Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маселка Р.А., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Ковбій О.В., Мельника О.П., розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Троня І.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Буртник Христини Василівни стосовно судді Шевченківського районного суду міста Львова Едера Павла Тадейовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 18 лютого 2025 року надійшла дисциплінарна скарга Буртник Христини Василівни (вх. № Б-190/4/7-25) на дії судді Шевченківського районного суду міста Львова Едера Павла Тадейовича під час розгляду справи № 466/11407/21.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 18 лютого 2025 року вказану скаргу передано дисциплінарному інспектору Троню І.В. для проведення попередньої перевірки.
27 січня 2026 року дисциплінарний інспектор склав висновок за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Буртник Х.В. і запропонував відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Шевченківського районного суду міста Львова Едера П.Т.
Стислий зміст дисциплінарної скарги
У дисциплінарній скарзі скаржником зазначається про те, що суддя Едер П.Т., закривши справу за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) відносно ОСОБА1 з підстав відсутності в його діях складу адміністративного проступку, неналежним чином поставився до своїх обов’язків як судді, а саме:
• без належного мотивування надав перевагу аргументам сторони, яка притягалась до адміністративної відповідальності, а саме: поясненням, які надав ОСОБА1, висновку медичної установи відповідно до якого у крові не було слідів алкоголю, висновку поліграфолога над іншими доказами;
• ухвалив очевидно невмотивоване рішення і таким чином опорочив звання судді та підірвав авторитет правосуддя;
• не вжив всіх можливих заходів для встановлення істини у справі та усунення можливих сумнівів у справедливості судового розгляду, що призвело до негативних наслідків, а саме: збитків бюджету у розмірі штрафу, невиконання завдань КУпАП, підриву авторитету судової влади.
Також скаржник зазначила, що рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – КДКП) від 21 вересня 2022 року на ОСОБА1 накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
Враховуючи вищевикладене, скаржник просила відкрити дисциплінарне провадження та притягнути суддю Шевченківського районного суду міста Львова Едера П.Т. до дисциплінарної відповідальності.
Позиція судді щодо обставин, викладених у дисциплінарній скарзі
28 лютого 2025 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № 952/0/6-25 надійшли письмові пояснення судді в яких він не погоджується з викладеними обставинами в дисциплінарній скарзі Буртник Х.В. виходячи з наступного.
Суддя зазначив, що дійсно в його провадженні перебувала справа № 466/11407/21 при притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.
Суддя наголосив, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди, однак скаржник порівнює постанову суду з мотивами ухваленого рішення КДКП від 21 вересня 2022 року № 152дп-22, яким на ОСОБА1 накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
Суддя стверджує, що рішення КДКП від 21 вересня 2022 року № 152 дп-22 було прийняте на основі інших матеріалів та доказів, та на предмет вчинення прокурором ОСОБА1 дисциплінарного проступку, а не адміністративного правопорушення, а тому його висновки не можуть бути підставою для надання оцінки законності постанові Шевченківського районного суду міста Львова від 9 лютого 2022 року № 466/11407/21.
Суддя наголосив, що при розгляді справи № 466/11407/21 щодо адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА1 за частиною першою статті 130 КУпАП було встановлено всі необхідні обставини та обґрунтовано кожен висновок суду у належній процесуальній формі, тому вважає, що твердження скаржниці є необґрунтованими та зводяться до незгоди із ухваленим судовим рішенням.
На переконання судді, твердження скаржника щодо допущення ним поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя не відповідають дійсності, оскільки під час розгляду вищевказаної справи він діяв безсторонньо та неупереджено, керуючись принципом верховенства права та законності, а також та обставина, що ОСОБА1 був працівником прокуратури жодним чином не впливала на прийняття постанови, а тому вважає, що в його діях відсутнє як грубе порушення закону, так і будь-які негативні наслідки.
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що дисциплінарна скарга не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку, а її суть зводиться до незгоди із судовим рішенням.
Обставини, встановлені за результатом розгляду висновку дисциплінарного інспектора та долучених до нього матеріалів
Едер Павло Тадейович призначений Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1122/2009 на посаду судді Шевченківського районного суду міста Львова строком на п’ять років. Указом Президента України від 2 листопада 2017 року № 348/2017 призначений на посаду судді Шевченківського районного суду міста Львова безстроково.
Відповідно до частини 11 статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що з моменту постановлення суддею ухвали від 9 лютого 2022 року, про яку йдеться у скарзі, до дати подачі дисциплінарної скарги (18 лютого 2025 року) строк тимчасової непрацездатності та перебування судді у відпустці склав 132 дні. Без урахування часу тимчасової непрацездатності та перебування судді у відпустці строк з моменту постановлення ухвали судді, про яку зазначено у скарзі, до дати подачі скарги склав 973 дні (2 роки і 243 дні), а отже, з урахуванням часу здійснення дисциплінарного провадження, вимоги частини 11 статті 109 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» щодо строку можливого застосування дисциплінарного стягнення до судді дотримано.
Щодо обставин складання протоколу стосовно ОСОБА1 та розгляду судом адміністративних матеріалів Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
17 листопада 2021 року працівниками патрульної поліції стосовно ОСОБА1 складено протокол про те, що він 17 листопада 2021 року о 1 годині 15 хвилин в місті Львові за адресою проспект В.Чорновола 10 керував автомобілем «Lexus ES 300», номерний знак ____. у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Dragger-алкотест 6810 (прилад ARCD 0479, принтер ARCC, тест 3069). Рівень алкоголю в крові склав 1,96 проміле, що є порушенням пункту 2.9 Правил дорожнього руху України і є адміністративним правопорушенням передбаченим частиною першою статті 130 КУпАП.
25 листопада 2021 року протокол від 17 листопада 2021 року стосовно ОСОБА1 надійшов до Шевченківського районного суду міста Львова. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа надійшла в провадження судді Федорової О.Ф.
29 листопада 2021 року ОСОБА1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Львова з заявою про відвід судді Федорової О.Ф. з тих підстав, що ОСОБА1 здійснює підтримання публічного обвинувачення у справі під головуванням судді Федорової О.Ф. 30 листопада 2021 року суддя Шевченківського районного суду міста Львова Невойт П.С. задовільнив заяву ОСОБА1 про відвід судді Федорової О.Ф.
1 грудня 2021 року справа № 466/11407/21 щодо притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності перерозподілена на суддю Едера П.Т.
Постановою від 9 лютого 2022 року суддя Едер П.Т. закрив справу № 466/11407/21 відносно ОСОБА1 у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Приймаючи рішення про закриття справи суддя, в тому числі, керувався тим, що ОСОБА1 категорично не погодився із результатами його огляду на стан сп’яніння на місці зупинки з використанням приладу “Драгер” та погодився пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння в медичній установі, проте такий огляд проведено не було, висновком щодо результатів медичного огляду, який ОСОБА1 пройшов самостійно, не встановлено ознак алкогольного сп’яніння, висновком експерта не встановлено наявності в крові ОСОБА1 спирту, враховано долучений до матеріалів справи висновок спеціаліста-поліграфолога відповідно до якого з 16 на 17 листопада 2021 року ОСОБА1 алкогольні напої не вживав та не керував автомобілем в стані алкогольного сп’яніння.
Крім того, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила те, що 21 вересня 2022 року КДКП своїм рішенням №152дп-22 наклала дисциплінарне стягнення на прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Львівської обласної прокуратури ОСОБА1 у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
КДКП встановила, що ОСОБА1 керував автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, чим порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, вимоги пункту 4 частини четвертої порушив вимоги статті 19 Закону № 1697-VII, статті 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, тобто вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме вчинив дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, дослідивши дисциплінарну скаргу, висновок дисциплінарного інспектора та додані до нього матеріали, в тому числі відеозапис події складення адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА1, встановила, що суддя Едер П.Т. не надав оцінки тій обставині, що працівники патрульної поліції неодноразово пропонували ОСОБА1 проїхати до медичного закладу для проведення обстеження проте він, після попередньої згоди, в подальшому, на жодну з цих пропозицій не погодився, обстеження на стан алкогольного сп’яніння ОСОБА1 було проведене через більш ніж 8 годин з моменту складення протоколу, забір крові для проведення подальшої експертизи здійснено більш ніж через 8 годин після складення протоколу, у довідці наданій представником ОСОБА1 про результати психофізіологічного дослідження відсутні відомості про сертифікацію семиканального комп’ютерного поліграфу «РУБІКОН» ТУ У 26.2-2356813818-001:2015, дані про поліграфолога ОСОБА2 відсутні у Реєстрі атестованих судових експертів, у Реєстрі методики проведення судових експертиз відсутні відомості про «Методики проведення психофізіологічнх досліджень з використанням поліграфа».
Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Відповідно до статті 266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння, оформлення результатів такого огляду регулюються Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі – Порядок № 1103).
Відповідно до пунктів 1, 6, 7 та 9 розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Пунктами 7 і 8 Порядку № 1103 передбачено, що поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що під час прийняття постанови щодо закриття справи стосовно ОСОБА1 поза увагою судді Едера П.Т. залишилось те, що 17 листопада 2021 року від проходження огляду на стан сп’яніння в медичному закладі ОСОБА1 відмовився після неодноразових пропозицій працівників патрульної поліції. Працівниками патрульної поліції ОСОБА1 було роз’яснено таку можливість проте він її свідомо проігнорував. Цей факт підтверджується відеозаписом події. В своїй ухвалі від 9 лютого 2022 року про закриття справи № 466/11407/21 суддя Едер П.Т. не надав оцінки цьому факту і зазначив, що ОСОБА1 погодився пройти обстеження в медичній установі, проте інспектор не направив ОСОБА1 в заклад охорони здоров’я. Крім того, суддя Едер П.Т. жодним чином не обґрунтував можливість застосування судом висновків психофізіологічного дослідження з використанням поліграфу проведеного в рамках службової перевірки для вирішення судової справи.
Враховуючи вищенаведене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя приходить до висновку, що в діях судді Едера П.Т. під час розгляду справи № 466/11407/21 та прийняття постанови про закриття даної справи наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя прийшла до висновку, що в діях судді Едера П.Т. не встановлено ознак поведінки, яка порочить звання судді чи підривають авторитет правосуддя. Дії судді під час розгляду справи, а також наявність чи відсутність мотивації прийнятого ним рішення можуть бути кваліфіковані, які такі, що становлять окремий склад проступку, який не охоплюється пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Другою дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що суддя Едер П.Т. як на підставу висновку про відсутність в діях ОСОБА1 складу адміністративного правопорушення послався, в тому числі, на Висновок щодо результатів медичного огляду складений Комунальним некомерційним підприємством «Миколаївська міська лікарня» Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області о 9 годині 5 хвилин 17 листопада 2021 року, а також на висновок експерта № 5064/2021-т від 29.12.2021 за результатом дослідження крові відібраної вищевказаною медичною установою.
Відповідно до статті 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров’я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Аналогічна норма закріплена в пункті 9 розділу ІІ Інструкції № 1452/735. В той же час, з моменту складання протоколу стосовно ОСОБА1 до проведення його обстеження і забору крові минуло більше восьми годин. Ігнорування суддею вимог законодавства в цій частині свідчить про наявність в діях судді Едера П.Т. ознак дисциплінарного проступку передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Таким чином, враховуючи вищенаведене, відомості викладені в дисциплінарній скарзі та встановлені під час розгляду висновку дисциплінарного інспектора, можуть свідчити про наявність у діях судді Едера П.Т. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
З огляду на зазначене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Шевченківського районного суду міста Львова Едера П.Т.
Наявність або відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності буде встановлено за результатами розгляду дисциплінарної справи щодо судді на підставі оцінки доказів, наданих та отриманих в межах дисциплінарного провадження.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу за скаргою Буртник Христини Василівни стосовно судді Шевченківського районного суду міста Львова Едера Павла Тадейовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати Вищої
ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Олена КОВБІЙ
Олексій МЕЛЬНИК
