Акт ВРП

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., заслухавши доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Дробчак Н.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Греку Сергія Володимировича стосовно суддів Печерського районного суду міста Києва Литвинової Ірини Валеріївни та Остапчук Тетяни Володимирівни,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 12 травня 2025 року за вхідним № Г-2542/0/7-25 надійшла дисциплінарна скарга Греку Сергія Володимировича стосовно суддів Печерського районного суду міста Києва Смик С.І., Литвинової І.В. та Остапчук Т.В. під час розгляду справи № 757/4127/17-к.

Литвинова Ірина Валеріївна працює на посаді судді з лютого 1993 року, Указом Президента України від 23 жовтня 2001 року №1004/2001 Литвинову І.В. переведено на роботу на посаду судді новоутвореного Печерського районного суду міста Києва. Постановою Верховної Ради України від 9 липня 2003 року № IV Литвинову І.В. обрана суддею цього суду безстроково.

Солом’яна (Остапчук) Тетяна Володимирівна Указом Президента України від 7 вересня 1996 року № 814/1996 призначена строком на п’ять років на посаду судді Печерського районного суду міста Києва. Постановою Верховної Ради України від 28 листопада 2002 року № 334-IV Остапчук Т.В. обрано суддею Печерського районного суду міста Києва безстроково.

Згідно з відомостями офіційного веб сайту Вищої ради правосуддя судді Печерського районного суду міста Києва Литвинова І.В. та Остапчук Т.В. станом на момент розгляду даної дисциплінарної справи не мають непогашених дисциплінарних стягнень.

Стислий зміст дисциплінарної скарги

У дисциплінарній скарзі Греку С.В. вказано, що у січні 2017 року до Печерського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 15 серпня 2014 року, за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями Печерського районного суду міста Києва вказане кримінальне провадження передано на розгляд колегії суддів: Шапутько С.В., Москаленко К.О. та Литвинова І.В. Справі присвоєно номер № 757/4127/17-к.

15 червня 2018 року у зв’язку із закінченням повноважень судді Шапутько С.В. проведено повторний автоматизований розподіл вказаної справи та визначено колегію суддів: Смик С.І., Литвинова І.В. та Остапчук Т.В.

Скаржник зазначає, що під головуванням судді Смик С.І. було проведено лише одне судове засідання 26 березня 2019 року.

Усі призначені судові засідання у справі з різних причин не відбулись та відкладались через перебування суддів у відпустці або на лікарняному, при цьому часові інтервали між судовими засіданнями є значними та надмірними.

У дисциплінарній скарзі висловлено прохання притягнути суддів до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з наявністю в їх діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).

Рух дисциплінарної справи, відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 12 травня 2025 року зазначену дисциплінарну скаргу передано дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя Дробчак Наталії Володимирівні (далі – дисциплінарний інспектор) для проведення перевірки.

Наказом голови Печерського районного суду міста Києва № 288-к/2025 від 14 травня 2025 року трудові відносини із суддею Смик С. І. припинено у зв’язку із досягненням суддею шістдесяти п’яти років та відрахуванням її зі штату суду.

Ухвалою дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя від 22 липня 2025 року № 2823/0/18-25 дисциплінарну скаргу Греку С.В. в частині стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Смик С.І. залишено без розгляду.

За результатом попередньої перевірки дисциплінарної скарги, дисциплінарний інспектор Дробчак Н.В. склала висновок від 22 липня 2025 року з пропозицією про відкриття дисциплінарної справи за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 серпня 2025 року № 1696/2дп/15-25 відкрито дисциплінарну справу за скаргою Греку С.В. в частині стосовно суддів Печерського районного суду міста Києва Литвинової І.В. та Остапчук Т.В. у зв’язку з наявністю в діях суддів ознак складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Обставини встановлені за результатами розгляду дисциплінарної справи та висновки дисциплінарного інспектора Дробчак Н.В. щодо наявності підстав для притягнення суддів Литвинової І.В. та Остапчук Т.В. до дисциплінарної відповідальності

У провадженні Печерського районного суду міста Києва перебуває справа № 757/4127/17-к за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №____, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 серпня 2014 року, надійшов до Печерського районного суду міста Києва 24 січня 2017 року.

Згідно автоматизованого розподілу справ між суддями від 24 січня 2017 справу передано на розгляд колегії суддів: Шапутько С.В., Москаленко К.О. та Литвинової І.В.

15 червня 2018 року на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду Клименко О.І. № 410 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв’язку із закінченням терміну повноважень судді Шапутько С.В. і Москаленко К.О., справу передано на розгляд колегії суддів: Смик С.І., Литвинова І.В. та Остапчук Т.В.

За результатом аналізу відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що судом у цій справі оприлюднено 3 ухвали, а саме: від 27 січня 2017 року, 23 лютого 2017 року, 14 грудня 2017 року. Інші відомості по цій справі в реєстрі відсутні. Вирок станом на день розгляду дисциплінарної справи (4 лютого 2026 року) – відсутній.

За результатом аналізу копії матеріалів цього кримінального провадження встановлено, що колегією суддів у складі Смик С.І., Литвинова І.В. та Остапчук Т.В. було призначено 20 судових засідань:

У зв’язку з досягненням суддею Смик С.І. шістдесяти п’яти років та зупиненням автоматизованого розподілу справ на вказану суддю, відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 9 липня 2025 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, справу передано на розгляд колегії суддів: Гречана С.І., Литвинова І.В. та Остапчук Т.В.

За інформацією офіційного веб сайту «Судова влада України» судове засідання у справі призначене на 11 лютого 2026 року. Розгляд справи триває.

1. Інформація щодо навантаження на суддів

Згідно з інформацією, що надана Печерським районним судом міста Києва щодо навантаження суддів Литвинової І.В. та Остапчук Т.В., що розрахована за допомогою складення звіту за формою 1-мзс «Звіт місцевих загальних судів про розгляд судових справ», за період з 1 січня 2018 року по 1 червня 2025 року, у провадженні суддів перебувало:

Стислий виклад пояснень суддів

У письмових поясненнях судді Литвинова І.В. та Остапчук Т.В. зазначили, що розгляд цієї справи здійснювався ними з урахуванням їх значного навантаження, яке негативно впливало, зокрема, на можливість призначити судові засідання у справі з істотно меншими часовими інтервалами. Зауважили, що надавали пріоритет розгляду кримінальних справ, у яких щодо обвинувачених обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Крім значної кількості справ, які перебували у їхньому провадженні, судді просять взяти до уваги складність в умовах значного навантаження дотримання засад розумності строків у разі колегіального розгляду справи.

Суддя Литвинова І.В. звернула увагу, що за весь період розгляду кримінального провадження відкладення судових засідань з підстав неможливості її участі відбулося лише чотири рази (2 липня 2019 року, 16 жовтня 2019 року, 21 грудня 2020 року, 17 листопада 2021 року). При цьому вона зауважила на недостовірності інформації, викладеної у довідці про зняття справи з розгляду від 26 березня 2021 року, оскільки в зазначений день перебувала на робочому місці, а частина щорічної відпустки розпочалася лише 31 березня 2021 року.

Суддя Остапчук Т.В. повідомила, що за час розгляду справи відкладення судових засідань з причин неможливості її участі мали місце лише тричі (7 жовтня 2020 року, 21 грудня 2020 року, 11 жовтня 2023 року). Водночас вона вказала на недостовірність відомостей, наведених у довідці про зняття справи з розгляду від 4 березня 2020 року, оскільки в цей день також перебувала на робочому місці.

Обидві судді наголосили, що дати судових засідань головуючим суддею з ними не погоджувалися, їм було лише направлено письмове повідомлення про призначені засідання.

Крім того, суддя Остапчук Т.В. зазначила, що 11 грудня 2018 року вона та суддя Смик С.І. були визначені черговими суддями для розгляду клопотань органів досудового розслідування. В той день робочий кабінет судді Смик С.І. розташовувався за адресою: пров. Хрестовий, 4, а її робочий кабінет — на вул. Хрещатик, 42-а. За її словами, у разі необхідності вона могла прибути для розгляду відповідного кримінального провадження.

Судді зазначили, що щоденне надходження значної кількості невідкладних справ та матеріалів за умов надмірного навантаження, у поєднанні з додатковими повноваженнями слідчого судді, є об’єктивними факторами, які створюють передумови для виникнення негативних наслідків для самих суддів. Йдеться, зокрема, про ризики виникнення підстав для дисциплінарної відповідальності через технічні або організаційні збої, а також про негативний вплив на стан здоров’я суддів унаслідок фізичного та морального виснаження.

Окрім того, обидві судді звернули увагу, що організаційні питання щодо розгляду справи колегією суддів покладаються на суддю-доповідача. Саме головуючий суддя відповідальний за вжиття необхідних заходів для забезпечення належного та ефективного судочинства, зокрема погодження дат і часу судових засідань та координування роботи колегії.

Узагальнений висновок дисциплінарного інспектора

Як зазначила дисциплінарний інспектор у своєму висновку, з метою оцінки належності поведінки судді дисциплінарний інспектор дослідила обставини справи через призму наступних критеріїв:

- своєчасність призначення справи до розгляду;

- величина інтервалів між судовими засіданнями;

- обґрунтованість їх відкладень чи оголошення в них перерв;

- повнота підготовки справи до розгляду;

- повнота вжитих суддею заходів щодо усунення обставин, які унеможливлюють розгляд справи чи спричиняють його затягування.

Резюмуючи свою позицію, дисциплінарний інспектор вказала, що встановлені під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду факти переконливо свідчать, що у суддів були всі реальні можливості забезпечити розгляд кримінального провадження, проте вони внаслідок недбалості не використали свої процесуальні повноваження та не здійснили належної організаційної діяльності, а тому не вжили заходів щодо розгляду справи (заяви, скарги) у розумні строки.

Тому, ураховуючи характер та зміст дисциплінарного проступку, який допустили судді, ступінь їх вини, беручи до уваги позитивну характеристику суддів, надану Головою Печерського районного суду міста Києва, значний стаж роботи на посаді, надмірне навантаження як на Печерський районний суд міста Києва та і на суддів безпосередньо, дисциплінарний інспектор дійшла висновку, що застосування до суддів Печерського районного суду міста Києва Литвинової І.В. та Остапчук Т.В. дисциплінарного стягнення у виді попередження є пропорційним учиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи

Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження у разі, зокрема, безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Дисциплінарні органи та Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювалися, що обов`язковою умовою для встановлення у діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є наявність обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв`язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи (заяви, скарги) у строк, визначений законом, або умисним вчиненням дій (бездіяльності), що призвело до затягування строків розгляду справи (заяви, скарги). Сам факт порушення строку розгляду справи (заяви, скарги) без встановлення вказаних обставин не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справ судом відносяться до основних засад судочинства в Україні.

Відповідно до практики ЄСПЛ критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України», заява № 17185/02, від 2 вересня 2010 року; «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine), заява № 36655/02, від 8 листопада 2005 року; проти «Матіка Румунії» (Matica v. Romania), заява № 19567/02, від 2 листопада 2006 року; «Літоселітіс проти Греції» (Litoselitis v. Greece), заява № 62771/00,від 5 лютого 2004 року, тощо).

Обов’язок швидкого здійснення правосуддя покладається на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмета спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine), заява № 36655/02, від 8 листопада 2005 року).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Згідно із частиною першою статті 318 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.

Судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків.

З аналізу практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити як розумний, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродньо встановлювати один строк у конкретному цифровому вираженні для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Обов’язковість урахування цілої низки конкретних обставин справи при визначенні розумності строку зумовила також необхідність вироблення Європейським судом з прав людини переліку взаємопов’язаних критеріїв. У пункті 116 рішення Європейського суду з прав людини від 12 березня 2009 року у справі «Вергельський проти України» зазначено: «розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів (пункт 67 рішення у справі «Пелісьє і Сассі проти Франції»).

Розумний характер тривалості провадження визначається відповідно до обставин справи, що вимагає оцінки в цілому («Boddaert проти Бельгії», § 36). Хоча окремі стадії провадження можуть провадитись із прийнятною тривалістю, проте загальна тривалість процесу може, однак, перевищити «розумний строк» («Добертен проти Франції», § 44).

Стаття 6 Конвенції передбачає невідкладність судового розгляду, але водночас вона закріплює і загальніший принцип – належне відправлення правосуддя. Тому слід віднайти справедливу рівновагу між різними аспектами цієї основоположної вимоги («Boddaert проти Бельгії», § 39).

Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину (злочинів). Визначення розумного строку судового розгляду залежить від багатьох факторів, уключаючи обсяг і складність справи, кількість процесуальних дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо.

Під час розгляду зазначеної дисциплінарної справи встановлено, що судді Литвинова І.В. та Остапчук Т.В. як учасники колегії суддів здійснюють розгляд кримінальної справи № 757/4127/17-к понад сім років. З 2017 року у вказаній кримінальній справі тричі змінювалися головуючі судді (суддя-доповідач).

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя здійснивши аналіз доводів дисциплінарного інспектора, зазначених у висновку, пояснень суддів, вивчивши документи, надані Печерським районним судом міста Києва зазначає наступне.

Щодо відкладень судових засідань у зв’язку з перебуванням суддів Литвинової І.В. та Остапчук Т.В. у відпустках та у зв’язку з їх тимчасовою непрацездатністю.

З аналізу наявних у дисциплінарній справі документів Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя констатує, що відкладення розгляду кримінальної справи № 757/4127/17-к у зв’язку з перебуванням суддів Литвинової І.В. та Остапчук Т.В. у відпустках та у зв’язку з їх тимчасовою непрацездатністю відбулися лише 7 разів загалом у період з 15 червня 2018 року по 19 липня 2025 року. При цьому, під час засідання дисциплінарної палати 4 лютого 2026 року суддя Остапчук Т.В. та представник судді Литвинової І.В. – адвокат Клян А.Ф. наголосили, що їх відпустки були заплановані заздалегідь, зазвичай з початку звітного року, а дати призначених засідань головуючим суддею з суддями учасниками колегії не узгоджувалися.

Щодо тверджень суддів Литвинової І.В. та Остапчук Т.В. про неузгодження з ним дат призначення судових засідань та покладення організаційних питань щодо розгляду кримінального провадження на головуючого суддю (суддю-доповідача).

Під час засідання дисциплінарної палати 4 лютого 2026 року суддя Остапчук Т.В. та представник судді Литвинової І.В. – адвокат Клян А.Ф. ще раз наголосили на тому, що головуюча у справі № 757/4127/17-к суддя Смик С.І. не узгоджувала та не повідомляла суддів учасників колегії про дати розгляду згаданої кримінальної справи.

Також адвокат Клян А.Ф. зазначила, що суддя Литвинова І.В. не здійснювала жодних дій щодо навмисного затягування розгляду кримінальної справи № 757/4127/17-к, а навпаки здійснювала всі необхідні дії для належного та вчасного розгляду даної справи, зокрема, суддя з’явлался на усі призначені судові засідання, за виключенням заздалегідь запланованих відпусток, а також вчиняла всі передбачені КПК України дії.

Також, за твердженнями суддів, організаційні питання щодо розгляду кримінального провадження покладаються на суддю-доповідача або головуючого.

З цього приводу Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що КПК України конкретно не визначає, що «суддя-доповідач відповідає за строк розгляду кримінальної справи». Натомість ця відповідальність випливає з аналізу комплексу норм КПК України, які покладають на нього обов’язок організувати процес так, щоб справа була розглянута без зволікань.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 3 КПК України головуючим при колегіальному розгляді справи є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час розподілу справи.

Стаття 342 КПК України покладає на головуючого (суддя-доповідач) обов’язок відкрити судове засідання та керувати його ходом.

Частина друга статті 28 КПК України чітко зазначає, що за проведення судового розгляду в розумні строки відповідає суд. Оскільки в колегіальному складі саме суддя-доповідач здійснює всю підготовчу роботу, на нього фактично лягає основний тягар забезпечення цих строків.

Отже, повноваження та обов’язок щодо призначення засідань випливають із його статусу головуючого, закріпленого у статті 3 КПК України, та обов’язку суду призначити справу до розгляду згідно зі статтею 314 КПК України.

З огляду на вказане, на переконання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, твердження суддів Литвинової І.В. та Остапчук Т.В. про те, що організаційні питання щодо розгляду справи покладаються на суддю-доповідача у справі заслуговують на увагу, тим більше, що при визначенні дати проведення судового засідання у справі вони не узгоджувалися головуючим (суддею-доповідачем) з суддями, які входять до складу колегії (Литвинова І.В. та Остапчук Т.В.), а тому стверджувати, що саме з вини суддів Литвинової І.В. та Остапчук Т.В. відбувалось затягування розгляду кримінальної справи № 757/4127/17-к відсутні підстави, а отже спростовується вчинення вказаними суддями дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З огляду на встановлені обставини, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в діях суддів Печерського районного суду міста Києва Литвинової І.В. та Остапчук Т.В. відсутній склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме, безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому слід відмовити у притягненні вказаних суддів до дисциплінарної відповідальності та припинити дисциплінарне провадження.

Відповідно до частини другої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

Відповідно до частини шостої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.

За таких обставин у притягненні суддів Печерського районного суду міста Києва Литвинової І.В. та Остапчук Т.В. до дисциплінарної відповідальності слід відмовити, а дисциплінарне провадження – припинити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності суддів Печерського районного суду міста Києва Литвинової Ірини Валеріївни та Остапчук Тетяни Володимирівни та припинити дисциплінарне провадження.

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати Вищої

ради правосуддя

Члени Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя