Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Троня І.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Борисенко Анни Іванівни стосовно судді Чернівецького районного суду міста Чернівців Галичанського Олега Івановича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 14 жовтня 2025 року за вхідним № Б-2082/11/7-25 надійшла дисциплінарна скарга Борисенко Анни Іванівни на дії судді Чернівецького районного суду міста Чернівців Галичанського Олега Івановича.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 15 жовтня 2025 року вказану скаргу передано дисциплінарному інспектору Троню І.В. для проведення попередньої перевірки.
19 січня 2026 року (з урахуванням доопрацювання) дисциплінарний інспектор склав висновок за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Борисенко А.І. і запропонував відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Чернівецького районного суду міста Чернівців Галичанського О.І.
Стислий зміст дисциплінарної скарги
У дисциплінарній скарзі скаржником зазначалось про те, що в судді Галичанського О.І. у 2022-2025 роках перебували справи щодо встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком з позбавленням матері батьківських прав або без такого.
Скаржник вказав справи: № 725/5031/22, № 725/8808/23, № 725/10898/23, № 725/3734/24, № 725/2135/24, а також понад 150 інших справ, серед них справи № 725/9051/23 та № 725/2961/24.
На думку скаржника, під час розгляду даної категорії справ суддя виносив рішення без належної мотивації та з порушенням прав дітей. Крім того, своїми рішеннями суддя сприяв ухиленню мобілізації особами, які є військовозобов’язаними. У деяких справах суддя не залучав органи опіки та піклування, виносив рішення без акту про обстеження умов проживання батька з дитиною, розглядав справи у скорочені строки, через що не забезпечив участь учасників справи у судовому засіданні, не враховував зловживання правом деякими заявниками та позивачами, не враховував ймовірну фіктивність вимог позивачів/заявників.
На підставі зазначеного скаржник просив розглянути скаргу, відкрити дисциплінарне провадження та притягнути суддю Галичанського О.І. до дисциплінарної відповідальності.
Позиція судді щодо обставин, викладених у дисциплінарній скарзі
На адресу Чернівецького районного суду міста Чернівців направлено електронний запит від 16 жовтня 2025 року № 8261/0/19-25, в якому судді запропоновано надати письмові пояснення щодо викладених обставин у дисциплінарній скарзі.
31 жовтня 2025 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № 4014/0/6-25 надійшли письмові пояснення судді в яких він не погодився з викладеними обставинами в дисциплінарній скарзі, з огляду на таке.
Суддя у своїх поясненнях заперечив вчинення будь-якого дисциплінарного проступку та зазначив, що всі рішення у справах, на які посилається скаржниця Борисенко А.І., ухвалені з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у розумні строки, з належною мотивацією та без порушення прав учасників процесу.
Суддя запевнив, що він не допустив умисного, або внаслідок грубої недбалості порушення прав людини і основоположних свобод, а також не припустився іншого грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Суддя звернув увагу, що ним не допускалося поведінки, яка порочить звання судді або підриває авторитету правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру.
Окремо суддя повідомив про незаконне, на його думку, вилучення 15 жовтня 2025 року 1761 цивільної справи з приміщення Чернівецького районного суду особами, які представилися працівниками ДБР, без ухвали слідчого судді. Про інцидент повідомлено відповідні органи, що, за словами судді, унеможливлює надання ним більш розширених пояснень. Серед вилучених були й частина справ, зазначених у скарзі.
Щодо справи № 725/8808/23 суддя детально пояснив, що провадження було відкрито своєчасно, розгляд проведено у спрощеному порядку, досліджено всі необхідні докази, враховано позиції сторін та думку неповнолітньої дитини. Рішення ухвалене з урахуванням інтересів дитини, з посиланням на національне законодавство, міжнародні акти та практику ЄСПЛ.
Суддя вважає твердження скаржниці про відсутність мотивації в рішеннях та грубі порушення закону надуманими, а також зазначає, що скаржниця не була учасником жодної зі справ, не обґрунтувала свій законний інтерес і перекручує факти.
Також суддя підкреслив, що жодне з ухвалених ним рішень не сприяло ухиленню від мобілізації та не зобов’язувало ТЦК та СП надавати відстрочку; відповідні органи мають власні дискреційні повноваження.
На переконання судді Галичанського О.І., скарга є зловживанням механізмом дисциплінарної відповідальності та спробою тиску на суддю за здійснення законної професійної діяльності.
Обставини, встановлені за результатом розгляду висновку дисциплінарного інспектора та долучених до нього матеріалів
Галичанський Олег Іванович призначений Указом Президента України від 7 грудня 2009 року № 1016/2009 на посаду судді Хотинського районного суду Чернівецької області строком на п’ять років. Переведений Указом Президента України від 6 вересня 2013 року № 503/2013 на роботу на посаду судді Першотравневого районного суду міста Чернівці. Обраний Постановою Верховної ради України від 21 травня 2015 року № 479-VІІІ на посаду судді Першотравневого районного суду міста Чернівці безстроково. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року № 4273-ІХ найменування Першотравневого районного суду міста Чернівці змінено на Чернівецький районний суд міста Чернівців.
Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що протягом 2022 – 2025 років суддею Чернівецького районного суду міста Чернівців Галичанським О.І. розглянуто низку справ в яких суддею винесено рішення про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітніх дітей разом з батьком або встановлення юридичного факту проживання неповнолітніх дітей разом з батьком. Серед них справи: № 725/5031/22 за заявою ОСОБА1 про встановлення факту самостійного виховання неповнолітнього сина ОСОБА2; № 725/8808/23 за позовом ОСОБА3 до ОСОБА4 про розірвання шлюбу; № 725/10898/23 за позовом ОСОБА5 до ОСОБА6 про розірвання шлюбу; № 725/3734/24 за заявою ОСОБА7 про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітнього сина ОСОБА8; № 725/2135/24 за заявою ОСОБА9 про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої доньки ОСОБА10 та малолітнього сина ОСОБА11; № 725/9051/23 за позовом ОСОБА12 до ОСОБА13 про розірвання шлюбу; № 725/2961/23 за позовом ОСОБА14 до ОСОБА15 про розірвання шлюбу та встановлення факту, що має юридичне значення.
За матеріалами зібраними дисциплінарним інспектором Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено факти, що можуть свідчити про розгляд суддею справ позовного провадження в надкороткі строки, які позбавляють можливості учасників провадження надати суду заяви по суті спору, розгляд справ окремого провадження в позовному провадженні, відсутність у матеріалах справ інформації, яка б підтверджувала перевірку суддею місця проживання відповідача та доказів направлення сторонам процесуальних документів. Також дисциплінарним органом не було виявлено в рішеннях судді посилань на висновки органів опіки та піклування наявність яких є обов’язковою у спорах про визначення місця проживання дітей.
Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Пунктом 3 частини першої статті 43 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено право учасників подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Умова розумності строків, тобто достатності часу з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії передбачена статтею 121 ЦПК України.
Строки подачі відзиву для позивача встановлені статтею 178 ЦПК України
Обов’язок суду перевірити місце проживання відповідача передбачений частиною шостою статті 187 ЦПК України.
Відповідно до статті 190 ЦПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, крім випадків, якщо позов подано в електронній формі через електронний кабінет.
Відповідно до статті 191 ЦПК України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: суду – відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам – копію відзиву та доданих до нього документів.
Згідно з частиною п’ятою статті 272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету – рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини восьмої статті 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Частиною четвертою статті 19 Сімейного кодексу України встановлено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов’язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Частиною п’ятою статті 19 Сімейного кодексу України передбачено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв’язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
За результатами розгляду висновку дисциплінарного інспектора та доданих до нього матеріалів Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено факти недотримання суддею Галичанським О.І. при розгляді справ вказаних в дисциплінарній скарзі вимог статей 43, 121, 178, 187, 190, 191, 272, 293 Цивільного процесуального кодексу України та статей 7, 19 Сімейного кодексу України.
Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження у випадку незаконної відмови в доступі до правосуддя (у тому числі незаконної відмови в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або іншого істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.
Підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за умисне або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
Пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у випадку допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або іншого грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Враховуючи вищенаведене, відомості викладені в дисциплінарній скарзі та встановлені під час розгляду висновку дисциплінарного інспектора, можуть свідчити про наявність у діях судді Галичанського О.І. ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Щодо ознак дисциплінарного проступку передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», про яке зазначає скаржник у дисциплінарній скарзі, то Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя приходить до висновку про відсутність ознак даного проступку в діях судді Галичанського О.І. оскільки його рішення містять мотивувальну частину та аргументацію суду щодо прийнятого рішення в залежності від обставин конкретної справи. Оцінка доводів та аргументів позовних та інших заяв, доказів наданих сторонами, достатності та повноти наданої суду інформації щодо обставин справи для прийняття вмотивованого рішення є дискреційними повноваженнями суду і дисциплінарний орган не вправі підміняти суд в цьому питанні.
Стосовно наявності ознак дисциплінарного проступку передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», то Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в діях судді Галичанського О.І. не виявила ознак поведінки що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя. Дії судді пов’язані виключно з його процесуальною діяльністю та охоплюються окремими складами дисциплінарних проступків передбачених частиною першою статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
З огляду на зазначене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Чернівецького районного суду міста Чернівців Галичанського О.І. за ознаками дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або іншого істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду та допущення порушення прав людини і основоположних свобод або іншого грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Наявність або відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності буде встановлено за результатами розгляду дисциплінарної справи щодо судді на підставі оцінки доказів, наданих та отриманих в межах дисциплінарного провадження.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу за скаргою Борисенко Анни Іванівни стосовно судді Чернівецького районного суду міста Чернівців Галичанського Олега Івановича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати Вищої
ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Олена КОВБІЙ
Олексій МЕЛЬНИК
