін, та те, що першочергово потрібно в судовому засіданні встановити коло учасників, їх повноваження, з’ясувати причини та підстави нереалізації попередньої ухвали про накладення арешту на майно, вирішити питання про оновлений склад учасників справи, заміну предмета і підстави наявного позову, розгляду заяви про збільшення позовних вимог, маючи суддівський розсуд, застосувала альтернативний спосіб розгляду відповідної заяви у виді виклику сторін у підготовче судове засідання. Після декількох неявок учасників справи, лише 29 вересня 2022 року, коли відбулася явка сторін, суддя встановила повноваження учасників справи, їх анкетні дані, відношення до позову, наявність або відсутність підстав для відводу та розпочала подальший розгляд процесуальних питань.
55. Згідно з протоколом судового засідання у справі № 761/26620/20 від 29 вересня 2022 року, відкривши підготовче судове засідання та вирішивши процесуальні заяви щодо складу учасників справи (замінивши учасників), суддя розглянула заяву про забезпечення позову. Відповідну заяву було задоволено, а ухвалу вручено сторонам. Отже, не розглянувши відповідних процесуальних заяв представника позивача, зокрема і заяви про зміну предмета позову та нової редакції позовних вимог, суддя була позбавлена будь-якої процесуальної можливості першочергово розглянути заяву про забезпечення позову від 10 грудня 2021 року.
56. Як зазначається у скарзі, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя помилково бере за основу письмову позицію судді викладену в поясненнях про те, що такий стан речей (порушення процесуальних строків) був можливий через систематичне неналежне виконання її помічником своєї роботи, що може свідчити про неналежне виконання нею своїх посадових обов’язків та перекладення вини на іншу особу. Ця обставина не була вирішальною, вона лише характеризувала той стан речей, який відбувався в суді та впливав на наявне навантаження. Крім того, протягом певного часу такий стан охоплювався початком активних бойових дій на території міста Києва та Київської області (введенням воєнного стану).
57. Суддя Юзькова О.Л. наголошує, що оскільки у своїй скарзі вона викладає доводи про те, що у її діях взагалі відсутній склад інкримінованого дисциплінарного проступку, то у зв’язку з цим вона не надає правової оцінки обчисленню строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ

58. Пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження у зв’язку з безпідставним затягуванням або невжиттям суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволіканням з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасним наданням суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР
59. Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів із дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п’ятою цієї статті.
60. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 7 серпня 2020 року у справі № 520/9674/19, на яку посилається суддя Юзькова О.Л., зауважив, що з урахуванням вимог статей 152, 175–177 ЦПК України у випадку подання заяви про забезпечення позову одночасно із позовною заявою, суд першої інстанції першочергово повинен вирішити питання, чи підсудна дана справа цьому суду, чи відповідає позовна заява вимогам цього Кодексу, та, відповідно, чи є можливість відкриття провадження у справі, і вже у випадку позитивного вирішення вказаного питання, розглядати доцільність вжиття заходів забезпечення позову у справі.
61. Цим висновкам оскаржуване рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя відповідає і не суперечить. Згідно зі змістом пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарна відповідальність судді настає не за самим по собі фактом порушення розумних чи встановлених законом процесуальних строків розгляду заяви, скарги чи справи, а саме за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо їх розгляду.
62. У контексті правової позиції Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, на яку покликається суддя Юзькова О.Л., це означає, що суд у разі надходження разом з позовною заявою також і заяви про забезпечення позову має своєчасно вживати заходів із належного та своєчасного вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскільки з таким пов’язується і розгляд заяви про забезпечення позову.
63. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя правильно врахувала, що запити до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо доступу до персональних даних відповідача суд надсилав тричі:

1. 28 серпня 2020 року – в день надходження до суду позову у справі № 761/26620/20;
2. 9 листопада 2020 року – через 74 дні із дати надходження позову у справі № 761/26620/20 до суду;
3. 31 травня 2021 року – через 277 днів із дати надходження позову у справі № 761/26620/20 до суду і 203 дні з дати попереднього запиту.

64. Пояснення судді Юзькової О.Л. стосовно необхідності вирахування із цих часових проміжків днів, коли вона перебувала у щорічній відпустці, мала тимчасову непрацездатність та/або інші підстави відсутності на роботі, загальною кількістю понад 35 днів, не спростовують висновків Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, що суддя докладала недостатньо зусиль для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача. Адже проміжки, з якими суд надсилав запити до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, були істотними навіть за вирахуванням цих днів.
65. Таким чином, щодо своєчасності розгляду суддею першої заяви про забезпечення позову у справі № 761/26620/20 судді Юзьковій О.Л. покладається в провину не стверджуване нею допущене працівниками Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області неналежне виконання посадових обов’язків, а те, що суддя Юзькова О.Л. вживала недостатніх заходів для своєчасного та належного отримання інформації, необхідної для вирішення питання про відкриття провадження у справі, з яким пов’язувалась і можливість розгляду заяви про забезпечення позову.
66. Стосовно строків розгляду другої заяви про забезпечення позову не заперечується наявність у судді Юзькової О.Л. суддівського розсуду стосовно розгляду такої заяви з викликом сторін в порядку, передбаченому частиною третьою статті 153 ЦПК України.
67. Проте реалізація суддею свого суддівського розсуду стосовно організації розгляду та перебігу судової справи, як-от вибір дат судових засідань, хронології, процесуального порядку розгляду справ (у спрощеному чи загальному позовному провадженні, з викликом сторін у справі чи без такого), розгляд клопотань і заяв учасників справи про відкладення її розгляду тощо не означає, що суддя може ігнорувати вимоги стосовно строків розгляду справи чи вчинення окремих процесуальних дій, а дисциплінарний орган Вищої ради правосуддя з підстав наявності у судді дискреції щодо вирішення цих питань не має права аналізувати дії і поведінку судді на предмет дотримання таких строків.
68. Після надходження до суду у справі № 761/26620/20 другої заяви про забезпечення позову від 10 грудня 2021 року суд призначав судові засідання тричі:

1. 18 березня 2022 року – через 99 днів після надходження заяви про забезпечення позову;
2. 7 липня 2022 року – через 210 днів після надходження заяви про забезпечення позову;
3. 29 вересня 2022 року – через 294 дні після надходження заяви про забезпечення позову.

69. З урахуванням стислих строків для розгляду заяви про забезпечення позову, встановлених частиною першою статті 153 ЦПК України, призначення судових засідань з такими інтервалами було явно недостатнім для своєчасного та оперативного розгляду заяви навіть з урахуванням реалізації суддею її дискреції щодо розгляду цієї заяви з викликом особи, яка її подала.
70. Таким чином, у цій частині Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не втручалася в суддівський розсуд судді Юзькової О.Л. стосовно порядку розгляду заяви про забезпечення позову (з викликом чи без виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову), не вказувала на недоцільність чи нераціональність такого процесуального вибору судді. Натомість Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя лише дійшла висновків, що порядок реалізації суддею такого суддівського розсуду потягнув за собою істотне порушення строків розгляду заяви про забезпечення позову і суддя Юзькова О.Л. мала усвідомлювати це, проте не вжила заходів для попередження чи мінімізації порушення (як-от зміни порядку розгляду заяви на її розгляд без виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, або призначення судових засідань з меншими інтервалами).
71. Стосовно тверджень судді Юзькової О.Л. в тому, що суддя зобов’язана була першочергово розглядати інші заяви, скарги, справи, які мали пріоритетність, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в оскаржуваному рішенні правильно зазначила, що вимога стислості строків розгляду заяви про забезпечення позову покликана забезпечити дієвість і ефективність цього інституту, оскільки для запобігання вчинення особою, чиї права і свободи пропонується обмежити, дій, які можуть призвести до унеможливлення надалі виконання рішення суду у справі чи настання для позивача непоправної шкоди, питання про забезпечення позову має розглядатися в найкоротші строки. Затримка у вирішенні цього питання може суттєвою мірою зашкодити дієвості і ефективності інституту забезпечення позову, або і взагалі звести таке право учасника справи нанівець. Тому суд у разі подання учасником справи заяви про забезпечення позову має виявляти оперативність у її розгляді без додаткових спонукань з боку її заявника чи інших осіб.
72. Таким чином, характер інституту забезпечення позову обумовлює пріоритетність вирішення такої заяви поряд з іншими заявами, скаргами, і суддя Юзькова О.Л. не наводить відповідних доказів щодо перебування в її провадженні заяв, скарг, що потребували більш пріоритетного їх вирішення у такій кількості, щоб це вплинуло на істотні затримки у розгляді заяв про забезпечення позову у справі № 761/26620/20.
73. Суддя Юзькова О.Л. не навела доводів щодо помилковості висновків Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя у частині порушення строків розгляду третьої заяви про забезпечення позову від 29 вересня 2022 року у справі № 761/26620/20, а також зазначила, що не оскаржує рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя з підстав закінчення строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, оскільки оскаржує його саме з підстав відсутності в її діях складу дисциплінарного проступку.
74. Проте, реагуючи на доводи щодо можливого закінчення цього строку, потрібно врахувати, що відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
75. Вища рада правосуддя у пункті 133 рішення від 21 листопада 2024 року № 3400/0/15-24 вже зазначала, що за триваючого характеру порушення строки застосування дисциплінарного стягнення, установлені частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не починають свого перебігу.
76. Такий висновок міститься також у пункті 286 постанови Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2025 року у справі № 990SCGC/29/24.
77. Крім того, Вища рада правосуддя вже неодноразово вирішувала питання щодо застосування частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» під час розгляду інших дисциплінарних справ, зокрема, в рішеннях Вищої ради правосуддя від 6 березня 2025 року № 452/0/15-25 і від 18 березня 2025 року № 559/0/15-25.
78. Наведеною нормою Закону України «Про судоустрій і статус суддів» чітко визначено строк, протягом якого до судді може бути застосовано дисциплінарне стягнення, а саме не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження. Це означає, що в разі виникнення будь-якої із цих обставин перебіг зазначеного трирічного строку переривається.
79. З огляду на викладене Вища рада правосуддя в зазначених рішеннях вважала, що норму, закріплену в частині одинадцятій статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», варто розуміти так, що трирічний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності судді обчислюється з дати вчинення дисциплінарного проступку до дати накладення дисциплінарного стягнення (включно) з урахуванням того, що час тимчасової непрацездатності, перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження до такого трирічного строку не враховується.
80. Вища рада правосуддя зазначила, що з положень статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», у тому числі з урахуванням змін, які до неї вносились у 2021–2023 роках, можна зробити висновок, що в разі відкриття дисциплінарної справи за дисциплінарною скаргою стосовно судді часові межі дисциплінарного провадження визначаються датою надходження скарги до Вищої ради правосуддя та датою ухвалення Дисциплінарною палатою рішення за такою скаргою. Водночас строки здійснення дисциплінарного провадження щодо судді і перебування судді у відпустці, період його тимчасової непрацездатності не враховуються до такого трирічного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.
81. Хоча законодавець у частині четвертій статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (в редакції станом на 28 квітня 2021 року) і визначив, що строк здійснення дисциплінарного провадження не повинен перевищувати шістдесяти днів з моменту отримання дисциплінарної скарги, це не означає, що у зв’язку з фактичними передумовами цей строк не може бути не дотриманий. Порушення цих строків саме по собі не означає, що «здійснення дисциплінарного провадження» припиняється із їх закінченням.
82. Такі висновки Вищої ради правосуддя були підтримані в пунктах 59–77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 липня 2025 року у справі № 990SCGC/19/25.
83. Дисциплінарна скарга на дії судді Шевченківського районного суду міста Києва Юзькової О.Л. у цій дисциплінарній справі надійшла до Вищої ради правосуддя 14 липня 2022 року.
84. Затримка розгляду суддею заяви про забезпечення позову має характер триваючого порушення, яке завершується з моменту розгляду цієї заяви судом або втрати правових підстав для її розгляду (вибуття справи з провадження судді, настання інших обставин, що унеможливлюють її розгляд тощо).
85. Отже, з урахуванням вищезазначених правових позицій перебіг строків, установлених частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо дій судді у справі № 761/26620/20 був таким:

1. стосовно заяви про забезпечення позову від 21 серпня 2020 року – цей строк почав свій перебіг 19 липня 2021 року і перервався 14 липня 2022 року;
2. стосовно заяв про забезпечення позову від 10 грудня 2021 року і від 29 вересня 2022 року – цей строк не починав свого перебігу, оскільки суд розглянув ці заяви вже після подання дисциплінарної скарги до Вищої ради правосуддя.

86. Ураховуючи наведене вище, Вища рада правосуддя доходить висновку, що доводи скарги не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, отже, підстав для її задоволення немає.
87. Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.
88. Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,

вирішила:

залишити без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 листопада 2025 року № 2327/3дп/15-25 про притягнення судді Шевченківського районного суду міста Києва Юзькової Ольги Леонідівни до дисциплінарної відповідальності.

В. о. Голови Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя